Ім'я файлу: Новий Документ Microsoft Word.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 21.03.2020
скачати
Пов'язані файли:
Тема 11. Психологічні ефекти масмедіа.pptx
55a6216fa2188e48f64309fd4c05678d (1).docx
1.pptx
інтернет-залежність.docx
_Прийомна сім'я711770569.pptx

Тема 11. Психологічні ефекти масмедіа

Медіа-вплив або Ефект медіа — терміни, що використовуються в медіазнавстві, психології, теорії спілкування і соціології для позначення ймовірних шляхів впливу медіа на його аудиторію: її думки (уявлення) і поведінку.

Поточні дослідження відкривають складніші взаємодії між медіа та суспільством, між медіа при одержанні інформації з мережі зв'язку і його впливу та індивідуальними інтерпретаціями і оцінками отриманої інформації, а також отримання інформації поза межами медіа-контексту. Наслідки використання масс-медіа полягають не лише у їх сприйнятті як способу обміну новинами про важливі події (що повідомляються широкому колу осіб), але й у різноманітті культурного впливу, який прямує через медіа.

Медіа чинять сильний соціальний і культурний вплив на суспільство. Це визначається їхньою здатністю досягати широкої аудиторії з сильним і впливовим повідомлення. Маршалл Маклюен вживає фразу «медіум і є саме повідомлення» (англ. «the medium is the message») як пояснення того, як факт поширення повідомлення часто може бути важливішим, ніж зміст самого повідомлення[2]. Саме через переконливість медіа, таких як телебачення, радіо і друкованих медіа, повідомлення досягають своєї цільової аудиторії. Вони були впливовими медіа, оскільки були багато в чому відповідальні за структурування (синхронізацію) повсякденного життя і рутини людей.

Явище ефектів необхідно відрізняти від ефективності масової комунікації, яка концептуалізується через отримання планових чи непланових результатів внаслідок комунікації, враховується ідентичність наслідків поставленій меті повідомлення.

Види ефектів масової комунікації:

1.Ефект групування-Мас-медіа виступає у ролі групувальника та посередника між владою і громадськістю. Мета такого ефекту – об’єднати суспільство у період загрози, медіа працюють винятково на благо.

2.Ефект довіри-Намагання медіа викликати довіру реципієнтів до певного джерела та змісту інформації.

3.Ефект ореолу-Його можна концептуалізувати як тип зв’язків із громадськістю, де медіа виступають інструментом PR-кампанії окремих індивідів. Ціллю є формування іміджу особи серед громадськості та отримання позитивної реакції на діяльність особи.

4.Ефект самодостатності у прийняті рішень-Реципієнтові важливо самостійно приймати рішення, не обґрунтовуючи його впливом ЗМК, тому незалежні та неупереджені медіа мають більшу прихильність цільової аудиторії, оскільки їх реципієнти вважають, що самостійно аналізують подану інформацію та роблять відповідні висновки.

5.Ефект праймінгу-Він зумовлений аналізом отримуваної інформації через певні асоціації, які виникли у реципієнта раніше, тому реакція на повідомлення може не відповідати дійсним умовам, а асоціюватися із тими реаліями, у яких реципієнт пережив відповідні емоції.

6.Ефект десенсибілізації-Легітимація певних норм поведінки, яка до впливу ЗМІ була неприйнятною для певного індивіда.

7.Ефект культивації-Перенесення екранних цінностей, норм та правил у реальне життя, що у дійсності може не відповідати загальноприйнятим у суспільстві.

8.Ефект бумеранга-Через надмірність надходження певної інформації реципієнти не сприймають її серйозно, тому реакція на повідомлення стає протилежною до очікуваної.

9.Заколисуючий ефект-Пасивне сприйняття інформації є наслідком емоційного задоволення умовами надходження повідомлення.

10,Ефект переконання-Зміна установок та поведінки реципієнтів зумовлюється зверненням уваги на повідомлення, розумінням його змісту та згодою із контентом.

11.Ефект третьої особи-Люди схильні переоцінювати вплив масової комунікації на атитюди й поведінку інших і недооцінювати її вплив на себе. Ця різниця в оцінці також може спонукати їх до певних дій.

ХХ сторіччя – епоха масових засобів комунікації. Вони проникають у повсякденне, побутове життя навіть на дрібному рівні, як-то здійснення покупки, попередньо надіславши подрузі фото та отримавши схвальний відгук. Мас-медіа докорінно впливають на наше життя – наш вибір та наші вподобання. Соціологи вивчають різні види таких впливів масової комунікації на людей. Існує багато ефектів, яких досягають відповідно за допомогою різних видів масової комунікації.

Типологія ефектів масової комунікації за Б.Грушиним:

За предметною сферою впливу:

когнітивні (пов’язані із знанням, аналітичними здібностями);

емоційні (вплив на емотивну складову, зміна емоційного стану індивіда);

ціннісні (визначаються ціннісними орієнтаціями реципієнта, стилем життя);

організаційні (корелюють із поведінковим компонентом, людською активністю);

тонізуючі (зв'язок із психографічним портретом індивіда);

За основними сферами прояву ефектів:

розумові (аналіз інформації, що надходить від комунікатора);

поведінкові (зміна поведінкових патернів);

За мірою впливу ефекту (відповідність очікуванням комунікатора):

функціональні (реакція реципієнта відповідає меті повідомлення);

дисфункціональні (неочікувана реакція реципієнта на повідомлення);

За ступенем усвідомлення ефектів реципієнтом:

усвідомлювані;

неусвідомлювані;

За часом виникнення та прояву ефектів масової комунікації:

прямі (виникають одразу після отримання інформаційного впливу);

віддалені (стають явними після певного періоду, таким чином дія може не визначатися як наслідок впливу медіа);

За ступенем відповідності ціннісно-нормативним орієнтаціям у суспільстві:

сприятливі (відображають прийняті у суспільстві цінності, норми та правила);

небезпечні (суперечать ціннісним переконанням індивідів);

нейтральні (не мають значного впливу на ціннісно-нормативні характеристики);

За здатністю бути підконтрольними комунікатору:

контрольовані (зміни під впливом ефектів контролюються комунікатором);

некотрольовані (наслідки від ефектів є неконтрольованими);

За ступенем реалізації:

часткові (очікувані комунікатором ефекти реалізовані частково);

повні (реципієнт повністю піддався впливові ефектів);

За інтенсивністю виникнення:

одиничні (виникають лише один раз);

повторювані (повторюються у часі);

За тривалістю:

короткотривалі (період існування ефектів обмежений часовими рамками);

довготривалі (вплив ефектів продовжується деякий час).

За спрямованістю (У. Вайсс):

кількісні (впливає весб канал або лише окреме повідомлення, кількість часу, що приділяється певному каналу)

якісні (зміни в сфері знань, розуміння, емоцій, інтересів, поглядів, ціннісних орієнтацій).

«Ефект зараження» через повторюваність інформації, поширення реакції на певне хвилювання, продуковане ЗМІ. Воно продукує, чутки та плітки, які породжують паніку серед реципієнтів. Неповнота та неточність інформації зумовлюють додаткові зусилля реципієнта у пошуку інформації для заповнення прогалин.

Медіа визначають чинником неінституціоналізованої і насильницької поведінки, хоча ні дійсність, ні помилковість даних тверджень не є повністю обґрунтованою. Однак медіа – є інструментом для поширення інформації про місця та час громадського безладу. Поширення протестувальних настроїв через медіа повя’зують із ігноруванням влади діяти у кризових ситуаціях та звертатися до громадськості через ЗМІ.

Вплив ефектів медіа може бути функціональним та дисфункціональним. До функціональних можна віднести ті, що продукують національну ідентичність, є агентами соціалізації, але не шкодять іншим категоріям населення. Якщо ж продукування певних стереотипів дискримінує чи маргіналізує індивідів, то такі стереотипи мають дисфункціональний характер.

Традиційно дослідження ефектів медіа фокусуються на впливі телебачення на дітей, зокрема впливі насильницьких та стереотипованих програм, а також на впливі, що здійснюються на окремих людей, а не на групи. В англомовній літературі розрізняють такі види впливу, як: короткостроковий вплив (media effect) на мікро-рівні, де одиницею аналізу є окремий індивід, фокус робитися на тому, як конкретне повідомлення вплинуло на зміну ставлення, мислення та поведінку індивіда; і довгостроковий макро вплив (media impact), що включає в себе також зміни на організаційному та інституційному рівні. Питання медіа-ефектів більшою мірою стосуються відносин між медіа, громадськістю та політиками, використання медіа для кампаній у сфері охорони здоров’я, освіти або пропаганди. За останні декілька десятиліть було проведено тисячі емпіричних досліджень когнітивних, емоційних, поведінкових впливів ЗМІ на дітей та дорослих. Незважаючи на значну кількість досліджень і досі точаться суперечки щодо того, чи існує медіа-вплив, як це може бути емпірично показано, що певне повідомлення у засобах масової інформації мають вплив на реципієнтів.

У демократичному сучасному суспільстві поширена думка, що кожна людина може самостійно вирішувати як їй вчинити в тій чи іншій ситуації, проте лише малий відсоток задумується про те, що ці погляди та переконання можуть бути майстерно «запрограмовані» у свідомість людини ззовні. Яскравим прикладом може бути ведення/пропаганди Німеччиною та СРСР серед військ та населення противника в роки Другої світової війни . Уже тоді стало зрозумілим, що мас медіа (засоби одночасної передачі інформації групі людей, тобто засоби масової інформації, що є калькою англійського «mass media», до яких відносять: телебачення, радіо, преса, Інтернет, носії зовнішньої реклами та інші) у руках певної групи людей можуть стати засобом тотального впливу на свідомість особи та мас.

Ефект присутності. Прийом був введений в практику нацистською пропагандою.

Мета методу: імітувати реальність. Алгоритм реалізації методу. Цей метод є досить простим у своєму виконанні, його використовують при «репортажах з місця бою» та в кримінальній хроніці, фабрикуючи заднім числом зйомку «реального» затримання бандитів чи автокатастрофи. Ілюзію «бойової обстановки» створюють, наприклад, різкими рухами камери та порушенням її фокусу.

При цьому все виглядає так, ніби оператор в страшному хвилюванні, під вогнем знімає реальність. Ілюзія достовірності надає сильного емоційного впливу і створює відчуття автентичності подій, ніхто не підозрює, що це лише дешевий трюк .

«Ефект бумерангу». Мета методу: викликати жалість і симпатію в широкої аудиторії до певної особи чи явища. Досить часто можна прослідкувати реакцію зворотну до очікуваної .

Ефект ореолу.

Мета ефекту ореолу домогтися, щоб людина мислила помилковими аналогіями. Алгоритм реалізації методу найчастіше ґрунтується на двох розповсюджених стереотипах-оманах: «поруч -

значить разом» та «перемога в одній справі – можливість розв’язання іншої».

Цей метод щосили експлуатується політиками і бізнес-рекламою. Прикладом реалізації методу

може служити передвиборча компанія нинішнього мера Києва В. Кличка, де колишній чемпіон на прикладі своїх досягнень запевняє виборців у досягненні ще однієї перемоги але вже не в спортивній сфері, а – політичній.

Ефект первинності.

Мета методу: нав’язати свою думку широкій аудиторії першим. Психологи встановили, що той кандидат, який під час виборчої кампанії першим переконливо оголосить себе переможцем, того і визнає масова свідомість.

Метод ефекту первинності повністю базується на психологічній властивості людського мозку надавати перевагу тій інформації, яку отримав першою. Як приклад можна розглянути ситуацію, коли при зустрічі з незнайомою людиною найбільше значимою є первинна інформація про неї, сила першого враження про людину.

Висновки

Таким чином мас медіа стали невід’ємною частиною життя сучасної людини, і хоча ЗМІ несуть необхідну людині інформацію, розвивають в людях почуття власної гідності, прагнення до свободи, водночас вони здатні підкоряти, дезінформувати, залякувати. Маніпулювання людьми за допомогою ЗМІ є дуже простим і дієвим способом формування суспільної думки. Так чи інакше, ЗМІ перетворилися на могутній соціальний інститут, вплив якого важко переоцінити.


скачати

© Усі права захищені
написати до нас