Формування медіаграмотності на уроках суспільствознавчих дисциплін сторінка 5

55
Ігнорування моральних, загальнолюдських принципів неминуче призводить до страждань, соціально-історичних конфліктів. Опираючись на приклади, що були розглянуті сьогодні на уроці, ми побачили, як держава нехтувала правами людини.
В зошиті напишіть слово «оцінка». Поставте собі бал за роботу на уроці.
Вкажіть три аргументи, чому саме таку оцінку ви заслуговуєте.
V. Домашнє завдання.
Опрацювати ст. 80-81. Повторити дати, поняття, терміни.
«Промова адвоката» на уявному суді у справі про порушення прав та свобод українського народу проти Й. Сталіна.
Додаток 1
Алгоритм роботи ыз джерелами.
1. До якого виду належить документ? (Погляд очевидця; свідчення учасника подій; газетне повідомлення; погляд дослідника; офіційний документ.)
2. Що це за документ? (Запис у щоденнику; приватний чи офіційний лист; спогади; публічне звернення чи заклик; політичний документ: звіт, протокол, урядова постанова, декларація тощо; уривок з історичного дослідження.)
3. Хто його автор? Яка політична, національна, етнічна, службова приналежність автора? Чи впливає це на ставлення до подій? Чи був автор очевидцем описаних подій, чи брав у них участь?
4. Коли з'явилося джерело? Чи був документ написаний у той час, коли сталася подія, відразу після неї чи через певний час?
5. Автор просто повідомляє про ситуацію, передає інформацію або описує те, що сталося, чи документ містить погляди, висновки і рекомендації?
6. Чи є в документі які-небудь твердження чи фрази, які б свідчили про уподобання автора, про його бачення тієї чи іншої проблеми?
7. Чи є в тексті факти, що дозволяють вважати цей документ достовірним джерелом інформації?
8. Які завдання ставиш перед собою?
9. На які запитання знайшли відповіді?
Додаток 2
1.
Післявоєнна п`ятирічка… а) 3-я; б) 4-а; в) 5-а.
2.
Хто очолював відновлений у 1944 р. Народний комісаріат закордонних справ УРСР?

56 а) О. Корнійчук; б) Д. Мануїльський; в) О. Кириченко; г) М. Хрущов.
3.
Перша повоєнна грошова реформа відбулася у… а) 1945 р.; б) 1947 р.; в) 1953 р.; г) 1957 р.
4.
Операція «Вісла» була проведена з метою… а) ліквідації компактного проживання українців на території Польщі; б) позбавити ОУН-УПА підтримки українського населення; в) виселення українців на територію УРСР.
5.
Чим був зумовлений вихід УРСР на міжнародну арену? а) керівництво СРСР таким чином прагнуло розширити свій вплив у міжнародних організаціях; б) у такий спосіб союзне керівництво віддячило республіці за внесок у перемогу над нацизмом; в) вимогою учасників антигітлерівської коаліції.
6.
Яка була головна причина голоду 1946-1947 рр.? а) зруйнування села у роки війни; б) посуха; в) політика радянського керівництва, яке в умовах розрухи і неврожаю не зменшило плани державної заготівлі зерна.
7.
Якій галузі економіки надавалося пріоритетне значення в період відбудови? а) сільському господарству; б) легкій промисловості; в) житловому будівництву; г) важкій промисловості.
8.
Закарпатська Україна увійшла до складу УРСР у… а) 1944 р.; б) 1945 р.; в) 1946 р.; г) 1947 р.
9.
«Лисенківщина» – це… а) широке розповсюдження творчості українського композитора
М. Лисенка; б) явище в радянській науці, яке характеризувалося ідеологізацією, засиллям у науці посередностей, людей споживацького ґатунку, авантюристів.
10.
Р. Шухевич загинув у: а) 1950р.; б) 1951р.; в) 1952р.;

58
КОЛІСНІЧЕНКО Сергій
Володимирович, методист науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров'я
КЗ «КОІППО імені Василя
Сухомлинського»
Розробка уроку «Викривачі Голодомору»
Клас: 10.
Навчальний предмет: історія України.
Мета: охарактеризувати діяльність західних журналістів у контексті висвітлення Голодомору 1932-33 років в Україні; проаналізувати на матеріалах західноєвропейських та американських періодичних видань події 1932-33 років на території України на відповідність визначення Геноциду, даного Рафаїлом
Лемкіним; розвивати вміння учнів працювати з історичними джерелами; формувати предметні компетентності; розвивати медіаграмотність; удосконалювати навички критичного та аналітичного мислення учнів; виховувати повагу до людей правди, а також загальнолюдських та національних цінностей.
Обладнання: роздатковий матеріал, презентація за посиланням https://drive.google.com/file/d/1HWBb51XMJ72X0XU9Va8Mno7qlufT8
wsk/view?usp=sharing, мультимедійний комплекс (відеопроектор, ноутбук).
Очікувані результати:
Під час уроку учні дізнаються про:
• діяльність Малькольма Маггеріджа, Ґарета Джонса, Реї Клеймон;
• сприйняття Голодомору західноєвропейським та американським суспільством;
• причини замовчування Голодомору представниками вищого світового політикуму.
Учні зможуть:
• аналізувати статті періодичних видань як історичні джерела;
• критично оцінювати періодику;
• працювати у групі;
• інтерпретувати інформацію;
• дискутувати з приводу обраної теми;
• аргументовано і толерантно відстоювати свою думку.
Тип уроку: урок-розслідування.
Форма уроку: практична робота.
Вид уроку: формування умінь та навичок.
Структура уроку
І. Організаційний момент.

Внутрішня мотивація:

59
Вчитель. Доброго дня, шановні діти! Радий вітати вас на сьогоднішньому уроці. Я з нетерпінням чекав на нашу зустріч, адже мені потрібна ваша допомога. Готуючись до сьогоднішнього уроку, я зустрів ось таке зображення.
Це меморіальна дошка британському журналісту Ґарету Джонсу, розміщена в м. Абериствіт, на території Абериствітського університету.
Уважно розгляньте зображення, скажіть: вам також щось здалося дивним?
Прогнозована відповідь:
На ньому напис українською мовою!
Вчитель. Ось це і мене зацікавило. Британський журналіст, валлійського походження, а напис українською мовою. Як ви вважаєте, чому?
Прогнозована відповідь:
- можливо, він походив з України;
- можливо, у нього батьки українці;
- можливо, він просто любив Україну.
Вчитель. Цікаві варіанти! Скажіть, а чи хотілося б вам дізнатися точно, з чим пов'язаний такий феномен?
Прогнозована відповідь.
Так!
На цьому першому етапі уроку вчитель інтригує, зацікавлює учнів через реалізацію принципу суб‟єкт-суб‟єктного підходу до організації освітнього

60 процесу. Здобувачі освіти виступають не в форматі отримувачів знань, а помічників вчителя під час цікавого дослідження – розслідування.
Здійснюється внутрішня мотивація.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Зовнішня мотивація.
Вчитель.
Сьогоднішній урок ми присвятимо розслідуванню справи Ґарета Джонса і спробуємо дізнатися, хто ця людина і що її пов‟язує з Україною. Сьогоднішній урок може стати тим каталізатором, який змусить говорити про фальшиві новини та ЗМІ, може надихнути майбутніх Ґаретів Джонсів вийти з зони комфорту і знайти істину, тоді наша робота буде не даремною. Коли ви хочете дізнатися щось про невідому вам особу, куди звертаєтеся в першу чергу?
Прогнозована відповідь.
До інтернет-мережі.
Вчитель.
Згоден, але, перш ніж я запрошу вас до шкільного кінотеатру, пропоную згадати, про що ми говорили на попередньому уроці.
Мозковий штурм.
- Хто автор терміну «геноцид»?
Прогнозована відповідь.
Р. Лемкін.
- Які складові геноциду виділяв Р. Лемкін?
Прогнозована відповідь:
Складовими геноциду Р. Лемкін називав знищення інтелігенції, селянства, духівництва та переселенську політику.
- Як характеризував Р. Лемкін Голодомор?
Прогнозована відповідь:
Р. Лемкін називав Голодомор складовою українського геноциду.
На даному другому етапі уроку відбувається актуалізація опорних знань, учні згадують матеріал попереднього заняття, акцентують увагу на матеріалі, який буде використано як опорний під час вивчення нової теми.
Вчитель.
Запрошую вас до нашого інтернет-кінотеатру.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Вправа «Класний кінотеатр».
Учні об‟єднуються в пари, кожна пара отримує опитувальник (запитання, на які потрібно дати відповідь після перегляду відеоматеріалу), переглядають відео і по черзі відповідають на запитання.
Посилання на відео:
https://youtu.be/hjJ0iKJz2ns
Опитувальник.
1. Що цікавило Ґ. Джонса в СРСР?
2. Хто з відомих європейців побував в СРСР?
3. Звідки походив Ґ. Джонс? Чи вплинуло походження на його погляди?
4. Що об‟єднувало Ґ. Джонса і Україну?
5. Як Ґ. Джонс характеризував СРСР станом на 1930 рік?

61 6. Коли Ґ. Джонс оприлюднив свої матеріали про Голодомор?
7. Чому редактори повірили Ґ. Джонсу?
8. Хто спростовував свідчення Ґ. Джонса?
9. Чи пов‟язана смерть Ґ. Джонса з його публікаціями щодо Голодомору?
Вправа дозволяє ввести аудіовізуальне джерело, максимально активізувати процес сприйняття і запам‟ятовування, наявність питань до відеоматеріалу сприяє тривалій концентрації уваги учнів, урізноманітнюється освітній процес через зміну форм роботи.
Вчитель:
Справді цікава особистість, а чи хотіли б ви познайомитися з Ґаретом
Джонсом ближче?
Прогнозована відповідь:
Звичайно! А це можливо?
Вправа «Інтерв’ю».
До класу заходить актор в образі Ґарета Джонса.
Основні елементи образу:
- класичний костюм;
- окуляри;
- приємна зовнішність.
Ґ. Джонс.
Доброго дня, шановні діти! Я британський журналіст Ґарет Джонс! Радий нашому знайомству.
Вчитель. Можливо, ви хочете поставити містеру Джонсу якісь питання?
Діти задають питання, журналіст відповідає.
Прогнозовані питання:
-
Чи знайомі Ви з Рафаїлом Лемкіним?
-
Як Ваші колеги журналісти сприйняли публікації про Голодомор?
-
Чи отримували Ви погрози від представників радянської влади в контексті своєї професійної діяльності?
-
Чи зазнавали Ви тиску з боку представників британської адміністрації щодо нерозповсюдження інформації про Голодомор?
-
Як представники європейської громадськості сприйняли інформацію про голод на Україні?
Вправа «Інтерв‟ю» сприяє формуванню комунікативних навичок учнів, вмінню ставити запитання. Професійна гра актора формує емпатію учнів, показує реальність і близькість досліджуваної тематики.
Журналіст відповідає на питання, триває інтерв‟ю.
Вчитель. Діти, нажаль, містеру Джонсу час нас залишити, на нього чекає нове журналістське розслідування. Але ми ще зустрінемося з Ґаретом під час презентації фільму про нього та його діяльність.
Актор прощається і виходить з класу.
Вчитель.
Як ви вважаєте, Ґарет Джонс єдиний хто розповідав світу про Голодомор?
Прогнозована відповідь:

62
-
Думаю, що так, адже інформація про голод в Україні всіляко приховувалася.
-
А я вважаю, що були ще люди, які знали правду і не боялися про неї говорити!
Вчитель:
Абсолютно правильно, були ще журналісти, які не боялися писати правду, в тому числі й про Голодомор. Я пропоную вам дізнатися про них детальніше.
Вправа «Сорочка правди».
Учні об‟єднуються у три групи: «Ріа Клеймон», «Ґарет Джонс»,
«Малкольм Маґґерідж», кожна з них отримує вибірку матеріалу по кожній особі (додатки 1,2,3) і викройку сорочки (додаток 4) яку потрібно заповнити.
Групи виконують свою роботу протягом 10 хв. і представляють результати своєї роботи протягом 5 хв. кожна.
Основна вправа розвиває навички учнів працювати в команді, а кожна група працює на загальний результат, формуються навички критичного та аналітичного мислення учнів. Розвивається вміння систематизувати навчальний матеріал, виділяти основне, складати опорно-логічні схеми. Співставлення опрацьованого матеріалу з матеріалом попереднього уроку вчить дітей робити обґрунтовані, логічні висновки.
ІV. Закріплення.
Вправа «Аукціон».
Кожен учень отримує чотири зображення людей правди (Р. Лемкін,
М. Маґґерідж, Г. Джонс, Р. Клеймон) Вчитель називає факт з біографії чи діяльності одного з осіб, а учні піднімають фото діяча, якого стосується даний факт.
Вчитель.
- Він видавав свої статті під чужим іменем.
Прогнозована відповідь:
- Малкольм Маґґерідж.
Вчитель:
- Про його життя і діяльність зняли художній фільм.
Прогнозована відповідь:
- Ґарет Джонс.
Вчитель:
- Вона була ученицею В. Дюранті.
Прогнозована відповідь:
- Ріа Клаймон.
Вчитель:
- Він автор терміну «геноцид».
Прогнозована відповідь:
- Р. Лемкін.

63
Вправа «Аукціон» дозволяє визначити залишковий рівень знань учнів на завершальному етапі уроку, акцентується увага на основних біографічних та діяльнісних фактах досліджуваних осіб.
V. Підсумки.
Заключне слово вчителя, основним меседжем якого є ідея про неможливість приховування правди та велич подвигу історичних осіб, які не боялися говорити правду навіть коли це суперечило їхнім корпоративним
інтересам.
VІ. Домашнє завдання.
Дома самостійно підготувати сорочки правди про людей правди, про яких ми не говорили на уроці. Додаткову інформацію можна знайти на сайті
інституту національної пам‟яті: http://www.memory.gov.ua/page/lyudi-pravdi- materiali-dlya-zavantazhennya
Додаток 1
Ріа Клаймен
Ріа Клаймен: забута очевидиця Голоду 1932-33. 20 вересня 1932 р. “The
Evening Telegram”, щоденна газета в Торонто, присвятила головний заголовок на своїй титульній сторінці репортажеві про те, що її власна кореспондентка у
Москві Ріа Клаймен (Rea Clyman) зазнала нападків як «буржуазна порушниця спокою», і її було «випроваджено з Росії». Арешт канадської журналістки став

64 головною темою міжнародних новин, що й зрозуміло, адже це зачіпало безпосередньо журналістську спільноту. 23 грудня 1928 р. 24-річна Клаймен вирушила потягом до Москви. На початку реалізації сталінського Першого п‟ятирічного плану вона виказувала прихильність до обіцяного більшовиками революційного суспільства. Однак з часом, коли почала усвідомлювати масштаби жорстокості та сутність інституційного терору, на якому трималася комуністична диктатура, її ентузіазм щодо радянського «експеpименту» ослаб.
Ріа відправилася у дивовижну кількатижневу подорож Східною
Україною. Клаймен вдалося переконати двох молодих американок, які щойно прибули до Москви, щоб на власні очі побачити «новий чудовий світ», який начебто мав постати при комунізмі, помандрувати на відстань 5 тис. миль на
їхньому автомобілі, таким чином охопивши величезний шматок території, яка зазнавала змін у межах Першої п‟ятирічки.
Ця виснажлива мандрівка вела їх від Москви до Тули, далі до Курська,
Харкова, Донбасу та Північного Кавказу, аж до столиці Грузії Тбілісі (тоді знаної як Тифліс). По дорозі жінки не лише стали свідками гноблення та нещадного голоду, що було особливо очевидним серед селян південного сходу
України та на Кубані, але й мали змогу побачити украй сумнівні досягнення тої хваленої п‟ятирічки, які гостро контрастували з оптимістичними твердженнями офіційної пропаганди. Того досвіду вистачило, щоб у супутниць по подорожі розвіялися романтичні ілюзії щодо «революційної Росії». Зміцнів також намір
Ріа висвітлювати неприкрашену правду про життя у робітничому «раю».
Опинившись за межами СРСР, Клаймен написала докладний звіт про свої пригоди, частина якого була оприлюднена на початку листопада 1932 р. в газеті
“Daily Express”; її спогади (розділені на 21 частину) надрукувала “Toronto
Telegram” у період між 8 травня та 9 червня 1933 р.
Додаток 2
Ґарет Джонс
Ґарет Джонс народився 13 серпня 1905 року в Баррі.
Під час третьої та останньої подорожі до Радянського Союзу в березні
1933 року він знехтував попередженням посольства і забороною ОДПУ на в'їзд
іноземним журналістам до України та нелегально вирушив у подорож.
Повернувшись до Берліна, 29 березня 1933 року Ґарет зробив відомий прес-реліз, який був надрукований багатьма газетами, зокрема “New York
Evening Post” та “Manchester Guardian”: «Я пройшов через безліч сіл і дванадцять колгоспів. Скрізь я чув плач: «У нас немає хліба. Ми помираємо!»
Цей плач лунає по всій Росії, на Волзі, в Сибіру, в Білорусі, в Центральній Азії та Україні – «Передайте в Англію, що ми пухнемо від голоду».
Більшість офіційних осіб заперечують існування будь-якого голоду, але через кілька хвилин після одного такого заперечення в потязі я насмілився кинути на підлогу шматок зчерствілого хліба. Наче куля селянин кинувся на підлогу та поглинув його. Те саме повторилося зі шкіркою апельсина. Навіть чиновники з транспорту та офіцери ОДПУ попередили мене про небезпеку