[ Наукові основи економічного аналізу ] | Випуск, тис. грн. | % виконання плану | Перерахунок фактичного випуску | Зарахування у виконання плану структури | ||
план | факт | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
Солод | 400 | 420 | 105 | 440 | 420 | |
Пиво | 1500 | 1800 | 120 | 1650 | 1650 | |
Безалкогольні напої | 700 | 770 | 110 | 770 | 770 | |
Мінеральна вода | 300 | 220 | 73,3 | 330 | 220 | |
Інша продукція | 100 | 90 | 90 | 110 | 90 | |
Разом | 3000 | 3300 | 110 | 3300 | 3150 |
% вик.пл.по стр-рі = *100 = 95,4 %
Означає, що 95,4% продукції випущено у відповідності з плановою структурою, і, відповідно 4,6% - внаслідок порушення структури випуску продукції.
Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей продукції задовольняти певні потреби у відповідності з призначенням.
Джерелами аналізу якості є:
Державні стандарти України
Технічні умови
Міжнародні стандарти якості
Статистичні
Виробничі показники
Дані відділу технічного контролю
Хімічні лабораторії
Обстеження ринку продукції
Аналіз якості ведуть у двох напрямках:
І. Аналіз узагальнюючих показників:
питома вага виробів високої якості (вищий ґатунок)
питома вага продукції на експорт
питома вага браку в загальному обсязі та втрати від браку
коефіцієнт сортності продукції
Кс = (≤1)
ві, ці – випуск і ціна і-того виду продукції
В – загальний випуск продукції в натуральних одиницях
Ц1 – ціна найвищого сорту продукції, що випускається
Можна оцінювати сортність за питомою вагою випуску найвищого сорту в загальному обсязі. Ці показники порівнюють з планом та минулим роком. При детальному аналізі якості аналізують брак за місцем виконання:
виробничий;
експедиційний;
нестандартна та несортова продукція;
завернення з торгівлі з причин терміну зберігання і порушень умов поставки.
ІІ. Оцінка ряду показників якості специфічних для кожної галузі. Наприклад, вміст сухих речовин, екстрактивність – в пивоварній промисловості; жирність – в молочній промисловості; бальна оцінка якості продукції в ряді галузей, медалі та призові місця на конкурсах якості.
Аналіз якості закінчують висновками та рекомендаціями щодо підвищення випуску продукції високої якості, коефіцієнта сортності, зниженню відсотку браку і втрат від браку.
5. Аналіз ритмічності виробництва продукції.
Під ритмічністю випуску продукції розуміють точне виконання запланованих погодинних, добових, декадних і місячних графіків виробництва продукції.
В практиці аналізу ритмічності вибір календарного періоду залежить від типу виробництва і тривалості виробничого циклу. Якщо виробничий цикл не великий, для аналізу ритмічності обирають вибірки по випуску у масовому виробництві та великій номенклатурі, випуск групують за тижнями чи декадами. При цьому фактичний випуск порівнюють з планом-графіком.
І спосіб аналізу – заліковий метод
Аналіз ритмічності заліковим методом
Декада | Випуск | % виконання плану | Сума, що зараховується | |||
план | факт | |||||
тис. грн. | % до суми | тис. грн. | % до суми | |||
І | 13200 | 33,46 | 13000 | 32,91 | 98,5 | 13000 |
ІІ | 13100 | 33,21 | 13100 | 33,16 | 100 | 13100 |
ІІІ | 13150 | 33,33 | 13400 | 33,93 | 101,9 | 13150 |
IV | - | - | - | - | - | - |
За місяць | 39450 | 100 | 39500 | 100 | 100,1 | 39250 |
Кр = = 0,995
Означає, що 99,5% продукції випущено згідно графіка. Підприємство працює ритмічно.
ІІ спосіб – на основі чисел аритмічності
При цьому розраховують суму модулів загальних відхилень кожної декади.
І декада = -1,5%
ІІ декада = -
ІІІ декада = +2,0%
|3,5%|
Кр = 1 – 0,035 = 0,965 (96,5%)
96,5% випущено без порушення графіку виробництва, 1,5% випущено (недодано) продукції за І декаду, 2% продукції випущено в результаті перевиконання графіків.
ІІІ спосіб – на основі середньоквадратичного відхилення і коефіцієнту варіації
Кр = 1 – V
V =
G =
V – коефіцієнт варіації
G – середньоквадратичне відхилення
- середньоарифметичне значення показника
Цей спосіб обчислень найбільш обґрунтований і достовірний і дає найбільш реальну оцінку ритмічності.
Декади | План | Факт | Відхилення | Квадратичне відхилення (Δх2) |
І | 13200 | 13000 | -200 | 40000 |
ІІ | 13100 | 13100 | - | - |
ІІІ | 13150 | 13400 | 250 | 62500 |
Разом | 39450 | 39500 | 50 | 102500 |
G = = 184,7
V = = 0,014
Кр = 1 – V = 1 – 0,014 = 0,986 (98,6%)
Аналіз ритмічності закінчується висновками і пропозиціями щодо ліквідації причин неритмічної роботи, в т.ч. простоїв устаткування з технічних, енергетичних, організаційних причин, перебоїв в забезпеченні сировиною та матеріалами, оптимізації графіків вигризки продукції та ін.
6. Аналіз обсягу реалізації і маркетингової діяльності підприємства.
Показник обсягу реалізації продукції є результативним показником виробничої діяльності підприємства і визначається на основі балансового рівня
РП = Зпоч. + ВП – Зкін.
ВП – обсяг випущеної продукції в натуральних одиницях або в діючих відпускних цінах
Зпоч., Зкін. – залишки продукції на початок і кінець періоду в натуральних одиницях або в відпускних цінах
Обсяг реалізації залежить від зміни обсягу виробництва продукції та зміни залишків продукції в часі.
Реалізованою вважається продукція, гроші за яку одержані на поточний рахунок підприємства або продукція, яка відпущена і документально оформлена до сплати.
Обсяг реалізованої продукції поряд із зниженням її собівартості є основним фактором, що визначає фінансовий результат діяльності підприємства та рівень його рентабельності. Від нього залежить швидкість обертання обігових коштів і грошових коштів підприємства, а також показники фінансового стану. Для аналізу обсягу реалізації продукції використовують балансовий метод. Аналіз випущеної продукції та причини її відхилень від запланованих показників розглянуто в пп. 2-5.
За місцем знаходження залишки продукції можуть бути:
на складі;
в товарах відвантажених, зокрема термін сплати яких не наступив (строкова дебіторська заборгованість) і не сплачених в строк (прострочена дебіторська заборгованість).
Для детального дослідження визначають коефіцієнт оборотності і термін обороту дебіторської заборгованості:
Коб ДЗ = (кількість обертів)
=
ДЗ – дебіторська заборгованість
ТДЗ = (днів)
Для детального аналізу дебіторської заборгованості її групують за термінами погашення і окремими покупцями.
Баланс випущеної реалізованої продукції тис. грн.
Показники | План | Факт | Відхилення | Вплив на обсяг реалізації | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1. Залишки продукції на початок періоду: - на складах - в товарах відвантажених | 300 100 200 | 360 120 240 | +60 +20 +40 | +60 +20 +40 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2. Випуск продукції | 1320
Заключний етап обсягу реалізації – визначення і оцінка впливу факторів, які можна поділити на п’ять груп:
Для аналізу маркетингової діяльності підприємства на основі форм звітності доцільно проаналізувати показники:
Аналіз організаційно-технічного рівня підприємства 1. Задачі і джерела аналізу організаційно-технічного рівня. Високий технічний і організаційний рівень виробництва – головна умова ефективного використання всіх видів ресурсів, підвищення конкурентноздатності продукції та рейтингу підприємства на ринку. Аналіз організаційно-технічного рівня є необхідним етапом управління науково-технічним прогресом, інноваційною та інвестиційною діяльністю підприємства. Метою аналізу організаційно-технічного рівня є підвищення ефективності, впровадження, поширення і освоєння науково-технічних досягнень на підприємстві. Показники стану організаційно-технічного рівня можна поділити на:
Основними задачами аналізу організаційно-технічного рівня є:
Для визначення і аналізу організаційно-технічного рівня використовують методичні прийоми економічного аналізу:
Основою методики аналізу організаційно-технічного рівня є раціональний аналіз, тобто використання ряду коефіцієнтів організаційно-технічного рівня, їх порівняння в динаміці за ряд років, прогнозна оцінка на перспективу. В результаті аналізу розраховують зростання продуктивності праці, рентабельності виробництва, зменшення виробничих та інших витрат та зміну фінансових результатів. Джерелами аналізу є:
2. Аналіз науково-технічного рівня виробництва та праці. Після збору первинної інформації та деталізації інформації по підприємству переходять до тематичного аналізу науково-технічного рівня виробництва та технічного рівня праці на підприємстві. Для цього оцінюють критерії ефективності науково-технічного прогресу:
Наступний етап аналізу технічного рівня - визначення показників якості продукції та напрямків її підвищення. При аналізі технічного рівня виробництва визначають показники:
Кмех = Кмех =
Кавтом. =
Конов. =
Показники технічного рівня праці:
ФО = (тис.грн./чол.)
ТО = (тис.грн./чол.)
ЕнО = (тис.кВт/час)
Ело = (кВт год/чол) Доцільно проаналізувати забезпеченість робітників виробничою площею та питому вагу прогресивних технологічних процесів. Технічний рівень праці і виробництва оцінюють за допомогою показника ступеня охоплення робітників механізованою працею. Ст.охоп.мех.працею = *100 = *100 Аналіз технічного рівня виробництва і праці пов’язаний з такими напрямками аналітичної роботи:
які деталізують і поглиблюють аналіз організаційно-технічного рівня. 3. Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва, праці та управління. Організаційний рівень на підприємстві визначається сукупністю показників організації виробництва, праці та управління підприємством. Рівень організації виробництва характеризують показники:
Аналіз сезонності доцільний у вартісному та натуральному виразі продукції або найважливіших її видів. Висновками з аналізу є вияв причин сезонності та пропозиції щодо її пом’якшення, що дасть можливість більш повного використання виробничих потужностей і підвищення організації виробничого процесу.
Рівень організації праці характеризують показники:
Квик. роб. часу = Теф – ефективний (корисний) фонд робочого часу, люд-дні/год Тном – номінальний (максимально можливий) фонд робочого часу, люд-дні/год Тном = Ткал – Тсв.,вих. (дні) Коефіцієнт використання робочого часу аналізують в динаміці і шляхом порівняння фактичного з запланованим.
Кр = 1 - tн – сумарні затрати часу на невластиві працівнику функції (роботи) tp – сумарний час нормованої роботи
Кт.д. = 1 - Н – кількість невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни Ч – середньоспискова чисельність працівників за звітний період
Кб.п. = 1 - Т – кількість випадків травматизму та професійних захворювань за звітний період Загальний рівень організації праці характеризується інтегральним коефіцієнтом: Коп = К1...n – часткові показники рівня організації праці (відносні коефіцієнти) Аналіз рівня управління потрібний для визначення можливостей економії управлінських витрат, підвищення ефективності управлінської діяльності. Для його характеристики використовують показники:
Коефіцієнти ефективності управління доцільно аналізувати за ряд років в динаміці, а також порівнянням з нормативними, індикативними та прогресивними показниками. 4. Узагальнена оцінка організаційно-технічного рівня. Інтегральний показник організаційно-технічного рівня. Узагальнюючу характеристику організаційно-технічного рівня дає інтегральний показник організаційно-технічного рівня: КОТР = К1...n – часткові коефіцієнти науково-технічного рівня, організаційного рівня виробництва, праці та управління n – кількість показників Для аналізу використовують економіко-математичні методи з метою визначення трендів і динаміки зміни коефіцієнтів організаційно-технічного рівня та його впливу на результати господарської діяльності. Аналіз основних засобів та їх використання на підприємстві 1. Завдання та інформаційна база аналізу основних засобів (фондів). В умовах ринкових відносин обсяг промислового виробництва та конкурентоспроможність продукції в значній мірі залежить від обсягів технічного стану та прогресивності виробничих фондів. Задачами аналізу є встановлення забезпеченості виробництва основними фондами, ступеня використання основних фондів, визначення їх технічного стану, дослідження структури основних фондів та визначення впливу використання і наявності основних фондів на обсяги виробництва. Джерела інформації, що використовуються в аналізі основних фондів:
2. Аналіз забезпечення основних фондів та використання виробничих потужностей. П(с)БО №7 визначає основні засоби як матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва, надання послуг, здавання в оренду або здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання (експлуатації) яких більше одного року (або більше операційного циклу, якщо він довший за рік). Узагальнюючим показником забезпечення основними фондами є фондоозброєність: ФОзб = ФОзб вироб = Частина основних виробничих фондів, що приймає безпосередньо участь у виробничому процесі називається активною (машини, устаткування, передавальні пристрої). Зміна вартості активної частини зумовлює зміну обсягів виробництва продукції. ТО = Показники озброєності досліджують за ряд років та використовують в перспективному аналізі. Виробничу потужність підприємства розуміють як максимально можливий випуск продукції при передбаченому організаційно-технічному рівні. Виробнича потужність підприємства визначається за спеціальними галузевими інструкціями в розрахунку на рік або добу. При аналізі використання виробничих потужностей визначаються коефіцієнти:
Інтенсивний коефіцієнт використання потужностей – це відношення середньодобового виробітку продукції до середньодобової виробничої потужності. Кінт = Екстенсивний коефіцієнт використання потужностей – це відношення фактичного фонду робочого часу підприємства до розрахункового при визначенні часу роботи потужності. Кекст = Інтегральний коефіцієнт використання потужностей Кв.п.∫ = Кінт * Кекст Кв.п.∫ = * = Факторний аналіз Кв.п. досліджує вплив зміни фонду робочого часу внаслідок забезпечення сировиною, причин збуту продукції, зовнішніх чинників. На інтегральний коефіцієнт впливає рівень технічного стану організації ремонтів та технічного переозброєння. Для підприємств з широкою номенклатурою виробів доцільно аналізувати використання виробничих потужностей за окремими виробництвами. 3. Аналіз наявності, структури та динаміки основних засобів. Обсяг і структура основних виробничих фондів впливають на виробничу потужність підприємства та на обсяги його виробництва. Основні фонди підприємства поділяються на виробничого та невиробничого призначення (соціально-культурного та побутового призначення). Вплив на виробничу потужність та обсяги виробництва мають лише основні виробничі фонди. Склад і структура всіх основних засобів для цілей бухгалтерського обліку за П(с)БО №7 визначаються за такими групами:
Для дослідження наявності, динаміки і структури основних виробничих засобів використовують їх групи:
Групи 3-7 разом складають машини і обладнання.
Аналіз наявності і структури основних виробничих фондів
4. Аналіз показників руху та технічного стану основних фондів. Оцінка методу нарахування амортизації. Для визначення відносних змін вартості основних засобів на підприємстві існують коефіцієнти руху основних засобів:
Конов =
Квиб = Для розрахунку коефіцієнтів руху використовується первісна вартість основних засобів. Частковими коефіцієнтами вибуття є коефіцієнт реалізації Креал-ції = Коефіцієнт списання (ліквідації) Кспис = Загальний коефіцієнт обороту основних засобів складає суму коефіцієнта оновлення і коефіцієнта вибуття Кзаг обороту = Конов + Квиб Показники руху основних фондів порівнюють із запланованими (розрахунковими) показниками та значеннями минулих періодів, показниками по галузі та конкурентів. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” зі змінами, внесеними від 24.12.2002 року №349-ІV поділяє основні фонди за такими групами: І група – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої. ІІ група – автомобільний транспорт та вузли до нього, меблі, побутові електронні, оптичні та електромеханічні прилади, інше конторське (офісне) обладнання. ІІІ група – будь-які інші основні фонди, які не включені в групу 1, 2 і 4. ІV група – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматизованого оброблення інформації, їх програмне забезпечення, інформаційні системи, телефони, в тому числі стільникові, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних швидкозношуваних предметів. Норми амортизації встановлюються до балансової вартості кожної групи в розрахунку на квартал: І група – 2% (8% річних) ІІ група – 10% (40% річних) ІІІ група – 6% (24% річних) ІV група – 15% (60% річних) На валові витрати можна відносити затрати на поліпшення основних фондів
Показниками, що характеризують технічний стан основних фондів є коефіцієнти зносу і придатності Кзносу = Досліджують ступінь зносу в динаміці за ряд років (періодів) на дату балансу. Кприд = 1 - Кзносу Для визначення тенденції зміни технічного стану основних фондів доцільно проаналізувати за декілька років і визначити позитивну чи негативну динаміку, що пояснюється технічною та інвестиційною політикою і стратегією розвитку підприємства. Доцільно визначити динаміку коефіцієнту зносу по групам основних засобів, особливо по активній частині основних фондів. На стан і величину коефіцієнтів зносу впливає обраний метод нарахування амортизації:
Аналітик повинен проаналізувати чи доцільне використання обраного методу і дати свої рекомендації. 5. Аналіз ефективності використання основних фондів. Під показниками ефективності використання основних фондів підприємства розуміють відносні коефіцієнти, що характеризують відношення результату діяльності до обсягу використаних за звітний період засобів праці:
ФВ = (грн./грн.) Для підвищення фондовіддачі необхідно виявити резерви збільшення випуску продукції з діючих основних фондів, оптимізувати структуру, віковий склад основних фондів та вилучити невикористовувані у виробництві основні фонди.
ФВАЧ = (грн./грн.) На цей показник впливає ступінь освоєння нового введеного устаткування і обладнання, коефіцієнт використання потужності та термін освоєння виробничої потужності.
Фre = (грн./грн., %) З метою оцінки ефективності капітальних інвестицій у виробництво використовують сучасні методики, які засновані на дисконтуванні майбутніх грошових надходжень. Основним критерієм доцільності вкладення коштів є чиста теперішня вартість (NPV) NPV = PV – I0 PV – теперішня вартість майбутніх грошових надходжень, визначається на основі дисконтування грошових потоків PV = CFt – грошовий потік за період t n – кількість періодів r – ставка дисконту Якщо NPV>0, то проект прибутковий і доцільний до впровадження. Якщо NPV≤0, то проект відхиляється. На зміну ефективності використання основних засобів впливають чинники:
Особливістю харчових підприємств щодо підвищення фондовіддачі є забезпечення і раціональне використання матеріальних ресурсів (цукрова, спиртова, борошномельна, комбікормова галузь). Основи аналізу ефективності використання сировини і матеріальних ресурсів на підприємстві 1. Основні напрямки і джерела аналізу. Матеріальні ресурси – це різноманітні речові елементи виробництва, які використовуються переважно як предмети праці: сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, енергія, холод, стиснене повітря та інші енергоресурси. Враховуючи те, що харчова промисловість є матеріаломісткою галуззю (відсоток матеріальних витрат в собівартості сягає 80%), збільшення випуску продукції з одиниці сировини – важливий резерв підвищення обсягів виробництва та показників його ефективності. Суттєвим елементом інтенсифікації промислового виробництва, а також одним із напрямків зростання національного багатства України є раціональне використання усіх видів матеріальних ресурсів. Основними завданнями аналізу ефективності використання сировини і інших матеріальних ресурсів є:
Основні джерела інформації:
2. Аналіз рівня сировинного забезпечення на підприємстві. За характером та особливостями переробки сировини, що використовується у виробництві, підприємства харчової промисловості умовно можна поділити на 4 групи:
Якщо для І і ІІ груп необхідний аналіз стану та перспектив розвитку сировинної бази, то для підприємств ІІІ групи більш актуальним є аналіз кон’юнктури ринку сировини та організації матеріально-технічного постачання. Для аналізу забезпечення сировиною та окремим видом матеріального ресурсу використовується узагальнюючий показник рівня (коефіцієнта) забезпечення: Кзабезпеч МР = П – обсяг поставки (закупки) сировини за звітний період Зп, Зк – залишки сировини відповідно на початок і кінець періоду Аналітик повинен проаналізувати причини незабезпеченості в розрізі окремих видів сировини та окремих постачальників. Аналіз виконання договорів поставки сировини
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Борошно в/г | “Київмлин” КП “Ранок” | №01-2003 №03-2003 | 2000 300 | 1850 450 |
+150 | -150 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Борошно І г | “Київмлин” |
| 2300 | 2300 |
|
|
Для підприємств ІV групи ведуть дослідження потреб ринку і внутрішніх можливостей підприємства по переробці сировини.
Для детального аналізу забезпеченості сировиною, основними і додатковими матеріалами досліджують ритмічність поставок на протязі звітного періоду та рівень виробничих і страхових запасів (за даними оперативного, виробничого та складського обліку).
Аналіз забезпеченості сировиною закінчують пропозиціями і заходами щодо уникнення простоїв, підвищення коефіцієнта забезпеченості і виконання договорів в розрізі кожного постачальника.
Для підприємств, що займаються переробкою сільськогосподарської сировини (І та ІІ групи) необхідно провести аналіз стану і перспектив розвитку сировинної бази. Наприклад, для підприємств цукрової промисловості досліджують вплив фактору зміни площ посівів цукрового буряку та урожайності з 1 га.
Аналіз стану закупівель цукрового буряку
Показники | 2001 р. | 2002 р. | Відхилення | ||
загальне | в т.ч. за рахунок | ||||
площі | урожай | ||||
1. Обсяг закупки цукрових буряків, т | 505430 | 277816 | -227614 | -103103 | -124375,7 |
2. Площа посіву, га | 25243 | 20093 | -5150 |
|
|
3. Урожайність з 1 га, т | 20,02 | 13,83 | -6,19 |
|
|
(-5150) * 20,02 = -103103 (т)
(-6,19) * 20093 = 124375,7 (т)
3. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів на підприємствах харчової промисловості.
Ефективність використання сировини на підприємствах харчової промисловості оцінюється узагальнюючими та галузевими показниками.
Узагальнюючим показником є матеріаловіддача:
МВ = (грн./грн., грн./т)
Вихід продукції з одиниці сировини:
Вих. пр. з од. сир. =
Рівень матеріальних витрат залежить від зміни випуску і структури продукції та кількості, структури і цін на матеріальні ресурси:
МВ =
bi – випуск і-того виду продукції в натуральних одиницях
ці – ціна і-того виду продукції
аj – питомі витрати j-того виду сировини
cj – ціна j-того виду сировини
факторний аналіз проводять методом ланцюгових підстановок і дають кількісну оцінку впливу кожного фактору на матеріальні витрати.
Важливими напрямками підвищення матеріальних витрат на підприємствах харчової промисловості є:
Впровадження прогресивної маловідходної технології.
Скорочення втрат сировини при її заготівлі, транспортуванні, зберіганні і переробці.
Комплексна переробка сировини і збільшення виходу продукції.
Аналіз виходу цукру з 1 тони перероблених буряків
Показник | Оди-ниця | За мину-лий рік, факт | За звітний рік | Відхилення | ||
план | факт | від плану | від звіту за минулий рік | |||
Перероблено цукробуряків | т | 422075 | 505430 | 277816 | -227614 | -144259 |
Цукровість буряків при прийманні | % | 16,53 | 16,1 | 17,22 | 1,12 | 0,69 |
Втрати цукру при транспортуванні і зберіганні до маси перероблених буряків | % | 0,82 | 1,12 | 0,77 | -0,35 | -0,05 |
Нормативні витрати цукру при транспортуванні і зберіганні | % | 1,12 | 1,12 | 1,12 | - | - |
Відхилення фактичних витрат цукру при транспортуванні і зберіганні від нормативних | % | -0,3 | - | -0,35 | 0,35 | 0,05 |
Втрати цукру у виробництві до маси перероблених буряків | % | 0,84 | 1,02 | 0,63 | -0,39 | -0,21 |
Нормативні витрати у виробництві | % | 1,02 | 1,02 | 1,02 | - | - |
Відхилення фактичних витрат цукру у виробництві від нормативних | % | -,018 | - | -0,39 | 0,39 | 0,21 |
Вихід цукру до маси перероблених буряків |
| 13,26 | 13,79 | 14,21 | 0,42 | 0,95 |
Загальний вихід цукру з буряків | т | 55967,1 | 69698,8 | 39477,6 | -30221,2 | -16489,5 |
Аналіз ефективності використання сировини і матеріальних ресурсів
Показник | Оди-ниця | За мину-лий рік, факт | За звітний рік | Відхилення | ||
план | факт | від плану | від звіту за минулий рік | |||
Обсяг товарної продукції в порівняних цінах | тис.грн. | 29197,6 | 36637,4 | 20333,5 | -16303,9 | -8864,1 |
Обсяг переробленої сировини | тис.грн. | 422075 | 505430 | 277816 | -227614 | -144259 |
Вартість переробленої сировини | тис.грн. | 18431,9 | 17751 | 10484 | -7267 | -7947,9 |
Вартість використаних основних, допоміжних матеріалів | тис.грн. | 413,6 | 390 | 203,6 | -186,4 | -210 |
Вартість використання палива і енергії | тис.грн. | 2706,6 | 24,86 | 1459,9 | -1026,1 | -1246,7 |
Вартість матеріальних витрат | тис.грн. | 21552,1 | 20627 | 12147,5 | -8479,5 | -9404,6 |
Вартість зворотних відходів | тис.грн. | - | - | - | - | - |
Вартість чистих матеріальних витрат | тис.грн. | 21552,1 | 20627 | 12147,5 | -8479,5 | -9404,6 |
Матеріаломісткість | грн./грн. | 0,738 | 0,563 | 0,597 | 0,034 | -0,141 |
Матеріаловіддача | грн./грн. | 1,355 | 1,776 | 1,674 | -0,102 | 0,319 |
Вихід товарної продукції з 1 т переробленої сировини | тис.грн./т | 69,18 | 72,49 | 73,19 | 0,7 | 4,01 |
Аналіз трудових ресурсів і Фонду оплати праці
1. Задачі, джерела і напрямки аналізу.
До трудових ресурсів відноситься частина населення, яка має необхідні фізичні дані, знання і трудові навики в даній галузі.
Основні задачі аналізу:
Вивчення і оцінка забезпечення підприємства і його структурних підрозділів трудовими ресурсами в цілому, а також по категоріям і професіям.
Визначення і вивчення показників плинності кадрів.
Аналіз даних про використання трудових ресурсів.
Виявлення резервів трудових ресурсів для більш повного і ефективного їх використання.
Джерелами аналізу ефективності використання трудових ресурсів і заробітної плати є:
Оперативна бухгалтерська і статистична звітність.
Дані табельного обліку, первинних документів, матеріали хронометражу і фотографії робочого дня.
Позаоблікові матеріали (протоколи виробничих нарад).
2. Аналіз чисельності, складу і руху трудових ресурсів.
За характером діяльності персонал промислового підприємства поділяють на промислово-виробничий персонал (персонал основної діяльності) і персонал непромислових господарств.
Працівники промислово-виробничого персоналу поділяються на 6 основних категорій:
Робітники
Учні
Керівники
Спеціалісти
Молодий обслуговуючий персонал (МОП)
Охорона
До персоналу непромислових господарств відносять працівників, праця яких прямо не пов’язана з промислово-виробничою діяльністю підприємства (працівники лікувальних закладів, працівники підсобного сільського господарства, житлово-комунальних організацій і дитячих установ).
Чк.р. = Чп.р. + Чпр - Чвиб
Рух трудових ресурсів на підприємстві характеризується коефіцієнтами обороту по прийому та вибуттю, коефіцієнтом плинності кадрів, коефіцієнтом постійності складу персоналу.
Коефіцієнт обороту по прийому
Кпр =
Чпр – чисельність прийнятих на протязі року
Коефіцієнт обороту по вибуттю
Квиб =
Чп.р. – чисельність на початок року
Коефіцієнт плинності кадрів
Кпл.к. =
Чвиб – вибувші за власним бажанням
Чтр.д. – чисельність вибувши за порушення трудової дисципліни
Коефіцієнт постійності складу персоналу підприємства
Кп.с. =
Чрік – чисельність працюючих, які пропрацювали на підприємстві весь рік
Аналіз забезпечення підприємства трудовими ресурсами слід проводити в тісному зв’язку з вивченням виконання плану соціального розвитку підприємства по наступним групам показників:
Підвищення кваліфікації працівників.
Покращання умов праці і укріплення здоров’я робітників.
Покращання соціально-культурних і житлово-побутових умов.
Соціальна захищеність членів трудового колективу.
3. Аналіз використання Фонду робочого часу.
Використання трудових ресурсів, показники трудомісткості і продуктивності праці безпосередньо залежать від використання робочого часу на підприємстві. Зниження витрат робочого часу та нераціонального його витрачання веде до зростання продуктивності праці без додаткових заходів і витрат.
Аналіз використання Фонду робочого часу ведеться в двох напрямках:
Виявлення втрат робочого часу (прогули, простої, невиходи на роботу через хворобу та з дозволу адміністрації та ін.).
Непродуктивні витрати робочого часу (переробка браку, виготовлення низькоякісної продукції, невідповідність умовам праці).
Джерелом інформації є Звіт про використання робочого часу (форма №2-ПВ). Аналіз ведуть за допомогою порівняльної аналітичної таблиці з планом і минулим роком за показниками:
Випуск продукції в порівняних цінах, тис. грн.
Середньоспискова чисельність працюючих, осіб
В тому числі робітників, осіб
Середньорічний виробіток на 1 працівника (1 : 2), тис.грн./особа
Середньорічний виробіток на 1 робітника (1 : 3), тис.грн./особа
Загальна кількість люд.-днів, відпрацьованих робітниками
Кількість днів, відпрацьованих 1 робітником (6 : 3)
Середньоденний виробіток на 1 робітника (5 : 7)
Загальна кількість люд.-год., відпрацьованих всіма робітниками
Тривалість робочого дня (9 : 6)
Середнього динний виробіток на 1 робітника (1 : 9) або (8 : 10)
Питома вага робітників в загальній чисельності (3 : 2 * 100%)
Втрати робочого часу, люд.-год.
Зменшення випуску продукції у зв’язку із витратами робочого часу (13 * 11 * 12 / 100)
Далі в текстовій формі дається пояснення відхилень від плану і минулого року та причин виникнення втрат робочого часу. Цілоденні втрати можуть бути з причин невиходів на роботу, цілодобових простоїв, прогулів, страйків та інше. Внутрішньозмінні втрати робочого часу (простої через незабезпечення запасними частинами, матеріалами, енергією, водою, організаційними простої).
Для більш глибокого вивчення резервів робочого часу на підприємстві проводять аналіз балансу робочого часу 1 робітника.
Баланс робочого часу 1 робітника
№ п/п | Показник | Попередній рік | Звітний рік | Відхилення від розрахунків | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
абс. значення | % до номін. фонду | За розрахунками | Фактично | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| абс. значення | % до номін. фонду | абс. значення | % до номін. фонду | абс. значення | питома вага | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
A | B | C | D | E | F | G | H | I | J | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | Календарний фонд часу | Вхідні дані | - | Вхідні дані | - | Вхідні дані | - | 1G-1E | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 | Неробочі дні | Вхідні дані | - | Вхідні дані | - | Вхідні дані | - | 2G-2E | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 | В тому числі: святкові | Вхідні дані | - | Вхідні дані | - | Вхідні дані | - | 3G-3E | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4 | В тому числі: вихідні | Вхідні дані | - | Вхідні дані | - | Вхідні дані | - | 4G-4E | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5 | Максимально можливий фонд робочого часу, днів | 1C-2C | 100 | 1E-2E | 100 | 1G-2G | 100 | 5G-5E | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6 | Невикористаний час (дні), основна і додаткова відпустка | Вхідні дані | * 100 | Вхідні дані | * 100 | Вхідні дані | * 100 | 6G-6E | 6H-6F | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7 | Відпустка в зв’язку з пологами | Вхідні дані | * 100 | Вхідні дані | * 100 | Вхідні дані | * 100 | 7G-7E | 7H-7F | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
8 | Відпустка з навчання | Вхідні дані | * 100 | Вхідні дані | * 100 | Вхідні дані | * 100 | 8G-8E | 8H-8F | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9 | Невиходи через захворювання | Вхідні дані | * 100 | Вхідні дані | * 100 | Вхідні дані | * 100 | 9G-9E | 9H-9F | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
10 | Невиходи з дозволу адміністрації | Вхідні дані | * 100 | Вхідні дані | * 100 | Вхідні дані | * 100 | 10G-10E | 10H-10F | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
11 | Прогули | Вхідні дані | * 100 | - | - | Вхідні дані | * 100 | 11G-11E | 11H-11F | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12 | Цілодобові простої | Вхідні дані | * 100 | - | - | Вхідні дані | * 100 | 12G-12E | 12H-12F | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
13 | Інші втрати часу | Вхідні дані | * 100 | Вхідні дані |
| Вхідні дані | * 100 | 13G-13E | 13H-13F | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
14 | Разом невикористаного часу, днів | 6C+…+ 13C | 6D+..+ 13D | 6E+..+ 13E | 6F+…+ 13F | 6G+…+ 13G | 6H+…+ 13H
| 6I+…+ 13I | 6J+…+ 13J | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
15 | Корисний фонд часу, днів | 5C-14C | 5D-14D | 5E-14E | 5F-14F | 5G-14G | 5H-14H | 5I-14I | 5J-14J | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
16 | Скорочення робочого часу у передсвяткові дні | Вхідні дані | - | Вхідні дані | - | Вхідні дані | - | 16G-16E | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
17 | Скорочення робочого часу підлітків | Вхідні дані | - | Вхідні дані | - | Вхідні дані | - | 17G-17E | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
18 | Перерви для годування дітей | Вхідні дані | - | Вхідні дані | - | Вхідні дані | - | 18G-18E | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
19 | Інші випадки скорочення робочого дня | Вхідні дані | - | Вхідні дані | - | Вхідні дані | - | 19G-19E | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
20 | Внутрішньозмінні простої | Вхідні дані | - | - | - | Вхідні дані | - | 20G-20E | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
21 | Усього втрат, годин | 16C+…+ 20C | - | 16E+…+ 20E | -
4. Аналіз продуктивності праці. Продуктивність праці – найважливіший показник ефективності промислового виробництва, а її зростання – основне джерело здійснення національного багатства. Від рівня і динаміки продуктивності праці залежить більшість показників виробничо-господарської діяльності: обсяги виробництва, рівень витрат, фінансові результати. В практиці аналізу продуктивність праці оцінюють трьома методами:
ПП = = Аналіз продуктивності праці за 2002-2003 роки
В текстовій формі аналітик дає пояснення причин зростання (зниження) продуктивності праці, в тому числі по категоріях робітників. На рівень продуктивності праці впливають інтенсивні фактори (зміна середнього динного виробітку ) та екстенсивні (кількісні) фактори: середня тривалість робочого дня , кількість відпрацьованих робочих днів за звітний період К, частка робітників в загальній чисельності Ч. Використовується факторний аналіз на основі моделі або формули: ПП= = **К*Ч
- середньорічний виробіток 1 працівника - середньоденний виробіток 1 працівника - середньорічний виробіток 1 робітника ΔПП = ΔППВг + ΔППТд + ΔППК + ΔППЧ Заключний етап аналізу – виявлення резервів продуктивності праці:
5. Аналіз використання Фонду заробітної плати. Об’єктивна необхідність особистої матеріальної зацікавленості кожного працівника зумовлює необхідність розподілу результатів праці і удосконалення системи матеріального стимулювання. Оцінка виконання плану (кошторису) витрат на оплату праці ведеться за допомогою абсолютного і відносного відхилення Фонду оплати праці: Абс.відх. = ФОПзвіт – ФОПпл + перевищення - економія Відн.відх. = ФОП звіт – ФОПпл * Квик.пл. ФОПзвіт = 110 тис.грн. ФОПпл = 100 тис.грн. Квик.пл. = 1,2 Абс.відх. = 110 – 100 = +10 тис.грн. Відн.відх. = 110 – 100 * 1,2 = -10 тис. грн. Згідно Закону України “Про оплату праці” Фонд оплати праці поділяється на 3 складові:
Аналіз Фонду оплати праці за структурою проводиться в порівнянні суми і питомої ваги кожної складової в загальному Фонді оплати праці за ряд років. Аналіз оплати праці та рівня середньої заробітної плати
Аналіз витрат в собівартості продукції 1. Задачі і джерела аналізу витрат. Більшість витрат, пов’язаних з використанням у процесі виробництва матеріальних, паливних, трудових ресурсів і амортизація основних засобів і матеріальних активів відносяться до витрат підприємства. Згідно з П(с)БО №16 до витрат підприємства відносять:
Аналіз усіх цих витрат підприємства можна провести на основі Звіту про фінансові результати в грошових одиницях і по структурі (питомій вазі витрат). Собівартість реалізованої продукції складається з:
Крім цього показника, об’єктами аналізу є виробнича собівартість продукції (робіт, послуг), її елементи, операційні витрати за елементами, собівартість окремих виробів. Джерелами інформації є:
2. Аналіз витрат за економічними елементами. Елемент витрат – це сукупність економічно-однорідних витрат. Аналіз виробничої собівартості включає дослідження суми і питомої ваги таких елементів:
Аналіз виробничої собівартості
На основі розділу ІІ форми №2 Звіт про фінансові результати проводиться аналіз операційних витрат за елементами:
Детально аналізують адміністративні витрати за їх складом та відхилення від кошторису, витрати на збут за їх складом та інші операційні витрати. До інших операційних витрат включаються витрати на дослідження та розробки, собівартість реалізованої іноземної валюти, собівартість реалізованих виробничих запасів, сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів, втрати від знецінення запасів, нестачі і втрати від псування цінностей, визнані штрафи, пені, неустойки, витрати на виплату матеріальної допомоги і утримання об’єктів соціально-культурного призначення. Аналітична таблиця подібна до попередньої в розрізі елементів витрат. Детальний аналіз при необхідності ведуть в розрізі кожного елемента за його складовими частинами, використовують дані попередніх розділів аналізу. Аналіз операційних витрат по хлібокомбінату
| Звіт 2003 р. | Відхилення | % виконання плану | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
тис.грн. | % | тис.грн. | % | тис.грн. | структури | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1. Матеріальні витрати | 12428 | 79,1 | 17232 | 77,9 |
| -1,2 |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2. Витрати на оплату праці | 1264 | 8,0 | 1865 | 8,4 |
| 0,4 |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3. Відрахування на соціальні заходи | 584 | 3,7 | 695 | 3,1 |
| -0,6 |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4. Амортизація | 276 | 1,8 | 350 | 1,6 |
| -0,2 |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5. Інші | 1155 | 7,4 | 1982 | 9,0 |
| 1,6 |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Разом | 15707 | 100 | 22125 | 100 |
| - |
|
В текстовій формі дається пояснення відхилень та факторів, які їх спричинили, даються пропозиції щодо оптимізації кошторису і структури витрат на майбутній період.
3. Аналіз собівартості за калькуляційними статтями.
Аналіз собівартості окремих виробів здійснюється на основі калькуляцій з метою виявлення резервів зниження їх собівартості. Такий аналіз доцільно починати із загальної оцінки виконання плану (розрахункових показників, оцінки відхилень з кожної статті калькуляцій). Після цього визначають вплив різних чинників, що зумовили відхилення.
Відхилення за статтею “Сировина і матеріали” виникають за рахунок відхилення фактичних витрат від норм і за рахунок зміни цін на сировину.
Аналіз відхилень витрат, пов’язаних з оплатою праці здійснюється за окремими виробництвами, дільницями, роботами та технологічними операціями.
Аналіз витрат на виробництво продукції за калькуляційними статтями
Статті калькуляції | 2002 р. | 2003 р. | Структура витрат | Відхилення витрат від плану | |||
план | факт | 2002 р. | 2003 р. план | 2003 р. звіт | |||
1. Сировина і основні матеріали в т.ч.
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Зворотні відходи (-) |
|
|
|
|
|
|
|
3. Пакувальні матеріали |
|
|
|
|
|
|
|
4. Паливо і енергія на технологічні цілі |
|
|
|
|
|
|
|
5. Заробітна плата робітників |
|
|
|
|
|
|
|
6. Відрахування на соціальне страхування |
|
|
|
|
|
|
|
7. Витрати на підготовку і освоєння виробництва |
|
|
|
|
|
|
|
8. Витрати на утримання устаткування |
|
|
|
|
|
|
|
9. Втрати від браку |
|
|
|
|
|
|
|
Виробнича собівартість |
|
|
|
|
|
|
|
4. Аналіз витрат на 1 грн. випущеної і реалізованої продукції.
З метою дослідження ефективності виробництва визначають і оцінюють показник витрат на гривню продукції в 2-х варіантах:
Витрати на 1 грн. РП =
Витрати на 1 грн. випущеної продукції = (грн./грн.)
Показники витрат на 1 гривню аналізують в порівнянні з планом (розрахунком) та минулим роком і вказують напрямки зниження рівня витрат.
Аналітик при аналізі собівартості повинен використовувати дані попередніх розділів аналізу господарської діяльності та їх висновків.
5. Аналіз собівартості окремих виробів.
Аналіз собівартості за статтями калькуляції проводять також в розрізі окремих найголовніших видів продукції з метою контролю витрат, обґрунтування відпускної ціни на виріб і аналізу можливостей підвищення конкурентоспроможностей виробу.
Резервами зниження собівартості продукції є фактори технічного прогресу, удосконалення організації виробництва, праці та управління, матеріально-технічного постачання, зміна обсягу і структури виробництва, введення нових видів продукції та виробництв.
Аналіз собівартості окремих виробів є складовою частиною аналізу рентабельності продукції та її конкурентноздатності:
Reпрод = *100
с – собівартість виробу складається із виробничої собівартості та частини операційних витрат (витрат на збут і адміністративних витрат), що можна віднести до випуску даного виробу
С = Свир + Воперац
Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
1. Завдання, послідовність та джерела аналізу фінансових результатів.
Основною метою підприємницької діяльності є отримання прибутку, зростання капіталу і обсягів діяльності.
Прибуток забезпечує підприємству можливість самофінансування. Його можна розглядати як абсолютний кінцевий фінансовий результат діяльності.
Рентабельність – це показник відносний, що дає оцінку ефективності використання коштів та капіталу підприємства.
Основні задачі аналізу:
Загальний аналіз фінансових результатів включає оцінку виконання плану, складу і структури та динаміки фінансових результатів.
Факторний аналіз фінансових результатів.
Аналіз ефективності використання прибутку і оцінка рентабельності.
Основними джерелами є:
Нормативна база та фінансовий план підприємства.
Фінансова звітність підприємства (форми №1, 2, 3, 4, примітки), дані облікових реєстрів.
Поза облікові матеріали та результати попередніх розділів аналізу.
2. Загальний аналіз фінансових результатів за складом та структурою.
Звіт про фінансові результати характеризує доходи, витрати і результати діяльності підприємства.
Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які приводять до зменшення власного капіталу.
Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання капіталу (крім зростання за рахунок внесків учасників).
Фінансові результати формуються в процесі основної операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та надзвичайних подій.
Порядок розрахунку фінансових результатів визначений П(с)БО №3 у Звіті про фінансові результати.
Аналіз фінансових результатів за складом і структурою
Показники | 2002 р. | 2003 р. | Відхилення тис. грн. | Відхилення структури | ||||||
план | звіт | |||||||||
тис. грн. | % до РП | тис. грн. | % до РП | тис. грн. | % до РП | від плану | від 2002 р. | від плану | від 2002 р. | |
1. Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн. |
| 100 |
| 100 |
| 100 |
|
|
|
|
2. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Валовий прибуток, тис. грн. (1-2) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Адміністративні витрати, тис. грн. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Витрати на збут, тис. грн. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. Інші операційні витрати |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7. Операційні доходи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8. Фінансові результати від операційної діяльності |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9. Дохід від участі в капіталі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10. Інші фінансові доходи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11. Інші доходи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12. Фінансові витрати |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13. Витрати від участі в капіталі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14. Інші витрати |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15. Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
16. Податок на прибуток |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
17. Надзвичайні доходи (витрати) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
18. Податки з надзвичайного прибутку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
19. Чистий прибуток (збиток) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Операційна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу.
Інші операційні доходи відображають дохід від операційної оренди активів, дохід від операційних курсових різниць, відшкодованих раніше списаних активів, дохід від реалізації оборотних активів.
Дохід від участі в капіталі відображає дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства за методом обліку участі в капіталі.
Інші фінансові доходи показують суму дивідендів, відсотків та інших доходів, отриманих від фінансових інвестицій.
Інші доходи включають дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, дохід від не операційних курсових різниць та інші доходи, що не пов’язані з операційною діяльністю.
3. Факторний аналіз валового прибутку.
Потрібно розрізняти поняття “валового доходу” і “валового прибутку” підприємства.
Валовий дохід – дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції = Дохід від реалізації – ПДВ – Акцизний збір – Інші вирахування з доходу
Валовий прибуток підприємства визначається як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
ВП = ЧД – С/в РП (т, р, п)
Податковий облік розглядає поняття “оподаткованого прибутку” як різницю валових доходів підприємства і його валових витрат і амортизації.
Попод = ВД – ВВ – А
Валовий прибуток підприємства прямо пропорційно залежить від обсягу продажів і собівартості реалізації. З метою факторного аналізу використовують таку модуль:
ВП =
bi – реалізація і-того виду продукції в натуральних одиницях
ці – відпускна ціна і-того виду продукції
сі – собівартість одиниці і-того виду продукції
Використаємо елімінування:
ΔВПв =
ΔВПц =
ΔВПс =
Δсі → ΔВПс
Основні шляхи підвищення валового прибутку:
Підвищення організаційно-технічного рівня виробництва.
Раціональне використання матеріально-сировинних ресурсів.
Раціональна політика цін.
Оптимізація структури і асортименту продукції, підвищення її якості.
На підприємствах харчової промисловості здійснюється реалізація додаткових послуг, робіт населенню, обсяги яких також впливають на величину валового прибутку і є додатковим його джерелом (реалізація відходів, послуг населенню).
4. Аналіз показників рентабельності капіталу та рентабельності підприємства (активів).
Рентабельність – це відносний показник, що дає оцінку прибутковості (доходності) даного виду ресурсу або активів.
Прибутковість визначається по кінцевому фінансовому результату (чистому прибутку) за виключенням рентабельності продукції.
ЧП = - Адміністративні витрати – Витрати на збут + Операційні доходи + Фінансові доходи – Фінансові витрати – Інші витрати – Податок на прибуток + Надзвичайні доходи – Надзвичайні витрати – Податок на надзвичайні доходи
Re продаж =
Скільки гривень чистого прибутку з 1 гривні чистого доходу.
Re капіталу =
Загальна Re активів характеризує ефективність використання основних і обігових коштів або всього майна підприємства.
Re активів (заг) =
- валюта балансу
Скільки гривень чистого прибутку припадає на 1 гривню майна.
Заключний етап аналізу – визначення напрямків підвищення рентабельності продаж, капіталу і загальної рентабельності підприємства, чисельна оцінка впливу кожного з визначених напрямків на показник рентабельності.
Аналіз фінансового стану підприємства
1. Головні завдання, джерела фінансового аналізу.
Фінансова діяльність підприємства є системою грошових відносин в процесі утворення, розподілу та використання фінансових ресурсів. Фінанси підприємства, насамперед, мають забезпечити безперервний виробничий процес. В умовах ринкових відносин підприємства стикаються з можливістю господарської невизначеності і ризику в партнерських і ділових стосунках, що зумовлює оцінку фінансового стану ділових партнерів.
Основними задачами аналізу є:
Оцінка виконання фінансового плану підприємства.
Контроль показників ліквідності, фінансової стійкості.
Оцінка дебіторсько-кредиторської заборгованості і стану розрахунків.
Використання обігових коштів підприємства.
Оцінка загального фінансового рейтингу підприємства та її прогноз.
Основні джерела аналізу:
Нормативні та планові матеріали (фінансовий план, договори з покупцями відносно умов і строків сплати, угоди з банком та розрахунково-касове обслуговування, нормативи відрахувань зборів, стягнень мита).
Облікові дані та фінансова звітність (всі форми).
Матеріали інших розділів аналізу та поза облікова інформація.
2. Загальна оцінка фінансового стану, аналіз складу і джерел коштів підприємства.
Для здійснення виробничої і комерційної діяльності підприємство формує статутний фонд, інші фонди, тобто утворює власний капітал. Крім того. Воно використовує залучені кошти у вигляді довгострокових і поточних зобов’язань. Ці складові є джерелами фінансування діяльності (пасиви). За їх рахунок підприємство формує основні фонди, обігові кошти та використовує розрахунки (активи).
Для загальної оцінки фінансового стану підприємства використовується форма №1 “Баланс” з даними на початок і кінець періоду, а також з даними за ряд років (періодів). На його основі формують порівняльно-аналітичний баланс, де відображається абсолютна і структурна зміна всіх статей балансу.
Порівняльно-аналітичний баланс
Статті | На 01.01.2003 р. | На 31.12.2003 р. | Відхилення | Темп зміни, % | Структурні зміни до валюти, % | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
тис. грн. | % до валюти | тис. грн. | % до валюти | тис. грн. | струк-тури
Аналітик дає пояснення змін коштів за їх видами (необоротні і оборотні) та за рахунок яких джерел відбувається прирощення (зменшення) активів. Позитивним є загальне збільшення валюти балансу, в особливості за рахунок власного капіталу підприємства. Різке зменшення валюти балансу вказує на згортання діяльності.
Структура коштів підприємства відображає їх галузеві особливості. Фондомісткі галузі мають велику питому вагу поза оборотних активів. Торгівельні організації, посередницькі підприємства основні ресурси вкладають в обігові кошти. На підприємствах харчової промисловості структура основних і поза оборотних активів залежить від специфіки галузі і сезонності виробництва. Робочий капітал підприємства визначається різницею між оборотними активами і поточними зобов’язаннями. Зростання його величини є позитивним фактом, що свідчить про підвищення ефективності господарської діяльності. Обігові кошти підприємства відображаються в активі балансу і досліджуються за складом і структурою на основі порівняльно-аналітичного балансу. Аналітик повинен дати пояснення абсолютних і структурних змін обігових коштів за їх видами. Детально досліджують суму власних обігових коштів підприємства: ВОК = ВК(+ стійкі пасиви{заборгованість по з/п}) – НА - наявні Для аналізу забезпечення підприємства власними обіговими коштами суму наявних обігових коштів порівнюють з її нормативним (розрахунковим) значенням: ВОК – Н = “+” – забезпечено “-” – нестача Ефективність використання обігових коштів на підприємстві оцінюють показники:
Коб = (кількість обертів) Для більш детального аналізу досліджують коефіцієнти обертання або оборотності запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів: Коб запасів = - середньорічний виробничий запас Коб ДЗ = Коб ГК =
Т = Аналогічно визначається термін обороту виробничих запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів. Ефективність використання оборотних коштів збільшується в результаті зростання коефіцієнту оборотності і зниження терміну обороту. З цією метою на підприємстві ведуть пошук оптимальних методів розрахунків, скорочення термінів доставки (транспортування) та виробничого циклу. 4. Аналіз фінансової стійкості і платоспроможності підприємства. Фінансова стійкість підприємства визначається співвідношенням власного капіталу і загальної заборгованості: Кфс == (1) Для нормального фінансового стану коефіцієнт фінансової стійкості повинен наближатися до 1, тобто власний капітал забезпечує покриття усіх видів заборгованості. Для оцінки фінансової незалежності підприємства використовують показник коефіцієнта автономії, який характеризує частку власного капіталу у валюті балансу: Кавт = (0,5) Для характеристики структури активів підприємства використовують коефіцієнти мобільності і маневреності. Коефіцієнт мобільності характеризується співвідношенням оборотних і поза оборотних активів: Кмоб = (0,5) Коефіцієнт мобільності доцільно аналізувати в динаміці (за ряд інтервалів і років). Коефіцієнт маневреності визначається відношенням власних оборотних активів до загальної наявної їх суми: Кманев = = (0,25) Коефіцієнт забезпечення довгострокової заборгованості характеризується відношенням власного капіталу до довгострокової заборгованості: Кзабез ДЗ = (4) Коефіцієнт залежності підприємства від довгострокових зобов’язань: Кзалеж. від ДЗ = (0,25) В умовах ринку доцільно проаналізувати платоспроможність і ліквідність підприємств-партнерів, а також власного підприємства з метою контролю і управління цими показниками. Ліквідність – це здатність підприємства розрахуватись по своїм поточним зобов’язанням у визначені терміни. За ступенем ліквідності активи підприємства можна об’єднати в 4 групи:
За рівнем платоспроможності і ліквідності доцільно проаналізувати коефіцієнти:
Кабс.л = (0,250,3)
Кпоточ.л = (1)
Ккрит.л = (0,8)
Кпокр. забор. = (2) Коефіцієнти ліквідності аналізують по балансу на початок і кінець періоду, оцінюють в динаміці і порівнюють з нормативним значенням. Доцільно використовувати в перспективі аналізі фінансового стану і фінансовому плануванні. 5. Показники ділової активності та їх оцінка. Показники ділової активності підприємства є показники ефективності, які відображають відношення результату до використаного активу:
Віддача АК = (грн./грн.) Показує скільки гривень чистого доходу отримано на 1 гривню акціонерного капіталу. Віддача активів: Віддача активів = (грн./грн.) Прибутковість активів і капіталу підприємства характеризується показниками рентабельності: Re капіталу = Re активів (заг) = За рейтингом платоспроможності і ділової активності підприємства можна поділити на 5 класів:
|