Шляхи підвищення прибутку на підприємстві

Зміст

Введення

1 Теоретичні основи поняття прибутку як економічної категорії

1.1 Сутність, функції та джерела утворення прибутку торговельного підприємства

1.2 Прибуток і рентабельність як показники ефективності комерційної діяльності

1.3 Фактори, що впливають на прибуток і методика оцінки їх впливу

2 Оцінка і аналіз прибутку і рентабельності ТОВ «Ваш бізнес»

2.1 Організаційно-правова та економічна характеристика ТОВ «Ваш бізнес»

2.2 Аналіз формування прибутку ТОВ «Ваш бізнес»

2.3 Аналіз показників рентабельності ТОВ «Ваш бізнес»

3 Шляхи підвищення прибутку і рентабельності ТОВ «Ваш бізнес

3.1 Основні напрями підвищення прибутку і рентабельності

3.2 Економічна ефективність впровадження комплексу заходів

3.2.1 Ефективність вдосконалення роботи з постачальниками

3.2.2 Ефективність організації роботи під замовлення

3.2.3 Ефектність організації оновлення комп'ютерів

3.2.4 Розрахунок зведених показників ефективності

Висновок

Список літератури

Програми

Введення

Процес торгівлі, тобто процес купівлі-продажу товарів, є функцією торгового підприємства (як оптового, так і роздрібного), яке здійснює свою діяльність на основі комерційного розрахунку. Торговельне підприємство має самостійний баланс, володіє основними і оборотними засобами і здійснює закінчений торговельний процес, починаючи з закупівлі товарів від постачальників і закінчуючи їх продажем.

Основне завдання торгового підприємства - закупівля і продаж товарів з метою задоволення потреби населення, при мінімальному рівні витрат обігу та отримання досить високого рівня прибутку.

Прибуток - це кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства будь-якої галузі народного господарства.

Фінансовим результатом може виступати не тільки прибуток, але і збиток, що виник через високі витрати (витрат обігу) підприємства.

Розвиток ринкових відносин супроводжується підвищенням ролі прибутку, яка виступає не тільки як головного фінансового показника діяльності підприємства або організації, але і є джерелом задоволення різноманітних потреб у цілому.

Прибуток характеризує абсолютну ефективність господарювання підприємства.

Як економічна категорія, прибуток відображає сукупність відносин господарських суб'єктів, що беруть участь у формуванні та розподілі національного доходу.

Аналіз факторів, що впливають на формування прибутку має важливе значення, так як своєчасно виявлені резерви і знаходження «тонких» місць у діяльності організації допоможуть більш ефективно використовувати ресурси підприємства (матеріальні, грошові, трудові).

На підставі аналізу формування прибутку торговельного підприємства, факторів, що обумовили зміну показників, можна розробити шляхи розвитку підприємства, які дозволять не тільки залишити попередній рівень прибутковості, але і значно підвищити його. Правильний вибір на правління аналізу прибутку, чітке уявлення сильних і слабких сторін торговельного підприємства, дозволяють керівництву приймати адекватні рішення, знижувати ризик невдач, виявити невикористані потужності.

Проблеми підвищення прибутку і рентабельності підприємства розглядаються в навчальних посібниках і монографіях таких авторів як Альбеков Ю.А., Согомонян С.А., Бакаєв В.В., Ковальов В.В., Савицька Г.В. та інших.

Тому що проблема підвищення прибутку і рентабельності завжди актуальна для будь-якого підприємства, то вибрана тема також є актуальною.

Метою виконання даної дипломної роботи є пошук шляхів підвищення прибутку і рентабельності на досліджуваному підприємстві.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішити ряд завдань:

• Розглянути теоретичні основи прибутку як економічної категорії

• Провести оцінку та аналіз формування прибутку і рентабельності досліджуваного підприємства

• Розробити заходи щодо підвищення прибутку і рентабельності досліджуваного підприємства

• Дати економічну оцінки запропонованим заходам.

Предметом дослідження є формування прибутку і рентабельності підприємства та шляхи їх підвищення.

Об'єктом дослідження є ТОВ «Ваш бізнес»

Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури. Під введення розкривається актуальність обраної теми, мети і завдання роботи. У першому розділі розглядаються теоретичні основи прибутку як економічної категорії. У другому розділі проводиться оцінка та аналіз формування прибутку і рентабельності досліджуваного підприємства. У третьому розділі проводиться розробка заходів щодо підвищення прибутку і рентабельності досліджуваного підприємства і оцінюється їх ефективність.

Робота представлена ​​на 85 сторінках, містить 15 таблиць і 9 рисунків.

1. Теоретичні основи поняття прибутку як економічної категорії

1. Сутність, функції та джерела утворення прибутку торговельного підприємства

Фінансовий результат господарської діяльності підприємства будь-якої організаційно-правової форми представлений у вигляді прибутку або збитку. Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) складається з фінансового результату від реалізації продукції (робіт, послуг), основних засобів і іншого майна підприємства і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях ^1.

Метою діяльності будь-якої комерційної структури в умовах ринкової економіки, в кінцевому рахунку, є отримання прибутку, здатної забезпечити її подальший розвиток. Прибутковість розглядається не тільки як основна мета, але і як головна умова ділової активності підприємства, як результат його діяльності, ефективного здійснення своїх функцій щодо забезпечення споживачів необхідними товарами відповідно з наявним попитом на них.

Отримання прибутку є головною метою існування комерційного підприємства, як зазначається в їх Статутах. Саме прибуток характеризує розмір і розмах підприємства, його рівень розвитку, його місце серед інших таких же підприємств.

Прибуток в торгівлі є грошовим вираженням вартості додаткового продукту, створеного продуктивною працею працівників торгівлі, які зайняті продовженням процесу виробництва у сфері товарного обігу, а також частини додаткового продукту, створеного працею працівників інших галузей народного господарства (промисловості, сільського господарства, транспорту та ін) і направляється у торгівлю через механізм цін на товари, тарифів, торгових надбавок як плата за реалізацію товарів (продукції, послуг).

Прибуток вимірюється сумою і рівнем. Сума прибутку виражається в натуральних - грошових - одиницях, а рівень прибутку у відносних. Обидві ці характеристики дозволяють проводити порівняння та аналіз як діяльності самого підприємства в часі, так і проводити порівняння та аналіз підприємств між собою. Прибуток є одним з найважливіших оціночних показників, що характеризують результат господарської діяльності підприємства. Відношення прибутку до товарообігу, виражене у відсотках, визначає рівень рентабельності реалізації товарів.

Прибуток, як вже зазначалося, являє собою кінцевий фінансовий результат господарської діяльності підприємства. Однак фінансовим результатом може виступати не тільки прибуток, але і збиток, що виник, наприклад, через надмірно високих витрат або недоотримання доходів від реалізації у зв'язку із зменшенням обсягу поставок товару, зниженням купівельного попиту.

У спрощеному вигляді прибуток - це різниця між виручкою від реалізації і витратами обігу підприємства. Таку прибуток прийнято називати валовий, вона відображає фінансовий результат конкретної діяльності підприємства. Проте, як відомо, не всі витрати торговельного підприємства включаються у витрати обігу.

Сутність прибутку як економічної категорії проявляється в її функціях. Прибуток виконує три основні функції.

• Прибуток, перш за все, використовується в якості показника оцінки підсумків самостійної діяльності підприємства, оскільки в ній відбиваються всі сторони його діяльності як у сфері виробництва, так і в сфері обігу. Однак прибуток не є універсальним показником роботи підприємства, так як величина її багато в чому визначається не залежними від діяльності даного підприємства факторами (політика цін, зміна ставок податку з обороту, структурні зрушення і т. д.). Багатофакторність економічної категорії прибутку викликає необхідність використовувати поряд з прибутком інші показники ефективності виробництва (реалізована продукція, продуктивність праці, швидкість обороту оборотних коштів та ін.)

• Друга функція прибутку - розподільна. Прибуток використовується як знаряддя розподілу додаткового продукту та її грошової форми - чистого доходу між підприємством і суспільством в особі держави, між підприємством і галуззю, між підприємством і його працівниками, між сферою матеріального виробництва, де створюється додатковий продукт, і невиробничою сферою, яка міститься суспільством за рахунок додаткового продукту.

• Третя функція прибутку пов'язана з процесом економічного стимулювання підприємства і його працівників. Прибуток використовується як джерело і умова формування заохочувальних фондів підприємств і як великого фінансового ресурсу розширеного відтворення на базі технічного прогресу ^2.

Прибуток, що отримується організацією торгівлі в результаті господарсько-фінансової діяльності, розподіляється між державою і самою організацією як господарюючим суб'єктом. Об'єктом розподілу є балансовий прибуток. Схема формування прибутку наведена на малюнку 1.1

Рис. 1.1. Схема формування прибутку підприємства

Держава в законодавчому порядку визначає ту її частину, яка підлягає внесенню до відповідних бюджетів у вигляді податків та інших обов'язкових платежів. Принципово важливо, щоб при цьому дотримувалися інтереси як держави, так і комерційних організацій. Розмір вилучення прибутку до бюджету не повинен знижувати зацікавленість господарюючих суб'єктів у розширенні обсягів і поліпшення фінансових результатів підприємницької діяльності.

Різниця між балансовим прибутком і сумою податкових платежів, здійснюваних за рахунок прибутку, являє собою чистий прибуток торгової організації, або прибуток, що залишається в її розпорядженні.

Чим більше прибутку, отриманого організацією торгівлі, залишається в її розпорядженні, тим менше потреба в залученні коштів з позикових джерел, тим вище рівень її самофінансування і фінансової стійкості.

Визначення порядку розподілу та конкретних напрямків використання чистого прибутку знаходиться в компетенції комерційної організації. Схема розподілу прибутку наведена на малюнку 1.2.

Рис. 1.2. Схема розподілу чистого прибутку

У Росії резервний капітал (резервний фонд) створюється і поповнюється за рахунок прибутку тільки в акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю резервний фонд можна направляти не більше 50% суми прибутку, що підлягає оподаткуванню. Кошти цього фонду мають цільове призначення - для покриття непередбачених втрат, компенсації ризику, інших витрат, що виникають у процесі господарської діяльності і при розподілі прибутку в різні фонди підприємства. Існування резервного фонду визначає можливості виплати дивідендів по акціях у разі нестачі суми чистого прибутку. Якщо суми статутного капіталу і фонду накопичення перевищують величину отриманого прибутку, можна говорити про стійкість фінансової спрямованості коштів на розвиток підприємства. Врівноваження співвідношення цих сум свідчить про передкризовому стані. Виявлені пропорції (у відсотковому співвідношенні) використання чистого прибутку характеризують розподільну політику керівництва підприємства. Так, співвідношення фондів споживання і фондів нагромадження один до чотирьох свідчить про значне інвестуванні.

Направляючи значну частку чистого прибутку на поточні потреби, підприємство знижує темпи економічного зростання і, отже, обмежує можливості майбутнього споживання. Прибуток, спрямована на інвестування (капіталовкладення), сприяє прискоренню економічного зростання, тим самим розширюються можливості майбутнього споживання.

У загальному вигляді прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, розподіляється на фонди накопичення і фонди споживання. Ці фонди розрізняються за належністю до власників. На акціонерному підприємстві фонди споживання перебувають у власності трудового колективу підприємства, а фонди нагромадження - у власності акціонерів, засновників. Тому фонди споживання не можуть бути віднесені до капіталу підприємства. Різниця капіталу і фондів полягає в тому, що капітал утворюється в результаті накопичення майна, а фонди накопичення - у результаті розподілу чистого прибутку.

Російське законодавство надає підприємствам незалежно від організаційно-правової форми власності право оперативно маневрувати надходить у їх розпорядження прибутком після сплати. Податкових платежів до бюджету. Різниця між сукупною величиною прибутку за всіма видами діяльності підприємства та її використаної частиною за звітний період (квартал) представляє собою нерозподілений прибуток.

Фонди накопичення об'єднують ту частину прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, яка призначена для будівництва і придбання основних фондів, тобто створення нового майна підприємства. При створенні цього фонду підприємства ведуть окремий облік утворення та використання фондів накопичення.

Фонд накопичення, що утворюється за рахунок прибутку, використовується на придбання і будівництво основних фондів виробничого та невиробничого призначення та здійснення інших капітальних вкладень. Частина коштів фонду накопичення, спрямована на довгострокові інвестиції, не витрачається безповоротно. Замість витрачених грошових коштів, які значилися в активі балансу на розрахунковому рахунку, з'являється еквівалентна вартість іншого майна, створеного на ці кошти і також відображеного в активі, але за іншою статтею (наприклад, «Основні засоби», «Нематеріальні активи» та ін

Крім того, за рахунок фонду накопичення фінансують витрати, які носять безповоротний характер:

• на проведення науково-дослідних робіт;

• на природоохоронні заходи;

• витрати понад установлені норми включення до собівартості для оподаткування (підвищення кваліфікації, відрядження, представницькі витрати, відсотки за кредит і ін);

• витрати з випуску цінних паперів;

• внески зі створення інших підприємств;

• сплата штрафних санкцій у разі приховування (заниження) прибутку, порушення вимог щодо охорони навколишнього середовища; ряд інших витрат.

Для контролю за рухом коштів у складі фонду накопичення рекомендується виділяти фонд накопичення освічений і фонд накопичення використаний.

Кошти фондів споживання призначені для фінансування витрат на соціальні потреби (крім капітальних вкладень у соціальну сферу) і матеріальне стимулювання колективу підприємства. За рахунок коштів фондів споживання працівникам виплачуються премії, не пов'язані з виробничими результатами, різного виду заохочення, винагороди за довголітню трудову діяльність, у зв'язку з ювілейними датами і в інших аналогічних випадках. Соціальні та компенсаційні виплати, вироблені підприємством понад норм, встановлених законодавством, також здійснюються за рахунок коштів фонду споживання. До соціальних виплат відносяться; матеріальна допомога, оплата путівок для працівників та їхніх дітей на лікування та відпочинок, придбання за рахунок підприємства медикаментів тощо

Фондовий метод використання прибутку передбачає розподіл чистого прибутку відповідно до установчих документів по фондах, в яких передбачена величина відрахувань. Порядок формування та витрачання коштів фондів визначається підприємством самостійно та закріплюється в статуті і наказі про облікову політику підприємства

Спочатку розрізняють бухгалтерську і економічний прибуток. Бухгалтерська (балансова) прибуток визначається як різниця між валовим доходом і бухгалтерськими витратами. Бухгалтерські витрати - це витрати, що приймають форму прямих платежів. Інакше їх називають явними витратами.

Для оцінки доцільності здійснення тієї чи іншої підприємницької діяльності, слід враховувати не лише явні, але і неявні (імпліцитні) витрати підприємства. Іноді їх визначають як приховані або нижчі витрати. Неявні витрати являють собою витрати, що не носять грошовий характер, тобто альтернативні витрати використання будь-яких ресурсів (матеріальних, трудових, грошових), що належать власникам підприємства або підприємству як юридичній особі. Неявные издержки возникают вследствие утраченных возможностей осуществить иное альтернативное решение.

Сумма явных и имплицитных издержек составляет содержание совокупных (или экономических) издержек, и, соответственно, экономическая прибыль определяется как валовой доход за минусом совокупных издержек. Следовательно, «экономическая прибыль характеризует предпринимательский доход, который свидетельствует об окупаемости расходов торгового предприятия (предпринимателя) и способности его к самофинансированию (саморазвитию)» ³ . Таким образом, бухгалтерская прибыль отличается от экономической на величину имплицитных издержек.

Показатели прибыли отражают прибыль как экономическую категорию и имеют взаимосвязанные количественную и качественную стороны. Соответственно разнообразию видов прибыли в анализе используется большое количество показателей. Наиболее распространенная система показателей, это система показателей определяемая бухгалтерской отчетностью

2. Прибыль и рентабельность как показатели эффективности коммерческой деятельности

Чтобы торговое предприятие успешно функционировало, необходимо проводить глубокий анализ его коммерческой деятельности в зависимости от постоянно меняющейся рыночной среды. Это позволит сделать предприятие устойчиво прибыльным и конкурентоспособным, обеспечить его развитие, предвидеть будущее ⁴ .

Проводя систематический и глубокий анализ коммерческой деятельности, можно:

• быстро, качественно и профессионально оценивать результативность коммерческой работы как предприятия в целом, так м его структурных подразделений;

• точно и своевременно находить и учитывать факторы, влияющие на получаемую прибыль по конкретным видам реализуемых товаров и предоставляемых услуг;

• определять расходы на торговую деятельность (издержки обращения) и тенденции их изменения, что необходимо для определения продажной цены и расчета рентабельности;

• находить оптимальные пути решения коммерческих проблем торгового предприятия и получения достаточной прибыли в ближайшей и отдаленной перспективе.

Как можно оценить и проанализировать деятельность торгового предприятия? Очевидно, что любая коммерческая организация, независимо от ее размеров, сферы деятельности, прибыльности или убыточности, — сложная система, которая взаимодействует с рыночной средой. Поэтому вряд ли найдется единственный показатель, который мог бы исчерпывающе отразить все стороны коммерческой деятельности предприятия. Таковым не может быть даже прибыль, хотя этот показатель является наиболее точно определяющим эффективность функционирования организации (предприятия). Для всесторонней оценки эффективности деятельности предприятия необходима система показателей.

Как было отмечено выше, важнейшим показателем эффективности работы торгового (коммерческого) предприятия является прибыль, в которой отражаются результаты всей торговой деятельности предприятия — объем реализованной продукции, ее состав и ассортиментная структура, производительность труда, уровень затрат, наличие непроизводительных расходов и потерь и т. д.

От размера полученной прибыли зависят пополнение фондов, материальное поощрение работников, уплата налогов и др. Наличие прибыли свидетельствует о том, что расходы торговых предприятий полностью покрываются доходами от реализации товаров и оказания услуг. Прибыль торгового предприятия рассчитывается как разность между всеми ее доходами и расходами. В торговле различают прибыль от реализации товаров (операционная прибыль) и чистую, или балансовую, прибыль.

Операционная прибыль — это разность между торговыми надбавками (наценками) и издержками обращения,

Прибыль от продаж рассчитывается с учетом так называемых прочих планируемых и непланируемых доходов и расходов. К планируемым расходам относят налоги, уплачиваемые в федеральный и местный бюджеты; неплани-руемые расходы — штрафы, пени и неустойки, уплаченные за нарушение договорных обязательств, убытки от списания безнадежных долгов и другие потери, которые уменьшают операционную прибыль. К непланируемым доходам относят штрафы, пени и неустойки, полученные от различных организаций, излишки товарно-материальных ценностей, выявленные при инвентаризации, списание кредиторской задолженности за истечением сроков исковой давности и др.

Для характеристики экономической эффективности торгового предприятия, а также в целях проведения сравнительного анализа необходимо знать не только абсолютную величину прибыли, но и ее уровень. Уровень прибыли ха­ рактеризует рентабельность торговых организаций — один из показателей эффективности их деятельности. Наиболее распространенный показатель рентабельности торговли — отношение суммы прибыли к товарообороту. Однако он не является единственным показателем рентабельности торговой или коммерческой деятельности, ибо показывает лишь долю чистого дохода торговли в сумме товарооборота. В данном показателе не находит отражение степень эффективности всех авансированных затрат (единовременных и текущих), связанных с коммерческой -деятельностью. Так, при одной и той же сумме прибыли и товарооборота у разных коммерческих организаций могут быть различные вложения в основные и оборотные средства. В связи с этим особое значение для оценки эффективности коммерческой работы приобретает сопоставление прибыли с произведенными затратами (издержками обращения)

где П — прибыль торгового предприятия за определенный период (в сумме);

Р — расходы торгового предприятия (в сумме).

Этот показатель позволяет судить об эффективности коммерческой деятельности, поскольку показывает, какова доля прибыли на каждый рубль расходов по ведению коммерции.

К другим показателям эффективности этой группы можно отнести: отношение прибыли к фонду заработной платы; сумму прибыли, приходящуюся на одного работника торгового предприятия; отношение прибыли к основным и оборотным средствам и некоторые другие.

Одним из качественных показателей эффективности коммерческой работы являются издержки обращения (расходы по осуществлению коммерческой деятельности).

Издержки обращения представляют собой выраженные в денежной форме затраты на осуществление торговой деятельности. Эти издержки могут быть связаны с продолжением процесса производства в сфере обращения, т. е. с выполнением торговлей дополнительных функций (расходы по перевозкам, хранению, фасовке, упаковке товаров и др.). Такого рода расходы называются дополнительными издержками.

Расходы, связанные с осуществлением процессов купли-продажи товаров (закупка, реализация товаров и процессы, которые непосредственно способствуют совершению актов купли-продажи товаров), называются чистыми издержками обращения. При анализе коммерческой деятельности важно выявить долю чистых и дополнительных издержек обращения. Уровень издержек обращения рассчитывается как процентное отношение суммы издержек обращения к товарообороту. Он в определенной степени отражает экономичность коммерческой деятельности и применяется при сравнении работы однотипных и находящихся в примерно одинаковых условиях торговых организаций.

Показатель рентабельности собственного капитала позволяет инвесторам оценивать потенциальный доход от вложения средств в акции и другие ценные бумаги. На основе показателя можно определить период (число лет), в течение которого полностью окупаются средства, вложенные в торговое предприятие. Рентабельность собственного капитала рассчитывается как отношение чистой прибыли к собственному капиталу.

Рентабельность активов рассчитывается как отношение балансовой прибыли к общей сумме активов, данный показатель используется в качестве основного (обобщающего) и позволяет оценить эффективность суммарных капиталовложений по финансовым источникам вне зависимости от сравнительных размеров источников этих средств.

Рентабельность производственных фондов торгового предприятия определяется по соотношению суммы (валовой, чистой) и средней стоимости основных и материальных оборотных средств, умноженному на 100.

Наряду с показателями товарооборота, капитала, основных и оборотных средств для расчета уровня рентабельности (коэффициентов) применяются и другие показатели: издержки обращения, торговая площадь, численность персонала, каждый из которых подчеркивает определенный аспект результатов деятельности торгового предприятия.

Уровень рентабельности, исчисленный отношением суммы прибыли от реализации товаров к сумме издержек обращения, показывает эффективность текущих затрат. Увеличение или сокращение издержек обращения непосредственно влияет на уменьшение или рост прибыли. Этот показатель рентабельности определяет эффективность торговой сделки по товарам.

Рентабельность, рассчитанная по отношению к численности занятых на предприятии работников, характеризует эффективность использования рабочей силы и показывает размер полученной прибыли в расчете на одного работника (отношение балансовой прибыли к среднесписочной численности работников).

Отношение прибыли от реализации товаров к величине торговой площади предприятия характеризует размер полученной прибыли в расчете на 1 кв. м. площади магазина. Рациональное использование торговой площади позволит повысить размер прибыли.

Основные показатели приведены в таблице 1.1.

Таблица 1.1Система показателей оценки прибыли и рентабельности

Используя эти основные показатели, можно дать экономическую оценку эффективности деятельности торгового предприятия.

3. Факторы, оказывающие влияние на прибыль и методика оценки их влияния

В ходе анализа прибыли и рентабельности изучают динамику изменения объема балансовой, чистой прибыли, уровня рентабельности и факторы, их определяющие (величину валового дохода, уровень издержек обращения, доходы от других видов деятельности, размер налогов и др.).

Основными составляющими прибыли являются:

• товарооборот,

• издержки обращения,

• позареалізаційні доходи і витрати.

Товарооборот является одним из основных показателей хозяйственно-финансовой деятельности коммерческих предприятий. Различают розничный и оптовый товарооборот. Оптовый товарооборот представляет собой продажу товаров либо для последующей перепродажи, либо для производственного потребления в качестве сырья, материалов, комплектующих и т.д. В результате оптового товарооборота товары не выходят из сферы обращения. Розничный товарооборот – это продажа товаров конечным потребителям. На этом процесс обращения товара завершается, и он поступает в сферу потребления. Сущность розничного товарооборота выражают экономические отношения, связанные с обменом наличных денежных средств населения на приобретенные товары. Однако в состав розничного товарооборота может быть включены: продажа по безналичному расчету продовольственных товаров юридическим лицам социального назначения (больницам, санаториям, детским садам и др.); продажа товаров юридическим лицам, но исключительно за наличный расчет с использованием кассовых аппаратов.

Издержки обращения – это выраженные в денежной форме затраты живого и овеществленного труда по доведению товара от производителя до потребителя, преобразованию производственного ассортимента в торговый, организации процесса купли-продажи и потребления, удовлетворения спроса потребителей. Издержки обращения учитываются на всех стадиях ценообразования, начиная от производства, когда в себестоимость продукции включаются расходы по сбыту, и заканчивая розничной продажей, когда в розничной цене отражаются издержки оптовой и розничной торговли.

Внереализационные доходы и расходы не связаны с основной деятельностью предприятия. К ним относятся проценты к получению и проценты к оплате, доходы от аренды и сдача имущества в аренду, прочие подобные доходы и расходы.

На размер прибыли и рентабельности влияют две группы факторов: внутренние и внешние (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Факторы, оказывающие влияние на прибыль

Внешние факторы – это факторы внешней среды существования предприятия. В большинстве случаев оно само не может на них повлиять, и, поэтому вынуждено приспосабливаться к ним.

К группе внешних факторов относятся:

• уровень развития экономики страны в целом;

• меры регулирования деятельности предприятий со стороны государства;

• природные (климатические) факторы, транспортные и другие условия, вызывающие дополнительные затраты у одних предприятий и обусловливающие дополнительную прибыль у других;

• не предусмотренные планом предприятия изменения цен на сырье, продукцию, материалы, топливо, энергоносители, покупные полуфабрикаты; тарифов на услуги и перевозки; норм амортизационных отчислений; ставок арендной платы; минимальной заработной платы и начислений на нее; ставок налогов и других сборов, выплачиваемых предприятием;

• нарушение поставщиками, финансовыми, банковскими и другими организациями государственной дисциплины по хозяйственным вопросам, затрагивающим интересы предприятия.

Внутренние факторы непосредственно связаны с результатами деятельности предприятия, в основном повлиять на них может само руководство предприятия, к ним относятся:

• результаты коммерческой деятельности,

• эффективность заключенных сделок на поставку товаров,

• объем и структура товарооборота,

• формы и системы оплаты труда,

• производительность труда,

• эффективность основных и оборотных средств,

• уровень валовых доходов и издержек обращения,

• размер прочей прибыли,

• нарушения налогового законодательства. ⁵

Анализ прибыли производится в несколько этапов. На первом этапе производится анализ динамики прибыли и рентабельности в целом по предприятию и по его подразделениям путем выявления тенденции изменения массы прибыли и рентабельности за исследуемый период. В этих целях исчисляются темпы (базисные и цепные) роста (снижения) анализируемых показателей и сравниваются с динамикой аналогичных показателей конкурентов и со среднегодовой нормой прибыли на вложенный капитал.

На втором этапе оценивается влияние факторов на прибыль и рентабельность.

Прибыль от реализации продукции в целом по предприятию зависит от четырех факторов первого уровня соподчиненности:

• объема реализации продукции ( V РП);

• ее структуры (УД i );

• себестоимости (С i );

• уровня среднереализационных цен (Ц i ).

Обсяг реалізації продукції може здійснювати позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

Структура товарной продукции может оказывать как положительное, так и отрицательное влияние на сумму прибыли. Если увеличится доля более рентабельных видов продукции в общем объеме ее реализации, то сумма прибыли возрастет, и, наоборот, при увеличении удельного веса низкорентабельной или убыточной продукции общая сумма прибыли уменьшится.

Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості призводить до відповідного зростання суми прибутку і навпаки.

Для определения степени влияния рассмотренных факторов на уровень прибыли и рентабельности используются различные математические и статистические методы.

Для определения тенденции развития показателя используют метод конечных разниц, метод укрупнения интервалов, метод скользящей средней, метод наименьших квадратов. Метод конечных разниц заключается в том, что определение степени уравнения, описывающего тенденцию развития показателя, происходи путем нахождения разниц между показателями. Метод укрупнения интервалов заключается в том, что уровни ряда объединяют в более крупный временной интервал (дни в недели, месяцы в кварталы и т.п.). Метод скользящей средней – это присваивание уровню ряда значения, равного средней арифметической предыдущего, текущего и последующего значения показателя. Метод наименьших квадратов наиболее точно определяет тенденции развития показателя, но является и самым трудоемким. Он заключается в том, чтобы определить функцию, описывающую линию тренда, квадрат расстояния от которого до фактических значений показателя наименьший ⁶ .

Определение степени влияния факторов происходит при помощи такого статистического метода, как метод цепных подстановок. Недостатком этого метода является то, что порядок выбора фактора влияет на результат анализа, достоинством является простота расчетов и возможность определения степени влияния с минимальными временными затратами.

2. Оценка и анализ прибыли и рентабельности ООО «Ваш бизнес»

1. Организационно-правовая и экономическая характеристика ООО «Ваш бизнес»

Общество является юридическим лицом, действующего на принципах полного хозяйствования расчета, самофинансирования, имеет круглую печать и штампы, фирменные бланки, собственный товарный знак, эмблему и другие реквизиты, самостоятельный баланс расчетный и иные счета в учреждениях и банках.

Предприятие приобретает права юридического лица с момента его регистрации постановлением главы администрации Советского района г. Красноярска.

Предметом деятельности общества, согласно уставу, является:

• розничная торговля компьютерами, оргтехникой и комплектующими;

• осуществление внешнеэкономической деятельности;

• торгово-закупочная деятельность.

При осуществлении хозяйственной или иной деятельности предприятие может от своего имени приобретать имущественные и неимущественные права, нести обязанности, заключать договора, быть истцом и ответчиком в суде и арбитраже, совершать в страна и за рубежом в установленном порядке сделки, осуществлять иную деятельность в соответствии с действующем законодательством и настоящим Уставом.

Имущество предприятия составляют финансовые ресурсы и материальные ценности, находящиеся на балансе и являются собственностью общества. Источниками формирования финансовых ресурсов предприятия являются прибыль, амортизационные отчисления, личные средства участников, вложенные в уставный капитал.

Предприятие создается на основе индивидуальной собственности граждан путем формирования Уставного капитала предприятия за счет взносов денежных средств, передачи имущества интеллектуальной собственности.

Размер Уставного капитала может пополняться за счет прибыли от коммерческой деятельности, либо расширения состава учредителей и суммы их взносов.

Учредители несут убытки по обязательствам Предприятия в пределах их вкладов. Учредители, не полностью внесшие вклады, отвечают по обязательствам Предприятия невнесенной частью вклада.

Прекращение деятельности предприятия может осуществляться в виде его ликвидации и реорганизации.

Высшим органом управления является Совет учредителей, в его ведении находятся вопросы:

-определение стратегии развития предприятия;

-внесение изменений в Устав предприятия;

-назначение руководителя предприятия.

Структура организации - это логические взаимоотношения уровней управления и функциональных обязанностей.

Организационная структура управления - это форма разделения труда, закрепляющая определенные функции управления за соответствующими структурными подразделениями аппарата управления. Структура управления в значительной мере определяет результативность взаимодействий и эффективность функционирования организационной структуры в целом. Поэтому она должна строится с таким расчетом, чтобы обеспечить достижение целей организации с наименьшими затратами трудовых, материальных и финансовых ресурсов (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Структура управления ООО «Ваш бизнес»

Фирма имеет свой расчетный счет в ЗАО КБ “Кедр”, через который осуществляет все безналичные платежи.

Целями деятельности ООО «Ваш бизнес» являются:

• удовлетворение общественных потребностей в его услугах (работе, продукции);

• реализация на основе получения прибыли социально – экономических интересов членов трудового коллектива и собственников предприятия;

• удовлетворение через демократические механизмы самоуправления и социально-профессионального роста потребности работников в социальном самоуважении, самореализации личности;

Предприятие занимает несколько помещений: торговый зал, складское помещение, кабинет главного бухгалтера, кабинет руководства.

Торговый зал оборудован современной офисной мебелью и техникой.

Основные экономические показатели ООО «Ваш бизнес» приведены в таблице 2.1.

Таблиця 2.1

Основные экономические показатели работы ООО «Ваш бизнес» за 2002-2003 года

Рассмотренные показатели позволяют сказать, что предприятие имеет рост товарооборота на 5,48%, при этом сумма валовой прибыли возросла на 17,81%, а ее уровень на 3,05%, издержки обращения выросли на 20,04%, а их уровень на 2,71%. Рост уровня издержек обращения оценивается отрицательно, так как это свидетельствует о перерасходе средств.

Наблюдается снижение внереализационных доходов на 98,15%, и снижение внереализационных расходов на 63,41%. Проценты к уплате снизились на 30 тыс. руб. (10,2%)

Рост операционных доходов составил 1 тыс. руб., а операционных расходов 37 тыс. руб. (23,42%.).

Прибыль до налогообложения возросла на 105 тыс. руб. (19,59%), рентабельность от обычной деятельности возросла на 0,42%. Снижение налогов составило 85 тыс. руб. (36,32%).

Прибыль от обычной деятельности и чистая прибыль предприятия составила 492 тыс. руб. у 2003 році. Рост показателя составил 190 тыс. руб. (62,91%).

Численность персонала и его структура не изменилась.

Производительность труда выросла на 5,48%, труда ТОП – на 5,48%.

Динамика рассмотренных показателей положительна, объемы реализации растут, уровень валовой прибыли и рентабельность конечной деятельности тоже.

Таким образом, можно говорить о том, что предприятие развивается успешно и работает эффективно.

2.2 Анализ формирования прибыли ООО «Ваш бизнес»

Анализ прибыли проводится на основании данных бухгалтерской отчетности. В ходе данного анализа изучаются динамика и структура доходов, динамика валовой прибыли, проводится факторный анализ показателей деятельности.

Для проведения анализа доходов ООО «Ваш бизнес» рассмотрим таблицу 2.2.

Таблиця 2.2

Анализ доходов ООО «Ваш бизнес» за 2002-2003 год

Таким образом, доходы предприятия практически полностью (98,7% в 2002 году и 99,96% в 2003 году) составляет валовая прибыль предприятия.

В 2002 году предприятие имело также внереализационные доходы, которые составили 1,3% от общего объема доходов. В 2003 году удельный вес внереализационных доходов составил 0,02%, а также появились операционные доходы, их удельный вес также составил 0,02%.

На рисунке 2.2 представлена динамика доходов ООО «Ваш бизнес» за 2002-2003 годы.

Рис. 2.2. Динамика доходов ООО «Ваш бизнес» за 2002-2003 года

За анализируемый период валовая прибыль предприятия возросла на 731 тыс. руб., что оставило 17,81%.

Далее проведем анализ валовой прибыли предприятия (табл. 2.3).

Уровень торговой надбавки определяется по формуле:

(2.1)

где ВП – валовая прибыль, тыс. руб.

Т – товарооборот, тыс. руб.

Таблица 2.3 Анализ валовой прибыли ООО «Ваш бизнес»

За анализируемый период розничный товарооборот возрос на 863 тыс. руб. (5,48%), торговая надбавка возросла на 5,81 %.

Динамика показателей указывает на расширение деятельности предприятия и снижению удельных затрат (что позволило увеличить торговую надбавку). Анализ проводится методом абсолютных разниц по модели:

(2.2)

где Увп – уровень валовой прибыли, %.

Далее сведем факторы, оказавшие влияние на валовую прибыль в таблицу 2.4.

Таблица 2.4 Сводная таблица влияния факторов на сумму и уровень валовой прибыли ООО «Ваш бизнес»

На рисунке 2.3 приведено влияние факторов на валовую прибыль ООО «Ваш бизнес» за 2002-2003 года.

Рис. 2.3. Влияние факторов на валовую прибыль ООО «Ваш бизнес» за 2002-2003 года

На валовую прибыль оказывают влияние динамика товарооборота и уровень торговой надбавки.

Рост товарооборота на 863 тыс. руб. привел к росту валовой прибыли на 225,01 тыс. руб.

Рост торговых набавок привел к росту валовой прибыли на 505,99 тыс. руб.

Таким образом, максимальное влияние на валовую прибыль оказал рост торговой надбавки.

Проведем анализ формирования прибыли ООО «Ваш бизнес» за 2002-2003 года, по данным, приведенным в таблице 2.1.

Основной формирования прибыли является товарооборота предприятия. За анализируемый период он возрос на 863 тыс. руб. (5,48%). Из суммы товарооборота исключается себестоимость реализованных товаров и получают валовую прибыль предприятия. За анализируемый период она возросла на 731тыс. руб. (17,81%), а ее уровень на 3,05%.

Далее из валовой прибыли исключаются издержки обращения. За анализируемый период они возросли на 619 тыс. руб. (120,04%), а их уровень на 2,71%.

После исключения из валовой прибыли издержек обращения получают прибыль от продаж. За анализируемый период наблюдался рост прибыли от продаж на 112 тыс. руб. (11,02%), а ее уровень – на 0,34%.

Далее прибыль от продаж увеличивается на величину операционных и внереализационных доходов, и уменьшается на величину операционных и внереализационных расходов.

Прибыль до налогообложения возросла на 105 тыс. руб. (19,59%), а ее уровня на 0,46%.

Налоги снизились на 85 тыс. руб. (46,32%), что также уменьшило чистую прибыль.

Чистая прибыль предприятия за анализируемый период возросла на 190 тыс. руб. (62,91%), а ее уровень на 1,04%.

Далее проведем расчет влияния факторов на прибыль от продаж (табл. 2.5).

На рисунке 2.4 приведено влияние факторов на прибыль от продаж ООО «Ваш бизнес» за 2002-2003 года

Таблица 2.5 Сводная таблица влияния факторов на прибыль от продаж товаров ООО «Ваш бизнес» за 2002-2003 года

Рис. 2.4. Влияние факторов на прибыль от продаж ООО «Ваш бизнес» за 2002-2003 года

Рассчитанное влияние факторов показало, что рост товарооборота и рост уровня валовой прибыли оказали на прибыль от продаж положительные влияние. Рост объема товарооборота привел к росту прибыли от продаж на 55,69 тыс. руб. Рост уровня валовой прибыли привел к росту прибыли от продаж на 505,99 тыс. руб.

Рост уровня издержек обращения привел к снижению прибыли от продаж на 449,68 тыс. руб., однако, положительное влияние других факторов компенсировало отрицательное влияние роста уровня издержек обращения..

Таким образом, максимальное влияние на прибыль от продаж оказывает динамика уровня валовой прибыли.

Составим сводную таблицу факторов, оказавших влияние на прибыль до налогообложения (табл. 2.6)

Таблица 2.6 Анализ факторов на изменение прибыли до налогообложения ООО «Ваш бизнес» за 2002-2003 года