якщо слово
означає процес, віддавайте перевагу іменникам із суфіксами -анн-,
-інн-, -енн-, якщо ж предмет – використовуйте безафіксні
іменники або іменники із суфіксом -к-.
Серед численних термінів своєї галузі ви можете знайти слова, які не відповідають цьому правилу – в мові завжди є винятки. Так, слова із суфіксами процесуальності можуть уживатися на позначення предметів, наприклад, оснастка (рос.) – оснащення (укр.) – в обох значеннях (процес і предмет).
У сучасних перекладних словниках ви можете побачити приклади, які суперечать сказаному. Так, слово установка рекомендується вживати на позначення процесу, а термін оснастка – на позначення предмета. Ось тут вам доведеться застосувати здоровий глузд, чуття мови і елементарні знання українського словотвору. Не завжди можна покладатися на словники, особливо тепер, коли вони ще такі недосконалі.
Запитання друге: як розрізнити слова типу розмічання і
розмічування, оснащення і оснащування, захоплення і захоплювання?
Справа в тому, що один іменник утворений від дієслова доконаного, а другий від дієслова недоконаного виду. У текстах переважають ті, що походять від дієслів доконаного виду, адже, як правило, науково- технічний текст містить повідомлення про результати досліджень.
Проте часто науковців цікавить і сам процес досягання результатів – тоді виникає потреба у дієсловах, що позначають незавершену дію, а також у похідних від них іменниках: так, коли йдеться про
57
сприймання як процес, що ще не закінчився, вживають термін, який походить від дієслова недоконаного виду сприймати; а коли характеризується процес у цілому, як цілісне явище, – віддають перевагу іменникові сприйняття, утвореному від дієслова доконаного виду сприйняти. А втім, різниця у цих словах настільки незначна, що навіть закріплена у практичному слововживанні: велика кількість термінів не має варіантів наведеного типу, а якщо й має, то, частотність одного з них (утвореного від дієслова доконаного виду) набагато перевищує частотність другого. Терміни охолодження,
зволоження, захоплення, перетворення використовуються частіше, ніж охолоджування, зволожування, захоплювання, перетворювання.
Отже, уважне ставлення до кожного слова допоможе вам зорієнтуватися в термінологічних словниках, дібрати відповідне до вашого задуму слово, а це зрештою сприятиме взаєморозумінню з читачем.
Прикметники. Чи не звертали ви увагу на те, що в українській мові дуже часто є кілька відповідників до російських слів, причому ці відповідники приблизно однакові за значенням? Справа в тому, що велика кількість понять позначається і власне українськими словами, і запозиченими з російської мови (що є проявом інтерференції на лексичному рівні). Запозичення більш-менш пристосовуються до чужого мовного середовища, але все ж таки зберігають відтінок, своєрідний «акцент» іншої мови. Той, хто вільно володіє обома мовами, навіть не відчуває різниці в таких словах. І це зрозуміло, адже слово – не самоціль, воно передає поняття, і нас цікавить саме зміст поняття, а форма, тобто звукова оболонка, – ні. Щоб ваші твори не мали російського акценту, віддавайте перевагу власне українським словам. Ви переконаєтеся, що українською мовою можна точніше передати поняття, а отже, зробити свій твір легким для сприймання.
Порівнійте:
профессиональный-професійний
(від
професія),професіональний (від професіонал); дифференциальный -
диференційний (від диференція), диференціальний (від диференціал);
потенциальный - потенційний (від потенція),потенціальний (від
потенціал).
Цей великий семантичний потенціал української мови у наш час, на жаль, ігнорується – науковці використовують, як правило, слова, схожі на російські: професіональний, диференціальний,
потенціальний.
58
Звичайно, доки слово не введено до словників, вживати його небажано. Проте інколи використання незафіксованих словниками термінів сприяє удосконаленню наукового стилю мови. Особливо це стосується випадків, коли свої пропозиції подають учені- представники науково-технічної сфери
(якщо ці пропозиції відповідають системі норм української мови). У час, коли україномовний науковий стиль перебуває у стадії відновлювання, вдосконалювання, ви можете зробити свій внесок щодо кодифікації того чи іншого терміна – це можна зробити, звернувшись до однієї з організацій, які працюють у галузі стандартизації наукової термінології.
Дієприкметники – чи не найскладніша щодо творення і вживання група термінів. Дієприкметниками мовознавці називають слова, які мають ознаки дієслів і прикметників: сказаний, зроблений,
крокуючий, використовуваний . Українська мова, як і російська, має систему суфіксів, за допомогою яких можна утворити дієприкметники чотирьох видів, наприклад: лежащий - лежачий ; шагающий -
крокуючий
Подібна будова українських і російських слів ще не свідчить про те, що вживаються вони однаково. Якраз навпаки: у російській мові дієприкметники використовуються часто, в українській – ні. Особливо це стосується дієприкметників поданої групи. Але якщо мова має обмеження, вона завжди знаходить інший шлях для втілення певного значення. В українській мові подібні дієприкметники мають відповідники-прикметники:
компенсирующий-компенсувальний,дифференцирующий
-
диференціювальний, диференційний, изолирующий - ізолювальний,
моделирующий –моделювальний, излучающий - випромінювальний
Отже, якщо російський дієприкметник вказує на ознаку, в українській мові вживається прикметник. Якщо ж треба підкреслити процесуальність (а це буває в реченнях з дієприкметниковими зворотами), російський дієприкметник замінюють підрядним реченням: генератор, вращающий вал – генератор, який обертає вал;
устройство, передающее сигнал – пристрій, що передає сигнал;
материал, изолирующий трубопровод – матеріал, яким ізолюють
трубопровід.
До цієї групи входять російські терміни типу вращающийся,
меняющийся, колеблющийся. В українській мові відповідників-
59
дієприкметників немає.
Зате
є прикметники:
вращающийся-
обертовий, меняющийся – мінливий, колеблющийся – коливний,
сходящийся – збіжний, почерневший почорнілий
Слова на -ший в українській мові належать до винятків. Тому російські дієприкметники цього типу слід передавати підрядними реченнями: прибор, прошедший испытания – прилад, який пройшов
випробування
Отже, передавати російські дієприкметники треба дуже обережно, щоб не вийшли анекдотичні випадки на зразок курячий
(рос. курящий) або котячий (рос. катящий) (Г. Вознюк). Сучасні термінологічні словники ще містять, на жаль, такі терміни- дієприкметники, які виходять за межі українських норм. Наприклад:
охолоджуючий і охолодний; напрямний і спрямовуючий.
Багатозначні слова
Майже всі слова в мові мають двоє і більше значень. Це зрозуміло: якби для кожного предмета чи явища існувала своя власна назва, ми просто не змогли б запам’ятати цих назв. У різних мовах слово має оригінальний, неповторний список значень, які для носіїв
іншої мови зовсім не пов’язані одне з одним. Мовознавці, досліджуючи систему значень багатозначних слів, роблять навіть висновки про ментальність того чи іншого народу.
Абстрактні слова в різних мовах також пов’язуються з різними поняттями,
і це свідчить про національні особливості світосприймання. Павло Флоренський звернув увагу на те, що слово
істина в слов’янських мовах походить від «те, що є», в романських – від «віра», в грецькій – від «неприхованість». Порівняйте також слово простір: у латинській мові – від «крокувати», у німецькій – від
«порожній, чистий», у російській – від «страна» (Г. Гачев).
Найскладніше зорієнтуватися тоді, коли семантика різномовних слів почасти збігається. Так, російським задача і задание
відповідають українські задача і завдання. Однак семантичне поле російського задача ширше, ніж українського задача, воно частково перекриває семантичне поле українського завдання: задача решается
двумя способами – задача розв’язується двома способами, але задача
первостепенной важности – завдання великої ваги;першочергове,
важливе завдання. Подібне – у співвідношенні російських число і
количество та українських число і кількість: семантичне поле російського число ширше, ніж у його українського відповідника, тому
60
сполучуваність цього слова в російській мові більша: ряд
натуральных чисел – ряд натуральних чисел; большое число ошибок –
велика кількість помилок. Слово область у російській мові відзначається широкою семантикою, в українській – вузькою, тому:
Киевская область - Київська область; в области чего - у галузі (у
сфері) чого-, область интереса - сфера зацікавлення, область
оптимального теплообмена - зона оптимального теплообмiну;
область оптимальных скоростей - зона оптимальних швидкостей.
Не збігається семантична структура багатьох українських і російських прикметників: общий – загальний і спільний; определенный –
визначений і певний; следующий – наступний і такий.
Отже, семантична структура російських
і українських загальновживаних слів різна, а звідси й різний набір значень багатозначних слів. Незнання цього призводить до утворення
інтерферованих словосполучень типу велике число помилок, складати
виняток, загальне джерело живлення, які виходять за межі норм української мови. Необхідно вміти чітко розмежовувати значення багатьох українських багатозначних слів. Наприклад, рос. отношение дуже часто помилково перекладають українським відношення. Набір
значень російського слова в українській мові передається іншими словами: відносини,стосунки, взаємини (між членами якогось
колективу, громади, між суспільними групами, класами тощо);
відносини – у термінологічному значенні (виробничі відносини,
економічні, класові, міжнародні); стосунки – зв’язки, контакти
взагалі (стосунки з художніми організаціями); ставлення – вияв
певних почуттів (ставлення до брата, до праці); відношення –
причетність до чого-небудь («Він мав відношення до цього випуску»);
відношення – у термінологічному значенні (синтаксичні відношення);
відношення – в офіційно-діловій сфері – діловий лист.
Для того, щоб адекватно передати думку читачеві, треба дібрати слова, які найточніше називають предмет, дію, явище чи ознаку.
Конкретизувати висловлювання можна двома шляхами:
- уникайте загальних слів: якщо ви маєте на увазі квадрат, пишіть квадрат, бо якщо ви напишете чотирикутник, в уяві читача може постати і квадрат, і ромб, і паралелограм;
- використовуйте слова, які конкретизують висловлювання:
рекуператор > модульний рекуператор > модульний струминний
рекуператор. Щоправда, надмірна конкретизація також може
61
зашкодити викладу. Не набридайте читачеві зайвими деталями, не зневажайте його, «розжовуючи» загальновідомі речі. Словом, учіться дивитися на текст очима того, для кого ви пишете.
Інтернаціоналізми. У наш час у зв'язку з тим, що наука і економіка стають все більш інтернаціональними, зміцнюються культурні, соціальні, професійні зв'язки між представниками різних народів, активізуються різного роду обміни тощо, в лексиці багатьох
європейських мов збільшилася кількість інтернаціоналізмів. Вони пов'язані переважно з галузями політики , науки , культури (форум , клас та ін.) Але співзвуччя цих слів може бути оманливим і породжувати помилки, що виникають через ігнорування суб'єктом мовлення тих змін , які відбулися з запозиченим словом в процесі його засвоєння українською мовою: звуження значення, розширення, зміна стилістичного забарвлення тощо.
Під впливом людей, що знають мову-джерело, запозиченому і освоєному слову починають приписувати ті значення або стилістичне забарвлення, які властиві цьому слову в мові-джерелі. Так, слово
агресивний, що має в українській мові значення «загарбницький,
ворожий», помилково вживається коментаторами у позитивному значенні (наприклад, молодий, талановитий, агресивнийфутболіст).
Тут доречніше вжити прикметник активний чи ініціативний. Помилка в українській мові відбувається під впливом англійської, де aggressive позначає «наполегливий, напористий». Такі помилки перекладачі називають «хибними друзями перекладача». Аналогічно слово
амбітний в поєднанні амбітні плани в українській мові позначає
«надмірно честолюбний », і його не слід вживати в значенні
«грандіозний», яке цей прикметник має в англійській мові.
Наявність в одній мові слів з інших мов і їх вживання в мові – об'єктивна реальність. Кількість таких слів постійно збільшується через проникнення нових слів і розширення сфери застосування старих , які вживалися у вузькому (найчастіше термінологічному ) значенні. На жаль, у вживанні запозичених слів допускається багато помилок (орфографічних, орфоепічних, граматичних, лексичних), які пояснюються особливим становищем іншомовних слів: з новою для себе мовою вони мають слабкі «родинні» зв'язки (або не мають їх взагалі ), тому корінь їх для більшості носіїв мови незрозумілий , значення неясне, але всі відчувають їх модність, сучасність порівняно зі звичними українськими або давно освоєними запозиченими
62
словами. Звідси велика спокуса вжити неукраїнське слово.
Необдумане перенесення чужого слова в український текст нерідко підводить перекладача. Виникають неточності і помилки.
Проілюструємо їх нижченаведеними прикладами.
У розповідь польського автора вкраплені англійські слова.
Крейсер називається " Брейв " (треба перкласти - "Відважний",
"Хоробрий"). А з динаміка в перекладі "загримів голос спікера"! Алеце ж не англійський парламент! І speaker тут попросту - диктор.
У письменника-фантаста в лабораторії стоїть великий танк зі
скляною кришкою, гумовими трубками і проводами. Він згадується знову і знову. В український вжиток танк увійшов в іншому, військовому значенні. А тут tank - бак, резервуар. Це друге значення, не настільки широко відоме, вживається переважно в хімічній промисловості, і перекладач марно загадує читачам загадки.
А як бути , якщо редактор помилки не помітив? І раптом читач
з подивом виявив, що планета Венера стерильна ? Це вже прямий обман, англійське sterile тут ніяк не можна переносити в українське оповідання. Письменник- фантаст хотів сказати, що планета
позбавлена життя.
Помилки, пов'язані з вживанням «хибних друзів перекладача», крім труднощів комунікації, можуть мати й серйозніші наслідки: Вони призводять до переосмислення системи цінностей. Для української свідомості агресивність і честолюбство – негідні якості, які заслуговують на осуд і засудження, а вживання слів агресивний і амбітний в позитивних ( і нейтральних ) контекстах призводить до того , що частина суспільства може помилково сприйняти ці якості як рекомендовані до розвитку, заохочувані .
Отже, мовні помилки можуть призвести до небажаних концептуальних і моральних переосмислень.
ЛЕКЦІЯ 6
ГРАМАТИЧНИЙ АСПЕКТ РЕДАГУВАННЯ
Однією з визначальних ознак культури писемного та усного спілкування
є граматична правильність, тобто дотримання унормованих правил змінювання слів та їх творення, побудови словосполучень і речень. Граматичні норми прийнято поділяти на морфологічні, що регулюють вибір варіантів морфологічної форми
63
слова і варіантів її поєднання з іншими словами, та синтаксичні норми
– регулюють вибір варіантів побудови простих і складних речень.
Типові помилки у використанні морфологічних засобів мови:
- Стилістично невиправдане утворення форми однини від
іменників, які мають тільки форму множини.
- Стилістично невмотивоване вживання у формі множини
іменників, які мають тільки форму однини.
- Уживання іменників жіночого роду на позначення професій, посад жінок з невластивими українській мові суфіксами -ш(а), их(а), а також уживання іменників із суфіксом -к(а) та ін. у тому разі, коли може виникнути двозначність чи небажана для книжного мовлення експресивна забарвленість...
- Неправильне визначення роду невідмінюваних іменників
іншомовного походження.
- Неправильне визначення роду однокореневих іменників, які мають родову невідповідність в українській і в російській мовах.
- Неправильне визначення роду абревіатур.
- Сплутування форм знахідного та родового відмінків у випадках уживання прямого додатка при присудках, виражених перехідними дієсловами.
- Відмінювання невідмінюваних та невідмінювання відмі- нюваних іменників - власних назв.
- Уживання тільки форми давального відмінка іменників із закінченням -у(ю).
- Неврахування особливостей відмінювання іменників твердої та м'якої групи.
- Сплутування закінчень (-а і -у) родового відмінка іменників чоловічого роду II відміни.
- Сплутування форм родового відмінка множини в українській і в російській мовах.
- Стилістично невмотивоване вживання конструкції "іменник +
іменник" замість конструкції "прикметник + іменник" або навпаки:
- Помилкове утворення форм ступенів порівняння від складних прикметників, а також від тих прикметників і прислівників, які мають префікси й суфікси, що позначають високу міру вияву якості.
- Пропущення прийменників "від", "за", сполучника "ніж" чи ін., які треба вживати з прикметниками (прислівниками) у формі вищого ступеня порівняння.
64
- Використання разом з формою найвищого ступеня порівняння прикметника прийменників "за", "від", сполучника "ніж" тощо.
- Неправильна форма першого компонента порядкового числівника:
- Помилки, пов'язані з незнанням особливостей відмінювання кількісних числівників, з неправильним визначенням відмінка числівника в тексті.
- Сплутування слів "півтора" та "півтори".
- Ненормативне поєднання іменників зі словом "пара".
- Поєднання зі збірними числівниками іменників жіночого роду, які позначають осіб жіночої статі, та іменників середнього роду II відміни.
- Надуживання у значенні наказового способу форми з часткою "давай".
- Уживання "пасивних конструкцій" переважно з дієсловами, які мають частку –ся.
- Уживання дієслова недоконаного виду замість дієслова доконаного виду.
1 2 3 4 5 6 7 8