Ім'я файлу: 22. Механізм функціонування грошового ринку пропозиція, попит та
Розширення: docx
Розмір: 158кб.
Дата: 02.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
Міністерство освіти і науки України Національний університет.doc
Міністерство освіти і науки України Національний університет.doc


Зміст

Вступ 2

1.Механізм функціонування грошового ринку: пропозиція, попит та урівноваження 3

2.Аналіз основних показників грошової маси України 9

Висновок 12

Список літератури 13

Вступ
Грошовим ринком звичайно називають особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар. На перший погляд може скластися враження, що купівля-продаж грошей, а отже й особливий грошовий ринок, - це нонсенс, оскільки гроші слугують загальним еквівалентом і обмінювати їх на гроші немає сенсу.

Якщо ж їх купувати-продавати у формі обміну на звичайні товари, то для цього окремий ринок не потрібний, бо такий обмін систематично здійснюється на звичайних товарних ринках. Проте гроші тут не є цільовим об'єктом ринкових відносин. Ними виступають матеріальні блага - продукти праці та ресурси, які одним суб'єктам ринку потрібно продати, а іншим - купити. Гроші виконують тут допоміжну, інструментну роль, обслуговуючи обіг цих благ. При цьому покупці товарів, які віддають за них свої гроші, повністю втрачають право власності на них, оскільки одержують у власність еквівалентну вартість у товарній формі.

  1. Механізм функціонування грошового ринку: пропозиція, попит та урівноваження


Грошовий ринок у ринковій економіці - це система грошових відносин на фінансовому ринку, яку формують банківські та спеціальні фінансово-кредитні інститути, що забезпечують функціонування грошових ресурсів країни, їх постійне переміщення під впливом законів попиту та пропозиції. Основним товаром грошового ринку є гроші, які переміщуються між суб'єктами ринку залежно від механізму функціонування самого ринку. Але гроші, як товар, виступають тут зовсім в іншому статусі порівняно з товарними ринками.

Саме гроші виступають на цьому ринку об’єктом. Суб’єктами грошового ринку діють юридичні та фізичні особи, переважно – банки, державні структури, спеціальні кредитно-фінансові інститути, населення. Як правило, гроші (кредитні ресурси) продають сімейні господарства, а купують їх інвестори, тобто фірми, компанії, державні структури тощо. Традиційними професійними посередниками в операціях купівлі-продажу грошей виступають маклери, ділери, облікові доми та інші учасники.

Специфіка цього ринкового об’єкта – грошей як абсолютно ліквідного активу – визначає такі особливості грошового ринку [3]:

1) купівля-продаж грошей відбувається лише тоді, коли вони є вільні у наявності в одних суб’єктів та створилися потреби їх витрачання іншими;

2) передача товар – гроші відбувається умовно у формі позички під зобов’язання повернути кошти у встановлений строк або у вигляді купівлі облігацій, акцій, векселів, депозитних сертифікатів та інших фінансових інструментів;

3) внаслідок купівлі-продажу грошей власник (продавець грошей) не втрачає права власності на відповідно продану суму грошей, а добровільно передає право розпорядження нею покупцеві лише на заздалегідь визначених умовах;

4) у момент продажу продавець не отримує еквівалента, а покупець – відповідного реального права власності. Він розпоряджається купленим як ліквідністю тимчасово, тобто не відчужує еквівалентну суму вартості в товарній формі

Грошовий (фінансовий) ринок має досить складну структуру. Вона визначається двома основними ознаками: по-перше, особливістю тих фінансових інструментів, які складають об’єкт купівлі-продажу, і по-друге, термінами, з якими пов’язане тимчасове відчуження вартості, представленої в грошах. З огляду на це структуру грошового (фінансового) ринку можна зобразити так (рис. 1):



Рис.1. Структура грошового (фінансового) ринку
Ринок грошей і ринок капіталів відрізняються між собою. У більш вузькому розумінні ринок грошей (монетарний) – це частина грошового (фінансового) ринку, де здійснюються короткострокові кредитні операції з власне грошима. До складу ринку грошей належать обліковий, міжбанківський та валютний ринки.

Основною функцією грошового (фінансового) ринку є формування і спрямування грошових потоків у сектори і галузі національної економіки для вирішення економічних і соціальних завдань, які ставить перед собою суспільство.

Взаємодію грошових потоків та інструментів між трьома групами об’єктів грошових відносин (кредиторами, позичальниками і фінансовими посередниками) можна зобразити у вигляді інституційної моделі грошового ринку (рис. 2).



Рис. 2. Інституційна модель грошового ринку

Пропозиція грошей. У загальному визначенні пропозиція грошей (suplymoney – Ms) – це сукупність платіжних засобів, що обертаються в економіці в даний момент. Пропозиція національних грошей – це маса грошей, що пропонується ринкові різними установами, які згідно із законодавством мають право створювати гроші. Пропозиція є зворотньою попиту і ним визначається. То попит і пропозиція виступають внутрішньою об’єктивною єдністю [1, с. 124].

Пропозиція грошей формується власне державою в особі Національного банку, Державного казначейства і Монетного двору у виді готівкових грошей (С) – банкнот, Казначейських білетів і розмінних монет та всіма банківькими і небанківськими установами країни у виді безготівкових (депозитних) грошей (D) – чекових і нечекових (великих і малих) вкладів в комерційних і ощадних банках. При цьому вітчизняні вчені, які досліджують сферу грошового обігу, висловлюють думку про те, що "визначальні компоненти пропозиції грошей формуються на кредитах – боргових зобов’язаннях держави, банківських установ, інших суб’єктів виробничого процесу та підприємницької діяльності" загальному вигляді пропозиція грошей може бути виражена рівнянням:

Ms= C + D

Структура грошової пропозиції в цілому та її особливості показані на (рис 3).



Рис. 3. Структура і особливості грошової пропозиції

Для характеристики грошової пропозиції застосовуються узагальнюючі показники структури грошової маси, які різняться ступенем ліквідності і називаються грошовими агрегатами. У світі не існує універсальної номенклатури агрегатів грошової маси. Кількість, склад та структура грошових агрегатів різних країн залежать від загального рівня економічного розвитку, розвиненості ринкових та кредитно-грошових відносин, а також політики Центрального банку. У розвинутих країнах частіше виділяють наступні грошові агрегати, названі формулами пропозиції грошей : М0 (проста формула), М1(вузька), М2 (широка), М3 (гіперширока формула).

Величина грошової пропозиції залежить від трьох факторів кількісного вираження закону грошового обігу:

1) кількості виготовлених протягом певного часу товарів та послуг;

2) рівня товарних цін;

3) швидкості обігу однієї грошової одиниці.

За теорією монетаристів пропозиція грошей щорічно повинна збільшуватись на 3–5% ("грошове правило" М. Фрідмена).



Рис. 4. Пропозиція грошей
Центральний банк країни прагне підтримувати пропозицію грошей на фіксованому рівні. Тому припускають, що пропозиція грошей не залежить від величини ставки відсотка, і графічне зображення кривої пропозиції має вигляд вертикальної лінії (рис. 8.5). При зміні монетарної політики держави на зменшення пропозиції грошей крива пропозиції Ms зміститься вліво в точку Ms1і, навпаки, збільшення пропозиції грошей перемістить вертикальну лінію вправо в положення Ms2.

Попит на гроші (demandmoney – Md) в загальній економічній теорії – це потреба суспільства у грошах як засобах обігу, платежу і заощадження. Конкретніше попит на гроші розглядається як запас грошей, яким економічні суб’єкти прагнуть володіти на певний момент [8].

У макроекономіці існують чотири теоретичні моделі попиту на гроші. За кількісною теорією грошей попит на гроші спирається на методологію відомого "кембриджського рівняння", запропонованого І. Фішером. За цим рівнянням кількість грошей, необхідних для обігу (величина попиту – Md), прямо пропорційна реальному обсягові виробництва ВНП (PQ) і обернено пропорційна швидкості обігу грошей ( ).



Дж. М. Кейнс попит на гроші розглядає як попит на одну з можливих форм багатства. Це означає, що попит на гроші виступає як запас грошей, яким економічні суб’єкти прагнуть володіти на певний момент за трьома групами мотивів:

1) трансакційний для задоволення поточних потреб в оплаті рахунків або купівлі товарів;

2) мотив завбачливості (застережності);

3) спекулятивний мотив.

В "Економікс" К.Р. Макконнелла, С.Л. Брю загальний попит на гроші (totaldemandformoney – Dm) складається з попиту на гроші для угод (transactionsdemandformoney – Dt), що використовуються як засіб обігу і попиту на гроші з боку активів (assetdemandformoney – Da) як засіб збереження [2]:

Dm= Dt+Da.

Сучасна теорія так званого портфельного вибору під попитом на гроші розуміє попит на ліквідні активи (гроші, акції, облігації, нерухомість тощо).

Величина попиту на гроші функціонально залежить від таких економічних чинників: рівня цін (інфляції) (Р), реальних доходів (Y), і норми відсотка (r). Математично це можна записати так:

Md= f (P, Y, r)

Графічно сукупний попит на гроші з урахуванням основних чинників, що на нього впливають, можна зобразити у вигляді кривої (рис. 8.6).


Рис. 5. Сукупний попит на гроші
Рух уздовж кривої сукупного попиту на гроші виражає залежність зміни обсягу попиту від зміни процентної ставки, коли інші фактори є незмінними. При високих величинах ставки відсотка крива сукупного попиту на гроші стає майже вертикальною, оскільки всі заощадження вкладаються у придбання цінних паперів, попит на гроші обмежується лише операційним попитом і не зменшується далі під тиском зростання відсотка. За умов заміни величини номінального ВВП відбувається зсув кривої сукупного попиту: у разі збільшення – праворуч (у положення Md1),у разі зменшення – ліворуч (у положення Md2).

Рівновага на грошовому ринку та відсоток. Принципово важливою функцією грошового ринку є забезпечення рівноваги між попитом і пропозицією грошей, тобто ситуації, за якої попит на гроші в трансакційних і спекулятивних цілях дорівнює їх пропозиції [4]. Іншими словами рівновага грошового ринку наступає тоді, коли його модель можна виразити таким математичним рівнянням:

Md = Ms

При цьому виходять з припущень, що пропозиція грошей є фіксованою, рівень цін стабільним, а номінальна ставка відсотка дорівнює реальній. Такі передумови є близькими до економічних реалій у короткостроковому періоді, водночас їх введення дозволяє уникнути багатьох складнощів. Тоді графічна модель рівноваги грошового ринку має наступний вигляд (рис. 8.7).



Рис. 6. Рівновага монетарного ринку
У даному графіку рівноваги монетарного ринку на горизонтальній осі абсцис показано загальну кількість грошей (M), на вертикальній осі ординат – номінальну процентну ставку. Пряма (Мs) характеризує пропозицію грошей, яка вважається більш сталою (екзогенною) величиною. Попит на гроші (Мd) – змінна величина, динаміка якої зображена у вигляді лінії (Мd1). За умов високих процентних ставок суб’єкти ринку переміщують більшу частину своїх грошових залишків (що не приносять доходу) до високодохідних активів.

Перетин ліній Мd і Мs у точці (Е) визначає не лише момент встановлення рівноваги монетарного ринку, а й рівноважної норми відсотка (R0), яка тут є похідною величиною. З будь-якою більш низькою процентною ставкою рівень попиту на гроші буде перевершувати їх кількісну пропозицію. І навпаки, з будь-якою більш високою процентною ставкою пропозиція грошей перевищує рівень попиту. Тільки в точці (Е) пропозиція і попит збігаються, тобто є рівноважними.

Якщо Центральний банк, побоюючись інфляції, запровадить більш жорстку монетарну політику, то, продаючи цінні папери на відкритому грошовому ринку, він зменшуватиме пропозицію грошей. Внаслідок цього лінія пропозиції грошей переміститься ліворуч (Мs1), а відсоткова ставка зростатиме доти, поки не буде досягнуто нової рівноваги у точці Е1 за нової вищої відсоткової ставки (R1).

Послаблення монетарної політики або зниження попиту на гроші призводить до протилежних наслідків. Зокрема, якщо Центральний банк скуповує цінні папери на відкритому ринку, то тим він збільшує пропозицію грошей. Внаслідок цього лінія пропозиції (Мs) переміститься праворуч (Мs2). Тепер точка Е вже свідчитиме про невідповідність попиту і пропозиції грошей на грошовому ринку, а нова рівновага (Е2) досягається завдяки зниженню рівня відсоткової ставки (R2). Це спонукає суб’єктів ринку тримати активи у грошовій формі, тому що альтернативна форма розміщення грошей у цінних паперах стає менш привабливою.

Порушення рівноваги грошового ринку може статися на основі зміни попиту на гроші, що викликані зростанням обсягів виробництва і реалізації товарів або зростанням цін. За умов зростання попиту на гроші лінія Мdпереміщується праворуч вгору до лінії Мd1, рівноважна відсоткова ставка зростає. За умов зменшення реального обсягу виробництва чи зниження цін виникають протилежні тенденції. Виходячи з цього, рівень відсоткової ставки змінюється так, щоб відновити стан рівноваги попиту і пропозиції. Збільшення маси грошей в обігу (грошових залишків) знижує рівноважну процентну ставку. Зростання цін або реальних доходів підвищує рівноважну процентну ставку.


  1. Аналіз основних показників грошової маси України


Важливим кількісним показником руху грошей країни є грошова маса, що представляє сукупність купівельних, платіжних та накопичувальних засобів, що обслуговують економічні зв’язки, належать фізичним та юридичним особам, а також державі [1].

В сучасних умовах для кількісної оцінки об’єму грошей в економіці використовуються показники, які характеризують попит на гроші з боку суб’єктів економіки і населення – грошові агрегати. В Україні Нацбанк вперше при розробці грошово-кредитної політики почав використовувати аналіз структури грошової маси на основі грошових агрегатів у 1993 році. Згідно з методикою НБУ фінансові активи залежно від зниження ступеня ліквідності групують у різні грошові агрегати М0, М1, М2 та М3.

Грошовий агрегат М0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями. Грошовий агрегат М1 – грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті.

Грошовий агрегат М2 – грошовий агрегат М1 і переказні депозити в іноземній валюті та інші депозити. Грошовий агрегат М3 (грошова маса) – грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій.

З метою запобігання порушень обігу грошей в економіці НБУ забезпечує такі зміни структури і динаміки цих агрегатів, які відповідають вимогам грошово- кредитної політики. Щодо особливостей зміни показників, то збільшення обсягу готівкових грошей, якими користується населення та здебільшого юридичні особи, може сприяти розвитку тіньового сектору економіки і призведе до зменшення доходів Державного бюджету. Скорочення безготівкового обігу впливає на здатність уряду впливати на реальні господарські процеси, тобто знижує її [2].

Аналіз грошових агрегатів проводився на основі статистичних даних Національного банку України та Державної служби статистики (див. табл. 1).

Таблиця 1

Показники грошових агрегатів станом на січень 2017 – 2021 років, млн. грн.

Грошові

агрегати
Роки

січень 2017

року
січень 2018

року
січень 2019

року
січень 2020

року
січень 2021

року

М0
294 753,20
321 308,00
348 772,40
370 122,20
514 940,80

М1
502 108,30
578 702,20
654 616,00
759 774,30
1 035 848,80

М2
1 065 658,70
1 176 085,00
1 254 481,80
1 462 446,40
1 835 885,20

М3
1 066 005,10
1 176 466,10
1 258 240,70
1 465 639,40
1 838 498,10

Джерело: створено автором з використанням [5]
Аналітичні дані, приведені в таблиці, свідчать, що грошова маса в Україні збільшується з кожним роком. Найбільший стрибок показників стався у січні 2021 року порівняно із січнем 2020 року. За даними, наведеними в таблиці, зростає не тільки грошова маса, а й обсяг готівки в грошовому обігу України.



Рис. 7. Динаміка грошових агрегатів станом на січень 2017 – 2021 років, млн. грн.

Джерело: створено автором з використанням [5]

Також приведені показники свідчать про підвищення рівня монетизації, що призводить до дисбалансу в економіці країни та інфляційних процесів. Велика частка готівки означає, що банківська система України є недостатньо стійкою і це дає привід громадянам країни не довіряти їй [2]. Також, на низькому рівні знаходить розвиток фондового ринку. Щодо позитиву, то спостерігається незначне зростання рівня функціонування ринку цінних паперів, що дає привід на сподівання покращення ситуації.

Але в Україні діють і негативні фактори зростання грошової маси, до яких належать: інфляційні очікування населення, його низький рівень доходів та високий рівень доларизації економіки. Щоб покращити ситуацію в Україні потрібно сприяти зростанню економічної активності населення і бізнесу, зростанню рівню життя населення, посилити контроль над інфляційними процесами.

Висновок
Отже, грошовий ринок є важливим механізмом функціонування грошової системи України. Розвиток грошового ринку забезпечує економічне зростання та залежить від специфічних умов та чинників. Неефективне функціонування грошового ринку та економічна криза зменшили доступ до зовнішніх кредитних ресурсів, відбулося падіння ВВП у доларовому еквіваленті. Причиною цього був неправильний підхід до кредитування, що не забезпечив ефективності грошово-кредитного механізму, тим більше що банків з кожним роком стає все менше.

Низька монетизація і слабкість грошових потоків є характерними для країн із перехідною економікою. Тому підвищення ефективності функціонування грошового ринку сприятиме сталому розвитку реального сектору економіки країни.
Список літератури


  1. А. В. Колодій, О. В. Грицина. Оцінка грошової маси України: стан, структура та тенденції її зміни. Економічний вісник, 2020, № 3. С. 67-73.

  2. Андрусенко О.Г. Економічна теорія: макроекономіка: Навчальний посібник. –Х.: Вид-во Хар. РІ УАДУ «Магістр», 2013.-276 с.

  3. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Навчальний посібник. -К.: Атіка, 2012.- 368 с.

  4. Давиденко Н. М. Сучасний стан грошового ринку та особливості емісії грошей в Україні. Економічні науки. 2017. №27. С. 20

  5. Державна служба статистики України. Електронний ресурс. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 12.04.2021)

  6. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. –К.: КНЕУ, 2011. –480 с.

  7. Економіка знань: виклики глобалізації та Україна. / Під заг. ред. А.П. Гальчинського. – К.: Знання-Прес.2012. -261 с.

  8. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. В.М. Гейця - К.: Фенікс, 2013. - 1008 с.

  9. Макконел К.Р., Брю С.Л. Макроекономіка. –Львів: Таіс, 2011.-316 с.

  10. Мельникова В.І., Климова Н.І. Макроекономіка. –Навч. посібник. -К.: В.Д. «Професіонал», 2014.- 288 с.

  11. Обсяг грошової маси в Україні. URL: https://takeprofit.org/statistics/money-supply-m1/ukraine/

  12. Офіційний сайт НБУ. URL: http://www.bank.gov.ua.

  13. Пшик Б.І., Неклюдова Т.М. Інфраструктура грошового ринку: теоретичні засади дослідження / Вісник університету банківської справи Національного банку України. 2014. № 2. С. 9-12.

  14. Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика: Підручник. -К.: Таксон, 2016. –240 с.

  15. С.О. Маслова, Гроші і кредит. Електронний ресурс. URL: https://buklib.net/books/21868/

  16. Савченко А.Г. Макроекономічна політика. Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 2011.-260 с.

  17. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 2011. -240 с.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас