Ім'я файлу: 1..docx
Розширення: docx
Розмір: 707кб.
Дата: 25.10.2021
скачати
Пов'язані файли:
реферат.doc

Перший київський фаховий медичний коледж


Самостійна робота
на тему: «Організація гінекологічної допомоги в Україні»



Виконала:
студентка 2ФН-ІІІ курсу
Соболєва Ірина


2021 р.
На сьогодні організація акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні базується на принципах ВООЗ. Це забезпечення сталого доступу всіх верств населення до кваліфікованої медичної допомоги, служб планування сім'ї, медико-генетичного консультування. З урахуванням різноманітних факторів, які впливають на стан здоров'я жінок, розроблено нормативну базу щодо забезпечення жіночого населення амбулаторною та стаціонарною акушерською допомогою.

Здоров'я жінки - це здоров'я нації. Сучасні принципи надання кваліфікованої акушерської допомоги передбачають: ведення партограми, визначення (за показаннями) біофізичного профілю плода, організацію роботи акушерських стаціонарів з упровадженням спільного перебування матері і дитини, грудного вигодовування, практики "індивідуальних", відповідно до чинного законодавства, та "сімейних" пологових залів, забезпечення запасу медикаментів для надання невідкладної медичної допомоги.

Акушерську допомогу в Україні здійснюють у лікувальних закладах амбулаторного і стаціонарного типу, основними з яких є пологові будинки та жіноча консультація у складі акушерсько-гінекологічного об'єднання, акушерські відділення у складі багатопрофільної лікарні, жіноча консультація як підрозділ поліклініки.

Акушерську допомогу вагітним (роділлям) з украй високим ступенем прогнозованого перинатального та акушерського ризику надають в акушерських стаціонарах III рівня. З метою підвищити якість надання такої допомоги роботу зазначених закладів будують на принципах співробітництва з кафедрами акушерства і гінекології, неонатології, анестезіологої вищих навчальних закладів відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Організація  акушерсько-гінекологічної  допомоги  в  Україні  базується  на  принципі  єдності здоров'я матері та дитини, а удосконалення первинної медико-санітарної допомоги вагітним, жінкам, дівчаткам має пріоритетне значення.  Організація акушерсько-гінекологічної допомоги складається із основних трьох етапів:   



1.  організації служби планування сім'ї як основи формування та збереження репродуктивного здоров'я;  
2.  організації акушерської допомоги на основі принципів безпечного материнства;  
3. організації  гінекологічної допомоги,  заснованої  на  принципах  реабілітації  репродуктивного здоров'я як основного фактора профілактики онкогінекологічних  захворювань.   




Організація акушерської допомоги за сучасними підходами розглядається як організація перинатальної допомоги, основними складовими якої є:  
-  підготовка сім'ї до народження дитини сьогодні розглядається як спільна відповідальність за народження дитини усієї родини, особливо майбутніх батьків у  відповідності рекомендацій ВООЗ щодо залучення родини до народження дитини. Реорганізація "Школи материнства" у "Школи відповідального батьківства" передбачає через нові комунікаційні технології підготовку вагітної та її членів родини до партнерських пологів як вагомого психологічного заходу  профілактики ускладнень  у пологах, зменшення  застосування  медикаментів,  зменшення кількості пологів шляхом кесаревого розтину і як результату поліпшення  здоров'я новонароджених;   

-  формування  та  підтримка  грудного  вигодовування  малюків  дає  надзвичайно  важливі позитивні результати у зменшенні випадків інфекційних розладів у новонароджених  та  породіль,  а  також  хвороб  органів  травлення  та  шлунково-кишкового тракту у новонароджених;   

-  профілактика  вертикальної  трансмісії  ВІЛ.  Удосконалені  технології  у  відповідності  рекомендацій  ВООЗ  щодо 4-компонентного  підходу,  а  саме:  профілактики ВІЛ серед жіночого населення, профілактики небажаної вагітності  у ВІЛ-інфікованих жінок, медикаментозної профілактики ВІЛ у новонароджених  та соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей і їх сімей;   

-  медико-генетична  допомога  спрямована  на  профілактику  вродженої  та  спадкової патології. Нормативи надання медико-генетичної  допомоги визначають  спільну  діяльність  спеціалістів  з  медичної  генетики  та  акушерства  і  гінекології  з  питань  впровадження  преконцепційної  підготовки  до  вагітності  і  пологів, своєчасної діагностики   генетичної патології для її попередження у новонароджених.  

В Україні створена 3-рівнева система акушерсько-гінекологічної допомоги.    

Організація амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги




Амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу здійснюють у:



жіночих консультаціях,
гінекологічних кабінетах центральних районних лікарень,
сільських лікарських амбулаторіях,
амбулаторіях загальної практики — сімейної медицини,
фельдшерсько-акушерських пунктах (ФАПах),
центрах планування сім'ї,
оглядових кабінетах поліклінік.




В основі лікувально-профілактичної роботи цих закладів лежить принцип диспансерного спостереження жінок.

Основними принципами організації амбулаторної акушерсько-гінекологічної  допомоги  є:



- етапність (рівні)  надання  медичної  допомоги;
- надання медичної допомоги за  узагальненими  нормативами (стандартами);
- систематичний, кваліфікований,
- в рівній мірі  доступний  в селах і містах,
- профілактичний нагляд за жінками.




На І етапіамбулаторну  акушерсько-гінекологічну допомогу жінки отримують на  ФАПах, у  лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях (без  лікаря  акушера-гінеколога). Амбулаторна робота акушерки на І етапі, в основному, має профілактичний  характер з метою попередження ускладнень вагітності та  виникнення гінекологічних захворювань.

На ІІ етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну  допомогу  вагітним і гінекологічним хворим здійснює медичний персонал сільської амбулаторії та ДЛ,  лікар  акушер-гінеколог РЛ і ЦРЛ. У лікувальних закладах ІІ етапу спостерігаються вагітні без  ускладненого перебігу вагітності.

На ІІІ етапіамбулаторну  акушерсько-гінекологічну допомогу здійснюють спеціалісти обласних лікарень. У ЛПЗ ІІІ етапу забезпечується поглиблене виконання обсягу медичного обстеження, який не може бути виконаний на попередніх етапах надання  медичної допомоги  вагітним та гінекологічним хворим. За необхідності проводиться консультативне обстеження іншими спеціалістами.

Організація спеціалізованої амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги
Спеціалізована лікувально-профілактична допомога - це вид медичної допомоги, що надається лікарями, які мають відповідну спеціалізацію і можуть забезпечити більш кваліфіковане консультування, діагностику та лікування, ніж лікарі загальної практики.
Спеціалізована амбулаторно-поліклінічна акушерсько-гінекологічна допомога може надаватись в умовах:



- жіночої консультації, у якій є 8 акушерських дільниць і більше;
- діагностичного центру планування сім'ї та репродукції людини;
-  консультативної поліклініки.



Спеціалізовану допомогу надають при: невиношуванні вагітності; гінекологічних ендокринних порушеннях; патології шийки матки; безплідності; плануванні сім'ї; патології перименопаузального періоду.





ЖІНОЧА КОНСУЛЬТАЦІЯ




В основі лікувально-профілактичної роботи ЖК лежить принцип диспансерного спостереження жінок.
Роботу жіночої консультації організовано за територіальним принципом. Одна акушерська дільниця включає приблизно дві терапевтичні. На дільниці працюють акушер-гінеколог і акушерка. Вони обслуговують 3300 жінок. Територіально-дільничний принцип роботи жіночої консультації дає можливість акушеру-гінекологу підтримувати постійний зв'язок із дільничним терапевтом та іншими спеціалістами.
Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога населенню включає заходи щодо збереження репродуктивного здоров'я населення, диспансеризацію вагітних, антенатальну охорону плода, профілактику і лікування акушерсько-гінекологічної патології, планування сім'ї.


Структура жіночої консультації:
  гардероб; реєстратура,
  кабінет лікаря акушера-гінеколога,
  кабінет юриста, кабінет психопрофілактики,
  кабінет терапевта, кабінет стоматолога,
  маніпуляційна (вагінальні процедури),
  процедурна, операційна (мала),
  кабінет перинатальної діагностики,
  кольпоскопічна,
  кабінет завідувача жіночої консультації, кабінет головної акушерки,
  лабораторія, фізіотерапевтичний кабінет, стерилізаційна, рентгенкабінет, кабінет функціональної діагностики (УЗД),
  медико-генетична консультація,
  денний стаціонар;
  кабінети спеціалізованих прийомів:



  планування сім'ї,
  невиношування вагітності,
  гінекологічної ендокринології,
  гінекології дитячого і підліткового віку,
  функціональної і пренатальної діагностики.





Завдання жіночої консультації
Організація і проведення комплексу профілактичних заходів щодо збереження репродуктивного здоров'я населення.
Проведення лікувально-профілактичних заходів, направлених на запобігання ускладненням вагітності, післяпологового періоду, гінекологічним захворюванням, що ґрунтуються на сучасних досягненнях науки і практики.

Раннє виявлення вагітності (до 12 тиж) і диспансерний нагляд. Проведення клінічного, функціонального УЗД, лабораторного дослідження із застосуванням сучасних засобів для визначення ступеня і групи перинатального ризику з метою профілактики акушерських і перинатальних ускладнень.

Своєчасне виявлення захворювань у вагітних і направлення на госпіталізацію у відділення патології вагітності пологового будинку або до інших лікувально-профілактичних
закладів за профілем захворювання. Направлення вагітних, які потребують лікування, в стаціонар денного перебування.

Упровадження в практику сучасних засобів діагностики і лікування ускладнень вагітності, захворювань породіль, гінекологічних захворювань.
Забезпечення вагітних функціональним і лабораторним дослідженням у повному обсязі.

Організація підготовки вагітних до пологів і залучення сім'ї до навчання в "Школі материнства".

Організація і проведення профілактичних гінекологічних оглядів жінок з використанням сучасних методів обстеження (кольпоскопія, цитологія та ін.) з метою раннього виявлення і лікування гінекологічних захворювань.

Організація і проведення консультування сімей з питань планування сім'ї.

Забезпечення правового захисту жінок відповідно до чинного законодавства, за потреби — за участю юрисконсульта.

Своєчасне надання відпустки по вагітності і пологам відповідно до чинного законодавства, лікарняного листка у випадках тимчасової непрацездатності жінки.

Організація медико-генетичного консультування подружжя, пар, які збираються одружитися, і сімей, у яких є ризик народження (або які мають) дітей із природженими вадами або спадковими захворюваннями.



ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ АКУШЕРКИ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ




Посаду акушерки жіночої консультації може обіймати молодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки.
Акушерку приймає на роботу та звільняє керівник лікувально-профілактичного закладу.
Акушерка перебуває в підпорядкуванні лікаря акушера-гінеколога, завідувача жіночої консультації та старшої акушерки.
У своїй роботі акушерка керується положенням про жіночу консультацію, чинним законодавством, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.
Основним завданням акушерки є проведення лікувально-профілактичної та санітарно-просвітньої роботи в галузі акушерства та гінекології під керівництвом лікаря.

Відповідно до основних завдань акушерка здійснює:
  підготовку амбулаторного прийому, який проводить лікар;
  ознайомлення жінок з правилами внутрішнього розпорядку та режимом роботи жіночої консультації;
  допомогу лікарю під час проведення діагностичних, лікувальних та оперативних маніпуляцій;
  проведення разом з лікарем профілактичних гінекологічних оглядів жінок на закріплених дільницях;
  санітарно-освітню роботу в галузі акушерства та гінекології, в тому числі випуск санітарних бюлетенів;
  контроль за роботою молодшого медичного персоналу;
  контроль за відвідуваннями лікаря вагітними та хворими, які підлягають диспансерному спостереженню.

Акушерка жіночої консультації зобов'язана:
  виконувати правила асептики та антисептики, правильно стерилізувати, обробляти і зберігати перев'язувальний матеріал та інструменти медичного призначення;
  вести медичну облікову документацію;
  виконувати за потреби обов'язки операційної сестри;
  надавати першу медичну допомогу при невідкладних станах з наступним викликом лікаря;
  звітувати завідувачу відділення, а в разі його відсутності — черговому лікарю про всі тяжкі ускладнення або хвороби у вагітних чи гінекологічних хворих;
  виконувати акушерський патронаж;
  проводити санітарно-просвітню роботу серед вагітних і членів їх родин про особливості гігієни вагітних, раціональне харчування, необхідність регулярного відвідування лікаря;
  при виявленні відхилень від нормального стану направити на прийом до лікаря акушера-гінеколога;
  звітувати про результати патронажу лікарю та записати їх у патронажний журнал.

Акушерка жіночої консультації має право:
  вносити пропозиції завідувачу відділення щодо раціонального розподілу роботи;
  систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію;
  давати вказівки підпорядкованим їй молодшим медичним працівникам щодо дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку;
  вносити пропозиції щодо заохочення цих працівників або накладення на них дисциплінарних стягнень за окремі порушення в роботі чи порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.




Профілактика захворювань в акушерських стаціонарах

Профілактичні та протиепідемічні заходи



Основними заходами профілактики інфекції в акушерському стаціонарі є:
  Стерилізація інструментарію, перев'язувального матеріалу, операційної білизни, приладів, що контактують зі статевими органами жінки або операційною раною.
  Дотримання санітарно-протиепідемічного режиму відділення, й особливо, операційного блоку та відділення новонароджених, здійснення заходів з дезінфекції приміщень відповідно до режиму стерильності.
  Чітке виконання вимог щодо особистої гігієни персоналу відділень, вчасне проходження медичних оглядів, виявлення вогнищ хронічної інфекції в осіб, що працюють в операційних блоках, та їх лікування.
  Ретельна обробка операційного поля, рук акушерки та лікарів перед пологами та акушерськими оперативними втручаннями.




Санітарний режим акушерського стаціонару



Прибирання приміщень



Вологе прибирання приміщень акушерського стаціонару проводиться за необхідності, але не менше 2 разів на добу, з них 1 раз із застосуванням миючих засобів. Замість кварцування приміщень проводиться їх провітрювання.

Індивідуальні/сімейні пологові палати, зали, післяпологові палати, палати окремого перебування роділь та породіль з інфекційними захворюваннями після виписки або переведення пацієнтів до інших стаціонарів прибираються за типом заключної дезінфекції з наступним провітрюванням. Штори, занавіски, штучні квіти, плакати, якщо вони не забруднені біологічною рідиною, дезінфекції не підлягають, їх обробку проводять за необхідності.

Після кожної операції проводиться прибирання за типом заключної дезінфекції з наступним провітрюванням. Генеральне прибирання операційних та маніпуляційних проводиться згідно з графіком, затвердженим завідувачем відділення (не рідше 1 разу на 7 днів).
Інвентар для прибирання (відра, тази, ганчірки) після обробки приміщення ретельно вимивають з використанням мийних засобів, виполіскують і висушують. Палати для госпіталізації роділь та породіль з інфекційними захворюваннями мають прибиратися окремими комплектами інвентарю з застосуванням деззасобів, які можна використовувати в присутності пацієнтів.

У кожному відділенні достатньо мати два комплекти інвентарю дія прибирання: окремо для прибирання санітарних кімнат, окремо для інших приміщень відділення. Інвентар для прибирання зберігають в санітарній кімнаті кожного відділення.

Пріоритетним є використання сучасних приладів (комплектів-візочків) для прибирання з дозованим застосуванням мийних засобів.
Акушерський стаціонар закривається у разі необхідності проведення поточного ремонту, але не частіше 1 разу на рік. Допускається закриття акушерського стаціонару за поверхами.
У разі закриття пологового стаціонару на поточний ремонт регіональні органи охорони здоров'я визначають акушерський стаціонар для забезпечення пологової допомоги.

Збір, дезінфекція, передстерилізаційна очистка інструментарію, стерилізація.
У маніпуляційних необхідно мати медичні ємкості (із решітками всередині) з дезрозчином для:



- замочування інструментів багаторазового використання;
- замочування м'якого інвентарю, перев'язувального матеріалу та гумових рукавичок, шприців, систем для переливання крові та розчинів, гострого та ріжучого інструментарію одноразового використання.



Дезінфекцію, передстерилізаційну очистку медичного інструментарію та обладнання проводять у спеціально виділеному приміщенні.
Медперсонал, який проводить дезінфекцію, передстерилізаційну очистку інструментарію та обладнання, використовує засоби індивідуального захисту. Працює в захисному одязі, в тому числі у фартусі із водонепроникаючого матеріалу, побутових рукавичках, шапочці, масці, захисних окулярах (щитках), взутті, яке не пропускає воду. Пересування в цих засобах захисту по відділеннях акушерського стаціонару забороняється.



Санітарно-протиепідемічні  заходи на приймальному відділенні



Послідовність дій у разі нормального перебігу пологів:
У приймальному відділенні нагадують жінці та партнеру в пологах про необхідність дотримання сучасних підходів до пологів (партнерські пологи виконують не спостережну функцію, а психологічну підтримку роділлі, породіллі та новонародженого), переваги грудного вигодування. У відділенні розміщують яскраві інформаційні матеріали.
Під час прийому вагітної акушерка працює в одноразових рукавичках.
Під час госпіталізації роділлі в акушерський стаціонар у приймально-оглядовому відділенні черговий лікар акушер-гінеколог проводить:
  Ретельне знайомство з даними обмінної карти.
  З'ясування скарг.
  Об'єктивне обстеження:

Після опитування акушерка вимірює їй температуру тіла, вагу, оглядає шкіру та зів на наявність запалення, волосся на голові на наявність педикульозу.
Огляд вагітної здійснюють на тапчані, застеленому клейонкою та індивідуальною (лікарняною чи особистою) пелюшкою.
  Загальне обстеження:



  загальний огляд,
  температура тіла, пульс,
  артеріальний тиск, частота дихання,
  обстеження внутрішніх органів;
Зовнішнє акушерське дослідження:



  вимірювання ВСДМ, ОЖ. Визначення терміну вагітності та очікуваної маси плода;
  вимірювання розмірів тазу.
  визначає положення, вид та позицію плода,
  запитує про відчуття рухів плода самою роділлею;
  аускультація серцебиття плода;
  характер пологової діяльності,




Внутрішнє акушерське дослідження:



  визначає положення, вид та позицію плода,
  характер пологової діяльності,
  розкриття шийки матки та період пологів,
  знаходження голівки плода відносно площин малого тазу;




Лікар встановлює акушерський діагноз, визначає план ведення пологів та узгоджує його з  жінкою, що народжує.

Гоління волосся на лобку вагітної, випорожнюючі клізми рутинно не застосовуються.
При виявленні педикульозу застосовують протипедикульозні засоби.

Молодша медична сестра, акушерка:
- пропонує жінці прийняти душ; усі пацієнтки приймають душ, використовуючи індивідуальні: мило, мочалку, рушник,
- вагітна одягає чистий домашній одяг та взуття (персонал приймального відділення візуально оцінює придатність домашньої білизни та одягу; за відсутності - забезпечують рушником, чистою натільною білизною, халатом, взуттям, яке піддається дезінфекції);
- партнер на пологи переодягається в чистий домашній одяг та змінне взуття (за відсутності - одноразовий комплект);
- роділлю та її партнера  супроводжує в  індивідуальну пологову палату.  
Роділь із відділення патології вагітності переводять для пологів безпосередньо до індивідуальної/сімейної пологової палати, залу, операційної.

Після огляду кожної жінки пелюшку з тапчана замінюють, а клейонку знезаражують.
Поверхні після контакту з кожною пацієнткою обробляють дезінфекційними засобами, призначеними для обробки поверхонь.
Термометри та одноразові шпателі після використання занурюють у ємкості з дезрозчином.

Гігієнічне миття рукантисептика рук *







Показання для гігієнічного миття рук:
- перед і після фізичного контакту з пацієнтом;
- після відвідування туалету;
- перед приготуванням і роздачею їжі;
- у всіх випадках, коли руки явно забруднені.

Показання для гігієнічної антисептики рук:
- перед та після будь-якої маніпуляції з новонародженим, роділлями та породіллями;
- перед та після проведення маніпуляцій, пов’язаних з можливим та явним пошкодженням шкіри та слизових оболонок пацієнта (обробка пуповинної рани, ін’єкції, установлення катетерів та зондів тощо);
- перед та після контакту з рановими поверхнями, інфікованими ранами;
- при контакті з стерильним матеріалом та інструментарієм;
- після контактів з біосубстратами хворого (кров, ліквор, сеча та ін.);
- після контакту з абіогенними об’єктами, потенційно контамінованими госпітальною мікрофлорою (прилади, катетери, зонди та ін. після їх використання);
- після контактів з інфекційними хворими;
- при догляді за пацієнтами, коли необхідно після обробки забруднених місць перейти до чистих;
- перед і після надягання медичних рукавичок;
- перед виходом з палати.




Використання рукавичок*



Нестерильні чисті рукавички використовують:
- при рутинному огляді новонародженого, роділлі, породіллі, окрім випадків, зазначених у пункті 15 цього додатка;  
- при роботі з біологічним матеріалом від хворих;
- при заборі крові;
- при проведенні внутрішньом’язових , внутрішньовенних ін’єкцій;
- при проведенні очистки та дезінфекції;

Стерильні рукавички обов’язково використовують при:
- усіх хірургічних оперативних втручаннях;
- інвазивних маніпуляціях;
- уведенні стерильною голкою в глибокі тканини або рідини організму лікарських форм (внутрішньовенні інфузії, отримання біопроб для досліджень);
- установленні катетера або провідника через шкіру;
- маніпуляціях, пов’язаних з контактом стерильного інструментарію з інтактними слизовими оболонками (цистоскопія, катетеризація сечового міхура);
- первинному огляді новонародженого;
- вагінальному обстеженні;
- бронхоскопії, ендоскопії шлунково-кишкового тракту, санації трахеї;
- уведенні периферійної внутрішньовенної або артеріальної канюлі.


скачати

© Усі права захищені
написати до нас