Формування медіаграмотності на уроках суспільствознавчих дисциплін сторінка 2

18 формувати позитивне ставлення до мас-медіа; виховувати ідею свободи
інформації в сучасному світі.
Основні поняття: мас-медіа, медіатекст, комунікація, реклама.
Обладнання: підручник, мультимедійна дошка, робочі зошити.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Структура уроку
І. Актуалізація опорних знань.
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Пропоную вам розглянути декілька загадок і відповіді вписати у клітинки кросворду, намальованого на дошці. Слово, яке з‟явиться у виділеній колонці, підкаже вам, про що ми з вами будемо говорити на уроці.
1 2
3 4
5
Загадки:
1. Що полюбляють дорослі й діти дивитися більш за все на світі?
(Мультфільм)
2. Язика вона на має, та в кого зранку побуває, той багато знає. (Газета)
3. Не людина, а розмовляє. (Радіо)
4. Було німе і чорно-біле, а тепер кольорове та звукове. (Кіно)
5. Не дерево, а з листям, не людина, а говорить. (Книга)
Після розгадування кросворду учні можуть прочитати ключове слово
МЕДІА.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Поняття «мас-медіа».
Вчитель. Розвиток демократичної держави, становлення громадянського суспільства й особистості в ній годі навіть уявити без засобів масової
інформації (скорочено – ЗМІ) і засобів масової комунікації (ЗМК). Ще ніколи людина не зазнавала такого тотального (всеосяжного) впливу цих засобів, як у нинішньому сторіччі. Ще ніколи людство не відчувало такої колосальної залежності від цих засобів, як тепер, в епоху інтернету. Тож для того, щоб зрозуміти силу або владу засобів масової інформації та масової комунікації в сучасному світі, з‟ясуємо, що таке медіа загалом. Часткова відповідь на це запитання прихована в походженні слова «медіа». Українська мова запозичила його з англійської. У ній «media» є скороченням від «media of mass communication(s)» «media of communication(s)» і дослівно означає «засоби масової комунікації», «засоби комунікації». Своєю чергою, англійське «media»
(до речі, це слово вживається лише у множині й не змінюється) утворене від

19 латинського «medium» – засіб, спосіб. Відповідно поняттям «медіа» називають засоби та способи зв‟язку й передачі інформації. Саме передавання найрізноманітнішої інформації, тобто відомостей, даних, повідомлень
(меседжів), – найголовніше завдання медіа.
Формування поняття
Медіа – це те, що доносить до нас (у просторі й часі) певні повідомлення
(меседжі) за допомогою візуальних (зорових), аудіальних (слухових) і візуально-аудіальних (зорових-слухових) засобів, зокрема інформаційно- комунікативних і комунікаційних технологій.
Медіатекст (від лат. mediatextus) – повідомлення, текст будь-якого медійного виду і жанру.
Інформація – це відомості, знання про навколишній світ.
Запитання.
1. Якою є роль медіа в сучасному світі?
2. Які функції мас-медіа в суспільстві?
3. Як ви розумієте значення вислову: «Із появою мас-медіа інформація перетворилася на продукт»?
Робота з документом у групах.
Опрацювати текст документа й відповісти на запитання.
Дослідник мас-медіа А. Чорних про їх сучасний стан.
Дані опитувань громадської думки постійно демонструють існування у людей відчуття, що їм повідомляють занадто багато поганих новин. При цьому респонденти більше стурбовані обсягом поганих новин, а не власне новинами такого роду, які для них є одночасно захопливими та відразливими. Синдром
Інформація
Мультимедійна
Текстова
Графічна
Звукова
Жести

20 поганих новин загострюється схильністю засобів мас-медіа показувати проблеми, але не їх вирішення, сприяючи виникненню серед споживачів медіатекстів відчуття безсилля. Повідомляючи новини, мас-медіа часто нехтують мобілізуючою інформацією – пропозиціями щодо дій і необхідними для цього деталями, такими, як номери телефонів та адреси. Крім того, у межах викривальних статей традиційні інститути часто подають як неефективні й не здатні вирішувати соціальні проблеми.
Запитання.
1. Які проблеми сучасних мас-медіа бачить автор?
2. Як описаний автором сучасний стан мас-медіа впливає на суспільство?
Останнім часом інтернет набув значної популярності. Його головною особливістю, порівняно з іншими медіа, є те, що споживач має найбільше можливостей для вибору медіатексту, а також для долучення до його творення та реагування на вже не існуючі тексти. Також він поєднує різні види медіатекстів: візуальні, звукові, власне текстові.
2. Комунікація.
Учитель. Із поняттям «комунікація» найчастіше пов‟язують передавання й отримання інформації. Однак, на відміну від технічних систем (машин), людська комунікація – не лише передача інформації, а й обмін думками,
ідеями, цінностями, емоціями між людьми. Інакше кажучи, це ще і спілкування.
Комунікацію нерідко навіть ототожнюють зі спілкуванням, вважаючи їх взаємозамінюваними поняттями. У процесі обміну інформацією (спілкування) відбуваються вплив і взаємодія (інтеракція) тих, хто бере участь у комунікації,
– окремих осіб або груп осіб. Обмін інформацією неможливий без її сприймання, інтерпретації та розуміння (перетворення у знання, в особистісні смисли) людиною (групою). Якщо спробувати одним словом визначити мету комунікації, то це буде «розуміння». Чому саме розуміння, а не передавання
інформації? Передбачаючи ймовірність такого запитання, пропонуємо допитливим читачам звернути увагу на значення слова «комунікація».
Нагадаємо, що в латинській мові (communicatio від communicare) воно дослівно означає «робити спільним, зв‟язувати, об‟єднувати, спілкуватися».
Формування поняття.
Комунікація – це процес обміну інформацією між двома або більше особами.
Запитання.Назвіть основні канали комунікації, через які передається й отримується інформація в суспільстві?
Учитель. Існують такі канали комунікації, через які передається і отримується інформація в суспільстві: книги, періодична преса, радіо, телебачення, кінематограф, інтернет, відео- та комп‟ютерні ігри, музичні записи (наприклад, CD), біл-борди та інші типи реклами, зокрема слова або зображення на одязі, інформація в магазинах або на стадіонах, упакуванні їжі, постери та флаєри тощо; за допомогою планшетів або МР3-плеєрів, мобільних та інших пристроїв.
Робота зі схемою.

21
3. Реклама
Учитель. Оскільки завданням мас-медіа є інформування з певного метою, то до однієї з невід‟ємних складових мас-медіа дослідники відносять і рекламу. Вона є способом масового поширення інформації про товар або послугу, їх переваги порівняно з іншими товарами та послугами, а також переконання споживачів у тому, що рекламоване є для них необхідним і вартим
їхніх коштів.
Види реклами:
Комерційна реклама. Такий вид реклами спрямований на отримання прибутку.
Соціальна реклама. Її завданням є привернення уваги суспільства до соціальних проблем: забруднення навколишнього середовища, насилля в сім‟ї, популяризування волонтерства та благодійності.
Політична реклама. Вона є засобом, який використовують політичні сили для боротьби за голоси виборців, а також для інформування громадськості про існування політичних організацій, політичних діячів та їхньої позиції.
Запитання.Які ознаки мас-медіа має реклама?
Робота зі схемою.
Канали
комунікації, через
які передається і
отримується
інформація в
суспільстві
Радіо, телебачення
Книги, преса
Інтернет
Кінематограф
Відеоігри
Реклама

22
ІІІ. Підсумки уроку.
Уявіть, що медіа припинили існування. Назвіть три речі, які з вашого
життя зникнуть, і що натомість з’явиться.
ІV. Домашнє завдання.
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
Слово "реклама" походить від латинського "голосно кричати".
Новий період у її розвитку настає у середині XV ст., після
винайдення друкарського станка. У середині XVІІ ст. з′явилася
перша реклама кави, шоколаду, чаю. 1657 року в Англії виник
перший професійний рекламний журнал "The Public Advicer"
("Громадський радник").
• максимум інформації з мінімумом слів;
• доказовість і зрозумілість;
• стислість і лаконічність;
• видовищність, оригінальність і
неповторність у деталях
Вимоги
• Текст у реклами виконує дві функції: мовну
(передавання змісту) і художню (елемент
композиції).
• Текст реклами має бути: яскравим за
задумом, дотепним, коротким, чітким,
доступним, привабливим, таким, що легко
запамятовується.
Функції
• комерційна (економічна);
• соціальна (виходить за межі економічних
видань);
• політична (зокрема передвиборна).
Види
реклами
за метою

23 2. Напишіть есе на тему «Вплив мас-медіа на сучасну людину – це позитивне чи негативне явище?»
Список використаних джерел
1. Основи медіаграмотності: Навчально-методичний посібник для вчителя
8 (9) клас. Плани-конспекти уроків / За ред. В.Ф. Іванова, О.В. Волошенюк,
О.П. Мокрогуза. – Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2014.
– 190 с. – [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://www.aup.com.ua/book035/.
2. Чому важливо бути медіаграмотним. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/chomu-vazhlyvo-buty- mediagramotnym.
3. Медіаграмотність: Підручник для вчителів / Сінді Шейбе, Фейз Рогоу/
Перекл. з англ. С. Дьома; за загал. ред. В. Ф. Іванова, О. В. Волошенюк. – К.:
Центр Вільної Преси, Академія Української Преси, 2017. – 319 с. –
[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.aup.com.ua/sindi-sheybe- feyz-rogou-mediagramotni/.
4. Громадянська освіта. Інтегрований курс, рівень стандарту: підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. // І. Д. Васильків,
В. М. Кравчук, О. А. Сливка, І. З. Танчин, Ю. В. Тимошенко, Л. М. Хлипавка-
Тернопіль: 2018 р. – [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://portfel.info/load/10_klas/gromadjanska_osvita/vasilkiv_2018_rik/511-1-0-
25812.
5. Громадянська освіта. Навчальна програма інтегрованого курсу для 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://osvita.ua/school/program/program-10-11/58875/

24
ДОНЦОВА Ірина Миколаївна,
заступник директора з виховної роботи
Центральноукраїнського вищого професійного училища
імені Миколи Федоровського
Розробка уроку
«Маніпулятивний вплив медіа»
Навчальний предмет: «Громадянська освіта».
Клас: 10.
Тема уроку: «Роль медіа у провокуванні конфліктів та поширенні стереотипів».
Мета: формування ключових, галузевих та предметних компетентностей: сформувати на уроці поняття про роль медіа у провокуванні конфліктів та поширенні стереотипів; розкрити сутність «мови ворожнечі», пропаганди, фейку і джинси; ознайомити зі стереотипами в мас-медіа, навчити розпізнавати
«мову ворожнечі», визначати дискримінаційні практики та поведінку; розвивати вміння критично аналізувати медіаповідомлення, описувати ознаки
«мови ворожнечі» і здатність її розпізнати; виховувати доброзичливе ставлення одне до одного.
Основні поняття: «мова ворожнечі», пропаганда, інформаційна війна, прийоми маніпуляції, предмет впливу мас-медіа, внутрішній захист (фільтри), ефект медіа, інструменти впливу медіа, психологічне зараження та наслідування, переконування, маніпулювання, фейк, джинса.
Очікуванні результати від здобувача освіти:
- знає зміст основних понять;
- характеризує функції медіа в демократичній державі та наводить приклади їхнього впливу на прийняття рішень;
- знає можливості інтернету та усвідомлює небезпеки, пов'язані з його використанням;
- здатний усвідомити різницю між реальною подією та її відображенням у медіатексті;
- володіє базовими технологіями запобігання впливу маніпулятивних та пропагандистських медіаповідомлень;
- описує ознаки «мови ворожнечі» і здатний її розпізнати;
- знає, яким чином перевірити достовірність джерел інформації;
- володіє базовими технологіями критичного аналізу медіатекстів;
- здатний простежити переваги і ризики під час користування соціальними мережами;
- не вживає «мову ворожнечі».
Тип уроку: практичне заняття, урок використання знань, умінь, навичок.

25
Структура уроку
І. Вступна частина.
Медіа – ефективний інструмент для здійснення різного роду маніпуляцій у сучасному інформаційному суспільстві. Це можливість масового впливу на підсвідомість людей.
Тому сьогодні медіаринок має широкі можливості із залученням великих потоків інвестицій, а можливість володіти медіа стає основною запорукою успіху та реклами для відомих багатіїв, політиків, бізнесменів та інших зацікавлених осіб.
IІ. Актуалізація опорних знань.
Робота із зображенням.
Рис.1. Медіавласність
Джерело зображення: https://politkrytyka.org/2016/10/12/komu-nalezhat-ukrayinski-zmi/
Запитання до рис. 1:
1. Які асоціації виникають, коли ви дивитеся на зображення?
2. Які форми власності мають медіа?
3. Для чого впливові особистості прагнуть володіти медіа?
4. Чи впливають власники медіа на інформаційний потік, який лунає з
їхніх каналів? Якщо так, то чому?
IІI. Вивчення нового матеріалу.
1.
Прийоми медіаманіпуляцій.
Щоденно ми чуємо безліч новин із різних джерел інформації. Одні новини ми одразу забуваємо, а деякі обговорюємо досить емоційно упродовж певного періоду. Чому це так відбувається? Відповідей існує багато, а основною є те, що саме через ЗМІ здійснюється маніпулювання масовою свідомістю.

27
Рис.3 Прийоми медіа-маніпуляцій
Завдання на закріплення.
Давайте розглянемо ситуації та визначимо, які прийоми маніпуляцій використано в поданих ситуаціях.
1. Існують судження, що «грузини дуже емоційні», «На Заході не люблять східняків», «усі мусульмани агресивні», «неоплачувану хатню роботу має виконувати жінка, а чоловік може їй лише “допомагати”».
2. Марина вирішила влаштуватися на роботу у велику рекламну компанію. Прийшла на співбесіду своєчасно, і секретар запропонував їй почекати, поки звільниться директор, у приймальній. Очікуючи, Марина почула розмову двох співробітників: «Ти знаєш, як Вадим Максимович відноситься до новоприйнятих людей. Він буде прискіпуватися до тебе доти, доки не візьмуть на роботу нового маркетолога. Я впевнена у цьому.»
Що на вашу думку в своїй розмові зробили працівники?
Висновок: отже, ми бачимо в першій ситуації приклади стереотипів, а у другій – навішування ярликів.
Повторення однієї і тієї самої інформації
Подача суперечливих одне одному повідомлень
Стереотипи
Зміна змісту інформації
Контрастна подача інформації
Прикриття безпрограшними поняттями

28
2. Небезпека пропаганди.
Рис. 4. Пропаганда
Джерело зображення:https://imi.org.ua/monitorings/metody-vplyvu- propagandy-ta-protydiya-nym-i30638
Робота з поняттями
Пропаганда – це будь-яка систематична спроба впливу на думку чи позицію великої кількості людей, перш за все з використанням символічних знаків. Це певна форма комунікації, що спрямована на засвоєння чи відкидання певної інформації з метою впливу на організацію, групу, індивіда [2].
Інформаційна війна – це війна за допомогою інформації, яка має вплив на масову свідомість. За умови вдалого маніпулювання свідомістю мас можна досягти практично будь-якої мети: знищити опонента, прибрати з дороги конкурентів чи розпалити війну [3].
Рис. 5. Характеристики пропаганди.
Джерело інформації: https://labipt.com/approaches-to-the-definition-of-
propaganda/
Характеристики
пропаганди
Фактор
впливу
Масовість
Системність
Елемент
дії
Інформативність

29
Пропаганда використовується з певною метою, тобто у повідомленні може міститися крім явного змісту прихований, завуальований підтекст.
Складність полягає у тому, що часто важко визначити наявність пропагандистських впливів, для цього слід добре розрізняти техніки і методи пропаганди.
П
Р
О
П
А
Г
А
Н
ДА
Види
За емоціями
За напрямком
психологічного
впливу
За типом
джерела
інформації
Військова
Позитивна
(конструктивна)
Пропаганда створення
Біла пропаганда
(відкрита)
Спортивно- медична
Пропаганда стійкості та героїзму
Комерційна
Пропаганда освіти
Сіра пропаганда
Наукова
Негативна
(деструктивна)
Пропаганда руйнування
Політична
Пропаганда поділу
Чорна пропаганда
Пропаганда дегенерації
Пропаганда залякування
Пропаганда відчаю
Таблиця 1. Пропаганда та її типи [4]

1 2 3 4 5 6 7

скачати