Планування на підприємстві. ПЛАН Вступ ................................................. .................................................. ......... 3
1. Сутність фінансового
планування ............................................... ............. 5
2. Зміст фінансового плану та порядок його складання ......................... 8
3.
Фінансовий план інвестиційного проекту .............................................. .. 11
Висновок ................................................. .................................................. ....... 24
Список використаної літератури ............................................... .................. 25
Вступ
Планування було прерогативою командно-адміністративної системи. Головна мета фінансового плану підприємства полягала у виявленні невикористаних
ресурсів і визначенні суми платежів у
бюджет, величина яких
відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витрат централізовано нормувалися. Надмірна централізація
фінансів за планово-директивної економіки послаблювала
економічні стимули для розширення виробництва. Це негативно позначалося на результатах фінансово-господарської діяльності підприємств.
Державні дотації в багатьох областях досягали значних розмірів, оскільки ці області були збитковими або малорентабельними.
Галузеві Міністерства займалися перерозподілом доходів та прибутків підприємств. Значна частина прибутку й тимчасово вільних коштів ефективно працюючих підприємств вилучалась для фінансування державних видатків та на покриття витрат збиткових підприємств області.
За ринкової економіки значно підвищується
матеріальна відповідальність керівника підприємства за його фінансовий стан.
Саме тому зросло значення перспективного, поточного та оперативного фінансового
планування для забезпечення стійкого фінансового
стану та підвищення рентабельності підприємств.
Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення
кругообігу виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечив б платоспроможність та фінансову
стійкість підприємства.
Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності
відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з
відповідними негативними наслідками для засновників.
Сьогодні
фінансове планування вимагає використання нових принципів організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтирами.
1. Сутність фінансового планування
Фінансове планування - це
процес визначення обсягу фінансових ресурсів за
джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.
Фінансове планування втілює встановлені цілі у форму конкретних фінансових показників і забезпечує фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції розвитку.
Значення фінансового планування полягає в тому, що воно дає можливість визначити життєздатність проекту підприємства в умовах конкуренції і є інструментом одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.
Отже, основними завданнями фінансового
планування на підприємстві є:
· Забезпечення виробничої та
інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;
· Встановлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями;
· Визначення шляхів ефективного вкладення
капіталу,
оцінка раціонального його використання;
· Виявлення і мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання
матеріальних, трудових і грошових ресурсів;
·
Здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.
Фінансове планування дає змогу розв'язати такі конкретні питання:
· Скільки грошових коштів може
мати підприємство в своєму розпорядженні; які джерела їх надходження;
· Чи достатньо фінансових ресурсів для виконання накреслених завдань;
· Яка частина коштів може бути перерахована до
бюджету,
позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;
· Як повинен здійснюватися розподіл та використання прибутку на підприємстві;
· Як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.
У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тому, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень,
економіко-математичне моделювання.
Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тому, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб'єкта
підприємницької діяльності у фінансових
ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки
податків, ставки зборів та внесків, норми
амортизаційних відрахувань, тощо. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.
При використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді.
Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових
розрахунків для
того, щоб вибрати з них найбільш оптимальні. Потім можуть використовуватися різні критерії вибору:
· Максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;
· Економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;
· Економія поточних витрат;
· Мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату;
· Максимум абсолютної суми отриманого прибутку.
Фінансове
планування (крім вже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного
моделювання. Цей спосіб уможливлює знаходження кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають.
Економіко-математична модель - це точний
математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомогою
математичних прийомів.
Моделювання може здійснюватися за
функціональної та кореляційним зв'язком.
Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Підвищення рівня наукової обгрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.
2. Зміст фінансового плану та порядок його складання
При ринковій економіці для вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребують у вкладенні коштів, необхідною є розробка внутрішньофірмового документа - бізнес-плану.
Бізнес-план має:
· Давати конкретні уявлення про те, як функціонуватиме підприємство, яке місце воно займатиме на ринку;
· Містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємства, детально описувати схему його функціонування;
· Розкривати принципи та методи керівництва підприємством;
· Обов'язково містити програму
управління фінансами, без якої неможливо розпочати справу та забезпечити ефективність її виконання;
· Показати перспективи розвитку підприємства інвесторам та кредиторам.
При складанні бізнес-плану керуються такими стимулюючими мотивами:
1. подати інформацію про підприємство та про наміри власників;
2. викласти стратегію і тактику підприємства та показати, як взаємодіють різноманітні підрозділи підприємства, будучи одним цілим;
3. висвітлити фінансові цілі та розробити детальні кошториси, з допомогою яких можна проконтролювати фактичні
витрати та доходи;
4. переконати третю сторону надати необхідні кошти або сприяти підприємству в іншій формі.
Узагальнення досвіду складання бізнес-планів вітчизняними
підприємствами дає змогу виділити такі галузі їх застосування:
·
Вибір економічно вигідних напрямків та способів досягнення позитивних фінансових результатів підприємствами за нових умов господарювання, неплатоспроможності суб'єктів;
· Підготовка підприємствами
інвестиційних проектів для залучення інвестицій та банківських кредитів;
· Складання проектів емісії акцій, облігацій та інших цінних паперів підприємств;
· Залучення іноземних інвесторів для розвитку підприємств;
· Обгрунтування пропозицій щодо приватизації підприємств державної та комунальної власності.
Бізнес-план підприємства має насамперед вирішувати завдання поліпшення його фінансового стану. У зв'язку з цим розгляд
саме фінансового аспекту бізнес-плану є найбільш актуальним.
Фінансовий план - це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається як для обгрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для
управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю. Цей розділ бізнес-плану включає такі складові:
· Прогноз обсягів реалізації;
· Баланс грошових надходжень і витрат;
· Таблицю доходів і витрат;
· Прогнозований баланс активів і пасивів підприємства;
· Розрахунок точки беззбитковості.
Сьогодні підприємствам надано самостійність у плануванні, вони можуть не складати фінансового плану або складати його в будь-якій довільній формі, яку вони вважають для себе найбільш прийнятною.
Враховуючи зміни в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, які відбуваються з введенням національних
стандартів (положень) бухгалтерського обліку, можуть бути запропоновані такі форми і зміст поточного фінансового плану.
Він є орієнтиром для фінансової
роботи підприємств у плановому році. Виконання фінансового плану здійснюється безпосередньо в
процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи стабільну
платоспроможність підприємства через оперативне фінансове планування. З цією метою доцільно складати баланс грошових надходжень - оперативний
фінансовий план.
Баланс надходжень коштів показує коли у підприємства виникають тимчасово вільні кошти і коли воно має додаткову потребу в них. Це дає фінансовому
менеджеру можливість тимчасово вільні фінансові кошти покласти на депозитні рахунки комерційних банків або інвестувати в
цінні папери для одержання доходів, а в періоди, якщо виникає додаткова потреба, - забезпечити залучення коштів.
Оперативне фінансове планування полягає в складанні та виконанні платіжного календаря. Його складають на квартал із розбивкою по місяцях або на
місяць із розбивкою по декадах. У платіжному
календарі відображається весь грошовий оборот підприємства, основна частина якого проходить через поточні, валютний, позиковий та інші рахунки підприємства в банках. У платіжному календарі відбито рух грошових коштів
відповідно до їх надходження та використання.
В якості практичної частини
курсової роботи розглянемо приклад реального фінансового плану інвестиційного проекту зі створення деревообробного цеху. Всі
розрахунки по даному інвестиційному проекту прораховані за допомогою спеціалізованої комп'ютерної програми "Project Expert".
3. Фінансовий план інвестиційного проекту
1. Для реалізації проекту необхідно 11050000 рублів, з яких
400 000 рублів є власними коштами, а 10 650 000 рублів - позиковими.
Оскільки
комерційні банки відмовляють у кредитуванні даного проекту, то ТОВ "СтройЕкспоСервіс" розраховує отримати
державну підтримку (проект має високу
бюджетну ефективність (таблиця 10).
2. Виручка,
прибуток, платежі до бюджету відображені в
таблиці 8.
Проаналізувавши таблицю, неважко зробити висновок про прибутковість проекту, прибуток є негативною тільки в першому кварталі.
3. Прект також є ефективним і за планом грошових надходжень і виплат (таблиця 9). У всіх періодах сальдо загального потоку є позитивним.
4. Термін окупності проекту, розрахований за показниками чистого прибутку, амортизації та обсягу інвестицій, составлет 8 місяців.
5.
Точка беззбитковості в першому році проекту - 1281 к.м., у другому - 1203, в третьому - 1097.
Як бачимо вона набагато менше проектної потужності цеху. Це говорить про високу фінансової стійкості даного виробництва.
6. Протягом терміну реалізації проекту буде отриманий чистий дисконтований бюджетний дохід у розмірі 40554627 рублів (ставка
рефінансування 25%,
інфляція 20%).
1. Чиста поточна вартість за три роки Проет складе 69920671 рублів (ставка дисконтування 25%), з урахуванням поправки на ризик - 57286097 рублів.
2. Внутрішня
норма прибутковості - 82%, з урахуванням поправки на ризик - 78%.
9. Індекс прибутковості - 1,73, з урахуванням поправки на ризик - 1,69.
Як бачимо проект за всіма показниками є ефективним, приносить бюджетний ефект і створює нові робочі місця, сприяє збільшенню експорту товарів з Росії.