АКАДЕМІЯ ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН
Кафедра «Фінанси і кредит»
Контрольна робота
З дисципліни: «Організаційна діяльність НБУ» »
На тему: «Розвиток українського ринку депозитів»
Виконала:
Студентка
Групи 4 ФКС
Перевірив:
Ст. викладач
СЕВАСТОПОЛЬ
2007
ЗМІСТ
Введення
1. Депозитні операції комерційних банків
1.1 Депозитні операції
2 Розвиток українського ринку депозитів для фізичних осіб
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Депозитні операції становлять основну групу пасивних операцій комерційних банків. Вони являють собою операції банків із залучення грошових коштів юридичних і фізичних осіб у вклади на певні терміни або до запитання.
Відповідно до діючого в Україні законодавства в якості суб'єктів депозитних операцій можуть виступати: небанківські фінансові установи, державні підприємства і підприємства інших форм власності, індивідуальні підприємці, фізичні особи, різні громадські організації. Суб'єктами депозитних відносин можуть виступати й комерційні банки. Це обумовлено розвитком прямих кореспондентських відносин, що супроводжуються, як правило, відкриттям кореспондентських рахунків, а також практикою оформлення наданих (одержаних) ресурсів комерційних банків договорами депозиту, що є альтернативою кредитними договорами.
Метою даної роботи є висвітлення сучасних тенденцій та динаміки розвитку ринку депозитів для фізичних осіб в Україну.
У роботі проаналізовано головні тенденції та динаміка розвитку ринку депозитів для фізичних осіб, наведена структура банківського ринку України, відбита динаміка зміни ставок за депозитними вкладами, впроваджені напрями інтенсифікації маркетингової діяльності у банках.
1. ДЕПОЗИТНІ ОПЕРАЦІЇ Комерційний Банк
1.1 Депозитні операції
Депозитні операції становлять основну групу пасивних операцій комерційних банків. Вони являють собою операції банків із залучення грошових коштів юридичних і фізичних осіб у вклади на певні терміни або до запитання.
Відповідно до діючого в Україні законодавства в якості суб'єктів депозитних операцій можуть виступати: небанківські фінансові установи, державні підприємства і підприємства інших форм власності, індивідуальні підприємці, фізичні особи, різні громадські організації. Суб'єктами депозитних відносин можуть виступати й комерційні банки. Це обумовлено розвитком прямих кореспондентських відносин, що супроводжуються, як правило, відкриттям кореспондентських рахунків, а також практикою оформлення наданих (одержаних) ресурсів комерційних банків договорами депозиту, що є альтернативою кредитними договорами.
Об'єктами депозитних операцій є депозити, тобто суми грошових коштів, які суб'єкти депозитних операцій вносять у банк або які, в силу діючого порядку проведення тих чи інших банківських операцій, на певний час осідають на рахунках у банку.
Депозитні рахунки різноманітні. В основі їх класифікації можуть бути такі критерії, як джерела внесків, цільове призначення депозиту, ступінь прибутковості, вид валюти та інше, однак основними критеріями найчастіше виступають категорія вкладника і форма вилучення вкладу.
За формою вилучення коштів депозити поділяються на депозити до запитання (зобов'язання, що не мають конкретного строку виконання) та строкові депозити (зобов'язання, що мають фіксовані терміни). У банківській практиці можуть зустрічатися і так звані умовні депозити, які являють собою засоби, що підлягають вилученню при настанні будь-яких заздалегідь обумовлених подій.
Серед пасивних операцій комерційних банків звичайно основний обсяг припадає на операції з формування депозитів до запитання. Вони являють собою засоби, які без попереднього повідомлення банку з боку клієнта можуть бути затребувані в будь-який момент. Ці кошти осідають у вигляді залишків на певних банківських рахунках, відкритих їх власниками для здійснення розрахунків і платежів або ж для іншого цільового використання коштів, і, як правило, отримання доходів по таких рахунках не є основним мотивом їхнього відкриття.
У банківській практиці сформувалися такі види рахунків, залишки на яких можна класифікувати як депозити до запитання. Перш за все це поточні (розрахункові) рахунки, які відкриваються підприємствам та підприємцям для зарахування вступників на їх адресу коштів та здійснення розрахункових операцій як у безготівковій, так і в готівковій формах. Поточний рахунок може бути відкритий і фізичній особі. Він призначений для здійснення операцій із зарахування та переведення коштів, що випливають з цивільних правових відносин. Відповідно до законодавства клієнтові може бути відкритий один поточний (розрахунковий) рахунок. Всі умови його відкриття та функціонування повинні бути зазначені в укладеному між банком і клієнтом договорі на розрахункове обслуговування. Найбільш істотними умовами цього договору є нарахування банком відсотків на залишок коштів на рахунку і стягується з клієнта плата за проведення банком розрахункових операцій та видачу з рахунку готівкових коштів. В основі визначення цих умов лежать розроблені банком тарифи, але в кожному конкретному випадку вони можуть носити індивідуальний характер.
Підприємствам і підприємцям, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, можуть бути відкриті поточні рахунки в іноземній валюті. Вони призначені для обліку залишків коштів після обов'язкового продажу певної частини надходжень в іноземній валюті, оскільки це передбачено чинним в Україні законодавством. З цих рахунків виробляються і платежі в іноземній валюті.
Різновидом рахунки до запитання є субрахунок, який відкривається нехозрасчетним формуванням і підрозділам, які перебувають поза розташування головного підприємства, для зарахування виручки та здійснення безготівкових розрахунків. Ці рахунки можуть бути відкриті тільки в офіційній грошовій одиниці України.
У визначених законодавством випадках можуть використовуватися тимчасові рахунки. Вони відкриваються зводжуваного підприємству (пускового комплексу, черги, етапу і т.п.) на строк до повного пуску підприємства в експлуатацію. Тимчасові рахунки використовуються також для формування статутного фонду створюваних акціонерних товариств (товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю) для зарахування на них коштів інвесторів і в деяких інших випадках. Після формування статутного капіталу і державної реєстрації товариства тимчасовий рахунок закривається і в загальному порядку відкривається поточний рахунок.
Депозитами до запитання є також кошти, відображені на різних благодійних рахунках в банку. Благодійний рахунок - це рахунок цільового характеру, що відкривається в банку підприємством, підприємцем або громадянами для збору, зберігання і використання грошових коштів, що надходять у вигляді безоплатної допомоги або пожертвувань з метою проведення благодійних акцій, наприклад, для лікування громадян, будівництва об'єктів різного громадського призначення, а також ремонту або реконструкції будівель, що представляють історичну або культурну цінність, для проведення екологічних заходів тощо Цей рахунок може відкриватися як в офіційній грошовій одиниці Республіки Білорусь, так і в іноземній валюті.
Для відображення операцій, які здійснюються з використанням корпоративних банківських пластикових карток, їх власникам - підприємствам та підприємцям - відкриваються карт-рахунку, залишки за якими є для комерційного банку різновид депозитів до запитання.
У банківській практиці для здійснення функцій контролю використовуються транзитні рахунки. Наприклад, в даний час їх застосовують у банках України для врахування надходжень виручки підприємств в іноземній валюті та обов'язкового продажу її частини у визначених законодавством розмірах. У режимі використання цих рахунків є ряд особливостей: для їх відкриття не потрібно заяви або клопотання клієнта; по залишках коштів на цих рахунках не здійснюється нарахування банком відсотків; за операції, пов'язані з продажем іноземної валюти, з клієнта не стягуються комісійні платежі.
Певну частину депозитів до запитання можуть становити засоби, що утворилися у комерційного банку в результаті ведення кореспондентських рахунків інших банків. Такими засобами будуть пасивні залишки по рахунках Лоро. Якщо комерційний банк скористається правом освіти овердрафту, передбаченим договором з функціонування його кореспондентського рахунку Ностро, то і по цьому активному рахунку можуть утворитися пасивні залишки, які становлять частину залучених банком ресурсів до запитання.
Депозитами до запитання є і пасивні залишки, відображені на контокоррентном рахунку. Цей рахунок являє собою єдиний дебетово-кредитовий рахунок, що поєднує одночасно риси поточного та позичкового рахунків. Після укладення між клієнтом і банком відповідного двостороннього договору з рахунком-контокорренту клієнт отримує право здійснення операцій з вже діючого поточному (розрахунковому) рахунку з правом допущення дебетового сальдо. Відкриття нового рахунку не потрібно. Активний (дебетовий) залишок по контокоррентному рахунку означає наявність у клієнта позичкової заборгованості перед банком, а пасивний (кредитовий) залишок свідчить про наявність у клієнта власних коштів, аналогічних залишкам по поточних і розрахункових рахунках.
Рахунок-контокоррент використовується для здійснення операцій тільки в офіційній грошовій одиниці України і перехід клієнта на кредитно-розрахункове обслуговування по цьому рахунку можливий тільки за відсутності заборгованості за раніше отриманими кредитами в поточну діяльність та відсотками за їх використання. У договорі за рахунком-контокорренту передбачається не тільки стягнення банком відсотків по активних залишками на цьому рахунку, але і виплата на користь клієнта відсотків по пасивних залишків, що є для банку одним із джерел ресурсів.
Крім розглянутих вище видів банківських рахунків з обліку депозитних коштів у режимі до запитання, в банківській практиці можуть зустрічатися і інші їх види. Можна відзначити, що, незважаючи на існування різного роду рахунків до запитання, основним їх видом для будь-якого банку є розрахункові та поточні рахунки, та переважна частина депозитів до запитання акумулюється саме на цих рахунках.
1.2 Розрахункові та поточні рахунки
До строкових депозитах належать грошові кошти, що зберігаються на банківських рахунках протягом певного часу, встановленого при їх відкритті угодою між клієнтом і банком. Строкові депозити мають на увазі передачу коштів у повне розпорядження банку на конкретний термін і можливість їх вилучення власником тільки після закінчення визначеного договором терміну. Ця частина ресурсів є для комерційних банків досить стабільною. Банки в значній мірі зацікавлені в прирості строкових вкладів і депозитів, так як він посилює ліквідність позицій їх балансів. Але слід мати на увазі, що при зростанні частки строкових депозитів у сукупному обсязі ресурсів може відбутися зниження прибутковості його операцій через залучення більш дорогих, порівняно з ресурсами до запитання, коштів.
Строкові депозити, крім розглянутих раніше класифікаційних ознак, поділяються залежно від термінів їх залучення. Як правило, стандартними термінами депозитів є 1, 3, б, 9, 12 місяців. Можливе залучення коштів на термін і більше одного року. Іноді банки вдаються до встановлення інших термінів депозитних договорів, наприклад, 10, 14, 45 днів і т.д. Вибір банком строків залучення депозитів може бути зумовлений низкою причин. У значній мірі ці терміни залежать від вимог банківського законодавства щодо формування обов'язкових резервів: якщо існує диференціація норм обов'язкових резервів залежно від строків залучення ресурсів, то банк зупиняє свій вибір на таких термінах, які дозволяють йому здійснювати відрахування по мінімальним нормам. Крім цього, великий вплив на вибір строків залучення коштів надають терміни проводяться банками активних операцій. І, звичайно, терміни залучення банками ресурсів залежать від сформованих тенденцій і поточних кон'юнктурних коливань (попиту і пропозиції) на грошовому ринку.
Розміщення в банках коштів на фіксовані терміни оформляється спеціальним договором між клієнтом (вкладником) та банком в особі його керівника. Кожен банк, як правило, самостійно розробляє форму депозитного договору, яка носить типовий характер. Депозитні договори складаються у двох примірниках, один з яких передається на зберігання вкладникові, інший зберігається в банку у відділі, який виконує депозитні операції. Зазвичай депозитний договір містить низку стандартних розділів. У розділі "Предмет угоди" викладається суть заключаемой депозитної угоди. Основними умовами договору є сума, валюта вкладу, термін дії договору, відсотки, які вкладник отримає після закінчення терміну дії договору, умови внесення коштів у депозит (в готівковій або безготівковій формі).
Умови депозитного договору тісно пов'язані між собою. Наприклад, сума депозитного вкладу і терміни, на які укладається з банком договір, безпосередньо впливають на розмір депозитного відсотка. Чим більше сума вкладу та довші терміни, на які клієнт передає кошти банку, тим вище може бути запропонований вкладникові депозитний відсоток.
Рівень депозитних відсоткових ставок комерційні банки визначають самостійно, виходячи з розробленої депозитної політики, проте на нього впливають багато чинників. Крім розміру вкладу та строків договору, це стан грошового ринку, попит на кредитні ресурси, позичковий відсоток, ставка рефінансування, рівень інфляції, тип клієнта (вкладника) та дотримання ним умов договору.
Незважаючи на те, що в депозитному договорі зазначені певні кінцеві терміни, вкладнику може бути надано право розірвати його достроково і відкликати внесену в банк суму. Про це необхідно заздалегідь повідомити банк у письмовій або усній формі. Слід зазначити, що ліквідність вкладу для його власника уявляє, як правило, не менший інтерес, ніж розмір доходів за ним. Тому більш привабливим для клієнта буде договір, що передбачає можливість дострокового відкликання депозиту. При включенні в договір подібних умов повинні бути чітко розмежовані розміри доходів (розмір депозитного відсотка) при дотриманні клієнтом договірних термінів і при достроковому запитання суми. Самим жорсткою умовою з боку банку може бути повна втрата клієнтом права на відсотки за дострокове вилучення депозитів. Іншим варіантом може бути нарахування банком відсотків за ставкою, передбаченою для депозитів до запитання, але найчастіше нарахування відсотків за достроково відкликаються депозитах за термін їх фактичного перебування на банківському рахунку відбувається за ставкою, встановленою банком для депозитів відповідного терміну.
Використовувані комерційними банками процентні ставки по депозитах можуть бути твердими (фіксованими) і не змінюватися протягом усього строку дії депозитного договору або плаваючими. При нестабільних економічних умовах, досить високих темпах інфляції, значну динаміку ставки рефінансування та зміни кон'юнктури грошового ринку використання плаваючих депозитних ставок представляється найбільш доцільним. Комерційні банки можуть застосовувати різні способи обчислення доходів по депозитах. Один з них, що є більш традиційним, представляє нарахування простих відсотків. При цьому способі в якості бази для розрахунку використовується фактичний залишок вкладу, по якому відбувається нарахування відсотків з певною періодичністю (як правило, один раз на місяць). Відповідно до умов договору нараховані відсотки періодично виплачуються вкладникові або акумулюються на окремому рахунку в банку з виплатою всієї суми після закінчення терміну депозитного договору.
Іншим способом розрахунку доходів є використання складних відсотків. При цьому варіанті сума нарахованих відсотків додається до суми основного внеску, а в наступному періоді нарахування відсотків ведеться вже щодо сукупної суми. У даному випадку відбувається капіталізація відсотків. Складні відсотки рекомендується використовувати в тих випадках, коли фактична виплата доходів здійснюється після закінчення терміну дії депозитного договору.
Кафедра «Фінанси і кредит»
Контрольна робота
З дисципліни: «Організаційна діяльність НБУ» »
На тему: «Розвиток українського ринку депозитів»
Виконала:
Студентка
Групи 4 ФКС
Перевірив:
Ст. викладач
СЕВАСТОПОЛЬ
2007
ЗМІСТ
Введення
1. Депозитні операції комерційних банків
1.1 Депозитні операції
2 Розвиток українського ринку депозитів для фізичних осіб
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Депозитні операції становлять основну групу пасивних операцій комерційних банків. Вони являють собою операції банків із залучення грошових коштів юридичних і фізичних осіб у вклади на певні терміни або до запитання.
Відповідно до діючого в Україні законодавства в якості суб'єктів депозитних операцій можуть виступати: небанківські фінансові установи, державні підприємства і підприємства інших форм власності, індивідуальні підприємці, фізичні особи, різні громадські організації. Суб'єктами депозитних відносин можуть виступати й комерційні банки. Це обумовлено розвитком прямих кореспондентських відносин, що супроводжуються, як правило, відкриттям кореспондентських рахунків, а також практикою оформлення наданих (одержаних) ресурсів комерційних банків договорами депозиту, що є альтернативою кредитними договорами.
Метою даної роботи є висвітлення сучасних тенденцій та динаміки розвитку ринку депозитів для фізичних осіб в Україну.
У роботі проаналізовано головні тенденції та динаміка розвитку ринку депозитів для фізичних осіб, наведена структура банківського ринку України, відбита динаміка зміни ставок за депозитними вкладами, впроваджені напрями інтенсифікації маркетингової діяльності у банках.
1.1 Депозитні операції
Депозитні операції становлять основну групу пасивних операцій комерційних банків. Вони являють собою операції банків із залучення грошових коштів юридичних і фізичних осіб у вклади на певні терміни або до запитання.
Відповідно до діючого в Україні законодавства в якості суб'єктів депозитних операцій можуть виступати: небанківські фінансові установи, державні підприємства і підприємства інших форм власності, індивідуальні підприємці, фізичні особи, різні громадські організації. Суб'єктами депозитних відносин можуть виступати й комерційні банки. Це обумовлено розвитком прямих кореспондентських відносин, що супроводжуються, як правило, відкриттям кореспондентських рахунків, а також практикою оформлення наданих (одержаних) ресурсів комерційних банків договорами депозиту, що є альтернативою кредитними договорами.
Об'єктами депозитних операцій є депозити, тобто суми грошових коштів, які суб'єкти депозитних операцій вносять у банк або які, в силу діючого порядку проведення тих чи інших банківських операцій, на певний час осідають на рахунках у банку.
Депозитні рахунки різноманітні. В основі їх класифікації можуть бути такі критерії, як джерела внесків, цільове призначення депозиту, ступінь прибутковості, вид валюти та інше, однак основними критеріями найчастіше виступають категорія вкладника і форма вилучення вкладу.
За формою вилучення коштів депозити поділяються на депозити до запитання (зобов'язання, що не мають конкретного строку виконання) та строкові депозити (зобов'язання, що мають фіксовані терміни). У банківській практиці можуть зустрічатися і так звані умовні депозити, які являють собою засоби, що підлягають вилученню при настанні будь-яких заздалегідь обумовлених подій.
Серед пасивних операцій комерційних банків звичайно основний обсяг припадає на операції з формування депозитів до запитання. Вони являють собою засоби, які без попереднього повідомлення банку з боку клієнта можуть бути затребувані в будь-який момент. Ці кошти осідають у вигляді залишків на певних банківських рахунках, відкритих їх власниками для здійснення розрахунків і платежів або ж для іншого цільового використання коштів, і, як правило, отримання доходів по таких рахунках не є основним мотивом їхнього відкриття.
У банківській практиці сформувалися такі види рахунків, залишки на яких можна класифікувати як депозити до запитання. Перш за все це поточні (розрахункові) рахунки, які відкриваються підприємствам та підприємцям для зарахування вступників на їх адресу коштів та здійснення розрахункових операцій як у безготівковій, так і в готівковій формах. Поточний рахунок може бути відкритий і фізичній особі. Він призначений для здійснення операцій із зарахування та переведення коштів, що випливають з цивільних правових відносин. Відповідно до законодавства клієнтові може бути відкритий один поточний (розрахунковий) рахунок. Всі умови його відкриття та функціонування повинні бути зазначені в укладеному між банком і клієнтом договорі на розрахункове обслуговування. Найбільш істотними умовами цього договору є нарахування банком відсотків на залишок коштів на рахунку і стягується з клієнта плата за проведення банком розрахункових операцій та видачу з рахунку готівкових коштів. В основі визначення цих умов лежать розроблені банком тарифи, але в кожному конкретному випадку вони можуть носити індивідуальний характер.
Підприємствам і підприємцям, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, можуть бути відкриті поточні рахунки в іноземній валюті. Вони призначені для обліку залишків коштів після обов'язкового продажу певної частини надходжень в іноземній валюті, оскільки це передбачено чинним в Україні законодавством. З цих рахунків виробляються і платежі в іноземній валюті.
У визначених законодавством випадках можуть використовуватися тимчасові рахунки. Вони відкриваються зводжуваного підприємству (пускового комплексу, черги, етапу і т.п.) на строк до повного пуску підприємства в експлуатацію. Тимчасові рахунки використовуються також для формування статутного фонду створюваних акціонерних товариств (товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю) для зарахування на них коштів інвесторів і в деяких інших випадках. Після формування статутного капіталу і державної реєстрації товариства тимчасовий рахунок закривається і в загальному порядку відкривається поточний рахунок.
Депозитами до запитання є також кошти, відображені на різних благодійних рахунках в банку. Благодійний рахунок - це рахунок цільового характеру, що відкривається в банку підприємством, підприємцем або громадянами для збору, зберігання і використання грошових коштів, що надходять у вигляді безоплатної допомоги або пожертвувань з метою проведення благодійних акцій, наприклад, для лікування громадян, будівництва об'єктів різного громадського призначення, а також ремонту або реконструкції будівель, що представляють історичну або культурну цінність, для проведення екологічних заходів тощо Цей рахунок може відкриватися як в офіційній грошовій одиниці Республіки Білорусь, так і в іноземній валюті.
Для відображення операцій, які здійснюються з використанням корпоративних банківських пластикових карток, їх власникам - підприємствам та підприємцям - відкриваються карт-рахунку, залишки за якими є для комерційного банку різновид депозитів до запитання.
У банківській практиці для здійснення функцій контролю використовуються транзитні рахунки. Наприклад, в даний час їх застосовують у банках України для врахування надходжень виручки підприємств в іноземній валюті та обов'язкового продажу її частини у визначених законодавством розмірах. У режимі використання цих рахунків є ряд особливостей: для їх відкриття не потрібно заяви або клопотання клієнта; по залишках коштів на цих рахунках не здійснюється нарахування банком відсотків; за операції, пов'язані з продажем іноземної валюти, з клієнта не стягуються комісійні платежі.
Певну частину депозитів до запитання можуть становити засоби, що утворилися у комерційного банку в результаті ведення кореспондентських рахунків інших банків. Такими засобами будуть пасивні залишки по рахунках Лоро. Якщо комерційний банк скористається правом освіти овердрафту, передбаченим договором з функціонування його кореспондентського рахунку Ностро, то і по цьому активному рахунку можуть утворитися пасивні залишки, які становлять частину залучених банком ресурсів до запитання.
Депозитами до запитання є і пасивні залишки, відображені на контокоррентном рахунку. Цей рахунок являє собою єдиний дебетово-кредитовий рахунок, що поєднує одночасно риси поточного та позичкового рахунків. Після укладення між клієнтом і банком відповідного двостороннього договору з рахунком-контокорренту клієнт отримує право здійснення операцій з вже діючого поточному (розрахунковому) рахунку з правом допущення дебетового сальдо. Відкриття нового рахунку не потрібно. Активний (дебетовий) залишок по контокоррентному рахунку означає наявність у клієнта позичкової заборгованості перед банком, а пасивний (кредитовий) залишок свідчить про наявність у клієнта власних коштів, аналогічних залишкам по поточних і розрахункових рахунках.
Рахунок-контокоррент використовується для здійснення операцій тільки в офіційній грошовій одиниці України і перехід клієнта на кредитно-розрахункове обслуговування по цьому рахунку можливий тільки за відсутності заборгованості за раніше отриманими кредитами в поточну діяльність та відсотками за їх використання. У договорі за рахунком-контокорренту передбачається не тільки стягнення банком відсотків по активних залишками на цьому рахунку, але і виплата на користь клієнта відсотків по пасивних залишків, що є для банку одним із джерел ресурсів.
Крім розглянутих вище видів банківських рахунків з обліку депозитних коштів у режимі до запитання, в банківській практиці можуть зустрічатися і інші їх види. Можна відзначити, що, незважаючи на існування різного роду рахунків до запитання, основним їх видом для будь-якого банку є розрахункові та поточні рахунки, та переважна частина депозитів до запитання акумулюється саме на цих рахунках.
1.2 Розрахункові та поточні рахунки
До строкових депозитах належать грошові кошти, що зберігаються на банківських рахунках протягом певного часу, встановленого при їх відкритті угодою між клієнтом і банком. Строкові депозити мають на увазі передачу коштів у повне розпорядження банку на конкретний термін і можливість їх вилучення власником тільки після закінчення визначеного договором терміну. Ця частина ресурсів є для комерційних банків досить стабільною. Банки в значній мірі зацікавлені в прирості строкових вкладів і депозитів, так як він посилює ліквідність позицій їх балансів. Але слід мати на увазі, що при зростанні частки строкових депозитів у сукупному обсязі ресурсів може відбутися зниження прибутковості його операцій через залучення більш дорогих, порівняно з ресурсами до запитання, коштів.
Строкові депозити, крім розглянутих раніше класифікаційних ознак, поділяються залежно від термінів їх залучення. Як правило, стандартними термінами депозитів є 1, 3, б, 9, 12 місяців. Можливе залучення коштів на термін і більше одного року. Іноді банки вдаються до встановлення інших термінів депозитних договорів, наприклад, 10, 14, 45 днів і т.д. Вибір банком строків залучення депозитів може бути зумовлений низкою причин. У значній мірі ці терміни залежать від вимог банківського законодавства щодо формування обов'язкових резервів: якщо існує диференціація норм обов'язкових резервів залежно від строків залучення ресурсів, то банк зупиняє свій вибір на таких термінах, які дозволяють йому здійснювати відрахування по мінімальним нормам. Крім цього, великий вплив на вибір строків залучення коштів надають терміни проводяться банками активних операцій. І, звичайно, терміни залучення банками ресурсів залежать від сформованих тенденцій і поточних кон'юнктурних коливань (попиту і пропозиції) на грошовому ринку.
Умови депозитного договору тісно пов'язані між собою. Наприклад, сума депозитного вкладу і терміни, на які укладається з банком договір, безпосередньо впливають на розмір депозитного відсотка. Чим більше сума вкладу та довші терміни, на які клієнт передає кошти банку, тим вище може бути запропонований вкладникові депозитний відсоток.
Рівень депозитних відсоткових ставок комерційні банки визначають самостійно, виходячи з розробленої депозитної політики, проте на нього впливають багато чинників. Крім розміру вкладу та строків договору, це стан грошового ринку, попит на кредитні ресурси, позичковий відсоток, ставка рефінансування, рівень інфляції, тип клієнта (вкладника) та дотримання ним умов договору.
Незважаючи на те, що в депозитному договорі зазначені певні кінцеві терміни, вкладнику може бути надано право розірвати його достроково і відкликати внесену в банк суму. Про це необхідно заздалегідь повідомити банк у письмовій або усній формі. Слід зазначити, що ліквідність вкладу для його власника уявляє, як правило, не менший інтерес, ніж розмір доходів за ним. Тому більш привабливим для клієнта буде договір, що передбачає можливість дострокового відкликання депозиту. При включенні в договір подібних умов повинні бути чітко розмежовані розміри доходів (розмір депозитного відсотка) при дотриманні клієнтом договірних термінів і при достроковому запитання суми. Самим жорсткою умовою з боку банку може бути повна втрата клієнтом права на відсотки за дострокове вилучення депозитів. Іншим варіантом може бути нарахування банком відсотків за ставкою, передбаченою для депозитів до запитання, але найчастіше нарахування відсотків за достроково відкликаються депозитах за термін їх фактичного перебування на банківському рахунку відбувається за ставкою, встановленою банком для депозитів відповідного терміну.
Використовувані комерційними банками процентні ставки по депозитах можуть бути твердими (фіксованими) і не змінюватися протягом усього строку дії депозитного договору або плаваючими. При нестабільних економічних умовах, досить високих темпах інфляції, значну динаміку ставки рефінансування та зміни кон'юнктури грошового ринку використання плаваючих депозитних ставок представляється найбільш доцільним. Комерційні банки можуть застосовувати різні способи обчислення доходів по депозитах. Один з них, що є більш традиційним, представляє нарахування простих відсотків. При цьому способі в якості бази для розрахунку використовується фактичний залишок вкладу, по якому відбувається нарахування відсотків з певною періодичністю (як правило, один раз на місяць). Відповідно до умов договору нараховані відсотки періодично виплачуються вкладникові або акумулюються на окремому рахунку в банку з виплатою всієї суми після закінчення терміну депозитного договору.
Іншим способом розрахунку доходів є використання складних відсотків. При цьому варіанті сума нарахованих відсотків додається до суми основного внеску, а в наступному періоді нарахування відсотків ведеться вже щодо сукупної суми. У даному випадку відбувається капіталізація відсотків. Складні відсотки рекомендується використовувати в тих випадках, коли фактична виплата доходів здійснюється після закінчення терміну дії депозитного договору.
Важливими умовами роботи для комерційних банків, які планують здійснювати широкомасштабне залучення коштів клієнтів у строкові депозити, повинні стати: вироблення привабливих для клієнтів умов прийому депозитів, відкритість цієї інформації для потенційних вкладників, високий рівень культури обслуговування. Все це грає важливу роль в конкурентній боротьбі комерційних банків за залучення ресурсів.
2. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ДЕПОЗИТІВ
ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Збільшенню грошової маси в країні сприяє поступове відновлення темпів кредитування економіки. Так, протягом першого півріччя в 2005 році українські банки збільшили свої кредитні портфелі на 22,7% в порівняно зі збільшенням на 19,5% за аналогічний період попереднього року. 'Зауважимо, що значним залишається попит на валютні запозичення. Частина доларових кредитів становить більше 40% від їх загальної кількості і не зазнає відчутного зменшення за перші шість місяців у 2005 році. Відновлювати кредитування комерційним банкам дав можливість значний приплив депозитів (+26%).
Зростання обсягів коштів, залучених за рахунок суб'єктів господарювання та фізичних осіб за останні 7 років (збільшення кожного наступного року майже в 1,5 рази), свідчать про зростання довіри до банківських установ (табл. 2.1).
Табл.2.1Обязанності банків за коштами, залучених на рахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб
При цьому більш ніж на половину таке зростання було забезпечено за рахунок припливу депозитних вкладів від населення (діаграмма2.1).
Розширення пасивів банків саме за рахунок вкладів населення - явище позитивне, оскільки такі депозити є терміновими (на відміну від депозитів юридичних осіб). Це, у свою чергу, може створити більш надійну і передбачувану базу для кредитної діяльності комерційних банків.
За станом на 1.08.2005 року в Україні діяли 162 банки, при цьому 92 з них зареєстровані в Києві. На сьогоднішній день існуючий розподіл банківського ринку за активами має такий вигляд
1 - Інші банки;
2 - Райффайзенкбанк України і Аваль;
3 - Приватбанк;
4 - Промінвестбанк;
5 - Укрсоцбанк;
6 - УкрСиббанк;
7 - Укрексімбанк;
8 - Ощадбанк.
Найістотніший вплив на ситуацію на банківському ринку мають 7 банків, яким належить понад 45% сукупного банківського ринку (за активами).
Аналізуючи ринок депозитів для фізичних осіб, відзначимо, то більшість вкладів зроблено в національній валюті. Загальний обсяг вкладених коштів фізичними особами в банки Україні в національній валюті становить 57,8% від загальної кількості депозитів. Помітна також досить велика залежність банків від жителів столиці. Частина жителів Києва в депозитних вкладах банків України становить 30,5%.
Тенденція зміни ставок по депозитах протягом 1998-2004 років представлена на діаграмі 2.3. Процентні ставки наведені у річному обчисленні без урахування міжбанківського ринку. Значення процентних ставок розраховане як середньозважене за портфелем кредитів і депозитів. До липня 2004 року при розрахунку рівня процентних ставок не враховувалися суми, за якими не передбачено нарахування відсотків.
Зміна ставок за депозитними вкладами
протягом 1998 - 2004 років
\ S
Протягом 1998-2004 років спостерігається тенденція до зменшення ставок за депозитними вкладами, в національній валюті зменшення майже втричі, в іноземній - в 1,6 разів. При цьому за останні три роки ставки за депозитами, як у національній, так і в іноземній валюті практично не змінилися, що свідчить про певну стабільність на ринку депозитних вкладів.
Останнім часом помітна тенденція до зростання доходів населення за рахунок переважно соціальних платежів та зарплат у бюджетному секторі заснована в кінці 2004 року, і що спостерігалася в 2005 році. За результатами 7 місяців в 2005 році приріст реальної заробітної плати становив 17,5%, а приріст реальних доходів населення - 25,8%. До кінця року очікувалося і далі збільшення доходів населення через збільшення мінімальної заробітної плати і зміни в системі оплати праці в бюджетних установах. А також збільшення частини вільних коштів у населення, через яких серед фінансових структур триває боротьба.
Тепер, за даними багатьох експертів, сучасний клієнт досить непогано обізнаний з різними фінансовими продуктами, які пропонують банки, проте він не є лояльним до свого банку. За таких умов інтенсифікація маркетингових зусиль на банківському ринку набуває неабияку актуальність.
Клієнти банку очікують від нього надання більш широкого банківського сервісу, персоналізації послуг та інновації у сфері розробки фінансових продуктів і сервісних опцій. Діяльність банку майбутнього - від набору персоналу до маркетингу, від розробки стратегічних концепцій до їх реалізації на практиці - визначається і буде супроводжуватися просуванням бренду. Банк повинен застосовувати інформаційні технології, в тому числі й електронні трансакції, однак імовірність повного переходу на віртуальний бізнес практично виключена (близько 60% опитаних категорично або частково проти переходу до "Віртуаль-ному банку").
Близько 96% респондентів вважають дуже важливим, або навіть необхідним, посилення ролі бренду для підтримки репутації і зберігання довіри клієнта до банку. Тому потрібно підтримувати репутацію торгової марки і створювати стійкі бренди. Більшість опитаних банкірів (89%) вважають, шо на ринку домінуватимуть міцні бренди. Стабільний і сильний бренд розглядають як головна умова залучення нових клієнтів. Передумовою створення стабільного бренду 96% респондентів вважають прозорість діяльності. Близько 71% респондентів полностьюо або частково вважають важливим для банку розвиток міждержавної банківської мережі. Проте створення глобальних банківських мереж, на думку 96% респондентів, не так важливо як створення сильного бренду. Передумовою створення сильного бренду, на думку 100% опитаних, є персонал з високою мотивацією і. на думку 95% респондентів, ефективні внутрішні комунікації.
Банки в майбутньому повинні більше орієнтуватися на задоволення потреб споживачів. Головну увагу банків, вважають 83% респондентів, має бути сфокусовано на сегменті індивідуальних клієнтів, а також на проведення фінансових операцій в інтересах малого бізнесу (89% респондентів).
При цьому 70% опитаних вважають, що ступінь довіри клієнтів до конкретних банків зменшиться і їх міграція між різними фінансовими структурами зросте. Також, зауважимо, що. на думку 77% респондентів, на вибір клієнта буде впливати застосування етичних норм при управлінні банком.
Зростання важливості маркетингової діяльності у формуванні та управлінні банком прогнозує 94% респондентів. При цьому активний та ініціативний маркетинг, на думку 87% опитаних, є найважливішим моментом для утримання клієнтів і удосконалення взаємовідносин із споживачами.
Отже, можна зробити висновок, що на ринку депозитних вкладів Україні спостерігається стала тенденція до збільшення обсягів ринку. Незважаючи на те, що більше ніж на 50% таке збільшення було забезпечене за рахунок припливу коштів населення, для підвищення конкурентоспроможності банку треба інтенсифікувати маркетингові зусилля для залучення нових і утримання існуючих клієнтів.
ВИСНОВОК
Депозитні операції становлять основну групу пасивних операцій комерційних банків. Вони являють собою операції банків із залучення грошових коштів юридичних і фізичних осіб у вклади на певні терміни або до запитання.
Збільшенню грошової маси в країні сприяє поступове відновлення темпів кредитування економіки. Так, протягом першого півріччя в 2005 році українські банки збільшили свої кредитні портфелі на 22,7% в порівняно зі збільшенням на 19,5% за аналогічний період попереднього року. 'Зауважимо, що значним залишається попит на валютні запозичення. Частина доларових кредитів становить більше 40% від їх загальної кількості і не зазнає відчутного зменшення за перші шість місяців у 2005 році. Відновлювати кредитування комерційним банкам дав можливість значний приплив депозитів (+26%).
Найістотніший вплив на ситуацію на банківському ринку мають 7 банків, яким належить понад 45% сукупного банківського ринку (за активами).
Отже, можна зробити висновок, що на ринку депозитних вкладів Україні спостерігається стала тенденція до збільшення обсягів ринку. Незважаючи на те, що більше ніж на 50% таке збільшення було забезпечене за рахунок припливу коштів населення, для підвищення конкурентоспроможності банку треба інтенсифікувати маркетингові зусилля для залучення нових і утримання існуючих клієнтів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Організація діяльності КБ: Підручник / Г.І. Кравцова, Н.К. Василенко та інші; Під ред.Кравцовой. 2-е вид., Перераб і доп. - Мн.: БГЕУ, 2002. - 504 с.
2. / / Економіка України, 2005 - № 2
3. / / Фінансовий ринок, 2006 - № 3
2. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ДЕПОЗИТІВ
ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Збільшенню грошової маси в країні сприяє поступове відновлення темпів кредитування економіки. Так, протягом першого півріччя в 2005 році українські банки збільшили свої кредитні портфелі на 22,7% в порівняно зі збільшенням на 19,5% за аналогічний період попереднього року. 'Зауважимо, що значним залишається попит на валютні запозичення. Частина доларових кредитів становить більше 40% від їх загальної кількості і не зазнає відчутного зменшення за перші шість місяців у 2005 році. Відновлювати кредитування комерційним банкам дав можливість значний приплив депозитів (+26%).
Зростання обсягів коштів, залучених за рахунок суб'єктів господарювання та фізичних осіб за останні 7 років (збільшення кожного наступного року майже в 1,5 рази), свідчать про зростання довіри до банківських установ (табл. 2.1).
Табл.2.1Обязанності банків за коштами, залучених на рахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб
| Року | 1998 (млн.грн.) | 1999 (млн.грн.) | Темп зростання (%) | 2000 (млн.грн.) | Темп зростання (%) | 2001 (млн.грн.) | Темп зростання (%) | 2002 (млн.грн.) | Темп зростання (%) | 2003 (млн.грн.) | Темп зростання (%) | 2004 (млн.грн.) | Темп зростання (%) |
| Залу- ченние кошти | 8278 | 12156 | 146,8 | 18738 | 154,1 | 25674 | 137,0 | 37715 | 146,9 | 61365 | 162,7 | 82959 | 135,2 |
Розширення пасивів банків саме за рахунок вкладів населення - явище позитивне, оскільки такі депозити є терміновими (на відміну від депозитів юридичних осіб). Це, у свою чергу, може створити більш надійну і передбачувану базу для кредитної діяльності комерційних банків.
За станом на 1.08.2005 року в Україні діяли 162 банки, при цьому 92 з них зареєстровані в Києві. На сьогоднішній день існуючий розподіл банківського ринку за активами має такий вигляд
1 - Інші банки;
2 - Райффайзенкбанк України і Аваль;
3 - Приватбанк;
4 - Промінвестбанк;
5 - Укрсоцбанк;
6 - УкрСиббанк;
7 - Укрексімбанк;
8 - Ощадбанк.
Найістотніший вплив на ситуацію на банківському ринку мають 7 банків, яким належить понад 45% сукупного банківського ринку (за активами).
Аналізуючи ринок депозитів для фізичних осіб, відзначимо, то більшість вкладів зроблено в національній валюті. Загальний обсяг вкладених коштів фізичними особами в банки Україні в національній валюті становить 57,8% від загальної кількості депозитів. Помітна також досить велика залежність банків від жителів столиці. Частина жителів Києва в депозитних вкладах банків України становить 30,5%.
Тенденція зміни ставок по депозитах протягом 1998-2004 років представлена на діаграмі 2.3. Процентні ставки наведені у річному обчисленні без урахування міжбанківського ринку. Значення процентних ставок розраховане як середньозважене за портфелем кредитів і депозитів. До липня 2004 року при розрахунку рівня процентних ставок не враховувалися суми, за якими не передбачено нарахування відсотків.
Зміна ставок за депозитними вкладами
протягом 1998 - 2004 років
Протягом 1998-2004 років спостерігається тенденція до зменшення ставок за депозитними вкладами, в національній валюті зменшення майже втричі, в іноземній - в 1,6 разів. При цьому за останні три роки ставки за депозитами, як у національній, так і в іноземній валюті практично не змінилися, що свідчить про певну стабільність на ринку депозитних вкладів.
Останнім часом помітна тенденція до зростання доходів населення за рахунок переважно соціальних платежів та зарплат у бюджетному секторі заснована в кінці 2004 року, і що спостерігалася в 2005 році. За результатами 7 місяців в 2005 році приріст реальної заробітної плати становив 17,5%, а приріст реальних доходів населення - 25,8%. До кінця року очікувалося і далі збільшення доходів населення через збільшення мінімальної заробітної плати і зміни в системі оплати праці в бюджетних установах. А також збільшення частини вільних коштів у населення, через яких серед фінансових структур триває боротьба.
Тепер, за даними багатьох експертів, сучасний клієнт досить непогано обізнаний з різними фінансовими продуктами, які пропонують банки, проте він не є лояльним до свого банку. За таких умов інтенсифікація маркетингових зусиль на банківському ринку набуває неабияку актуальність.
Клієнти банку очікують від нього надання більш широкого банківського сервісу, персоналізації послуг та інновації у сфері розробки фінансових продуктів і сервісних опцій. Діяльність банку майбутнього - від набору персоналу до маркетингу, від розробки стратегічних концепцій до їх реалізації на практиці - визначається і буде супроводжуватися просуванням бренду. Банк повинен застосовувати інформаційні технології, в тому числі й електронні трансакції, однак імовірність повного переходу на віртуальний бізнес практично виключена (близько 60% опитаних категорично або частково проти переходу до "Віртуаль-ному банку").
Близько 96% респондентів вважають дуже важливим, або навіть необхідним, посилення ролі бренду для підтримки репутації і зберігання довіри клієнта до банку. Тому потрібно підтримувати репутацію торгової марки і створювати стійкі бренди. Більшість опитаних банкірів (89%) вважають, шо на ринку домінуватимуть міцні бренди. Стабільний і сильний бренд розглядають як головна умова залучення нових клієнтів. Передумовою створення стабільного бренду 96% респондентів вважають прозорість діяльності. Близько 71% респондентів полностьюо або частково вважають важливим для банку розвиток міждержавної банківської мережі. Проте створення глобальних банківських мереж, на думку 96% респондентів, не так важливо як створення сильного бренду. Передумовою створення сильного бренду, на думку 100% опитаних, є персонал з високою мотивацією і. на думку 95% респондентів, ефективні внутрішні комунікації.
Банки в майбутньому повинні більше орієнтуватися на задоволення потреб споживачів. Головну увагу банків, вважають 83% респондентів, має бути сфокусовано на сегменті індивідуальних клієнтів, а також на проведення фінансових операцій в інтересах малого бізнесу (89% респондентів).
При цьому 70% опитаних вважають, що ступінь довіри клієнтів до конкретних банків зменшиться і їх міграція між різними фінансовими структурами зросте. Також, зауважимо, що. на думку 77% респондентів, на вибір клієнта буде впливати застосування етичних норм при управлінні банком.
Зростання важливості маркетингової діяльності у формуванні та управлінні банком прогнозує 94% респондентів. При цьому активний та ініціативний маркетинг, на думку 87% опитаних, є найважливішим моментом для утримання клієнтів і удосконалення взаємовідносин із споживачами.
Отже, можна зробити висновок, що на ринку депозитних вкладів Україні спостерігається стала тенденція до збільшення обсягів ринку. Незважаючи на те, що більше ніж на 50% таке збільшення було забезпечене за рахунок припливу коштів населення, для підвищення конкурентоспроможності банку треба інтенсифікувати маркетингові зусилля для залучення нових і утримання існуючих клієнтів.
ВИСНОВОК
Депозитні операції становлять основну групу пасивних операцій комерційних банків. Вони являють собою операції банків із залучення грошових коштів юридичних і фізичних осіб у вклади на певні терміни або до запитання.
Збільшенню грошової маси в країні сприяє поступове відновлення темпів кредитування економіки. Так, протягом першого півріччя в 2005 році українські банки збільшили свої кредитні портфелі на 22,7% в порівняно зі збільшенням на 19,5% за аналогічний період попереднього року. 'Зауважимо, що значним залишається попит на валютні запозичення. Частина доларових кредитів становить більше 40% від їх загальної кількості і не зазнає відчутного зменшення за перші шість місяців у 2005 році. Відновлювати кредитування комерційним банкам дав можливість значний приплив депозитів (+26%).
Найістотніший вплив на ситуацію на банківському ринку мають 7 банків, яким належить понад 45% сукупного банківського ринку (за активами).
Отже, можна зробити висновок, що на ринку депозитних вкладів Україні спостерігається стала тенденція до збільшення обсягів ринку. Незважаючи на те, що більше ніж на 50% таке збільшення було забезпечене за рахунок припливу коштів населення, для підвищення конкурентоспроможності банку треба інтенсифікувати маркетингові зусилля для залучення нових і утримання існуючих клієнтів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Організація діяльності КБ: Підручник / Г.І. Кравцова, Н.К. Василенко та інші; Під ред.Кравцовой. 2-е вид., Перераб і доп. - Мн.: БГЕУ, 2002. - 504 с.
2. / / Економіка України, 2005 - № 2
3. / / Фінансовий ринок, 2006 - № 3