Аудит операцій банку з іноземною валютою. Нормативне регулювання банківського аудиту

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

 

 

 

 

 

 

Курсова робота
з предмету «Банківський аудит»
Завдання № 20:
1. Аудит операцій банку з іноземною валютою
2. Нормативне регулювання банківського аудиту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2004

ЗМІСТ:

"1-2" Вступ ............................................ .................................................. .......... 3
1. Аудит операцій банку з іноземною валютою .......... 5
1.1. Перевірка правильності відкриття і ведення валютних рахунків ........ 5
1.2. Перевірка правильності відкриття і ведення валютних рахунків резидентів Російської
Федерації ................................................. .................................................. ..... 5
1.3. Перевірка правильності відкриття та ведення рахунків нерезидентів у валюті Російської Федерації ....................................... ......................................... 10
1.4. Перевірка виконання банком функцій агента валютного контролю 17
1.5. Робоча програма аудиту операцій банку з іноземною валютою 24
2. Нормативне регулювання банківського аудиту .. 29
Висновок ................................................. .............................................. 34
Список використаної літератури .......................................... 35


У ведення

Аудиторська діяльність (аудит) - це підприємницька діяльність аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню незалежних перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових декларацій і інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, а також наданню інших аудиторських послуг:
-Постановка, відновлення і ведення бухгалтерського обліку;
-Складання декларацій про доходи та бухгалтерської (фінансової) звітності;
-Аналіз фінансово-господарської діяльності;
-Оцінка активів і пасивів компанії або банку;
-Консультування в питаннях фінансового, податкового, банківського та іншого господарського законодавства;
-Навчання та ін
Мета аудиторської оцінки - рішення конкретної задачі, що визначається законодавством, системою регулювання аудиторської діяльності, договірним зобов'язанням аудитора і клієнта.
Комерційні банки регулюють рух грошових потоків, впливаючи на швидкість їхнього обігу, емісію, загальну масу, включаючи кількість готівки, що перебувають в обігу. Реалізуючи банківські операції, досягаючи їх злагодженості та збалансованості, комерційні банки забезпечують тим самим свою стабільність, надійність, прибутковість, стабільність функціонування ринкових відносин.
Економіка Росії в даний час не може бути гармонізована. Має бути велика робота в цьому напрямку. Тому важливим є вивчення різних елементів передових технологій світової економіки, невід'ємною частиною якої є аудит.
Російський банківський аудит, в даний час, знаходиться на стадії розвитку і становлення. Знаходження аудиторської системи в такій ситуації має на увазі наявність безлічі проблем і невирішених питань. Відсутність збалансованої законодавчого середовища гальмує розвиток аудиту в Росії. Урядом робляться певні кроки для підтримки аудиторської діяльності, зокрема банківського аудиту, оскільки стан банківської системи Росії також залежить від стану банківського аудиту.
У декількох російських банках в даний час проходить експеримент з переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). Слідом за банками на міжнародні стандарти планується перекласти й компанії.
Метою даної роботи є розгляд загальних законодавчих та організаційних основ аудиторської діяльності в РФ, а також специфічних рис аудиту банків. Практична частина роботи присвячена розробці методики проведення аудиторської перевірки операцій банку з іноземною валютою.
Таким чином, основними завданнями написання роботи, відповідно до Завданням № 20, є розгляд питань нормативного регулювання банківського аудиту та аудиту операцій банку з іноземною валютою (валютний контроль і правомірність відкриття рахунків резидентам і нерезидентам).

1. Аудит операцій банку з іноземною валютою

1.1. Перевірка правильності відкриття і ведення валютних рахунків

При відкритті і веденні валютних рахунків необхідно використовувати наступні нормативні документи:
1. Цивільний Кодекс Російської Федерації, ч. 2. Федеральний закон від 26.01.96 № 14-ФЗ (з наступними змінами та доповненнями);
2. Положення ЦБ РФ від 05.12.2002г. № 205-П «Про правила ведення бухгалтерського обліку в кредитних організаціях, розташованих на території Російської Федерації»
3. Інструкцію ЦБ РФ «Про порядок відкриття уповноваженими банками банківських рахунків нерезидентів у валюті Російської Федерації та проведення операцій за цими рахунками» від 12.10.2000 № 93-І;
4. Інструкцію ЦБ РФ «Про спеціальні рахунках нерезидентів типу« С »від 23.03.99 № 79-І (з наступними змінами та доповненнями).
та інші нормативні документи
У даному питанні можна виділити два основних напрямки дій аудитора:
- Перевірка правильності відкриття і ведення валютних рахунків резидентів Російської Федерації;
- Перевірка правильності відкриття та ведення рахунків нерезидентів у валюті Російської Федерації.

1.2. Перевірка правильності відкриття і ведення валютних рахунків
резидентів Російської Федерації

Для здійснення резидентами Російської Федерації зовнішньоекономічної діяльності уповноважені банки відкривають їм поточні, транзитні та спеціальні транзитні валютні рахунки. Поняття поточного і транзитного рахунків були введені Інструкцією ЦБ РФ № 7 в 1992 р., спеціальний транзитний валютний рахунок з'явився значно пізніше. Його існування було закріплено Вказівкою ЦБ РФ від 20.10.99. № 383-У, і надалі (з урахуванням змін і доповнень до нього) слід розглядати режим поточного і транзитного рахунків у контексті, що не суперечить даним змінам [1].
Під спеціальним транзитним валютним рахунком розуміється рахунок, що відкривається в уповноваженому банку на підставі договору банківського рахунку для здійснення резидентом операцій купівлі іноземної валюти за рублі на внутрішньому валютному ринку та її зворотного продажу, а також для обліку зазначених операцій.
Транзитний валютний рахунок призначений для зарахування резидентам у повному обсязі надходжень в іноземній валюті, в подальшому підлягають обов'язковому продажу, і проведення операцій, пов'язаних з цим. У даному випадку використовується термін «валютна виручка», під якою розуміються всі кошти в іноземній валюті надходять резиденту за укладеними ним або від його імені операціях, що передбачають обов'язковий продаж.
Поточний валютний рахунок можна розглядати як рахунок, на якому відображаються всі інші операції клієнта.
При розгляді аудитором документів, що подаються клієнтами (резидентами) в банк при відкритті валютних рахунків, слід звертати увагу на:
наявність в юридичній справі всіх необхідних документів відповідно до законодавства, що регулює дане питання;
відображення у внутрішніх інструкціях і положеннях банку всіх додаткових вимог до клієнта.
Оскільки передбачається паралельне відкриття транзитного, поточного та спеціального транзитного валютних рахунків, то юридична справа формується фактично одне. По кожному рахунку повинні бути такі документи:
• довідка про відкриття кожного рахунку окремо;
інформаційний лист з податкової інспекції про її повідомленні про це; заяву на відкриття рахунку;
договір банківського рахунку;
• розпорядження бухгалтерії про відкриття рахунку;
• режим рахунку;
• довідки з обов'язкових позабюджетних фондів.
Враховуючи, що валютні рахунки відкриваються в банку або одночасно з рублевих, або після його відкриття, ведення юридичних справ у валютному відділі допускається в менш строгій формі, тобто крім вище зазначених документів у досьє можуть бути поміщені інші документи у вигляді ксерокопій, завірених печаткою та підписом першої особи підприємства.
У результаті перевірки аудитором юридичних справ має бути встановлена ​​наявність або відсутність таких документів (без у подружжя зазначених вище моментів):
• заяви на відкриття рахунку;
• документа про державну реєстрацію підприємства (попередньо завіреного відповідним органом виконавчої влади);
• установчого договору про створення підприємства (оригіналу або копії, завіреної нотаріально);
• статуту (оригіналу або копії, завіреної нотаріально або за місцем реєстрації);
• картки із зразками підписів перших посадових осіб підприємства, відбитком його печатки (нотаріально завіреної);
• довідки про взяття підприємства на облік у Пенсійному фонді;
• довідки про взяття на облік у Фонді обов'язкового медичного страхування;
• довідки про повідомлення податкового органу про намір платника податків відкрити валютний, депозитний і інший рахунок;
• інформаційного листа з податкової інспекції про повідомлення про відкриття валютного рахунку даного типу;
• довідки з присвоєними клієнту кодами ЄДРПОУ, ЗКГНГ;
• режиму рахунку, підписаного керівником та головним бухгалтером банку;
• договору банківського рахунку, підписаного банком і підприємством, скріпленого печатками обох сторін;
• тарифів за здійснюваними банком валютних операцій;
• розпорядження про відкриття рахунку, підписана головним бухгалтером.
У разі закриття рахунків з ініціативи клієнта перевіряється наявність заяви клієнта.
Фізичні особи-резиденти також мають право відкривати рахунки в уповноважених банках у відповідності з цілями, відображеними у чинному законодавстві (на отримання заробітної плати, пенсії, допомоги тощо). Процедура відкриття рахунку в даних випадках спрощена і обмежується пред'явленням паспорта і заявою на відкриття рахунку.
У ході перевірки правильності використання режимів валютних рахунків необхідно виявити ступінь відповідності дій банку нормативній базі, пов'язаних із зарахуванням надходжень на рахунки і списанням з них коштів, у тому числі і за термінами виконання:
порядку обов'язкового продажу частини валютної виручки;
порядку зворотного продажу коштів зі спеціального транзитного валютного рахунку.
Списання зі спеціального транзитного валютного рахунку резидента купленої іноземної валюти має обмеження по термінах, а саме переклад повинен здійснюватися протягом 7 календарних днів. У разі перевищення терміну іноземна валюта підлягає зворотного продажу на валютному ринку.
Крім того, даною процедурою піддається також іноземна валюта, раніше списана за розпорядженням резидента з вищевказаного рахунку у разі повернення:
авансових платежів за невиконаним контрактами;
суми з рахунків покриття по відкриваються уповноваженими банками покритих акредитивів;
суми у зв'язку з помилково зробленими платежами, у тому числі через неправильно зазначених у розрахункових документах реквізитів одержувача платежу;
сум, раніше переведених резидентами нерезидентам з інших підстав, за винятком сум, переведених для оплати витрат на відрядження.
Відповідно до існуючих вимогою банк зобов'язаний в кожному транзитному валютному рахунку клієнта вести досьє, за яким аудитор повинен упевнитися в наявності і правильності оформлення таких документів:
• доручення на купівлю (у разі імпортного товарного контракту з відстрочкою платежу в дорученні має бути відображено відкриття карбованцевого депозиту);
• розпорядження резидента про переведення купленої на валютному ринку іноземної валюти;
• документів, які є підставою для купівлі іноземної валюти;
• картки обліку операцій за спеціальним транзитному валютному рахунку.
Аудитор повинен перевірити, чи дотримуються формальні вимоги, що стосуються нумерації документів, ведення опису поміщених в досьє документів.
Перевірка питань, пов'язаних з режимами рахунків, з правильністю здійснення обов'язкового продажу частини валютної виручки і формуванням досьє за спеціальними транзитним валютних рахунках, одночасно відноситься і до області виконання банком функцій агента валютного контролю. В силу складності і різноманіття об'єктів перевірки валютних операцій практично неможливо однозначно виділити сукупність спрямованих і замкнутих за змістом дій, процедур, тому що висновок в частині правильності проведення банком валютних операцій повинен носити узагальнюючий характер.

1.3. Перевірка правильності відкриття та ведення рахунків нерезидентів
у валюті Російської Федерації

Нерезиденти можуть відкривати в уповноваженому банку такі види рахунків у валюті Російської Федерації: рахунки типу «К», «Н», «Ф», «С». Загальний порядок відкриття і ведення рахунків типу «Т», «І» регламентується Інструкцією ЦБ РФ № 93-І. Порядок відкриття і ведення рахунків типу «С» відображений в Інструкції ЦБ РФ № 79-І. У уповноваженому банку одному нерезиденту можуть відкривати лише один рахунок кожного типу.
При перевірці правильності відкриття рахунків нерезидентам слід враховувати:
по-перше, для відкриття банківського рахунку нерезидент має подати до уповноваженого банку документи відповідно до вимог законодавства Російської Федерації;
по-друге, існує ряд особливостей, пов'язаних саме з категорією власників рахунку. Так, оригінали документів, ввезені з-за кордону, мають бути легалізовані в посольстві (консульстві) Російської Федерації за кордоном або апостильовані і представлені в банк із завіреним перекладом на російську мову. Не вимагається подання до уповноваженого банку завіреного перекладу на російську мову альбому зразків підписів осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком банку-нерезидента в валюті Російської Федерації [2].
Розглянемо спочатку основні питання, пов'язані з відкриттям і використанням рахунків типу «К», «Н», «Ф».
Відзначимо, що кількість банківських рахунків типу «К», «Н», «Ф», відкритих на ім'я одного нерезидента в одному або декількох уповноважених банках, не обмежується. Дані рахунки відкриваються уповноваженими банками на підставі укладених з нерезидентами договорів банківського рахунку.
До категорій нерезидентів, що мають право відкривати в уповноважених банках рахунки у валюті Російської Федерації ставляться:
1. фізичні особи, які мають постійне місце проживання за межами Російської Федерації, в тому числі тимчасово знаходяться в Російській Федерації;
2. юридичні особи, а також підприємства та організації, які не є юридичними особами, створені відповідно до законодавства іноземних держав, з місцезнаходженням за межами Російської Федерації, в тому числі організації, які є банками або юридичними особами, що мають право за законодавством іноземної держави відкривати кореспондентські рахунки, створені відповідно до законодавства іноземних держав, з місцезнаходженням за межами Російської Федерації, а також їх філії та представництва, що знаходяться в Російській Федерації;
3. знаходяться в Російській Федерації іноземні дипломатичні та інші офіційні представництва, а також міжнародні організації, їх філії та представництва (в загальному вигляді офіційні представництва).
Під рублевими рахунками типу «К» (конвертований рахунок) і типу «Н» (неконвертований рахунок) розуміються рахунки, які відкриваються фізичним особам-нерезидентам, юридичним особам-нерезидентам, у тому числі банкам-нерезидентам, офіційним представництвам для розрахунків у валюті Російської Федерації. Основна відмінність цих рахунків - режим їх використання. Докладний перелік операцій, що проводяться поданим рахунками, відображений у Додатку 1 Інструкції ЦБ РФ № 93-І.
Рахунок типу «Ф» (рахунок фізичної особи) передбачений тільки для фізичних осіб-нерезидентів для розрахунків у валюті Російської Федерації за операціями, зазначеним також у Додатку 1 Інструкції ЦБ РФ № 93-І.
До основних процедур аудиту використання режимів рахунків типу «К», «Н», «Ф» можна віднести:
1) перевірку правомірності зарахування грошових коштів на рахунки типу «К», «Н», «Ф» з рахунків резидентів;
2) перевірку правомірності списання грошових коштів з рахунків типу «К», «Н», «Ф» на рахунки резидентів;
3) перевірку правомірності списання грошових коштів з рахунків типу «К», «Н», «Ф» на інші рахунки типу «К», «Н», «Ф»;
4) перевірку правомірності зняття нерезидентами готівкової валюти Російської Федерації зі своїх рахунків типу «К», «Н», «Ф» та зарахування нерезидентами готівкової валюти Російської Федерації на свої рахунки типу «К», «Н», «Ф».
У процесі проведення перевірки аудитором режиму даних рахунків йому слід пам'ятати, що:
- Розрахунки у валюті Російської Федерації по операціях нерезидентів на території Російської Федерації здійснюються в готівковому та безготівковому порядку відповідно до законодавства Російської Федерації;
- При здійсненні розрахунків готівковою валютою Російської Федерації нерезиденти зобов'язані дотримуватися порядку розрахунків готівкою, встановлений для резидентів законодавством Російської Федерації, включаючи граничний розмір розрахунків готівкою між юридичними особами, встановлений ЦБ РФ;
- Кредити (позики) у валюті Російської Федерації надаються резидентами фізичним особам-нерезидентам у безготівковому порядку;
- Касові операції за рахунками типу «К», «Н» здійснюються відповідно до порядку ведення касових операцій, встановленим ЦБ РФ, при цьому для офіційних представництв ліміт рублевої каси не встановлюється;
- Фізичні особи-нерезиденти мають право знімати зі своїх рахунків типу «Ф» готівкову валюту Російської Федерації без обмежень, однак це положення не поширюється на зарахування коштів на рахунок;
- Розрахунки у валюті Російської Федерації можуть здійснюватися нерезидентами через рахунки банків-нерезидентів типу «К», «Н» відповідно до режимів зазначених рахунків;
- При недостатності грошових коштів на розглянутих рахунках для задоволення всіх пред'явлених до них вимог, списання коштів здійснюється в порядку, встановленому законодавством Російської Федерації і нормативними актами ЦБ РФ для рахунків резидентів у валюті Російської Федерації;
- Перекази валюти Російської Федерації з рахунків резидентів на рахунки «К», «Н», «Ф» можуть здійснюватися виключно з рахунків резидентів, відкритих в уповноважених банках, при зворотній ситуації, а саме при перекладах на користь резидентів від нерезидентів, можуть використовуватися як рахунки резидентів, відкриті в уповноважених банках, так і рахунки резидентів, відкриті в кредитних організаціях-резидентах, які не є уповноваженими банками;
- Операції з купівлі іноземної валюти за рахунок грошових коштів нерезидентів на рахунках типу «К» і типу «Ф» здійснюються без обмежень відповідно до законодавства Російської Федерації і нормативними актами ЦБ РФ в межах залишку грошових коштів на рахунку;
- Грошові кошти на рахунках типу «Н» можуть використовуватися для купівлі іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації лише при дотриманні наступних умов:
- Доручення нерезидента на купівлю іноземної валюти за рахунок грошових коштів на рахунку типу «Н» дається тільки тому уповноваженому банку, в якому нерезиденту відкрито цей рахунок;
- Доручення на купівлю іноземної валюти за рахунок грошових коштів на рахунку типу «Н» виповнюється уповноваженим банком не раніше ніж через 365 календарних днів з дня її подання нерезидентом в уповноважений банк;
- У дорученні на купівлю іноземної валюти повинна бути вказана сума грошових коштів у валюті Російської Федерації, що знаходяться на рахунку типу «Н», за рахунок якої буде куплена іноземна валюта;
- Протягом терміну з дня подання нерезидентом в уповноважений банк доручення на купівлю іноземної валюти до дня його виконання або відкликання залишок грошових коштів на рахунку типу «Н» не може бути менше суми, зазначеної в дорученні на купівлю іноземної валюти (при цьому нерезидент має право в будь-який час зменшити суму валюти Російської Федерації, зазначену в дорученні, а також відкликати доручення; у разі зменшення суми валюти Російської Федерації, раніше зазначеної в дорученні, протягом терміну не переривається).
Як зазначалося вище, уповноважений банк може відкривати нерезидентам спеціальні рахунки типу «С». Використання цих рахунків обумовлено операціями нерезидентів з тими цінними паперами, перелік яких встановлюється Банком Росії. Рахунки типу «С» мають два різновиди: конверсійні та інвестиційні.
До категорій нерезидентів, що мають право відкриття цих рахунків, відносяться:
1. юридичні особи, в тому числі не мають на території Росії філії або представництва;
2. фізичні особи, в тому числі не є індивідуальними підприємцями.
Перевірка правильності використання режиму спеціальних рахунків типу "С" включає наступні елементи.
1. Перевірка правомірності зарахування рублевих коштів на спеціальний рахунок типу «С» (конверсійний), до яких відносяться суми, що надходять:
- З рахунку типу «С» (інвестиційного), відкритого нерезиденту в тому ж уповноваженому банку;
- З іншого рахунку типу «С» (конверсійного), відкритого того ж нерезиденту в іншому уповноваженому банку.
2. Перевірка правомірності списання рублевих коштів зі спеціального рахунку типу «С» (конверсійного):
- Для оплати придбаної нерезидентом іноземної валюти в уповноваженого банку за валюту Російської Федерації за угодами (укладеним і виконаним відповідно до вимог Інструкції ЦБ РФ № 79-В);
- Для зарахування на рахунок типу «С» (інвестиційний), відкритий того ж нерезиденту в тому ж уповноваженому банку;
- Для зарахування на інший рахунок типу «С» (конверсійний), відкритий того ж нерезиденту в іншому уповноваженому банку;
- Для оплати комісійної винагороди уповноваженому банку у зв'язку з проведенням конверсійних операцій.
3. Перевірка правомірності зарахування рублевих коштів на спеціальний рахунок типу «С» (інвестиційний), до яких відносяться:
- Суми, отримані в результаті погашення або реалізації цінних паперів, а також виплат процентного доходу та дивідендів, раніше куплених і оплачених з рахунків типу «С»;
- Суми, які надійшли з рахунку типу «С» (конверсійного), відкритого нерезиденту в цьому ж уповноваженому банку;
- Суми, які надійшли з іншого рахунку типу «С» (інвестиційного), відкритого того ж нерезиденту в іншому уповноваженому банку.
4. Перевірка правомірності списання рублевих коштів зі спеціального рахунку типу «С» (інвестиційного), спрямованих на:
- Придбання цінних паперів (згідно з установленим переліком);
- Оплату витрат, пов'язаних з укладанням і виконанням угод із цими цінними паперами;
- Сплату податків, пов'язаних з отриманням доходів за цінними паперами;
- Інший рахунок типу «С» (інвестиційний), відкритий того ж нерезиденту в іншому уповноваженому банку;
- Рахунок типу «С» (конверсійний), відкритий у цьому ж уповноваженому банку (відповідно до умов, встановлених ЦБ РФ);
- Оплату акцій кредитних організацій при їх первинному розміщенні.
Таким чином до основних процедур аудитора з перевірки правильності відкриття і ведення валютних рахунків належить розгляд [3]:
* Юридичних справ клієнтів, в результаті чого має бути зроблено висновок щодо достовірності та повноти документів, необхідних для відкриття даних видів рахунків, а також відображають усі зміни, що стосуються ведення і закриття рахунків;
* Досьє клієнтів за валютними рахунками, виписок з особових рахунків клієнтів, документів дня з метою встановлення відповідності порядку ведення рахунків вимогам чинної законодавчої та нормативної бази у даній області.

1.4. Перевірка виконання банком функцій агента валютного
контролю

До основних законодавчих та нормативних документів, що регулюють дані питання, відносяться наступні:
1. Спільна Інструкція ЦБ РФ і ГТК РФ «Про порядок здійснення валютного контролю за надходженням в Російську Федерацію виручки від експорту товарів» від 13.10.99 № 86-І, 01-23/26541;
2. Спільна Інструкція ЦБ РФ і ГТК РФ «Про порядок здійснення валютного контролю за обгрунтованістю оплати резидентами імпортних товарів» від 04.10.2000 р. № 91-І, 01-11/28644;
3. Інструкція ЦБ РФ «Про порядок організації роботи обмінних пунктів на території Російської Федерації, здійснення та обліку валютно-обмінних операцій уповноваженими банками» від 27.02.95 № 27 (зі змінами та доповненнями);
та інші нормативні документи.
Відповідно до Закону РФ «Про валютне регулювання та валютний контроль» метою валютного контролю є забезпечення дотримання валютного законодавства при здійсненні валютних операцій;
при цьому до його основних напрямків відносяться:
• визначення відповідності проведених валютних операцій чинному законодавству та наявності необхідних для них ліцензій і дозволів;
• перевірка виконання резидентами зобов'язань в іноземній валюті перед державою, а також зобов'язань з продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації;
• перевірка обгрунтованості платежів в іноземній валюті;
• перевірка повноти і об'єктивності обліку і звітності по валютних операціях, а також по операціях нерезидентів у валюті Російської Федерації.
Уповноважені банки, будучи агентами валютного контролю та будучи підзвітними органам валютного контролю, в межах своєї компетенції здійснюють контроль за проведеними в Російській Федерації резидентами і нерезидентами валютними операціями, за відповідністю цих операцій законодавству, умовами ліцензій та дозволів, за дотриманням ними актів органів валютного контролю, а також проводять перевірки валютних операцій резидентів і нерезидентів. Аудитор в ході проведення перевірки виконання банком функцій агента валютного контролю повинен керуватися зазначеними вище моментами і виходячи з цього вибудовувати свої дії.
Відзначимо, що з точки зору завдань, які виконує аудитор в першу чергу в процесі здійснення перевірки, спрямованої на підтвердження достовірності річного балансу і фінансової звітності, контроль за виконанням банком функцій агента валютного контролю стоїть осібно. Перевірка виконання банком даних функцій може включати широкий спектр питань або носити обмежений характер.
Виділимо ряд напрямків дій аудитора:
• перевірка операцій з експорту, імпорту товарів, робіт, послуг;
• перевірка операцій по залученню резидентами від нерезидентів фінансових кредитів;
• перевірка правильності здійснення обов'язкового продажу частини валютної виручки клієнтів банку;
• перевірка здійснення валютного контролю за валютнообмінних операціями, здійснюваними в обмінних пунктах банку.
Відзначимо, що часто під функціями агента валютного контролю розуміються дії банку, пов'язані лише з цим напрямком. У ході його перевірки основними керівними нормативними актами для аудитора є: спільні інструкції ЦБ РФ і ГТК РФ № 86-І і 91-І. Найбільш трудомісткою є перевірка правильності формування досьє з імпорту та експорту товарів, тобто перевірка наявності всіх необхідних документів та їх оформлення. До основних документів досьє по валютному контролю можна віднести:
контракт (оригінал або копію, завірену першою особою підприємства посторінково);
• зміни та доповнення до контракту, які потягли за собою зміни в паспорті угоди (аналогічно завіреним);
• паспорт угоди, підписаний з боку банку і з боку клієнта уповноваженими особами іскропленний печатками;
• облікові картки;
• ксерокопії вантажних митних декларацій, завірені відбитком особистої номерної печатки та підписом посадової особи митного органу;
• відомість банківського контролю.
У разі укладення імпортного контракту перевіряються:
• картки платежу;
• за наявності передоплати - оформлення рублевого депозиту в розмірі коштів, необхідних для конвертації і переказу.
У разі відстрочення платежу за імпортним контрактом або надходження експортної виручки після постачання товарів понад 90 днів потрібно перевірити наявність дозволу ЦБ РФ.
Оскільки контракт - це вихідний документ, на основі якого оформляється паспорт угоди, особливу увагу слід приділяти його змісту і виконання формальних вимог щодо складання міжнародних контрактів. Текст повинен бути викладений на двох мовах, в контракті повинні бути вказані номер, дата, повні і скорочені найменування сторін, що уклали контракт, їх реквізити, сума контракту, валюта контракту, умови поставки і платежу, форма оплати (банківський переказ, акредитив і т. д.). Якщо за обсягом повний текст контракту займає більше 5 аркушів, то клієнт за згодою банку може замість копії всього контракту, на підставі якого був складений паспорт угоди, представити виписки з контракту, що містять відомості, необхідні для контролю за правильністю складання паспорта угоди.
Відзначимо, що за кожним укладеним резидентом експортному або імпортним контрактом оформлюється один паспорт угоди, що підписується одним банком.
Під паспортом угоди за експортним контрактом розуміється документ валютного контролю, що містить необхідні для його здійснення відомості з контракту (договору, угоди) між резидентом і нерезидентом, що передбачає експорт товарів з території Російської Федерації та їх оплату в іноземній валюті та / або валюті Російської Федерації.
Під паспортом угоди за імпортним контрактом розуміється документ валютного контролю, що містить необхідні для його здійснення відомості з контракту (договору, угоди) між резидентом (юридичною особою або фізичною особою, зареєстрованою як індивідуального підприємця) і нерезидентом, що передбачає оплату іноземною валютою, валютою Російської Федерації , векселями в іноземній валюті або у валюті Російської Федерації товарів, що ввозяться на митну територію Російської Федерації.
Аудитор на основі перевірки вищевказаних документів має дати висновок про правильність формування досьє і оформлення документів, що містяться в ньому, про виконання банком вимог ЦБ РФ і ГТК РФ в частині строків подання документів валютного контролю за напрямами клієнт - банк, банк - ГТК РФ.
Аудитор повинен перевірити документи з експорту, імпорту робіт і послуг. У даному випадку запитуються контракти і акти приймання-здачі робіт, послуг, аналізуються їх зміст та оформлення.
Враховуючи різноманітність валютних операцій, які відповідно до чинної законодавчої та нормативної базою можуть здійснювати клієнти банку, додаткова інформація для аудитора може бути отримана з Журналу обліку валютних операцій.
Як зазначалося вище, в рамках перевірки виконання банком функцій агента валютного контролю може розглядатися перевірка здійснення переказів іноземної валюти з Російської Федерації та в Російську Федерацію без відкриття поточних валютних рахунків.
Іншим напрямом дій аудитора є перевірка здійснення валютного контролю за валютно-обмінними операціями, здійснюваними в обмінних пунктах. Тут можна виділити найбільш істотні процедури, що проводяться аудитором.
1. Перевірка порядку оформлення та обліку бланків суворої звітності "Довідка ф. 0406007 », яка є основним документом валютного контролю за валютно-обмінними операціями фізичних осіб (резидентів і нерезидентів). Тому аудитор повинен особливу увагу приділити перевірці правильності заповнення, використання, зберігання, відображення в обліку даного документа.
Довідка ф. 0406007 підтверджує придбання фізичними особами готівкової іноземної валюти, платіжних документів в іноземній валюті або готівкових рублів у банку, а також є підставою для вивезення з Російської Федерації фізичними особами (резидентами і нерезидентами) готівкової іноземної валюти і платіжних документів в іноземній валюті відповідно до встановленого порядку ЦБ РФ спільно з ГТК РФ.
Ця довідка заповнюється у двох примірниках: перший - видається клієнту і носить назву «примірник клієнта», другий - «Копія довідки ф. 0406007 »- залишається в банку і називається« примірник банку ». Правильність оформлення довідки перевіряється по екземплярах банку.
Виправлення в довідці не допускаються. У ході перевірки аудитор повинен звернути увагу на те, щоб банк не виписував недійсних довідок, тобто таких довідок, в яких реквізити обмінного пункту, найменування банку, що знаходяться у верхньому правому куті довідки, не читаються або можливе двояке прочитання, а також присутні в оформленні підчистки, помарки, виправлення або інші порушення в частині порядку заповнення довідки.
Іншим істотним елементом перевірки виступає перевірка правильності ведення книги обліку бланків суворої звітності "Довідка ф. 0406007 ».
Тут можна виділити три основні моменти:
оформлення книги обліку;
правильність здійснення записів у ній;
оформлення втрати бланків суворої звітності.
У разі знаходження аудитором зіпсованих довідок слід звернути увагу на правильність їх гасіння. Зіпсовані бланки суворої звітності даних довідок повинні гаситися шляхом проставлення на всьому полі примірників банку і клієнта латинської літери Z, завірятися підписом касира обмінного пункту і відправлятися в банк після закінчення операційного дня разом з усіма документами.
2. Перевірка виконання необхідних вимог ЦБ РФ з організації обмінних пунктів включає перевірку наявності та правильності:
оформлення стенду;
розпорядження про встановлення курсів купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, а також крос-курсу обміну (конверсії);
журналу про зміни курсів купівлі-продажу готівкової іноземної валюти;
виписки з наказу по банку про призначення відповідної особи на посаду касира обмінного пункту;
документа касира обмінного пункту, що посвідчує особу, а також документа, що свідчить про проходження ним спеціальної підготовки за способами виявлення недійсності грошових знаків;
довідкових матеріалів з визначення автентичності і платіж-ності грошових знаків іноземних держав, рекомендованих ЦБ РФ, спеціальних засобів за визначенням достовірності грошових знаків.
3. Перевірка порядку забезпечення обмінних пунктів авансами в готівкових рублях і в готівковій іноземній валюті, бланками суворої звітності, бланками платіжних документів.
4. Перевірка правильності здійснення валютнообмінних операцій:
перевірка правильності здійснення операцій з купівлі та продажу готівкової іноземної валюти і платіжних документів в іноземній валюті за готівкові рублі, операцій з продажу та оплати платіжних документів в іноземній валюті за готівкову іноземну валюту, операцій з конверсії іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої держави .
Аудитор повинен перевірити порядок:
оформлення операцій з видачі готівкової іноземної валюти за кредитними та дебетні картки, а також приймання готівкової іноземної валюти для зарахування на рахунки фізичних осіб (резидентів і нерезидентів);
оформлення операцій з розміну платіжного грошового знака іноземної держави на платіжні грошові знаки того ж іноземної держави;
оформлення операцій по купівлі неплатіжних грошових знаків іноземних держав за готівкові рублі;
прийому від фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) готівкової іноземної валюти і платіжних документів в іноземній валюті на інкасо.
5. Перевірка правильності обліку валютно-обмінних операцій (розглянута у параграфі, присвяченому перевірці правильності ведення бухгалтерського обліку валютних операцій).

1.5. Робоча програма аудиту операцій банку з іноземною
валютою

На підставі вивченого теоретичного матеріалу та нормативних актів автор пропонує проводити аудит операцій банку з іноземною валютою відповідно до викладеної нижче програмою (див. таблицю 1).
Таблиця 1.
Робоча програма аудиту операцій банку
з іноземною валютою

Вид роботи
(Мета
перевірки)
Джерела
отримання
аудиторських
доказів
Зміст
аудиторської процедури
1.
Тестування системи організації валютного контролю в банку.
Начальник відділу валютного контролю.
У бесіді з працівником Банку з'ясувати загальні питання організації контролю, відомості про зовнішні перевірки відділу у звітному періоді, санкції, причини їх накладення.
З'ясувати принцип стягування комісій валютного контролю, порядок контролю за повнотою справляння, правильність оподаткування ПДВ.
2.
Перевірка наявності та повноти внутрішньобанківської нормативної бази по здійсненню валютного контролю.
Внутрішньобанківські положення, журнали реєстрації документів валютного контролю з експорту та імпорту.
Ознайомитися з нормативними документами, що регламентують здійснення контрольних операцій у Банку, Положенням про відділ, оцінити їх повноту та якість.
Оцінити порядок реєстрації документів у досьє з точки зору відповідності внутрішнім стандартам, можливості контролю за термінами обміну інформацією з клієнтами.
3.
Перевірка повноти документування процедур валютного контролю
Досьє з імпорту та експорту, досьє купівлі валюти
Перевірити вибрані досьє по імпорту, експорту, покупці на предмет правильності їх ведення, їх повноти, наявності необхідної інформації для контролю:
відсутність підстав для відмови у підписанні паспортів угод,
повноваження підписання паспортів угод, оформлені
відомості облікових карток та ВМД відповідають
4.
Перевірка організації та документування валютного контролю за операціями нерезидентів Росії в рублях.
Нормативні документи банку, що визначають порядок ведення валютного контролю за операціями нерезидентів.
Юридичні досьє по карбованцевих рахунках нерезидентів.
Документи за операціями нерезидентів в рублях і особові рахунки за рахунками типу К, Н, Ф, С.
Визначити відповідальних за проведення валютного контролю за операціями нерезидентів в рублях, оцінити достатність існуючого контролю, в тому числі з урахуванням відомостей про штрафи з боку перевіряючих органів валютного контролю.
Оцінити повноту документів юр. досьє по карбованцевих рахунках нерезидентів (за вибіркою).
За обраним рахунками оцінити відповідність операцій режиму рахунку.

Додатково: перевірка готівкових валютообмінних операцій

5
Перевірка наявності та повноти внутрішньобанківської нормативної бази, що регулює порядок здійснення готівкових валютообмінних операцій.
Внутрішньобанківські Положення, що регулюють порядок здійснення валютообмінних операцій, документи, що встановлюють повноваження щодо встановлення і зміни обмінних курсів валют в обмінних пунктах та операційних касах банку.
Перевірити наявність внутрішньобанківської нормативної бази, що регулює порядок здійснення готівкових валютообмінних операцій, її відповідність вимогам законодавства, наявність належним чином підписаних розпоряджень на встановлення і зміни курсів в обмінних пунктах та операційних касах банку ..
6
Перевірка наявності документів, що підтверджують реєстрацію діючих обмінних пунктів.
Свідоцтва про реєстрацію діючих обмінних пунктів, накази керівника банку на їх відкриття з зазначенням переліку здійснюваних операцій і режиму роботи, список дійових обмінних пунктів, складений банком за запитом аудиту.
Перевірити наявність свідоцтв про реєстрацію та наказів на діючі обмінні пункти.
7
Перевірка правильності оформлення первинної документації обмінних пунктів
Документи дня обмінних пунктів, довідки форми 0406007.
За документами дня обмінних пунктів перевірити
а) правильність застосовуваних форм документів;
б) правильність оформлення документів;
в) обгрунтованість і своєчасність зміни курсів у ВП протягом дня;
г) правильність обчислення податку на купівлю інвалюти і правильність відображення його в довідках ф. 0406007
д) правильність заповнення довідок форми 0406007
8
Перевірка правильності відображення операцій в бухгалтерському обліку
Особові рахунки балансових рахунків 20202, 20206, 20207, 60301,
Перевірити правильність відкриття особових рахунків. на рахунку 20202, 20206, 20207 в залежності від статусу зареєстрованого обмінного пункту і від встановленого наказом режиму його роботи.
Перевірити правильність обліку податку на купівлю іноземних грошових знаків і своєчасність і повноту його перерахування до бюджету.
9
Перевірка правильності та обгрунтованості формування доходів і витрат від готівкових валютообмінних операційю
Рахунки доходів і витрат за валютообмінним операціям.
По окремих сум доходів і витрат перевірити відповідність відбитого фінансового результату умовами операції з урахуванням обгрунтованості встановлення курсу обміну.
Перед тим як приступати безпосередньо до перевірки операцій банку, доцільно провести загальне тестування системи його внутрішнього контролю. Автор пропонує зробити це за допомогою тесту, приведеного нижче (таблиця 2).

Таблиця 2.
Тест за попередньою оцінкою ефективності системи
внутрішнього контролю банку
№ п / п
Питання
Відповідь
1.
Стан внутрішньобанківської нормативної бази
1.1.
Чи є в банку документ, що визначає концепцію розвитку банку в поточному році із зазначенням кількісних і якісних критеріїв, які банк повинен досягти? (Вказати назву документа, ким і коли цей документ затверджений).
1.2.
Коли і ким затверджена Облікова політика банку на звітний рік? Чи вносилися зміни в Облікову політику протягом звітного року і ким вони затверджувалися?
1.3.
Вказати документи, що визначають процедури прийняття рішень щодо здійснення банком основних активних операцій (видача позик, здійснення вкладень в цінні папери, розміщення коштів на рахунках ностро).
1.4.
Вказати документи, що визначають розподіл функцій і повноважень між підрозділами і співробітниками банку.
1.5.
Вказати дату затвердження та орган управління, яким затверджено Положення, що регулюють діяльність служби внутрішнього контролю банку;
1.6.
Вказати основні документи, що визначають політику банку при проведенні операцій з розміщення коштів (позичкові операції, активні операції з цінними паперами).
1.7.
Вказати основні документи, що визначають політику банку по залученню коштів у внески і депозити;
1.8.
Чи розроблені банком Положення, що регламентують процес емісії цінних паперів (акцій, облігацій, сертифікатів, векселів)?
1.9.
Розроблено чи банком Положення щодо обмеження ризиків при проведенні активних операцій з цінними паперами, ким і коли це Положення затверджено?
1.10.
Розроблено чи банком Положення про порядок відкриття та обслуговування рахунків клієнтів, розрахункової системи, ким і коли воно затверджено?
1.11.
Розроблено чи банком Положення про розподіл доступу користувачів до здійснення операцій у програмному забезпеченні, а також до баз даних у комп'ютерних системах?
1.12.
Розроблено чи банком система оцінки кредитних ризиків, який підрозділ банку проводить оцінку кредитних ризиків?
1.13.
Розроблено чи банком методика оцінки кредитоспроможності позичальників, у тому числі банків-позичальників, коли і ким вона затверджена?
2.
Наявність Положень про структурні підрозділи банку і посадових інструкцій для всіх штатних працівників у банку.
2.1.
Чи розроблені банком Положення про роботу філій?
2.2.
Чи розроблені банком Положення про роботу структурних підрозділів головного офісу банку (департаментів, управлінь, відділів)? Ким ці Положення затверджені?
2.3.
Чи розроблені банком посадові інструкції на всіх штатних співробітників? Ким ці інструкції затверджені?
3.
Організація внутрішнього контролю за діяльністю філій.
3.1.
Чи є служба внутрішнього контролю безпосередньо у філіях банку?
3.2.
Яка кількість перевірок у філіях банку проведено службою внутрішнього контролю протягом звітного періоду? У тому числі:
3.2.1.
- Тематичних
3.2.2.
- Комплексних

2. Нормативне регулювання банківського аудиту

Основними нормативними документами, які регулюють аудиторську діяльність в сфері банківського аудиту і її ліцензування, є:
· Федеральний Закон від 07.08.01 № 119-ФЗ «Про аудиторську діяльність»,
· Федеральний Закон від 08.0.01 № 128-ФЗ «Про ліцензування окремих видів діяльності»,
· Постанова Уряду Російської Федерації від 29 березня 2002 року № 190 «Про ліцензування аудиторської діяльності»,
· Федеральні Правила (стандарти) аудиторської діяльності, затвердженими Постановою Уряду Російської Федерації № 696 від 23 вересня 2002 р.,
· Постанова Уряду Російської Федерації від 06.05.94 № 482 "Про затвердження нормативних документів з регулювання аудиторської діяльності в Російській Федерації" (діє з великими обмеженнями),
· Положення Банку Росії від 23.12.97 № 10-П "Про порядок складання та подання в Банк Росії аудиторського висновку за результатами перевірки діяльності кредитної організації за рік" (діє з великими обмеженнями),
· Правило (Стандарт) N 1 аудиторську діяльність у сфері банківського аудиту "Порядок складання аудиторського висновку про достовірність бухгалтерської звітності кредитної організації, підготовленої за підсумками діяльності за рік" (Схвалено Експертним комітетом при НБУ по банківському аудиту 8 вересня 1998 р., Протокол N 4 ) (діє з великими обмеженнями),
· Правила (Стандарти) аудиторської діяльності, затверджених Комісією з аудиторської діяльності при Президенті Російської Федерації (діє з обмеженнями).
· Міжнародні стандарти аудиту, коли вони не суперечать іншим Правилам, затвердженим в Російській Федерації.
Президентом Російської Федерації 7 серпня 2001 підписаний Федеральний закон N 119-ФЗ "Про аудиторську діяльність".
Раніше протягом більше семи з половиною років регулювання аудиторської діяльності в Російській Федерації здійснювалося відповідно до Тимчасовими правилами аудиторської діяльності в РФ № 2263. Пунктом 2 цього Указу було встановлено, що Тимчасові правила набувають чинності на всій території Російської Федерації з моменту опублікування цього Указу і діють до прийняття Федеральними Зборами Російської Федерації закону Російської Федерації, що регулює аудиторську діяльність. Таким чином, можна говорити про те, що з прийняттям Федерального закону "Про аудиторську діяльність" у Російській Федерації почався новий етап розвитку аудиту.
Необхідність удосконалення законодавчого забезпечення аудиторської діяльності в Російській Федерації була викликана тим, що Тимчасові правила, зігравши важливу і своєчасну роль у становленні аудиту в країні, вже не відображали повною мірою сформовані умови на ринку аудиторських послуг, відставали по ряду істотних позицій від реального життя.
З прийняттям Федерального закону "Про аудиторську діяльність" російські аудитори отримали уточнену правову базу і ефективна реалізація Закону має сприяти подальшому розвитку і зміцненню аудиту в Росії, підвищенню її авторитету у світовому співтоваристві.
З підписанням 8 серпня 2001 Федерального Закону № 128-ФЗ «Про ліцензування окремих видів діяльності» та 29 березня 2002 року Постановою Уряду Російської Федерації № 190 "Про ліцензування аудиторської діяльності" поповнився список нормативних актів, що регулюють діяльність у сфері аудиту.
Законодавчо закріплено перелік повноважень нового ліцензіюючого органу - Міністерство фінансів Росссійской Федерації. Новим для ліцензування аудиторської діяльності є положення, що визначає мінімальний термін дії ліцензії. Стаття 3 Постанови встановлює термін, на який може бути видана ліцензія, - п'ять років з можливістю подальшого продовження також на п'ять років необмеженої кількість разів.
Деталі в Законі дається опис порядку зупинення дії та анулювання ліцензії.
Нововведенням Закону є встановлення максимальної межі ліцензійного збору на видачу ліцензії, який не повинен перевищувати 1 тисячі рублів.
В кінці 1993 р. були прийняті Тимчасові правила аудиторської діяльності в Російській Федерації. Відповідно до них Комісія з аудиторської діяльності при Президенті Російської Федерації поетапно схвалила 38 правил (стандартів), якими детально регламентувалася діяльність аудиторів. При розробці правил за основу брався світовий досвід, а саме матеріал, викладений у міжнародних стандартах аудиторської діяльності (далі - МСА). Особливістю російських правил була їхня схожість з МСА по ідеям і з вітчизняними інструкціями за структурою. У російських стандартах ширше і докладніше розкривалися багато питань, які могли викликати нерозуміння в умовах становлення російського аудиту.
Після прийняття Федерального закону від 7 серпня 2001 р. N 119-ФЗ "Про аудиторську діяльність" утворився правовий вакуум. Справа в тому, що названі правила (стандарти) були написані у відповідності з Тимчасовими правилами, а рішення деяких питань вже диктувалися Законом.
Ця проблема була врегульована виданням Постанови Уряду РФ від 23 вересня 2002 р. N 696, яким були затверджені федеральні правила (стандарти) аудиторської діяльності.
У першу чергу необхідно звернути увагу на те, що правила аудиторської діяльності розроблені з урахуванням міжнародних стандартів аудиту. Фактично нова редакція представляє собою офіційно затверджений переклад МСА. Завдяки цьому інструкції придбали лаконічність і втратили подробиця старих російських правил (стандартів). Даний факт не можна однозначно класифікувати як позитивний чи як негативний. Російський аудит завжди базували на тих же принципах, що і міжнародний, а умовності і непорозуміння усувалися коментарями.
Правила (стандарти), які були прийняті [4]:
правило (стандарт) N 1 "Мета і основні принципи аудиту фінансової (бухгалтерської) звітності";
правило (стандарт) N 2 "Документування аудиту";
правило (стандарт) N 3 "Планування аудиту";
правило (стандарт) N 4 "Суттєвість в аудиті";
правило (стандарт) N 5 "Аудиторські докази";
правило (стандарт) N 6 "Аудиторський висновок щодо фінансової (бухгалтерської) звітності".
Правила, присвячені цілям і принципам аудиту, скоріше, несуть теоретичну навантаження, ніж стосуються практичних аспектів. Поява правила N 1 у числі перших новоприйнятих правил як документа, в якому визначаються основні принципи аудиторської діяльності, надає логічну завершеність колі прийнятих стандартів. Іншу роль відіграє правило "Суттєвість в аудиті", яке по суті є інструментом, здатним змінити весь хід перевірки, в тому числі скорегувати думку аудитора щодо ступеня достовірності бухгалтерської звітності.
У цілому можна сказати, що російські законодавці, очевидно, вважають учасників російського ринку аудиту вже досить грамотними і досвідченими, тому вважають можливим значною мірою оптимізувати нормативні документи з аудиторської діяльності.
Таким чином, значення стандартів полягає в тому, що вони:
· Забезпечують високу якість аудиторської перевірки;
· Сприяють впровадженню в аудиторську практику нових наукових досягнень;
· Допомагають користувачам зрозуміти процес аудиторської перевірки;
· Створюють громадський імідж професії;
· Забезпечують зв'язок окремих елементів аудиторського процесу.
Основна проблема проведення в Росії аудиту згідно МСА полягає не у відсутності відповідних національних аудиторських стандартів або незадовільному їх утриманні, а в необхідності створення надійного механізму, який забезпечив би виконання цих стандартів тими російськими аудиторськими організаціями, які видають економічним суб'єктам аудиторський висновок за результатами обов'язкового щорічного аудиту .


З аключеніе

Проведення зовнішнього аудиту є однією з найважливіших сторін діяльності будь-якої організації, а особливо - комерційного банку, тому що він покликаний, у першу чергу, перевірити повноту і точність відображення в обліку і звітності витрат, доходів і фінансових результатів діяльності організації, а також проконтролювати дотримання законодавства та нормативних документів, що регулюють правила ведення обліку і складання звітності, методологію оцінки активів, зобов'язань і власного капіталу , виявити резерви кращого використання власних основних та оборотних коштів, фінансові резерви і можливість використання позикових джерел.
Кожен господарюючий суб'єкт, включаючи банки, що знаходиться у певних економічних взаєминах, зацікавлені в отриманні достовірної інформації один про одного.
Власник банку зацікавлений у тому, щоб вкладники, інвестори, держава, тобто особи, від яких залежить подальший розвиток діяльності, були впевнені в об'єктивності інформації.
Що стосується користувачів інформації, то вони часто не мають спеціальних навичок для перевірки достовірності інформації або часу і матеріалів для такої перевірки. Тому основна мета аудиту банку складається в повній і всебічній оцінці його діяльності та платоспроможності, достовірності показників бухгалтерського балансу і фінансової звітності, грунтуючись на принципах достатності і переконливості аудиторських доказів.

З писок використаної літератури

Нормативні документи:
1. Федеральний Закон від 07.08.01 № 119-ФЗ «Про аудиторську діяльність».
2. Федеральний Закон від 08.0.01 № 128-ФЗ «Про ліцензування окремих видів діяльності».
3. Цивільний Кодекс Російської Федерації, ч. 2. Федеральний закон від 26.01.96 № 14-ФЗ (з наступними змінами та доповненнями). М., 2000.
4. Постанова Уряду Російської Федерації від 29 березня 2002 року № 190 «Про ліцензування аудиторської діяльності».
5. Федеральні Правила (стандарти) аудиторської діяльності, затвердженими Постановою Уряду Російської Федерації № 696 від 23 вересня 2002
6. Постанова Уряду Російської Федерації від 06.05.94 № 482 "Про затвердження нормативних документів з регулювання аудиторської діяльності в Російській Федерації" (діє з великими обмеженнями).
7. Положення Банку Росії від 23.12.97 № 10-П "Про порядок складання та подання в Банк Росії аудиторського висновку за результатами перевірки діяльності кредитної організації за рік".
8. Положення ЦБ РФ від 05.12.2002г. № 205-П «Про правила ведення бухгалтерського обліку в кредитних організаціях, розташованих на території Російської Федерації».
9. Інструкція ЦБ РФ «Про порядок відкриття уповноваженими банками банківських рахунків нерезидентів у валюті Російської Федерації та проведення операцій за цими рахунками» від 12.10.2000 № 93-І.
10. Інструкція ЦБ РФ «Про спеціальні рахунках нерезидентів типу« С »від 23.03.99 № 79-І (з наступними змінами та доповненнями).

Спеціальна література:
1. Аудит банків, під редакцією проф. Г.Н. Бєлоглазова та ін: М., 2001.
2. Банківська справа: Підручник / За ред. В.П. Колесникова, Л. П. Кроливецкой. М.: Фінанси і статистика, 2001.
3. Єфремов І.А. Звітність комерційних банків. М.: Принтлайн, 1997.
4. Камишанов П.І. Практичний посібник з аудиту. М., 1998.
5. Мамонова І.Д. та ін Банківський аудит. Навчальний посібник. М., 1995.
6. Маркова О.М., Сахарова Л.С., Сидоров В.М. Комерційні банки і їх операції: Навчальний посібник. М: Банки і біржі, 1998.
7. Стандарти аудиторської діяльності. Навчальний посібник. М.: 2001.
8. Гутцайт Є.М. Методологічні проблеми аудиту. / / Аудиторські відомості, 2002, № / № 1-8.
9. Ситникова В.А. Розробка аудиторськими організаціями внутрішньофірмових стандартів. / / Аудиторські відомості, 2002, № 7.


[1] Аудит банків, під редакцією проф. Г.Н. Бєлоглазова та ін, М: 2001, с.97
[2] Інструкція ЦБ РФ «Про порядок відкриття уповноваженими банками банківських рахунків нерезидентів у валюті Російської Федерації та проведення операцій за цими рахунками» від 12.10.2000 № 93-І
[3] Аудит банків, під редакцією проф. Г.Н. Бєлоглазова та ін, М: 2001, с.156
[4] Федеральні Правила (стандарти) аудиторської діяльності, затвердженими Постановою Уряду Російської Федерації № 696 від 23 вересня 2002
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Курсова
145.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Аудит операцій банку з іноземною валютою необхідність нормативного регулювання
Фючерсні операції з іноземною валютою
Операції з іноземною валютою в комерційних банках
Операції з торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України
Аудит аудиту готівково розрахункових операцій
Удосконалення банківського регулювання валютних операцій
Облік та аудит кредитних операцій банку (на прикладі кредитних операцій з фізичними особами в ЗАТ
Облік та аудит кредитних операцій банку (на прикладі кредитних операцій з фізичними особами в ЗАТ
Облік та аудит кредитних операцій банку на прикладі кредитних операцій з фізичними особами в ЗАТ
© Усі права захищені
написати до нас