Формування медіаграмотності на уроках суспільствознавчих дисциплін сторінка 4

42 2. Перелічіть позитивні і негативні фактори використання інтернету.
3. Що таке соціальні мережі? Для чого ми їх використовуємо?
4. Назвіть плюси і мінуси того, що інформація про нас зберігається в
інтернеті?
Практична робота..
Завдання. Використовуючи власний досвід та переглянувши відео
«Безпека дітей в
інтернеті»
(спілкування в соцмережах https://www.youtube.com/watch?v=dJn2g2zxOik
), укладіть п‟ять порад для молодших школярів «Моя поведінка в соцмережах».
1. Як убезпечити себе у віртуальному світі?
Завдання. Використовуючи матеріал підручника, ст. 154-155, визначте, які небезпеки чатують на нас в інтернеті.
Завдання. Використовуючи власний досвід, доповніть, які ще небезпеки можуть чекати на нас в інтернеті.
Практична робота.
Завдання. Переглянути відео «Казка про золоті правила безпечного
інтернету» https://www.youtube.com/watch?v=NOKZHMiJJ98
, скласти пам‟ятку
«Як убезпечити себе в інтернеті».
ІV. Узагальнення вивченого матеріалу.
Тестування.
1. Яку персональну інформацію не потрібно публікувати в мережі
інтернет у відкритому доступі? a) номер домашнього телефону; b) номер мобільного телефону; c) свій e-mail; d) назви улюблених книг, пісень; e) номер своєї школи, класу; f) свої фотографії; g) нікнейм; h) кличку свого собаки.
2. Ви отримали від друзів файли невідомого змісту. Ваші дії: a) відкриєте файл та ознайомитеся із ним; b) збережете файл на комп‟ютері, потім перевірите антивірусною програмою та у випадку відсутності вірусів переглянете його; c) видалите листа з підозрілим файлом, не відкриваючи його.
3. У вашу поштову скриньку прийшов лист, в якому говориться, що його потрібно переслати п‟яти друзям. Які ваші дії? a) переслати п‟яти друзям; b) переслати його не п‟яти, а десяти друзям; c) не пересилати такі листи; d) відповісти відправнику, що ви більше не хочете отримувати такі листи.
4. Що таке кібербулінг? a) шахрайства, що здійснюються в мережі інтернет;

43 b) розміщення в мережі інтернет провокаційних повідомлень з метою викликати конфлікти між учасниками бесіди; c) будь-які публікації в мережі, що розміщуються з метою залякати, принизити іншого.
5. Як потрібно зберігати свої паролі? a) записати в записник; b) використовувати менеджер паролів; c) запам‟ятати; d) наклеїти кольорові стікери з паролями на монітор комп‟ютера.
V. Підсумок уроку.
VІ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати параграф підручника 5.10 – 5.11.
2. Написати повідомлення «Чому ти проводиш час на цих сайтах?»

44
ВІДІБОРЕНКО Інна
Володимирівна, методист науково- методичної лабораторії суспільствознавчих дисциплін
КЗ «КОІППО імені Василя
Сухомлинського»
Розробка уроку «Провідні держави світу в міжвоєнний період.
Сполучені Штати Америки»
Навчальний предмет: Всесвітня історія.
Клас: 10.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
- розповідати про причини та шляхи виходу Сполучених Штатів Америки з Великої депресії та робити висновки про її уроки для сучасності;
- характеризувати добу «проспериті» в США;
- називати заходи Ф. Рузвельта для подолання світової економічної кризи та розуміти вимушеність переходу до державного регулювання ринкової економіки;
- знати і розуміти хронологічні межі доби «проспериті», Великої депресії,
«Нового курсу».
Методи: бесіда, розповідь, робота з підручником, картою, інфографікою, робота у групах, парах.
Поняття для вивчення і повторення: проспериті, світова економічна криза, фондова біржа, державне регулювання економіки.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Структура уроку
I . Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Сполучені Штати Америки – держава з потужною економікою. Її торгівельна війна з іншою наддержавою Китаєм, може спричинити уповільнення світової економіки. Внаслідок цього ціни на товари, які продає
Україна – зерно та метал, – упадуть. Як ви гадаєте, яким чином відносно молода держава змогла цього досягти?
1.
Зростання ролі США на міжнародній арені
Розповідь учителя.
Перша світова війна надала потужного поштовху економічному розвитку
США й посилила їхній політичний вплив у світі. На вашу думку, які фактори цьому сприяли?
-
США вступили у війну в квітні 1917 р. на боці Антанти, а її армія взяла участь у військових діях тільки з літа 1918 р, тому і масових людських та економічних втрат було в рази менше, ніж у європейських країнах.

48
Вранці 21 жовтня Джозеф Кеннеді, батько майбутнього президента США
Джона Кеннеді, йдучи на роботу, зупинився, щоб почистити черевики, і покликав чистильника взуття. Хлопчина спритно взявся чистити черевики мільйонера.
- Містере, а ви розумієтеся у біржовій грі? – запитав хлопчик.
- Мабуть, так, – посміхнувся Джо.
- У мене є кілька акцій залізничних компаній. Що порадите з ними робити?
- У тебе є акції? – здивувався Кеннеді.
- Так. Батько купив сотню, а я викупив десяток. Як ними краще розпорядитися?
Кеннеді, поборовши здивування, порадив...
Втім, ми не знаємо що саме порадив Кеннеді, але для нас важливіше
інше: мимовільну пораду закінчити гру він отримав від хлопчика, який чистив йому взуття. Здивування Кеннеді від того, що чистильник взуття є акціонером, легко зрозуміти – в 20-і роки минулого століття біржа вважалася привілеєм багатих і могутніх людей. Коли Кеннеді зрозумів, що акції з'явилися навіть у вуличних хлопчаків, він зрозумів – насувається щось жахливе.
Красива легенда. Звернемося до фактів. Хлопчисько-чистильник – це збірний образ найбідніших верств населення. Коли знавець ринку дізнався, що акції продаються за цінами, доступними навіть цьому соціальному класу, одразу зрозумів – ринок зібрав усі гроші, які тільки міг. Значить, міхур роздувся до максимального розміру і якщо лопне не сьогодні, то завтра.
Криза почалася з паніки на Нью-Йоркській біржі 24 жовтня 1929 p., коли за один день акції впали в ціні на мільйони доларів. Це був крах ринку цінних паперів. Так неодмінно мали завершитися спекулятивний бум і штучне завищення їх курсу. Але крах на біржі був лише зовнішнім проявом кризи в економіці. За крахом фондового ринку настав спад виробництва.
Завдання. Використавши інфографіку та матеріал підручника, відтворіть суть «Великої депресії» та дайте відповідь на запитання, в чому виявляється взаємозалежність безробіття, скорочення промислового підприємства і банкрутство банків.

50
«Новий курс» Ф. Д. Рузвельта.
Франклін Рузвельт
Франклін Делано Рузвельт народився 30 січня 1882 року в Хайд-Парку
(штат Нью-Йорк, США) в заможній родині. Його батько володів акціями низки промислових компаній. До 14 років Франклін навчався вдома, а потім – у привілейованій школі в Гротона, штат Массачусетс. Він здобув університетську освіту в Гарварді, закінчивши його в 1904 році зі ступенем бакалавра. А після закінчення юридичної школи Колумбійського університету розпочав адвокатську практику. У 1905 році Франклін одружився на Елеонорі, своїй кузині у п'ятому коліні. Дружина відіграла велику роль в кар'єрі Рузвельта як політика.
У 1910 році Рузвельт став сенатором штату Нью-Йорк, потім був помічником морського міністра. У 1921 році він захворів на поліомієліт і на все життя залишився прикутим до інвалідного крісла. Але це не завадило його подальшій запаморочливій політичній кар'єрі. У 1928 році він став губернатором штату Нью-Йорк, а в президентській кампанії 1932 року отримав значну перемогу над Г. Гувером, який не зумів вивести країну з економічної кризи 1929-1933 років («Великої депресії»).
З перших же днів свого президентства (що почалося в березні 1933 року) він почав проведення ряду важливих фінансових та економічних реформ, які отримали назву «Новий курс» і дозволили США вийти з кризи. У 1935 і 1939 роках Франклін Рузвельт виграв другі і треті вибори. Він став єдиним американським президентом, якого обирали більш ніж на два терміни (на 4).
Робота у групах. Завершується складанням таблиці
«Новий курс»
Галузь реформування
Зміст реформ
«Санація» банківської системи
Перезапуск промисловості
Громадські роботи
Зовнішня політика
Політика відкритості
Обговорення результатів роботи у групах.
Чому американці говорили, що Франклін Рузвельт зробив для своєї країни більше, ніж міг би зробити Ісус Христос?
V. Закріплення нових знань і вмінь.
Спробуйте взяти віртуальне інтерв‟ю у Ф. Рузвельта, задавши йому три, на вашу думку, важливих питання.
VI. Підсумки уроку.
Учитель узагальнює відповіді учнів і оцінює їхню діяльність на уроці.
VII. Домашнє завдання.
Опрацювати конспект уроку і параграф підручника.
Спробуйте створити інфографіку за «Новим курсом» Ф. Рузвельта.

51
Список використаних джерел
1.
Грищенко Т., Івахненко І. Причини та особливості кризових явищ на ринку цінних паперів. / Вісник Київського національного університету імені
Тараса Шевченка. – № 112 – 2009 – С. 10-12.
2.
Денисенко М.П. Глобальна велика депресія – криза неоліберальної системи господарювання / Економiка та держава. – № 1. – 2009. – С. 6-8.
3.
Олефір В. Економічні цикли і кризи: історія і сучасність. Актуальні проблеми економіки – №10 (148) – С. 23-35.
4.
Президент Франклін Рузвельт і його «Новий курс» реформ /
М. І. Камінський // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права.
– 2014. – № 12.

52
КОЗЛОВСЬКА Світлана
Іванівна, вчитель історії загальноосвітньої школи
II-III ступенів № 10
Кіровоградської міської ради
Кіровоградської області
Розробка уроку «Демографічні зміни.
Повсякденне життя повоєнних років. Доля жінки».
Навчальний предмет: Історія України.
Клас: 10.
Мета: на прикладах, наведених учнями, з‟ясувати сутність змін у житті українського суспільства в повоєнний період; спонукати учнів до роздумів; на підставі аналізу підготовлених матеріалів визначити, як влада здійснювала контроль над публічним та особистим життям; розвивати уміння працювати із джерелами, додатковою інформацією, вміти її узагальнювати; розвивати вміння порівнювати й зіставляти історичні події, процеси; формувати активну життєву позицію, інтерес до своєї історії, повагу до людей, що творили її; виховувати свідомого громадянина.
Обладнання: матеріали, підготовлені учнями до практичного заняття, презентація, ноутбук, мультимедійна дошка, мобільні телефони із доступом до мережі інтернет, роздатковий матеріал, підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту, академічний) «Історія
України» / Олексій Струкевич, Степан Дровозюк. – Київ: Грамота, 2019. –
240 с.
Тип уроку: практичне заняття.
Структура уроку
І. Підготовчий етап (випереджаючі завдання).
Стадії
Діяльність учителя
Діяльність учнів
Вибір теми, виокремлення підтем
Учитель добирає можливі теми
і пропонує їх учням.
Учні обговорюють запропоновані теми.
Учитель бере участь в обговоренні підтем.
Учень обирає собі підтему або пропонує нову.
Формування груп
Учитель проводить організаційну роботу з об'єднання школярів, що вибрали собі конкретні підтеми і види діяльності.
Учні вже визначили свої ролі і діють відповідно до них, об'єднуються в малі команди, працюють самостійно.
Підбір джерел, формулювання питань
Учитель консультує, координує роботу учнів, стимулює їх діяльність.
Учні здійснюють пошукову діяльність, презентують результати своєї роботи.

53
Технологія «перевернутого навчання».
Учні самостійно опрацьовують історичні джерела за алгоритмом
(додаток 1), а у класі детально розглядають та обговорюють проблемні питання, дискутують.
ІІ. Організаційний момент.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Сьогодні у нас не зовсім звичайний урок. Він у формі практичного заняття. Ми продовжуємо вивчення теми «Україна в перші повоєнні роки». Про цей період в історії ви маєте теоретичні знання, отримані на попередніх уроках.
Ви готували самостійно матеріали, аналізували зміни в житті українського суспільства. Я впевнена – ви успішно справилися із завданням. Бажаю нам успішної, плідної роботи.
Отже, які історичні події, процеси відбувалися в Україні в перші повоєнні роки?
Індивідуальні завдання. (Додаток 2)
QR-код: мобільне опитування.
Режим доступу: https://learningapps.org/display?v=pg44tv17k18
LearningApps.org – вправи біля дошки.
Режим доступу: https://learningapps.org/display?v=pisnt38gc18
ІV. Мотивація навчальної діяльності.
Проблемне запитання (на дошці).
Мета виправдовує засоби ! ?
-
Наскільки виправданими були дії влади?
-
Чи були порушені права людини?
-
Чи впливають на сучасну Україну події, що відбувалися у 1945-
1953 рр.?
ІІІ. Проведення практичної частини заняття.
Наскільки виправданими були методи радянського керівництва для досягнення мети?
Записуємо тему та план заняття.
План (на дошці).
1. Демографічні зміни.
- Соціальні наслідки Другої світової війни.
- Фактори, що вплинули на демографічну ситуацію.
- Мовою цифр.
- Історична карта – шлях роздумів, ілюстрація до подорожі у часі.
2. Повсякденне життя повоєнних років.
- Соціально-побутовий стан українського повоєнного села.
- Погляд дослідника: одяг.
- Повсякденний раціон.
3. Незвичайні долі звичайних жінок.
Уважно слухаємо представлення групами результатів дослідження. За необхідності задаємо питання. Записуємо тези у зошити.

54
Матеріали до заняття, підготовлені учнями (приклади).
Презентація за посиланням: https://cutt.ly/erxPA6N
Учні аналізують, порівнюють, описують, обговорюють, висловлюють власне бачення проблеми та коротко фіксують основні думки та ідеї в зошиті.
Наприклад. Які проблеми були в етносоціальній сфері?
Прогнозована відповідь.
-
Дитяча безпритульність.
-
Значні міграції населення: повернення демобілізованих, евакуйованих та остарбайтерів, депортації.
-
Скорочення чисельності представників національних меншин (євреїв, поляків, німців).
-
Збільшення кількості росіян.
-
Нестача житла, складні побутові умови.
-
Колгоспники – модернізовані кріпаки.
Перелік «наштовхувальних» запитань та завдань.
-
Які групи населення підлягали виселенню? Чому?
-
У яких областях УРСР відбулися наймасштабніші акції виселення?
-
Чи існують причинно-наслідкові зв‟язки між демографічною ситуацією повоєнного періоду та в сучасній Україні?
-
Які факти підтверджують або спростовують дані таблиці?
-
Які факти підтверджують або спростовують опрацьовані вами тексти, документи, карту?
-
Які події відображають фото?
-
Яку інформацію про рівень життя можна отримати зі світлини?
-
Порівняй дві світлини. Які зміни бачиш? Про що це свідчить?
-
В якому одязі ходили люди?
-
Спробуй визначити раціон радянської людини.
-
Якби жінкам зі світлини вдалося поспілкуватися, про що б вони говорили?
-
Охарактеризуйте умови життя селян та мешканців міст.
-
Якою була доля жінки?
-
Дайте назву добірці джерел.
-
Яку мету переслідувала влада?

1 2 3 4 5 6 7

скачати