[ Бухгалтерський облік в економічному аналізі в системі управління підприємством ] | ||||||
1. Джерела майна - всього | 18155 | 100,00 | 19428 | 100,00 | 1273 | 107,01 |
1.1. Власний капітал | 8620 | 47,48 | 9236 | 47,54 | 616 | 107,15 |
1.2. Позиковий капітал | 9535 | 52,52 | 10192 | 52,46 | 657 | 106,89 |
1.2.1. Довгострокові зобов'язання | 4008 | 22,08 | 4129 | 21,25 | 121 | 103,02 |
1.2.2. Короткострокові кредити і позики | 4109 | 22,63 | 4201 | 21,62 | 92 | 102,24 |
1.2.3. Кредиторська заборгованість | 1418 | 7,81 | 1862 | 9,58 | 444 | 131,31 |
Має місце підвищення розмірів капіталу при зниженні товарообігу свідчить про те, що збільшення вартості активів не сприяє поліпшенню результатів роботи організації.
У складі всього майна ми бачимо підвищення питомих ваг іммобілізованих активів з 34,14 до 37,06% при загальному зменшенні частки оборотних активів у порівнянні з даними на початок періоду (табл. 1.2). Причому темп зростання іммобілізованих активів досяг найбільшої величини серед груп агрегованого балансу, він склав 116,15%. Такі зміни, очевидно, знижують мобільність структури капіталу підприємства, зменшуючи ліквідність його балансу.
Зниження питомої ваги дебіторської заборгованості (табл. 1.2) свідчить про відносне зменшення наданого підприємством кредиту. Цей факт відображає скорочення термінів оплати відвантажених підприємством товарів, зниження розмірів грошових коштів, абстрактних з обороту дебіторами. Однак при зменшенні суми проданих товарів скорочення заборгованості очевидно пов'язане зі зниженням обсягів реалізації. Зменшення обсягів продажів саме по собі скорочує розміри оплати за проданий товар і відповідно розмір заборгованості за нього дебіторів. Тому в даній ситуації недостатньо підстав для позитивної оцінки факту зниження дебіторської заборгованості, тому що зниження заборгованості підприємству, ймовірно, не пов'язане з більш раціональним проведенням розрахунків за проданий товар, а викликано зменшенням обсягів реалізації товарів, що негативно впливає на фінансовий результат.
Таблиця 1.4 Звіт про прибутки та збитки
Найменування показника | Код рядка | За звітний період | За аналогічний період минулого року | |||||||||||||||||||||||||||||
I. Доходи і витрати по звичайних видах діяльності | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Виручка | 010 | 39759 | 45072 | |||||||||||||||||||||||||||||
Собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг | 020 | 32968 | 32300 | |||||||||||||||||||||||||||||
Валовий прибуток | 029 | 6791 | 12772 | |||||||||||||||||||||||||||||
Комерційні витрати | 030 | 5810 | 12709 | |||||||||||||||||||||||||||||
Управлінські витрати | 040 | |||||||||||||||||||||||||||||||
Прибуток (збиток) від продажу (Рядки (010-020-030-040)) | 050 | 981 | 63 | |||||||||||||||||||||||||||||
II. Операційні доходи і витрати | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Відсотки до отримання | 060 | |||||||||||||||||||||||||||||||
Відсотки до сплати | 070 | |||||||||||||||||||||||||||||||
Доходи від участі в інших організаціях | 080 | 37 | 43 | |||||||||||||||||||||||||||||
Інші операційні доходи | 090 | |||||||||||||||||||||||||||||||
Інші операційні витрати | 100 | |||||||||||||||||||||||||||||||
III. Позареалізаційні доходи і витрати | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Позареалізаційні доходи | 120 | 346 | 62 | |||||||||||||||||||||||||||||
Позареалізаційні витрати | 130 | 334 | 292 | |||||||||||||||||||||||||||||
Прибуток (збиток) до оподаткування (Рядки (050 +060-070 +080 +090-100 +120-130)) | 140 | |||||||||||||||||||||||||||||||
Податок на прибуток та інші аналогічні обов'язкові платежі | 150 | |||||||||||||||||||||||||||||||
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності
При загальному зниженні частки оборотних коштів на підприємстві також спостерігається збільшення питомої ваги грошових коштів у складі оборотного капіталу з 4,41 до 4,74% в порівнянні з початком періоду. Збільшення питомої ваги грошових коштів характеризує підвищення мобільності активів і, отже, ступеня платоспроможності підприємства за поточними зобов'язаннями. Але з іншого боку, вільні грошові суми могли б бути вкладені в оборот підприємства для підвищення обсягів виробництва і реалізації і тим самим - збільшення обсягу продажів. Зростанню частки грошових коштів, очевидно, сприяло зниження частки дебіторської заборгованості. Однак у підприємства, поряд зі збільшенням грошових коштів, зросла і частка кредиторської заборгованості з 7,81 до 9,58% (табл. 1.3). Тобто збільшення вільних коштів не направлено на погашення розрахунків з кредиторами і не використано в обороті, що говорить про недостатньо раціональному їх використанні. У цьому випадку вільний залишок грошових коштів слід порівняти з нормативом операційного залишку та страховим запасом грошових коштів, що встановлюються на підприємстві і визначаються за спеціальною методикою. У разі перевищення норм по залишках гроші потрібно активніше використовувати в обороті або у розрахунках. При цьому слід перевіряти терміни погашення кредиторської заборгованості для забезпечення своєчасності розрахунків. Далі оцінюють пасив балансу (табл. 1.3). Тут спостерігається абсолютне збільшення кожної зі статей балансу. Відносні показники відображають зростання питомої ваги власного капіталу з 47,48% до 47,54% при зниженні позикового з 52,52% до 52,46%. Така зміна підвищує платоспроможність, незалежність підприємства від позикових джерел. Зі сказаного також випливає, що збільшення майна відбулося більшою мірою за рахунок власних коштів. Зростання кредиторської заборгованості говорить про збільшення отриманих підприємством кредитів за куплений товар або зростанні інших статей кредиторської заборгованості. Якщо за відстрочку платежу постачальнику за договором не потрібно сплата відсотків, підприємству вигідно мати такі кредити, як безвідсоткову позику. Розміри таких кредитів повинні обмежуватися можливостями їх своєчасного погашення відповідно до договорів. Короткострокова дебіторська заборгованість значно перевищує розміри кредиторської заборгованості у звітному і базисному періоді (табл. 1.2 і 1.3), що підвищує можливості розрахунків з кредиторами протягом періоду надходження коштів від дебіторів. Разом з тим, якщо перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською може призвести до втрати платоспроможності, то зворотне співвідношення характеризує надмірне відволікання коштів в борги дебіторів, що і відбувається з даним підприємством. У той же час в даній ситуації зниження питомої ваги дебіторської заборгованості відзначає позитивну тенденцію. [5, c.240-242] 1.2. Бухгалтерський облік в системі управління підприємством У бухгалтерії підприємства - в цьому центральному ланці внутрішнього виробничого обліку і звітності акумулюються всі фактичні витрати і розподіляються по місцях їх виникнення (цехам, відділам), а також по носіях витрат (продуктам виробництва). У бухгалтерії підприємства, як правило, декілька підрозділів, які відповідають за різні етапи обробки бухгалтерської інформації: - Розрахункова група, працівники якої на підставі первинного обліку праці робітників і службовців виконують всі розрахунки по заробітній платі та утримань з неї, здійснюють контроль за використанням фонду оплати праці і фонду споживання, ведуть облік розрахунків з робітниками і службовцями по відрахуваннях на соціальне страхування робітників та службовців і відрахуваннях до Пенсійного фонду; - Матеріальна група, працівники якої ведуть облік придбання матеріальних цінностей, розрахунків з постачальниками матеріалів, надходження і витрачання матеріалів в розрізі місць їх зберігання та використання; - Виробничо-калькуляційна група, працівники якої ведуть облік витрат на всі види виробництв, калькулюють фактичну собівартість продукції, що випускається і складають звітність; визначають склад витрат на незавершене виробництво; - Загальна група, працівники якої здійснюють облік решти операцій, ведуть Головну книгу і складають бухгалтерську звітність. - На великих підприємствах виділяється фінансова група, працівники якої ведуть облік грошових коштів і розрахунків з підприємствами, організаціями та окремими особами. Бухгалтерія представляє систематичну інформацію про роботу підприємства та окремих його підрозділів керівництву підприємства (підрозділів). Але бухгалтерська інформація не може охопити всі сфери діяльності підприємства, для цього існують інші служби, що функціонують на даному підприємстві; взяти, наприклад, складання річного балансу. Річний баланс не дозволяє проаналізувати чинники, що вплинули на результативність, тому що прибуток або збитки видно в балансі тільки як сальдо змін власного капіталу. Тому поряд з річним балансом проводиться розрахунок прибутків і збитків / Існують і інші недоліки інформації, що міститься у фінансовій звітності: 1) фінансова звітність відбиває тільки ті події, які можуть бути представлені в грошовому вираженні; 2) керівництво підприємства має деяку свободу вибору віддзеркалення подій по бухгалтерських рахунках. (Один з трьох методів-lifo, fifo, hifo) У цілому бухгалтерські документи, роблять великий вплив на прийняття рішень в діяльності підприємства. Загальновизнано, що бухгалтерський облік на підприємстві повинен здійснюватися по певних правилах. Проблема полягає у встановленні такої сукупності правил, реалізація яких забезпечила б максимальний ефект від ведення обліку, тобто формування фінансової та управлінської інформації, її достовірність, доступність і корисність. Теоретично можливі три підходи до встановлення правил постановки бухгалтерського обліку на підприємстві: централізований, децентралізований і змішаний. При першому підході ведення обліку регламентується з єдиного центру. Даний варіант реалізовувався в нашій країні в умовах централізовано керованої економіки. Другий підхід припускає індивідуалізацію правил бухгалтерського обліку для кожного господарюючого суб'єкта. Даний підхід неприйнятний в сучасних умовах господарювання, тому що введення цього підходу в практику дозволить максимально врахувати всі процедури, але утруднить діяльність підприємства із зовнішнього боку, тобто це виникнуть проблеми із зовнішніми користувачами, такими як податкова інспекція, казначейство. Третій підхід побудований на поєднанні першого і другого підходів Світовий досвід показує, що при даному способі за централізованим регулюванням залишаються засадничі правила і принципи, що забезпечують доступність і корисність фінансової інформації, а підприємство самостійно може вводити будь-які додаткові правила ведення бухгалтерського обліку, виходячи зі своїх потреб. Виходячи з функцій бухгалтерського обліку: контрольна функція, забезпечення збереження власності, інформаційна функція, функція зворотного зв'язку та аналітична функція; до ведення бухгалтерського обліку на підприємстві склалися такі вимоги: 1) точність ведення бухгалтерського обліку; 2) повнота ведення бухгалтерського обліку; 3) своєчасність відображення інформації, тобто відображення фактів господарської діяльності в тому періоді, коли вони відбулися, незалежно від часу надходження або виплати грошей за цими фактами; 4) несуперечність даних бухгалтерського обліку; 5) раціональність ведення бухгалтерського обліку. Т.ч. при виконанні вимог до бухгалтерського обліку можна домогтися отримання достовірної інформації, яка ненобходіма як і для внутрішніх користувачів інформації, так і для зовнішніх. З початку функціонування підприємства до економіки підприємства склалися наступні вимоги: Вся інформація повинна надходити своєчасно для прийняття відповідних управлінських рішень; Планування всіх результатів господарської діяльності; Виконання завдань, що стоять перед підприємством. Виконання першої вимоги необхідно для того, щоб виявити вчасно негативні процеси, які можуть виникнути на виробництві, для своєчасного усунення їх. Планування всіх результатів господарської діяльності підприємства припускає під собою те, що жодне підприємство не може функціонувати без планування виробництва, тому що необхідно знати приблизний обсяг випуску продукції, виходячи з цього планувати витрати (витрати виробництва) і т.д. Виконання завдань, що стоять перед підприємством включає в себе виконання різних зобов'язань перед постачальниками, клієнтами, третіми особами. Без виконання вишепредложенних вимог неможливе нормальне функціонування підприємства. У вимогах бухгалтерського обліку та економіки підприємства є подібності та відмінності. Схожість полягає в тому, що вони вимагають оперативності і точності даних. Різниця полягає в тому, що в основі вимог бухгалтерського обліку лежить вартісна оцінка, тоді як в основі вимог економіки підприємства лежить в більшій частині натуральна оцінка, майже всі показники розраховуються в натуральних вимірниках, а потім переводяться на грошові вимірники. Вимоги бухгалтерського обліку охоплюють лише фінансовий бік діяльності підприємства, тоді як вимоги економіки підприємства орієнтовані на виробничу сторону діяльності підприємства. У цілому вимоги бухгалтерського обліку та економіки підприємства спрямовані на поліпшення результатів господарської діяльності підприємства. 2. Організація бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Нафта-Сервіс» 2.1. Загальна характеристика ТОВ «Нафта-Сервіс» ТОВ «Нафта-Сервіс» - торгівельне підприємство, створене в 1996 році. Основною діяльністю підприємства є торгівля паливно-мастильними матеріалами (ПММ) оптом і в роздріб (через мережу автозаправних станцій). Крім того, підприємство реалізує автомобілі ВАЗ і КАМАЗи. Основна виручка підприємства йде від торгівлі ПММ. Решта продукції становить не більше 20% в загальній виручці підприємства. ТОВ «Нафта-Сервіс» у 1999 році почало будівництво автозаправних станцій і планує їх побудувати і ввести в експлуатацію не менше 15 одиниць. Таким чином, більшу частину прибутку підприємство використовує на будівництво АЗС. Керівництво ТОВ «Нафта-Сервіс» планує отримувати в подальшому від автозаправних станцій не менше 50% всього обсягу прибутку. Крім того, ТОВ «Нафта-Сервіс» надає автопослуги на автомашинах КАМАЗ і постійно розширює спектр надаваних послуг і має приріст кількості клієнтів, що користуються послугами підприємства. Засновники не несуть відповідальності за боргами і зобов'язаннями підприємства, а підприємство не несе відповідальності за боргами і зобов'язаннями засновників. Засновники несуть відповідальність за збитки в межах свого вкладу. Відносини підприємства з іншими юридичними та фізичними особами в усіх сферах господарської діяльності будуються на основі договору (контракту). Підприємство є вільним у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству. ТОВ «Нафта-Сервіс» здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність у порядку, визначеному чинним законодавством, надає дані до Інспекції Державного Податкового Комітету і несе відповідальність за їх своєчасне подання і достовірність. Майно підприємства складається з основних фондів і оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається на самостійному балансі. Джерелами формування майна підприємства є: - Грошові та матеріальні внески засновників; - Доходи, отримані від здійснення господарської діяльності; - Доходи від цінних паперів; - Кредити банків та інших кредиторів. 2.2. Облік господарських операцій на ТОВ «Нафта-Сервіс» Основними господарськими операціями на ТОВ «Нафта-Сервіс» є: отримання товару від постачальника з попередньою або наступною оплатою; відвантаження та реалізація товару покупцям з попередньою або наступною оплатою. Розглянемо облік найважливіших господарських операцій на прикладі господарської діяльності виробничо-комерційного підприємства за січень 2008 р. При надходженні товару на склад ТОВ «Нафта-Сервіс» основними документами є: - Рахунок-фактура від постачальника на оплату товару; - Накладна від постачальника встановленої форми ТТН-1 і ТН-2; - Протокол узгодження ціни на одержуваний від постачальника товар; - Договір купівлі-продажу між ТОВ «Нафта-Сервіс» та постачальником; - Якщо оплата за товар, отриманий від постачальника, виконували з залученням третіх осіб, то необхідний договір переведення боргу або договір про уступку вимоги за участю трьох сторін; - В необхідних випадках: специфікації, пакувальні ярлики, карти, якісні задоволення і т. п. - Якщо розбіжностей кількості і вартості товару, що надійшов із супровідними документами постачальника не виявлено, то приймання оформляється безпосередньо на накладної шляхом проставлення штампу та розпису матеріально відповідальної особи. У разі виявлення в процесі приймання товарів нестач, надлишків, пересортиці, невідповідності якості або надходження цінностей без супровідних документів постачальника створюється комісія, яка складає приймальний акт. Транспортні витрати відносяться на витрати обігу. При виявленні під час приймання цінностей нестачі, на її величину зменшується вартість товарів, які надійшли на підприємство, а відповідні суми відображаються у складі розрахунків з постачальником. Для синтетичного обліку товарів на підприємстві оптової торгівлі використовується активний синтетичний рахунок 41 «Товари». Для аналітичного обліку товарів складається відомість за товарно-матеріальними рахунками. Транспортні витрати включаються в рахунок постачальника і обліковуються на рахунку 44 «Витрати обігу». При отриманні товарів від постачальника робляться такі проводки: - Дт 41 - Кт 60 - вартість надійшов від постачальника товару - Дт 44 - Кт 60 - на суму транспортних витрат. Підраховується підсумок до оплати в рахунку постачальника. Оплачується рахунок постачальника з розрахункового або іншого рахунку (валютного, позичкового). Дт 60 - Кт 51, 52 - на суму сплаченого рахунку. При прийомі товарів від постачальника може бути виявлена недостача: - З вини постачальника - З вини транспортної організації - З вини працівника підприємства. У цих випадках складається комерційний акт і акт приймання і виставляється винної сторони претензія. Відповідно до робочого плану рахунків, що застосовуються на ТОВ «Нафта-Сервіс», складаються проводки, представлені в таблиці 2.1. Таблиця 2.1 Основні проведення
| 66 | |||||||||||||||||||||||||||||||
3. сума нестачі з вини працівника підприємства | 76 | 66 | ||||||||||||||||||||||||||||||
При стягненні недостачі | 50, 70 | 76 |
Для обліку розрахунків з кожним постачальником складається журнал-ордер № 6, поданий у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Журнал-ордер № 6 «Облік розрахунків з постачальниками», руб.
Найменування постачальника | Сальдо | З Кт 60 в дебет рахунків | Разом по кредиту | У Дт 60 з Кт 51 | Разом по дебету | Сальдо | |||
Дт | Кт | 41 | 44 | Дт | Кт | ||||
1.ООО Оілтех | - | - | 160 000 | 7 000 | 167 000 | 167 000 | 167 000 | - | - |
2. ТОВ «ЮКА» | - | - | 330 000 | 9 000 | 339 000 | 339 000 | 339 000 | - | - |
3. ЗАТ «Леда» | - | - | 92 100 | - | 92 100 | 92 100 | 92 100 | - | - |
4. ПП «Еліка» | - | 429,8 | - | - | - | - | - | - | 429,8 |
Разом: | 429,8 | 582 100 | 16 000 | 598 100 | 598 100 | 598 100 | 429,8 |
На ТОВ «Нафта-Сервіс» реалізація товарів здійснюється безпосередньо зі складу підприємства.
На ТОВ «Нафта-Сервіс» відпустка товарів проводиться представнику покупця. Облік реалізації ведеться по оплаті відвантаженої продукції.
При відвантаженні товарів зі складу підприємства безпосередньо представнику покупця виписується товарно-транспортна накладна встановленої форми. Від представника покупця потрібно довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Облік товарів, продукції, відвантажених покупцям, ведеться на синтетичному рахунку 45 «Товари відвантажені». Аналітичний облік товарів відвантажених за кожним покупцем ведеться у відомості з обліку товарів відвантажених.
При відвантаженні товарів покупцям складається проводка:
Дт 45 - Кт 41 - на облікову вартість товарів.
Таким чином, до моменту реалізації (у нашому варіанті до моменту оплати) продукції, вона числиться в Дп 45 рахунку за купівельними цінами.
При оплаті рахунків покупцями складається проводка:
Дт 90 - Кт 45 - на суму відвантаженого й оплаченого товару
На ТОВ «Нафта-Сервіс» у січні 2008 року мали місце такі господарські операції з відвантаження товару, відображені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Господарські операції з відвантаження товару
Найменування господарської операції | Кореспонденція | Сума | |
Дт | Кт | ||
1. відвантажено бензин ДСК-5 | 45 | 41 | 160 000 |
2. відвантажено маш.масло ДСК-5 | 45 | 41 | 330 000 |
3. відвантажено газ фірмі «ДС-Сервіс" м. Москва | 45 | 41 | 92 100 |
4. оплачений рахунок, пред'явлений ДСК-5 за бензин | 90 | 45 | 160 000 |
5. оплачений рахунок, пред'явлений ДСК-5 за маш.масло | 90 | 45 | 330 000 |
6. оплачений рахунок, пред'явлений фірмі «ДС-Сервіс» за газ | 90 | 45 | 92 100 |
Складається відомість з обліку товарів відвантажених, представлена в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Відомість обліку товарів відвантажених за січень 2008 р., руб.
Найменування покупця і товару відвантаженого | Сальдо | У Дт 45 рахунку з кредиту рахунків | Разом по дебету | З Кт 45 в дебет 90 | Разом по кредиту | Сальдо | ||
Дт | Кт | 41 | Дт | Кт | ||||
Бензин | - | - | 160 000 | 160 000 | 160 000 | 160 000 | - | - |
Маш.масло | - | - | 330 000 | 330 000 | 330 000 | 330 000 | - | - |
2. фірма «ДС-Сервіс» газ | - | - | 92 100 | 92 100 | 92100 | 92100 | - | - |
Разом: | 582 100 | 582 100 | 582 100 | 582 100 | - | - |
Якщо не весь відвантажений товар оплачено, то залишається сальдо по Дт 45 рахунка, де відбивається відвантажений товар за купівельною ціною.
Синтетичний облік оптового товарообігу ведеться на результативному рахунку 90 «Продажі».
За дебетом рахунка 90 відображається вартість реалізованих за купівельними цінами товарів, а по кредиту рахунку 90 відображається вартість товарів за продажними цінами.
Сума перевищення продажної вартості над покупною представляє собою реалізовані оптові надбавки чи валовий дохід від реалізації.
Частина валового доходу від реалізації підприємства оптової торгівлі направляють на поповнення власних обігових коштів і зараховується до фондів спеціального призначення. Встановлено ставку відрахувань 6%.
Від суми, що залишилася валового доходу виробляються відрахування:
- На підтримку виробників сільськогосподарської продукції (1%);
- На утримання відомчого житлового фонду (0,5%);
Інших відрахувань ТОВ «Нафта-Сервіс» від виручки не виробляє.
Також в Дт 90 в кінці місяця списуються витрати обігу,
В кінці місяця рахунок 90 закривається. Результат від реалізації списується в дебет рахунку 99 «Прибутки та збитки» наступною проводкою:
Основна частина розрахунків між підприємствами здійснюється безготівковим шляхом, тобто перерахуванням грошових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача в його банку. Банк зберігає грошові кошти підприємств на їх рахунках, зараховує надійшли на ці рахунки суми, виконує розпорядження підприємств про їх перерахування і видачу з рахунків і про проведення інших банківських операцій, передбачених банківськими правилами і договорами.
У ТОВ «Нафта-Сервіс» розрахунки з іншими підприємствами здійснюються тільки в безготівковому порядку.
Порядок і форма розрахунків між платником та одержувачем коштів визначаються договором між сторонами (угодою, окремими домовленостями).
Рух коштів по розрахунковому рахунку відображені по 51 рахунку.
Для бухгалтерського обліку касових операцій призначений активний синтетичний рахунок 50 «Каса». Дані аналітичного обліку відображаються в касовій книзі.
Заробітна плата є одним з елементів собівартості продукції. Вона включається в собівартість продукції всіх підприємств, об'єднань і організацій, на які поширюється дія Закону про підприємства незалежно від форм власності.
Синтетичний облік заробітної плати ведеться на рахунку 70 «Розрахунки з оплати праці». Нарахування заробітної плати відображається за кредитом рахунку 70, утримання із заробітної плати відображаються за дебетом рахунку 70 в кореспонденції з іншими рахунками, видача заробітної плати відображається за дебетом рахунка 70 в кореспонденції з рахунками 50, 51. Для обліку розрахунків з різними дебіторами і кредиторами призначений рахунок 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами». Аналітичний облік по кожному боржнику і кредитору ведеться у відомості № 7, яка складається щомісяця (див. додаток 1). Звітна номенклатура витрат обігу пристосована для формування інформації, необхідної при обчисленні і контролю сум податків. Синтетичний облік витрат звернення ведеться на активному рахунку 44 «Витрати на продаж». Складається відомість-розшифровка витрат по 44 рахунку. (Див. додаток 2) Окремим рядком виділяються витрати, включені до складу матеріальних витрат (що враховуються при розрахунку податку на додану вартість).
2.3. Аналіз фінансово-господарської діяльності
Важливим показником, що характеризує роботу підприємства, є собівартість продукції (робіт, послуг). Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства і його фінансовий стан.
Під собівартістю продукції, робіт і послуг розуміються виражені в грошовій формі витрати усіх видів ресурсів підприємства. Склад витрат, що включаються до собівартості продукції, визначається державним стандартом, а методи калькулювання - самими підприємствами.
Таблиця 2.5. Аналіз планових і фактичних витрат підприємства за 2008 рік
№ п. | Найменування витрат | План | Факт | Відхилення,% |
1 | Заробітна плата | 8 750 | 7 980 | 91,2% |
2 | Відрахування до фонду соц. захисту | 3 500 | 3 186 | 91,0% |
3 | Амортизація ОС | 1 050 | 1 057 | 100,7% |
4 | Матеріальні витрати | 14 000 | 13 022 | 93,0% |
5 | Інші витрати | 5 250 | 5 225 | 99,5% |
Повна собівартість | 32 550 | 30 469 | 93,6% | |
в т.ч. | ||||
змінні витрати | 29 550 | 26 714 | 90,4% | |
постійні витрати | 3 000 | 3 755 | 125,2% |
Як видно з таблиці 2.5, фактичні витрати ТОВ «Нафта-Сервіс» склали лише 93,6% від планових, що можна оцінити як позитивний фактор у роботі підприємства. При цьому потрібно враховувати, що план по реалізації в 2008 році перевиконаний на 7,6%, що ще більше підкреслює позитивну тенденцію в управлінні витратами підприємства.
Негативним моментом є те, що фактичні постійні витрати зросли в порівнянні з плановими на 25,2%. А оскільки при зниженні обсягу продажів постійні витрати підприємству скоротити значно важче, ніж змінні, то собівартість на одиницю реалізації продукції зростає і, таким чином, підприємство отримує меншу кількість чистого прибутку з одиниці продукції.
Одним з основних фінансових показників, що застосовуються при оцінці фінансового стану підприємства, є прибуток. Прибуток - це, з одного боку, основним джерелом фінансування діяльності підприємств, а з іншого - джерело доходів державного та місцевого бюджетів. Для аналізу і оцінки рівня і динаміки показників прибутку складається таблиця (таб. 2.6.), В якій використовуються дані бухгалтерської звітності ТОВ «Нафта-Сервіс» з форми 2.
Таблиця 2.6 Аналіз динаміки показників прибутку
Найменування показника | Період | Всього за рік | Зростання,% | |||
I кв | II кв | III кв | IV кв | IV / I | ||
Виручка від продажу товарів | 76 062 | 116 797 | 207 952 | 163 982 | 564 793 | 116% |
в т.ч. з роздрібної торгівлі | 11 167 | 23 326 | 39 345 | 43 816 | 117 654 | 292% |
Собівартість товарів | 67 871 | 100 481 | 177 213 | 139 864 | 485 429 | 106% |
в т.ч. з роздрібної торгівлі | 9 152 | 18 688 | 28 773 | 32 243 | 88 856 | 252% |
Комерційні та управлінські витрати | 4 721 | 6 225 | 9 116 | 10 407 | 30 469 | 120% |
в т.ч. з роздрібної торгівлі | 672 | 1 114 | 1 356 | 2 644 | 5 786 | 293% |
Чистий прибуток | 2 870 | 8 857 | 20 109 | 13 145 | 44 981 | 358% |
в т.ч. з роздрібної торгівлі | 1 244 | 3 525 | 9 097 | 8 843 | 22 709 | 611% |
З даних таблиці 2.6 слід, що чистий прибуток, отриманий в IV кварталі 2008 року по відношенню до I-го кварталу зросла на 358%, що свідчить про значне підвищення ефективності діяльності ТОВ «Нафта-Сервіс». Коефіцієнти рентабельності є окреме питання показників ефективності , коли в якості показника ефекту в чисельнику дробу береться прибуток, а в знаменнику - величина ресурсів або витрат. При розрахунку коефіцієнтів використовується балансовий прибуток і чистий прибуток (за мінусом платежів до бюджету). Рентабельність всіх активів (економічна рентабельність) показує, скільки грошових одиниць прибутку (коп.) отримано підприємством з одиниці вартості активів (1 руб.) Незалежно від джерел залучення коштів (див. таб. 2.7.).
Таблиця 2.7. Аналіз показників рентабельності ТОВ «Нафта-Сервіс»
№ п | Найменування показників | Періоди | Формула розрахунку | |||
I кв | II кв | III кв | IV кв | |||
1 | Рентабельність активів | 0,01 | 0,04 | 0,07 | 0,05 | 190 (ф2) / 300 (ф1) |
2 | Рентабельність власного капіталу | 0,09 | 0,20 | 0,35 | 0,18 | 190 (ф2) / СК |
3 | Загальний коефіцієнт рентабельності | 0,04 | 0,08 | 0,10 | 0,07 | (Ф2): 190 / (010 +090 +120) |
4 | Рентабельність продажів | 0,05 | 0,09 | 0,10 | 0,08 | 050 (ф2) / 010 (ф2) |
За даними аналізу рентабельності робимо висновок, що найбільш високий рівень рентабельності на ТОВ «Нафта-Сервіс» доводиться на III квартал 2008 року, найбільш низький - на I квартал.
Рентабельність власного капіталу в усі аналізовані періоди, окрім I кварталу 2008 року, досить висока. Це говорить про високий рівень управління капіталом підприємства.
Рентабельність продажів, так само як і рентабельність активів, знаходяться на досить низькому рівні, що дозволяє зробити висновок про необхідність підвищення ефективності управління даними показниками.
Ефективність виробництва оцінюється виходячи з аналізу ще декількох груп показників, що об'єднуються в загальну групу: продуктивність, фондоозброєність, капіталовіддача (див. таб. 2.8.).
Таблиця 2.8. Аналіз ефективності виробництва ТОВ «Нафта-Сервіс» в тис. руб.
№ п | Найменування показників | Періоди | Формула розрахунку | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
I кв | II кв | III кв | IV кв | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | Коефіцієнт рентабельності основних фондів | 0,49 | 0,80 | 0,89 | 0,50 | 190 (ф2) / 120 (ф1) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 | Фондовіддача | 12,94 | 10,51 | 9,19 | 6,21 | 010 (ф2) / 120 (ф1) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 | Фондоозброєність | 36,73 | 61,73 | 106,74 | 101,58 | 120 (ф1) / ССЧ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4 | Продуктивність праці | 475,39 | 648,87 | 980,91 | 630,70 | 010 (ф2) / ССЧ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5 | Прибуток на одного працюючого | 51,19 | 90,64 | 145,00 | 92,76 | 029 (ф2) / ССЧ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6 | Середньомісячна заробітна плата на одного працюючого | 2,76 | 2,89 | 3,43 | 3,26 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7 | Середньооблікова кількість працюючих
* ССЧ - середньооблікова чисельність працюючих На ТОВ «Нафта-Сервіс» спостерігається значне підвищення рівня рентабельності основних фондів в II і III кварталах 2008 року в результаті значного підвищення надходження виручки від реалізації продукції. Зростання фондовіддачі є найважливішим чинником поліпшення фінансових результатів діяльності підприємства. На ТОВ «Нафта-Сервіс» спостерігається значний ріст даного показника за аналізований період, що є позитивним чинником його діяльності. Розрахунок оборотності активів, запасів і дебіторської заборгованості для ТОВ «Нафта-Сервіс» наведено в таблиці 2.9. Таблиця 2.9 Аналіз динаміки показників оборотності активів, запасів і дебіторської заборгованості
Для оцінки оборотності запасів береться собівартість реалізованої продукції, а в дільнику - середня величина запасів. Таблиця 2.10 Аналіз динаміки обороту активів, запасів і дебіторської заборгованості в днях
* 91 - кількість днів у кварталі З таблиці 2.9, 2.10 видно, що оборотність запасів і дебіторської заборгованості також як і оборотність активів, значно підвищилася. Відповідно з I по IV квартали звітного року значно знизилася тривалість їх обороту в днях:
Таким чином, ми бачимо, що значне підвищення виручки від реалізації товарів на ТОВ «Нафта-Сервіс» позитивно вплинуло на оборотність активів, запасів і дебіторської заборгованості підприємства. Далі розрахуємо основні коефіцієнти ліквідності і платоспроможності для ТОВ «Нафта-Сервіс», які використовуються аналітиками в оцінці фінансового стану підприємства (див. табл. 2.11). Таблиця 2.11. Характеристика платоспроможності (ліквідності)
На ТОВ «Нафта-Сервіс» величина коефіцієнта абсолютної ліквідності становить 0,12 у I кварталі і 0,7 - в II - III кварталах, що є нормою для підприємств, основним видом діяльності яких є торгівля. У IV кварталі абсолютна ліквідність падає до 0,02, що є чинником, на який необхідно звернути пильну увагу, так як платоспроможність підприємства знаходиться при цьому під загрозою. Платоспроможність підприємства з урахуванням майбутніх надходжень від дебіторів характеризує коефіцієнт швидкої ліквідності. Він показує, яку частину поточної заборгованості організація може покрити в найближчій перспективі за умови повного погашення дебіторської заборгованості. Нормальне обмеження означає, що грошові кошти і майбутні надходження від поточної діяльності повинні покривати поточні борги. Для підвищення рівня коефіцієнта швидкої ліквідності необхідно сприяти зростанню забезпеченості запасів власними оборотними коштами, для чого варто збільшувати власні оборотні кошти й обгрунтовано знижувати рівень запасів. Коефіцієнт швидкої ліквідності найбільш точно відображає поточну платоспроможність підприємства. На ТОВ «Нафта-Сервіс» рівень коефіцієнта швидкої ліквідності досягає необхідної норми тільки в III кварталі 2008 року за рахунок значного підвищення величини швидко реалізованих активів. В інших періодах він набагато нижчий за норму, що характеризує платоспроможність підприємства як недостатню. Прогнозовані платіжні можливості організації за умови погашення короткострокової дебіторської заборгованості і реалізації наявних запасів (з урахуванням компенсації здійснених витрат) відображає коефіцієнт поточної ліквідності. Коефіцієнт поточної ліквідності повинен бути більше одиниці, але в залежності від профілю діяльності він може варіюватися. У II кварталі рівень коефіцієнта поточний ліквідності знаходиться на найнижчому рівні в результаті росту кредиторської заборгованості перед постачальниками і підрядниками, а також зменшення запасів. Таким чином, необхідний мінімальний рівень коефіцієнт має лише в I кварталі 2008 року, в результаті чого виникає ризик втрати платоспроможності підприємством у разі пред'явлення кредиторами своїх прав в короткий проміжок часу. Для підвищення рівня коефіцієнта поточної ліквідності необхідно поповнювати реальний власний капітал підприємства й обгрунтовано стримувати зростання необоротних активів і довгострокової дебіторської заборгованості. Загальна платоспроможність підприємства визначається як здатність покрити всі зобов'язання підприємства (короткострокові і довгострокові) усіма її активами. Природним для коефіцієнта загальної платоспроможності є наступне нормальне обмеження: ³ 2. Основним чинником, що обумовлює загальну платоспроможність, є наявність у підприємства реального власного капіталу. На розглянутому підприємстві величина коефіцієнта платоспроможності нижче норми. Даний рівень платоспроможності складається в результаті наявності у підприємства короткострокової кредиторської заборгованості перед постачальниками і підрядниками. Таким чином, за результатами аналізу можна зробити висновок про недостатній рівень ліквідності та платоспроможності фірми ТОВ «Нафта-Сервіс», на що слід звернути увагу керівництва з метою підвищення ефективності діяльності підприємства. Висновок Зв'язок аналізу з бухгалтерським обліком має двоїстий характер. З одного боку, відомості бухгалтерського обліку є головним джерелом інформації при аналізі господарської діяльності. Не знаючи методики бухгалтерського обліку та змісту звітності, дуже важко підібрати для аналізу необхідні матеріали і перевірити їх якість. З іншого боку, вимоги, які ставляться перед аналізом, так чи інакше переадресовуються бухгалтерському обліку. Для того щоб більш якісно забезпечити аналіз інформацією, зробити її більш оперативною, правдивою, точною, в необхідній мірі деталізованої, доступною і зрозумілою, вся система бухгалтерського обліку постійно вдосконалюється. Для більшої своєї аналітичності бухгалтерський облік змінює форми і зміст регістрів, порядок документообігу і т.д. Бухгалтерія представляє систематичну інформацію про роботу підприємства та окремих його підрозділів керівництву підприємства (підрозділів). У вимогах бухгалтерського обліку та економіки підприємства є подібності та відмінності. Схожість полягає в тому, що вони вимагають оперативності і точності даних. Різниця полягає в тому, що в основі вимог бухгалтерського обліку лежить вартісна оцінка, тоді як в основі вимог економіки підприємства лежить в більшій частині натуральна оцінка, майже всі показники розраховуються в натуральних вимірниках, а потім переводяться на грошові вимірники. Вимоги бухгалтерського обліку охоплюють лише фінансовий бік діяльності підприємства, тоді як вимоги економіки підприємства орієнтовані на виробничу сторону діяльності підприємства. Основними господарськими операціями на ТОВ «Нафта-Сервіс» є: - Отримання товару від постачальника з попередньою або наступною оплатою; - Відвантаження та реалізація товару покупцям з попередньою або наступною оплатою. Загальна платоспроможність підприємства визначається, як здатність покрити всі зобов'язання підприємства (короткострокові і довгострокові) усіма її активами. Основним чинником, що обумовлює загальну платоспроможність, є наявність у підприємства реального власного капіталу. На розглянутому підприємстві величина коефіцієнта платоспроможності нижче норми. Даний рівень платоспроможності складається в результаті наявності у підприємства короткострокової кредиторської заборгованості перед постачальниками і підрядниками. Список використаної літератури 1. Бакаєв О.С., Шнейдман Л.З. Сучасна постановка бухгалтерського обліку на підприємстві / / Бухгалтерський облік. - 2008 - № 11 - 12 с. 2. Большаков С. В. Облікова політика і фінанси підприємства. / / Фінанси. - 2008 - № 8. - С.11-15. 3. Бухгалтерський облік. Підручник / За ред. П.С. Безруких. -М.: Бухгалтерський облік. - 2001. - 576с. 4. Бухгалтерський облік: Підручник / За ред. А. В. Власова. - М.: Фінанси і статистика, 2002. - 824с. 5. Баканов М. І. Теорія економічного аналізу. - М.: Фінанси і статистика, 2005 .- С. 240 - 242. 6. Балабанов І.Т. Основи фінансового менеджменту. Як управляти капіталом? - М.: Фінанси і статистика, 2006 7. Бортніков А. Про платоспроможності та ліквідності підприємства / / Бухгалтерський облік. - 2003 .- № 11 .- С. 32 - 34. 8. Висоцький Д. Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості / / Бух. Облік. - 2006 .- № 12 .- С. 36 - 37. 9. Єфімова О. В. Аналіз власного капіталу / / Бух. Облік. - 2006 - № 1 .- З 95 - 102. 10. Єфімова О. Аналіз платоспроможності підприємств / / Бух. Облік. - 2006 .- № 7 .- З 72. 11. Єфімова О. Аналіз фінансової стійкості підприємства / / Бух. Облік. - 2006 .- № 3 .- С. 22 - 23. 12. Єфімова О. Аналіз показників ліквідності / / Бух. Облік. - 2006 .- № 6 .- С. 54 - 58. 13. Єфімова О. Аналіз руху грошових коштів підприємства / / Бух. Облік. - 2005. № 2 .- С.17 - 23. 14. Єфімова О. Аналіз фінансових результатів і ефективності використання майна / / Бух. Облік. - 2006 .- № підприємств / / Аудитор. - 2006. - № 12. - С. 20 - 28. 15. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. -М.: Фінанси і статистика, 2005. 16. Правові основи бухгалтерського обліку. Збірник нормативних актів і документів. - М.: Изд-во ИНФРА-М-НОРМА, 2006. - 600С. 17. Савицька Г.В.. Аналіз господарської діяльності підприємства: Учеб.пособие для студентів вузів, що навч. з екон. спец. і напрямів. - 2-е вид., Перераб., Доп. - М.: ІП "Екоперспектіва", 2007. - 498с. Додаток 1 Відомість № 7 за січень 2008 р., в тис. руб.
Додаток 2 Відомість-розшифровка витрат по 44 рахунку за січень 2008 р., тис. руб.
|