Облікова політика підприємства та порядок її формування

ВСТУП

Ведення бухгалтерського обліку здійснюється у відповідності з нормативними документами, що мають різний статус. Одні з них обов'язкові до застосування (Закон «Про бухгалтерський облік», положення з бухгалтерського обліку), інші носять рекомендаційний характер (План рахунків, методичні вказівки, коментарі).

У ПБУ 1 / 98 «Облікова політика організації» викладено основні принципи обліку, орієнтовані на міжнародні принципи (безперервності діяльності організації, обачності, послідовності застосування облікової політики тощо)

Бухгалтерський облік на підприємстві повинен здійснюватися по певних правилах. Проблема полягає у встановленні такої сукупності правил, реалізація яких забезпечила б максимальний ефект від ведення обліку. При цьому під ефектом у даному випадку розуміється своєчасне формування фінансової та управлінської інформації, її вірогідність і корисність для широкого кола зацікавлених користувачів.

Облікова політика передбачає отримання інформації, відкритої для зовнішніх користувачів. Відкритість досягається шляхом достовірного відображення її у фінансовій звітності підприємства.

Актуальність обраної теми пояснюється тим, що з переходом до ринкових відносин змінилися підходи до постановки бухгалтерського обліку в організаціях. Суть нових підходів до постановки бухгалтерського обліку полягає в тому, що підприємства самостійно розробляють облікову політику для вирішення своїх завдань, але на основі встановлених державою загальних правил.

Обрана організацією облікова політика дуже впливає показники собівартості продукції, прибутку, податків на прибуток, додану вартість і майно, показники фінансового стану організації, їх величину. Отже, облікова політика підприємства є одним з головних засобом формування величини основних показників діяльності організації, податкового планування, цінової політики. Без ознайомлення з обліковою політикою не можна здійснювати порівняльний аналіз показників діяльності організації за різні періоди і тим більше порівняльний аналіз різних організацій.

Облікова політика підприємства - це прийнята нею сукупність способів ведення бухгалтерського обліку (первинне спостереження, вартісне вимірювання, поточна угруповання і підсумкове узагальнення фактів господарської діяльності).

Сутність підходів до постановки бухгалтерського обліку полягає в тому, що на основі встановлених державою загальних правил бухгалтерського обліку підприємства самостійно розробляють форми і методи ведення обліку.

Це в свою чергу зажадало розробки облікової політики підприємства.

До способів ведення бухгалтерського обліку належать способи групування та оцінки фактів господарської діяльності, погашення вартості активів, організації документообігу, інвентаризації, способи застосування рахунків бухгалтерського обліку, системи регістрів бухгалтерського обліку, обробки інформації та інші відповідні способи і прийоми.

Облікова політика на різних підприємствах обов'язково буде відрізнятися, вона дає можливість вибору конкретних способів оцінки, калькуляції, складу і порядку ведення рахунків, форми бухгалтерського обліку та ін все це в цілому складає ступінь свободи організації у формуванні облікової політики.

Підприємство самостійно вибирає форму обліку (журнально-ордерна, меморіально-ордерна, спрощена, машинно-орієнтована), перелік застосовуваних облікових регістрів, їх побудова, послідовність і способи запису в них.

Підприємство також самостійно вибирає організаційну побудову бухгалтерії. Крім того, бухгалтерський облік і звітність можуть здійснюватись спеціалізованою організацією або відповідним спеціалістом на договірних засадах. Підприємство може виділити на окремий баланс свої виробництва і господарства, а також філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, що входять до його складу.

В організаціях малого бізнесу, що не мають в штаті касира, його обов'язки можуть виконуватися головним бухгалтером або іншим працівником за письмовим розпорядженням керівника організації.

Новостворене підприємство повинно оформити обрану ним облікову політику не пізніше 90 днів з дня набуття прав юридичної особи, тобто державної реєстрації.

Облікова політика організації формується головним бухгалтером (бухгалтером) організації і затверджується керівником організації.

Керівник підприємства видає наказ по обліковій політиці, де проголошує, яким чином протягом року буде вирішуватися вищеперелічений набір облікових проблем цього підприємства. У наказі повинні бути конкретно відображені всі ті параметри фінансово-економічної діяльності підприємства, які використовуються у його роботі: як розділити основні кошти та кошти в обороті, де нижня межа вартості засобів праці, що відносяться до основних засобу; як визначати норми амортизації нематеріальних активів і на які об'єкти нематеріальних активів слід нараховувати амортизацію;

Підприємство повинно розкривати обрані при формуванні облікової політики способи ведення бухгалтерського обліку, які суттєво впливають на оцінку і прийняття рішення користувачів бухгалтерської звітності.

Істотними визнаються способи ведення бухгалтерського обліку, без знання про застосування яких зацікавленими користувачами бухгалтерської звітності неможлива достовірна оцінка фінансового стану, руху грошових коштів або фінансових результатів діяльності організації.

Облікова політика - необхідний інструмент регулювання бухгалтерського обліку на підприємстві.

Не встигли бухгалтери розслабитися після здачі звітності за 9 місяців, як "на носі" вже кінець чергового фінансового року. Бухгалтеріям організацій знову належить напружена робота зі складання і введення річного бухгалтерського звіту. Разом з тим початок нового року означає також і прийняття нової облікової політики на 2005 р.

У цій ситуації організації можуть скористатися як своєї колишньої облікової політикою на 2004 р., автоматично перенісши її дію на наступний період, так і затвердити нову. Слід мати на увазі, що багато податкові інспекції вимагають подання облікової політики організацій або разом з річним звітом, або одночасно із здачею звітності за I квартал наступного року. Хочу звернути увагу на те, що облікова політика не входить до складу здається в податкові органи бухгалтерської та податкової звітності. Вимагати її інспектора можуть тільки при проведенні камеральних чи виїзних перевірок. Тому її виставу "податківцям" разом зі звітами є справою добровільною. У теж час, щоб уникнути непотрібних конфліктів і враховуючи ту обставину, що облікова політика не є конфіденційною інформацією, доцільно все-таки її представляти в податкові органи на початку кожного фінансового року. Крім того, передаючи "податківцям" облікову політику, підприємства автоматично інформують їх про застосовувані методи бухгалтерського і, що особливо важливо, податкового обліку.

1 ПОНЯТТЯ І ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ

1.1 Поняття облікової політики підприємства

З переходом до ринкових відносин змінилися підходи до постановки бухгалтерського обліку в організаціях. Суть нових підходів до постановки бухгалтерського обліку полягає в тому, що підприємства самостійно розробляють облікову політику для вирішення своїх завдань, але на основі встановлених державою загальних правил.

Облікова політика підприємства формується керівником підприємства на основі Положення ПБУ 1 / 98 "Облікова політика підприємства", якщо інше не встановлено законодавством Російської Федерації.

Зазначений документ зберіг все цінне і розумне з колишнього становища (1994 р.) і містить наступні розділи:

1. Загальні положення;

2. Формування облікової політики;

3. Розкриття облікової політики;

4. Зміна облікової політики.

У розділі «Загальні положення» дано визначення облікової політики як сукупності способів ведення бухгалтерського обліку - первинного спостереження, вартісного виміру, поточної угруповання і підсумкового узагальнення фактів господарської діяльності.

На вибір облікової політики впливають такі чинники:

- Організаційно-правова форма організації (акціонерне товариство, державне і муніципальне унітарне підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю, виробничий кооператив і т.д.);

- Галузева належність і вид діяльності (промисловість, сільське господарство, торгівля, будівництво, посередницька діяльність тощо);

- Масштаби діяльності підприємства (обсяг виробництва і реалізації продукції, чисельність працюючих, вартість майна організації і т.д.);

- Управлінська структура і структура бухгалтерії;

- Фінансова стратегія підприємства;

- Матеріальна база (наявність технічних засобів реєстрації інформації, комп'ютерної техніки і т.д.);

- Ступінь розвитку інформаційної системи, в тому числі управлінського обліку;

- Рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів.

Вимоги до облікової політики організації:

Облікова політика організації повинна відповідати вимогам повноти, своєчасності, обачності, пріоритету змісту перед формою, несуперечності та раціональності.

Розглянемо зміст кожного із зазначених вимог.

Повнота. Обраний організацією варіант облікової політики повинен забезпечувати повноту відображення в бухгалтерському обліку всіх фактів її господарської діяльності.

Своєчасність. Факти господарської діяльності організації повинні знаходити своєчасне відображення в бухгалтерському обліку і бухгалтерської звітності. Жодні операції не можуть бути затримані або прискорені з точки зору їх реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку.

Обачність. Застосовувані способи обліку повинні забезпечувати більшу готовність до відбиття в бухгалтерському обліку витрат і зобов'язань, ніж можливих доходів і активів, не допускаючи прихованих резервів, тобто до обліку приймаються такі доходи, які вже отримані або існує тверда гарантія їх отримання.

Пріоритет змісту перед формою. При відображенні в бухгалтерському обліку фактів господарської діяльності організація повинна виходити не стільки з правової основи цих операцій, скільки з економічного змісту фактів та умов господарювання.

Несуперечність. Вибрані способи обліку повинні забезпечувати тотожність даних аналітичного обліку оборотам і залишкам за рахунками синтетичного обліку на останній календарний день кожного місяця.

Раціональність. Облікова політика повинна будуватися таким чином, щоб забезпечити раціональне і економне ведення бухгалтерського обліку в організації, виходячи з її величини і умов господарської діяльності.

1.2 Принципи формування облікової політики підприємства

При створенні облікової політики керівник та бухгалтер спираються на Положення з бухгалтерського обліку «Облікова політика підприємства».

Істотними способами ведення бухгалтерського обліку, прийнятими при формуванні облікової політики підприємства і підлягають розкриття є:

- Спосіб погашення вартості основних засобів, нематеріальних та інших активів (облік зносу будівель, обладнання і машин);

- Спосіб оцінки виробничих запасів, товарів та незавершеного виробництва і готової продукції (розрахунок вартості продукції на всіх етапах се створення);

- Спосіб обліку прибутку від реалізації продукції.

При цьому затверджуються:

- Обрані підприємством варіанти обліку та оцінки об'єктів обліку;

- Робочий план рахунків бухгалтерського обліку, який містить синтетичні та аналітичні рахунки відповідно до вимог своєчасності та повноти обліку та звітності;

- Форми первинних облікових документів, за якими не передбачені типові форми первинних облікових документів та форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;

- Порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань організації;

- Правила документообігу і технологія обробки облікової інформації;

- Порядок контролю за господарськими операціями;

- Інші рішення, необхідні для організації бухгалтерського обліку.

При формуванні облікової політики підприємства по конкретному напрямку ведення та організації бухгалтерського обліку здійснюється вибір одного способу з декількох, що допускаються законодавством і нормативними актами з бухгалтерського обліку. Якщо з конкретного питання у нормативних документах не встановлено способи ведення бухгалтерського обліку, то при формуванні облікової політики здійснюється розробка організацією відповідного способу, виходячи з положень з бухгалтерського обліку.

Прийнята підприємством облікова політика повинна бути оформлена відповідної організаційно-розпорядчою документацією (наказами, розпорядженнями і т.п.) організації.

Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані підприємством при формуванні облікової політики, застосовуються з 1 січня року, наступного за роком затвердження відповідного організаційно-розпорядчого документа. При цьому вони застосовуються всіма філіями, представництвами та іншими підрозділами організації (включаючи виділені на окремий баланс), незалежно від місця їх знаходження.

Філії та представництва іноземних організацій, що знаходяться на території Російської Федерації, можуть формувати, облікову політику виходячи з правил, встановлених у країні перебування іноземної організації, якщо останні не суперечать Міжнародним стандартам фінансової звітності.

1.3 Розкриття облікової політики

До способів ведення бухгалтерського обліку, прийнятих при формуванні облікової політики підприємства і підлягає розкриттю в бухгалтерській звітності, відносяться способи амортизації основних засобів, нематеріальних та інших активів, оцінки виробничих запасів, товарів, незавершеного виробництва і готової продукції, визнання прибутку від продажу продукції, товарів, робіт, послуг та інші істотні способи.

Склад і зміст підлягає розкриттю в бухгалтерській звітності інформації про облікову політику підприємства з конкретних питань бухгалтерського обліку встановлюються відповідними положеннями з бухгалтерського обліку або законодавчими актами і постановами Уряду Російської Федерації.

У випадку публікації бухгалтерської звітності не в повному обсязі інформація про облікову політику підлягає розкриттю як мінімум в частині, безпосередньо відноситься до опублікованих матеріалів.

Якщо облікова політика підприємства сформована виходячи з припущень, передбачених ПБУ 1 / 98, то ці припущення можуть не розкриватися в бухгалтерській звітності.

У тих випадках, коли при формуванні облікової політики організації виходять з припущень, відмінних від передбачених ПБУ 1 / 98, такі допущення разом з причинами їх застосування повинні бути детально розкриті в бухгалтерській звітності.

Якщо при підготовці бухгалтерської звітності є значна невизначеність щодо подій та умов, які можуть породити істотні сумніви в застосовності допущення безперервності діяльності, то організація повинна вказати на таку невизначеність і однозначно описати, з чим вона пов'язана.

Істотні способи ведення бухгалтерського обліку підлягають розкриттю у пояснювальній записці, що входить до складу бухгалтерської звітності організації за звітний рік.

Проміжна бухгалтерська звітність може не містити інформацію про облікову політику організації, якщо в останній не відбулося змін з часу складання річної бухгалтерської звітності за попередній рік, розкрила облікову політику.

Зміни облікової політики, що зробили або здатні суттєво вплинути на фінансове становище, рух грошових коштів чи фінансові результати організації, підлягають відокремленому розкриттю в бухгалтерській звітності. Інформація про них повинна включати причину зміни облікової політики; оцінку наслідків змін у грошовому виразі (у відношенні звітного року і кожного іншого періоду, дані за який включені в бухгалтерську звітність за звітний рік); вказівка на те, що включені в бухгалтерську звітність за звітний рік відповідні дані періодів, що передують звітному, скориговані.

Зміни облікової політики на рік, наступний за звітним, відображаються у пояснювальній записці до бухгалтерської звітності організації.

1.4 Зміна облікової політики

Змінювати облікову політику підприємство може тільки в особливих випадках, які також зазначені в Положенні «Облікова політика підприємства».

Цими випадками є:

- Зміни законодавства Російської Федерації чи нормативних актів з бухгалтерського обліку;

- Розробки організацією нових способів ведення бухгалтерського обліку. Застосування нового способу ведення бухгалтерського обліку передбачає більш достовірну уяву фактів господарської діяльності в обліку та звітності організації або меншу трудомісткість облікового процесу без зниження ступеня достовірності інформації;

- Істотної зміни умов діяльності. Істотна зміна умов діяльності організації може бути пов'язано з реорганізацією, зміною власників, зміною видів діяльності, реструктуризацією виробництва, значним розширенням або зменшенням обсягів діяльності і т.д.

Не вважається зміною облікової політики затвердження способу ведення бухгалтерського обліку фактів господарської діяльності, які відмінні по суті від фактів, що мали місце раніше, або виникли вперше в діяльності організації.

Зміна облікової політики має бути обгрунтованим і оформлюється в порядку, передбаченому для облікової політики.

Зміна облікової політики має бути введені з 1 січня року (початку фінансового року), наступного за роком його затвердження.

Наслідки зміни облікової політики, що зробили або здатні суттєво вплинути на фінансове становище, рух грошових коштів чи фінансові результати діяльності організації, оцінюються в грошовому вираженні. Оцінка проводиться на підставі вивірених організацією даних на дату, з якої застосовується змінений спосіб ведення бухгалтерського обліку.

Наслідки зміни облікової політики, викликаного зміною законодавства Російської Федерації чи нормативним актами з бухгалтерського обліку, відображаються в бухгалтерському обліку та звітності в порядку, передбаченому відповідним законодавством або нормативним актом. Якщо відповідне законодавство або нормативний акт не передбачають порядок відображення наслідків зміни облікової політики, то вони відображаються в бухгалтерському обліку та звітності виходячи з вимоги представлення числових показників мінімум за два роки, крім випадків, коли оцінка в грошовому вираженні цих наслідків стосовно періодів, що передують звітному , не може бути проведена з достатньою точністю.

Відображення наслідків зміни облікової політики полягає у коригуванні включених в бухгалтерську звітність за звітний період відповідних даних за період, що передує звітному.

Зазначені коригування відображаються в бухгалтерській звітності. При цьому ніякі облікові записи не проводяться.

2 ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ДЛЯ ЦІЛЕЙ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

2.1 Порядок оформлення облікової політики

Основним нормативним документом, що регламентує основи формування і розкриття облікової політики організації для цілей бухгалтерського обліку є ПБУ 1 / 98.

Відповідно до п.2 ПБО 1 / 98 під облікової політики організації розуміється прийнята нею сукупність способів ведення бухгалтерського обліку - первинного спостереження, вартісного виміру, поточної угруповання і підсумкового узагальнення фактів господарської діяльності.

Обов'язок формування облікової політики покладено на головного бухгалтера організації. У той же час, оскільки згідно зі ст.6 Закону про бухгалтерський облік відповідальність за організацію бухгалтерського обліку в організаціях і дотримання законодавства при виконанні господарських операцій несуть керівники організацій, облікова політика повинна оформлятися наказом (розпорядженням) цього керівника.

Форма такого наказу (розпорядження) організаціями розробляється самостійно виходячи з діючої в них системи діловодства (див. додаток 1).

Якщо затверджується облікова політика невеликої організації (на підставі типових положень, без додаткових додатків), її можна включити в текст самого наказу (розпорядження).

Зміна та доповнення до облікової політики повинні оформляється в такому ж порядку, як і сама облікова політика, тобто наказом чи розпорядженням керівника підприємства (див. додаток 2).

Якщо організацією проведені зміни облікової політики або окремих її положень, то вони повинні бути введені з 1 січня року, наступного за роком його затвердження (тобто з початку наступного фінансового року).

2.2 Структура облікової політики з бухгалтерського обліку

Законодавчими та нормативними документами не регламентується порядок складання облікової політики. Організаціям дано право самим розробляти її положення виходячи з вимог Закону про бухгалтерський облік, ПБУ 1 / 98 та інших положень з бухгалтерського обліку.

При цьому існує ряд положень, наявність яких обов'язково при затвердженні облікової політики з бухгалтерського обліку (п.5 ПБУ 1 / 98), а саме:

- Робочий план рахунків бухгалтерського обліку;

- Господарської діяльності, за якими не передбачені типові (уніфіковані) форми первинних облікових документів, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;

- Порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань організації;

- Методи оцінки активів і зобов'язань;

- Порядок контролю за господарськими операціями (організація внутрішнього контролю в організації);

- Інші рішення, необхідні для організації бухгалтерського обліку.

Структура облікової політики з бухгалтерського обліку також встановлюється самою організацією. В якості прикладу я пропоную наступний принцип її побудови:

1) організаційні моменти облікової політики;

2) способи оцінки майна та зобов'язань та методи відображення їх у бухгалтерському обліку;

3) інші положення облікової політики.

Виходячи з подібної структури облікової політики з бухгалтерського обліку, розглянемо докладніше процес її формування.

Організаційні моменти облікової політики включають в себе різного роду положення, що стосуються загальних принципів побудови бухгалтерського обліку в організації (галузеві особливості, організація бухгалтерської служби, форми обліку, порядок складання звітності та ін.)

В обліковій політиці при визначенні методів і способів ведення бухгалтерського обліку в організації необхідно врахувати особливості тієї галузі, до якої вона відноситься (роздрібна або оптова торгівля, громадське харчування), а також застосування організаціями торгівлі та громадського харчування для цілей бухгалтерського обліку різного роду галузевих методик і рекомендацій . До них, зокрема відносяться:

1) Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку витрат, що включаються у витрати обігу і виробництва, і фінансових результатів на підприємствах торгівлі та громадського харчування, затверджені Роскомторгом і Мінфіном Росії 20 квітня 1995 р. N 1-550/32-2 (далі за текстом - Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку витрат, що включаються у витрати обігу);

2) Методика обліку сировини, товарів та виробництва в підприємствах масового харчування різних форм власності, затверджена Галузевим центром підвищення кваліфікації працівників торгівлі Комітету Російської Федерації з торгівлі 12 серпня 1994 р. N 1-1098/32-2 (далі за текстом - Методика обліку сировини );

3) Методичні рекомендації з обліку й оформлення операції прийому, зберігання та відпуску товарів в організаціях торгівлі, затверджені Листом Роскомторгом від 10 липня 1996 р. N 1-794/32-5 (далі за текстом - Методичні рекомендації з обліку товарів).

У зв'язку з цим необхідно нагадати, що з 1 січня 2002 р. Численні і сплата податку на прибуток для підприємств будь-яких галузей здійснюється відповідно до вимог гл.25 частини другої НК РФ. З набранням чинності цих положень податкового законодавства припинило діяти Положення про склад витрат. Відповідно втратили силу і різного роду галузеві інструкції та методичні вказівки з формування собівартості товарів (робіт, послуг).

У той же час Листом Мінфіну Росії від 29 квітня 2002 р. N 16-00-13/03 рекомендується організаціям до завершення робіт щодо розроблення та затвердження міністерствами і відомствами відповідних галузевих нормативних документів з питань організації обліку витрат на виробництво, калькулювання собівартості продукції (товарів , робіт, послуг) відповідно до Програми реформування бухгалтерського обліку, керуватися наявними в даний час галузевими інструкціями (вказівками) з урахуванням вимог, принципів і правил визнання в бухгалтерському обліку показників, розкриття інформації в бухгалтерській звітності відповідно до вже прийнятими нормативними документами з бухгалтерського обліку.

Таким чином, організаціям можна керуватися раніше прийнятими галузевими методиками і рекомендаціями в частині, що не суперечить чинним законодавчим і нормативним документам. Крім того, необхідно враховувати, що наведені вище галузеві методики і рекомендації можна застосовувати тільки до бухгалтерського обліку витрат організації та формування нею собівартості товарів (виробів громадського харчування). З метою оподаткування застосовуються виключно положення чинного податкового законодавства.

2.3 Організація облікової служби

Під облікової службою розуміється структурна одиниця підприємства, що виконує функції збору, обробки та групування інформації у вигляді зведених бухгалтерських документів, внесення записів на рахунки бухгалтерського обліку.

У залежності від організаційної структури облікового службою може бути не тільки бухгалтерія, а й інші підрозділи (група обліку податків, група зведеної звітності, група роботи з дебіторами, економічний, фінансовий відділи тощо).

Тому в обліковій політиці доцільно виділити основні моменти, що стосуються взаємовідносин головного бухгалтера (бухгалтерської служби) з іншими підрозділами (особливо виконують будь-які облікові функції) і керівництвом організації в цілому. Це можуть бути посилання на типові положення законодавства (наприклад, Закон про бухгалтерський облік), на внутрішні посадові інструкції головного бухгалтера та інших співробітників бухгалтерської служби, а також розроблене головним бухгалтером на підставі чинних законодавчих і нормативних актів Положення про бухгалтерську службу. Останнє, до речі, може бути затверджено як окремим наказом, так і у вигляді додатку до облікової політики організації з бухгалтерського обліку.

В обліковій політиці слід також відобразити порядок організації бухгалтерії, під якою розуміється структура бухгалтерської служби в організації.

При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку в організаціях, а також дотримання законодавства при виконанні господарських операцій несуть їх керівники (п.1 ст.6 Закону про бухгалтерський облік). Тому, виходячи з обсягів облікової роботи, керівникам організацій дозволено самим організовувати систему бухгалтерської служби, відобразивши даний факт в обліковій політиці організації. Так, відповідно до п.2 ст.6 Закону про бухгалтерський облік керівники організацій можуть:

- Заснувати бухгалтерську службу як структурний підрозділ, очолюване головним бухгалтером (дане положення відноситься в основному до великих і середнім організаціям);

- Ввести в штат посаду бухгалтера (для невеликих організацій, обсяг роботи яких дозволяє вести бухгалтерський облік одному бухгалтеру);

- Передати на договірних засадах ведення бухгалтерського обліку централізованої бухгалтерії (наприклад, для холдингів - передача ведення бухгалтерських справ дочірніх підприємств головної організації), спеціалізованої організації або бухгалтеру - фахівцю (характерно для невеликих підприємств, як правило, суб'єктів малого підприємництва, для яких недоцільно мати в штаті бухгалтерську службу або бухгалтера);

- Вести бухгалтерський облік особисто (при незначних обсягах фінансово-господарської діяльності малого підприємства).

Якщо в організації бухгалтерія виділена в окрему службу, то в обліковій політиці необхідно відобразити її структурна будова.

При централізованій формі всі аспекти бухгалтерського обліку зосереджені в головній (централізованої) бухгалтерії, що є єдиним підрозділом організації. Таке її побудова дає можливість організувати чіткий розподіл праці співробітників бухгалтерії та забезпечити контроль з боку даної облікової служби за всіма виробничими, комерційними та іншими процесами в організації.

Однак багато підприємств мають у своїй структурі мережу підрозділів, різних як за обсягами діяльності, так і за своїм виробничим профілем.

У цьому випадку може бути прийнято рішення про децентралізацію обліку з створенням бухгалтерських служб у кожному підрозділі організації.

2.4 Порядок відображення інформації в обліку і бухгалтерської звітності

Відповідно до п.4 ст.8 Закону про бухгалтерський облік всі організації зобов'язані вести бухгалтерський облік майна, зобов'язань і господарських операцій шляхом подвійного запису на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку, включених до робочого плану рахунків бухгалтерського обліку.

Щоб систематизувати і накопичувати інформацію, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, і відображати її на рахунках бухгалтерського обліку й у бухгалтерській звітності, організаціями ведуться регістри бухгалтерського обліку. Регістри ведуться в спеціальних книгах (журналах, журналах-ордерах), на окремих аркушах і картках, у вигляді машинограм, отриманих при використанні обчислювальної техніки, а також на магнітних стрічках, дисках, дискетах та інших машинних носіях. Така форма рахівництва називається журнально-ордерної і застосовується більшістю організацій.

Значно рідше застосовується меморіально-ордерна форма обліку, при якій на підставі даних первинних або накопичувальних документів складаються меморіальні ордери, що відбиваються в реєстраційному журналі (журналі господарських операцій), а потім у головній книзі.

Організаціями може застосовуватися також машинно-орієнтовані (автоматизовані) форми обліку на основі журнально-ордерної чи (значно рідше) меморіально-ордерної форми.

Застосована в організації форма обліку повинна бути відображена в її облікову політику.

За своїми показниками організації торгівлі (громадського харчування) можуть відноситися до так званим "малим підприємствам". Подібні організації-суб'єкти малого підприємництва, мають більш широкі можливості вибору, в якому порядку їм відображати облікову інформацію:

1) аналогічно вищезазначеному із застосуванням встановлених форм рахівництва (журнально-ордерної або меморіально-ордерної);

2) за формою рахівництва, встановленої для малих підприємств (скороченої).

3) за спрощеною системою оподаткування (згідно з гл.26.2 НК РФ і п.3 ст.4 Закону про бухгалтерський облік).

Дані обставини повинні бути також зафіксовані в обліковій політиці малого підприємства.

Залежно від типу і структури організацій торгівлі та громадського харчування можуть існувати деякі відмінності в составляемой ними бухгалтерської звітності.

Всі організації зобов'язані подавати бухгалтерську звітність у складі та в порядку, передбаченому Законом про бухгалтерський облік та ПБО 4 / 99. У той же час суб'єкти малого підприємництва можуть представляти скорочений перелік бухгалтерської звітності (п.85 Положення ведення бухгалтерського обліку).

Крім того, організації, що мають у своєму складі структурні підрозділи, виділені на окремі баланси, або територіально відокремлені підрозділи (представництва, філії та ін), повинні відобразити в обліковій політиці порядок складання консолідованої звітності в цілому по організації.

ВИСНОВОК

Виходячи з вищевикладеного можна зробити наступні висновки:

ПБО 1 / 98 було розроблено в рамках реформування російського бухгалтерського обліку в напрямку його відповідності міжнародним стандартам. Однак багато формулювань цього документа носять загальний характер і доповнюються по ряду моментів іншими Положеннями з бухгалтерського обліку, які є російськими стандартами у певній галузі бухгалтерського обліку. Крім того, багато методи і способи бухгалтерського обліку відрізняються від методів обліку податкового.

Це в свою чергу зажадало розробки облікової політики підприємства. Облікова політика підприємства - це сукупність конкретних форм і методів бухгалтерського обліку, заснованих на загальноприйнятих принципах та особливості підприємства. Крім облікової політики на підприємстві розробляється податкова політика, наявність якої не визначено нормативними документами, але практично вона потрібна кожному підприємству.

Прийнята організацією облікова політика повинна застосовуватися послідовно від одного звітного року до іншого. Це означає, що навіть, якщо організація щороку затверджує нову облікову політику, її положення (особливо в частині застосування методів відображення операцій у бухгалтерському обліку) все одно грунтуються на обліковій політиці попереднього року. Однак це зовсім не означає, що облікову політику зовсім не можна змінювати. У п.6 ПБО 1 / 98 наводяться випадки, коли можлива зміна облікової політики організації.

Облікова політика на різних підприємствах обов'язково буде відрізнятися, вона дає можливість вибору конкретних способів оцінки, калькуляції, складу і порядку ведення рахунків, форми бухгалтерського обліку та ін Все це в цілому складає ступінь свободи організації у формуванні облікової політики.

Неприпустимо, щоб деякі фактори враховувалися і розумілися підприємством і податковими органами по різному, в різні моменти часу. Наприклад, неприпустимою є ситуація, коли підприємство в одному місяці веде облік із застосуванням одних рахунків, а в наступному - інших. Залежно від прийняття в обліковій політиці підприємства того чи іншого способу оцінки засобів, нарахування зносу і так далі по-різному формується собівартість, відображаються операції.

Крім вищевикладеного, в обліковій політиці підприємства для бухгалтерського обліку можуть бути зафіксовані інші положення, які організація вважає для себе найбільш важливими.

Наприклад, в тому випадку, якщо чинним законодавством не врегульовані будь-які питання обліку або в різних законодавчих (нормативних) документах міститися суперечливі дані, підприємство може відобразити свою думку в обліковій політиці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Положення з бухгалтерського обліку "Облікова політика організацій" ПБУ1/98 (Наказ Мінфіну РФ від 09.12.98 № 60-Н).
Астахов В.П. Річна бухгалтерська звітність за 2007 рік та організація обліку в 2007 році. М - 2007 р.
Баришніков Н.П. Бухгалтерський облік, звітність і оподаткування; тому 1,2, М., 2007 р;
Бакаєв О.С., Безруких П.С., Врублевський Н.Д. Бухгалтерський облік: Підручник. - М.: Бухгалтерський облік, 2007. - 719 с.
Бакаєв О.С. Коментарі до нового Плану рахунків бухгалтерського обліку. - М.: ІПБ-БІНФА, 2006. - 423 с.
Безруких П. С. Бухгалтерський облік. - М.: Бухгалтерський облік, 2000 р.
Белобжецкій І. А. Бухгалтерський облік і внутрішній аудит. - М.: Бух. облік, 2006 р.
Богаченко В. М., Кирилова Н.А. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. - 4-е изд-е, переробці. і доп. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2007 .- 480.
Бурганова А. Г. Бухгалтерський облік на підприємствах різних організаційно-правових норм, Санкт-Петербург, 2005 р.
Бухгалтерський облік та звітність, нормативний документ, методичні рекомендації з обліку, складання періодичної звітності. М; 2004 р;
Бухгалтерський облік: Експрес-курс. М., «Инфра-М» 20074 р.
Вещунова Н.Л., Фоміна Л.Ф. Самовчитель по бухгалтерському і податковому обліку. - М.: Проспект, 2007. - 464 с.
Річний звіт за 2007р. - Додаток до журналу Головбух
Гуляєва А.Ф. Бухгалтерська звітність організацій; - Самара, 2006 р. Навчальний посібник.
Давидов В.А. Облік використаної прибутку та проведення реформації бухгалтерського балансу. ("Бухгалтерський облік" 2007 № 4).
Івашки Б.М. Бухгалтерський облік в торгівлі. М 2007
Івошкевіч Б.Б., Гарифуллин К.М. Бухгалтерський облік у промисловості. Навчальний посібник. Казань 2006
Камишанов П.М. Практичний посібник з бухгалтерського обліку. М; Економіка 2006
Козлова О.М. Парашутін Н. В. Бабченко Т.М Галаніна Є.М. "Бухгалтерський облік" М: 2005 р.
Кожинов В.Я. Самовчитель бухгалтерського обліку. М.: ИНФРА-М, 2007р.
Камишанов П.І.. Практичний посібник з бухгалтерського обліку. М., Економіка 2006
Кондраков Н.П. План і кореспонденція рахунків. М.: Гросбух, 2007 р.
Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. - М.: ИНФРА, 2007 р.
Ларіонов А.Д., Єрофєєв В.А. Бухгалтерський облік. Підручник. М.: Гросбух, 2006р. - 112 с.
Ларіонова Є. А. Бухгалтерський облік: Підручник .- М.: Проспект, 2005 р.
Миколаєва С. А., паній В. Ф. Бухгалтерський облік, звітність, економічний аналіз в 2007 році: Методика, практичні рекомендації. - М; АТ "ВПМ-центр", 2007 р-158 с;
Миколаєва С.А. Облікова політика організації. Засади формування, створення, практично рекомендації, аудиторська перевірка .- М: Аналітика-Прес, 2006.
Новиченко П.П Бухгалтерський облік: Учебнік/..- 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2006 р.
Новодворський В.Д. та ін Бухгалтерська звітність: складання та аналіз. М. Бухгалтерський облік за 2007 рік, 80с.
Пака А. С. Досконалість до Положення про бухгалтерський облік та звітності та Плани рахунків (Бухгалтерський облік 2003 р. № 6);
Практичний журнал "Головбух"

- Лютий 2007 р.

- Липень 2006 р.

Хахонова М.М. Основи бухгалтерського обліку та аудиту. - Ростов н / Д: Фенікс, 2007. - 480 с.
Щадулова С.М. Основи бухгалтерського обліку. Навчальний посібник. М 2007

ДОДАТОК 1

Наказ N

"Про облікову політику

(Назва організації)

на 2007 рік "

м. Ростов-на-Дону "31" грудня 2006

На підставі Федерального закону від 21 листопада 1996 р. N 129-ФЗ "Про бухгалтерський облік", Положення з бухгалтерського обліку "Облікова політика організації" ПБУ 1 / 98, Податкового кодексу РФ та інших законодавчих і нормативних актів, а також відповідно до Статуту організації

наказую:

1. Затвердити Положення про Облікової політики з бухгалтерського обліку на 2007 р.

2. Контроль за дотриманням положень Облікової політики (назва організації торгівлі або громадського харчування) покласти на головного бухгалтера організації (П.І.Б.).

Генеральний директор (П.І.Б.)

(Підпис)

ДОДАТОК 2

Наказ N

"Про внесення доповнень до облікової політики

(Назва організації)

на 2007 рік "

м. Ростов-на-Дону "14" квітня 2006

На підставі Федерального закону від 21 листопада 1996 р. N 129-ФЗ "Про бухгалтерський облік", Положення з бухгалтерського обліку "Облікова політика організації" ПБУ 1 / 98, інших законодавчих і нормативних актів, а також відповідно до Статуту організації

наказую:

1. Внести такі доповнення до облікової політики з бухгалтерського обліку на 2007 р.:

1) доповнити облікову політику з бухгалтерського обліку на 2007 р. разд.4.10. "Облік кредитів і позик" такого змісту:

4.10.1. Організація не переводить довгострокову заборгованість за кредитами і позиками у короткострокову.

4.10.2. Виникаючі в ході отримання кредитів і позик у Організації додаткові витрати включаються до складу операційних витрат безпосередньо у періоді їх виникнення.

4.10.3. У разі видачі Організацією позикових зобов'язань при отриманні кредитів і позик на дані нараховані відсотки (дисконт) відображаються в обліку разом з основною заборгованістю.

4.10.4. Організація не виробляє фінансових вкладень за рахунок тимчасово вільних коштів, отриманих для придбання інвестиційних активів.

2. Контроль за дотриманням положень Облікової політики Організації з урахуванням проведених доповнень покласти на головного бухгалтера організації (П.І.Б.).

Генеральний директор (П.І.Б.)

(Підпис)