Ім'я файлу: БІЛЕТИ ТА ВІДПОВІДІ_новий.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 735кб.
Дата: 14.05.2020
скачати

22 відсутності протигазів обов’язково марлеві пов’язки, хустинки, ганчірки змочені водою, що значно послаблює дію повітряно-аміачної суміші. Евакуація перпендикулярно направленню вітру.
4. Необхідність улаштування внутрішнього протипожежного водопроводу, кількість вводів у будинок, витрати води на внутрішнє пожежогасіння та кількість струменів від пожежних кран-комплектів визначаються, виходячи з вимог ДБН В.2.5-64:2012
«Внутрішній водопровід та каналізація».
Внутрішні пожежні кран-комплекти слід установлювати в доступних місцях за ДБН
В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація». При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей.
Кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів
(за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля.
Елементи з’єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.
Пожежний плоскоскладальний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в
«гармошку» або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново.
Використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням, не допускається.
Пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ.
Цвета сигнальные и знаки безопасности».
Спосіб установлення пожежного кран-комплекту повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання.
На дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно- рятувальних підрозділів.
Пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на шість місяців підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.
БІЛЕТ №12
Питання:
1.
Нещасні випадки невиробничого характеру, запобігання побутовому травматизму.
2.
Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці.
3.
Порядок повідомлення керівництва про нещасний випадок.
4.
Перша домедична допомога при обмороженні та при тепловому ударі.

23
Відповідь:
1. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру (не пов’язаних з трудовими відносинами), які сталися з громадянами на території
України з втратою працездатності не менш ніж на один день, визначений «Положенням про розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. за №270 із змінами і доповненнями внесеними постановою КМУ від 11.02.2016р. № 76.
Положення є обов’язковим для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, а також організаціями, установами і підприємствами незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, об’єднаннями громадян, фізичними особами.
Розслідуванню підлягають нещасні випадки невиробничого характеру (травми, отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, ураження електричним струмом, ушкодження від контакту з тваринами тощо), які сталися в житлових та підсобних приміщеннях, на комунально-побутових і торговельних об’єктах, що обслуговують населення, присадибних ділянках, у місцях відпочинку та масового перебування людей тощо.
Рішення щодо необхідності розслідування нещасного випадку приймається керівником служби охорони праці місцевого органу виконавчої влади, який реєструє повідомлення лікувально-профілактичного закладу і надсилає своє рішення і копію повідомлення організації, що повинна проводити розслідування. Керівник, що отримав повідомлення, повинен не пізніше наступного дня створити комісію і в 10-денний календарний термін провести розслідування і скласти акт за формою НТ.
Груповий нещасний випадок розслідується комісією при місцевому органі влади. Акт форми НТ складається на кожного потерпілого.
Перший примірник акта передається комісії організації, яка проводила розслідування, другий – службі охорони праці органу виконавчої влади, а третій- потерпілому (на його вимогу).
Відшкодування збитків, заподіяних громадянину (громадянам) внаслідок нещасного випадку, призначається відповідно до чинного законодавства.
Щоб уникнути небезпечних ситуацій і травм, необхідно, насамперед виконувати такі загальні вимоги безпеки:
 суворо дотримуватися правил безпеки незалежно від місця перебування: удома чи на вулиці, на роботі;
 уникати небезпечних місць, обирати найбезпечніший маршрут свого руху;
 не перебувати на виробничих об’єктах, будівельних майданчиках без дозволу, супроводу служби технічного нагляду та в аварійних приміщеннях;
 купатися тільки у спеціально відведених для цього місцях;
 бути обережним у місцях можливих обвалів та падіння предметів з висоти.
Для того, щоб запобігти травмам – необхідно бути навченим.
Згідно законодавства про охорону праці , працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правила поведінки у разі виникнення аварії.

24
Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
Посадові особи, які відповідають за стан охорони праці та входять до складу комісій з навчання та перевірки знань, проходять навчання 1 раз на 3 роки в спеціалізованих навчальних закладах.
2. За невиконання законодавства про працю і правил охорони праці, невиконання зобов’язань відповідно до колективного договору (угоди) з питань охорони праці посадові особи можуть притягатися до відповідальності. В цих випадках застосовується дисциплінарна, адміністративна, матеріальна , кримінальна відповідальність.
Профспілкові органи при потребі мають право вносити у відповідні організації пропозиції щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівних працівників, які не виконують законодавство про працю та правила охорони праці.
До адміністративної відповідальності притягаються за невиконання законодавства про працю та правил охорони праці, порушення правил, норм, інструкцій з охорони праці, за порушення санітарно-гігієнічних правил та в
інших випадках, передбачених законодавством.
Посадові особи, винні в порушенні законодавства про працю та правил охорони праці, можуть притягатися до матеріальної і кримінальної відповідальності.
3. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги.
Керівник (посадова особа) у свою чергу зобов‘язаний:
 терміново організувати медичну допомогу потерпілому, а при необхідності доставити його до лікувально–профілактичного закладу;
 повідомити про те, що сталося, власника, а також відповідну профспілкову організацію підприємства.;
 якщо потерпілий є працівником іншого підприємства – повідомити власника цього підприємства, у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, – місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні
(отруєнні) – санепідемстанцію;
 зберігати до прибуття комісії з розслідування нещасних випадків обставини на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події
(якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.
Лікувально–профілактичний заклад про кожне звернення потерпілого щодо нещасного випадку без направлення підприємства повинен протягом доби повідомити власника підприємства, де працює потерпілий, робочому органові виконавчої дирекції соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, територіальному органові Держпраці, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) – також санепідемстанцію
4.ТЕПЛОВИЙ УДАР – це порушення життєдіяльності організму (паталогічний стан), зумовлений перегріванням усього організму внаслідок дії теплових чинників.

25
Симптоми теплового удару: головний біль, задишка, запаморочення,шум у вухах, слабкість, частішає пульс, температура тіла може досягати 40-41° С, втрата свідомості.
Причини теплового удару:
• перегрівання під впливом високої температури навколишнього середовища
(виробництво із високою температурою, так звані «гарячі цехи», райони із жарким кліматом, важка фізична робота в синтетичному одязі, тривале перебування у душному приміщенні тощо);
• погана вентиляція в приміщенні;
• занадто велика маса тіла, стреси, серцево-судинні та ендокринні захворювання тощо;
• порушення в організмі тепловіддачі (наприклад, синтетичний одяг заважає випаровуванню поту, погана вентиляція в приміщенні).
Небезпека теплового удару: підвищення температури тіла понад 42 °С призводить до загибелі, бо білки організму при такій температурі змінюють свої природні властивості, кров стає в'язкою, порушується рівновага солей в організмі, що призводить до кисневого голодування тканин, особливо головного мозку.
Без вчасної допомоги потерпілий може загинути через зупинку дихання та кровообігу.
Допомога при тепловому ударі:
• якщо потерпілий при свідомості, дають випити прохолодної води; якщо знепритомнів, слід дати понюхати нашатирного спирту і викликати лікаря; у разі зупинки дихання негайно почати робити штучне дихання й непрямий масаж серця до прибуття лікаря;
• потерпілого необхідно перенести в прохолодне місце;
• розстебнути або зняти верхній одяг;
• покласти так, щоб голова була трохи піднята;
• на голову та ділянку серця покласти холодний компрес, тіло обтерти холодною водою чи обгорнути мокрою тканиною, створити рух повітря для підсилення випаровування поту.
Профілактика теплового удару:
• запобігання зневодненню організму та вживання якомога більшої кількості води;
• у спекотний день слід обирати одяг з легких натуральних світлих тканин, не забувати про головний убір;
• людям похилого віку та дітям під час підвищеної сонячної активності краще утриматися від прогулянок.
СОНЯЧНИЙ УДАР – тепловий удар, зумовлений інтенсивною та тривалою дією сонячного проміння на організм людини, зокрема на голову, незахищену головним убором у теплу пору.
Причини сонячного удару:
• перегрівання під впливом високої температури навколишнього середовища
(тривала дія прямого сонячного проміння, відсутність головного убору тощо);
• порушення в організмі тепловіддачі.

26
Небезпека підвищення температури тіла понад 42 °С призводить до загибелі, бо білки організму при такій температурі змінюють свої природні властивості. Без вчасної допомоги потерпілий може загинути через зупинку дихання та кровообігу.
Симптоми сонячного удару: загальна слабкість, спітнілість, головний біль, запаморочення, нудота, блювання, біль у ногах та спині, шум у вухах, згодом при подальшому впливові високої температури шкіра обличчя й губ синіє, посилюється задишка, пульс слабшає і може зовсім зникнути, з'являються марення, галюцинації та судоми, настає непритомність, температура тіла може підвищитися до 40-41°С.
Допомога при сонячному ударі, аналогічна до допомоги при тепловому ударі.
ОБМОРОЖЕННЯ – це локальне ушкодження тканин (наприклад, носу, кінчика вух, пальців рук і ніг, кінцівок тощо), спричинене дією низьких температур.
Ознаки обмороження: ушкоджена ділянка тіла втрачає чутливість, немовби її не
існує, шкіра стає блідою, температура її знижується.
Ступені обмороження за глибиною ураження:
• 1-й ступінь - шкіра стає блідою;
• 2-й ступінь - з'являються пухирі, шкіра довкола них стає синювато-червоною;
• 3-й ступінь - настає часткове змертвіння м'яких тканин;
• 4-й - настає повне змертвіння м'яких тканин і кістки.
Перша допомога при відмороженнях.
• Для відновлення кровообігу в обмороженій ділянці тіла її протирають спиртом або горілкою, змащують вазеліном або несолоним жиром і обережно розтирають знезараженою спиртом сухою рукою у напрямку до серця, поки не відновиться чутливість шкіри.
• На сильно обморожену ділянку накладають пов'язку, змочену одеколоном або горілкою, а потім - стерильну пов'язку.
• Потерпілого за глибокого ураження відправляють до лікарні.
Пам'ятайте!
• Не можна розтирати обморожені ділянки снігом, щоб не занести інфекції.
• Розтирання слід робити обережно, бо замерзлі судини легко ламаються, що може призвести до крововиливів.
ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ - це ушкодження тканин, спричинене дією низьких температур.
Куріння тютюну і вживання спиртних напоїв на холоді призводить до застійних явищ в капілярах і прискорює переохолодження.
Ознаки переохолодження: починає морозити, потім з'являється в'ялість, апатія, сонливість, закляклість, губи і ніс синіють, послаблюється робота серця.
Перша допомога при переохолоджені.
• Потерпілого вносять у тепле приміщення, при потребі роблять йому штучне дихання та непрямий масаж серця.
• Зігрівають у ванні (поступово підвищуючи температуру від кімнатної до температури тіла людини), обережно розтирають кінцівки у напрямку до серця доти, доки тіло не стане м'яким і пружним.
• Після цього потерпілого кладуть у ліжко, накривають ковдрою, дають напитися гарячого чаю.
• Надавши першу допомогу, відправляють до лікарні.

27
БІЛЕТ №13
Питання:
1. Державний нагляд за охороною праці.

2. Хто начальник цивільної оборони країни?
3. Обов’язки і права пасажирів.
4. Загальні вимоги пожежної безпеки до утримання евакуаційних шляхів та виходів.
Відповідь:
1. До органів державного нагляду належать:

Держпраця та його місцеві органи.

Державна інспекція ядерного регулювання України.

Органи державної інспекції техногенної безпеки України.

Патрульно-постава служба.

Спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.
Вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
2. Прем’єр-міністр України.
3. ПДР п.5.1. – 5.5.
5.1
Посадку (висадку) дозволяється здійснювати пасажирам після зупинки транспортного засобу лише з посадкового майданчика, а в разі відсутності такого майданчика — з тротуару чи узбіччя, а якщо це неможливо, то з крайньої смуги проїзної частини (але не з боку суміжної смуги для руху), за умови, що це буде безпечно та не створить перешкод
іншим учасникам руху.
5.2.Пасажири, користуючись транспортним засобом, повинні:
5.3.Пасажирам забороняється:
5.4.У разі дорожньо-транспортної пригоди пасажир причетного до пригоди транспортного засобу повинен подати можливу допомогу потерпілим, повідомити про пригоду орган чи підрозділ міліції і перебувати на місці до прибуття працівників міліції.
5.5.Пасажир під час користування транспортним засобом має право на: a) сидіти або стояти (якщо це передбачено конструкцією транспортного засобу) в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування; б) під час пересування на транспортному засобі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутими, а на мотоциклі і мопеді — в застебнутому мотошоломі; в) не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг; г) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. a) під час руху відвертати увагу водія від керування транспортним засобом та заважати йому в цьому; б) відчиняти двері транспортного засобу, не переконавшись, що він зупинився біля тротуару, посадкового майданчика, краю проїзної частини чи на узбіччі; в) перешкоджати зачиненню дверей та використовувати для їзди підніжки і виступи транспортних засобів; г) під час руху стояти в кузові вантажного автомобіля, сидіти на бортах або в необладнаному для сидіння місці.

28 4. Евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд. Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їх конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм. Двері евакуаційних виходів і двері на шляхах евакуації повинні відкриватися в напрямку виходу людей з будинку
(приміщення).
Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі із поручнями, котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок.
Світлові покажчики «Вихід» повинні постійно бути справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях (залах) їх слід вмикати на весь час перебування людей (проведення заходу).
Забороняється:

Улаштовувати на шляхах евакуації пороги, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей.

Захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням та різними матеріалами, навіть коли вони не зменшують нормативну ширину.

Забивати, зварювати, замикати на навісні замки, болтові з’єднання та інші запори, що важко відчиняються з середини, зовнішні евакуаційні двері будівель.

Розташовувати у тамбурах виходів гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь- якого інвентарю та матеріалу.

Влаштовувати на сходових клітинах приміщення будь-якого призначення, прокладати промислові газопроводи, трубопроводи из легкозаймистими та горючими матеріалами, повітроводи.

Влаштовувати в загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій, зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали, а також інші сторонні предмети.

Використовувати горючі матеріали для обробки стін і стель шляхів евакуації.

Знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток.

Розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.
БІЛЕТ №14
Питання:
1.
Розслідування нещасних випадків невиробничого характеру у побуті.
2.
Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
3.
Дії при виникненні пожежі або задимленості в приміщенні.
4.
Що називають надзвичайною ситуацією. a) безпечне перевезення себе і багажу; б) відшкодування завданих збитків; в) отримання своєчасної і точної інформації про умови і порядок руху.

29
Відповідь:
1. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру (не пов’язаних з трудовими відносинами), які сталися з громадянами на території
України з втратою працездатності не менш ніж на один день, визначений «Положенням про розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. № 270 із змінами і доповненнями внесеними постановою КМУ від 11.02.2016р. № 76.
Положення є обов’язковим для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, а також організаціями, установами і підприємствами незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, об’єднаннями громадян, фізичними особами.
Розслідуванню підлягають нещасні випадки невиробничого характеру (травми, отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, ураження електричним струмом, ушкодження від контакту з тваринами тощо), які сталися в житлових та підсобних приміщеннях, на комунально-побутових і торговельних об’єктах, що обслуговують населення, присадибних ділянках, у місцях відпочинку та масового перебування людей тощо.
Рішення щодо необхідності розслідування нещасного випадку приймається керівником служби охорони праці місцевого органу виконавчої влади, який реєструє повідомлення лікувально-профілактичного закладу і надсилає своє рішення і копію повідомлення організації, що повинна проводити розслідування. Керівник, що отримав повідомлення, повинен не пізніше наступного дня створити комісію і в 10-денний календарний термін провести розслідування і скласти акт за формою НТ.
Груповий нещасний випадок розслідується комісією при місцевому органі влади. Акт форми НТ складається на кожного потерпілого.
Перший примірник акта передається комісією організації, яка проводила розслідування, другий – службі охорони праці органу виконавчої влади, а третій- потерпілому (на його вимогу).
Відшкодування збитків, заподіяних громадянину (громадянам) внаслідок нещасного випадку, призначається відповідно до чинного законодавства.
2. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори поділяються на групи:
 фізичні;
 хімічні;
 біологічні;
 психофізіологічні.
До фізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться: машини і механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого обладнання; пересувні вироби; заготовки; матеріали; підвищений пил і загазованість повітря робочої зони; підвищена чи знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів; підвищена чи знижена температура повітря робочої зони; повітряні й газові високошвидкісні струмені; висока напруга і статична електрика; застосування токсичних речовин і агресивних рідин, різного роду випромінювання; вибухонебезпечні й пожежонебезпечні матеріали, речовини, обладнання і технологічні процеси; розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги) та інше.

30
Небезпечні й шкідливі хімічні виробничі фактори включають у себе органічні та неорганічні сполуки хімічних речовин і поділяються: за характером дії на організм людини
і відповідно до шляху проникнення в організм людини.
Біологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори містять: патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси тощо) і продукти їхньої життєдіяльності; мікроорганізми
(рослини і тварини).
Психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори за характером дії поділяються на: фізичні перенавантаження й нервово–психічні перевантаження.
3. Вимкнути електричні прибори, повідомити сусідні служби і покинути приміщення згідно з маршрутами евакуації. В задимлених приміщеннях застосувати марлеві пов’язки, хустини інші чисті тканини змочені водою або іншою неотруйною рідиною. Пересуватися треба навколішки. Запам’ятайте, що при виникненні пожежі, врятуються ті люди, які не чекають допомоги, і самі без паніки покидають палаючий будинок. Протигази ГП-5 при пожежі не захищають, стрибок з вікна вище 3-го поверху призводить до неминучої смерті.
4. Порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, пожежею, що призвела чи може призвести до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та значних матеріальних втрат називають надзвичайною ситуацією.
БІЛЕТ №15
Питання:
1. Громадський контроль за охороною праці та безпекою життєдіяльності.


1   2   3   4   5   6

скачати