Вступ актуальність теми полягає в тому, що підприємства малого бізнесу є невід’ємною частиною національної економіки

1 2 3 4 5 6

Ім'я файлу: КУРСОВА - БО - Особливості обліку і оподаткування діяльності під
Розширення: doc
Розмір: 2690кб.
Дата: 14.10.2023
скачати

ВСТУП
Актуальність теми полягає в тому, що підприємства малого бізнесу є невід’ємною частиною національної економіки. Частка суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання України у 2020 році становила 99% і тримається на даному рівні вже досить багато років. Розвиток підприємств малого бізнесу сприяє прискоренню науково-технічного прогресу в країні, а також забезпечує вітчизняний ринок додатковими робочими місцями та життєво необхідними товарами, послугами, тобто вирішує низку соціальних, економічних та інших проблем. В свою чергу на ефективність їхньої діяльності впливає переважно рівень державної фінансово-кредитної підтримки, правильний вибір системи оподаткування та чітко налагоджена система бухгалтерського, управлінського обліку на підприємстві тощо.

Дослідженню теоретичних аспектів, що стосуються сутності, ролі, особливостей функціонування малого бізнесу та обліку в цілому присвячено праці ряду вітчизняних науковців таких, як: М.Т. Білуха, З.В. Задорожний, Я.Д. Крупка, М.В. Стадник, Л.К. Сук, В.С. Сухарський, М.Г. Чумаченко, В.Г. Швець тощо.

Вагомий внесок у дослідження особливостей та методики обліку діяльності суб’єктів малого бізнесу зробили З.С. Варналій, Н.О. Гура , С.І. Дробязко, Т.В. Заревчацька, М.Я. Матвіїв, Т.Г. Мельник, М.Г. Михайлов, О.М. Потапенко тощо.

Також важливими у дослідженні розвитку теорії і методології обліку діяльності суб’єктів малого підприємництва є праці й зарубіжних науковців, серед яких Д. Керміт, О.І. Бланк, Д. Кієсо, Ж-К. Коллі, М. Ф. ван Бреда, Р. Каплан, Дж.С. Мілль, Б. Райан, Б. Нідлз тощо.

Незважаючи на вагомі досягнення науковців в даному напрямку, деякі питання все ще залишаються не достатньо дослідженими. Переважно, це питання щодо ведення спрощеного обліку суб’єктами малого бізнесу та шляхів оптимізації оподаткування їх діяльності в Україні.

Мета роботи полягає у розкритті методики та організації бухгалтерського обліку, фінансової звітності та оподаткування суб’єктів малого бізнесу в Україні та розробці шляхів їх удосконалення.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати ряд завдань, основними з яких є:

− розкриття економічної сутності суб’єктів малого бізнесу та їхньої ролі в економіці країни в цілому;

− дослідження критеріїв віднесення підприємств до суб’єктів мікро- та малого підприємництва;

− аналіз законодавчої бази з питань ведення бухгалтерського обліку та складання спрощеної фінансової звітності суб’єктам малого бізнесу;

− дослідження методики ведення бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу;

− вивчення особливостей організації бухгалтерського обліку на малих підприємствах та складання Наказу про облікову політику;

− розкриття способів удосконалення обліку суб’єктів малого підприємництва;

− дослідження загальної та спрощеної системи оподаткування діяльності підприємств в Україні; − вивчення практичних аспектів застосування спрощеної системи оподаткування;

− розкриття основних шляхів оптимізації оподаткування діяльності підприємств малого бізнесу в Україні.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних, організаційних та практичних аспектів бухгалтерського обліку та оподаткування діяльності підприємств малого бізнесу.

Об’єктом дослідження є діяльність підприємств малого бізнесу в Україні.

Методи дослідження. Результати проведеного дослідження сформовано на основі використання загальнонаукових та спеціальних методів. В процесі дослідження було поєднано аналіз та синтез, метод індукції та дедукції, табличний метод, метод логічного узагальнення та абстрагування тощо.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі документи з питань бухгалтерського обліку та оподаткування діяльності підприємств малого бізнесу, національні та міжнародні стандарти, навчальні посібники, монографії, наукові статті вітчизняних та зарубіжних вчених.

Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

У вступі обґрунтовано актуальність теми, рівень її розробки у наукових дослідженнях, мета та завдання роботи, об’єкт та предмет.

У першому розділі «Діяльність підприємств малого бізнесу як об’єкт обліку та оподаткування» розкривається інформація про сутність та роль підприємств малого бізнесу в Україні, кількісні критерії віднесення підприємств до суб’єктів малого підприємництва, а також про законодавче регулювання бухгалтерського обліку, звітності та оподаткування їх діяльності.

У другому розділі «Організація та методика обліку діяльності підприємств малого бізнесу» зазначено методику бухгалтерського обліку та особливості його організації підприємствами малого бізнесу, а також досліджено способи удосконалення обліку та звітності малого бізнесу за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Загальний обсяг випускної роботи складає 73 сторінки друкованого тексту, 7 додатків, 85 джерел, 13 таблиць, 8 рисунків.

РОЗДІЛ 1

ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО БІЗНЕСУ ЯК ОБ’ЄКТ ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ
1.1. Економічна сутність та значення підприємств малого бізнесу
Підприємства малого бізнесу завжди були невід’ємною частиною національної економіки. Розвиток підприємств малого бізнесу сприяє прискоренню науково-технічного прогресу в країні, а також забезпечує вітчизняний ринок додатковими робочими місцями та життєво необхідними товарами, послугами, тобто вирішує низку соціальних, економічних та інших проблем. Зростання кількості підприємств малого бізнесу зумовило появу в науковій літературі праць вітчизняних науковців і практиків стосовно тлумачення сутності малого бізнесу, його особливостей та ролі у розвитку економіки. В табл. 1.1 узагальнено погляди науковців стосовно трактування поняття «підприємство малого бізнесу» («мале підприємство»).

Таблиця 1.1

Підходи до визначення поняття «мале підприємництво» [37; 39; 43; 75].

Автор	Визначення
Л. Васильєва	Це «економічний сегмент, якому притаманні принципово нові якісні характеристики, а саме: об’єднання в одній особі власника та підприємця; спрямованість на інновації; спрощені комунікативна та інформаційна системи» [37, с. 242].
З. Варналій	«Мале підприємництво є самостійною (за рахунок власних коштів) систематичною інноваційною діяльністю громадян-підприємців та малих підприємств на власний ризик з метою отримання підприємницького доходу (надприбутку)» [39, с. 23].
В. Кредісо	«Мале підприємництво передбачає не тільки відносно невеликі розміри підприємства та масштаби господарської діяльності, але й повинно формуватися на основі ризикованості, інноваційності, економічної відповідальності, задіяні персоніфікованих і гнучких управлінських підходів з метою отримання максимального підприємницького прибутку з одиниці затраченого капіталу» [75, с. 33]
Т.Говорушко, О. Тимченко	Це «особлива система економічних відносин, за яких головною рушійною силою, суб’єктом господарювання є підприємець, котрий поєднує особові й матеріальні фактори відтворення на інноваційній основі, особистій ініціативі та економічній відповідальності й зацікавленості, ризику з метою одержання підприємницького доходу» [43, с. 154]

На практиці поняття «підприємство малого бізнесу» зазвичай характеризується саме кількісними показниками, до яких відносяться:

− чисельність працівників;

− валюта балансу або розмір статутного капіталу;

− обсяг доходу.

Малий бізнес відіграє вагому роль в соціально-економічному розвитку Європейського Союзу. Так, близько 90% населення Європи зайняті у малому бізнесі, а частка малих та середніх підприємств у структурі ВВП становить приблизно 50-60% [83, с. 267]. Також для прикладу, Польща, економічна ситуація якої після розпаду СРСР була схожа з ситуацією в Україні, за 30 років змогла досягнути значного економічного зростання та збільшити частку малого і середнього бізнесу у ВВП до 54% [83, с. 267]. Відповідно до даних Державної служби статистики, в Україні у 2020 році частка малого бізнесу у ВВП країни досягнула позначки в 33,7% [90].

Динаміка кількості підприємств малого бізнесу в Україні за 2016-2020 роки зображена у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Динаміка підприємств малого бізнесу в Україні за 2016-2020 рр.

Загалом в Україні спостерігається позитивна тенденція до збільшення кількості малих підприємств протягом 2016-2020 років. У 2017 році відбулося зменшення кількості суб’єктів малого бізнесу на 3,3% (61 тис. од.) у порівнянні із 2016 роком. Однією з причин зменшення кількості суб’єктів малого підприємництва було скорочення кількості фізичних осіб-підприємців (ФОП), які становлять основну частину сектора малого бізнесу (82%). Саме у 2017 році Верховна Рада України змінами до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» [7] запровадила нові вимоги до оподаткування ФОП, відповідно до яких фізичні особи-підприємці повинні були сплачувати ЄСВ незалежно від того чи здійснювали вони господарську діяльність протягом звітного періоду.

Основною перепоною на шляху розвитку підприємств малого бізнесу в Україні є високий тягар оподаткування, обмеженість у фінансових та кредитних ресурсах, а також недостатність державної підтримки. Враховуючи те, що від розвитку малих підприємств залежить розвиток економіки країни в цілому, вирішення вище перелічених проблем, а також впровадження низки ефективних заходів повинне стояти в інтересах нашої держави.

В загальній кількості суб’єктів господарювання України завжди переважала кількість саме малих підприємств, оскільки вони мають багато переваг (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Переваги підприємств малого бізнесу в Україні [59; 82].
Проте разом із перевагами підприємства малого бізнесу також мають певні недоліки, а саме:

− брак коштів зумовлює необхідність у додатковому залученні коштів;

− більша ймовірність банкрутства підприємства;

− значна залежність фінансових результатів діяльності підприємства від економічної нестабільності в країні;

− більша потреба у державній підтримці (оподаткування) [59, с. 39].

Роль та значення малого бізнесу в економіці країни найкраще проявляється в його функціях.

По-перше, оскільки підприємства малого бізнесу є антимонопольними за своєю сутністю, це допомагає сформувати конкурентне середовище в країні. За рахунок високого динамізму, використання новітніх технологій та вузької спеціалізації, підприємства малого бізнесу меншою мірою піддаються монополізації, аніж великі підприємства. Саме ця риса підприємств малого бізнесу відіграла значну роль у послабленні, подоланні розвинутими країнами тенденції до монополізації бізнесу та затримки технічного прогресу [38, с. 192].

По-друге, малі підприємства здатні швидко реагувати на зміну попиту на ринку і за рахунок цього надають ринковій економіці потрібної гнучкості. Дана риса набула важливого значення внаслідок швидкої диференціації споживчого попиту, розширення товарного асортименту, а також в результаті прискорення науково-технічного прогресу [38, с. 192].

По-третє, значним є внесок малого бізнесу у здійсненні важливих відкриттів у напрямі науково-технічного прогресу, зокрема у галузі кібернетики, електроніки та інформатики. Підприємства малого бізнесу виступають провідником науковотехнічного прогресу шляхом реалізації новітніх та прибуткових ідей, а також випуску наукомісткої продукції тощо.

По-четверте, малий бізнес значно допомагає країні у подоланні проблеми безробіття населення шляхом створення нових робочих місць.

По-п'яте, важлива функція підприємств малого бізнесу полягає в пом'якшенні соціальної напруги і демократизації ринкових відносин, оскільки переважно саме малий бізнес формує середній клас населення.

Отже, підприємства малого бізнесу здійснюють значний вплив не лише на економічний розвиток суспільства, а також сприяють і соціально-політичній стабільності в суспільстві, оскільки відкривають простір вільному вибору шляхів і способів роботи як на користь суспільства, так і на забезпечення власного добробуту.

Саме підприємства малого бізнесу здатні ефективно функціонувати в умовах нестабільної економічної ситуації в країні, оскільки вони не потребують великих початкових інвестицій, мають можливість швидко адаптуватися до мінливості зовнішнього середовища, а за потреби швидко зайняти нішу в новій галузі.

Таким чином, підприємства малого бізнесу є невід'ємною частиною ринкової системи, без якої така економіка і суспільство в цілому не можуть не лише розвиватися, а й навіть існувати. Звісно великий капітал забезпечує значний рівень науково-технічного і виробничого потенціалу будь-якої країни, але всетаки основою розвитку країн з ринковою системою господарювання є саме малий бізнес. Саме суб’єкти малого підприємництва створюють значну частину вітчизняних ресурсів, які в подальшому формують основу для ефективного функціонування підприємств середнього та великого бізнесу в країні, тому його дослідження на сьогоднішній день є дуже актуальним.
1.2. Критерії віднесення підприємств до суб’єктів малого бізнесу в Україні
Залежно від розмірів підприємства та обсягів його діяльності виділяють мікро, малі, середні та великі підприємства. Критерії віднесення підприємств до суб’єктів мікро- та малого підприємництва зазначаються у статті 55 Господарського кодексу (рис. 1.2).

Рис. 1.2 Критерії мікро- та малого підприємництва відповідно до Кодексу [2].

Критерії підприємств також наведені в статті 2 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [4]. Відповідно до його вимог, мікропідприємства та малі підприємства повинні відповідати щонайменше двом із таких критеріїв (рис. 1.3).

Рис. 1.3 Критерії мікро- та малого підприємництва відповідно до Закону
Класифікація підприємств відповідно до Закону України є більш наближеною до європейських стандартів. Врахування такого показника як балансова вартість активів при оцінці підприємств є досить важливим, оскільки він допомагає запобігти зловживань зі сторони керівництва підприємства шляхом заниження отриманого доходу. Проте застосування такого критерію як кількість працівників може бути дещо ненадійним в Україні беручи до уваги високий рівень тіньової економіки. Оскільки станом на 2021 рік, приблизно 8,8 тис. працівників перебувають у трудових відносинах без укладання трудових договорів із суб’єктами господарювання. Також ДПС зазначає, що найбільший відсоток неоформлених працівників (59%) припадає саме на суб’єктів підприємництва на спрощеній системі оподаткування [89]. Класифікація підприємств відповідно до Господарського кодексу та Закону дещо відрізняється, тому варто зазначити, що вести спрощений облік та використовувати спрощену форму фінансової звітності мають право лише ті підприємства малого бізнесу, які відповідають критеріям саме Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [4].

Класифікація підприємств відповідно до Господарського кодексу використовується при прийнятті рішення щодо надання підприємствам державної підтримки малого бізнесу, яка передбачена Законом «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» [5].

В розвинених країнах також існує поділ підприємств на малі, середні та великі залежно від масштабів їхньої господарської діяльності. Проте в кожній країні критерії для віднесення підприємства до тієї чи іншої групи можуть дещо відрізняти, що зумовлено переважно рівнем їх економічного розвитку, певними історичними особливостями, галузевою структурою економіки тощо (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Класифікація підприємств малого бізнесу у різних країнах світу

Отже, з кожним роком Україна стає все ближчою до європейських стандартів, проте на сьогоднішній день все ще існує певна неузгодженість нормативних документів, які регулюють діяльність підприємств малого бізнесу. Так, наявність розбіжностей у Законі [4] та Господарському кодексі [2] призвела до того, що досить часто на практиці трапляються випадки, коли одне підприємство відповідно до різних нормативних документів може бути як малим, так і середнім, або середнім і великим одночасно, потребує негайного виправлення.

1.3. Законодавчо-нормативне регулювання обліку та оподаткування діяльності підприємств малого бізнесу
Ефективна діяльність та розвиток підприємств малого бізнесу залежить від наявності взаємоузгодженої та цілісної нормативно-правової бази. Систему нормативного регулювання діяльності підприємств малого бізнесу в Україні можна поділити на шість рівнів, кожен з яких включає ряд документів.

Перший рівень складають Податковий та Господарський кодекс. Податковий кодекс України регулює правові засади оподаткування малих підприємств, а також визначає критерії суб’єктів господарювання, які мають право на застосування спрощеної системи оподаткування [3]. Господарський кодекс визначає види суб’єктів господарювання та кількісні критерії визнання підприємства суб’єктом малого підприємництва, а також регулює порядок утворення суб’єкта господарювання, його державної реєстрації та порядок припинення господарської діяльності тощо [2].

Другий рівень складається із низки законів, головними серед яких є:

− Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [4], яким визначаються правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні;

− Закон України «Про оплату праці» [6], яким регулюються трудові відносини суб’єкта господарювання з найманими працівниками;

− Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» [7], яким встановлюються вимоги щодо обліку, нарахування та сплати ЄСВ.

Також важливу роль в діяльності малих підприємств відіграє Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого та середнього підприємництва в Україні» [5]. Даним Законом держава надає можливість підприємствам малого бізнесу отримати фінансову, консультаційну підтримку, підтримку у сфері інновацій, науки і промислового виробництва, підтримку суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять експортну діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів ведення бізнесу [5].

Відповідно до даного Закону, підприємства, які згідно з вимогами Господарського кодексу відносяться до малих та середніх підприємств мають право отримати державну фінансову підтримку, яка передбачає:

− часткову компенсацію відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб’єктів малого і середнього підприємництва;

− часткову компенсацію лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями;

− надання гарантії та поруки за кредитами суб’єктів малого і середнього підприємництва;

− надання кредитів для започаткування і ведення власної справи;

− надання позик на придбання і впровадження нових технологій;

− компенсацію видатків на розвиток кооперації між суб’єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами;

− фінансову підтримку під час впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій;

− інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки [5].

Третій рівень включає національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. В процесі ведення обліку господарських операцій та узагальнення даних у фінансовій звітності підприємства малого бізнесу зобов’язані керуватися вимогами, методами оцінки, які зазначені в НП(с)БО. До основних стандартів, що використовуються малими підприємства в процесі діяльності відносять:

− НП(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [11];

− НП(с)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» [12];

− НП(с)БО 7 «Основні засоби» [13];

− НП(с)БО 8 «Нематеріальні активи» [14];

− НП(с)БО 9 «Запаси» [15];

− НП(с)БО 10 «Дебіторська заборгованість» [16];

− НП(с)БО 11 «Зобов’язання» [17];

− НП(с)БО 15 «Дохід» [18];

− НП(с)БО 16 «Витрати» [19];

− НП(с)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» [20];

− НП(с)БО 26 «Виплати працівникам» тощо.

Особливе місце займає НП(с)БО 25, оскільки саме цим стандартом затверджено зміст і форму фінансової звітності підприємства малого бізнесу в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м), а також затверджено зміст і форму фінансової звітності суб’єкта мікропідприємства в складі Балансу (форма № 1-мс) та Звіту про фінансові результати (форма № 2- мс) та порядок їх заповнення [20].

Прийняття спеціального стандарту свідчить про спробу держави реформувати наявну систему бухгалтерського обліку та податкове законодавство з метою полегшення обліку та складання звітності для малих підприємств.

Ще одним позитивним аспектом є розроблення спеціально для малих та мікропідприємств спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку [29]. Проте підприємства мають право самостійно вирішувати, який План рахунків їм доцільніше застосовувати в процесі діяльності: загальний чи спрощений.

Якщо підприємство малого бізнесу здійснює діяльність відповідно до міжнародних стандартів, то для складання фінансової звітності їм необхідно керуватися вимогами МСФЗ для малих та середніх підприємств [9]. В даному стандарті наводиться інформація стосовно подання та складання звітності, описуються головні аспекти власного капіталу підприємства, а також результатів його діяльності, тобто співвідношення доходів та витрат протягом звітного періоду.

Четвертий рівень включає документи, які готуються та затверджуються Міністерством фінансів України для всіх юридичних та фізичних осібпідприємців (інструкції, методичні рекомендації та інші нормативно-методичні документи, які стосуються питань ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності). Вони мають рекомендаційний та пояснюючий характер стосовно документів вищих рівнів регламентації. Також зазначені документи не повинні суперечити документам вищого рівня, в іншому випадку діють норми документів першого та другого рівня.

Основними документами, якими користуються підприємства малого бізнесу під час здійснення своєї діяльності, відображення в бухгалтерському обліку наявних господарських операцій та при складанні фінансової звітності є:

− Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яким затверджено порядок відображення бухгалтерських даних у первинних документах, правила зберігання документів, організації документообігу на підприємстві тощо [27];

− Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке визначає правила проведення та оформлення готівкових операцій [30];

− Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань [28];

− Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, якими затверджено критерії визнання та оцінки запасів, порядок документального оформлення операцій із запасами тощо [26];

− Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, в яких наведено класифікацію основних засобів, правила обліку надходження, переоцінки, вибуття основних засобів та їх амортизації тощо [24];

− Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, якими затверджено критерії визнання та оцінки нематеріальних активів, порядок їх переоцінки, вибуття та амортизації тощо [25].

Записи на рахунках бухгалтерського обліку, в тому числі й на позабалансових, для узагальнення інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань, про доходи і витрати, факти фінансово-господарської діяльності малі підприємства здійснюють відповідно до вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [21].

Проте також існують й специфічні нормативні документи, які стосуються саме ведення бухгалтерського обліку підприємствами малого бізнесу. Узагальнення інформації про господарські операції підприємства за простою і спрощеною формою бухгалтерського обліку відбувається у регістрах, що побудовані на основі спрощеного Плану рахунків, тому для впорядкування ведення регістрів бухгалтерського обліку суб’єктами господарювання, які відповідають критеріям малого підприємництва, використовуються Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами [22, 23].
Висновки до розділу 1
Останній рівень системи нормативного регулювання діяльності підприємств малого бізнесу в Україні включає робочий план рахунків підприємства, Наказ про облікову політику та інші внутрішні документи (накази, розпорядження, протоколи) щодо організації та ведення бухгалтерського обліку підприємствами малого бізнесу.

Отже, в цілому в Україні сформовано законодавчо-нормативну базу, яка дозволяє підприємствам малого бізнесу ефективно функціонувати, проте у сфері їхнього державного фінансово-кредитного забезпечення все ще існують певні невирішені питання. Тому наразі постає лише необхідність створити узагальнюючий нормативний документ, який містив би законодавчу регламентацію питань стосовно фінансової підтримки малого підприємництва, а також щодо функцій, відповідальності та мотивації окремих суб’єктів господарювання в процесі надання ними підтримки підприємствам малого бізнесу, зокрема і фінансово-кредитної.

1 2 3 4 5 6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас