Ім'я файлу: Агротехнологiчне-обгрунтування-157959.docx
Розширення: docx
Розмір: 181кб.
Дата: 25.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Курсова_Грибівництво.docx
Розширення: docx
Розмір: 181кб.
Дата: 25.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Курсова_Грибівництво.docx
6.2. Способи приготування компостів та їх характеристика
Приготування субстрату проходить у два етапи: І - ферментація компонентів; II - пастеризація і кондиціонування субстрату. Перший етап (ферментацію) проводять у місцях, де змішують компоненти субстрату. Ферментацію проводять на майданчику з бетонною основою, що оберігає субстрат від впливу ґрунтової мікрофлори та запобігає втраті води з розчинними поживними речовинами. Для приготування 1т субстрату (компосту) необхідно 10-15 м2 площі. Підготовку субстрату розпочинають із попереднього зволоження соломи. Субстрат повинен містити 70-73% води. За дві доби пшенична солома здатна увібрати воду в такій кількості, що у 2,5 рази перевищує попередню її вагу. Після замочування солому змішують з гноєм, формують бурт і залишають для розігріву. Розміри бурта коливаються у межах: ширина - 1,5-1,8 м, висота - 1,8-2,2 м, довжина - довільна. Після закладання бурта температура в ньому за рахунок мікробіологічних процесів значно підвищується і через 5-7 днів досягає максимуму. У бурті температура, вологість, повітряний режим розподіляються нерівномірно. Для підтримання рівномірного процесу ферментації періодично проводять перемішування субстрату із зміною положення основних зон бурта. Кількість перемішувань при підготовці субстрату становить 4-5 разів з інтервалом 3-5 днів. Чергове перемішування проводять на початку осідання бурта. Добре приготовлений субстрат (компост) після ферментації повинен відповідати наступним показникам: темно-коричневий колір, солома легко розривається і стає м'якою на дотик, вологість компосту 68-70 %, вміст аміаку (NH4) - 0,35-0,4% в сухій масі, вміст азоту - 1,6-1,8 %, Р2О5 – 0,7-1,0 %, К20 – 1,21,5 %, СаО - 2,5-3,0 %, відношення C:N - 20:1, рН - 8,2-8,0. Ферментацію компосту можна проводити за схемами, які наведені в таблицях 4,5. Підготовлений таким чином компост можна використовувати для вирощування шампіньйонів. Він характеризується однорідною структурою, темно-коричневого кольору, при стисканні в руці не маститься, солома розривається з невеликим зусиллям, запах вихідних матеріалів і аміаку відсутній, рН водної витяжки – до 8, при розпушуванні периферійного шару бурта видно присутність актиноміцетів у вигляді голубувато-білого, швидко зникаючого нальоту. За умов підготовки синтетичного субстрату в два етапи солому зволожують на бетонованому майданчику, додаючи на 1т 150 кг пташинного посліду і 25 кг карбаміду, тривалість зволоження 10 днів, витрата води 2500-3000л. Зволожену солому формують в бурт, вносячи пошарово пташинний послід із розрахунку 250 кг на 1т сухої соломи, і додають близько 500л води на 1т . Компостують за схемою 0-4-8-11-13 з додаванням гіпсу перед першим перемішуванням бурта.
Другий етап підготовки субстрату - пастеризацію і кондиціонування проводять у контрольованих умовах у спеціальному приміщенні (за багатозональною системою вирощування) або у камері вирощування (за однозональною системою) при температурі 57-60°С. Мета пастеризації - одержання лігніно-протеїнового комплексу з вмістом необхідних речовин для живлення міцелію шампіньйона, який вільний від шкідливих мікроорганізмів. Підвищення температури компосту необхідне для знищення шкідливих мікроорганізмів і шкідників, які залишились після першого етапу приготування субстрату. Субстрат наповнюють у контейнери або укладають на стелажі. На 1 м2 розміщують 90-130 кг. За допомогою пари низького тиску підвищують температуру субстрату до 58-60°С і утримують протягом 8 год., перекриваючи подачу пари. З часу перекриття пари приступають до кондиціонування субстрату, посилюючи роботу системи вентиляції. Температуру протягом 12-16 годин знижують до 57-55°С. Температуру компосту поступово понижують на 1-1,5°С за добу до 48-50°С, температура повітря може знизитись до 39-42°С. Чим більша різниця між температурою повітря і компосту, тим активніше проходить процес дозрівання субстрату. Кондиціонування субстрату проводять при температурі 52-55°С, яка є оптимальною для розвитку термофільних мікроскопічних грибів (актиноміцетів), для перетворення аміачного азоту у білок. Далі проводять інтенсивну вентиляцію до повного зникнення запаху аміаку і охолодження субстрату до 25-270С. Під час пастеризації маса субстрату зменшується приблизно на 30%, а кількість органічних речовин - на 20-25 %, вологість знижується з 70-73 % до 65-68 %. Субстрат після пастеризації повинен відповідати таким показникам: повна відсутність аміаку, приємний солодкуватий запах, солома легко розривається, субстрат темно-коричневого кольору, вологість 66-68%. рН 7,0-7,5, вміст азоту - 2,2-2.5 %, Р2О5- 0,7-1,0 %, К2О – 1,2-1,5 %, СаО – 2,3-3,0 %. відношення С : N – 16 -18 : 1. вміст NH4 – менше за 0,1 %. [8]
Схема компостування синтетичного субстрату
| Дні | Процеси та операції | Додаток компонентів на 1 т повітряно-сухої маси |
| 1-7 | Підготовка соломи. | Вода 2500-3000 л; |
| 1-й | Формування бурта шириною 180см. | Вода 500-1000л (при необхідності), курячий послід 0,9-1 т, карбамід 50 кг, суперфосфат 40 кг. |
| 6-й | Перемішування бурта. | Гіпс 160 кг; крейда 100 кг; вода 500-600 л (при необхідності) |
| 10-й | Перемішування бурта. | Вода 200 л (при необхідності) |
| 13-й | Перемішування бурта. | Вода при необхідності, сульфат калію |
| 16-й | Перемішування бурта. | Вода при необхідності |
| 16-й | Субстрат готовий для вирощування грибів. | |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11