міністерство внутрішніх справ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра економічної та інформаційної безпеки
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
з дисципліни
СТАТИСТИКА
для здобувачів вищої освіти факультетів ФСПОтУ
що навчаються на бакалаврському рівні вищої освіти
Дніпро – 2020
Конспект лекцій з дисципліни «Статистика» / Розробник: старший викладач кафедри економічної та інформаційної безпеки Тютченко С.М.
Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри економічної та інформаційної безпеки
“26” серпня 2020 р.,
протокол № 1
ТЕМА №1. Предмет і метод статистики
ПЛАН ЛЕКЦІЇ
1. Поняття та предмет статистики
2. Методи статистики та етапи статистичного дослідження
3. Основні категорії статистичної науки
4. Нормативне забезпечення та організація статистики в Україні
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Закон України «Про державну статистику» /Введений в дію Постановою ВР N 2615-XII від 17.09.92, 1992.
Програма розвитку державної статистики до 2023 року/ Постанова кабінету міністрів України від 27 лютого 2019 р. № 222. Київ
Про затвердження Політики поширення статистичної інформації органами державної статистики / Наказ Державної служби статистики України №339 від 24.11.2015
Лугінін О.Є. Статистика. Підручник.– К.: Центр учбової літератури, 2017, – 608 с.
Правова статистика. Електронний ресурс: http://studies.in.ua/pravova-statystyka.html
МЕТА ЛЕКЦІЇ
Метою лекції є ознайомлення з поняттям та основними категоріями теорії статистики, методами статистики та етапами статистичного дослідження, з нормативним забезпеченням та організацією статистики в Україні.
ВСТУП
В даний час під статистикою розуміють: практичну діяльність працівників статистичних органів, які збирають, обробляють і аналізують дані про соціально-економічний розвиток; статистичні дані подані в звітах підприємств, організацій і установ, а також опубліковані в статистичних збірниках, довідниках і періодичній пресі; спеціальну науку, яка займається розробкою теоретичних положень і методів її практичного використання. Предметом статистики є наука, яка вивчає кількісну сторону масових явищ соціально-економічного життя у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом в конкретних умовах місця і часу. Для своїх досліджень статистика розробляє комплекс методів і засобів, сукупність яких формує статистичну методологію
1. Поняття та предмет статистики
В сучасних умовах термін "статистика” має три значення:
- статистика як цілеспрямована практична діяльність по планомірному та систематичному збиранню, обробці, опрацюванню та поширенню даних про суспільні явища та процеси;
- статистика як чисельні дані, які всебічно характеризують різні аспекти розвитку суспільства;
- статистика як суспільна наука, і, відповідно, фахова навчальна дисципліна.
Статистика відокремилась у самостійну галузь знань у зв'язку з тим, що має специфічний об'єкт і предмет дослідження, а саме кількісні параметри соціально-економічного розвитку суспільства. Слід мати на увазі, що статистика досліджує якісно визначені параметри, котрі мають певний економічний або соціальний зміст, пов'язані з відповідним показником часу та територією.
Як свідчить історія людства, без статистичних даних неможливо управління державою як соціальним організмом. Статистичні дослідження сприяють розвитку окремих напрямків життєдіяльності країни, розробці програм соціально-економічного розвитку, в тому числі у галузі соціального контролю за правопорушеннями.
Завдання статистики, як суспільної науки:
- виявляти певні типи процесів і явищ (країни можна поділити на групи за доходом, рівнем освіти, тривалістю життя)
- характеризувати ступінь розвитку явищ, напрям і динаміку їх змін (інфляція може зростати, зменшуватися, перетворюватись на гіперінфляцію),
- встановлювати щільність взаємозалежностей між процесами і явищами суспільного життя ( як тривалість життя залежить від екології, стану медицини, доходів та традицій населення),
- робити прогнозні розрахунки.
Статистика як і інші суспільні науки вивчає явища суспільного життя, але на відміну від інших наук, вона досліджує кількісний бік суспільних явищ за допомогою особливих наукових прийомів.
Об’єктом статистичних досліджень є окремі масові явища (окремі сукупність).
Предмет статистики – єкількісна сторона масових явищ у їх якісній визначеності в умовах певного місця і часу.
Кількісна сторонахарактеризує розміри, обсяги, кількісні співвідношення, темпи розвитку, поширення, повторюваність у часі й у просторі, закономірності формування, взаємозв’язок об’єктивно існуючих явищ і процесів. Це одна із головних ознак предмета статистики.
Статистика вивчає масові суспільні явища і процеси,тому що статистичні закономірності виявляються тільки при вивченні великого числа одиниць сукупності (закон великих чисел), тобто статистична сукупність має бути репрезентативною.
Традиційно явище вважають масовим, коли воно характеризується або одночасною участю у ньому багатьох схожих елементів, або коли воно (явище) багатократно повторюється у часі в схожих умовах. Для масового явища характерним є те, що поведінка кожного елемента при цьому носить випадковий характер, а поведінка всієї сукупності незважаючи на це є достатньо визначеною.
Статистика складається з окремих розділів.
Так, теорія статистикирозробляє категорії статистики, загальні методи і засоби статистичного аналізу, теоретична база всієї статистичної науки і практики;
Економічна статистикавивчає економічні явища і процеси, розробляє систему економічних показників та методів вивчення економіки країни, регіону як одного цілого;
Соціальна статистиказбирає і узагальнює числові матеріали про соціальні явища і процеси в суспільстві, наприклад вивчає умови і характер праці, рівень життя, прибутки населення, споживання ним матеріальних благ і послуг.
2. Методи статистики та етапи статистичного дослідження
Статистика взагалі, і правова зокрема, вивчає різні явища, у тому числі і правові, за допомогою специфічних методів.
Методи статистичних досліджень– це сукупність прийомів і засобів, що використовуються для збирання, обробки та аналізу інформації.
До основних методів належать статистики:
· метод масових спостережень (закону великих чисел),
· метод групувань,
· метод узагальнюючих показників,
· метод якісного аналізу.
Метод масового спостереженняє одним з основних методів статистики. Його суть полягає в тому, що закономірності можуть встановлюватися лише під час масового спостереження. Статистика вивчає такі конкретні співвідношення й закономірності, які не можуть бути встановлені на підставі розгляду окремих випадків і виявляють лише в масі. У кожному окремому випадку, наприклад, рівень освіти й культури злочинця можуть біти різноманітними. Лише результати масового спостереження розкривають типові й характерні особливості, які полягають у тому, що цей рівень значно нижчій, ніж у середньому у громадянина в країні.
Математичною основою методу масових спостережень є закон великих чисел.
Закон великих чисел– це математично обґрунтована теорія, відповідно до якої, спираючись на знання теорії ймовірностей, можна стверджувати, що спільна дія значної кількості випадкових фактів призводить до наслідків, якіне залежать від випадку. В разі підсумовування значної кількості одиничних явищ обов’язково проявляться порядок і закономірність у їх руху і розвитку, які не можна встановити при дослідженні малої кількості одиниць сукупності. Інакше кажучи, закон великих чисел дає змогу встановити закономірність там, де на перший погляд проявляється лише випадковість.
Метод групувань. У результаті масового спостереження явищ, які вивчаються (наприклад, злочинів, умов життя тощо), статистика одержує у своє розпорядження їх сукупність, для того, щоб її зрозуміти, необхідно провести її групування.
Групування – розподіл сукупності фактів на окремі якісно однорідні види
Метод узагальнюючих показників – це обробка, яка полягає в перетворенні абсолютних величин в узагальнюючі показники (середні та відносні величини), що характеризують одним числом найтиповіші поширені сторони явищ, які вивчаються.
Узагальнюючі показники відображають за певною ознакою всю сукупність явищ у цілому, не зважаючи на індивідуальне, випадкове, що дає можливість установити і виміряти закономірності різних явищ і процесів.
Методи якісного аналізу – визначення суті, якості і законів розвитку масових суспільних явищ (графічний, індексний, кореляційний, балансовий).
Методи статистики пов’язані з етапами статистичного дослідження.
Традиційно статистичне дослідження складається з трьох етапів:
1. Збір статистичних даних (статистичне спостереження).
2. Систематизація зібраних даних називають (зведенням статистичних даних).
3. Виявлення закономірностей у явищах, що досліджуються (аналіз та узагальнення статистичної інформації).
Перші два етапи за своєю суттю є організаційними питаннями. Третій етап вимагає застосування апарата математичної статистики.
3. Основні категорії статистичної науки
Предмет статистики вивчається за допомогою категорій, тобто понять, які відображають найбільш загальні та суттєві властивості, ознаки, зв’язки і відношення предметів та явищ об’єктивного світу.
Статистична закономірність – це певна послідовність або повторюваність соціально-економічних явищ, яка формується та чітко проявляється в масових процесах, при дослідженні достатньо великої кількості одиниць сукупності. Доведено, що в будь-якій складній великій системі, в котрій взаємодіють багато елементів, закони проявляються тільки у формі статистичних закономірностей.
Розрізняють наступні види статистичних закономірностей:
- закономірності зміни у часі (закономірності динаміки);
- закономірності розподілу одиниць сукупності за певною ознакою;
- закономірності зміни складу та структури сукупності (структурні зрушення);
- закономірності взаємозв'язку.
Статистична сукупність – велика кількість окремих явищ, елементів, об’єднаних єдиною якісною основою, умовами розвитку, загальною ознакою (населення країни, кількість підприємств, судів тощо) але відрізняються окремими ознаками.
Сукупності можуть бути однорідними і різнорідними залежно від того, чи є якась ознака типовою для всіх об’єктів, що входять до сукупності.
Кожний окремий елемент, явище сукупності називається одиницею сукупності. Одиниця сукупності – це первинний елемент статистичної сукупності, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації, а також підставою обліку, який ведеться під час дослідження.
Ознака – це якісна особливість одиниці сукупності. За характером відображення властивостей одиниць сукупності, яка вивчається, ознаки поділяють на дві великі групи: кількісні та якісні.
Кількісні ознаки – ознаки, що мають безпосереднє кількісне вираження (наприклад, вік, сума завданої шкоди).
Якісні – ознаки, що не мають кількісного вираження, і характеризують якість, властивість досліджуваного явища і виражаються словами (стать, освіта, професія тощо).
Варіація – це коливання ознак в сукупності.
Рівень значення ознаки окремих елементів вимірюється за допомогою шкали. Шкала – це набір властивостей явища і відповідних їм значень.
Статистичний показник – поняття, категорія, за допомогою якої статистика виражає розмір досліджуваних явищ та існуючі між ними зв’язки.
Статистичні дані – це сукупність показників, отриманих внаслідок статистичного спостереження або обробки даних, тобто це окремі числові значення статистичних показників. Вони завжди визначені не тільки якісно, а й кількісно та залежать від конкретних умов місця і часу.
4. Нормативне забезпечення та організація статистики в Україні
В організації статистичної діяльності країни світу обирають один з двох шляхів - створення централізованої системи державної статистики або децентралізованої системи статистичних організацій. Перший шлях обрали країни Східної Європи, в тому числі й Україна, а також Канада, Німеччина та ін. В названих країнах існує центральний статистичний орган, який керує статистичною діяльністю в межах країни. Так, в Україні – це Державний комітет статистики України (Держкомстат), в Німеччині – Федеральне статистичне управління, завдання якого визначені Законом про статистику.
В багатьох розвинутих країнах світу (США, Франція, Великобританія) державна статистика децентралізована, тобто характеризується відсутністю єдиного центрального органу. Якщо ж формально цей орган існує, наприклад, Центральне статистичне управління при Кабінеті Міністрів Великобританії, Національний інститут статистики та економічних досліджень Міністерства фінансів і економіки Франції, то його основним завданням є координація діяльності статистичних організацій, розробка статистичної методології та рекомендацій.
В світі існує ряд міжнародних статистичних організацій, наприклад, Статистична комісія ООН та Статистичне бюро Секретаріату ООН. Статистична комісія ООН, утворена у 1946 р., керує методологічною роботою, координує статистичну діяльність спеціалізованих органів, узагальнює та аналізує досвід окремих країн, розробляє міжнародні стандарти та здійснює допомогу країнам в проведенні статистичних досліджень.
В основу діяльності Статистичного бюро Секретаріату ООН, яке є виконавчим органом, покладені рекомендації статистичної комісії. Бюро збирає, обробляє, аналізує та публікує дані по міжнародній статистиці, які одержуються від окремих країн.
Крім цього, статистичну роботу виконують: Міжнародна організація праці (ILO), Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), Організація об'єднаних націй з питань освіти, науки та культури (UNESCO), Міжнародний валютний фонд (IMF), Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO) та ін.
В Україні, як вже зазначалося, збір статистичної інформації відбувається завдяки побудованій системі обліку. Державний облік – планомірно організована система реєстрації, підрахунку, систематизації, контролю суспільних явищ і процесів. Єдина система обліку складається з трьох його видів:
Оперативний (первинний) облікявляє собою реєстрацію окремих фактів у момент їх здійснення або відразу після цього.
Бухгалтерський – неперевний, суцільний документальний облік господарських засобів і джерел їх утворення у грошовому вираженні. Метою є виявлення фінансових результатів роботи.
Статистичний облік – це реєстрація фактів і явищ соціально-економічного життя за затвердженими формами звітності в масштабі держави або окремих територій чи галузей. Це всеосяжний, всебічний облік. Його базою є оперативний та бухгалтерський облік.
Державна політика в галузі статистикиспрямована на створення єдиної системи обліку та статистики на всій території України та її узгодження з міжнародними стандартами і методологією.
Суб’єктами, на яких поширюється дія законодавства про статистику є
- органи державної статистики та працівники, які від імені цих органів на постійній або тимчасовій основі беруть участь у проведенні статистичних спостережень;
- респонденти;
- користувачі даних статистичних спостережень.
Статистичною діяльністю в Україні керує Державний комітет статистики, який має систему статистичних органів, побудовану за адміністративно-територіальним принципом. Держкомстат видає накази, інструкції та рекомендації з питань організації обліку та звітності, які є обов'язковими для виконання усіма суб'єктами господарювання незалежно від форми власності. Підприємства, організації та установи подають до районних (міських) відділів та обласних управлінь статистики статистичні звіти та інші документи.
Органи державної статистики проводять перевірку стану звітності, достовірність та повноту звітних даних. Вони також здійснюють спеціально організовані статистичні спостереження, складають баланси, обчислюють макроекономічні показники, показники рівня життя населення тощо.
Державна статистична діяльність – сукупність дій, пов'язаних з проведенням державних статистичних спостережень та наданням інформаційних послуг, спрямована на збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації, забезпечення її достовірності, а також удосконалення статистичної методології.
Основними видами інформації є:
- статистична інформація;
- адміністративна інформація (дані);
- масова інформація;
- інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування;
- правова інформація;
- інформація про особу;
- інформація довідково-енциклопедичного характеру;
- соціологічна інформація.
Статистична інформація – це офіційна документована державна інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя.
Державна статистична інформація підлягає систематичному відкритому публікуванню. Забезпечується відкритий доступ громадян, наукових установ, заінтересованих організацій до неопублікованих статистичних даних, які не підпадають під дію обмежень, установлених цим Законом, а також Законом України "Про державну статистику".
Система статистичної інформації, її джерела і режим визначаються Законом України "Про державну статистику” та іншими правовими актами в цій галузі.
Статистичні спостереження проводяться органами державної статистики через збирання статистичної звітності, здійснення одноразових обліків, переписів (опитувань), вибіркових та інших обстежень.
Статистичні спостереження розподіляються також на державні та інші статистичні спостереження.
Державні статистичні спостереження проводяться органами державної статистики відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України плану державних статистичних спостережень або за окремими рішеннями Кабінету Міністрів України. Державні статистичні спостереження, які проводяться органами державної статистики із залученням тимчасових працівників, здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України.
Основними завданнями органів державної статистики є:
участь у формуванні державної політики в галузі статистики та забезпечення її реалізації;
збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації щодо масових економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ і процесів, які відбуваються в Україні та її регіонах;
забезпечення надійності та об'єктивності статистичної інформації;
розроблення, вдосконалення і впровадження статистичної методології;
забезпечення розроблення, вдосконалення та впровадження системи державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації, які використовуються для проведення статистичних спостережень;
створення і ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та реєстрів респондентів статистичних спостережень;
впровадження новітніх інформаційних технологій з опрацювання статистичної інформації;
взаємодія інформаційної системи органів державної статистики з інформаційними системами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, міжнародних організацій та статистичних служб інших країн шляхом взаємного обміну інформацією, проведення методологічних, програмно-технологічних та інших робіт, спрямованих на ефективне використання інформаційних ресурсів;
координація дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших юридичних осіб у питаннях організації діяльності, пов'язаної із збиранням та використанням адміністративних даних;
забезпечення доступності, гласності й відкритості статистичної інформації, її джерел та методології складання;
збереження і захист статистичної інформації.
Первинні дані, отримані органами державної статистики від респондентів під час проведення статистичних спостережень, а також адміністративні дані щодо респондентів, отримані органами державної статистики від органів, що займаються діяльністю, пов'язаною із збиранням та використанням адміністративних даних, є конфіденційною інформацією, яка охороняється Законом і використовується виключно для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді.
ВИСНОВКИ З ТЕМИ
Виходячи з цього, можна визначити такі основні висновки:
статистика здійснює систематичне спостереження і економічний аналіз матеріалів які характеризують хід виконання виробничих програм і подання їх у відповідні керівні структури для прийняття конкретних рішень;
статистика вивчає і розробляє цільові комплексні програми з соціальноекономічних проблем конкретних регіонів і держави в цілому;
статистика удосконаленалює системи статистичних показників, які характеризують розвиток і результати соціально-економічних явищ і процесів;
статистика аналізує економічний стан і розвиток галузей економіки;
статистика вивчає чинники підвищення ефективності суспільного виробництва;
статистика створює загальнодержавну автоматизовану систему збирання, обробки і передачі інформації;
статистика здійснює аналіз демографічних процесів.
ТЕМА 2. Зведення та групування статистичних даних.
ПЛАН ЛЕКЦІЇ
1. Поняття статистичного зведення та групування.
2. Методи статистичних групувань.
3. Ряди розподілу та їх види.
4. Побудова інтервального ряду.
5. Графічне зображення статистичних даних.
1 2 3 4 5 6 7