[ Аналіз фінансового стану підприємства ВАТ ВЕР ] | 0,61 | ||
10. період обороту необоротних активів, днів (360: п. 9) | 1000 | 371 | -629 |
Як видно з наведеної вище таблиці, в порівнянні з попереднім роком тривалість обороту активів зменшилася на 147 днів, що призвело до припливу грошових коштів. Аналогічна ситуація склалася і для складових активу балансу: позаоборотних і оборотних коштів. Тому, для підтримки нормальної виробничої діяльності (хоча б на рівні минулого року) підприємству не довелося залучати додаткові кошти.
Коефіцієнт оборотності власного капіталу (Косько) визначається за формулою:
Косько = Чистий обсяг реалізації, тис. крб.: Середньорічна вартість власного капіталу, тис. руб.
Для ВАТ «ВЕР» оборотність власного капіталу склав 0,33 у 1998 р. і 0,831 в 1999 р.
1998 р.: 3467: 10554 = 0,33.
1999 р.: 7267: 8743,5 = 0,83.
Коефіцієнт оборотності власного капіталу характеризує різні аспекти діяльності: з фінансової точки зору він представляє швидкість обороту власного капіталу, з економічної - активність коштів, якими ризикує акціонер.
У нашому випадку, невисоке значення даного коефіцієнта означає незначне підвищення рівня продажів над вкладеним капіталом.
Коефіцієнт оборотності інвестиційного капіталу (Коїке) розраховується як:
Коїке = Чистий обсяг реалізації, тис. крб.: Середньорічна вартість власного капіталу і довгострокових активів, тис. руб.
Цей показник показує швидкість обороту всього довгострокового (інвестиційного) капіталу підприємства. Для ВАТ «ВЕР» в результаті відсутності довгострокових зобов'язань коефіцієнт оборотності інвестиційного капіталу збігається з коефіцієнтом оборотності власного капіталу і дорівнює 0,33 і 0,83 на початок і кінець року відповідно.
Показник оборотності матеріально-виробничих запасів. У цілому, чим вище показник оборотності запасів, тим менше коштів пов'язано з цією найменш ліквідній статті, тим більше - ліквідну структуру мають оборотні кошти і тим стійкіше фінансове становище підприємства. Особливо актуально підвищення оборотності і зниження запасів при наявності великої заборгованості у підприємства. У цьому разі тиску кредиторів може відчуватися перш, ніж можна що-небудь зробити із запасом, особливо при несприятливій кон'юнктурі.
Оскільки виробничі запаси враховуються по вартості їх придбання, то для розрахунку коефіцієнта оборотності запасів використовується не виручка від реалізації, а собівартість реалізованої продукції:
До оборотності запасів = Собівартість реалізованої продукції, тис. руб.: Середньорічна вартість запасів, тис. руб.
Розрахунок представлений у таблиці 2.3.
Цей показник може бути виражений в днях.
Сума днів, протягом яких оплачуються рахунки і реалізуються матеріально-виробничі запаси, характеризує тривалість циклу, протягом якого матеріально-виробничі запаси перетворюються у готівку грошові кошти. Прискорення оборотності, що досягається за рахунок скорочення часу виробництва і обігу, надає позитивний ефект на результати діяльності підприємства.
Чим швидше оборотні кошти обертаються в процесі функціонування підприємства, тим менше їх буде потрібно при даному обсязі виробництва. Різні галузі мають різну оборотність, тому й доцільно порівняти з середньогалузевої.
Дані таблиці 2.3 свідчать про прискорення оборотності виробничих запасів і готової продукції. Термін зберігання виробничих запасів скоротився на 27 днів і склав у звітному році 51 день, що свідчить про краще, більш ефективності використання запасів на даному підприємстві.
Таблиця 2.3 - Оцінка стану оборотності матеріально-виробничих запасів ВАТ «ВЕР», тис. руб.
Показники | 1998 | 1999 | Відхилення |
1. Середньорічні матеріально-виробничі запаси, тис. руб., З них: | 2701 | 2437 | -264 |
-Виробничі запаси | 905 | 927 | 22 |
-Готова продукція | 1299 | 1090 | -209 |
2. Собівартість реалізованої продукції, тис. руб. | 4181 | 6513 | 2332 |
3. Оборотність матеріально-виробничих запасів (ст. 2: п. 1), з них: | 1,55 | 2,67 | 1,12 |
-Виробничі запаси | 4,62 | 7,03 | 2,41 |
-Готова продукція | 3,22 | 5,98 | 2,76 |
4. Термін зберігання запасів, днів (360: п. 3), з них: | 232 | 135 | -97 |
-Виробничі запаси | 78 | 51 | -27 |
-Готова продукція | 112 | 60 | -52 |
Оборотність готової продукції також збільшувалася в порівнянні з минулим періодом.
У результаті розрахунку показників ділової активності підприємства можна зробити висновок про те, що у звітному періоді ВАТ «ВЕР» більш ефективно використовує своє майно (основні засоби, запаси), ніж у звітному періоді.
2.6 Аналіз кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства та їх вплив на фінансовий стан
Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою отриманого прибутку і рівнем рентабельності. Прибуток підприємства отримують головним чином від реалізації продукції, а також від інших видів діяльності (здача в оренду основних фондів, комерційна діяльність на фінансових і валютних біржах і т.д.).
Прибуток - це частина чистого доходу, який безпосередньо отримують суб'єкти господарювання після реалізації продукції. Тільки після продажу продукції чистий дохід приймає форму прибутку. Кількісно вона являє собою різницю між чистим виторгом (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку й інших відрахувань з виторгу в бюджетні і позабюджетні фонди) і повною собівартістю реалізованої продукції. Виходить, чим більше підприємство реалізує рентабельної продукції, тим більше одержить прибутку, тим краще його фінансовий стан. Тому фінансові результати діяльності слід вивчити в тісному зв'язку з використанням і реалізацією продукції.
У процесі аналізу фінансових результатів діяльності ВАТ «ВЕР» на підставі форми № 2 зробити висновок про те, що дане підприємство ні в минулому, ні в звітному періоді не отримує прибутку. У минулому році собівартість продукції була настільки велика, що навіть виручка від реалізації не покрила всі витрати.
Динаміка отриманих фінансових результатів ВАТ «ВЕР» розглянута у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 - Аналіз фінансових результатів ВАТ «ВЕР»
Показник | Сума (тис. крб.) | Динаміка,% | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1998 | 1999 | Відхилення | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1. Виручка від реалізації | 3467,4 | 7267,2 | 3799,8 | 209,6 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2. Собівартість реалізації продукції | 4180,5 | 6513,4 | 2332,9 | 155,8 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3. Прибуток (збиток) від реалізації (п. 1 - п. 2) | -713,1 | 753,8
На підставі цієї таблиці можна зробити висновок про те, що у звітному періоді ефективність діяльності ВАТ «ВЕР» виросла в порівнянні з минулим, проте це все ж не дозволило йому отримати нерозподілений прибуток як поповнення власних джерел формування активів. Сталося це, головним чином, за рахунок значної величини питомої ваги абстрактних коштів. Так як для розрахунку рентабельності незастосовні негативні значення прибутку (збиток), в якості бази прибутковості використовуємо показник прибутку від фінансово-господарської діяльності. Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупність витрат і т.д. Вони більш повно, ніж прибуток, відображають остаточні результати господарювання, тому що їх величина показує стан ефекту з наявними або використаними ресурсами. Їх використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні. Показники рентабельності можна об'єднати в кілька груп:
Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат) - відношення прибутку від фінансово-господарської діяльності до суми витрат з реалізованої продукції. для ВАТ «ВЕР» у звітному періоді цей показник склав: 929,8: 6513,4 = 0,14. Даний розрахунок показує, що підприємство має 14 копійок прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Рентабельність продажів (обороту) - відношення прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг до суми отриманої виручки: R пр = 753,8: 7267,2 = 0,10 (10%). Розрахований показник рентабельності характеризує ефективність підприємницької діяльності. У даному випадку підприємство має 10 копійок прибутку з рубля продажу. Рентабельність (прибутковість) капіталу визначається відношенням прибутку від фінансово-господарської діяльності до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу або окремих його складових: власного (акціонерного), позикового і т.д. R к = Прибуток від ФХД: Вся сума капіталу (валюта балансу) У звітному періоді показник склав: R к = 929,8: 11 843 = 0,0786 (7,86%) Підприємство отримує 7 копійок з кожної гривні капіталу, вкладеного в його розвиток. Так як діяльність підприємства орієнтована на перспективу, то необхідно розробити інвестиційну політику. Інформація про кошти, інвестованих у підприємство, може бути отримана за даними балансу як сума власного капіталу і договірних зобов'язань (або, що те ж саме, як різниця загальної суми активів і короткострокових зобов'язань). Показником, що відображає ефективність використання коштів, інвестованих у підприємства, є рентабельність інвестицій (R і): R і = Прибуток до сплати податку: (Валюта балансу - Величина короткострокових зобов'язань) * 100 Даний показник використовується в основному для оцінки ефективності управління на підприємстві, характеристики його здатності забезпечити необхідну віддачу на вкладений капітал, визначення розрахункової бази для прогнозування. Показник рентабельності інвестицій розглядається в зарубіжній практиці фінансового аналізу як спосіб «майстерності» управління інвестиціями. При цьому вважається що, оскільки керівництво компанії не може впливати на величину сплачуваного податку на прибуток, з метою більш обгрунтованого підходу до розрахунку показника в чисельнику використовується величина прибутку до сплати податку (прибуток від ФКД). Інвестори капіталу (акціонери) вкладають у підприємство свої кошти з метою отримання прибутку від інвестицій, тому з точки зору акціонера точною оцінкою результатів господарської діяльності є наявність прибутку на вкладений капітал. Показник прибутку на вкладений акціонерами (власниками) капітал, званий також рентабельністю власного капіталу, визначається за формулою: Рентабельність власного капіталу = Прибуток залишається у розпорядженні підприємства: Величина власного капіталу * 100% Для ВАТ «ВЕР» два вищеназваних показника визначаються наступним чином: R і = 929,8: (11843 - 4910) * 100 = 13,42% R ск = -765,2: 6933 * 100 = -11,04% Звідси можна зробити висновок про те, що до сплати податку на прибуток діяльність підприємства характеризувалася отриманням доходу на інвестований капітал, однак після сплати податку власники (акціонери) отримали збитки в результаті своїх фінансових вкладень у ВАТ «ВЕР». Таким чином, практично всі розраховані показники рентабельності (прибутковості) діяльності підприємства показали його неспроможність (близькість до банкрутства) і відсутність власних джерел для подальшого розвитку підприємства. Крім того, періодична збиткова діяльність ВАТ «ВЕР» може підірвати довіру як акціонерів, так і кредиторів товариства. Для усунення всіх цих негативних моментів необхідні ефективні управлінські рішення щодо мобілізації виявлених ресурсів. Проведений в даній роботі аналіз фінансового стану ВАТ «ВЕР» дозволив виділити слабкі сторони, виявити резерви і недоліки діяльності ВАТ «ВЕР», запропонувати заходи щодо стабілізації його фінансового стану. У процесі аналізу був зроблений висновок про те, що ВАТ «ВЕР» не платоспроможне, не стійке і не ліквідне. На підприємстві зростає кількість запасів (сировини матеріалів МШП), проте скорочується сума готової продукції і товарів для перепродажу. Виявлений під час аналізу зростання дебіторської заборгованості говорить про те, що за реалізовану продукцію (роботи, послуги) підприємство грошових коштів не отримує, що підтверджує незначна їх величина на розрахунковому рахунку і в касі підприємства. Тому робота з дебіторською заборгованістю є першим з виявлених резервів поліпшення фінансового стану ВАТ «ВЕР». Поточна та критична ліквідність ВАТ «ВЕР» може бути забезпечена значним припливом грошових коштів на рахунки підприємства. Запропоновані заходи мають не стільки скоротити кредиторську заборгованість, скільки знизити витрати, пов'язані з її використанням. Згідно зі звітом про прибутки і збитки ВАТ «ВЕР» можна сказати про значимість заходів, спрямованих на зниження собівартості продукції. За звітний період на виручку в 1 рубль, отриману підприємством від реалізації продукції (робіт, послуг), 90 копійок становлять витрати на надання послуг і виконання робіт. Зростання даного показника виключає навіть можливість збільшення показника прибутковості діяльності даного підприємства в майбутньому. 3. Шляхи використання виявлених резервів 3.1 Розробка заходів щодо мобілізації виявлених резервів У цьому розділі ми будемо дотримуватися основних стратегічних завдань розробки фінансової політики підприємства: А) досягнення «прозорості» фінансово-економічного стану підприємства для власників, інвесторів, кредиторів, Б) забезпечення інвестиційної привабливості підприємства, В) створення ефективного механізму управління підприємством, Г) використання підприємством ринкових механізмів залучення фінансових коштів. Фінансова робота на ВАТ «ВЕР» перш за все повинна бути спрямована на створення фінансових ресурсів для розвитку підприємства, забезпечення зростання рентабельності, але головне - на його привабливість для акціонерів. Метою фінансової роботи є вивчення фінансового стану ВАТ «ВЕР». Таким чином, метою розробки фінансової політик підприємства в нашій роботі є побудова ефективної системи управління фінансами, спрямоване на досягнення стратегічних і тактичних цілей його діяльності. Найважливішою обов'язком фінансового директора є управління грошовими коштами, ринковими цінними паперами, дебіторською та кредиторською заборгованістю, нарахуваннями і іншими засобами короткострокового фінансування. Це вимагає значної кількості часу і найбільш яскраво виявляється основна проблема управління фінансами: вибір між рентабельністю і ризиком (імовірністю неплатоспроможності). Таким чином, основними шляхами поліпшення фінансового стану є управління дебіторською і кредиторською заборгованістю. Максимально скоротити дебіторську заборгованість минулих років можна з допомогою:
Крім цього, необхідно не допускати виникнення простроченої дебіторської заборгованості за допомогою:
Необхідно також знизити питому вагу сумнівних клієнтів, систематично нагадуючи дебіторам про зволікання терміну розрахунку, проводячи селективну політику по відношенню до дебіторів. Корисно, звичайно, і пошукати можливість підвищити ефективність взаємодії власних комерційних та фінансових служб з тим, щоб оперативно припиняти продажу клієнтам, що затримують платежі, або зовсім не оплачують товар. У наші дні вітчизняні підприємства все частіше використовують у своїй діяльності фінансування під відступлення грошової вимоги (факторинг). Ця схема розрахунків вигідна всім: продавець відразу отримує гроші за реалізовану продукцію, покупець - відстрочення платежу, а фінансовий агент - вигідний спосіб вкладення вільних грошових коштів. Таким чином, одним із заходів щодо поліпшення фінансового стану ВАТ «ВЕР» запропонуємо факторинг. Схема факторингу виглядає досить просто. Продавець (клієнт) поставляє свою продукцію покупцеві (боржника) з відстрочкою платежу, а потім продавець поступається право вимоги боргу факторові (фактору). За цей фінансовий агент відразу виплачує продавцеві від 80 до 90% заборгованості. Залишок (за вирахуванням комісійних) продавець отримує після того, як покупець перерахує гроші факторові. Згідно зі ст. 826 ЦК Російської Федерації, предметом поступок, під яку фінансовий агент надає фінансування може бути як грошова вимога, термін платежу за яким настав (існуюче вимога), так і право на отримання фінансових коштів, які виникають в майбутньому (майбутня вимога). Ст. 825 ДК Російської Федерації обмежує коло осіб, які можуть бути фінансовими агентами. У нього входять банки, інші кредитні організації, а також комерційні організації, у яких є ліцензія на здійснення такого виду діяльності. Слід зазначити, що в Росії факторинг став прерогативою виключно банків. Хоча на Заході цим бізнесом як правило, займаються спеціалізовані факторингові компанії. Продавець (клієнт) гарантує факторові, що грошове вимога, що є предметом поступки, дійсно. Для цього він повинен представити рахунки-фактури, накладні та інші документи, які вказують, що товари або послуги реалізовані покупцеві. Разом з тим клієнт повинен повідомити фактору будь-яку наявну у нього інформацію про своїх покупців, а також відомості, які можуть спростити отримання боргів. Крім того, продавець зобов'язаний письмово поінформувати покупців про відступлення права грошової вимоги факторові. Для цього він робить на рахунках-фактурах так звану уступочную підпис. Договір фінансування під відступлення грошової вимоги може бути з правом зворотної вимоги (з регресом) і без права зворотної вимоги (без регресу). При факторингу з правом зворотної вимоги ризикує постачальник: він повертає факторові гроші, якщо покупець не виконає свої зобов'язання. А при факторингу без права зворотної вимоги стягнення заборгованості з покупця - проблема фінансового агента. У договорі факторингу необхідно вказати розмір комісійної винагороди фінансового агента. Як правило, вона становить від 0,75 до 3,5% від суми переданого боргу. Розмір комісійних залежить від наступних факторів:
Для цілей оподаткування прибутку відповідно до підпункту «в» п. 2 Положення про склад витрат доходи організації, пов'язані з оплатою послуг банків за здійснення факторингових операцій, включають до собівартості як витрати, пов'язані зі збутом продукції. суми податку на додану вартість, що сплачуються у складі таких витрат, відшкодовуються з бюджету. Пункт 10 Положення з бухгалтерського обліку «Витрати організації» (ПБУ 10/99), затвердженого наказом Мінфіну Російської Федерації від 06.05.99 р. № 33н, відносить витрати, пов'язані з оплатою послуг, що надаються кредитними організаціями до інших операційних витрат. Тому в бухгалтерському обліку організації-продавця (клієнта) сума комісійної винагороди фінансового агента обліковується на рахунку прибутків і збитків. Згідно зі статтею 121 ЦК Російської Федерації, дебіторська заборгованість - це майно організації, тому в бухгалтерському обліку організації-продавця операції з відступлення факторові право вимоги цієї заборгованості відображається на рахунку реалізації інших активів. На відміну від Цивільного Кодексу Податковий кодекс не включає дебіторську заборгованість до складу майна організації (п. 2 ст. 38 НК Російської Федерації). тому передача права вимоги заборгованості не обкладається ПДВ. Якщо договір факторингу укладений без права зворотної вимоги (регресу), то продавець відразу списує з балансу всю суму дебіторської заборгованості. Якщо договір факторингу укладено з правом зворотної вимоги (регресу), то постачальник враховує у себе на балансі дебіторську заборгованість до тих пір, поки покупець не перерахує гроші факторові. Сума, яку фінансовий агент перерахує постачальнику, вважається короткостроковим кредитом. Після того, як покупець перерахує гроші факторові, постачальник списує дебіторську заборгованість і одночасно зменшує свої зобов'язання перед фінансовим агентом. Якщо покупець не виконає свої зобов'язання, то продавець повертає факторові суму кредиту і самостійно намагається стягнути борг з покупця. У нашому випадку, менш ризиковано використовувати факторинг без регресу. Ефективність цієї пропозиції розглянемо в розділі 3.2. Можливість інкасування дебіторської заборгованості, тобто отримання грошей по неоплачених вимогам і рахунками-фактурами, особливо приваблива для нашого підприємства, бо в нас особливо гостро стоїть проблема тимчасової нестачі ліквідних коштів і недоотримання прибутку через неплатоспроможність боржників. У той же час, у ВАТ «ВЕР» в даний час спостерігається наявність простроченої кредиторської заборгованості, яку максимально скоротити можна за допомогою:
В умовах ринкової економіки для підприємства головне - вибрати оптимальний спосіб ведення справ. У цьому випадку, дуже зручним способом оформлення кредиторської заборгованості є вексель. Основна його особливість полягає в безумовному зобов'язанні боржника зі сплати грошей; розрахунки за векселем не вимагають стомлюючого збору доказів виникнення та існування боргу. Друге сповнене гідність векселя те, що він є документарній цінним папером. І кожен факт переходу цього паперу від одного власника до іншого фіксує передатна підпис (індоссалінт) на самому векселі. Все це робить його одним з найбільш простих і зручних коштів погашення боргових зобов'язань. Вексель - це боргова розписка, яка містить зобов'язання сплатити зазначену в ній суму будь-якій особі, яка подала цю розписку до погашення. Реєструється оборот векселів конвенцією про єдиний Закон про простий і переказний векселі та Федеральним законом від 11.03.1997 р. № 118-ФЗ. «Про перекладному і простому векселі». Для формування кредиторської заборгованості призначений простий вексель. Він зобов'язує векселедавця по настанні терміну виплати векселедержателю суму, прямо зазначену в розписці. Відмінною рисою простого векселя є те, що боржником всешда є особа, що виписало вексель, тобто векселедавець. Тримач векселя може використовувати його в розрахунках зі своїми контрагентами переводячи свою заборгованість на векселедавця. На малюнку 2 представлена схема руху простого векселя, обслуговуючого комерційну угоду. Рис. 2 - Спрощена схема руху простого векселя Переказний вексель використовують для оформлення передачі дебіторської заборгованості. Такий вексель виписується векселедавцем і містить зобов'язання боржника сплатити названу в документі суму векселедержателю. Російська юридична практика внесла в питання вексельного обігу особливості. Зокрема, у нас векселя прийнято ділити на товарні та фінансові. Це розділення грунтується на тому, якого роду кредиторська заборгованість оформляється. Якщо вексель виписаний для роботи за поставлені товари (надані послуги чи виконані роботи), такий вексель називається товарним. Тонкість полягає в тому, що товар (робота, послуга) буде вважатись сплаченим лише в момент погашення раніше виписаного векселя. Всякий інший вексель (наприклад, придбаний за плату або виписаний за договором грошової позики) буде вважатися фінансовим. Часто-густо важко реалізувати свій товар, не уявляючи комерційного кредиту. І тому в нашій країні вперше з недавнього часу отримав застосування спосіб, запропонований зарубіжними економістами, що дозволяє продавцеві за мінімально можливий термін отримати грошові кошти за надані послуги, виконання роботи, з мінімальними витратами, що надають собою знижки, і приваблює покупця через свою прибутковість для нього. Частіше за все, надання знижок навіть психологічно стимулює нашого покупця і збільшує нашу виручку. Крім перерахованих вище заходів, поліпшення фінансового стану ВАТ «ВЕР» через оновлення основних фондів буде сприяти реалізація лізингових операцій. Здійснюючи кредитування лізингових компаній, комерційні банки опосередковано фінансують лізингоодержувачів, однак не у формі грошового (валютного), а товарного кредиту. Лізинг таким чином, є не лише одним із способів фінансування капіталовкладень, а й специфічною формою товарного кредиту. Лізингові операції здійснюються на основі договорів, нерідко званих лізинговими угодами, умови яких залежать від типу лізингової операції. Існують різні види лізингових операцій, серед яких найбільш поширені: фінансовий, або прямий, лізинг; оперативний, або сервісний, лізинг; зворотний лізинг. Фінансовий, або прямий, лізинг характеризується наступним:
При фінансовому лізингу лізингодавець завжди відшкодувати всі свої витрати протягом одного терміну лізингового обмови або його пролонгації. Процедура укладання договорів з фінансового лізингу досить проста, оскільки використовуються типові форми лізингових угод. Лізингова процедура потребує значно менше документів, ніж оформлення довгострокового кредиту за звичайною схемою. Лише складні лізингові операції, в яких беруть участь закордонні партнери, вимагають розробки індивідуальної форми угоди. Оперативний, або сервісний, лізинг характеризується більш коротким, ніж життєвий цикл обладнання, строком оренди і неповною амортизацією обладнання за час лізингової експлуатації. Договір укладається, як правило, строком на 2-3 роки, іноді на 5 років і може бути розірваний лізингоодержувачем. В подальшому можуть бути передбачені заходи з переукладання договору на інших умовах або продаж обладнання за залишковою вартістю. У разі укладення договору на оперативний лізинг передбачається також можливість надання лізингодавцем широкого спектру послуг (налагодження, ремонт обладнання, професійна підготовка фахівців і т.д.). При оперативному лізингу ставки лізингових платежів зазвичай вища, ніж при фінансовому лізингу. Це пояснюється тим, що лізингодавець, не маючи гарантії повної окупності витрат, змушений враховувати різні економічні та інші ризики в ціні лізингового контракту поряд з урахуванням витрат на технічне обслуговування і страхування об'єкта лізингу. При зворотному лізингу створюється система взаємопов'язаних угод, за якої фірма - власник будівель, обладнання і т.д. продає цю власність з одночасним оформленням угоди про довгострокову оренду колишньої своєї власності на умовах лізингу. В якості партнера по даній угоді може виступати страхова компанія, комерційний банк, лізингова компанія. У цьому разі ця лізингова операція виступає як альтернатива заставній операції. Найбільш типовими перевагами лізингу в порівнянні з покупкою інвестиційних цінностей за рахунок власних коштів покупця є наступне:
Можна сформулювати та переваги лізингу в порівнянні із залученням банківської позики:
Проте в кожному конкретному випадку необхідно провести розрахунки і порівняти, у що обійдеться підприємству придбання устаткування в лізинг і за рахунок банківського кредиту. Результат порівняння буде залежати від відсоткової ставки за довгостроковими кредитами, а також від умов лізингу. 1. Щоб скоротити постійні витрати (знос основних виробничих фондів, а так як він нараховується лінійним методом і не залежить від обсягу виробленої продукції) 0, продавши основні засоби на загальну вартість 50 тис. руб. Розглядаючи звіт про прибутки ВАТ «ВЕР» за 1999 р., був зроблений висновок про надзвичайно високу собівартість, яка не дозволяє підприємству не лише отримувати прибуток, але і вийти зі збиткового стану. Удосконалення фінансового стану ВАТ «ВЕР» в основному полягає в посиленні системи внутрішнього контролю за витратами підприємства. Для цього необхідно ввести в штат нового працівника або у функції фінансового директора додати раціоналізацію величини собівартості продукції і видів витрат. З метою реалізації резервів по зниженню собівартості запропонуємо наступні заходи: 1. Пошук нових постачальників максимально цільових допоміжних матеріалів методами:
2. Зниження витрат сировини та допоміжних матеріалів:
3. Мінімізація використання залученого автотранспорту і інших підрядних організацій, для цього необхідно організувати аналіз та контроль при укладанні договорів з підрядниками. 4. Організація чіткого контролю за роботою автотранспорту, витратою запчастин та ПММ, для цього:
5. Приведення у відповідність чисельності цехового і допоміжного персоналу, виходячи з односменного режиму роботи при п'ятиденному робочому тижні, для чого провести аналіз відповідності цехового і допоміжного персоналу. Таким чином, мінімізувавши витрати ми зможемо збільшити прибуток від реалізації робіт, послуг, що позначиться на показниках рентабельності (прибутковості) діяльності ВАТ «ВЕР». Крім цього, рентабельність (прибутковість) діяльності можна збільшити, провівши розгорнуту рекламну компанію. На основі опитувальних листів спочатку слід з'ясувати ефективність теле, радіо і газетної реклами. У нашому місті в даний час особливої популярності набувають рекламні щити на вулицях міста. У той же час постійно проводяться ярмарки-виставки, що дозволяють придбати нових партнерів і покупців. 3.2 Розрахунок економічної ефективності запропонованих заходів Для початку розрахуємо ефективність використання факторингу. Станом на поточний момент найбільшу дебіторську заборгованість мають:
Якщо по всіх цих трьох дебіторам, ми застосуємо факторинг (уступку прав вимоги). Ми зможемо збільшити наші ліквідні кошти на 228 тис. руб. (80% * 285 тис. руб.). Тобто одразу будуть отримані 80% всієї заборгованості, а потім 15% (20% за мінусом комісійних 5%) - 42,75 тис. руб. (15% * 285 тис. руб.). Це призведе до збільшення коефіцієнта швидкої (критичної) ліквідності, безпосередньо характеризує ймовірність банкрутства підприємства. Далі визначимо ефективність лізингової операції. Порівняємо витрата коштів підприємства у разі придбання за власний рахунок устаткування, використовуваного протягом 5 років, і придбання аналогічного обладнання на умовах лізингової угоди (табл. 3.2). Таблиця 3.1 - Витрати підприємства на придбання обладнання за рахунок власних коштів і з лізингу (тис. крб.)
У результаті ми приходимо до висновку, що при заданих умовах лізингових платежів, терміну амортизації більш вигідним є отримання устаткування в лізинг. Однак, здійснюючи вибір за інших умов, необхідно виконати розрахунки і визначити в кожному окремому випадку оптимальний варіант придбання обладнання. Вартість обладнання - 3600 тис. руб. Період повної амортизації - 12 місяців. Процентна ставка - 40% річних. Відсоток за надання кредитних послуг та комісійні лізингової компанії - 20%. Який варіант придбання обладнання є більш кращим? У табл. 3.2 міститися розрахунки платежів, які здійснює підприємство на користь лізингової компанії. Таблиця 3.2 - Розрахунок суми платежів підприємства лізингової компанії (тис. крб.)
У результаті розрахунків одержуємо, що подорожчання устаткування при лізингу становить 4680: 3600 = 1,3 (130%), що менше, ніж процентна ставка (40%). Тому варіант придбання устаткування в лізинг є кращим. Первісна вартість 50 тис. руб., Ціна продукції 100 тис. руб. Нарахована амортизація за весь період використання 20 тис. руб. Продати передбачається морально застарілі верстати, які в даний час доцільно замінити більш вдосконаленими, що приводять до збільшення ефективності виробництва. Таким чином, станом на 2001 р. це дозволить скоротити витрати на 5 тис. руб. у вигляді нараховується амортизації. Тим самим зменшиться вартість основних засобів, відображена в активі балансу і складе 5250 тис. руб. (Раніше 5300 тис. руб.) Та результат від іншої реалізації составіт30 тис. руб. доходу (так як на це обладнання вже була нарахована амортизація в розмірі 20 тис. руб.). Тепер розглянемо ефективність застосування знижок при розрахунках з покупцями. У нашому випадку, припустимо 3% знижки при платежі протягом 15 днів при максимальній тривалості відстрочки 30 днів рівень банківського відсотка 60%. Розглянемо ефективність цього способу з точки зору покупця: Ціна відмови від знижки = (Відсоток знижки: (100% - Відсоток знижки)) * 100 * (360 днів: (Максимальна тривалість відстрочки платежу, днів - Період, протягом якого надається знижка, днів)). Якщо покупець сплатить товар до закінчення визначеного терміну, то зможе скористатися знижкою з ціни. Після цього терміну знижок вже не буде і доведеться платити повну вартість готової продукції. поетом, розраховуємо «ціну відмови від знижки», щоб визначити що вигідніше покупцеві: скористатися нашою пропозицією про знижку, нехай для цього йому навіть доведеться скористатися банківським кредитом, або дотягнути до останнього і втратити знижку. Якщо результат перевищить ставку банківського відсотка, то краще звернутися в банк за кредитом (при відсутності у покупця вільних грошових коштів) та оплатити товар (роботу, послугу) протягом пільгового періоду. Ціна відмови від знижки = (3%: (100% - 3%)) * 100 * (360: (30 - 15)) = 74,22% Так як, 74,22%> 60% покупцеві є сенс скористатися нашою пропозицією: відмова від знижки обійдеться на 14,22 процентних пункту дорожче банківського кредиту. Спонтанне фінансування являє собою відносно дешевий спосіб отримання коштів: таке кредитування не вимагає від клієнта забезпечення і приваблює досить тривалими термінами пільгового періоду. Таким чином, навіть надавши знижки ми зможемо збільшити нашу виручку, принаймні, на 20% за рахунок залучення нових клієнтів. Збільшення виручки на 20% визначено опитувальних шляхом. Основна маса клієнтів і покупців нашого підприємства за краще оплачувати свою заборгованість протягом 15 днів, але при цьому мати знижку. Виходячи із суми контактів, укладених з ними, ми визначили, що вони погодяться зі «спонтанним фінансуванням», то виручка від продажів у середньому на 20%. Крім збільшення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) повинна змінитися прибуток. У звітному році виручка від реалізації склала 7267,2 тис. руб. при перемінних витратах 4609 тис. руб. і постійних витратах 1905 тис. руб. (В сумі 6514 тис. руб.). Прибуток дорівнює 759 тис. руб. Припустимо (згідно з вищенаведеними розрахунками), що при виконанні всіх заходів, виручка від реалізації зросте до 8720 тис. руб. (+ 20%). Збільшуються також на 20% і перемінні витрати. Тепер вони складають 4609 тис. руб. + 20% = 5531 тис. руб. Постійні витрати не змінюються: 905 тис. руб. Сумарні витрати рівні 5531 + 1905 = 7436 тис. руб. Прибуток же досягає 1284 тис. руб. (8720 - 7436), що на 71% вище прибутку минулого року. Виручка від реалізації збільшився усього на 20%, а прибуток на 71%. Вирішуючи завдання максимізації темпів приросту прибутку, ми можемо мінімізувати збільшенням або зменшенням не тільки змінних, але і постійних витрат, і залежно від цього, обчислювати, на скільки відсотків зросте прибуток. Ключовими моментами операційного аналізу служать: оперативний розрахунок, поріг рентабельності і запас фінансової міцності підприємства. Ці три показники і потрібно визначити для визначення ефективності запропонованого заходу. Після розрахунку операційного важеля, визначимо силу його впливу. У цьому випадку практики застосовують ставлення так званої валової маржі (результату від реалізації після відшкодування змінних витрат) до прибутку. Валова маржа являє собою різницю між виручкою від реалізації і змінними витратами. Цей показник в економічній літературі позначається також як сума покриття. Бажано, щоб валової маржі вистачило не тільки на покриття постійних витрат, але і на формування прибутку. Сила впливу оперативного важеля = Валова маржа: Прибуток У нашому випадку сила впливу операційного важеля дорівнює (7267 - 4609): 759 = 3,53. Це означає, що при можливості збільшення виручки від реалізації на 20% прибуток зросте на 20% * 3,53 = 71%, (що підтверджує раніше зроблені розрахунки). Коли виручка від реалізації знижується, сила впливу операційного важеля зростає, кожен відсоток зниження виручки дає тоді все більший і більший відсоток зниження прибутку. При зростанні ж виручки від реалізації, якщо поріг рентабельності (точка самоокупності витрат) уже пройдений, сила впливу операційного важеля убуває: кожен відсоток приросту виручки дає всі менший і менший відсоток приросту прибутку (при цьому борг постійних витрат у загальній їхній сумі знижується). Тепер перейдемо до визначення запасу фінансової міцності (кромки, межі безпеки) підприємства. Для цього необхідно спочатку розрахувати поріг рентабельності. Це така виручка від реалізації, при якій підприємство вже не має збитків, але ще не має і прибутків. Валовий маржі в точності вистачає на покриття постійних витрат, і прибуток дорівнює нулю. Вихідні дані представимо в таблиці 3.3. Таблиця 3.3 - Вихідні дані для визначення порогу рентабельності
Прибуток = Валова маржа - Постійні витрати = 0, Або, що те саме: Прибуток = Поріг рентабельності * Валова маржа у відносному вираженні до виручки - Постійні витрати = 0 З останньої формули одержуємо значення порога рентабельності: Поріг рентабельності = Постійні витрати: Валова маржа у відносному вираженні до виручки. У нашому випадку поріг рентабельності дорівнює: 1905: (2658:7267) = 5149 тис. руб. Розглянемо і графічний спосіб визначення порогу рентабельності. Рис. 3 - Визначення порога рентабельності Представлений графічний спосіб визначення порогу рентабельності заснований на рівності валовий маржі і постійних витрат при досягненні порогового значення виручки від реалізації. Тепер спробуємо, знаючи поріг рентабельності, визначити запас фінансової міцності підприємства. Різниця між досягнутою фактичною виручкою від реалізації і порогом рентабельності і складає запас фінансової міцності підприємства. Якщо виручка від реалізації нижче порога рентабельності, то фінансовий стан підприємства погіршується, утворюється дефіцит ліквідних коштів: Запас фінансової міцності = Виручка від реалізації - Поріг рентабельності. У нашому випадку запас фінансової міцності склав 7267 тис. руб. - 5149 тис. руб. = 2118 тис. руб., Що відповідає приблизно 30% виручки від реалізації. Це означає, що ВАТ «ВЕР» здатне витримати 30-відсоткове зниження виручки від реалізації без серйозної загрози для свого фінансового становища. Порівняємо і розрахуємо, як зміниться даний показник при реалізації запропонованого заходу. Поріг рентабельності становив 1905: (3189: 8720) = 5149. Таким чином, поріг рентабельності не змінився, тому що передбачається рівномірне зростання виручки від реалізації та змінних витрат. Запас фінансової міцності, у цьому випадку складе: 1720 - 5149 = 3571 тис. руб. або 41% від виручки від реалізації. Можна зробити висновок про збільшення ступеня безпеки підприємства у разі реалізації запропонованого заходу. 3.3 Стан фінансового плану з урахуванням ефективності заходів і його експрес-аналіз Розрахуємо потребу підприємства в додаткових джерелах фінансування. З цим пов'язано визначення оборотності активів. Період обороту активів звітного року = 360 днів: (7267: 11843) = 58965 днів. У минулому році даний показник склав: 360 днів: (3467,4: 14921) = 1500 днів Залучення коштів в оборот визначимо за формулою: (Виручка від реалізації: 360 днів) * (Період обороту минулого року - Період обороту звітного року) 7267: 360 * (1500 - 58965) = 18558 тис. руб. Фінансовий план представимо у вигляді прогнозу фінансових результатів, (таблиця 3. 4) і прогнозного балансу (таблиця 3.5). Таблиця 3.4 - Прогноз фінансових результатів
Таблиця 3.5 - Сукупна форма прогнозу балансу
Таким чином, за рахунок одержання значного прибутку після її оподаткування, ми зможемо збільшити джерела власних коштів фінансування підприємства, які ми можемо спрямувати на короткострокові фінансові вкладення (найбільш прибуткові) та грошові кошти на розрахункових рахунках для збільшення ліквідності балансу. Тепер оцінимо фінансовий стан ВАТ «ВЕР» на основі даного періоду, проведемо його експрес-аналіз. Коефіцієнт поточної ліквідності: (2267 + 5249): 4910 = 1,53 Розрахований показник свідчить про те, що підприємство наближається до рекомендованому рівню платоспроможності та ліквідності і можна зробити висновок про поліпшення його фінансового становища. Коефіцієнт забезпеченості власними коштами: (7856 - 5250): 7516 = 0,35 Цей показник також перевищує рекомендоване значення (0,1). Тепер розрахуємо, наскільки стійко буде фінансове становище ВАТ «ВЕР» згідно з прогнозами, визначивши коефіцієнт втрати платоспроможності за три місяці, він складе: 1,53 + 3 / 12 * (1,53 - 2): 2 = (1,53 + (-0,12)): 2 = 0,71 Даний показник свідчить про те, що підприємству слід уважно ставитися до змін фінансового стану, тому що платоспроможність може бути втрачена. На це можуть вплинути негативні зовнішні фактори і зміни в економіці країни. Тому, виконуючи запропоновані заходи, управлінського персоналу слід мобілізувати всі активи підприємства на запобігання кризовій ситуації. Тому, що отримання прибутку хоч і прогнозовано, проте непередбачувані зовнішні економічні прояви (інфляція, стагнація і загальноекономічний спад). При песимістичних прогнозах діагностики виручки від реалізації адміністрації не слід роздувати постійні витрати, так як втрата прибутку від кожного відсотка втрати виручки може виявитися багато разів більшою через занадто сильного ефекту операційного розрахунку. Разом з тим, якщо є впевненість в довгостроковій перспективі підвищення попиту на роботи та послуги нашого підприємства, то можна собі дозволити відмовитися від режиму жорсткої економії на постійні витрати, бо підприємство з більшою їх часток буде отримувати і більший приріст прибутку. Бібліографічний список 1. Указ «Про заходи з оздоровлення неспроможних державних підприємств (банкрутів) та застосування до них спеціальних процедур» (Указ Президента РФ від 12.07.1992г). 2.Закон Російської Федерації «Про неспроможність (банкрутство)» (від 08.01.1998г. № 6-ФЗ). 3. Указ «Про заходи щодо реалізації законодавчих актів про неспроможність (банкрутство) підприємств» (Указ Президента РФ від 22.12.1993г. № 2264). 4. Постанова «Про федеральному управлінні у справах про неспроможність (банкрутство) при Державному комітеті Російської Федерації з управління державним майном» (Постанова Президента РФ від 20.09.1993г. № 926). 5. Постанова «Про деякі заходи щодо реалізації законодавства про неспроможність (банкрутство) підприємств» (Постанова Уряду РФ від 20.05.1994г. № 498). 6. «Методичні положення щодо оцінки фінансового стану підприємств і встановленню незадовільною структури балансу» (Затверджені розпорядженням Федерального управління в справах про неспроможність (банкрутство) при Держкоммайна РФ № 31-р від 12.08.1994г.). 7. Цивільний кодекс РФ - ч.1, 2 М.: Фінанси і статистика, 1996р. 8. «Методичні рекомендації з розробки фінансової політики». Наказ Мінекономіки РФ від 1 жовтня 1997р. № 118 / / Економіка і життя 1998 № 2. 9. Аналіз фінансового стану за даними бухгалтерського балансу / / Консультант бухгалтера 1997р. № 14 с.3-18. 10. Аналіз господарської діяльності / За ред. В.А. Бєлобородова М.: Фінанси і статистика, 1995р. 135 з. 11. Аналіз господарської діяльності в промисловості / / Под ред. Стражева В.І. Мн.: Вища школа, 1999р. 398 с. 12. Антикризовий менеджмент / За ред. проф. Грязнова А.Г. М.: Видавництво ЕКМОС, 1999р. 368с. 13. Антикризове управління від банкрутства до фінансового оздоровлення / Під ред. Іванова Г.П. М.: Закон і права ЮНИТИ, 1995. 320с. 14. Артеменко В.Г., Белледмір В.М. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник М.: ДІС, 1997р. 128с. 15. Балабанов І.Т. Фінансовий менеджмент: Підручник, М.: Фінанси і статистика, 1994р. 224с. 16. Балабін В. Банкрутство організацій і податкові відносини / / Податковий вісник 1999р. № 3 с.38-42. 17. Банкрутство М.: Пріор, 1996 240с. 18. Білих Л.П. Фінансовий аналіз в оцінці інвестиційної привабливості підприємства / / Бухгалтерський облік 1999 № 10 с.92-99. 19. Брігхем Ю., Гапіскі Л. Фінансовий менеджмент: Повний курс в 2-х томах СПб: Економічна школа 1997р. 669с. 20. Булига Р.П. Методика розрахунку чистих активів / / Бухгалтерський облік 1997 № 6 с.22-24. 21. Витрянский В. Банкрутство: очікування та реальність / / Економіка і життя 1994 № 49 с.22. 22. Грамотенко Т.Ю. Банкрутство підприємств: Економічні аспекти М.: Пріор 1998р. 176с. 23. Дашрова Л.В. Методика аналізу беззбитковості організації / / Сучасний бухоблік 1999р. № 9 с. 12-18. 24. Єфімова О.В. Аналіз показників ліквідності / / Бухгалтерський облік 1997р. № 6 с.54-58. 25. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. 2-е видання перероб. і доп. М.: Бухгалтерський облік 1998р. 320с. 26. Зайцева В.В. Неспроможність і банкрутство в сучасному російському праві / / Право і економіка № 5 с.12-16. 27. Закон про неспроможність (банкрутство) підприємства. Коментар / за ред. Ветрянвкого В.В. М.: Юридична література 1994р. 128с. 28. Зікунова І.В. Антикризове управління Оцінка фінансового стану та оздоровлення підприємства: Навчальний посібник, м. Хабаровськ: РІЦ ХГАЕП 1997р. с.160. 29. Іванов В.. Методика комплексного аналізу підприємства для цілей антикризового управління. / / Ринок цінних паперів 1999р. № 23 с.69-72. 30. Ковальов А.І. Привалов В.П. Аналіз фінансового стану підприємства М.: Центр економіки і маркетингу, 1999р. с.216. 31. Козлова О.І. і др. Оцінка кредитоспроможності підприємств: Посібник для банківських працівників, М.: АРГО 1993р. 32. Кожіков А.Л. Бухгалтерський облік та прогнозування фінансового результату. Навчально-методичний посібник М.: «Іспит», 1999р. 320с. 33. Кондраков Н.П. Основи фінансового аналізу М.: Головбух 1998р. 112с. 34. Крейнина М.М. Аналіз фінансового стану та інвестиційної привабливості акціонерних товариств у промисловості, будівництві та торгівлі. М.: АТ «Дис» 1994р. 256с. 35. Любушин Н.П., Лощева В.Б., Долкова В.Г. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник для Вузів, М.: ЮНИТИ - Дана, 1999р. 440С. 36. Несторова С. Банкрутство підприємств / / Економіка і життя. 1994р. № 30 с.3. 37. Нормативно-методичні матеріали про неспроможність (банкрутство) підприємств (коментар, документи), М.: АКДИ «Економіка і життя», 1994р. 144с. 38. Про стійкість підприємства / / Економіст 1995 № 8 с.22-27. 39. Павлова О. Фінансовий менеджмент. Управління грошовим органом підприємства: Навчальний посібник для вузів. М.: Банки і біржі, 1995. 400с. 40. Постишев В. Фінансове оздоровлення за ринковими рецептами: неплатежі підприємств / / Економіка і життя 1997р. № 43 с.3. 41. Регалії-Сарагосі Ф.Б. Основи економічного та управлінського аналізу, М.: Пріор 1999р. 224с. 42. Русак К.А., Русак В.А. Фінансовий аналіз суб'єкта господарювання: довідковий посібник Мн.: Вища Школа 1997р. 309с. 43. Совіцкая І.В. Аналіз господарської діяльності підприємства, 4-е видання перероб. і доп. Мінськ: ТОВ «Нове знання», 1999р. 688с. 44. Самочкіна В.К. Гнучке розвинутою є підприємства. Аналіз та планування. М.: Справа, 1999р. 322с. 45. Стоянова Е.С. Фінансовий менеджмент, Російська практика. М.: Перспектива 1994р. 320с. 46. Телюкіна. Ознаки неспроможності (банкрутства) окремих категорій боржників / / Юридичний світ 1999р. № 12 с.15-19. 47. Теорія і практика антикризового управління: Підручник / За ред. Бєляєва С.Г. М.: Закон і право, ЮНИТИ 1996р. 469с. 48. Уткін Е.А. Фінансовий менеджмент. Підручник для вузів. М.: видавництво «Дзеркало», 1998р. 272с. 49. Обліково-податкові аспекти банкрутства. / / Економіка і життя (бухгалтерське додаток) 1999р. № 39 с.17-21. 50. Фашенвскій В.К. Про аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства. / / Бухгалтерський облік 1997р. № 11 с.27-29. 51. Фінансовий менеджмент / За ред. Є.С. Стомовой М.: Перспектива 2000р. 656с. 52. Шеремет А.Д. та ін Методика фінансового аналізу підприємства М.: Асоціація бухгалтерів СКГ, 1992р. 53. Економічна стратегія фірми: Навчальний посібник / За ред. Градова А.П. СПб.: Спеціальна література, 1995. 414с. 54. Абрютина М.С., Грачов А.В., Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства: Навчально-практичний посібник. М.: 1998 с.226. 55. Шеремет А.Д. Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу. 1999р. с.208. 56. Негашев Є.В. Аналіз фінансового підприємства в умовах ринку, М.: Вища Школа с.127. 57. Астаков В.П. Аналіз фінансової стійкості фірми і процедури, пов'язані з банкрутством М.: Видавництво «Вісь - 89» 1995р. 80с. Додаток 1 Схема 1.1 - Схема оптимізованої методики аналізу поточного стану підприємства для цілей антикризового управління Додаток 2 Аналітичне угруповання й аналіз статей активу балансу
| 288 | 3,8 | 136,8 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
-МШП | 47 | 0,32 | 68 | 0,57 | 21 | 0,25 | 144,7 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
-Готова продукція і товари для перепродажу | 1247 | 8,36 | 933 | 7,88 | -314 | -0,48 | 74,8 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
-Товари відвантажені | 529 | 3,55 | 194 | 1,64 | -335 | -1,9 | 36,7 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
-Витрати майбутніх періодів | 1 | 0,007 | 1 | 0,009 | 0 | 0,002 | 100 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2. ПДВ | 410 | 2,75 | 482 | 4,1 | 72 | 1,32 | 117,6 |
Додаток 3
Аналітичне угруповання й аналіз статей пасиву балансу
Показники | На 01.01.99 | На 01.01.00 | Відхилення | Динаміка,% | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
тис. руб. | % До підсумку | тис. руб. | % До підсумку | тис. руб. | % До підсумку | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
IV. Капітал і резерви, в тому числі: | 10554 | 70,73 | 6933 | 58,5 | -3621 | -12,23 | 65,7 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1. статутний капітал | 3 | 0,02 | 1298 | 10,96 | 1295 | 10,94 | 43266,7 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2. додатковий капітал | 10551 | 70,7 | 5635 | 47,6 | -4916 | -23,1 | 53,4 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
V. Довгострокові пасиви | - | - | - | - | - | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
VI. Короткострокові пасиви, в тому числі: | 4367 | 29,3 | 4010 | 41,5 | 543 | 12,2 | 112,4 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1. кредиторська заборгованість | 4324 | 29 | 4867 | 41,1 | 543 | 12,1 | 112,6 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
-Постачальники та підрядники | 37 | 0,25 | 78 | 0,66 | 41 | 0,41 | 21,08 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
-З оплати праці | 332 | 2,23 | 174 | 1,5 | -158 | -0,73 | 52,4 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- По соціальному страхуванню і забезпеченню | 1288 | 8,63 | 1842 | 15,6 | 554 | 6,97 | 143 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
-Перед бюджетом | 1324 | 8,9 | 1130 | 9,54 | -194 | 0,64 | 85,35 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
-Аванси отримані | 934 | 6,3 | 1030 | 8,7 | 96 | 2,4 | 110,3 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
-Інші кредитори
Додаток 4 Оцінка ліквідності балансу ВАТ «ВЕР» (тис. крб.)
Додаток 5 Аналіз показників ліквідності ВАТ «ВЕР»
Додаток 6 Зведений аналіз показників фінансової стійкості за 1999 р.
|