3) перевірку правомірності списання грошових коштів з рахунків типу «К», «Н», «Ф» на інші рахунки типу «К», «Н», «Ф»;
4) перевірку правомірності зняття нерезидентами готівкової валюти Російської Федерації зі своїх рахунків типу «К», «Н», «Ф» та зарахування нерезидентами готівкової валюти Російської Федерації на свої рахунки типу «К», «Н», «Ф».
У процесі проведення перевірки аудитором режиму даних рахунків йому слід пам'ятати, що:
- Розрахунки у валюті Російської Федерації по операціях нерезидентів на території Російської Федерації здійснюються в готівковому та безготівковому порядку відповідно до законодавства Російської Федерації;
- При здійсненні розрахунків готівковою валютою Російської Федерації нерезиденти зобов'язані дотримуватися порядку розрахунків готівкою, встановлений для резидентів законодавством Російської Федерації, включаючи граничний розмір розрахунків готівкою між юридичними особами, встановлений ЦБ РФ;
- Кредити (позики) у валюті Російської Федерації надаються резидентами фізичним особам-нерезидентам у безготівковому порядку;
- Касові операції за рахунками типу «К», «Н» здійснюються відповідно до порядку ведення касових операцій, встановленим ЦБ РФ, при цьому для офіційних представництв ліміт рублевої каси не встановлюється;
- Фізичні особи-нерезиденти мають право знімати зі своїх рахунків типу «Ф» готівкову валюту Російської Федерації без обмежень, однак це положення не поширюється на зарахування коштів на рахунок;
- Розрахунки у валюті Російської Федерації можуть здійснюватися нерезидентами через рахунки банків-нерезидентів типу «К», «Н» відповідно до режимів зазначених рахунків;
- При недостатності грошових коштів на розглянутих рахунках для задоволення всіх пред'явлених до них вимог, списання коштів здійснюється в порядку, встановленому законодавством Російської Федерації і нормативними актами ЦБ РФ для рахунків резидентів у валюті Російської Федерації;
- Перекази валюти Російської Федерації з рахунків резидентів на рахунки «К», «Н», «Ф» можуть здійснюватися виключно з рахунків резидентів, відкритих в уповноважених банках, при зворотній ситуації, а саме при перекладах на користь резидентів від нерезидентів, можуть використовуватися як рахунки резидентів, відкриті в уповноважених банках, так і рахунки резидентів, відкриті в кредитних організаціях-резидентах, які не є уповноваженими банками;
- Операції з купівлі іноземної валюти за рахунок грошових коштів нерезидентів на рахунках типу «К» і типу «Ф» здійснюються без обмежень відповідно до законодавства Російської Федерації і нормативними актами ЦБ РФ в межах залишку грошових коштів на рахунку;
- Грошові кошти на рахунках типу «Н» можуть використовуватися для купівлі іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації лише при дотриманні наступних умов:
- Доручення нерезидента на купівлю іноземної валюти за рахунок грошових коштів на рахунку типу «Н» дається тільки тому уповноваженому банку, в якому нерезиденту відкрито цей рахунок;
- Доручення на купівлю іноземної валюти за рахунок грошових коштів на рахунку типу «Н» виповнюється уповноваженим банком не раніше ніж через 365 календарних днів з дня її подання нерезидентом в уповноважений банк;
- У дорученні на купівлю іноземної валюти повинна бути вказана сума грошових коштів у валюті Російської Федерації, що знаходяться на рахунку типу «Н», за рахунок якої буде куплена іноземна валюта;
- Протягом терміну з дня подання нерезидентом в уповноважений банк доручення на купівлю іноземної валюти до дня його виконання або відкликання залишок грошових коштів на рахунку типу «Н» не може бути менше суми, зазначеної в дорученні на купівлю іноземної валюти (при цьому нерезидент має право в будь-який час зменшити суму валюти Російської Федерації, зазначену в дорученні, а також відкликати доручення; у разі зменшення суми валюти Російської Федерації, раніше зазначеної в дорученні, протягом терміну не переривається).
Як зазначалося вище, уповноважений банк може відкривати нерезидентам спеціальні рахунки типу «С». Використання цих рахунків обумовлено операціями нерезидентів з тими цінними паперами, перелік яких встановлюється Банком Росії. Рахунки типу «С» мають два різновиди: конверсійні та інвестиційні.
До категорій нерезидентів, що мають право відкриття цих рахунків, відносяться:
1. юридичні особи, в тому числі не мають на території Росії філії або представництва;
2. фізичні особи, в тому числі не є індивідуальними підприємцями.
Перевірка правильності використання режиму спеціальних рахунків типу "С" включає наступні елементи.
1. Перевірка правомірності зарахування рублевих коштів на спеціальний рахунок типу «С» (конверсійний), до яких відносяться суми, що надходять:
- З рахунку типу «С» (інвестиційного), відкритого нерезиденту в тому ж уповноваженому банку;
- З іншого рахунку типу «С» (конверсійного), відкритого того ж нерезиденту в іншому уповноваженому банку.
2. Перевірка правомірності списання рублевих коштів зі спеціального рахунку типу «С» (конверсійного):
- Для оплати придбаної нерезидентом іноземної валюти в уповноваженого банку за валюту Російської Федерації за угодами (укладеним і виконаним відповідно до вимог Інструкції ЦБ РФ № 79-В);
- Для зарахування на рахунок типу «С» (інвестиційний), відкритий того ж нерезиденту в тому ж уповноваженому банку;
- Для зарахування на інший рахунок типу «С» (конверсійний), відкритий того ж нерезиденту в іншому уповноваженому банку;
- Для оплати комісійної винагороди уповноваженому банку у зв'язку з проведенням конверсійних операцій.
3. Перевірка правомірності зарахування рублевих коштів на спеціальний рахунок типу «С» (інвестиційний), до яких відносяться:
- Суми, отримані в результаті погашення або реалізації цінних паперів, а також виплат процентного доходу та дивідендів, раніше куплених і оплачених з рахунків типу «С»;
- Суми, які надійшли з рахунку типу «С» (конверсійного), відкритого нерезиденту в цьому ж уповноваженому банку;
- Суми, які надійшли з іншого рахунку типу «С» (інвестиційного), відкритого того ж нерезиденту в іншому уповноваженому банку.
4. Перевірка правомірності списання рублевих коштів зі спеціального рахунку типу «С» (інвестиційного), спрямованих на:
- Придбання цінних паперів (згідно з установленим переліком);
- Оплату витрат, пов'язаних з укладанням і виконанням угод із цими цінними паперами;
- Сплату податків, пов'язаних з отриманням доходів за цінними паперами;
- Інший рахунок типу «С» (інвестиційний), відкритий того ж нерезиденту в іншому уповноваженому банку;
- Рахунок типу «С» (конверсійний), відкритий у цьому ж уповноваженому банку (відповідно до умов, встановлених ЦБ РФ);
- Оплату акцій кредитних організацій при їх первинному розміщенні.
Таким чином до основних процедур аудитора з перевірки правильності відкриття і ведення валютних рахунків належить розгляд [3]:
* Юридичних справ клієнтів, в результаті чого має бути зроблено висновок щодо достовірності та повноти документів, необхідних для відкриття даних видів рахунків, а також відображають усі зміни, що стосуються ведення і закриття рахунків;
* Досьє клієнтів за валютними рахунками, виписок з особових рахунків клієнтів, документів дня з метою встановлення відповідності порядку ведення рахунків вимогам чинної законодавчої та нормативної бази у даній області.

1.4. Перевірка виконання банком функцій агента валютного
контролю

До основних законодавчих та нормативних документів, що регулюють дані питання, відносяться наступні:
1. Спільна Інструкція ЦБ РФ і ГТК РФ «Про порядок здійснення валютного контролю за надходженням в Російську Федерацію виручки від експорту товарів» від 13.10.99 № 86-І, 01-23/26541;
2. Спільна Інструкція ЦБ РФ і ГТК РФ «Про порядок здійснення валютного контролю за обгрунтованістю оплати резидентами імпортних товарів» від 04.10.2000 р. № 91-І, 01-11/28644;
3. Інструкція ЦБ РФ «Про порядок організації роботи обмінних пунктів на території Російської Федерації, здійснення та обліку валютно-обмінних операцій уповноваженими банками» від 27.02.95 № 27 (зі змінами та доповненнями);
та інші нормативні документи.
Відповідно до Закону РФ «Про валютне регулювання та валютний контроль» метою валютного контролю є забезпечення дотримання валютного законодавства при здійсненні валютних операцій;
при цьому до його основних напрямків відносяться:
• визначення відповідності проведених валютних операцій чинному законодавству та наявності необхідних для них ліцензій і дозволів;
• перевірка виконання резидентами зобов'язань в іноземній валюті перед державою, а також зобов'язань з продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації;
• перевірка обгрунтованості платежів в іноземній валюті;
• перевірка повноти і об'єктивності обліку і звітності по валютних операціях, а також по операціях нерезидентів у валюті Російської Федерації.
Уповноважені банки, будучи агентами валютного контролю та будучи підзвітними органам валютного контролю, в межах своєї компетенції здійснюють контроль за проведеними в Російській Федерації резидентами і нерезидентами валютними операціями, за відповідністю цих операцій законодавству, умовами ліцензій та дозволів, за дотриманням ними актів органів валютного контролю, а також проводять перевірки валютних операцій резидентів і нерезидентів. Аудитор в ході проведення перевірки виконання банком функцій агента валютного контролю повинен керуватися зазначеними вище моментами і виходячи з цього вибудовувати свої дії.
Відзначимо, що з точки зору завдань, які виконує аудитор в першу чергу в процесі здійснення перевірки, спрямованої на підтвердження достовірності річного балансу і фінансової звітності, контроль за виконанням банком функцій агента валютного контролю стоїть осібно. Перевірка виконання банком даних функцій може включати широкий спектр питань або носити обмежений характер.
Виділимо ряд напрямків дій аудитора:
• перевірка операцій з експорту, імпорту товарів, робіт, послуг;
• перевірка операцій по залученню резидентами від нерезидентів фінансових кредитів;
• перевірка правильності здійснення обов'язкового продажу частини валютної виручки клієнтів банку;
• перевірка здійснення валютного контролю за валютнообмінних операціями, здійснюваними в обмінних пунктах банку.
Відзначимо, що часто під функціями агента валютного контролю розуміються дії банку, пов'язані лише з цим напрямком. У ході його перевірки основними керівними нормативними актами для аудитора є: спільні інструкції ЦБ РФ і ГТК РФ № 86-І і 91-І. Найбільш трудомісткою є перевірка правильності формування досьє з імпорту та експорту товарів, тобто перевірка наявності всіх необхідних документів та їх оформлення. До основних документів досьє по валютному контролю можна віднести:
• контракт (оригінал або копію, завірену першою особою підприємства посторінково);
• зміни та доповнення до контракту, які потягли за собою зміни в паспорті угоди (аналогічно завіреним);
• паспорт угоди, підписаний з боку банку і з боку клієнта уповноваженими особами іскропленний печатками;
• облікові картки;
• ксерокопії вантажних митних декларацій, завірені відбитком особистої номерної печатки та підписом посадової особи митного органу;
• відомість банківського контролю.
У разі укладення імпортного контракту перевіряються:
• картки платежу;
• за наявності передоплати - оформлення рублевого депозиту в розмірі коштів, необхідних для конвертації і переказу.
У разі відстрочення платежу за імпортним контрактом або надходження експортної виручки після постачання товарів понад 90 днів потрібно перевірити наявність дозволу ЦБ РФ.
Оскільки контракт - це вихідний документ, на основі якого оформляється паспорт угоди, особливу увагу слід приділяти його змісту і виконання формальних вимог щодо складання міжнародних контрактів. Текст повинен бути викладений на двох мовах, в контракті повинні бути вказані номер, дата, повні і скорочені найменування сторін, що уклали контракт, їх реквізити, сума контракту, валюта контракту, умови поставки і платежу, форма оплати (банківський переказ, акредитив і т. д.). Якщо за обсягом повний текст контракту займає більше 5 аркушів, то клієнт за згодою банку може замість копії всього контракту, на підставі якого був складений паспорт угоди, представити виписки з контракту, що містять відомості, необхідні для контролю за правильністю складання паспорта угоди.
Відзначимо, що за кожним укладеним резидентом експортному або імпортним контрактом оформлюється один паспорт угоди, що підписується одним банком.
Під паспортом угоди за експортним контрактом розуміється документ валютного контролю, що містить необхідні для його здійснення відомості з контракту (договору, угоди) між резидентом і нерезидентом, що передбачає експорт товарів з території Російської Федерації та їх оплату в іноземній валюті та / або валюті Російської Федерації.
Під паспортом угоди за імпортним контрактом розуміється документ валютного контролю, що містить необхідні для його здійснення відомості з контракту (договору, угоди) між резидентом (юридичною особою або фізичною особою, зареєстрованою як індивідуального підприємця) і нерезидентом, що передбачає оплату іноземною валютою, валютою Російської Федерації , векселями в іноземній валюті або у валюті Російської Федерації товарів, що ввозяться на митну територію Російської Федерації.
Аудитор на основі перевірки вищевказаних документів має дати висновок про правильність формування досьє і оформлення документів, що містяться в ньому, про виконання банком вимог ЦБ РФ і ГТК РФ в частині строків подання документів валютного контролю за напрямами клієнт - банк, банк - ГТК РФ.
Аудитор повинен перевірити документи з експорту, імпорту робіт і послуг. У даному випадку запитуються контракти і акти приймання-здачі робіт, послуг, аналізуються їх зміст та оформлення.
Враховуючи різноманітність валютних операцій, які відповідно до чинної законодавчої та нормативної базою можуть здійснювати клієнти банку, додаткова інформація для аудитора може бути отримана з Журналу обліку валютних операцій.
Як зазначалося вище, в рамках перевірки виконання банком функцій агента валютного контролю може розглядатися перевірка здійснення переказів іноземної валюти з Російської Федерації та в Російську Федерацію без відкриття поточних валютних рахунків.
Іншим напрямом дій аудитора є перевірка здійснення валютного контролю за валютно-обмінними операціями, здійснюваними в обмінних пунктах. Тут можна виділити найбільш істотні процедури, що проводяться аудитором.
1. Перевірка порядку оформлення та обліку бланків суворої звітності "Довідка ф. 0406007 », яка є основним документом валютного контролю за валютно-обмінними операціями фізичних осіб (резидентів і нерезидентів). Тому аудитор повинен особливу увагу приділити перевірці правильності заповнення, використання, зберігання, відображення в обліку даного документа.
Довідка ф. 0406007 підтверджує придбання фізичними особами готівкової іноземної валюти, платіжних документів в іноземній валюті або готівкових рублів у банку, а також є підставою для вивезення з Російської Федерації фізичними особами (резидентами і нерезидентами) готівкової іноземної валюти і платіжних документів в іноземній валюті відповідно до встановленого порядку ЦБ РФ спільно з ГТК РФ.
Ця довідка заповнюється у двох примірниках: перший - видається клієнту і носить назву «примірник клієнта», другий - «Копія довідки ф. 0406007 »- залишається в банку і називається« примірник банку ». Правильність оформлення довідки перевіряється по екземплярах банку.
Виправлення в довідці не допускаються. У ході перевірки аудитор повинен звернути увагу на те, щоб банк не виписував недійсних довідок, тобто таких довідок, в яких реквізити обмінного пункту, найменування банку, що знаходяться у верхньому правому куті довідки, не читаються або можливе двояке прочитання, а також присутні в оформленні підчистки, помарки, виправлення або інші порушення в частині порядку заповнення довідки.