Маркетингові дослідження перспектив науково-технологічного розвитку України
Введення
Динаміка розвитку суспільства визначається ефективністю інноваційних процесів, які виступають домінантним фактором підвищення конкурентоспроможності та національної безпеки країни. Про необхідність сталого науково-технологічного прогресу економіки України свідчить ряд документів, прийнятих на всіх рівнях державної влади. Так, у 1999 р. Кабінет Міністрів розробив Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України, а в 2002 р. - Концептуальні основи стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 рр.. Указом Президента України від 28 квітня 2004 р. затверджена Стратегія економічного і соціального розвитку України "Шляхом європейської інтеграції" на 2004-2015 рр.., Де передбачені перехід до інноваційної моделі економіки і розгортання наукоємного високотехнологічного виробництва. Уряд України підтвердило курс на таку модель програмою на 2007 р. і Бюджетною декларацією цілей та завдань бюджету на 2008 р.
Розроблено науково-методичне забезпечення стратегічних маркетингових досліджень в Інтернет-середовищі, щоб виявити перспективи впливу наукових розробок на інноваційний розвиток національної економіки.
Маркетингові дослідження
Створена нормативно-правова база зазначеного переходу включає закони "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" 2, "Про інноваційну діяльність" 3, "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" \ "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" 5, " Про науковий парк "Київська Політехніка" 6. Кілька законопроектів відповідного змісту чекають свого розгляду у Верховній Раді.
Наукова громадськість активно включилася в цю роботу. У 2003 р. за участю Президента України, із залученням представників уряду, народних депутатів, науковців, управлінців різних галузей виробництва, підприємців відбулася науково-практична конференція "Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України". У 2004 р. на замовлення Міністерства економіки установами Національної академії наук України розроблено наукове обгрунтування проекту інноваційної моделі структурної перебудови. На замовлення Держагентства з інвестицій та інновацій створено проект Концепції розвитку інноваційної системи України. У тому ж році було проведено спільне засідання профільного комітету Верховної Ради і Президії НАНУ з питань забезпечення розвитку вітчизняної науки, відбулися комітетські слухання на тему "Інноваційна діяльність в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення". У березні 2007 р. пройшли парламентські слухання з питань захисту прав інтелектуальної власності, в червні того ж року - парламентські слухання "Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації".
В останні десятиліття практично всі країни-лідери здійснюють прогнози науково-технологічного розвитку. Сьогодні більш ніж в 40 країнах виконуються загальнонаціональні програми прогнозно-аналітичних досліджень. Їх результати не тільки використовуються для встановлення пріоритетів при розподілі бюджетних коштів, але і служать також орієнтиром для приватного сектору у формуванні ним власних стратегій. Ініціатором і головним замовником прогнозування науково-технологічного розвитку виступає держава.
В Україні першим документом такого роду стала затверджена Кабінетом Міністрів Державна програма прогнозування науково-технічного розвитку на 2004-2006 роки 7, але після того як фінансування скоротилося майже вдвічі, її реалізація припинилася. У 2007 р. Кабінет Міністрів схвалив нову Концепцію і затвердив Державну програму прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 р. 8, одна з цілей якої - формування нормативної, організаційної, матеріально-технічної, кадрової бази для єдиної системи прогнозування. Наприклад, банк даних про експертів-прогнозистів до кінця періоду повинен включати 3 тис. персоналій. Для збору пропозицій щодо пріоритетів у науці і техніці щорічно будуть проводитися спеціальні конференції, публічні обговорення результатів прогнозно-аналітичної роботи. Виконання цієї програми створить умови для визначення напрямків наукових досліджень, які забезпечать посилення конкурентних позицій України на світовому ринку, розширення бази економічного зростання, збільшення числа робочих місць. У 2012 р. загальна частка впровадження наукових та науково-технічних робіт повинна скласти 75% від ВВП, а науково-технічних робіт, виконаних за пріоритетними напрямками, - 80%. Розділ 4 програми - "Проведення прогнозно-аналітичних досліджень" передбачає, зокрема, наступні заходи:
- Стратегічні маркетингові дослідження для виявлення перспективних напрямів розвитку новітніх технологій на основі експертних оцінок;
- Складання переліку пріоритетних тематичних напрямків наукових досліджень і розробок;
- Складання переліку критичних технологій та їх паспортів.
Перераховані заходи свідчать про актуальність забезпечення науково-методичного фундаменту для формування державної системи стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку.
Свого часу в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г. Доброва НАНУ було розроблено Методичні рекомендації 9, які мали на меті забезпечити єдність спільних підходів у роботі експертних груп і всіх експертів; ці групи, куди входили 10-15 фахівців, створювалися в головних інститутах за відповідними тематичними напрямками і забезпечували комплектацію повного складу експертів (до 100 - 150 чол.), Кожна група відповідала за формування прогнозних оцінок і пріоритетів розвитку конкретного напрямку. Тематичні експертні групи вищого рівня повинні були вирішувати два взаємопов'язані завдання - оцінювати хід реалізації заходів у пріоритетних напрямках розвитку науки і техніки в Україну (моніторинг) і визначати самі актуальні та перспективні напрямки науково-технічної та інноваційної діяльності для уточнення і конкретизації державних пріоритетів на майбутнє ( прогнозно-аналітична задача). Для обгрунтування цих напрямків були розроблені альтернативні прогнози їх реалізації (або нереалізації).
Однак, на нашу думку, передбачений Рекомендаціями порядок підбору експертів не позбавлений суттєвих недоліків. Так, перелік пріоритетних напрямів фінансування науки складений з урахуванням тільки думок представників науки, інтереси бізнес-громадськості не прийняті до уваги. Таким чином, включені в дію не всі складові "інноваційної ланцюга". Абсолютно відсутня маркетингова складова у прийнятті рішень щодо визначення пріоритетних напрямів бюджетного фінансування науково-технологічного розвитку. Точка зору експертів-практиків, які повинні проводити ідеї в життя, - управлінців, підприємців проігнорована. Але оскільки інновація - це прибуткове впровадження результатів науково-дослідних розробок, практична складова "інноваційної ланцюга" повинна обов'язково впливати на прийняття рішень.
Крім того, розглядаються Рекомендації відкривають простір для лобіювання вузько галузевих інтересів науково-дослідних установ з метою отримати якомога більше бюджетних коштів. Прийнята процедура виявлення пріоритетів некоректна по відношенню до прикладній науці, де найважливішим фактором є комерційний результат, і об'єктивно протидіє інноваційному розвитку економіки. Вітчизняні наукові розробки не реалізуються. За даними Рахункової палати України, в системі Національної академії наук використано лише 6%, а в галузевих академіях - від 1 до 2% результатів наукових досліджень, 0. Виникла парадоксальна ситуація: з одного боку, наука володіє величезним потенціалом (за інтегрованим показником здатності до інновацій України займає 28-е місце серед 115 країн), з іншого боку, цей потенціал не реалізується. Основу національної економіки становлять сировинні та низькотехнологічні галузі. Наукові дослідження та науково-технічні розробки не впливають на зростання ВВП, наукоємна складова якого не перевищує 1,3%. З кожної тисячі винаходів, що реєструються в Україну, тільки шість знаходять підприємство, яке доводить їх до стадії впровадження.
Кафедра маркетингу Одеського державного економічного університету відповідно до наказу Міносвіти України від 21.03.2007 р. № 224 розробила методику формування Державної системи стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку, яка може бути використана в рамках вирішення наведених вище завдань, передбачених у розділі 4 Державної програми прогнозування на 2008-2012 рр.. Теоретичною базою стали праці провідних вчених у галузі маркетингу ", Система, про яку йде мова, - це сукупність послідовно виконуваних, логічно пов'язаних методів, процедур, засобів, які виявляють позиції експертів щодо перспектив впливу досягнень науки на інноваційний розвиток національної економіки.
У таблиці наведено орієнтовний перелік пріоритетних тематичних напрямків наукових досліджень і розробок для реалізації технологічних пріоритетів, спрямованих на створення конкурентоспроможних технологій.
Пріоритетні тематичні напрями наукових досліджень і розробок для реалізації технологічних пріоритетів, спрямованих на створення конкурентоспроможних технологій
* За даними Міністерства освіти і науки України.
Державна система стратегічних маркетингових досліджень, будучи елементом Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку країни, спрямована на оцінку і вибір критичних та проривних технологій за чотирма критеріями. До них відносяться:
1) кількість видів нової наукомісткої продукції, вироблених на основі критичної і проривної технології;
2) потенційна місткість ринку нової продукції;
3) внесок у прискорення зростання ВВП;
4) забезпечення національної, зокрема технологічної, безпеки Україні.
Основними завданнями стратегічних маркетингових досліджень є:
- Отримання інформації від експертів про інноваційні розробки по вибраних для державного фінансування пріоритетними тематичними напрямами;
- З'ясування, для якої нової наукомісткої продукції потрібні розробка та впровадження критичних та проривних технологій;
- Складання паспортів критичних та проривних технологій, які повинні містити найважливіші маркетингові ознаки;
- Групування та ранжування зазначених паспортів за обраними критеріями.
Відібрані для державного фінансування критичні та проривні технології в результаті їх впровадження в середньостроковій і / або довгостроковій перспективі забезпечать підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів, зростання обсягів і динаміки їх продажу на національному та світовому ринках, поліпшення якості вітчизняних технологій, подолання залежності від імпорту і т. п .
Оптимальний метод вибору перспективних напрямів державного фінансування наукових досліджень і розробок - це маркетинг на основі експертного опитування. Інші методи придатні тільки при оперативному аналізі, Експертне опитування проводиться серед трьох груп респондентів: науковців, що активно працюють в певному пріоритетному тематичному напрямку; компетентних управлінців (представників центральних органів виконавчої влади, бізнес-асоціацій і т. п.); підприємців, представників тих підприємств , де пропонується впровадити нові технології.
Опитування найзручніше здійснювати через Інтернет, завдяки чому можна буде заощадити кошти на розсилку і обробку анкет, отримати інформацію в оперативному режимі, причому вже в упорядкованому вигляді, так як фактологічний та ілюстративний матеріал автоматично аналізується і узагальнюється безпосередньо в програмі. Кожній групі експертів адресується окрема анкета, яка містить певні питання з урахуванням їх компетенції і дозволяє структурувати зміст паспорта технології, виділивши в ньому смислові блоки. Питання різних анкет корелюють між собою. У разі розбіжності думок респондентів проводяться додаткові дослідження методом опитування фокус-груп. Зразкові зразки анкет наведено нижче.
АНКЕТА
"Формування переліку новітніх технологій" (експерти - науковці)
Пріоритетне тематичне направленіе_
1. Прізвище, ім'я, отчество_
2. Должность_
3. Наукова степень_
4. Назвіть наукові дослідження, перерахуйте пріоритетні критичні та проривні технології, які можуть стати основою для виробництва в Україні нової наукомісткої продукції в найближчі 10 років.
5. Оцініть функціонально-вартісні характеристики нової наукомісткої продукції в зіставленні з вітчизняними і зарубіжними аналогами.
6. Зазначте термін і річний обсяг фінансування наукових досліджень, названих у п. 4.
7. Назвіть вітчизняних виробників, які можуть випускати нову наукомістку продукцію, названу в п. 4, а також вкажіть річну місткість ринку.
8. Оцініть вплив перелічених у п. 4 наукових досліджень на досягнення наступних цілей: поліпшення якості життя населення, забезпечення високих темпів сталого економічного зростання, створення потенціалу для майбутнього розвитку; підвищення рівня національної безпеки (4 бали-першочергове фінансування, 1 бал - в останню чергу) .
9. Назвіть організації, що лідирують у наукових дослідженнях, перерахованих в п. 4.
АНКЕТА
"Формування переліку новітніх технологій" (експерти - управлінці)
Пріоритетне тематичне направленіе_
1. Прізвище, ім'я, отчество_
2. Організація_
3. Должность__
4. Які найважливіші проблеми Вашої галузі в першу чергу потребують наукових дослідженнях і чи займаються цими проблемами науково-дослідні організації України?
5. Виробництво якій новій наукомісткої продукції і на яких підприємствах Україні можна почати в найближчі 10 років на основі критичних та проривних технологій?
6. Зазначте термін і річний обсяг витрат на організацію виробництва нової наукомісткої продукції за критичним і проривним технологіям.
7. Назвіть галузі, де є потреба у новій наукомісткої продукції, та річну місткість ринку продукції, названої в п. 5.
8. Оцініть функціонально-вартісні характеристики названої вітчизняної нової наукомісткої продукції в порівнянні з вітчизняними і зарубіжними аналогами.
9. Назвіть науково-дослідні організації України, які вносять найбільший внесок в інноваційний розвиток підприємств Вашої галузі.
АНКЕТА
"Введення переліку нових технологій" (експерти - підприємці, представники підприємств)
Пріоритетне тематичне направленіе_
1. Прізвище, ім'я, отчество_
2. Підприємство _
3. Должность_
4. Які найважливіші проблеми Вашого підприємства вимагають впровадження нових технологій?
5. Як Ви плануєте налагодити цю справу?
6. Наведіть перелік вітчизняних науково-дослідних організацій, з якими співпрацює Ваше підприємство.
7. Назвіть нову наукомістку продукцію на основі технологій, зазначених у п. 4, яку планується виробляти на Вашому підприємстві. Вкажіть терміни впровадження та необхідне ресурсне забезпечення.
8. Коли має бути розпочато виробництво нової наукомісткої продукції?
9. Вкажіть щорічний обсяг продажів нової наукомісткої продукції.
10. Оцініть функціонально-вартісні характеристики названої нової наукомісткої продукції в порівнянні з вітчизняними і зарубіжними аналогами.
Запропонований алгоритм функціонування Державної системи стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку України передбачає два етапи.
На головній сторінці сайту "Стратегічні маркетингові Дослідження науково-технологічного розвитку України" вміщено опис методики їх проведення. Кожен респондент вибирає пріоритетне тематичний напрямок і знаходить свою групу.
У ході анкетування програмно формуються дві бази даних для кожної з трьох груп експертів: перша база містить персональні відомості про експертів, друга - їхні відповіді на запитання.
Статистична обробка анкет виконується за допомогою пакету SPSS. В отриманій інформації наводяться:
- Впорядкований перелік наукових досліджень, кількість (абсолютне і процентне) експертів, які пов'язують конкретне дослідження з конкретною технологією;
- Середній, мінімальний, максимальний терміни впровадження технології;
- Середній, мінімальний, максимальний річні обсяги фінансування;
- Кількість експертів (абсолютне і процентне), що вказали на певний першочергове направлення технології;
- Впорядкований перелік нової наукомісткої продукції, кількість експертів (абсолютне і процентне), які назвали цю продукцію;
- Підприємство-виробник;
- Середня, мінімальна, максимальна місткість національного та світового ринків;
- Середня оцінка в порівнянні з вітчизняними аналогом по функціональних і ціновими характеристиками;
- Середня оцінка в порівнянні з закордонним аналогом по функціональних і ціновими характеристиками.
Передбачено також використання кластерного аналізу результатів обробки заповнених анкет з функціональним і ціновими характеристиками нової наукомісткої продукції в порівнянні з зарубіжними та вітчизняними аналогами, що дозволить з'ясувати чисельність груп оптимістично і песимістично налаштованих експертів.
Однофакторний дисперсійний аналіз дасть можливість з'ясувати ступінь узгодженості експертних оцінок з ключових питань у різних групах. Далі порівнюються середні функціональні та вартісні оцінки нової наукомісткої продукції, запропоновані експертами різних груп. У разі, коли відповіді експертів кожної групи узгоджуються, а середні оцінки, запропоновані експертами різних груп, відрізняються незначно, паспорти критичних технологій за пріоритетними напрямами складаються автоматично. При великій варіації (неузгодженості) думок експертів однієї групи або різних груп результати аналізу виносяться на обговорення фокус-групи, конференції і т. д. з метою усунути розбіжності і досягти узгоджених рішень з утримання паспортів критичних технологій. Після цієї процедури складаються паспорти критичних та проривних технологій, включаючи опис відповідної нової наукомісткої продукції. Нижче наведено зразок такого паспорта.
Паспорт критичною і проривної технології
(Назва)
Пріоритетне тематичне направленіе_
Дата_
1, Наукові дослідження, спрямовані на розробку технології
2, Організація-разработчік_
3. Організації-лідери у проведенні наукових досліджень (країна) _
4. Термін виконання наукового дослідження до впровадження технології (роки)
5. Запланований рік створення технологіі_
6. Загальний обсяг фінансування наукових досліджень до впровадження технології (тис. грн.) _
7. Мінімальний, середній, максимальний терміни впровадження технології (роки) _
8. Мінімальний, середній, максимальний обсяги витрат на впровадження технології (тис. грн.) _
9. Підприємства / галузі впровадження технологіі_
10. Початок виробництва нової наукоємної продукціі_
11. Щорічний обсяг продажів нової наукомісткої продукціі_
12. Конкурентоспроможність виробленої нової наукомісткої продукції внаслідок впровадження технології в порівнянні з вітчизняними та зарубіжними аналогамі_
13. Споживачі і річна ємність ринку нової продукції (натуральні показники) _
14. Першочерговий напрям технологіі_
На другому етапі формується пакет критичних та проривних технологій з чотирьох груп, з якого потенційний замовник буде вибирати об'єкти фінансування.
Паспорти ранжуються чотири рази (за кількістю названих ознак). У кожній з чотирьох груп вони отримують відповідний значущості ранг. Замовник вибирає технологію для фінансування, спираючись на цю інформацію.
У цій статті висвітлена методика формування Державної системи стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку України. Визначено сутність цієї системи, її мета, завдання та алгоритм функціонування. Зміст методики становлять: критерії відбору критичних та проривних технологій; рамкові ознаки експертних груп; анкети для опитування експертів; технологія опитування в Інтернет-середовищі, методи статистичного аналізу відповідей; критерії отримання узгоджених думок експертів; алгоритм складання паспортів критичних та проривних технологій. Присутність в анкетах і паспорті маркетингової складової дозволяє оцінити конкурентоспроможність нової наукомісткої продукції на вітчизняному та світовому ринках, спрогнозувати їх ємність, гармонізувати інтереси науки і виробництва, що позитивно вплине на прискорення інноваційного розвитку України завдяки високій достовірності отриманої інформації. Таким чином, методика містить алгоритм виявлення критичних та проривних технологій, які в перспективі можуть бути впроваджені на вітчизняних підприємствах і стати фундаментом для формування інноваційної моделі розвитку національної економіки.
Введення
Динаміка розвитку суспільства визначається ефективністю інноваційних процесів, які виступають домінантним фактором підвищення конкурентоспроможності та національної безпеки країни. Про необхідність сталого науково-технологічного прогресу економіки України свідчить ряд документів, прийнятих на всіх рівнях державної влади. Так, у 1999 р. Кабінет Міністрів розробив Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України, а в 2002 р. - Концептуальні основи стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 рр.. Указом Президента України від 28 квітня 2004 р. затверджена Стратегія економічного і соціального розвитку України "Шляхом європейської інтеграції" на 2004-2015 рр.., Де передбачені перехід до інноваційної моделі економіки і розгортання наукоємного високотехнологічного виробництва. Уряд України підтвердило курс на таку модель програмою на 2007 р. і Бюджетною декларацією цілей та завдань бюджету на 2008 р.
Розроблено науково-методичне забезпечення стратегічних маркетингових досліджень в Інтернет-середовищі, щоб виявити перспективи впливу наукових розробок на інноваційний розвиток національної економіки.
Маркетингові дослідження
Створена нормативно-правова база зазначеного переходу включає закони "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" 2, "Про інноваційну діяльність" 3, "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" \ "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" 5, " Про науковий парк "Київська Політехніка" 6. Кілька законопроектів відповідного змісту чекають свого розгляду у Верховній Раді.
Наукова громадськість активно включилася в цю роботу. У 2003 р. за участю Президента України, із залученням представників уряду, народних депутатів, науковців, управлінців різних галузей виробництва, підприємців відбулася науково-практична конференція "Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України". У 2004 р. на замовлення Міністерства економіки установами Національної академії наук України розроблено наукове обгрунтування проекту інноваційної моделі структурної перебудови. На замовлення Держагентства з інвестицій та інновацій створено проект Концепції розвитку інноваційної системи України. У тому ж році було проведено спільне засідання профільного комітету Верховної Ради і Президії НАНУ з питань забезпечення розвитку вітчизняної науки, відбулися комітетські слухання на тему "Інноваційна діяльність в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення". У березні 2007 р. пройшли парламентські слухання з питань захисту прав інтелектуальної власності, в червні того ж року - парламентські слухання "Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації".
В останні десятиліття практично всі країни-лідери здійснюють прогнози науково-технологічного розвитку. Сьогодні більш ніж в 40 країнах виконуються загальнонаціональні програми прогнозно-аналітичних досліджень. Їх результати не тільки використовуються для встановлення пріоритетів при розподілі бюджетних коштів, але і служать також орієнтиром для приватного сектору у формуванні ним власних стратегій. Ініціатором і головним замовником прогнозування науково-технологічного розвитку виступає держава.
В Україні першим документом такого роду стала затверджена Кабінетом Міністрів Державна програма прогнозування науково-технічного розвитку на 2004-2006 роки 7, але після того як фінансування скоротилося майже вдвічі, її реалізація припинилася. У 2007 р. Кабінет Міністрів схвалив нову Концепцію і затвердив Державну програму прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 р. 8, одна з цілей якої - формування нормативної, організаційної, матеріально-технічної, кадрової бази для єдиної системи прогнозування. Наприклад, банк даних про експертів-прогнозистів до кінця періоду повинен включати 3 тис. персоналій. Для збору пропозицій щодо пріоритетів у науці і техніці щорічно будуть проводитися спеціальні конференції, публічні обговорення результатів прогнозно-аналітичної роботи. Виконання цієї програми створить умови для визначення напрямків наукових досліджень, які забезпечать посилення конкурентних позицій України на світовому ринку, розширення бази економічного зростання, збільшення числа робочих місць. У 2012 р. загальна частка впровадження наукових та науково-технічних робіт повинна скласти 75% від ВВП, а науково-технічних робіт, виконаних за пріоритетними напрямками, - 80%. Розділ 4 програми - "Проведення прогнозно-аналітичних досліджень" передбачає, зокрема, наступні заходи:
- Стратегічні маркетингові дослідження для виявлення перспективних напрямів розвитку новітніх технологій на основі експертних оцінок;
- Складання переліку пріоритетних тематичних напрямків наукових досліджень і розробок;
- Складання переліку критичних технологій та їх паспортів.
Перераховані заходи свідчать про актуальність забезпечення науково-методичного фундаменту для формування державної системи стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку.
Свого часу в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г. Доброва НАНУ було розроблено Методичні рекомендації 9, які мали на меті забезпечити єдність спільних підходів у роботі експертних груп і всіх експертів; ці групи, куди входили 10-15 фахівців, створювалися в головних інститутах за відповідними тематичними напрямками і забезпечували комплектацію повного складу експертів (до 100 - 150 чол.), Кожна група відповідала за формування прогнозних оцінок і пріоритетів розвитку конкретного напрямку. Тематичні експертні групи вищого рівня повинні були вирішувати два взаємопов'язані завдання - оцінювати хід реалізації заходів у пріоритетних напрямках розвитку науки і техніки в Україну (моніторинг) і визначати самі актуальні та перспективні напрямки науково-технічної та інноваційної діяльності для уточнення і конкретизації державних пріоритетів на майбутнє ( прогнозно-аналітична задача). Для обгрунтування цих напрямків були розроблені альтернативні прогнози їх реалізації (або нереалізації).
Однак, на нашу думку, передбачений Рекомендаціями порядок підбору експертів не позбавлений суттєвих недоліків. Так, перелік пріоритетних напрямів фінансування науки складений з урахуванням тільки думок представників науки, інтереси бізнес-громадськості не прийняті до уваги. Таким чином, включені в дію не всі складові "інноваційної ланцюга". Абсолютно відсутня маркетингова складова у прийнятті рішень щодо визначення пріоритетних напрямів бюджетного фінансування науково-технологічного розвитку. Точка зору експертів-практиків, які повинні проводити ідеї в життя, - управлінців, підприємців проігнорована. Але оскільки інновація - це прибуткове впровадження результатів науково-дослідних розробок, практична складова "інноваційної ланцюга" повинна обов'язково впливати на прийняття рішень.
Крім того, розглядаються Рекомендації відкривають простір для лобіювання вузько галузевих інтересів науково-дослідних установ з метою отримати якомога більше бюджетних коштів. Прийнята процедура виявлення пріоритетів некоректна по відношенню до прикладній науці, де найважливішим фактором є комерційний результат, і об'єктивно протидіє інноваційному розвитку економіки. Вітчизняні наукові розробки не реалізуються. За даними Рахункової палати України, в системі Національної академії наук використано лише 6%, а в галузевих академіях - від 1 до 2% результатів наукових досліджень, 0. Виникла парадоксальна ситуація: з одного боку, наука володіє величезним потенціалом (за інтегрованим показником здатності до інновацій України займає 28-е місце серед 115 країн), з іншого боку, цей потенціал не реалізується. Основу національної економіки становлять сировинні та низькотехнологічні галузі. Наукові дослідження та науково-технічні розробки не впливають на зростання ВВП, наукоємна складова якого не перевищує 1,3%. З кожної тисячі винаходів, що реєструються в Україну, тільки шість знаходять підприємство, яке доводить їх до стадії впровадження.
Кафедра маркетингу Одеського державного економічного університету відповідно до наказу Міносвіти України від 21.03.2007 р. № 224 розробила методику формування Державної системи стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку, яка може бути використана в рамках вирішення наведених вище завдань, передбачених у розділі 4 Державної програми прогнозування на 2008-2012 рр.. Теоретичною базою стали праці провідних вчених у галузі маркетингу ", Система, про яку йде мова, - це сукупність послідовно виконуваних, логічно пов'язаних методів, процедур, засобів, які виявляють позиції експертів щодо перспектив впливу досягнень науки на інноваційний розвиток національної економіки.
У таблиці наведено орієнтовний перелік пріоритетних тематичних напрямків наукових досліджень і розробок для реалізації технологічних пріоритетів, спрямованих на створення конкурентоспроможних технологій.
Пріоритетні тематичні напрями наукових досліджень і розробок для реалізації технологічних пріоритетів, спрямованих на створення конкурентоспроможних технологій
| Іріорітетное тематичне спрямування | Технологічні пріоритети | Критичні технології | Проривні технології | |||
| 1. Енергетика та енергозбереження | 1. Ресурсозберігаючі технології і новітнє обладнання в енергетиці 2. Отримання нових та поновлюваних джерел енергії | 1. Технології створення ефективних парогазових енергоблоків і вугільних ТЕС 2. Технології газифікації твердого палива 3. Технології виготовлення ефективних теплонасосних агрегатів 4. Технології використання паливних комірок 5. Технології використання сонячної та геотермальної енергії 6. Технології виробництва та використання синтетичного та біопалива в двигунах внутрішнього згоряння 7. Технології виділення і використання водню як високоефективного палива 8. Технологія виготовлення ефективних пиловугільних, газоподібних і рідких енергоносіїв для доменного виробництва | ||||
| 2. Раціональне природокористування | 1. Технології переробки і утилізації відходів та техногенних утворень 2. Технології моніторингу та прогнозування стану атмосфери та гідросфери 3. Технології оцінки ресурсів і прогнозування стану літосфери і біосфери | 1. Технології біодеструкції та утилізації відходів 2. Технології очищення води і повітря | 1. Технології виготовлення нових видів ракетно-космічної та авіаційної техніки для дослідження Землі і навколоземного простору | |||
| Е профілак ..... ■> м. ....« ■ ■ ■ • І дні! раї iipm І поранених іаГнік'іііпіііп | 1. Ефективні технології Діш носійкі і лікування найпоширеніших захворювань | 1. Технології діагностики і лікування серцево-судинних захворювань, туберкульозу, онкопатологій, хвороб суглобів 2. Технології виробництва вітчизняних вакцин, моноклональних антитіл, біосенсорів | 1. Синтез терапевтичних рекомбінантних білків у рослинах 2. Зварювання живих тканин 3. Нові малоінвазивні технології для операцій на серці | |||
| 2. Новітні технології створення лікувальних препаратів | 3. Технології трансплантології, створення біологічно сумісних матеріалів 4. Технологія молекулярної діагностики та іонолучевие технології для реаніматології, генної терапії, хіміотерапії пухлин | 4. Технології трансплантації штучних кісток і суглобів, вирощені з клітин пацієнта 5. Клітинні і генНИв ГЄХНОЛ01 ії, имму нобіо технологи та | ||||
| 4. Інформаційні та комунікаційні технології | 1. Технології передачі, обробки та захисту інформації 2. Технології створення інтелектуальних систем навігації та управління 3. Технології виробництва програмного забезпечення | 1. Технології захисту інформації в комп'ютерних системах, методи та засоби боротьби з кіберзлочинністю 2. Математичне моделювання складних процесів і систем у різних сферах діяльності 3. Радіотехнології доступу до комп'ютерних інформаційних мереж загального користування | 1. Технології системного дна іізі оптимізації та прийняття рішень 2. Технології обробки текстової інформації на природній мові 3. Технології формування баз знаїшії та їх обробки 4. Технології створення комп'ютерного приладобудування, робототехніки і GRID-систем | |||
| 5. Нові речовини і матеріали | 1. Нанотехнології та наноматеріали 2. Новітні біотехнології 3. Технології створення нових матеріалів | 1. Надточні технології виробництва наноматеріалів, їх обробки і з'єднання 2. Розробка нових систем озброєння і безпеки на основі нанотехнології 3. Розробка нанопріборов, нанороботів, зокрема, для хірургічних операцій 4. Технології інформаційно-діагностичного забезпечення надійності і довговічності матеріалів, конструкцій, споруд, машин і механізмів 5. Біотехнології зберігання та комплексної глибокої переробки сільськогосподарської продукції | 1. Технології створення біосумісних матеріалів, гібридних полімербіологіческіх систем 2. Технологія промислового виробництва титанових сплавів, розрахованих на роботу при підвищених температурах 3. Технології виготовлення довгомірних тонкостінних труб зі сплавів титану 4. Технології виготовлення мікродісперсних і армованих безперервними волокнами композитних матеріалів на основі алюмінію з використанням елекгронно-променевої парофазного і гранульной технологій 5. Технології виготовлення і вдосконалення абразивних надтвердих матеріалів на основі кубічного нітриду | |||
Державна система стратегічних маркетингових досліджень, будучи елементом Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку країни, спрямована на оцінку і вибір критичних та проривних технологій за чотирма критеріями. До них відносяться:
1) кількість видів нової наукомісткої продукції, вироблених на основі критичної і проривної технології;
2) потенційна місткість ринку нової продукції;
3) внесок у прискорення зростання ВВП;
4) забезпечення національної, зокрема технологічної, безпеки Україні.
Основними завданнями стратегічних маркетингових досліджень є:
- Отримання інформації від експертів про інноваційні розробки по вибраних для державного фінансування пріоритетними тематичними напрямами;
- З'ясування, для якої нової наукомісткої продукції потрібні розробка та впровадження критичних та проривних технологій;
- Складання паспортів критичних та проривних технологій, які повинні містити найважливіші маркетингові ознаки;
- Групування та ранжування зазначених паспортів за обраними критеріями.
Відібрані для державного фінансування критичні та проривні технології в результаті їх впровадження в середньостроковій і / або довгостроковій перспективі забезпечать підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів, зростання обсягів і динаміки їх продажу на національному та світовому ринках, поліпшення якості вітчизняних технологій, подолання залежності від імпорту і т. п .
Оптимальний метод вибору перспективних напрямів державного фінансування наукових досліджень і розробок - це маркетинг на основі експертного опитування. Інші методи придатні тільки при оперативному аналізі, Експертне опитування проводиться серед трьох груп респондентів: науковців, що активно працюють в певному пріоритетному тематичному напрямку; компетентних управлінців (представників центральних органів виконавчої влади, бізнес-асоціацій і т. п.); підприємців, представників тих підприємств , де пропонується впровадити нові технології.
Опитування найзручніше здійснювати через Інтернет, завдяки чому можна буде заощадити кошти на розсилку і обробку анкет, отримати інформацію в оперативному режимі, причому вже в упорядкованому вигляді, так як фактологічний та ілюстративний матеріал автоматично аналізується і узагальнюється безпосередньо в програмі. Кожній групі експертів адресується окрема анкета, яка містить певні питання з урахуванням їх компетенції і дозволяє структурувати зміст паспорта технології, виділивши в ньому смислові блоки. Питання різних анкет корелюють між собою. У разі розбіжності думок респондентів проводяться додаткові дослідження методом опитування фокус-груп. Зразкові зразки анкет наведено нижче.
АНКЕТА
"Формування переліку новітніх технологій" (експерти - науковці)
Пріоритетне тематичне направленіе_
1. Прізвище, ім'я, отчество_
2. Должность_
3. Наукова степень_
4. Назвіть наукові дослідження, перерахуйте пріоритетні критичні та проривні технології, які можуть стати основою для виробництва в Україні нової наукомісткої продукції в найближчі 10 років.
5. Оцініть функціонально-вартісні характеристики нової наукомісткої продукції в зіставленні з вітчизняними і зарубіжними аналогами.
6. Зазначте термін і річний обсяг фінансування наукових досліджень, названих у п. 4.
7. Назвіть вітчизняних виробників, які можуть випускати нову наукомістку продукцію, названу в п. 4, а також вкажіть річну місткість ринку.
8. Оцініть вплив перелічених у п. 4 наукових досліджень на досягнення наступних цілей: поліпшення якості життя населення, забезпечення високих темпів сталого економічного зростання, створення потенціалу для майбутнього розвитку; підвищення рівня національної безпеки (4 бали-першочергове фінансування, 1 бал - в останню чергу) .
9. Назвіть організації, що лідирують у наукових дослідженнях, перерахованих в п. 4.
АНКЕТА
"Формування переліку новітніх технологій" (експерти - управлінці)
Пріоритетне тематичне направленіе_
1. Прізвище, ім'я, отчество_
2. Організація_
3. Должность__
4. Які найважливіші проблеми Вашої галузі в першу чергу потребують наукових дослідженнях і чи займаються цими проблемами науково-дослідні організації України?
5. Виробництво якій новій наукомісткої продукції і на яких підприємствах Україні можна почати в найближчі 10 років на основі критичних та проривних технологій?
6. Зазначте термін і річний обсяг витрат на організацію виробництва нової наукомісткої продукції за критичним і проривним технологіям.
7. Назвіть галузі, де є потреба у новій наукомісткої продукції, та річну місткість ринку продукції, названої в п. 5.
8. Оцініть функціонально-вартісні характеристики названої вітчизняної нової наукомісткої продукції в порівнянні з вітчизняними і зарубіжними аналогами.
9. Назвіть науково-дослідні організації України, які вносять найбільший внесок в інноваційний розвиток підприємств Вашої галузі.
АНКЕТА
"Введення переліку нових технологій" (експерти - підприємці, представники підприємств)
Пріоритетне тематичне направленіе_
1. Прізвище, ім'я, отчество_
2. Підприємство _
3. Должность_
4. Які найважливіші проблеми Вашого підприємства вимагають впровадження нових технологій?
5. Як Ви плануєте налагодити цю справу?
6. Наведіть перелік вітчизняних науково-дослідних організацій, з якими співпрацює Ваше підприємство.
7. Назвіть нову наукомістку продукцію на основі технологій, зазначених у п. 4, яку планується виробляти на Вашому підприємстві. Вкажіть терміни впровадження та необхідне ресурсне забезпечення.
8. Коли має бути розпочато виробництво нової наукомісткої продукції?
9. Вкажіть щорічний обсяг продажів нової наукомісткої продукції.
10. Оцініть функціонально-вартісні характеристики названої нової наукомісткої продукції в порівнянні з вітчизняними і зарубіжними аналогами.
Запропонований алгоритм функціонування Державної системи стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку України передбачає два етапи.
На головній сторінці сайту "Стратегічні маркетингові Дослідження науково-технологічного розвитку України" вміщено опис методики їх проведення. Кожен респондент вибирає пріоритетне тематичний напрямок і знаходить свою групу.
У ході анкетування програмно формуються дві бази даних для кожної з трьох груп експертів: перша база містить персональні відомості про експертів, друга - їхні відповіді на запитання.
Статистична обробка анкет виконується за допомогою пакету SPSS. В отриманій інформації наводяться:
- Впорядкований перелік наукових досліджень, кількість (абсолютне і процентне) експертів, які пов'язують конкретне дослідження з конкретною технологією;
- Середній, мінімальний, максимальний терміни впровадження технології;
- Середній, мінімальний, максимальний річні обсяги фінансування;
- Кількість експертів (абсолютне і процентне), що вказали на певний першочергове направлення технології;
- Впорядкований перелік нової наукомісткої продукції, кількість експертів (абсолютне і процентне), які назвали цю продукцію;
- Підприємство-виробник;
- Середня, мінімальна, максимальна місткість національного та світового ринків;
- Середня оцінка в порівнянні з вітчизняними аналогом по функціональних і ціновими характеристиками;
- Середня оцінка в порівнянні з закордонним аналогом по функціональних і ціновими характеристиками.
Передбачено також використання кластерного аналізу результатів обробки заповнених анкет з функціональним і ціновими характеристиками нової наукомісткої продукції в порівнянні з зарубіжними та вітчизняними аналогами, що дозволить з'ясувати чисельність груп оптимістично і песимістично налаштованих експертів.
Однофакторний дисперсійний аналіз дасть можливість з'ясувати ступінь узгодженості експертних оцінок з ключових питань у різних групах. Далі порівнюються середні функціональні та вартісні оцінки нової наукомісткої продукції, запропоновані експертами різних груп. У разі, коли відповіді експертів кожної групи узгоджуються, а середні оцінки, запропоновані експертами різних груп, відрізняються незначно, паспорти критичних технологій за пріоритетними напрямами складаються автоматично. При великій варіації (неузгодженості) думок експертів однієї групи або різних груп результати аналізу виносяться на обговорення фокус-групи, конференції і т. д. з метою усунути розбіжності і досягти узгоджених рішень з утримання паспортів критичних технологій. Після цієї процедури складаються паспорти критичних та проривних технологій, включаючи опис відповідної нової наукомісткої продукції. Нижче наведено зразок такого паспорта.
Паспорт критичною і проривної технології
(Назва)
Пріоритетне тематичне направленіе_
Дата_
1, Наукові дослідження, спрямовані на розробку технології
2, Організація-разработчік_
3. Організації-лідери у проведенні наукових досліджень (країна) _
4. Термін виконання наукового дослідження до впровадження технології (роки)
5. Запланований рік створення технологіі_
6. Загальний обсяг фінансування наукових досліджень до впровадження технології (тис. грн.) _
7. Мінімальний, середній, максимальний терміни впровадження технології (роки) _
8. Мінімальний, середній, максимальний обсяги витрат на впровадження технології (тис. грн.) _
9. Підприємства / галузі впровадження технологіі_
10. Початок виробництва нової наукоємної продукціі_
11. Щорічний обсяг продажів нової наукомісткої продукціі_
12. Конкурентоспроможність виробленої нової наукомісткої продукції внаслідок впровадження технології в порівнянні з вітчизняними та зарубіжними аналогамі_
13. Споживачі і річна ємність ринку нової продукції (натуральні показники) _
14. Першочерговий напрям технологіі_
На другому етапі формується пакет критичних та проривних технологій з чотирьох груп, з якого потенційний замовник буде вибирати об'єкти фінансування.
Паспорти ранжуються чотири рази (за кількістю названих ознак). У кожній з чотирьох груп вони отримують відповідний значущості ранг. Замовник вибирає технологію для фінансування, спираючись на цю інформацію.
У цій статті висвітлена методика формування Державної системи стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку України. Визначено сутність цієї системи, її мета, завдання та алгоритм функціонування. Зміст методики становлять: критерії відбору критичних та проривних технологій; рамкові ознаки експертних груп; анкети для опитування експертів; технологія опитування в Інтернет-середовищі, методи статистичного аналізу відповідей; критерії отримання узгоджених думок експертів; алгоритм складання паспортів критичних та проривних технологій. Присутність в анкетах і паспорті маркетингової складової дозволяє оцінити конкурентоспроможність нової наукомісткої продукції на вітчизняному та світовому ринках, спрогнозувати їх ємність, гармонізувати інтереси науки і виробництва, що позитивно вплине на прискорення інноваційного розвитку України завдяки високій достовірності отриманої інформації. Таким чином, методика містить алгоритм виявлення критичних та проривних технологій, які в перспективі можуть бути впроваджені на вітчизняних підприємствах і стати фундаментом для формування інноваційної моделі розвитку національної економіки.