Облік розрахунків з постачальниками і покупцями 2

Лекція

Облік розрахунків з постачальниками і покупцями

Надходження товарів від постачальника в бухгалтерському обліку відображається проведеннями:

а) в оптовій торгівлі:

Дебет 41-1 «Товари в оптовій торгівлі» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - на суму товару, що надійшов (без ПДВ);

Дебет 19-4 «Податок на додану вартість по придбаних товарах» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - на суму ПДВ, пред'явленого постачальником товару.

б) у роздрібній торгівлі:

Дебет 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - на суму товару, що надійшов (без ПДВ);

Дебет 19-4 «Податок на додану вартість по придбаних товарах» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - на суму ПДВ, пред'явленого постачальником товару.

Якщо у товаросупровідних і розрахункових документах постачальника окремим рядком виділено тара, в якій надійшов товар, то в бухгалтерському обліку роблять записи в залежності від умов використання цієї тари:

1) у випадках, коли за умовами договору тара повинна бути повернена постачальнику, ціну, за якою відписана в документах тара, називають заставною. Крім того, вартість зворотної тари не обкладається ПДВ, тобто заставна ціна не містить ПДВ. Отже, в обліку бухгалтер зробить проводку:

Дебет 41-3 «Тара під товаром і порожня» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - відображено вартість зворотної тари за заставними цінами;

2) у випадках, коли за умовами договору тара не є поворотною, але торгове підприємство:

а) надалі продає цю тару за цінами можливої ​​реалізації чи

б) при відпустці товару покупцеві відображає в товаросупровідних документах вартість тари окремим рядком, у бухгалтерському обліку при оприбуткуванні тари роблять проводки:

Дебет 41-3 «Тара під товаром і порожня» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - відображено вартість тари за ціною постачальника;

Дебет 194 «Податок на додану вартість по придбаних товарах» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - відображено суму ПДВ на вартість тари, пред'явлена ​​постачальником товару;

3) торгове підприємство може спливаются вартість тари в витрати на продаж (витрати обігу). У цьому випадку вартість тари, що надійшла від постачальника, відображається у бухгалтерському обліку проводками:

Дебет 41-3 «Тара під товаром і порожня» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - відображено вартість тари за ціною постачальника;

Дебет 19-4 «Податок на додану вартість по придбаних товарах» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - відображено суму ПДВ на вартість тари, пред'явлена ​​постачальником товару.

При списанні тари в витрати роблять проводку:

Дебет 44 «Витрати на продаж» Кредит 41-3 «Тара під товаром і порожня» - відображено вартість тари, списаної у витрати за актом на списання;

4) торгове підприємство може включити вартість тари, що надійшла з товаром, в облікову ціну цього товару (якщо це встановлено облікової політикою організації і положенням про ціноутворення, розробленим організацією та затвердженими її керівником). У такому випадку бухгалтер зробить проводки:

- В оптовій торгівлі:

Дебет 41-1 «Товари в оптовій торгівлі» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - відображено вартість тари в цінах постачальника (без ПДВ);

Дебет 19-4 «Податок на додану вартість по придбаних товарах» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - відображено суму ПДВ на вартість тари, пред'явлена ​​постачальником товару;

- У роздрібній торгівлі:

Дебет 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - відображено вартість тари в цінах постачальника (без ПДВ);

Дебет 19-4 «Податок на додану вартість по придбаних товарах» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - відображено суму ПДВ на вартість тари, пред'явлена ​​постачальником товару;

5) в організаціях роздрібної торгівлі, а також у буфетах організацій громадського харчування скляний посуд (склотара) завжди враховується на балансовому субрахунку 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі». При надходженні товарів до склотарі в бухгалтерському обліку роблять такі записи:

Дебет 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - відображено вартість товару, що надійшов в склотарі (у тому числі вартість склотари) в цінах постачальника (без ПДВ);

Дебет 194 «Податок на додану вартість по придбаних товарах» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - відображено суму ПДВ на вартість надійшов в склотарі товару (в тому числі на вартість склотари), пред'явлена ​​постачальником товару.

У 3 темі ми розглянули порядок приймання товарів від постачальників і оформлення документів. Оформлені при прийманні товарів документи (приймальні акти, товарні накладні, інші товаросупровідні документи) є первинними обліковими документами. Вони надходять до бухгалтерії, і на підставі цих документів бухгалтер робить відповідні записи в обліку (бухгалтерські проводки).

При цьому керуються такими правилами:

правило 1

- Якщо надійшов від постачальника товар за кількістю, якістю, комплектності відповідає товаросупровідними документами, то в обліку роблять проводки:

Дебет 41 «Товари» Кредит 60-1 «Постачальники товару» - на вартість товару, що надійшов згідно з документами постачальника

Дебет 19-4 «ПДВ по придбаних товарах» Кредит 60-1 «Постачальники товару» - на суму ПДВ за надійшов товару згідно з рахунком-фактурою, пред'явленим постачальником.

правило 2

- Якщо виявлено розбіжності з документами постачальника, але товар надійшов без попередньої оплати або з частковою передоплатою, яка не перевищує вартості фактично надійшов товару, то поступають таким чином:

бухгалтер на підставі акту робить запис по дебету рахунку 41 «Товари» та кредитом рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» субрахунок «Постачальники товару» на вартість фактично надійшов товару:

Дебет 41 «Товари» Кредит 60-1 «Постачальники товару» - на вартість фактично надійшов товару;

Дебет 194 «ПДВ по придбаних товарах» Кредит 60-1 «Постачальники товару» - на суму ПДВ за фактично надійшов товару.

Якщо під час приймання товару виявлено розбіжність з якості (наприклад, надійшов товар іншої сортності), то він оприбутковується за ринковими цінами, що відповідають якісним характеристикам товару, що надійшов:

Дебет 41 «Товари» Кредит 60-1 «Постачальники товару» - на вартість товару без урахування ПДВ за ринковими цінами, що відповідають якості поставленого товару;

Дебет 194 «ПДВ по придбаних товарах» Кредит 60-1 «Постачальники товару» - на суму ПДВ на ринкову вартість товару, що надійшов.

Якщо під час приймання товару виявилися розбіжності з документами постачальника за кількістю або якістю товару, то один примірник акта направляється постачальнику або вантажовідправнику, а оплачується тільки кількість фактично надійшов товару. При розбіжностях за якістю товар, що надійшов оплачується за ринковими цінами.

правило 3

- Якщо товар був попередньо сплачена, а при прийманні товару виявлено розбіжності з документами постачальника, то в бухгалтерському обліку це відображають такими записами:

Дебет 60-2 «Аванси видані» Кредит 51 «Розрахунковий рахунок» - на суму передоплати, перерахованої постачальнику;

Дебет 41 «Товари» Кредит 60-1 «Постачальники товару» - на суму фактично надійшов товару;

Дебет 194 «ПДВ по придбаних товарах» Кредит 60-1 «Постачальники товару» - на суму ПДВ за фактично надійшов товару;

Дебет 60-1 «Постачальники товару» Кредит 60-2 «Аванси видані» - залік передоплати на суму фактично надійшов товару з урахуванням ПДВ;

Дебет 76-2 «Розрахунки за претензіями» Кредит 60-2 «Аванси видані» - на суму відсутнього товару (за цінами постачальника з урахуванням ПДВ). Суму даної проводки визначають на підставі бухгалтерських розрахунків претензійних (рекламаційних) сум.

правило 4

- Якщо недостача товару при його прийманні сталася не з вини постачальника, то в бухгалтерському обліку слід зробити такий запис:

Дебет 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кредит 60-1 «Постачальники товару» - на суму недостачі.

Після з'ясування причин нестачі і визначення осіб, які будуть відшкодовувати втрати (або неможливості визначення таких осіб), робиться запис по кредиту рахунка 94.

правило 5

- Якщо якість товару, що надійшов не відповідає документам постачальника, і при цьому товар оплачено повністю, або сума передоплати перевищує вартість товару за ринковими цінами, то товар оприбутковується за цінами постачальника, а потім проводиться його уцінка. Сума уцінки пред'являється постачальникові в претензійному порядку:

Дебет 41 «Товари» Кредит 60-1 «Постачальники товару» - на вартість товару без урахування ПДВ у документах постачальника;

Дебет 194 «ПДВ по придбаних товарах» Кредит 60-1 «Постачальники товару» - на суму ПДВ, зазначену в документах постачальника. Потім відображається уцінка товару:

Дебет 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кредит 41 «Товари» - на суму уцінки товару до вартості, що відповідає фактичному якості товару;

Дебет 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кредит 194 «ПДВ по придбаних товарах» - сума ПДВ, яка припадає на суму уцінки.

І нарешті, бухгалтер робить проводку на суму претензії постачальнику: Дебет 76-2 «Розрахунки за претензіями» Кредит 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей».

правило 6

- Якщо неякісний товар підлягає поверненню постачальникові, і при цьому товар попередньо оплачений (повністю або частково), то такий товар не оприбутковується на баланс організації торгівлі, а враховується за балансом:

Дебет 002 «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання» - на суму товару, що надійшов за цінами постачальника (з урахуванням ПДВ).

Після складання акту і претензійних документів організація-покупець оформляє накладну на повернення товару, на підставі якої бухгалтер зробить запис:

Кредит 002 «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання» - на суму товару, що повертається за цінами постачальника (з урахуванням ПДВ).

Одночасно в бухгалтерському балансі бухгалтер зробить запис:

Дебет 76-2 «Розрахунки за претензіями» Кредит 60-2 «Аванси видані» - на суму передоплати за товар, який виявився неякісним і був повернутий постачальнику;

- Якщо якість товару, що надійшов не відповідає документам постачальника, і при цьому товар сплачений не був, то бухгалтер врахує неякісний товар за балансом:

Дебет 002 «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання» - на суму товару, що надійшов за цінами постачальника (з урахуванням ПДВ).

Після складання акту і претензійних документів організація-покупець оформляє накладну на повернення товару, на підставі якої бухгалтер зробить запис:

Кредит 002 «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання» - на суму товару, що повертається за цінами постачальника (з урахуванням ПДВ).

правило 7

- При невідфактуровані поставки бухгалтер виробляє в обліку записи про оприбуткування товарів на підставі акта за формою ТОРГ-4. При цьому до рахунку 41 слід відкрити спеціальний субрахунок «невідфактуровані поставки»:

Дебет 41-5 «невідфактуровані поставки» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - на суму товару, що надійшов за цінами, зазначеним у договорі, або за ринковими цінами (якщо в договорі ціна не зазначена).

Коли в організацію надійдуть розрахункові документи постачальника, бухгалтер сторнує раніше зроблені проводки і відобразить надходження товару в звичайному порядку, встановленому обліковою політикою організації.

правило 8

- При оприбуткуванні тари, не зазначеної в рахунку постачальника, бухгалтер на підставі акту уніфікованої форми ТОРГ-5 робить проводку.

Дебет 41-3 «Тара під товаром і порожня» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - на вартість тари, визначеної за ринковою ціною (ціною можливої ​​реалізації).

правило 9

- Якщо при прийманні товару при завіс тари виявлені розбіжності з документами постачальника, то на підставі акту уніфікованої форми ТОРГ-6, у бухгалтерському обліку роблять такі записи:

Дебет 41-1 «Товари в оптовій торгівлі» (або 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі») Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - відображено вартість товару, що надійшов в цінах постачальника відповідно до документами постачальника;

Дебет 194 «ПДВ по придбаних товарах» Кредит 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» - відображено суму ПДВ, пред'явлена ​​постачальником в рахунку-фактурі;

Дебет 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кредит 41-1 «Товари в оптовій торгівлі» (або 41-2 «Товари в роздрібній торгівлі») - відбита недостача товарів в результаті завісу тари;

Дебет 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кредит 194 «ПДВ по придбаних товарах» - відображено суму ПДВ, обчислена з суми недостачі товару, виявленої в результаті завісу тари;

Дебет 76-2 «Розрахунки за претензіями» Кредит 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» - пред'явлена ​​претензія постачальнику.

Якщо товар не був оплачений постачальнику, або сума передоплати не перевищила фактичну вартість товару, що надійшов, то слід зарахувати суму заборгованості перед постачальником за поставлений товар згідно з товаросупровідними документами з сумою заборгованості постачальника за виявлену недостачу:

Дебет 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» Кредит 76-2 «Розрахунки за претензіями» - заборгованість організації торгівлі перед постачальником зменшена на суму пред'явленої претензії (на суму нестачі в результаті завісу тари);

Дебет 60-1 «Розрахунки з постачальниками товарів» Кредит 60-2 «Аванси видані» - зарахована сума авансу (якщо торгова організація виробляла часткову передоплату товару).

Договори міни

Товарообмінні (бартерні) операції відображаються в бухгалтерському обліку як три господарські операції.

1) отримання товару від учасника договору міни - залежно від умов договору про момент переходу права власності.

Дебет 002 або Дебет 41 Кредит 60;

2) відвантаження товару учаснику договору міни - залежно від умов договору про момент переходу права власності:

Дебет 45 Кредит 41 або:

Дебет 62 Кредит 90, Дебет 90 Кредит 41;

3) залік взаємних вимог за договором міни: Дебет 60 Кредит 62,

а при нерівноцінний обмін:

Дебет 51 Кредит 60, 62, або Дебет 60, 62 Кредит 51.

Момент переходу права власності може визначатися:

- Відповідно до ст. 570 ЦК РФ - право власності на обмінювані товари переходить до учасників після виконання ними зобов'язань за договором міни;

- Відповідно до договору.

Приклад 1

Торгова організація А уклала договір міни з організацією Б. Обмін є рівноцінним. Право власності на товар переходить до сторін договору після виконання ними зобов'язань за договором. Організація А відвантажила товар на 118 000 руб. (У тому числі ПДВ 18 000 руб.) І отримала товар на ту ж суму -118 000 руб. з урахуванням ПДВ 18%. Купівельна (облікова) вартість відвантаженого товару становить 90 000 руб.

В обліку організації А зроблені проводки:

1) товар відвантажується після отримання товару від другої сторони:

Дебет 002 - 118 000 руб. - Надійшов товар від організації Б;

Дебет 62-1 Кредит 90-1 - 118 000 руб. - Відвантажено товар організації Б;

Дебет 90-2 Кредит 41-1 - 90 000 руб. - Списана собівартість відвантаженого товару в купівельних цінах;

Дебет 90-3 Кредит 68-3 - 18 000 руб. - Нарахований ПДВ на вартість відвантаженого товару;

Кредит 002 - 118 000 руб. - Отриманий в обмін товар списаний з позабалансового обліку у зв'язку з переходом права власності до організації А;

Дебет 41-1 Кредит 60-1 - 100 000 руб. - Надійшов від організації Б товар врахований у балансі;

Дебет 19-4 Кредит 60-1 - 18 000 руб. - Відображено ПДВ, пред'явлений організацією Б;

Дебет 60-1 Кредит 62-1 - 118 000 руб. - Зроблено залік взаємних вимог за договором міни.

2) товар відвантажується до отримання товару від другої сторони:

Дебет 45 Кредит 41-1 - 90 000 руб. - Відвантажено товар організації Б;

Дебет 41-1 Кредит 60-1 - 100 000 руб. - У балансі організації А відображено надходження товару від організації Б;

Дебет 19-4 Кредит 60-1 - 18 000 руб. - ПДВ, пред'явлений організацією Б;

Дебет 62-1 Кредит 90-1 - 118 000 руб. - Відбитий виторг від продажу товару за договором міни після отримання товару від організації Б;

Дебет 90-2 Кредит 45 - 90 000 руб. - Списана вартість (у купівельних цінах) відвантаженого товару;

Дебет 90-3 Кредит 68-3 - 18 000 руб. - Нарахований ПДВ із вартості переданого за договором міни товару;

Дебет 60-1 Кредит 62-1 - 118 000 руб. - Залік взаємних вимог за договором міни.

Положеннями з бухгалтерського обліку передбачено особливий порядок визначення виручки від продажу товарів за договором міни та визначення фактичної собівартості отриманих за договором міни товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з п. 6.3 ПБУ 9 / 99 «Доходи організації» виручка від передачі товарів за договором міни відображається в обліку виходячи з вартості отриманого майна. При цьому вартість отриманого майна визначається за цінами, за якими організація зазвичай набуває таке або аналогічне майно.

Приклад 2

Організація А обміняла 100 мішків борошна по 50 кг у кожному на 60 мішків цукру по 50 кг у кожному. Облікова ціна борошна (ціна, за якою борошно оприбуткована в балансі організації А) складає 8 руб. за 1 кг. Обмін є рівноцінним. Організація А відвантажила борошно після отримання цукру.

За останній місяць організація А набувала цукор у постачальників за ціною 15 руб. за 1 кг. Таким чином, вартість отриманої з обміну партії цукру «за звичайними цінами» становить 45 000 руб. (60 мішків х 50 кг х 15 руб.). Відвантаження борошна організацією А слід відобразити проводками:

Дебет 62-1 Кредит 90-1 - 49 500 руб. (45 000 руб. + 45 000 руб. Х 10% ПДВ)-відбитий виторг від продажу цукру;

Дебет 90-2 Кредит 41-1 - 40 000 руб. (100 мішків х 50 кг х 8 крб.) - Списана вартість відвантаженої борошна в облікових цінах;

Дебет 90-3 Кредит 68-3 - 4500 руб. (45 000 руб. Х 10%) - нарахований ПДВ із вартості переданого за договором міни товару.

Якщо вартість отриманого в результаті обміну товару визначити неможливо (наприклад, організація вперше отримує такий товар), то виторг від продажу треба визначати виходячи з ціни, по якій зазвичай реалізується передане за договором міни майно.

Приклад 3

Організація А обміняла 100 мішків борошна (по 50 кг у кожному) на килимові вироби. Обмін визнається договором рівноцінним. Облікова ціна борошна (ціна, за якою борошно оприбуткована в балансі організації А складає 8 крб. За 1 кг. Організація А відвантажила борошно після отримання килимових виробів.

Організація А ніколи не закуповувала килимові вироби раніше, тому для визначення розміру виручки від продажу організація А має визначити вартість переданої за договором борошна в звичайних для організації А цінах реалізації. Припустимо, що протягом останнього місяця організація А продавала борошно за 11 руб. за 1 кг (у т.ч. ПДВ). Отже, вартість переданої партії борошна складе 55 000 руб. (11 руб. Х 100 мішків х 50 кг), в тому числі ПДВ 5000 руб. (55 000 руб. Х 10/110).

В обліку організації А передачу товару за договором міни слід відобразити проводками:

Дебет 62-1 Кредит 90-1 - 55 000 руб .- відображена виручка від продажу борошна;

Дебет 90-2 Кредит 41-1 - 40 000 руб. (100 мішків х 50 кг х 8 крб.) - Списана вартість відвантаженої борошна в облікових цінах;

Дебет 90-3 Кредит 68-3 - 5000 руб. - Нарахований ПДВ із вартості переданого за договором міни товару.

Згідно п.10 ПБО 5 / 01 «Облік матеріально-виробничих запасів» фактична собівартість товарів, отриманих за договором міни, дорівнює вартості товарів, переданих за договором міни. При цьому вказана вартість визначається виходячи з цін, за якими в порівняльних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних товарів.

Приклад 4

Повернемося до умов прикладу 2 і визначимо, за якою вартістю організація А має оприбуткувати цукор. За останній місяць організація А продавала борошно за 10 руб. за 1кг (без урахування ПДВ). Вартість переданої партії борошна «за звичайними цінами» складе 10 руб. х 100 мішків х 50 кг = 50 000 руб. Таким чином, організація А має оприбуткувати партію цукру за вартістю 50000 руб. і зробити в обліку запис:

Дебет 41-1 Кредит 60-1 - 50 000 руб. - Оприбуткована партія цукру.

Постачальник цукру в товарній накладній і рахунку-фактурі на цукор вказав вартість партії цукру 49 500 руб., В т.ч. ПДВ - 4500 руб. Саме цю суму організація А зможе прийняти до податкового відрахування при обчисленні ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету. Суму ПДВ, яку постачальник цукру пред'явив в рахунку-фактурі, слід відобразити проводкою:

Дебет 19-4 Кредит 60-1 - 4500 руб. - ПДВ, пред'явлений постачальником товару. Залік взаємних вимог відбивається проводкою:

Дебет 60-1 Кредит 62-1 - 49 500 руб. - Зроблено залік взаємних вимог.

Різниця між вартістю (з урахуванням ПДВ) отриманого товару і вартістю (з урахуванням ПДВ) переданого товару відноситься на інші доходи:

Дебет 60-1 Кредит 91 - 5000 руб. (50 000 + 4500 - 49 500).

Зверніть увагу, якщо вартість переданого товару вища вартості отриманого товару, то зазначена різниця відноситься на інші витрати.

Якщо організація не може визначити ціну товару, що передається (наприклад, раніше організація не продавала такий же або аналогічний товар), то вартість отриманого за договором міни товару слід обчислювати за звичайною купівельною ціною аналогічного товару.

Приклад 5

Змінимо умови прикладу 3 і припустимо, що організація А ніколи раніше не продавала борошно. А звичайна покупна ціна партії килимових виробів для організації А складає 60 000 руб. без урахування ПДВ. Таким чином, килимові вироби будуть оприбутковані за вартістю 60 000 руб.:

Дебет 41-1 Кредит 60-1 - 60 000 руб. - Відображено вартість товару, що надійшов (по «звичайними цінами» без ПДВ).

Постачальник килимів в рахунку-фактурі вказав вартість переданого товару в розмірі 48 675 руб., В т.ч. ПДВ 7425 руб. Тому організація А відобразить ПДВ, пред'явлений постачальником, такий проводкою:

Дебет 19-4 Кредит 60-1 - 7425 руб. - Відображено суму ПДВ, пред'явлена ​​постачальником.

Виручку від продажу борошна організація А має визначити за вартістю отриманих килимових виробів, за якою вона зазвичай їх набуває. Ця вартість складає 60 000 руб. В обліку організації А зроблені записи:

Дебет 62-1 Кредит 90-1 - 66 000 руб. (60 000 руб. + 60 000 руб. Х 10% ПДВ)-відбитий виторг від продажу борошна;

Дебет 90-2 Кредит 41-1 - 40 000 руб. - Списана вартість борошна в облікових цінах;

Дебет 90-3 Кредит 68-3 - 6000 руб. - Нарахований ПДВ з вартості переданої борошна, визначеної виходячи із звичайних цін покупних партії килимових виробів;

Дебет 60-1 Кредит 62-1 - 66 000 руб. - Залік взаємних вимог за договором міни;

Дебет 60-1 Кредит 91 - 1425 руб. (60 000 + 7425 - 66 000) - різниця між вартістю (з урахуванням ПДВ) товару, що надійшов і продажною вартістю (з урахуванням ПДВ) переданого товару.

У п. 17 Методичних вказівок по бухгалтерському обліку матеріально-виробничих запасів уточнено, що при нерівноцінний обмін різниця у вартості обмінюваних товарів числиться у сторони, яка передала товар більшої вартості, за дебетом рахунка розрахунків. Новоутворена заборгованість погашається у порядку, встановленому договором.

Приклад 6

Торгова організація за договором міни отримала товари від постачальника. Вартість отриманих товарів становить 177 000 руб., В тому числі ПДВ 27 000 руб. В обмін на отримані товари організація відвантажила товари на суму 147 500 руб., В тому числі ПДВ 22 500 руб. Закупівельна вартість (вартість в облікових цінах) відвантаженого товару становить 100 000 руб.

За умовами договору міни торгова організація повинна доплатити постачальнику 29 500 руб.

В обліку торгової організації зроблені проводки:

Дебет 002 - 177 000 руб. - Отримано товар від постачальника (учасника за договором міни);

Дебет 62-1 Кредит 90-1 - 147 500 руб. - Відбитий виторг від продажу переданого за договором міни товару;

Дебет 90-2 Кредит 41-1 - 100 000 руб. - Списана балансова вартість (вартість в облікових цінах) переданого товару;

Дебет 90-3 Кредит 68-3 - 22 500 руб. - Нарахований ПДВ із вартості переданого товару;

Кредит 002 - 177 000 руб. - Списано з позабалансового обліку отриманий товар у зв'язку з переходом права власності на цей товар торгової організації;

Дебет 41-1 Кредит 60-1 - 147 500 руб. - Оприбуткований отриманий за договором міни товар у цінах постачальника;

Дебет 19-4 Кредит 60-1 - 27 000 руб. - ПДВ, пред'явлений постачальником товару;

Дебет 60-1 Кредит 62-1 - 147 500 руб. - Залік взаємних вимог;

Дебет 60-1 Кредит 51 - 29 500 руб. - Торгова організація сплатила постачальникові (другому учаснику договору) різницю у вартості обмінюваних товарів.

Взаємозаліки

Зарахування зустрічних однорідних вимог є одним зі способів припинення зобов'язань і регулюється главою 26 ГК РФ.

Однорідними є вимоги, які якісно порівнянні і можуть бути зведені до одного еквіваленту.

Згідно зі ст. 410 ЦК РФ взаємозалік - це спосіб повного або часткового припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав, або строк якої не зазначений, або визначений моментом пред'явлення вимоги.

При проведенні взаємозаліку повинні бути дотримані такі обов'язкові умови:

- Наявність зустрічних заборгованостей, визнаних і не оспорюваних сторонами;

- Однорідність зустрічних вимог;

- Факт настання терміну погашення зобов'язань.

При проведенні двостороннього взаємозаліку між двома організаціями погашаються зобов'язання по двох самостійним договорами, які можуть бути укладені як одночасно, так і в різний час. Ціна цих договорів, строки та умови оплати можуть бути різними. Кожен з учасників заліку за одним договором виступає кредитором, а по іншому - боржником.

Приклад 7

ТОВ «Красоптторг» уклало договір поставки № 98 від 20.06.08 р. з ЗАТ «Пивзавод». Згідно з цією угодою ТОВ «Красоптторг» має поставити 1500 кг цукру за ціною 16 руб. 50 коп. з урахуванням ПДВ. ЗАТ «Пивзавод», за умовами договору повинен сплатити поставлений товар протягом 3-х днів з моменту поставки.

Облікова ціна цукру становить 12 руб.

24 червня 2008 ТОВ «Красоптторг» відвантажив товар «Пивзавод». В обліку «Красоптторга» зроблені записи:

Дебет 62-1 Кредит 90-1 - 24 750 руб. (16 руб. 50 коп. Х 1500 кг) - відбитий виторг від продажу цукру;

Дебет 90-2 Кредит 41-1 - 18 000 руб. (12 руб. Х 1500 кг) - відбита собівартість відвантаженого цукру (вартість цукру в облікових цінах);

Дебет 90-3 Кредит 68-3 - 2250 руб. (24 750 руб. Х 10/110) - нарахований ПДВ із вартості відвантаженого цукру.

ЗАТ «Пивзавод» регулярно постачає пиво та безалкогольні напої ТОВ «Красоптторг» за договором про тривалих господарських зв'язках № 16 від 10.01.08 р. Станом на 27 червня 2008 р. заборгованість ТОВ «Красоптторг» за отриману від «Пивзаводу» продукцію склала 20 000 руб. Тому «Пивзавод» запропонував провести залік взаємних заборгованостей на суму 20 000 руб., А решту суми боргу «Пивзавод» перерахував на розрахунковий рахунок «Красоптторга».

27 червня було складено наступну угоду:

УГОДА № 1

про проведення взаємних розрахунків

р. Дівногорськ «27» червня 2008 р

ТОВ «Красоптторг» в особі генерального директора Шакур-на А Є., діє на підставі Статуту, іменоване в подальшому «Сторона 1», і ЗАТ «Пивзавод» в особі генерального директора Потапова І.І., що діє на підставі Статуту, іменоване Надалі «Сторона 2», уклали цю Угоду про проведення взаємних розрахунків у наступному порядку.

1. Сторона 1 - ТОВ «Красоптторг» - припиняє грошові зобов'язання Сторони 2 - ЗАТ «Пивзавод», що виникли на підставі договору поставки № 98 від 20.06.08 р., на суму 20000 (двадцять тисяч) руб.

2. Сторона 2 - ЗАТ «Пивзавод» - припиняє грошові зобов'язання Сторони 1 - ТОВ «Красоптторг», що виникли на підставі договору про тривалих господарських зв'язках № 16 від 10.01.08 р., на суму 20000 (двадцять тисяч) руб.

3. Сторона 2 зобов'язується зробити розрахунок із Стороною 1 у сумі 4750 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят) грн. у термін до 1 липня 2008

4. Ця Угода складена в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

5. Угода набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

6. Угода може бути розірвана тільки за взаємною згодою сторін. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, прийнятих за цією Угодою, не допускається.

7. Суперечки, що виникли при виконанні Угоди, підлягають розгляду в арбітражному суді.

Адреси та підписи сторін:

ТОВ «Красоптторг» ЗАТ «Пивзавод»

р. Дівногорськ, м. Дівногорськ,

вул. Свердлова, буд 14 вул. Північна, буд.5

Генеральний директор Генеральний директор

А.Є. Шакурін І.І. Потапов

На підставі зазначеної угоди в обліку «Красопторга» зроблено запис:

Дебет 60-1 Кредит 62-1 - 20 000 руб. - На суму виробленого взаємозаліку.

Надходження грошових коштів від «Пивзаводу" відображене проводкою:

Дебет 51 Кредит 62-1 - 4750 руб. (24 750 руб. - 20 000 руб.) - Сума заборгованості після проведення взаємозаліку перерахована на розрахунковий рахунок «Красоптторга».

Учасників угоди про взаємозалік може бути більше двох. Такий взаємозалік називається багатостороннім. Він проводиться, коли у трьох або більше організацій виникають зустрічні взаємні заборгованості один перед одним. При проведенні багатостороннього взаємозаліку його учасники погашають ці взаємні заборгованості.

Приклад 8

Взаємовідносини трьох організацій А, Б та В представимо у вигляді таблиці:

У бухгалтерських балансах організацій після проведення операцій з відвантаження і отримання товару утворилися наступні дебіторські і кредиторські заборгованості:

Організації А, Б та В склали наступну угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог:

УГОДА № 15

про проведення взаємних розрахунків

р. Дівногорськ «21» жовтня 2008

Організація «А» в особі генерального директора Іванова І.І., що діє на підставі Статуту, іменована надалі

«Сторона 1», Організація «Б» в особі генерального директора Петрова П.П., що діє на підставі Статуту, іменована надалі «Сторона 2», і Організація «В» в особі генерального директора Сидорова С.С., що діє на підставі Статуту, іменована надалі «Сторона 3», уклали цю Угоду про проведення взаємних розрахунків у наступному порядку:

1. Сторона 1 - Організація «А» - припиняє грошові зобов'язання Сторони 2 - Організації «Б», що виникли на підставі договору поставки № _от___, на суму 60000 (шістдесят тисяч) руб.

2. Сторона 2 - Організація «Б» - припиняє грошові зобов'язання Сторони 3 - Організації «В», що виникли на підставі договору № __от___, на суму 60 000 (шістдесят тисяч) руб.

3. Сторона 3 - Організація «В» - припиняє грошові зобов'язання Сторони 1 - Організації «А», що виникли на підставі договору № __от___, на суму 60000 (шістдесят тисяч) руб.

4. Сторона 2 зобов'язується зробити розрахунок із Стороною 1 в сумі 60000 (шістдесят тисяч) руб. в строк до_____.

5. Сторона 3 зобов'язується провести розрахунок із Стороною 2 у сумі 24 000 (двадцять чотири тисячі) руб. в строк до_____.

6. Ця Угода складена в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

7. Угода набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

8. Угода може бути розірвана тільки за взаємною згодою сторін. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, прийнятих за цією Угодою, не допускається.

9. Суперечки, що виникли при виконанні Угоди, підлягають розгляду в арбітражному суді.

Тепер подивимося, яким чином зазначені операції відображені в балансах організацій.

- Організація А:

Дебет 62-1 «Б» Кредит 90-1 - 120 000 руб. - Виручка від продажу товару (відвантажено товар організації Б);

Дебет 90-2 Кредит 41-1 - 80 000 руб. - Списана собівартість відвантаженого товару;

Дебет 90-3 Кредит 68-3 - 18 305 руб. - Нарахований ПДВ з продажної вартості відвантаженого товару;

Дебет 41-1 Кредит 60-1 «В» - 50 000 руб. - Отримано товар від організації В;

Дебет 19-4 Кредит 60-1 «В» - 10 000 руб. - ПДВ, пред'явлений організацією В;

Дебет 60-1 «В» Кредит 62-1 «Б» - 60 000 руб. - На підставі угоди проведено взаємозалік;

Дебет 51 Кредит 62-1 «Б» - 60 000 руб. (120 000 руб. - 60 000 руб.) - Організація Б перерахувала залишок заборгованості після проведення взаємозаліку.

- Організація Б:

Дебет 62-1 «В» Кредит 90-1 - 84 000 руб. - Виручка від продажу товару (відвантажено товар організації В);

Дебет 90-2 Кредит 41-1 - 60 000 руб. - Списана собівартість відвантаженого товару;

Дебет 90-3 Кредит 68-3 - 12 814 руб. - Нарахований ПДВ з продажної вартості відвантаженого товару;

Дебет 41-1 Кредит 60-1 «А» - 100 000 руб. - Отримано товар від організації А;

Дебет 19-4 Кредит 60-1 «А» - 18 305 руб. - ПДВ, пред'явлений організацією А;

Дебет 60-1 «А» Кредит 62-1 «В» - 60 000 руб. - На підставі угоди проведено взаємозалік;

Дебет 51 Кредит 62-1 «В» - 24 000 руб. (84 000 руб. - 60 000 руб.) - Організація У перерахувала залишок заборгованості після проведення взаємозаліку;

Дебет 60-1 «А» Кредит 51 - 60 000 руб. (120 000 руб. - 60 000 руб.) - Організація Б перерахувала залишок заборгованості перед організацією А після проведення взаємозаліку.

- Організація В:

Дебет 62-1 «А» Кредит 90-1 - 60 000 руб. - Виручка від продажу товару (відвантажено товар організації А);

Дебет 90-2 Кредит 41-1 - 40 000 руб. - Списана собівартість відвантаженого товару;

Дебет 90-3 Кредит 68-3 - 10 000 руб. - Нарахований ПДВ з продажної вартості відвантаженого товару;

Дебет 41-1 Кредит 60-1 «Б» - 84 000 руб. - Отримано товар від організації Б;

Дебет 19-4 Кредит 60-1 «Б» - 12 814 руб. - ПДВ, пред'явлений організацією Б;

Дебет 60-1 «Б» Кредит 62-1 «А» - 60 000 руб. - На підставі угоди проведено взаємозалік;

Дебет 60-1 «Б» Кредит 51 - 24 000 руб. (84 000 руб. - 60 000 руб.) - Організація У перерахувала залишок заборгованості перед організацією Б після проведення взаємозаліку.

Продажі в оптовій торгівлі

У бухгалтерських та податкових нормативних актах вживаються поняття «продаж товарів» і «реалізація товарів». Це різні назви одного й того ж господарського явища, тому правомірно застосування і того, і іншого словосполучення. Бухгалтерський облік реалізації товарів у торгівлі ведеться на співставляємо операційно-результатні рахунки 90 «Продажі».

Згідно статті 39 Податкового кодексу РФ реалізацією товару визнається передача права власності на нього покупцю.

Торговельні організації відвантажують товар відповідно до укладених договорів. У бухгалтерському обліку продажів (реалізації) товарів в оптовій торгівлі керуються такими поняттями, встановленими Цивільним кодексом:

- Момент виконання обов'язку продавця передати товар (ст.458, 224ГКРФ);

- Момент переходу ризику випадкової загибелі товару (ст. 459 ГК РФ);

- Момент виникнення (переходу) права власності (ст. 223 ГКРФ).

Статтею 458 ЦК України встановлено, що якщо інше не передбачено договором купівлі-продажу, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

- Вручення товару покупцеві або зазначеній ним особі, якщо договором передбачено обов'язок продавця з доставки товару;

- Надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві або зазначеній ним особі в місці знаходження товару.

Моментом переходу ризику випадкової загибелі та випадкового пошкодження товару до покупця є момент, коли відповідно до закону або договору продавець вважається який виконав свій обов'язок щодо передачі товару покупцеві.

Моментом виникнення права власності у покупця є момент передачі йому товару, якщо інше не передбачено законом або договором.

Договором купівлі-продажу може бути передбачено, що моментом переходу права власності на товар є момент його оплати покупцем. Така ситуація регулюється статтею 491 ГК РФ: право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем, а покупець не може продати цей товар або розпорядитися ним іншим чином. Ми вже говорили про те, що такий товар до моменту оплати відображається у покупця на позабалансовому рахунку 002 «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання». І тільки після оплати товару покупець відображає його вартість у балансовому обліку на рахунку 41 «Товари».

Згідно зі статтею 501 ГК РФ в договорі можна передбачити умову, що до переходу права власності на товар покупець є наймачем (орендарем) переданого йому товару. Це-договір найму-продажу. При цьому, якщо інше не передбачено договором, покупець стає власником товару з моменту його оплати.

Пам'ятайте, що при будь-якій формі договору в бухгалтерському обліку реалізація товару відображається в момент переходу права власності на товар від продавця покупцеві.

Розглянемо, як відображаються в бухгалтерському обліку оптової організації операції з продажу (реалізації) товарів.

Ситуація 1. Право власності на товар переходить покупцеві в момент відвантаження товару.

Згідно зі статтею 486 ГК РФ покупець зобов'язаний оплатити товар безпосередньо до або після передачі йому продавцем товару, якщо інше не передбачено договором. Можливі такі способи оплати товару покупцем:

- Попередня оплата;

- Подальша оплата.

У свою чергу подальша оплата може бути зроблена:

- Одноразово;

- З використанням товарного кредиту;

- З оплатою в розстрочку.

Розглянемо схеми бухгалтерських проводок, що відображають продаж (реалізацію) товару при різних способах розрахунку за товар.

Продаж товару з наступною оплатою.

Договором купівлі-продажу може бути передбачена оплата товару після його отримання покупцем. Покупець зобов'язаний здійснити оплату товару в термін, передбачений договором.

Таблиця

Попередня оплата товару

Якщо договором купівлі-продажу передбачено обов'язок покупця оплатити товар повністю або частково до передачі продавцем товару, то покупець повинен здійснити оплату в строк, передбачений договором.

Продаж товару в кредит

Договором купівлі-продажу може бути передбачена оплата товару через певний час після передачі його покупцеві. За надану відстрочку платежу сплачує відсотки на суму, рівну вартості отриманого товару. Відсотки нараховуються з дня передачі товару продавцем до дня оплати товару. Якщо інше не передбачено договором купівлі-продажу, то з моменту передачі товару покупцеві і до його оплати товар, проданий в кредит, визнається які у заставі у продавця для забезпечення виконання покупцем його обов'язку по оплаті товару.

Оплата товару в розстрочку

Схема проводок буде такою ж, як і в ситуації з наступною оплатою товару. Деякі відмінності будуть у датах проводок для організації, визначальною виручку від реалізації для обчислення ПДВ «по оплаті». Подивимося це на прикладі.

Приклад 9

ТОВ «Красоптторг» визначає виручку від реалізації товарів для обчислення ПДВ «по оплаті». 22 квітня «Красоптторг» відвантажив товар ЗАТ «Торговий Дім» на суму 120000 крб., В тому числі ПДВ (18%) - 18305 руб. Облікова вартість (собівартість) відвантаженого товару склала 82 000 руб. Договором передбачено розстрочення платежу у відповідності з наступним графіком:

6 травня - 48 000 руб.

20 травня - 24 000 крб.

10 червня - 48 000 руб.

«Торговий Дім» виконав свої зобов'язання з оплати товару згідно з договором.

Бухгалтер «Красоптторга» зробив такі проводки:

- 22 квітня:

Дебет 62-1 Кредит 90-1 - 120 000 руб. - Відвантажено товар;

Дебет 90-2 Кредит 41-1 - 82 000 руб. - Списана собівартість відвантаженого товару (списано відвантажений товар за обліковими цінами);

Дебет 90-3 Кредит 76-5 - 18 305 руб. - Врахований ПДВ з реалізації товару.

- 6 травня:

Дебет 51 Кредит 62-1 - 48 000 руб. - Надійшла оплата від покупця;

Дебет 76-5 Кредит 68-3 - 7322 руб. (48 000 х 18/118) - до сплати в бюджет нараховано ПДВ з надійшла оплати за реалізований товар.

- 20 травня:

Дебет 51 Кредит 62-1 - 24 000 руб. - Надійшла оплата від покупця;

Дебет 76-5 Кредит 68-3 - 3661 руб. (24 000 х 18/118) - до сплати в бюджет нараховано ПДВ з надійшла оплати за реалізований товар.

- 10 червня:

Дебет 51 Кредит 62-1 - 48 000 руб. - Надійшла оплата від покупця;

Дебет 76-5 Кредит 68-3 - 7322 руб. (48 000 х 18 / 118) - до сплати в бюджет нараховано ПДВ з надійшла оплати за реалізований товар.

Ситуація 2. Право власності на відвантажений товар переходить до покупця в момент оплати цього товару.

Якщо договором купівлі-продажу передбачено, що моментом переходу права власності на товар є його оплата, то до моменту оплати продавець залишається власником цього товару і враховує його у складі власного майна за дебетом балансового рахунку 45 «Товари відвантажені».

Товари відвантажені враховуються на рахунку 45 за ціною придбання (обліковою ціною). На цьому ж рахунку відбиваються і витрати по відвантаженню товарів (за їх часткове списання).

Прийняті на облік товари відвантажені списуються з кредиту рахунку 45 в дебет рахунку 90 «Продажі» одночасно з визнанням доходу від продажу товарів, тобто на дату оплати товарів покупцем.

Аналітичний облік по рахунку 45 «Товари відвантажені» ведеться на місця перебування і окремим видам відвантажених товарів.

Повернення товарів

Невідповідність товару умовам поставки виявлено за його приймання від постачальника

Повернення організацією торгівлі неякісної продукції, що надійшла від постачальника (продавця), оформляється актом про встановлену розбіжність за кількістю і якістю при прийманні товарно-матеріальних цінностей (форма № ТОРГ-2).

При поверненні товару постачальник (продавець) повертає організації торгівлі всі сплачені ним кошти. Транспортні витрати по поверненню неякісної продукції також несе постачальник (продавець).

Якщо за договором поставки транспортні витрати з доставки товару сплатив покупець, то зазначену суму торгової організації слід включити в суму претензії. У суму претензії включаються й інші витрати, понесені організацією торгівлі в зв'язку з прийманням, оформленням і відвантаженням неякісного товару.

Приклад 10

Торгова організація отримала від постачальника партію товару. За умовами договору торгова організація провела передоплату партії товару в розмірі 60000 крб. (У тому числі ПДВ 9153 руб.) І оплатила доставку товару транспортної організації у сумі 12000 руб.

При прийманні товару виявилося, що вся партія не відповідає за якістю умовам договору поставки. Торгова організація викликала представника постачальника і склала акт за формою № ТОРГ-2. Постачальник підписав акт і вивіз неякісний товар за свій рахунок.

Торгова організація пред'явила претензію постачальнику на суму передоплати і транспортних витрат. Постачальник визнав претензію в повній сумі.

У бухгалтерському обліку торгової організації зроблені проводки:

Дебет 60-3 Кредит 51 - 60 000 руб. - Перерахований аванс постачальнику за договором поставки;

Дебет 60-.2 Кредит 51 - 12 000 руб. - Проведена оплата транспортної організації за доставку товару;

Дебет 002 - 60 000 руб. - Врахований за балансом надійшов неякісний товар;

Кредит 002 - 60 000 руб. - Неякісний товар вивезений постачальником;

Дебет 76-2 Кредит 60-3 - 60 000 руб. - До суми претензії, пред'явленої постачальнику, включена сума передоплати за товар;

Дебет 76-2 Кредит 60-2 - 12 000 руб. - До суми претензії включено суму оплати транспортної організації, що доставила товар;

Дебет 51 Кредит 76-2 - 72 000 руб. - Постачальник перерахував грошові кошти в сумі визнаної претензії.

Шлюб виявлений у процесі реалізації товару

У процесі реалізації товару може бути виявлений брак (невідповідність товару стандарту або узгодженим зразком за якістю, некомплектність товару та ін). У таких випадках організація торгівлі повертає бракований товар постачальнику. Умови повернення можуть бути різними і обумовлюються у договорі поставки.

При поверненні товару постачальнику торговельна організація оформляє товарну накладну за формою ТОРГ-12. На ній робиться відмітка «Повернення бракованого товару».

Приклад 11

Повернемося до умов прикладу 8.8/10 і припустимо, що торговельна організація виявила в поставленому товарі шлюб. Купівельна вартість бракованого товару становить 9000 руб. Торгова організація повернула бракований товар постачальнику і виставила йому претензію на суму бракованого товару.

В обліку торгової організації зроблені проводки:

Дебет 60-3 Кредит 51 - 60 000 руб. - Перерахований аванс постачальнику за договором поставки;

Дебет 41-1 Кредит 60-1 - 50 847 руб. (60 000 - 9153) - оприбутковано товар, що надійшов за купівельними цінами (за цінами постачальника);

Дебет 19-3 Кредит 60-1 - 9153 руб. - ПДВ, пред'явлений постачальником;

Дебет 60-1 Кредит 60-3 - 60 000 руб. - Залік передоплати;

Дебет 68-3 Кредит 19-3 - 9153 руб. - Податковий відрахування ПДВ по оплаченому і оприходованному товару;

Дебет 76-2 Кредит 41-1 - 9000 руб. - Повернення неякісного товару постачальнику;

Дебет 76-2 Кредит 68-3 - 1620 руб. - Відновлено ПДВ, раніше врахований у податковому відрахуванні, по поверненого товару;

Дебет 51 Кредит 76-2 - 10 620 руб. (9000 + 1620) - постачальник перерахував суму визнаної претензії.

Повернення нереалізованого товару

За домовленістю сторін торгова організація може повернути товар постачальнику, який відповідає умовам якості та комплектності, але, наприклад, погано реалізується. У даному випадку на повернення товару слід скласти окремий договір, в якому вказати причини повернення товару, умови повернення і ціну товару, що повертається.

Повернення товару оформляють товарною накладною за формою № ТОРГ-12. У бухгалтерському обліку зазначена операція відображається як купівля-продаж товару, з якою пов'язаний перехід права власності на товар від торгової організації до постачальника.

Приклад 12

У зв'язку з поганою реалізацією торгова організація домовилася з постачальником про повернення частини отриманого товару. Купівельна вартість товару, що підлягає поверненню, становить 20 000 руб.

В обліку торгової організації зроблені такі записи:

Дебет 62-1 Кредит 90-1 - 23 600 руб. (20 000 руб. + 20 000 руб. Х 18% ПДВ)-відображений повернення нереалізованого товару як продаж товару з урахуванням ПДВ. При цьому продажна вартість товару дорівнює його купівельної вартості;

Дебет 90-2 Кредит 41-1 - 20 000 руб. - Списана собівартість поверненого товару;

Дебет 90-3 Кредит 68-3 - 3 600 руб. - Нарахований ПДВ із вартості повернутого товару;

Дебет 51 Кредит 62-1 - 23 600 руб. - Постачальник погасив заборгованість по поверненого товару.