Розвиток українського експорту металопродукції до країн Арабського союзу чавуну і сталі

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО експорту металопродукції до країн АРАБСЬКОГО СОЮЗУ ЧАВУНУ І СТАЛИ
ВИСНОВОК
ДЖЕРЕЛА

ВСТУП
На основні тенденції на світовому ринку металопродукції в 2008 р. вплинуло загострення світової кризи, яка стала причиною погіршення економічних показників всіх без винятку країн. Так, в II півріччі 2008 р. майже в усіх країнах світу спостерігався спад виробництва в металургійній галузі. Збільшення обсягів виробництва сталі продемонстрували лише азіатські країни, зокрема Китай, Індія, Південна Корея, і деякі країни Близькосхідного регіону, серед яких Саудівська Аравія і Катар.
Світова криза не оминула й металургійну галузь України, про що свідчать більш ніж 13-відсоткове падіння обсягів виробництва сталі і 8-відсоткове скорочення українського експорту металопродукції в 2008 р. Проте Україна залишається одним з найбільших світових виробників та експортерів продукції чорної металургії.
У роботі проаналізовано наслідки світової кризи для світового і українського ринку металопродукції, досліджені основні тенденції на арабському ринку металопродукції, а також особливості експорту металопродукції від Україну до країн Арабського союзу чавуну і сталі, показана його динаміка і товарно-номенклатурна структура.

РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО Експорт металопродукції КРАЇНИ АРАБСЬКОГО СОЮЗУ ЧАВУНУ І СТАЛИ
Аналіз географічної структури українського експорту металопродукції за останні п'ять років (див. табл. 1) виявив певні тенденції.
У 2008 р. майже у всіх регіонах світу спостерігалося скорочення обсягів експорту металопродукції з України.
Відомо, що ситуація на світовому ринку металопродукції в останні роки визначалася дією так званого "китайського фактору". Китай з нетто-імпортера перетворився на нетто-експортера, що призвело до істотної зміни ситуації - майже закриття китайського ринку металопродукції для Україні. Так, у 2008 р. експорт металопродукції з України до Китаю скоротився в порівнянні з 2004 р. більш ніж в 210 тис. разів і склав лише 10 т. Крім того, можливим сценарієм подальшого розвитку подій є експансія китайської металопродукції перш за все на ринки країн Південно -Східної Азії і витіснення з цього регіону вітчизняної металопродукції.
Що стосується ринків металопродукції з високою доданою вартістю і високим рівнем цін - ЄС і США, то тут до українських металовиробників застосовуються дискримінаційні антидемпінгові розслідування. І хоча ринок країн ЄС поки залишається найбільшим ринком збуту вітчизняної металопродукції (на нього припадає 21,2% українського експорту металопродукції), у последніє роки простежується стійка тенденція до скорочення українського експорту металопродукції в цей регіон.

Таблиця 1. Географічна структура українського експорту чорних металів (2004-2008 рр..) * (Тис. т)
Країни
Обсяги експорту
2004
2005
2006
2007
2008
Країни АСЧС
4682,53
5888,41
5735,742
5410,046
5459,142
ЄС
4789,10
4558,70
7600,395
6512,473
6253,192
Інші країни Європи
1855,80
1610,40
1022,365
1108,034
766,704
Китай
2102,57
747,50
102,905
0,108
0,010
Південна Корея
921,60
270,60
160,146
324,807
548,554
Інші країни Азії
4198,30
4130,30
4033,985
4674,356
4474,619
Туреччина
3773,00
3228,30
3826,399
4897,502
4105,051
США
674,50
613,20
1834,167
1295,405
1597,452
Інші країни НАФТА
477,20
160,70
475,984
194,942
89,476
Південна і Центральна Америка
706,80
37030
715,05
402,53
638,319
Росія
2354,30
2445,50
2632,497
3019,251
2214,229
Інші країни СНД
1538,50
1363,10
1315,481
1755,25
1463,632
Африка
3031,60
2708,90
1345,712
1517,875
892,424
Інші країни
585,50
674,39
120,434
1055,086
971,839
* Складено на основі: Статистика ДЕРЖАВНОЇ мітної служби України, www.customs.gov.ua
Частка ринку країн СНД у загальному обсязі вітчизняного експорту металопродукції становить 12,5%. Країни СНД, зокрема Росія, в 2008 р. також помітно скоротили імпорт української металопродукції.
Одним з небагатьох ринків, які в умовах кризи залишилися стабільними споживачами української металопродукції, є ринок країн Близькосхідного регіону. На нього припадає 18,5% вітчизняного експорту металопродукції. Це - другий після ринку країн ЄС ринок збуту української металопродукції. До того ж ринок металопродукції країн Близькосхідного регіону розвивається дуже швидкими темпами і перебуває в стадії підйому, що відкриває нові перспективи для співпраці з Україною в галузі металургії. В умовах нестабільності світової кон'юнктури Україні, як і арабські країни, зацікавлена ​​у встановленні тривалих, взаємовигідних, стабільних відносин у стратегічній для них металургійної галузі.
Тринадцять країн Близького Сходу та Південної Африки, на які припадає більше ніж 90% загального обсягу виробництва сталі арабських країн, входять в регіональну галузеву організацію - Арабський союз чавуну і сталі (АСЧС): Алжир, Бахрейн, Єгипет, Ірак, Йорданія, Катар, Кувейт , Ліван, Мавританія, Марокко, Саудівська Аравія, Сирія та Туніс. АСЧС була створена в квітні 1971 р. За весь період існування ця організація перетворилася на провідного учасника металургійного ринку країн Близькосхідного регіону.
Загальний обсяг виробництва всіх арабських металургійних компаній в 70-х роках XX ст. ледь сягав 1 млн. т на рік. Однак зараз цей показник перевищив 17 млн. тотальної продукції на рік. Серед позитивних зрушень, що відбулися в металургійній галузі Близькосхідного регіону за останні 30 років, можна виділити наступні:
- Географічну диверсифікацію виробництва: сьогодні майже кожна арабська країна має в своєму розпорядженні металургійний комбінат чи завод;
- Розширення товарної номенклатури: хоча на арматурний прокат припадає основний обсяг виготовленої в країнах цього регіону металопродукції, частка плоского прокату складає чверть загального обсягу металургійного виробництва;
- Зростання приватних інвестицій в металургійний сектор (до початку 90-х років металургійна галузь перебувала під державним контролем як стратегічна галузь);
-Впровадження новітніх технологій: основною перешкодою для реалізації інвестиційних проектів в металургійній галузі, зокрема щодо технологічного переоснащення підприємств, була нестача фінансових ресурсів. Однак уряди країн АСЧС прийняли рішення спрямувати значну частину прибутку від експорту нафти на модернізацію металургійної галузі. Серед найбільш перспективних технологій, впроваджуваних на металургійних підприємствах країн АСЧС, слід назвати відкриття електроплавильних станів. Результатом такої політики стало те, що металургійні комбінати, відкриті протягом останніх двох десятиліть, відповідають новітнім технологічним вимогам;
- Посилення експортної орієнтації галузі: основний обсяг експорту арабських металургійних компаній спрямовується на арабський ринок;
- Активізацію інтеграційних процесів у металургійній галузі не тільки серед арабських компаній, але і між арабськими та іноземними компаніями. Поява на світовому ринку металургійного гіганта "Mittal-Arcelor", обсяг виробництва якого досягає 100 млн. т, дало поштовх для активізації інтеграційних процесів у країнах АСЧС. Багато в чому це обумовлено необхідністю протистояти конкуренції металургійних гігантів на світовому ринку. Перспективність арабського ринку для створення міжнародних альянсів в галузі металургії пояснюється, перш за все, наявністю дешевої робочої сили і багатими покладами нафти і газу;
- Перебудову галузі на ринкових принципах.
Країни Близькосхідного регіону входять до числа найбільших імпортерів металопродукції у світі. Більшість країн АСЧС залишаються нетто-імпортерами металургійної продукції. Слід зазначити, що арабські металургійні компанії дуже сильно залежать від імпорту квадратної заготовки. Значні обсяги імпорту металопродукції в країни АСЧС роблять цей ринок одним з найбільш привабливих для світових експортерів металопродукції. Зростання імпорту в цей регіон обумовлений, з одного боку, підвищенням внутрішнього споживання, а з іншого - нездатністю арабських металовиробників покрити дефіцит металопродукції на внутрішньому ринку. Імпорт металопродукції країн АСЧС в 2007 р. досяг 25 млн. т. Тільки Україна експортує в цей регіон більше 5 млн. т продукції чорної металургії.
Очікується, що відновлення Лівану, Іраку, Сектора Газа, будівельний бум в Алжирі збільшать імпорт металургійної продукції, зокрема довгомірного прокату будівельного призначення.
Проблема дефіциту сировини для металургійної галузі країн АСЧС може бути частково вирішена за рахунок інвестицій у видобуток залізної руди у Ваді Аль-шати і в регіоні Квінейт в Південно-Східній Лівії.
Найбільші металургійні компанії АСЧС сконцентровані в Єгипті. Не випадково значний обсяг експорту української металопродукції направляється до Єгипту - 1,372 млн. т (див. табл. 2). Це зумовлено швидкими темпами зростання економіки Єгипту (до 6% на рік), що сприяло підвищенню попиту на металопродукцію на внутрішньому ринку до 5 млн. т, велика частина якого припадає на сортовий прокат.
Таблиця 2. Експорт продукції чорної металургії з України в країни - члени АСЧС у 2008 р. * (тис. т)
Країни
Обсяги експорту
Єгипет
1372,245
Сирія
1096,25
Йорданія
1093,483
Ліван
519,814
Туніс
397,513
Саудівська Аравія
363,248
Алжир
281,97
Ірак
195,524
Марокко
100,113
Кувейт
16,9
Мавританія
13,884
Катар
6,633
Бахрейн
1,565
* Складено на основі: Статистика ДЕРЖАВНОЇ мітної служби України.
Ці процеси створюють нові перспективи для співпраці між АСЧС і України. Якщо в 2004 р. обсяг експортних поставок металопродукції з України в арабські країни становив 4,682 млн. т, то в 2008 р. він дорівнював 5,459 млн. т, що на 16,6% більше, ніж у 2004 р., і на 0 , 9% - ніж у 2007 р. (див. табл. 1). Незважаючи на несуттєве зростання експортних поставок з України до країн АСЧС в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. у фізичному вимірі - 0,9%, зростання українського експорту у вартісному вимірі був значним - 48,8%, що обумовлено стрімким підвищенням цін на металопродукцію в 2008 р.
Найбільше зросли експортні поставки металопродукції з України в такі арабські країни, як Ірак - в 7,4 рази, Катар - в 10,7 рази, Саудівська Аравія - на 34,2%, Йорданія - на 22,3%, Єгипет - на 15,8%. Поряд з цим різко скоротився український експорт металопрокату в такі країни, як Алжир - на 48,3%, Бахрейн - на 90,1%, Мавританія - на 41,4%, Марокко - на 34,9%, Сирія-на 31, 0%, Туніс - на 16,1% (див. табл. 3).
Аналіз динаміки експортних поставок металопродукції з України в країни АСЧС за останні 5 років виявив стійку тенденцію до різкого скорочення експорту металопродукції в Алжир, Марокко. У той же час високими темпами стабільно зростають обсяги експорту в такі країни, як Ірак і Йорданія.
У товарній структурі українського експорту металопрокату в країни АСЧС намітилася позитивна тенденція (див. табл. 4): зростання експорту прокату з легованої сталі в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. становив 89,1%, холоднокатаного плоского прокату - 14,5% , але, на жаль, в 2008 р. не вдалося утримати позитивні тенденції зростання обсягів експорту фасонних і спеціальних профілів, який скоротився на 28,9%. Серед негативних тенденцій слід зазначити також те, що, після деякого скорочення обсягів експорту металопродукції низьких ступенів переробки (напівфабрикатів, брухту, чавуну) протягом останніх років, в 2008 р. відбулося помітне зростання експортних поставок за цими товарними позиціями.
Розширення співпраці між Україною та арабськими країнами обумовлено наступними причинами:
- Швидким економічним розвитком країн АСЧС;
- Ринок країн АСЧС є містким і ненасиченим, а отже-існують ще не зайняті іншими світовими металовиробниками ринкові ніші;
- Внутрішній ринок арабських країн не забезпечений металопродукцією, зокрема продукцією високих стадій переробки, що дає можливість українських металовиробників нарощувати експорт у цей регіон;
- Активізацією реалізації інфраструктурних проектів у країнах АСЧС, яка збільшує їх попит на металопродукцію;
- Активізацією процесів консолідації в металургійній галузі із залученням іноземних компаній, що відкриває перспективу створення українсько-арабських вертикально інтегрованих структур в металургійній галузі 6.
Таблиця 3. Динаміка експорту металопродукції з України в країни АСЧС (2004-2008 рр..) * (Тис. т)
Країни АСЧС
Обсяги експорту
2004 р
2005 р
2006 р
2007 р
2008 р
Алжир
1471302
1278094
903066
545887
281970
Бахрейн
844
13474
1032
15784
1565
Єгипет
892827
1876397
1553817
1185358
1372245
Ірак
1
5037
8722
26273
195524
Йорданія
175401
314601
643217
893842
1093483
Катар
21189
18893
4393
619
6633
Кувейт
34471
22789
26116
17555
16900
Ліван
191934
224909
220119
214339
519814
Мавританія
1164
13668
15607
23707
13884
Марокко
242231
118716
272197
153835
100113
Саудівська Аравія
344893
275071
427402
270654
363248
Сирія
1057162
1486027
1278447
1588349
1096250
Туніс
249011
240728
381607
473844
397513
* Складено на основі: Статистика ДЕРЖАВНОЇ мітної служби України.

Таблиця 4. Товарна структура експорту металопродукції з України в країни АСЧС (2004-2008 рр..) * (Тис. т)
Показники
Роки
2004
2005
2006
2007
2008
Фасонні та спеціальні профілі
174,204
146,854
185,721
191,528
136,149
Прокат з легованої сталі
1,136
6,628
9,511
37,048
70,057
Холоднокатаний плоский прокат
111,443
170,802
115,252
151,707
173,720
Гарячекатаний плоский прокат
680,318
827,061
712,197
913,867
828,621
Напівфабрикати
1252,168
2320,524
2528,087
2061,481
2424,942
306,927
209,444
185,245
170,258
178,745
Феросплави
89,402
96,691
53,550
65,434
41,930
Чавун
16,458
20,126
0,208
1,616
31,342
Прутки і бруски,
в тому числі арматурні стрижні
2038,106
2084,162
1948,139
1785,702
1559,122
* Складено на основі: Статистика ДЕРЖАВНОЇ мітної служби України.
У зв'язку з перспективністю арабського ринку для вітчизняних метало-виробників в останні роки активізувалося співробітництво між АСЧС та Українською асоціацією підприємств чорної металургії (УАПЧМ). Так, постійно відбувається обмін інформацією між сторонами в галузі металургії: співробітники Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України готують для АСЧС щорічні аналітичні огляди двосторонніх українсько-арабських відносин у галузі металургії, які публікуються в галузевому арабською журналі "Arab Steel". Це забезпечує основу для довгострокового взаємовигідного співробітництва між країнами, підвищує довіру до нашої держави і, перш за все, знайомить з України і її потенціалом. У 2007 р. під час візиту української делегації до Оман, яку очолив віце-президент УАПЧМ професор С. Грищенко, був підписаний Протокол про наміри між АСЧС і УАПЧМ, яким передбачалося підписання Меморандуму про співпрацю між сторонами. Вже чітко визначені сьогодні напрями поглиблення співробітництва між країнами АСЧС і України в галузі металургії, які повинні враховуватися при розробці проекту Меморандуму.
Оскільки обсяг експортних поставок металопродукції з України в країни АСЧС значний (близько 5 млн. т) і продовжує рости, доцільно створити спеціалізовану постійну судноплавну лінію, яка забезпечить наступні переваги:
- Стабільність поставок і більш широке впровадження концепції "точно в строк" ("just in time");
- Меншу вартість фрахту, що обумовить зниження ціни на українську металопродукцію для кінцевого споживача;
- Облік основних вимог арабського споживача.
Слід констатувати, що українськими металовиробниками не виконується більшість індивідуальних замовлень арабських споживачів на постачання металопродукції з спеціальними параметрами. Наведемо приклад: українське металургійне підприємство отримало індивідуальне замовлення від арабського імпортера вітчизняної металопродукції на виробництво партії арматури певної довжини. Особливою вимогою арабської сторони було те, щоб арматура була зігнута в V-образній формі для транспортування даної партії товару через пустелю, де єдиним транспортним засобом є верблюд.
Виконувати подібні індивідуальні замовлення вітчизняні металургійні підприємства найчастіше відмовляються з-за високих витрат на переналагодження виробничих ліній і невеликого обсягу замовляються партій. Проте за виконання таких індивідуальних замовлень пропонується значно більш висока ціна, ніж за металопродукцію зі стандартними параметрами. В умовах посилення конкуренції на світових ринках металопродукції недоцільно відмовлятися від високоприбуткових замовлень. Тому доцільним є створення сервісних металлокластеров зі спеціалізацією, спрямованою на обслуговування країн АСЧС в рамках морського кластера, проект формування якого знаходиться в стадії розробки. До того ж, залучення спеціалізованих сервісних металоцентрів забезпечить, крім обліку специфічних вимог арабських споживачів, прискорення поставок вантажів кінцевому споживачу.
Ще одним перспективним напрямком співпраці між Україною і АСЧС є залучення арабських інвесторів до модернізації підприємств гірничо-металургійного комплексу України в рамках арабських інвестиційних фондів, таких як Валютне агентство Саудівської Аравії, Інвестиційне управління Кувейту, Фонд регулювання доходів, Інвестиційне управління Катару, Холдингова компанія "Mumtalakat "Бахрейна і ін Співробітництво в цій сфері перспективно для обох сторін: для України - надходження дефіцитних фінансових ресурсів для модернізації та розвитку металургійної галузі; для країн АСЧС - прилучення до світових процесів інтернаціоналізації, а також захист національних економік від надлишкової грошової маси, що спричиняє за собой инфляционное давление и способствует "перегреву" экономики. К тому же одним из условий привлечения ресурсов арабских инвестиционных фондов к модернизации предприятий горно-металлургического комплекса Украины должно быть заключение рамочного контракта между украинским заводом - реципиентом инвестиций и арабским инвестором на поставки определенного объема металлопродукции в арабские страны на постоянной основе, что выгодно как украинскому металлопроизводителю, так и арабскому потребителю, поскольку эти контракты обеспечат стабильность поставок между Украиной и странами АСЧС.

ВИСНОВОК
Все указанное свидетельствует, что дальнейшее сотрудничество между Украиной и АСЧС отвечает стратегическим интересам обеих сторон, а следовательно, должно развиваться и в будущем. В ближайшее время необходимо разработать проект Меморандума о сотрудничестве между Украиной и АСЧС, который учитывал бы интересы отечественных металлопроизводителей и горно-металлургического комплекса Украины в целом.

ДЖЕРЕЛА
1. World Steel in Figures 2007. International Iron and Steel Institute, htpp:// www.worldsteel.org; World Steel in Figures 2008
2. International Iron and Steel Institute, htpp:// www.worldsteel.org.
3. Lachgar М. Arab Steel 2006: Continuity of Growth, www.arabsteel.info.
4. Ma11aG. Ezz-Dikheila's Production Accounts for 54% of Egypt Total Steel Production. "Arab Steel" № 366-367, November-December 2006, p. 10-13.
5. Auгоі В. The Role of the Arab Iron and Steel Union in an Integration of Iron and Steel Industry of the Middle East Countries to the Global Iron and Steel Market.
6. "Вісник соціально-економічних досліджень". Вип. 33, Одеса, ОДЕУ, 2008, с. 32-37.
7. Наіdar Y. The New Projects will double production within less than ten years. "Arab Steel" № 366-367, November-December, 2006, p. 14-16.
8. Burkinsky B.,Osipov V.Bilokurov D.,Iermakova O. Export of Iron and Steel Products from Ukraine to AISU's Countries: Analysis and Perspective. "Arab Steel". Suria: AISU, September-October 2007, p. 32-37.
9. Гаврилюк О. Інвестиційні фонди: сутність і напрями діяльності. "Фінанси України" № 11, 2008, с. 47-63.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Реферат
115.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Виробництво сталі і чавуну та їх застосування
Розвиток психології в навчаннях мислителів Арабського Сходу
Географічні особливості країн колишнього Радянського Союзу
Загальна оборона Європейського союзу і інтереси країн членів
Економіка країн чорноморського регіону після розпаду радянського союзу
Торгово економічні зв`язки країн Балтії і Європейського Союзу до їхнього вступу в ЄС
Інструментальні сталі Сталі для вимірювального інструмента Штамповий стали Тверді сплави
Соціально-економічний розвиток Радянського Союзу в середині 60-х початку 80-х рр.
Розвиток українського ринку депозитів
© Усі права захищені
написати до нас