Які органи людини вражає дихлоретан, методи захисту?
3.
Який порядок проведення первинного інструктажу?
4.
Вимоги пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт.
Відповідь:
1.Перша допомога при отруєнні:
– дати потерпілому 1-3 склянки теплої води, щоб знизити концентрацію токсинів;
– викликати блювоту: дати 4-5 склянок теплої води, і натиснути на корінь язика (старше 6 років) - і так до чистої води;
– дати потовчене активоване вугілля - 1 таблетка на 10 кг ваги;
– покласти в відновне положення - на бік (щоб не захлинувся блювотними масами)
2. Дихлоретан викликає головну біль, судому, вражає центральну нервову систему, печінку, нирки, очі. При попаданні на шкіру викликає екзему. Допомога – негайно вивести на свіже повітря. Дати одну таблетку ношпи і цитрамону, напоїти зеленим чаєм, вкрити ковдрою.
3. Первинний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці з новоприйнятими працівниками; тими , хто переводиться з одного структурного підрозділу в інший; тими, які будуть виконувати нову для них роботу; відрядженими працівниками
інших підприємств, які беруть безпосередню участь в виробничому процесі; учнями, студентами навчальних закладів до початку професійного навчання.
4.Керівник структурного підрозділу, де проводяться вогневі роботи на тимчасових місцях (крім будівельних майданчиків), зобов’язаний оформити наряд-допуск на
43 виконання тимчасових вогневих робіт. Наряд-допуск на проведення вогневих робіт належить оформляти та погоджувати в службі пожежної безпеки коледжу напередодні проведення цих робіт. До проведення вогневих робіт допускаються тільки кваліфіковані працівники, які мають при собі посвідчення газоелектрозварника та посвідчення про проходження пожежно-технічного мінімуму.
Проведення вогневих робіт на постійних та тимчасових місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів та вибухонебезпечних речовин, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою,відром з водою). Вид (тип) та кількість первинних засобів пожежогасіння, якими повинно бути забезпечене місце робіт,визначаються з урахуванням вимог щодо оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння і вказуються в наряді-допуску. Після закінчення вогневих робіт виконавець та особа відповідальна за проведення зобов’язані ретельно оглянути місце їх проведення, усунути можливі причини виникнення пожежі.
БІЛЕТ № 22
Питання:
1. Забезпечення здорових і безпечних умов навчання та праці.
2. Засоби індивідуального захисту в електроустановках.
3. Що забороняється пасажирам?
4. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки.
Відповідь:
1. Забезпечення належних і безпечних умов праці покладено на адміністрацію підприємств. Адміністрація зобов’язана впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, щоб уникнути виробничого травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань робітників. Періодично повинні проводитися інструктажі з питань безпеки життєдіяльності та з питань охорони праці з працівниками та студентами, які містять питання охорони здоров'я, пожежної, радіаційної безпеки, безпеки дорожнього руху, реагування на надзвичайні ситуації, безпеки побуту тощо.
2. Засоби захисту, які застосовуються в електроустановках, можуть бути розподілені на чотири групи: ізолюючі, захисні, екрануючі й охоронні. Перші три групи призначені для захисту персоналу від ураження електричним струмом та шкідливої дії електричного поля і називаються електрозахисними засобами.
Охоронні засоби захисту призначені для індивідуального захисту працівників від шкідливої дії неелектротехнічних факторів: світлових, теплових і механічних, а також від продуктів згоряння і падіння з висоти. До них відносяться захисні окуляри і щітки, спеціальні рукавички, які виготовлені з труднозаймистої тканини, захисні каски, протигази, охоронні монтерські пояси, страхуючи канати, монтерські кігті.
3.ПДР п.5.3.Пасажирам забороняється: a) під час руху відвертати увагу водія від керування транспортним засобом та заважати йому в цьому;
44 4.Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі – карається штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
БІЛЕТ № 23
Питання:
1.
Мікроклімат виробничих приміщень.
2.
Види електротравм.
3.
Основні заходи щодо запобігання травмам та професійним захворюванням.
4.
Порядок дій у разі виникнення пожежі.
Відповідь:
1. Мікроклімат виробничих приміщень – це клімат внутрішнього середовища цих приміщень, який визначається діючим на організм людини поєднанням температури, вологості і швидкості руху повітря, а також температури навколишніх поверхонь.
Температура зимою і в перехідний період під час виконання робіт середньої важкості повинна знаходитися в межах +15– +20 0
С. Швидкість руху повітря - 0,5 м/с, відносна вологість – 30-60%.
2.
Розрізняють три види електротравм: місцеві, загальні і змішані. До місцевих електротравм належать електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електроофтальмія і механічні ушкодження, пов'язані з дією електричного струму чи електричної дуги. На місцеві електротравми припадає біля 20% електро-травм, загальні -
25% і змішані - 55%.
Електричні опіки - найбільш розповсюджені електротравми, біля 85% яких припадає на електромонтерів, що обслуговують електроустановки. Залежно від умов виникнення опіки поділяються на контактні, дугові і змішані. Контактні струмові опіки більш вірогідні в установках порівняно невеликої напруги - 1...2 кВ і спричиняються тепловою дією струму. Для місць контакту тіла зі стру-мовідними неізольованими елементами електроустановки характерним є велика щільність струму і підвищений опір — за рахунок опору шкіри. Тому в місцях контакту виділяється значна кількість тепла, що і призводить до опіку. Контактні опіки охоплюють прилеглі до місця контакту ділянки шкіри
і тканин.
Тяжкість ураження при контактних опіках залежить від величини струму та опору б)відчиняти двері транспортного засобу, не переконавшись, що він зупинився біля тротуару, посадкового майданчика, краю проїзної частини чи на узбіччі; в) перешкоджати зачиненню дверей та використовувати для їзди підніжки і виступи транспортних засобів; г) під час руху стояти в кузові вантажного автомобіля, сидіти на бортах або в необладнаному для сидіння місці.
45 його проходженню, а також від часу проходження.
Дугові опіки можуть відбуватися в електроустановках, різних за величиною напруги. При цьому в установках до 6...10 кВ дугові опіки частіше є результатом випадкових коротких замикань при виконанні робіт в електроустановках. При більших значеннях напруг дуга може виникати як безпосередньо між струмовідними елементами установки, так і між струмовідними елементами електроустановки і тілом людини при небезпечному наближенні її до струмовідних елементів. В першому випадку (дуга між елементами електроустановки) струм через тіло людини не проходить, і небезпека обумовлюється тепловою дією дуги, а в другому (дуга між струмовідними елементами і тілом людини) - теплова дія дуги поєднується з проходженням струму через тіло людини.
Дугові опіки, в цілому, значно тяжчі, ніж контактні, і нерідко призводять до смерті потерпілого, а тяжкість уражень зростає зі збільшенням величини напруги.
Електричні знаки (знаки струму або електричні мітки) спостерігаються у вигляді різко окреслених плям сірого чи блідо-жовтого кольору на поверхні тіла людини в місці контакту зі струмовідними елементами. Зазвичай знаки мають круглу чи овальну форму, або форму струмовідного елемента, до якого доторкнулася людина, розмірами до 10 мм з поглибленням у центрі. Іноді електричні знаки можуть мати форму мікроблискавки, яка контрастно спостерігається на поверхні тіла.
Електричні знаки можуть виникати як у момент проходження струму через тіло людини, так і через деякий час після контакту зі струмовідними елементами електроустановки. Особливого больового відчуття електричні знаки не спричиняють і з часом безслідно зникають.
Металізація шкіри - це проникнення у верхні шари шкіри дрібних часток металу, який розплавився під дією електричної дуги. Наддрібні частки металу мають високу температуру, але малий запас теплоти. Тому вони нездатні проникати через одяг і небезпечні для відкритих ділянок тіла. На ураженій ділянці тіла при цьому відчувається біль від опіку за рахунок тепла, занесеного в шкіру металом, і напруження шкіри від присутності в ній сторонньої твердої речовини - часток металу. З часом уражена ділянка шкіри набуває нормального вигляду, і зникають больові відчуття.
Особливо небезпечна електрометалізація, пов'язана з виникненням електричної дуги, для органів зору. При електрометалізації очей лікування може бути досить тривалим, а в окремих випадках -безрезультатним. Тому при виконанні робіт в умовах вірогідного виникнення електричної дуги необхідно користуватись захисними окулярами.
У більшості випадків одночасно з металізацією шкіри мають місце дугові опіки.
Електроофтальмія — запалення зовнішніх оболонок очей, спричинене надмірною дією ультрафіолетового випромінювання електричної дуги. Електроофтальмія зазвичай розвивається через 2-6 годин після опромінення (залежно від інтенсивності опромінення) і проявляється у формі почервоніння і запалення шкіри та слизових оболонок повік, сльозоточінні, гнійних виділеннях, світлоболях і світлобоязні. Тривалість захворювання
3...5 днів.
Профілактика електроофтальмії при обслуговуванні електроустановок забезпечується застосуванням окулярів зі звичайними скельцями, які майже не пропускають ультрафіолетових променів.
Механічні ушкодження, пов'язані з дією електричного струму на організм людини, спричиняються непередбачуваним судомним скороченням м'язів у результаті подразнювальної дії струму. Внаслідок таких судомних скорочень м'язів можливі розриви сухожиль, шкіри, кровоносних судин, нервових тканин, вивихи суглобів, переломи кісток тощо. До механічних ушкоджень, спричинених дією електричного струму, не належать ушкодження, обумовлені падінням з висоти, та інші подібні випадки, навіть коли падіння було спричинено дією електричного струму.
Загальні електричні травми або електричні удари - це порушення діяльності життєво важливих органів чи всього організму людини як наслідок збурення живих тканин організму електричним струмом, яке супроводжується мимовільним судомним
46 скороченням м'язів. Результат негативної дії на організм цього явища може бути різний: від судомного скорочення окремих м'язів до повної зупинки дихання і кровообігу. При цьому зовнішні місцеві ушкодження можуть бути відсутні.
Залежно від наслідків ураження розрізняють чотири групи електричних ударів:
І - судомні скорочення м'язів без втрати свідомості;
II- судомні скорочення м'язів із втратою свідомості без порушень дихання і кровообігу;
III
- втрата свідомості з порушенням серцевої діяльності чи дихання або серцевої діяльності і дихання разом;
IV
- клінічна смерть, тобто відсутність дихання
і кровообігу.
Клінічна смерть - це перехідний стан від життя до смерті.
В стані клінічної смерті кровообіг і дихання відсутні, в організм людини не постачається кисень. Ознаки клінічної смерті: відсутність пульсу і дихання, шкіряний покрив синювато-блідий, зіниці очей різко розширені і не реагують на світло.
Життєдіяльність клітин і організму в цілому ще деякий час підтримується за рахунок кисню, наявного в організмі на момент ураження.
Із часом запаси кисню в організмі вичерпуються, клітини організму починають відмирати, тобто настає біологічна смерть. Період клінічної смерті визначається проміжком часу від зупинки кровообігу і дихання до початку відмирання клітин головного мозку як більш чутливих до кисневого голодування. Залежно від запасу кисню в організмі на момент зупинки кровообігу період клінічної смерті може бути від декількох до 10...12 хвилин, а кисневі ресурси організму, в свою чергу, визначаються тяжкістю виконуваної роботи - зменшуються зі збільшенням тяжкості роботи.
Якщо в стані клінічної смерті потерпілому своєчасно надати кваліфіковану допомогу
(штучне дихання і закритий масаж серця), то дихання і кровообіг можуть відновитися, або продовжиться період клінічної смерті до прибуття медичної допомоги.
Закритий масаж серця майже не сприяє відновленню його роботи за наявності фібриляції серця — невпорядкованих скорочень м'язів серця, які не призводять до циркуляції крові. При фібриляції відновлення роботи серця можливе при застосуванні медпрепаратів і дефібриляторів (спеціальних електроприладів). Таким чином, при фібриляції серця закритий масаж сприяє, переважно, подовженню періоду клінічної смерті.
Крім електричних ударів, одним із різновидів загальних електротравм є електричний шок - тяжка нервово-рефлекторна реакція організму на подразнення електричним струмом.
При шоку виникають значні розлади нервової системи і, як наслідок цього, розлади систем дихання, кровообігу, обміну речовин, функціонування організму в цілому а життєві функції організму поступово затухають. Такий стан організму може тривати від десятків хвилин до доби і закінчитись або одужанням при активному лікуванні, або смертю потерпілого.
3. Основні заходи по запобіганню травматизму передбачені: в системі нормативно- технічної документації з безпеки праці; в організації навчання і забезпечення працюючих безпечними засобами захисту; в прогнозуванні виробничого травматизму; раціональному плануванні коштів і визначенні економічної ефективності від запланованих заходів.
Основне завдання нормативно-технічної документації з безпеки праці - сприяти передбаченню небезпеки і прийняттю найбільш ефективних заходів її ліквідації або локалізації при проектуванні виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд.
Нормативно-технічна документація щодо безпеки праці розробляється з урахуванням характеру потенційно небезпечних факторів, рівня їх небезпечності і зони поширення, психофізіологічних і антропометричних особливостей людини.
Всі заходи по запобіганню виробничому травматизму можна поділити на організаційні та технічні.
47
Організаційні заходи, які сприяють запобіганню травматизму: якісне проведення
інструктажу та навчання робітників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою; організація раціонального режиму праці і відпочинку; забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту; виконання правил експлуатації обладнання.
Технічні заходи: раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно санітарних, будівельних і протипожежних норм і правил; створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання; правильний вибір
і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії; проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, створення надійних технічних засобів запобіганню аваріям, вибухам і пожежам на виробництві; розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів та інше.
Важливим у забезпеченні безпечної праці і запобіганні травматизму на виробництві є фактори особистого характеру - знання керівником робіт особистості кожного працівника, його психіки і особливостей характеру, медичних показників і їх відповідності параметрам роботи, ставлення до праці, дисциплінованості, задоволеності працею, засвоєння навичок безпечних методів роботи, знання норм і правил з охорони праці і пожежної безпеки, його ставлення до інших робітників і всього колективу.
4.У разі виникнення пожежі кожен працівник зобов’язаний:
негайно повідомити про це телефоном пожежно-рятувальну службу (тел. 101). При цьому необхідно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
вжити заходів по евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками, водою від пожежного крана тощо) та збереження матеріальних цінностей;
повідомити про неї службу охорони, керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об’єкту;
у разі необхідності викликати інші аварійні служби (медичну, газорятувальну тощо).
БІЛЕТ №24
Питання:
1.
Порядок проведення вступного інструктажу.
2.
Вимоги до вентиляції та кондиціювання повітря виробничих, навчальних та побутових приміщень.
3.
Надання першої медичної допомоги.
4.
Завдання Цивільної оборони (ЦО) України
Відповідь:
1.Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться з працівниками:
які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову) незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професію або посади;
48
які знаходяться у відрядженні на підприємстві і беруть безпосередню участь у виробничому процесі, з водіями транспортних засобів, які вперше в’їжджають на територію підприємства.
Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в спеціально обладнанному приміщенні, з урахуванням особливостей виробництва.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться у спеціальному журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу.
Під час проведення вступного інструктажу спеціаліст, який його проводить, повинен надати загальні відомості про підприємство, характерні особливості виробництва, загальні правила поведінки, розташування цехів, служб допоміжних приміщень, основні положення
Закону України «Про охорону праці», КЗпП та інших нормативних актів, правила внутрішнього трудового розпорядку, пільги та відшкодування за важкі та шкідливі умови праці тощо.
2. Призначення вентиляції — забезпечити чистоту повітря і певні метеорологічні умови у приміщеннях. За допомогою вентиляції видаляється забруднене або нагріте повітря із приміщення та подається свіже. Залежно від способу переміщення повітря вентиляція може бути природною, механічною або змішаною.
У природній вентиляції переміщення повітря здійснюється за рахунок природних сил, за рахунок різниці питомої ваги зовнішнього та внутрішнього повітря (тепловий напір), а також внаслідок дії сили вітру (вітряний напір).
При механічній вентиляції переміщення повітря у приміщенні здійснюється вентиляторами. За способом організації повітрообміну у приміщенні вентиляція може бути загальнообмінною (витяжною та приточною) та місцевою (витяжною та приточною) . При загальнообмінній приточно-витяжній вентиляції зміна повітря здійснюється у всьому об'ємі приміщення. Місцева витяжна вентиляція здійснює виведення шкідливих виділень
(надмірного тепла, вологи, пару, газів та пилу) з місць їх утворення. Місцева вентиляція частіше всього обладнується у вигляді місцевих відсмоктувачів різної конструкції. До основних елементів механічної вентиляції відносяться вентилятори (відцентрові або осьові), повітропроводи, а також апаратура для обробки повітря: калорифери для нагріву, фільтри для очистки тощо.
Кондиціонування повітря — це створення і автоматична підтримка у приміщеннях незалежно від зовнішніх умов постійних або змінних за відповідною програмою температури» вологісті, найбільш придатних для людини та нормального проходження технологічного процесу.
Ефективність роботи вентиляційних систем повинна регулярно перевірятися так, як і повітряне середовище приміщень на вміст у них пилу, газів тощо. Увімкнення загальнообмінних приточних та витяжних установок проводиться за 10 -15 хв. до початку роботи, при цьому спочатку вмикають витяжні, а потім приточні вентиляційні установки.
Вимкнення цих установок проводиться через 10 -15 хв. після роботи. У цехах з можливим виділенням шкідливих газів вентиляційні установки вимикають через 30 - 60 хв. після закінчення роботи. Місцеві витяжні установки (місцеві витяжні пристрої), що не зблоковані з технологічним обладнанням, вмикають за 3 - 5 хв. до початку роботи обладнання і вимикають через 3 - 5 хв. після закінчення роботи. Вентиляційні системи після закінчення
їх монтажу повинні бути відрегульовані до проектних параметрів. Експлуатувати дозволяється вентиляційні системи, які повністю пройшли передпускові випробування. Всі
49 вентиляційні системи повинні мати інструкції з експлуатації, у яких висвітлюються питання вибухо- та пожежної безпеки. Планові огляди і перевірки вентсистем повинні проводитись за графіком, затвердженим керівником. Приміщення для вентиляційного обладнання повинні замикатися, а на їх дверях — вивішуватись таблички з написами, що забороняють вхід стороннім особам. Зберігання в цих приміщеннях матеріалів,
інструментів тощо, а також використання їх не за призначенням забороняється.
Експлуатація електрообладнання ветиляційних систем, струмоведучих частин і заземлень повинна проводитись у відповідності з вимогами "Правил технічної експлуатації електроустановок користувачів і правил техніки безпеки при експлуатації користувачів".
Вентиляційні системи, що не використовуються внаслідок змін у технологічних схемах та обладнанні, повинні демонтуватись.
Чистка ветиляційних систем повинна проводитись у терміни, встановлені
інструкціями з їх експлуатації.
3. Основні правила надання першої допомоги в невідкладних ситуаціях. Проведення первинного огляду потерпілого. Способи виклику екстреної медичної допомоги.
Перша медична допомога (долікарська, допомога надається не спеціалістами) існує у вигляді:
– самодопомоги (потерпілий допомагає сам собі);
– взаємодопомоги (допомога надається особою, що перебуває поряд);
Перша медична допомога (ПМД) – це комплекс найпростіших, термінових та необхідних заходів, які проводяться до прибуття лікаря чи доставки потерпілого в медичний заклад і спрямовані на відновлення і збереження його життя та здоров'я.
Надавати ПМД потерпілому необхідно швидко, однак так, щоб це жодним чином не відобразилося на її якості. Слід також, чітко дотримуватися певної послідовності дій.
1 2 3 4 5 6