Зміст
Введення
1. Аналіз умов праці на виробництві
2. Аналіз умов праці лаборанта
Висновок
Бібліографічний список
Програми
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Введення
Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи почуттів, емоційну сферу працівника.
Напруженість трудового процесу оцінюють у відповідності з "Гігієнічними критеріями оцінки умов праці за показниками шкідливості і небезпеки факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу".
Оцінка напруженості праці професійної групи працівників заснована на аналізі трудової діяльності і її структури, які вивчаються шляхом хронометражних спостережень в динаміці всього робочого дня, протягом не менше одного тижня. Аналіз заснований на обліку всього комплексу виробничих факторів (стимулів, подразників), що створюють передумови для виникнення несприятливих нервово-емоційних станів (перенапруги). Всі фактори (показники) трудового процесу мають якісну або кількісну вираженість і згруповані за видами навантажень; інтелектуальні, сенсорні, емоційні, монотонні, режимні навантаження.
Метою контрольної роботи полягає в освоєнні знань з дисципліни "Виробнича санітарія і охорона праці".
Головні завдання виконання контрольної роботи полягають у вивченні теоретичних питань, а також ознайомленні з роботою підрозділів, організацією виробництва з точки зору її безпеки, в спробі самостійного застосування отриманих знань при вирішенні конкретних управлінських завдань.
1. Аналіз умов праці на виробництві
Комплексна оцінка умов праці на основі спеціальних досліджень факторів виробничого середовища проводиться при атестації робочих місць. Результати цієї роботи використовуються підприємством для проведення заходів щодо поліпшення умов праці, встановлення доплат, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, у тому числі за рахунок власних коштів підприємств та організацій, а також для визначення диференційованих тарифів (внесків) на державне соціальне страхування в залежності від умов праці.
Атестація робочих місць за умовами праці проводиться один раз на 5 років спеціальною комісією, до складу якої включаються головні фахівці підприємства, працівники відділів кадрів, праці та заробітної плати, охорони праці, медичні працівники, представники профспілкового комітету. Дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу проводяться на конкретних робочих місцях шляхом лабораторних досліджень, інструментальних вимірів та розрахунків. Результати інструментальних вимірів параметрів шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформляються протоколами і заносяться в гр.4 частини 1 Карти умов праці на робочому місці, представленої у Додатку 1.
Обов'язковим додатком до Карті є дані хронометражних спостережень, які використовуються в якості методик вимірювання при оцінці фактичних величин психофізіологічних факторів умов праці. Фактичні величини параметрів психофізіологічних факторів заносяться в Карту (гр.3 частини 2).
Оцінка шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища проводиться з урахуванням тривалості дії цих факторів протягом зміни. Тривалість впливу виробничого чинника визначається у відсотках - як відношення часу фактичного впливу фактора до встановленої законодавством тривалості робочого часу - і заноситься в гр.6 частини 1 Карти.
Для постійних робочих місць, якщо робота здійснюється в одному пункті робочої зони, тривалість часу впливу фактора виробничого середовища визначається на підставі фотографії робочого дня.
На постійних робочих місцях, якщо робота здійснюється в різних пунктах робочої зони, і на непостійних робочих місцях (робочі місця керівників, спеціалістів), оцінка умов праці здійснюється за усередненими даними.
За допомогою фотографії робочого дня і хронометражних спостережень визначається середній час перебування працівника в різних пунктах робочої зони, пов'язане з необхідністю виконання обов'язків (робіт), передбачених посадовою інструкцією. Оцінка умов праці визначається з урахуванням усередненого часу перебування працівника в робочій зоні і усереднених значень фактичних величин санітарно-гігієнічних факторів умов праці, отриманих на робочих місцях основних робітників, які перебувають в цих же пунктах робочої зони.
Оцінка результатів дослідження та інструментальних вимірів санітарно-гігієнічних факторів проводиться шляхом зіставлення їх фактичних значень з нормативними. У залежності від величини перевищення нормативу визначається бальна оцінка фактора (гр.5 частини 1 Карти), яка потім коригується з урахуванням тривалості його дії (гр.7 частини 1 Карти). Наприклад, якщо бал фактора за гр.5 частини 1 Карти дорівнює 2, а тривалість його дії - 40% часу зміни, то бал з урахуванням тривалості дії фактора дорівнює 0,8 (2 '0,4 = 0,8).
Оцінка психофізіологічних факторів у балах (гр.4 частини 2 Карти) проводиться шляхом зіставлення фактичних значень з величинами, наведеними в "Критеріях" (гр.2 частини 2 Карти). Ця робота здійснюється фахівцями підприємства, а також на договірній основі фізіологами, психологами та гігієністами, що займаються питаннями умов праці.
Карты. Загальна оцінка умов праці в балах розраховується шляхом підсумовування оцінок всіх виробничих факторів за гр.7 частини 1 і гр.4 частини 2 і заноситься до розділу II Карти. На її підставі умови праці класифікуються на такі групи:
допустимі (виробничі фактори не перевищують ГДК і ПДУ);
шкідливі і важкі 1 - го ступеня (загальна оцінка менше 6 балів);
шкідливі і важкі 2-го ступеня (загальна оцінка від 6 до 8 балів включно);
шкідливі і важкі 3-го ступеня (загальна оцінка понад 8 балів).
За результатами атестації складаються:
переліки робочих місць, виробництв, професій і посад, працівники яких підтвердили право на пенсію у зв'язку з особливими умовами праці;
переліки робочих місць, виробництв, професій і посад, працівникам яких встановлюються доплати за роботу в несприятливих умовах праці;
організаційно-технічні заходи по раціоналізації робочих місць з метою приведення їх у відповідність до вимог правил і норм охорони праці.
2. Аналіз умов праці лаборанта
Лаборант відноситься до категорії фахівців, приймається і звільняється на роботу наказом директора підприємства.
На посаду лаборанта призначається особа, яка має середню спеціальну освіту без пред'явлення вимог до стажу роботи або загальна середня освіта, спеціальна підготовка за встановленою програмою і стаж роботи за профілем.
У своїй діяльності лаборант керується:
Керівними, нормативними і довідковими матеріалами, що стосуються тематики роботи;
Статутом підприємства;
Наказами і розпорядженнями директора підприємства і безпосереднього керівника;
Посадовою інструкцією.
Лаборант повинен знати:
Нормативні, методичні та інші керівні матеріали, що стосуються тематики роботи;
Методи проведення аналізів, випробувань та інших видів досліджень;
Діючі стандарти і технічні умови на розроблювану технічну документацію, порядок їх оформлення;
Лабораторне обладнання, контрольно-вимірювальну апаратуру і правила її експлуатації;
Методи і засоби виконання технічних розрахунків, обчислювальних і графічних робіт;
Правила експлуатації обчислювальної техніки;
Основи організації праці та виробництва;
Правила внутрішнього трудового розпорядку;
Основи трудового законодавства;
Правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежного захисту.
На лаборанта покладаються такі функції:
1. Участь у зборі та обробці матеріалів у процесі досліджень відповідно до затвердженої програми роботи;
2. Готує устаткування (приладів, апаратури) до проведення експериментів, здійснення його перевірки і простий регулюванню, згідно з розробленими інструкціями та іншої документації;
3. Обробка, систематизація та оформлення відповідно до методичних документів результатів аналізів, випробувань, вимірювань, ведення їх обліку.
4. Участь у виконанні експериментів, здійснює необхідні підготовчі та допоміжні операції, проводить спостереження, знімає показання приладів, веде робочі журнали.
5. Забезпечення співробітників підрозділу необхідними для роботи обладнанням, матеріалами, реактивами та ін
6. Вибірка даних з літературних джерел, реферативних та інформаційних видань, нормативно-технічної документації відповідно до встановленого завданням.
7. Виконання різних обчислювальних і графічних робіт, пов'язаних з проведеними дослідженнями та експериментами.
8. Участь у складанні та оформленні технічної документації по виконаних підрозділам організації робіт.
9. Виконання окремих службових доручень свого безпосереднього керівника.
Лаборант має право:
1. Знайомитися з проектами рішень керівництва підприємства, що стосуються його діяльності;
2. Вносити на розгляд керівництва підприємства пропозиції щодо вдосконалення роботи пов'язаної з обов'язками;
3. Повідомляти безпосередньому керівнику про всі виявлені в процесі виконання своїх посадових обов'язків недоліках у виробничій діяльності підприємства (його структурних підрозділах) і вносити пропозиції щодо їх усунення;
4. Вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні своїх посадових обов'язків.
Лаборант несе відповідальність:
1. За невиконання (неналежне виконання) своїх посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, в межах, визначених чинним трудовим законодавством;
2. За вчинення в процесі здійснення своєї діяльності, в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством;
3. За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним трудовим, кримінальним та цивільним законодавством.
Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу представлені у додатку 2.
Розрахунок напруженості трудового процесу лаборанта представлений в додатку 3.
Висновок
Важливе значення має вивчення та оцінка фактичного стану умов праці на основі даних замірів фактичних значень параметрів факторів виробничого середовища, в якій протікає трудовий процес, тому що від цього залежить ефективність заходів щодо створення здорових та безпечних умов праці.
Оцінка напруженості праці працівника заснована на аналізі трудової діяльності і її структури, які вивчаються шляхом хронометражних спостережень в динаміці всього робочого дня, протягом не менше одного тижня.
Аналіз заснований на обліку всього комплексу виробничих факторів (стимулів, подразників), що створюють передумови для виникнення несприятливих нервово-емоційних станів (перенапруги). Всі фактори (показники) трудового процесу мають якісну або кількісну вираженість і згруповані за видами навантажень: інтелектуальні, сенсорні, емоційні, монотонні, режимні навантаження.
Наукова організація праці лаборантів повинна забезпечувати стійку їх працездатність, попереджати перевтома і зберігати здоров'я.
Праця лаборанта є напруженим 1 ступеня, так як 17 показників мають оцінку 1 класу, а інші ставляться до 2 класу. При цьому відсутні показники, пов'язані з 3 (шкідливому) класу.
Бібліографічний список
Керівництво Р 2.2.755 - 99.2.2 Гігієна праці. Гігієнічні критерії оцінки та класифікація умов праці за показниками шкідливості і небезпеки факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
Великий економічний словник / За ред. О.М. Азріліяна. - М.: Інститут нової економіки, 1999. - 1248 с.
Генкін Б.М. Економіка і соціологія праці. - М.: Видавництво НОРМА (Юрінком - ИНФРА-М), 2001. - 448 с.
Зотов Б.І., Курдюмов В.І. Безпека життєдіяльності на виробництві. - М.: Колос, 2003. - 432 с.
Полежаєв Є.Ф., Макушин В.Г. Основи фізіології та психології праці. - М.: Вища школа, 1974.
Шкрабак В.С., Казлаускас Г.К. Охорона праці. - М.: Агропромиздат, 1989. - 480 с.
Програми
Додаток 1
Карта умов праці на робочому місці. Підприємство ВАТ "Дальсвязь"
Санітарно-гігієнічні фактори умов праці | Дата дослідження |