ЗМІСТ
ВСТУП
1 СУТНІСТЬ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ І СТИМУЛЮВАННЯ ЗБУТУ
1.1 Призначення і розробка програми формування попиту і стимулювання збуту
1.2 Оцінка ефективності програми стимулювання збуту
2 КОМПЛЕКС ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ І СТИМУЛЮВАННЯ ЗБУТУ ВАТ «БЕЛГАЛАНТЕРЕЯ»
2.1 Коротка характеристика ВАТ «Белгалантерея»
2.2 Аналіз формування попиту і стимулювання збуту у ВАТ «Белгалантерея»
3 РОЗРОБКА СТРУКТУРИ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ І СТИМУЛЮВАННЯ ЗБУТУ У ВАТ «БЕЛГАЛАНТЕРЕЯ»
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТОК 1 Витрати на здійснення реклами ВАТ «Белгалантерея» у газетах і журналах за 2006-2008 рр..
ДОДАТОК 2 Витрати на здійснення реклами ВАТ «Белгалантерея» на радіо за 2006-2008 рр..
ДОДАТОК 3 Процедура оцінки рівня задоволеності працею працівників методом утримання професіоналів у компанії
ВСТУП
До теперішнього часу, як у вітчизняній, так і зарубіжній літературі є чимало наукових робіт, в яких досліджуються теоретичні та практичні аспекти стимулювання продажів у роздрібній торгівлі. Однак, як показали дослідження, у цій галузі науки, вони багато в чому носять фрагментарний характер і присвячені більшою мірою проблемам управління окремими операціями, а не системою продажів в цілому.
У країнах з розвиненою ринковою економікою методи стимулювання продажів особливо інтенсивно розвиваються впродовж останніх тридцяти років. На тлі інших прийомів просування товарів вони вигідно відрізняються: по-перше, творчим характером, бо звернені до уяви застосовують його фахівців, і, по-друге, оперативністю впливу на споживачів на всіх стадіях життєвого циклу товару.
Актуальність даної теми полягає в тому, що при використанні ринкового механізму регулювання функціонування та розвитку суб'єктів споживчого ринку різко зростає рівень конкурентної боротьби між організаціями роздрібної торгівлі за потенційних покупців їх товарів і послуг. У цій ситуації найважливішим доданком їх конкурентної стратегії стає система стимулювання продажів, спрямована на активізацію поведінки покупців у місцях продажу товарів.
В даний час білоруські роздрібні торговельні організації, особливо в обласних містах, дедалі ширше починають застосовувати сучасні методи стимулювання продажів товарів народного споживання і послуг. Однак ця діяльність багато в чому реалізується або шляхом запозичення західних прийомів і технологій, не завжди адекватно сприймаються білоруським покупцем, або на суто інтуїтивній основі методом проб і помилок. У зв'язку з цим тема курсової роботи має достатньо актуальний характер, бо дозволяє висвітлити одну з найменш досліджених проблем білоруського торгового менеджменту.
Метою курсової роботи є розробка пропозицій щодо вдосконалення програми стимулювання збуту ВАТ «Белгалантерея».
Завдання:
- Розкрити призначення програми формування попиту і стимулювання збуту;
- Розглянути процес розробки програми формування попиту і стимулювання збуту;
- Розкрити методику оцінки ефективності програми стимулювання збуту;
- Провести аналіз програми формування попиту і стимулювання збуту на ВАТ «Белгалантерея»;
- Розробити пропозиції щодо вдосконалення програми формування попиту і стимулювання збуту на ВАТ «Белгалантерея».
Предметом дослідження в курсовій роботі є програма формування попиту та стимулювання збуту на ВАТ «Белгалантерея».
Об'єкт дослідження - ВАТ «Белгалантерея».
Аналітична частина курсової роботи спирається на інформацію літературних джерел з питань формування попиту і стимулювання збуту, а також бухгалтерську інформацію ВАТ «Белгалантерея».
1 СУТНІСТЬ, МЕТА І ЗАВДАННЯ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ І СТИМУЛЮВАННЯ ЗБУТУ
1.1 Призначення і розробка програми формування попиту і стимулювання збуту
Слід визнати, що жоден фактор сам по собі не є вирішальним для створення належної системи товароруху, але всі вони різною мірою впливають на рівень »обслуговування. Розробляючи стратегію вдосконалення будь-якої ланки системи товароруху, необхідно враховувати його вплив в цілому на загальний ефект і мінімізацію витрат фірми.
Система товароруху містить елементи внутрішнього і зовнішнього середовища маркетингу. До останньої належать фірми, що забезпечують перевезення товарів, посередники і їх склади, а так само збутова мережа.
Внутрішнє середовище забезпечує:
- Аналіз замовлень і підбір партії товарів за заявкою покупців;
- Упаковка товару, оформлення митних документів, страховка, відвантаження товару та контроль за рухом вантажу;
- Контроль виробів, отриманих від зовнішніх постачальників і відправляються в якості запасних на склади фірми.
Вид товару і багато інших обставин впливають на перераховані вище елементи, деякі з них можуть бути непотрібними, інші вимагають доповнень. Так в залежності від того, чи відноситься товар до виробів виробничого або індивідуального призначення, визначається і число посередників, а також маркетингова тактика фірми.
Реалізація товару відбувається лише в тому випадку, коли покупець є платоспроможним, а товар - йому необхідний.
Тому попит нерідко називають «платоспроможною потребою».
Формування попиту (ФОП).
При покупці речі люди прагнуть задовольнити певні потреби. Отже, щоб купити товар, необхідно мати відомості про його властивості. Вихід на ринок повинен супроводжуватися серйозною інформаційною кампанією, тому що ми звертаємося до необізнаним покупцям.
Потенційний покупець повинен отримати інформацію:
- Про існування товару;
- Про потреби, які цим товаром задовольняються;
- Про якість задоволення потреб (опис споживчих властивостей товару);
- Про гарантії захисту інтересів покупця, якщо він не буде задоволений товаром.
Способи інформування потенційних клієнтів:
1. Реклама (журнали, газети, радіо, телебачення та ін.)
2. Виставки та ярмарки.
3. Доповіді, симпозіуми, конференції, фільми [20, с. 32].
Інформація повинна бути спрямована на всіх, хто так чи інакше впливає на прийняття рішення про придбання товару.
Основне завдання заходів ФОС полягає у введенні на ринок товарів ринкової новизни, забезпеченні початкових продажів і завоюванні певної частки ринку.
Що стосується товарів індивідуального (особистого) споживання товари ринкової новизни нерідко отримують, змінюючи зовнішню форму, упаковку і тому подібні характеристики виробу відповідно до вимог моди і т. д. По відношенню ж до товарів виробничого призначення «косметичні» зміни зовнішності недостатні для створення товару ринкової новизни - потрібно зробити серйозні поліпшення споживчих властивостей або різко зменшити ціну, щоб зробити товар доступним новим сегментам покупців.
Здійснюване в комплексі комунікацій стимулювання збуту є одним із засобів просування товару, що доповнює рекламу і особистий продаж. Воно надає короткочасний вплив на ринок і покликане сприяти вчиненню покупок. У процесі реалізації заходів щодо стимулювання продажів стимулюючий вплив виявляється на працівників відділів збуту, виробників продукції, продавців, покупців, а також торговельних посередників. Ці стимулюючі впливу покликані сприяти ефективному просуванню товару від виробника до покупців [15, с. 176].
Щоб забезпечити на належному рівні стимулювання продажів, фірмі необхідно провести цілий ряд заходів. Вона повинна визначити результати, яких слід досягти при практичній реалізації заходів стимулювання продажів, вирішити, які стимулюють впливу і по відношенню до кого слід застосовувати, а також розробити і здійснити програму стимулювання. З урахуванням цього зазвичай виділяють п'ять основних етапів у процесі підготовки та проведення заходів зі стимулювання продажів (мал. 1.1).
Рис. 1.1. Основні етапи підготовки і проведення заходів щодо стимулювання продажів [1, с. 329]
Стимулювання продажів - система заходів, спрямованих на стимулювання купівельного попиту, прискорення процесу руху товару і реалізації товару.
Успішна програма стимулювання продажів повинна відповідати таким умовам:
1) націленість на задоволення потреб найбільш привабливих клієнтських сегментів;
2) значні інвестиції у формування навичок агентів з продажу;
3) забезпечення ефективної реалізації програми змін [1, с. 329].
Розробка програми стимулювання збуту пов'язані з послідовним вирішенням таких завдань, як:
1) встановлення цілей стимулювання збуту;
2) вибір інструментів стимулювання збуту;
3) виявлення кола учасників;
4) визначення інтенсивності заходів із стимулювання збуту;
5) вибір засобів поширення інформації про програму стимулювання збуту;
6) визначення тривалості стимулювання збуту;
7) вибір часу проведення заходів щодо стимулювання збуту;
8) розробка бюджету стимулювання збуту [8, с. 363].
Встановлення цілей і вибір інструментів стимулювання збуту тісно пов'язані між собою. Стимулювання продажу має багатоцільову спрямованість. Вибір мети залежить від об'єкту майбутньої дії. Існує кілька типів цільових аудиторій:
1) Споживач: він, безумовно, володіє найбільшою значущістю, і вся політика маркетингу зводиться до дії саме на споживача. Широкий спектр прийомів стимулювання продажів був створений з єдиною метою - найефективнішим чином привернути споживача і задовольнити його запити. Споживачеві відданий пріоритет, оскільки всі інші об'єкти є лише посередниками і дія на них виявляється для посилення впливу на споживача. Цілі стимулювання, зверненого до споживача, зводяться до наступного: збільшити число покупців; збільшити кількість товару, купленого одним і тим же покупцем.
2) Продавець: здатність і уміння продавця продати товар не повинні бути залишені без уваги з боку виробника. На користь фірми стимулювати, заохочувати і нарощувати ці якості. Мета стимулювання, зверненого до продавця: перетворити байдужого до товару продавця на високо мотивованого ентузіаста.
3) Торговий посередник: будучи природною ланкою між виробником і споживачем, він є специфічним об'єктом стимулювання, що виконує в даному випадку регулюючі функції. При цьому цілі стимулювання можуть бути наступними: надати товару певний імідж, щоб зробити його легко впізнанним; збільшити кількість товару, що надходить в торговельну мережу; підвищити зацікавленість посередника в активному збуті тієї або іншої марки і т.д. [20, с 5].
Стимулювання персоналу, який здійснює продажу, відноситься до сфери його мотивації і має сприяти збільшенню обсягу збуту, підвищенню якості обслуговування споживачів, зростання професійної майстерності, а також спонукати до внесення пропозицій по різних напрямках діяльності підприємства, наприклад, з розробки та вдосконалення окремих послуг. З цією метою можуть використовуватися різні стимули - як матеріальні (система оплати праці: оклад, відсотки, премії і т.д.; соціальний пакет: медичне обслуговування персоналу, страхування співробітників, додаткові відпустки; оплата навчання персоналу; надання позик на придбання житла, автомобіля , меблів і т.д.; дотації на харчування; матеріальна допомога у разі форс-мажорних обставин; дотації на підтримку корпоративного стилю одягу; організація відпочинку і туристських поїздок; подарунки), так і нематеріальні (планування кар'єри працівників; надання роботи - цікавою, складною, що розширює кругозір, стабільної і т.д.; оцінка і заохочення добре виконаної роботи; оголошення подяки, вручення грамоти, присвоєння почесних звань; делегування повноважень, підвищення відповідальності співробітників - наставництво, контроль за дотриманням стандартів обслуговування і т.д.; персональне увага - пряме і непряме з боку безпосереднього керівника і (або) генерального директора; професійний розвиток; конкурси професійної майстерності; привітання та вручення пам'ятних подарунків по святковим і особистим урочистим подіям). При бажанні список можна продовжити [6, с. 273].
Конкретними методами стимулювання торгових посередників є:
а) встановлення прогресивної комісії за продаж товарів понад встановленої квоти;
б) вручення представникам фірм-посередників подарунків і сувенірів;
в) спільна реклама;
г) надання спеціальних знижок (наприклад, стимулюючих збут нових видів товарів);
д) навчання і підвищення кваліфікації персоналу посередників;
е) торгові конкурси, які мають на меті підвищити зацікавленість посередників у реалізації товарів [1, с. 330].
Основні інструменти стимулювання збуту, спрямовані на споживачів, можна об'єднати в кілька груп: знижки, надання зразків, премії, залікові талони, купони, презентації, мерчендайзинг, конкурси та ігри, лотереї та вікторини.
При прийнятті рішень про використання того чи іншого інструменту стимулювання збуту необхідно враховувати, що кожен з них має як свої переваги, так і недоліки (табл. 1.1) [8, с. 272].
Таблиця 1.1.
Переваги та недоліки окремих інструментів стимулювання збуту, спрямованих на кінцевих споживачів
№ п / п | Переваги | Недоліки |
1 | 2 | 3 |
1 | Надання зразків | |
Дає можливість покупцям скласти найбільш повне уявлення про пропоновані товари Привертає нових покупців | Значні витрати Складність прогнозування перспектив реалізації продукту | |
Сприяє більш швидкому сприйняттю і впровадження нового товару | ||
2 | Премії | |
Сприяють зростанню обсягу продажів Незначні додаткові витрати по збуту Привертають додатковий контингент покупців | Короткочасність ефективного впливу на споживачів внаслідок відповідних дій конкурентів Недостатньо сильний стимул для постійних покупців | |
3 | Знижки | |
Збільшують обсяг збуту Наочність і зручність у використанні | Недостатньо точна спрямованість на заздалегідь обрані групи споживачів Можливо негативний вплив на імідж товарної марки | |
4 | Купони | |
Ефективні при стимулюванні споживання нових продуктів Добре сприймаються споживачами | Високі витрати Необхідність ретельного планування при використанні |
На третьому етапі розробки програми здійснюється виявлення кола учасників стимулювання збуту. Це вимагає виділення певних сегментів про те, щоб зосередити основні зусилля на конкретних цільових групах споживачів, які підприємство хотіло б охопити проведеними заходами.
Наступний етап пов'язаний з визначенням інтенсивності заходів із стимулювання збуту. Дієвість застосовуваних стимулів повинна бути достатньою, щоб забезпечити бажаний рівень продажів. У той же час слід враховувати, що понад деякої межі інтенсивності заходів щодо стимулювання їх ефективність знижується. Крім того, необхідно забезпечити оптимізацію пов'язаних із стимулюванням збуту затрат [15, с. 181].
Для здійснення програми стимулювання збуту необхідно поширити відповідні відомості про намічувані в її рамках заходах. Тому повинні бути прийняті відповідні рішення про засоби поширення інформації про програму стимулювання збуту підприємства. Інформація може поширюватися через пресу, радіо, телебачення, різного роду вивіски, плакати і т.д. При виборі конкретних коштів поширення інформації слід враховувати важливість оптимізації рівня ефективності та витратності кожного з них.
Наступне завдання - визначення тривалості стимулювання. Необхідно, з одного боку, надати цільовим групам споживачів достатньо часу, щоб скористатися запропонованими пільгами, а з іншого - не допустити надмірної розтягнутості заходів, що може призвести до втрати ними сили свого впливу [6, с. 274].
Ефективність стимулювання багато в чому залежить від вибору час його проведення. У ряді випадків час здійснення окремих заходів щодо стимулювання збуту, наприклад, прив'язується до певного сезону. Доцільно також домогтися узгодженості окремих заходів по термінах. При цьому важливо не допустити такої їх послідовності, при якій хоч би одну дію підприємства по стимулюванню збуту виявилося в тіні будь-якої іншої заходи (свого чи конкурента) [1, с. 331].
Розробка бюджету стимулювання збуту здійснюється в рамках загального бюджету за здійсненню комунікаційної політики підприємства. Розмір необхідних коштів для стимулювання збуту може розраховуватися шляхом визначення витрат на проведення кожного конкретного заходу. Крім того, корисно співвіднести отриманий результат з об'ємом очікуваного прибутку після проведення даного заходу.
1.2 Оцінка ефективності програми стимулювання збуту
Служби продажів сьогодні не входять до числа ключових підрозділів більшості організацій. Більш того, в багатьох білоруських компаніях такі підрозділи взагалі відсутні і це не дивно, адже службою продажів дуже складно керувати. Агенти з продажу весь час працюють поза офісом, і що вони роблять кожен день - оцінити досить важко. Як правило, це мало контрольовані, більш-менш успішні люди, яким необхідно довіряти. У результаті топ-менеджмент вважає за краще концентрувати зусилля на розробці нових продуктів, оптимізації виробництва і винаході виграшних стратегій, а служба продажів надана сама собі [20, с. 3].
Аналіз результатів стимулювання збуту спрямований на підведення підсумків і визначення оцінки їх ефективності. Основні труднощі оцінки ефективності стимулюючих заходів полягає в тому, що вони рідко проводяться ізольовано як від інших елементів комплексу комунікацій, так і від аналогічних акцій конкурентів. До того ж більшість підприємств задовольняється простим зіставленням обсягів продажів до і після здійснення заходів, що, по суті, ні про що не говорить, тому що збільшення обсягу продажів може бути викликане не стимулюванням збуту, а, наприклад, причинами кон'юнктурного характеру, які призвели до підвищенню попиту на певний продукт. Тому при оцінці результатів стимулювання збуту варто звертати увагу на його наслідки.
Метою стимулювання не завжди є негайне збільшення обороту, іноді в якості такої виступає збільшення числа споживачів (атакуючий стимулювання). Чи можна, враховуючи цю обставину, говорити про успіх операції, якщо обсяг продажів зріс, а нових клієнтів не додалося, хоча саме це було її метою? Навіть якщо використовувані інструменти стимулювання збуту зарекомендували себе добре, це ще не дає підстави говорити про те, що успіх буде гарантований і в майбутньому. Наприклад, занадто часте стимулювання може бути небезпечним для іміджу продукту, який в цьому випадку піддається ризику втратити свій статус в очах споживачів [1, с. 332].
Атакуюче стимулювання, яке застосовується головним чином на стадіях впровадження і росту, має на меті прискорити проникнення продукту на ринок за рахунок створення сприятливих умов для його випробування максимально можливою кількістю споживачів. Прямим і швидко досяжним результатом такого стимулювання є виграш часу і прискорення проникнення продукту на ринок (див. рис. 1.2).
Рис. 1.2. Ефект разового допоміжного стимулювання
збуту [8, с. 376]
Допоміжне стимулювання використовується головним чином на стадії зрілості продукту або в момент, коли починається спад його збуту. Необхідно добитися того, щоб такого роду заходи давали негайну віддачу в частині збільшення обороту, так як вони відрізняються короткочасністю і обмеженим часом проведення заходів (див. рис. 1.3).
Рис. 1.3. Вирівнювання сезонних продажів [8, с. 377]
Наслідки, які вписуються в рамки основних цілей стимулювання збуту (збільшення кількості нових клієнтів, підвищення обороту), можуть супроводжуватися побічними результатами, знання яких необхідно для їх правильної інтерпретації.
1) Стимулювання не обов'язково призводить до зростання загального обсягу продажів, але, слідуючи феномену компенсації, зміщує їх у часі: споживач користується можливістю, що представилася і купує продукт завчасно. Особливо це характерно для тих підприємств, де збут продуктів у багатьох випадках носить сезонний характер.
2) Добре організоване атакуючий стимулювання у поєднанні з цілеспрямованою рекламою може стати основою для довгострокового впливу на споживача - впливу, підтримуваного за рахунок повторно скоюваних покупок і передається з вуст у вуста реклами, що, у свою чергу, сприяє залученню до продукту нових клієнтів
(Рис. 1.4).
3) Від допоміжного стимулювання не слід очікувати дива, так як воно не здатне змінити тенденцію, що намітилася, а скоріше буде слідувати їй. Так, якщо збут продукту переживає спад, то воно може дати такого продукту лише скороминущий шанс на виживання, тимчасово збільшивши продажі. Остання іноді тільки прискорює остаточне падіння обсягу продажів (мал. 1.5).
Рис. 1.4. Поліпшений і довготривалий ефект стимулювання [8, с. 377]
Рис. 1.5. Прискорене падіння збуту продукту [8, с. 378]
Якщо ж, навпаки, спостерігається тенденція до зростання продажів, то стимулювання супроводжує, а іноді й посилює її (рис. 1.6).
Рис. 1.6. Посилення тенденції до зростання обсягу продажів за рахунок стимулювання збуту [8, с. 378]
Таким чином, аналіз результатів здійснення програми стимулювання збуту дає широку інформацію, яку необхідно накопичувати і використовувати в подальшій роботі.
Типовим результатом програми стимулювання продажів є збільшення обсягу продажів компанії на 15 - 25% залежно від галузі, а також підвищення значення служби продажів усередині компанії і поліпшення обслуговування клієнтів [20, с. 2]. Підвищення ефективності служби продажів є складним завданням. Її рішення вимагає інтенсивних зусиль вищого керівництва компанії, керівників служби продажів і рядових клієнтських менеджерів. Однак для багатьох організацій кінцевий результат багаторазово виправдовує витрачені зусилля. Крім того, реалізація подібних програм з простої можливості вже перетворюється на необхідність: висока ефективність служб продажів у найближчому майбутньому стане одним з ключових факторів конкурентної боротьби [1, с. 333]. З використанням розглянутих вище теоретичних основ розробки програми стимулювання збуту, проаналізуємо ситуацію, що склалася у ВАТ «Белгалантерея», приділивши особливу увагу аналізу формування програми формування попиту і стимулювання збуту підприємства.
2 КОМПЛЕКС ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ І СТИМУЛЮВАННЯ ЗБУТУ ВАТ «БЕЛГАЛАНТЕРЕЯ»
2.1 Коротка характеристика ВАТ «Белгалантерея»
Відкрите акціонерне товариство «Белгалантерея» створено відповідно до Закону Республіки Білорусь «Про акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю», рішенням учасників установчої конференції від 03.03.94 р. № 5 на виконання розпорядження Кабінету Міністрів Республіки Білорусь від 01.12 .1994 № 455р. Мінський міський виконавчий комітет видав Свідоцтво про державну реєстрацію ВАТ «Белгалантерея» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та індивідуальних підприємців за № 100230667.
Засновниками Товариства є Міністерство з управління державним майном і приватизації Республіки Білорусь та члени організації орендарів орендного підприємства «Галантерея». Зареєстрований статутний фонд становить 1123918000 рублів і поділений на 48866 простих акцій, у власності держави перебуває пакет акцій в кількості 15501 акція (31,7%). Свою діяльність ВАТ «Белгалантерея» здійснює на підставі Статуту.
Основні види діяльності ВАТ «Белгалантерея»:
- Оптова та роздрібна торгівля текстильними, трикотажними та галантерейними товарами;
- Зберігання і складування;
- Експлуатація і здача в найм власного майна;
- Транспортні послуги.
До складу ВАТ «Белгалантерея» входять 2 магазини роздрібної торгівлі: на території бази і на орендованих площах за адресою: вул. Казінці, 121.
Органами управління ВАТ «Белгалантерея» є загальні збори акціонерів; спостережна рада; директор. Керівництво поточною діяльністю Товариства здійснює директор. Директор підзвітний з усіх питань своєї діяльності наглядовій раді та зборам акціонерів. Директор несе повну відповідальність за розвиток, стан та виробничо-господарську діяльність ВАТ «Белгалантерея», а також за організацію забезпечення техніки безпеки, протипожежної безпеки і збереження власності.
Процес управління ВАТ «Белгалантерея» відбувається за такою схемою (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Схема управління ВАТ «Белгалантерея»
Розподіл професійних - кваліфікаційних груп працівників на ВАТ «Белгалантерея» здійснюється на основі Єдиної тарифної сітки. Найменування професій, посад працівників здійснюється відповідно до загальнодержавних класифікатором Республіки Білорусь «Професії робітників і посади службовців» (ОКПД). Тарифікація працівників провадиться наймачем відповідно до Єдиного тарифним кваліфікаційним довідником робіт і професій робітників (ЄТКД) і кваліфікаційного довідника посад службовців.
Диференціація і регулювання заробітної плати працівників підприємства зроблена в залежності від наступних факторів: по ETC працівників Республіки Білорусь; складності праці (кваліфікації); посади; змісту та специфіки праці у робітників, виконавців, керівників підрозділів, фахівців і керівників підприємства.
Вся торгово-виробнича діяльність ВАТ «Белгалантерея» аналізується через фінансово-економічні показники. Основні фінансові показники господарської діяльності ВАТ «Белгалантерея» представлені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1.
Основні фінансово-економічні показники діяльності ВАТ «Белгалантерея» за 2006-2008 рр..
№ п / п | Показник | Значення показника по роках, млн. крб. | Відхилення, млн. руб. | Темп росту,% | ||||
2006 | 2007 | 2008 | 2007р. від 2006р. | 2008р. від 2007р. | 2007р. до 2006р. | 2008р. до 2007р. | ||
1 | Товарообіг за мінусом ПДВ і зборів | 6979 | 4561 | 6759 | -2418 | +2198 | 65,4 | 148,2 |
2 | Дохід від реалізації | 1255 | 1377 | 1567 | +122 | +190 | 109,7 | 113,8 |
3 | Витрати на реалізацію | 1180 | 1283 | 1462 | +103 | +179 | 108,7 | 114,0 |
4 | Прибуток від реалізації товарів | 75 | 94 | 105 | +19 | +11 | 125,3 | 111,7 |
5 | Прибуток (збиток) від операційних доходів і витрат | -2 | - | 2 | +2 | +2 | - | - |
6 | Прибуток (збиток) від внереализ-ційних доходів і витрат | -1 | -14 | 1 | -13 | +15 | - | - |
7 | Прибуток звітного періоду | 72 | 80 | 108 | +8 | +28 | 111,1 | 135,0 |
8 | Чистий прибуток | 32 | 35 | 59 | +3 | +24 | 109,4 | 168,6 |
9 | Рентабельність продажів,% | 1,07 | 2,06 | 1,55 | +0,99 | -0,51 | - | - |
Як видно з даних табл. 2.1, загальний обсяг товарообігу за 2006 рік склав 6979 млн. руб., Загальний обсяг товарообігу за 2007 рік - 4561 млн. руб., Таким чином, слід відзначити зниження товарообігу в порівнянні з 2006 р. на 2418 млн. руб. або на 34,6%. Загальний обсяг товарообігу за 2008 рік склав 6759 млн. руб., Слід відзначити збільшення товарообігу в порівнянні з 2007 р. на 2198 млн. руб., Темп росту товарообігу склав 148,2%. Зростання товарообігу в 2008 р. стався за рахунок використання розумної цінової політики підприємства і збільшення числа покупців товарів.
Дохід від реалізації ВАТ «Белгалантерея» у 2007 р. в порівнянні з 2006 р. збільшився на 122 млн. руб., А в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. - на 190 млн. руб. У динаміці на суму доходу від реалізації у 2006-2008 рр.. вплинуло зростання рівня реалізованих торговельних надбавок (у% до обороту). Витрати на реалізацію ВАТ «Белгалантерея» збільшилися в 2007 р. в порівнянні з 2006 р. на 103 млн. руб. або 8,7%, а в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. - на 179 млн. руб. або на 14,0%.
Прибуток від реалізації ВАТ «Белгалантерея» у 2008 р. в порівнянні з 2007 р. збільшився на 11 млн. крб. (Або на 11,7%), а в 2007 р. в порівнянні з 2006 р. - на 19 млн. крб. (Або на 25,3%). Зростання прибутку від реалізації у% до товарообігу склав, відповідно, 0,17% і 0,03%. Прибуток від операційних доходів і витрат збільшилася в 2008 р. на 2 млн. крб. в порівнянні з 2007 р. і збільшилася в 2007 р. в порівнянні з 2006 р. також на 2 млн. крб. Збиток від позареалізаційних доходів і витрат збільшився на 13 млн. крб. в 2007 р. в порівнянні з 2006 р. і скоротився 2008 р. в порівнянні з 2007 р. на 15 млн. крб.
Прибуток звітного періоду збільшилася, відповідно, на 8 млн. крб. або на 11,1% в 2007 р. і 28 млн. крб. або 35,0% у 2008 р. Чистий прибуток в 2007 р. збільшився в порівнянні з 2006 р. на 3 млн. руб. або 9,4%, а в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. - на 24 млн. крб. або 68,6%. Рентабельність товарообігу збільшилася в 2007 р. на 0,99% і знизилася в 2008 р. 0,51%. На основі проведеного аналізу фінансово-економічних показників ВАТ «Белгалантерея» за 2007-2008 рр.., Можна зробити висновок, що результативність роботи ВАТ «Белгалантерея» за 2008 р. в порівнянні з 2006-2007 рр.. підвищилася, про що свідчать зростання прибутку від реалізації, прибутку звітного періоду і чистого прибутку ВАТ «Белгалантерея».
У 2009-2010 рр.. діяльність ВАТ «Белгалантерея» планується направити на насичення споживчого ринку республіки галантерейними товарами, в першу чергу вітчизняного виробництва, задоволення попиту споживачів. Наявність власного транспорту дозволяє оптимізувати доставку товарів від різних постачальників більш дрібними партіями. ВАТ «Белгалантерея» буде формувати раціональні схеми руху товару, отримувати товари від постачальників з оптовими знижками і забезпечувати їх постачання роздрібним торговельним організаціям та індивідуальним підприємцям за відпускними цінами виробника.
2.2 Аналіз формування попиту і стимулювання збуту у ВАТ «Белгалантерея»
Перш за все, дамо оцінку збутової діяльності ВАТ «Белгалантерея» на ринку.
Діяльність ВАТ «Белгалантерея» по взаємодії з постійними постачальниками товарів спрямована на пошук нових взаємовигідних умов співпраці. Зокрема: укладення з постачальниками дилерських договорів, договорів комісії та договорів зі знижкою, за якими відпустку товарів в роздрібну мережу здійснюється за цінами виробника без оптової надбавки. Динаміка поставки товарів на дилерській основі проаналізована в табл. 2.2.
Таблиця 2.2.
Динаміка поставки товарів ВАТ «Белгалантерея» на дилерській основі
№ п / п | Найменування організації | 2007 р., | 2008 р., | Темп росту,% |
1 | ЧУП ТД «Традиція» | 3080 | 3310 | 107 |
2 | ВАТ «Бархам» | 831 | 838 | 101 |
3 | ВАТ «Брест ЗБХ» | 318 | 374 | 118 |
4 | ВАТ «Бортбитхім» | 323 | 310 | 96 |
5 | СП ТОВ «АкваСан» | 38 | 58 | 153 |
6 | ТОВ «Скерон» | 3 | 6 | 200 |
7 | ТОВ «Лабораторія якості» | 16 | 6 | 38 |
8 | ТДВ «Будмаш» | 55 | 106 | 193 |
9 | Калинковичі ЗБХ | 29 | 32 | 110 |
10 | ТОВ «флір» | 46 | 84 | 183 |
11 | ТОВ «Белкас» | 16 | 26 | 163 |
12 | УП «Хімуран» | 60 | 76 | 127 |
13 | ІП «Ювага» | 32 | 42 | 131 |
14 | ДП Корми, філія № 2 ВАТ «Речицький текстиль» | 232 | 183 | 79 |
15 | ВАТ «Еталон» | 14 | 30 | 214 |
16 | ТДВ «Парфюмторг» | 21 | 24 | 114 |
17 | ВАТ «Зелонг» | - | 24 | - |
18 | ЗАТ «БРК» | - | 36 | - |
19 | ВАТ «Речицький текстиль» м. Речиця | - | 325 | - |
20 | ТОВ Міран-парфум | - | 3 | - |
21 | ТДВ «ЕРКОН» | - | 15 | - |
22 | Інші | 389 |