Аксьонова Г. В.
Одним з матеріалів для письма була береста. Завдяки блискучим знахідкам археологів всім нам добре відомо про бересті, як про те матеріалі, на якому в XI-XV ст. в Стародавній Русі вели листування особистого і ділового характеру. Береста була матеріалом недорогим і зручним, але, на жаль, не дуже міцним і довговічним. І якщо б не археологічні відкриття, то єдиними залишалися б два свідоцтва: одне - опису Троїце-Сергієва монастиря 1642 року, і друге - Йосипа Волоцького, наведене ним у «Отвещаніі любозазорним і сказанні коротко про святих отцех, що були у монастирех, іже Рустем землі сущих ». В описі монастирської бібліотеки згадуються «згортки на деревце чюдотворца Сергія», а у Йосипа Волоцького йдеться, що «дещицю ж злидні й нестяжаніе імеяху, яко під обителі блаженного Сергія і сами книги не на хартіях писах, але на берестех ...»
Про бересті як про матеріал для створення книг відомо небагато. У своєму дослідженні про водяні знаки відомий російських вчений Н.П. Лихачов зазначав, що «до нас не дійшло давньоруських пам'яток на бересті». Але й Н.П. Лихачов, і А. І. Соболевський у своїх працях призвели списки книг на бересті, що зберігалися в бібліотеках та архівах і ставилися до XVII і XVIII ст. У перелік архівосховищ і бібліотек, які мають книги на бересті Н.П. Лихачов включив Державне Древлехранилище в Москві, Імператорську публічну бібліотеку, Бібліотеку Академії наук і Паризьку національну бібліотеку. Описана Н.П. Лихачовим «книга з берести, в якій записано ясашний збір з камчатського народу», створена в 1715 р. і куплена у колезького асесора У.И. Еропкина в 1759 р., згадується всіма дослідниками, зіткнувшись з палеографических проблемою: матеріали та знаряддя письма. Називає дослідник три документи, написаних на бересті, що відносяться до першої чверті. XVIII ст., Створених на території Сибіру. При цьому дуже важливо його свідоцтво про рукописної берестяної Псалтиря поч. XVIII ст.
У XIX ст. добре були відомі берестяні грамоти 1767 і 1768 рр.. Камчатської канцелярії, що зберігаються в Паризькій національній бібліотеці. Короткий їх опис дав Л.В. Черепнін в дослідженні «Слов'янські та російські рукописи Паризької національної бібліотеки (короткий огляд)».
Книга XVIII ст., Написана чорнилом на бересті, входила до складу зборів А.П. Бахрушина, нині зберігається в Державному історичному музеї.
У 1875 р. до Відділу рукописів Московського публічного і Румянцевського Музеїв надійшли дві цікаві книги другої половини XVIII ст., Написані на бересті: «Розгляду коротка на книгу Димитрія, митрополита Ростовскаго, іменована їм Розиск'» і «Короткий граматики виявлення». Привезено вони були з Сибіру. Обидві книги були описані і включені в Музейне зібрання (Ф. 178) за № № 1494 і 1495. Їх короткі описи опублікували в 1961 р. У цих описах більшою мірою порушувалися особливості змісту, ніж їх палеографічні та археографічні особливості.
У 1994 р. збори Відділу рукописів поповнилося ще однією книгою, написаною на бересті. Це «Апостол» останньої третини XVIII ст. Отже, в даний час у Відділі рукописів Російської державної бібліотеки зберігаються три берестяні рукописні книги. Зупинимося на них докладніше.
Перша - «Розгляду коротка на книгу Димитрія, митрополита Ростовскаго, іменована їм Розиск'. Частина перша: на першу частину, яже Димитрій він пісаше про расколніческой Бринської вірі »- не має закінчення. Написана вона скорописом на 123 аркушах бересту форматом 17,3 х11, 4 см. Берестяні листи складені в 11 зошитів, зшитих тонкої крученої лляної ниткою. Обкладинка ж відсутня. Відсутність палітурки і, ймовірно, часте використання книжки погано служили її збереження: перший лист бересту сильно потемніла, частиною потемніли і інші аркуші, деякі з них залиті оліфою, на інших - сліди дії вологи. Береста дуже тонка, тендітна, ламка. Більше десятка листів розірвані або надірвані, від 10 збереглися тільки верхні половини, а у трьох - тільки їх середня частина.
Весь оборот першого аркуша займає заголовок книги. Причому слова «розгляду», «частина перша», «на першу частину» написані більше, ніж всі інші: висота літер становить 8 мм. Літери прикрашені за допомогою потовщень, розтрубів, рисок. Так само написані назви розділів у самій книзі. Необхідно попутно помітити, що, таким же чином написані назви часто зустрічаються в рукописних книгах XVIII - поч. XX ст. (Див., напр. Книги із зібрання М. А. Попова, ф.238).
Текст написаний темно-коричневим чорнилом. У друкованій описі 1961 лист книги було охарактеризовано як «статут, що переходить у скоропис». Але це скоріше скоропис, типова для другої половини XVIII ст., З дуже характерною для цього періоду графікою.
Час надходження книги у Відділ рукописів і її номер були записані А.Є. Вікторовим на першому аркуші: »1875р. / Вхідні. № 1494 ».
Друга - уривок «Короткої граматики виявлення», написаний скорописом на 24 більш щільних, ніж у першій книзі, берестяних аркушах форматом 17,7 х11, 2 см. Усі аркуші зшиті в один зошит товстої лляної крученої ниткою. Палітурки немає. У результаті чого перший та останній аркуші сильно пожовтіли, і виявився втраченим верх першого аркуша, а нижній його кут обгорів. Велика частина листів надірвана по краях.
Текст написаний темно-коричневим чорнилом, справа і зліва він обмежений чітко прокресленими полями. Лист той же, що і в першій книзі, тільки трохи небрежнее.
На першому аркуші є запис, зроблений А.Є. Вікторовим: «1875 р. / Вхідні. № 1495 »і« Складена / по Мел. Смотрицькому, / с'невеликими сокращ. »Повна характеристика особливостей змісту наводиться в Описі Музейного зборів 1961 Тут зазначено, наприклад:« У порівнянні з виданням 1648 р. у рукопису є ряд скорочень, іноді досить значних ... Рукопис відрізняється також редакційними змінами, ... окремими нововведеннями ».
Обидві книги були куплені. За заявою продавця, їх привезли з Сибіру.
Третя книга надійшла до Відділу недавно - у 1994 р. (Ніор РГБ. Пост. 42-1994; Ф. 722. № 861). Це Апостол («Книга р-я Деянiя») останньої третини XVIII ст .. 20 аркушів щільною, і одночасно м'якою, добре виробленої бересту, з основним форматом 23,2 х 21,5 см (мінімальний формат аркушів 20,0 х20, 0), складені в один зошит і зшиті тонкими і товстими лляними крученими нитками. Обкладинка до книги зроблена з точно такою ж берести. На відміну від двох перших, рукопис доброму стані. Постраждала тільки обкладинка: вона порвана, а надрізаний четвертий лист бересту зшитий нитками. Чорнила фіолетові. Лист полууставное. Матеріал і чорнило даної книги ідентичні Камчатським грамотам 60-х рр.. XVIII ст., Що зберігається в Паризькій національній бібліотеці (Slav. 50), що дозволяє припустити, що даний Апостол створений в той же час на території Камчатки.
У книзі є прикраси у вигляді геометричних ініціалів, прикрашених стилізованої рослинністю.
Що стосується змісту книги, то це лише невеликі фрагменти Апостола: окремі глави і зачала. Текст закінчується на л.18 об. посланням апостола Юди.
У кінці книги на л.19 поміщена вихідна запис нетрадиційного змісту. У ній розкривається повна назва книги («Сказанiе деянiй апостолскіх', спісаних' святим' апостолом' і евангелістом' Лукою за летех' мнозех' смерті Господня»), а також розповідається, хто такий євангеліст Лука, і перераховуються імена всіх апостолів.
Як показує історія побутування та придбання книг і документів на бересті, всі вони в кін. XVII-XVIII ст. створювалися і поширювалися на території Сибіру і Камчатки.
Традиція листа на бересті, раз виникнувши в Стародавній Русі, не зникає і в більш пізній час. Вона залишилася тим матеріалом, на якому писали книги, і за допомогою якого велася ділова переписка. Здається, що подальші розвідки в архівосховищах та публікації описів дозволять більш широко і точно розкрити проблему: береста як важливий матеріал для письма, не тільки на прикладах археологічних розкопок.