Ім'я файлу: ПЗ № 1. МВР (Класний керівник).doc
Розширення: doc
Розмір: 242кб.
Дата: 19.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
_Analiz_bukvarya__Metodika29.doc
Розширення: doc
Розмір: 242кб.
Дата: 19.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
_Analiz_bukvarya__Metodika29.doc
Практичне заняття № 1
Тема: ВИХОВНА РОБОТА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА: ЗМІСТ, НАПРЯМИ, ФОРМИ. МЕТОДИКА ПЛАНУВАННЯ Й ОБЛІКУ ВИХОВНОЇ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
І. Теоретичний блок (питання для обговорення)
Сутність поняття «вихована робота». Функції виховної роботи. Мета, завдання та зміст виховної роботи в початкових класах в умовах НУШ.
Виховання – це процес цілеспрямованого впливу вихователя на учня з метою формування в нього совісті, честі, людяності, правдивості та інших рис характеру, які визначатимуть особистість школяра як майбутнього свідомого громадянина незалежної України.
Виховання як педагогічна діяльність – є організація середовища та створення оптимальних умов для самовиховання дитини. У теорії виховання прийнято говорити про виховний процес який включає процес виховного впливу, процес прийняття його особистістю та процес самовиховання, що при цьому виникає.
Поняття виховна робота відображає процесуально сторону виховної діяльності – діяльність вчителів, класних керівників, батьків щодо здійснення формування певних рис особистості вихованців, з урахуванням конкретних умов її функціонування (вік учнів, регіон та ін.) та характеризує безпосереднє планування, організацію та проведення тих чи інших виховних заходів у конкретному навчальному закладі, класі.
Виховною системою є впорядкована сукупність взаємопов'язаних компонентів, що характеризують на теоретичному рівні у найбільш узагальненому вигляді складові виховної роботи (педагогічної діяльності) на даному етапі розвитку школи та педагогічної науки.,
Аналіз теорії та практики дозволяє визначити поняття виховної системи школи (класу) як спосіб/уклад життя учнівського колективу, усі сторони/компоненти якого відповідають певній меті та забезпечують у процесі свого функціонування досягнення заданого результату - визначення рис (меж) розвитку й моральних якостей особистості.
Виховну роботу здійснюють у школі усі: директор, завучі, вчителі, керівники гуртків, але у більшому ступені класний керівник.
У широкому змісті виховна робота – це вплив педагога на учня в рамках реалізації його професіональних функцій. Таким чином, виховна робота включає в себе: здійснення комплексу організаційних та педагогічних завдань, які розв’язуються педагогом з метою 10 забезпечення оптимального розвитку особистості учня; відбір форм и методів виховання учнів відповідно до поставлених завдань, і сам процес їх реалізації.
У виховній роботі слід виділити три групи функцій [36]. Перша група пов’язана з безпосереднім впливом педагога на учня. Це: вивчення індивідуальних особливостей його розвитку, його оточення та інтересів; програмування виховних впливів; реалізація комплексу методів і форм індивідуальної роботи з учнем; аналіз ефективності виховних впливів. Друга група функцій пов’язана зі створенням виховного середовища: згуртування колективу; формування сприятливої емоційної атмосфери у класі; включення учнів у різні види діяльності; розвиток дитячого самоврядування. Третя група функцій спрямована на корекцію впливів різних суб’єктів соціальних відносин на школяра: соціальна допомога сім’ї взаємодія з педагогічним колективом; нейтралізація негативних впливів соціуму; взаємодія з іншими освітніми закладами.
Зміст виховної роботи - це комплекс ідей, прикладів, фактів, використанням яких у навчально-виховному процесі досягаються конкретні цілі та завдання. Зміст реалізується крізь різні форми — уроки (пам’яті, доброти, милосердя), бесіди, диспути, учнівські збори, лінійки та ін., індивідуальну, групову та масову форми роботи.
Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття) окреслила основні пріоритетні напрями реформування виховання.
Отже, зміст виховної роботи у сучасній школі передбачає: формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати; забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінкиматері, культури та історії рідного народу; формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою; прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну; виховання духовної культури особистості; створення умов для вільного вибору нею своєї світоглядної позиції; утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності, інших доброчинностей; формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря; забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров'я; виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки; формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю; забезпечення високої художньо-естетичної освіченості і вихованості особистості; формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою; розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації; формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин.
Формою виховання є зовнішня сторона організації виховної роботи, що пов’язана з кількістю тих, на яких спрямовують виховний вплив, часом, місцем та порядком його здійснення.
Форми організації виховання визначають певний вид заняття та постають як виховні заходи, що втілюють у собі зміст виховної діяльності.
Це – інформаційні повідомлення, класні години, бесіди за «круглим столом», диспути, усні журнали, колективні творчі справи, брейн-ринг, конкурси, читацькі конференції, гуртки, тематичні вечори, дискотеки, тижні науки і культури, свята народного календаря, клуби та об'єднання за інтересами тощо.
У загально-педагогічному розумінні форма виховної роботи – це усталений порядок організації конкретних актів, ситуацій, процедур взаємодії учасників виховного процесу, спрямованих на вирішення визначених педагогічних завдань (виховних і організаційно-практичних); сукупність організаторських прийомів і виховних засобів, які забезпечують зовнішнє вираження виховної роботи.
Перша функція форм виховної роботи – організаційна, оскільки будь-яка форма виховної роботи передбачає вирішення організаційних завдань. В ролі організатора може виступати як педагог-вихователь, так і учні. Організація заходу відображає визначену логіку дій, взаємодії учасників. Існують узагальнені методи (алгоритми) організації різних форм виховної роботи, які стали традиційними і використовуються педагогами (бесіди, колективні творчі справи, конкурси, вікторини і т.п.). Їх проведення передбачає проходження ряду стадій, етапів організаційної діяльності. Але організаційна не єдина функція форм.
Друга функція форми – регулююча. Використання різних форм дозволяє регулювати як стосунки між педагогами і учнями, так і між учнями. Різні форми по-різному впливають на процес згуртування групи школярів. Саме завдяки формам, в яких заздалегідь закладається необхідність взаємодії учасників, відбувається формування норм соціальних відносин.
Третя функція – інформаційна. Реалізація цієї функції передбачає не тільки одностороннє повідомлення учням суми знань, необхідних їм у подальшому житті в суспільстві, але і актуалізацію тих знань, які вони мають, звернення до їх досвіду. Таким чином, виходячи із функціонального підходу, форму виховної роботи можна визначити як основний компонент організації педагогічного процесу.
Одна форма виховної роботи відрізняється від іншої завдяки певним, притаманним їй, властивостям. Ними можуть бути: час підготовки і проведення, кількість учасників, умови й застосовувані засоби тощо. При усій розмаїтості форм виховної роботи можна виділити їх спільні риси та підходи, й отже, угрупувати їх.
За терміном проведення всі форми можна розділити на: короткочасні, тривалі, традиційні й, навіть, ситуативні.
Розпізнають форми за видами діяльності і виділяють – форми навчальної, трудової, спортивної, художньої, естетичної діяльності тощо. Найбільш вартісними у наш час є використання комплексних форм виховної роботи, у яких поєднується декілька видів діяльності. Наприклад етична бесіда «Як ти розумієш прекрасне?», економічна гра «Бюджет та хазяйство сім’ї», екскурсія в природу «Стежками партизанських дій» тощо. За способом впливу педагога на вихованця розрізняють безпосередні й опосередковані форми виховної роботи, у останніх виховний вплив залишається прихованим від учнів.
За суб’єктом організації класифікації форм можуть бути такі: організаторами вихованців виступають педагоги, батьки та інші дорослі; 13 діяльність організована на основі співпраці між дорослими та вихованцями; ініціатива і її реалізація належить учням. З
розуміло, що найбільш цінними є такі форми, у яких ініціатива й організація виходить з потреб учнів. За кількістю учасників форми можуть бути: індивідуальні (вихователь – вихованець); групові (вихователь – група дітей); масові (вихователь – декілька груп, класів, паралель).
Класний керівник, його роль і значення у формуванні особистості молодшого школяра. Завдання, функції та обов’язки класного керівника. Вимоги до сучасного класного керівника.
Теорія виховання, методика виховної роботи оперують поняттями, зміст яких визначає напрямки діяльності класного керівника, сутність його роботи. Серед них основними поняттями є: виховна робота, форма виховної роботи, типи форм виховної роботи та їх класифікації.
У широкому змісті виховна робота – це вплив педагога на учня в рамках реалізації його професіональних функцій.
Таким чином, виховна робота включає в себе: здійснення комплексу організаційних та педагогічних завдань, які розв’язуються педагогом з метою 10 забезпечення оптимального розвитку особистості учня; відбір форм и методів виховання учнів відповідно до поставлених завдань, і сам процес їх реалізації.
У виховній роботі слід виділити три групи функцій.
Перша група пов’язана з безпосереднім впливом педагога на учня.
Це: вивчення індивідуальних особливостей його розвитку, його оточення та інтересів; програмування виховних впливів; реалізація комплексу методів і форм індивідуальної роботи з учнем; аналіз ефективності виховних впливів. Друга група функцій пов’язана зі створенням виховного середовища: згуртування колективу; формування сприятливої емоційної атмосфери у класі; включення учнів у різні види діяльності; розвиток дитячого самоврядування.
Третя група функцій спрямована на корекцію впливів різних суб’єктів соціальних відносин на школяра: соціальна допомога сім’ї взаємодія з педагогічним колективом; нейтралізація негативних впливів соціуму; взаємодія з іншими освітніми закладами.
Виховну роботу класного керівника не слід ототожнювати з позакласною роботою, яку проводить вчитель-предметник. Позакласна робота є складовою частиною навчально-виховної роботи школи, однією з форм організації дозвілля учнів, проведення соціально-педагогічної роботи з ними в рамках вивчення навчального предмету чи освітньої галузі. Попри із подібністю окремих підходів та форм виховна і позакласна робота мають різну мету та завдання.
Зміст виховної роботи - це комплекс ідей, прикладів, фактів, використанням яких у навчально-виховному процесі досягаються конкретні цілі та завдання. Зміст реалізується крізь різні форми — уроки (пам’яті, доброти, милосердя), бесіди, диспути, учнівські збори, лінійки та ін., індивідуальну, групову та масову форми роботи.
Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття) окреслила основні пріоритетні напрями реформування виховання.
Отже, зміст виховної роботи у сучасній школі передбачає: формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати; забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінкиматері, культури та історії рідного народу; формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою; прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну; виховання духовної культури особистості; створення умов для вільного вибору нею своєї світоглядної позиції; утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності, інших доброчинностей; формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря; забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров'я; виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки; формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю; забезпечення високої художньо-естетичної освіченості і вихованості особистості; формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою; розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації; формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин.
Зміст і основні напрями діяльності класного керівника, їх характеристика.
Класний керівник — це педагог, який організує, координує та проводить позаурочну виховну роботу в закріпленому за ним класі. Тобто його основне завдання — координування всіх виховних впливів на школярів із метою розвитку особистості за допомогою залучення їх до різноманітних видів діяльності та взаємин, створення належних умов для самовираження кожної дитини, збереження неповторності й розкриття її потенційних здібностей, захисту інтересів дитинства.
Цю важливу місію педагога можна порівняти з духовним посередництвом між суспільством і дитиною в опануванні накопиченої людством культури.
Саме важливість і відповідальність місії класного керівництва вимагає від педагога щирої любові до дітей, високого фахового рівня, потреби у постійному самовдосконаленні.
Основні функції класного керівника:
організаторська (проведення роботи за всіма педагогічними аспектами);
виховна (формування особистості й колективу);
комунікативна (організація спілкування);
координаційна (погодження всіх впливів, установлення взаємодії між усіма учасниками виховного процесу);
коригувальна (перетворення, зміна особистості);
екологічна (захист дитини від несприятливих впливів оточуючого середовища);
адміністративна (ведення особових справ учнів та інших офіційних документів).
Таким чином, сучасний класний керівник створює умови існування дитини в загальноосвітньому закладі для її успішної життєдіяльності; сприяє різнобічному творчому розвитку особистості, духовному становленню, збагненню сенсу життя; на базі наявної (зібраної та опрацьованої) інформації щодо психофізичного розвитку своїх вихованців, соціального оточення, сімейних обставин:
контролює перебіг цілісного виховного процесу, процес становлення особистості кожної дитини, її моральних якостей;
аналізує характер різнобічних впливів на учня;
координує навчальну діяльність кожного вихованця й усього класного колективу, самовизначення, самовиховання й саморозвиток учнів, формування класного колективу, розвиток творчих здібностей вихованців, взаємини з іншими учасниками виховного процесу.
Робота класного керівника має бути цілеспрямованою, системною, спланованою діяльністю, що ґрунтується на базі програми виховання всього колективу школи, аналізу попередньої діяльності, позитивних і негативних тенденцій громадського життя, а також на основі особистісно-орієнтованого підходу з урахуванням актуальних завдань, що стоять перед педагогічним колективом школи, і ситуації в класному колективі.
Педагог також зважає на рівень вихованості учнів, соціальні й матеріальні умови їх життя, специфіку сімейних обставин.
Класний керівник формує мотивацію до навчання кожної дитини, вивчаючи її вікові й індивідуальні особливості для розвитку та стимулювання пізнавальних інтересів; через різноманітні форми й методи індивідуальної роботи створює сприятливі умови для розвитку світоглядної культури, навичок творчої праці, успішного входження дитини в соціум, формування демократичної культури в системі класного самоврядування.
Системно працюючи з колективом класу, педагог створює умови для гуманних взаємин між дітьми в колективі; сприяє формуванню моральних якостей і духовних орієнтирів; організує соціально ціннісні взаємини й переживання вихованців у класному співтоваристві, творчу, особистісно й суспільно значущу діяльність, систему самоврядування; створює ситуацію захищеності, емоційного комфорту, сприятливі психолого-педагогічні умови для розвитку особистості дитини, сприяє формуванню навичок самовиховання.
Водночас класний керівник дбає про позицію й місце класу в шкільному колективі, сприяючи різновіковому спілкуванню.
Для успішного розв’язання питань навчання, виховання й розвитку особистості дитини необхідні активна взаємодія всіх учасників навчально-виховного процесу, диференціація, інтеграція й координація педагогічної праці в єдиному навчальному просторі й соціокультурному середовищі.
Основні напрями в системі роботи класного керівника
Вивчення учнів і колективу класу: отримання демографічних, медичних, психологічних і педагогічних даних (сім’я, соціальний і матеріальний стан, стан здоров’я, рівень розвитку,
вихованості й навченості, індивідуальні особливості тощо).
Постановка виховних завдань («перспектив»), загальних для класу або окремих груп, учнів класу.
Планування виховної роботи — складання плану для роботи з учнями, учителями, батьками, що містить перелік завдань і справ щодо їх розв’язання.
Організація, проведення та коригування різних видів діяльності відповідно до поставлених завдань і плану: проведення класних годин, колективних творчих справ, екскурсій, походів, вечорів, батьківських зборів тощо.
Організація роботи з батьками учнів: систематичне інформування про успішність, поведінку учнів, відвідування учнів удома, педагогічна освіта батьків, залучення їх до виховної роботи.
Аналіз та оцінювання результатів виховання: спостереження, опитувальники та інші методи, що дають змогу робити висновки щодо результатів і ставити нові завдання.
Взаємодія з учителями-предметниками
Спільне розробляння загальних педагогічних вимог і підходів до дітей у навчально-виховному процесі, зважаючи на мету школи.
Захист інтересів своїх вихованців.
Залучення вчителів до роботи з батьками.
Залучення учнів до системи позакласної роботи із предметів: різноманітні предметні гуртки, факультативи, випуск предметних газет, спільна організація й участь у предметних тижнях,
тематичних вечорах та інших заходах.
Взаємодія із психологом
Спільно із психологом класний керівник вивчає кожного учня, процес його адаптації та інтеграції у мікро- й макросоціумі.
Класний керівник координує зв’язок психолога з батьками, їх консультативну, терапевтичну підтримку.
Разом із психологом класний керівник аналізує розвиток колективу, визначаючи пізнавальні, творчі здібності й можливості вихованців, допомагаючи дитині визначитися щодо майбутньої професії; координує обирання форм і методів організації індивідуальної й групової навчальної та позакласної діяльності як зі свого боку, так і з боку інших учасників виховного процесу.
Взаємодія із педагогами додаткової освіти
Взаємодія з ними допомагає використати все різноманіття системи додаткового навчання для розширення пізнавальних, творчих здібностей вихованців, стимулювання їх самовизначення,
саморозвитку й самовиховання, бажання розширити зону спілкування; підтримує допрофесійну підготовку учнів.
Класний керівник сприяє залученню школярів до різних творчих об’єднань за інтересами (гуртки, секції, клуби), що діють як у загальнонавчальних закладах, так і в закладах додаткового навчання дітей.
Взаємодія з педагогом-організатором
Під час організації позакласної, позашкільної роботи, канікулярних заходів класний керівник активно взаємодіє з педагогом-організатором.
Плануючи спільну діяльність, класний керівник залучає педагога-організатора до проведення заходів усередині класу, організує участь представників свого класу в загальношкільних
заходах.
За підтримки педагога-організатора класний керівник залучає до роботи із класом представників культури, спорту, громадськості.
Взаємодія із соціальним педагогом
Класний керівник за особистої участі соціального педагога організує соціально значущу діяльність учнів, зокрема заходи, спрямовані на розвиток соціальних ініціатив, реалізацію соціальних проектів.
У загальноосвітніх закладах активно поширюються різноманітні дитячі громадські об’єднання, що сприяють включенню дітей і підлітків у нові соціальні відносини, їх самореалізації, прояву й розвитку громадської й моральної позиції, соціалізації особистості.
Спільними зусиллями з педагогом-організатором інформують учнів щодо дитячих і молодіжних громадських організацій та об’єднань.
Взаємодія з бібліотекарем
Класний керівник співпрацює зі шкільним бібліотекарем, розвиваючи в учнів інтерес до читання, сприяючи формуванню культури читання, ставлення до моральних ідеалів, а також прищеплюючи етичні норми поведінки, усвідомлення власної індивідуальності завдяки опануванню творів класичної та сучасної літератури.
Взаємодія з медичними працівниками школи
У своїй роботі класний керівник постійно дбає про здоров’я своїх вихованців, використовуючи інформацію, що отримує від медичних працівників школи.
Взаємодія з батьками учнів
Цей дуже відповідальний аспект діяльності педагога щодо виховання гармонійної особистості, гідного громадянина можливо реалізувати лише спільними зусиллями школи та родини.
Як відомо, саме родина є одним із найважливіших соціальних інститутів виховання.
Робота класного керівника з батьками спрямована на:
співпрацю з родиною в інтересах дитини;
формування загальних підходів до виховання;
спільне вивчення особистості дитини, її психофізіологічних особливостей;
вироблення близьких за змістом вимог;
організацію допомоги в навчанні, фізичному й духовному розвитку.
Класний керівник залучає батьків до участі у виховному процесі, що, у свою чергу, сприяє створенню сприятливого клімату в родині, психологічного й емоційного комфорту дитини в школі та за її межами.
Також він координує навчання й самоосвіту дитини, вивчаючи інформацію про нахили та уподобання вихованців, матеріально-побутові умові, психологічний клімат у родині, вимоги батьків до навчання й виховання в школі та вдома, їх бачення перспектив розвитку дитини.
Класний керівник організує роботу з підвищення педагогічної та психологічної культури батьків шляхом проведення батьківських зборів і спільної діяльності.
Методика планування й обліку виховної роботи класного керівника в початковій школі. Поняття плану виховної роботи, його функції, види. Структура плану виховної роботи класного керівника початкової школи.
Планування виховної роботи у класі дозволяє значно зменшити частину непередбаченості у розвитку педагогічної ситуації, забезпечити наступність сьогоднішніх і завтрашніх дій, впорядкованість та ефективність виховної роботи.
Як показує педагогічна практика, до плану нерідко ставляться лише як до адміністративної вимоги, а процес планування, на жаль, обмежується рамками складання й написання плану.
При такому підході план, безсумнівно, носить формальний характер і не може бути орієнтиром у діяльності .
Призначення плану - упорядкувати педагогічну діяльність, забезпечити виконання таких вимог до педагогічного процесу, як планомірність і систематичність, керованість і наступність результатів.
Планування – це спільна діяльність класного керівника, учнів і дорослих з визначення цілей, змісту та способів організації виховного процесу і життєдіяльності класного колективу, організаторів і учасників намічених справ, термінів їх проведення .
У самому загальному вигляді план виховної роботи – це документ, що вказує змістові орієнтири діяльності, визначає її порядок, обсяг, тимчасові рамки. Він виконує наступні функції:
- спрямовуючу, визначальну, тобто указує конкретні напрямки й види діяльності;
- прогнозуючу, тобто побічно відбиває задум, представляє результати через конкретні дії;
- координуючу, організаторську, тобто, з одного боку, відображає те, яким чином, якими засобами діяльність організується й хто є її суб'єктом і об'єктом;
з іншого боку, указує порядок діяльності, її взаємозв'язок з іншими видами, а також визначає її місце й час, відповідає на питання: хто, що, коли й де повинен робити; -
контрольну: по-перше, сам педагог, користуючись планом, може контролювати реалізацію поставлених цілей; по-друге, за планом легко перевірити, наскільки він відповідає дійсності; більше того, рівень і якість плану відображає рівень професіоналізму педагога;
- репродуктивну (відтворюючу), тобто через будь-який проміжок часу за планом можна відновити зміст і обсяг виконаної роботи.
У школі традиційно склалася система планування.
Маються на увазі такі плани:
- загально шкільний;
- класних керівників;
- вихователів;
- органів самоврядування;
- учнівських організацій;
- трудових об'єднань учнів;
- шкільних гуртків;
- спортивних секцій;
- бібліотеки;
- батьківського комітету;
- роботи у мікрорайоні;
- план роботи заступника з виховної роботи.
Ці різноманітні плани, як правило, є відображенням єдиного виховного процесу даного навчального закладу, їх урахування під час створення плану виховної роботи, дає змогу класному керівникові вирішити найбільш важливі завдання.
Дієвий та результативний план виховної роботи повинен:
Забезпечувати єдність та творчу реалізацію інструктивно-методичних настанов державних органів, потреб регіону, колективу самої школи (ювілейні дати, свята народного календаря тощо), спиратися на досягнення сучасної педагогічної науки;
Бути цілеспрямованим, конкретним, розумно насиченим, послідовним, систематичним, гнучким;
Спиратися на інтереси учнів;
Бути коротким та компактним;
Системним та комплексним – реалізовувати різноманітні напрямки виховання у конкретних виховних заходах за єдиною системою роботи;
Поєднувати словесні, наочні і практичні форми і методи виховання, які мають відповідати віковим особливостям учнів;
Забезпечувати спадкоємність змісту й форм діяльності: виключити неоправдане дублювання, ураховувати попередній досвід, відобразити перспективи в роботі;
Передбачати єдність педагогічного керівництва та активності вихованців. Виходячи з цього можна сказати, що план виховної роботи, як документ, складається на тривалий термін (не менш ніж місяць), узгоджується з керівництвом школи.
Сьогодні існує розмаїття структур планів виховної роботи, однак всі вони обов’язково містять такі блоки:
Короткий аналіз виховної роботи за минулий рік.
II. Мета та завдання на новий навчальний рік.
III. Характеристика класу (з урахуванням даних про рівень вихованості учнів).
IV. Основні виховні справи з організації та розвитку класного колективу.
V. Індивідуальна робота з учнями та активом класу (в розділі передбачаються методи та прийоми залучення конкретних учнів до підготовки й проведення важливих справ).
VI. Робота з батьками (в розділі передбачається участь батьків у конкретних справах і допомога, яку вони надають).
Класний керівник, крім плану виховної роботи, має зошит (щоденник) роботи класного керівника та карту індивідуального розвитку учня. У зошит роботи класного керівника записуються всі дані про учнів, заняття в позаурочний час, дані про здоров'я й харчування, про чергування по класу й школі, про роботу з батьками (збори, лекторії, індивідуальна допомога тощо), про роботу з учителями, що працюють в класі.
Основні етапи планування виховної роботи в класі:
1. Аналітична діяльність: аналіз виховної роботи за попередній термін, аналіз стану розвитку учнів та учнівського колективу.
2. Цілевизначення – процес постановки перспективних завдань та вибір шляхів їх виконання. Формулюючи завдання виховної роботи, класні керівники спираються на «Орієнтовний зміст виховання в національній школі», яким визначено загальні завдання з кожного напряму виховання відповідно до вікових особливостей учнів. Ці завдання мають такою ураховувати конкретні умови виховання (вік, вихованість, соціальне оточення).
3. Моделювання класним керівником образу класу та процесу виховання у ньому.
4. Колективне планування (найскладніший етап).
5. Уточнення, коректування педагогічного задуму та оформлення плану виховної роботи.
Плануючи певні виховні заходи, необхідно враховувати конкретні умови: вік учнів, рівень їх вихованості, стан успішності та дисципліни, стадії розвитку учнівського колективу, наявність матеріальної бази тощо.
Важливо передбачити якнайбільше практичних справ і залучення до їх виконання самих учнів.
При плануванні виховної роботи необхідно враховувати : результати виховної роботи й висновки, отримані в ході аналізу; виховні й організаційно-педагогічні завдання; матеріали, ради й рекомендації педагогічної й методичної літератури з виховної роботи; передовий досвід країни, міста, школи; можливості батьків, громадськості; виховний потенціал соціального оточення школи, підприємств, культурних установ; традиційні свята навчального року; події, факти, пов'язані з життям країни, міста, села; події, дати, пов'язані з життям і діяльністю видатних людей; традиції школи; справи, проведені найближчими культурними установами; пропозиції педагогів, учнів, батьків.
У плані виховної роботи виховний вплив концентрується у певній формі, які постають у вигляді виховних заходів, справ учнівського колективу. Жодний план не може бути догмою.
Глибокий та щоденний аналіз позитивних та негативних тенденцій у житті учнівського колективу дає можливість та забезпечує необхідність їх постійного удосконалення та змін. Тільки життя та конкретні результати виховання школярів можуть бути критерієм їх правильності та ефективності.
Методика організації, проведення та аналізу виховних заходів в початковій школі. Виховний захід як основна форма організації позакласної виховної роботи з молодшими школярами. Педагогічні основи роботи вчителя над підготовкою проведення виховного заходу в початковій школі. Алгоритм проведення виховного заходу.
Основні етапи планування виховної роботи в класі:
1. Аналітична діяльність: аналіз виховної роботи за попередній термін, аналіз стану розвитку учнів та учнівського колективу.
2. Цілевизначення – процес постановки перспективних завдань та вибір шляхів 18 їх виконання. Формулюючи завдання виховної роботи, класні керівники спираються на «Орієнтовний зміст виховання в національній школі», яким визначено загальні завдання з кожного напряму виховання відповідно до вікових особливостей учнів. Ці завдання мають такою ураховувати конкретні умови виховання (вік, вихованість, соціальне оточення).
3. Моделювання класним керівником образу класу та процесу виховання у ньому.
4. Колективне планування (найскладніший етап).
5. Уточнення, коректування педагогічного задуму та оформлення плану виховної роботи.
Плануючи певні виховні заходи, необхідно враховувати конкретні умови: вік учнів, рівень їх вихованості, стан успішності та дисципліни, стадії розвитку учнівського колективу, наявність матеріальної бази тощо.
Важливо передбачити якнайбільше практичних справ і залучення до їх виконання самих учнів.
При плануванні виховної роботи необхідно враховувати: результати виховної роботи й висновки, отримані в ході аналізу; виховні й організаційно-педагогічні завдання; матеріали, ради й рекомендації педагогічної й методичної літератури з виховної роботи; передовий досвід країни, міста, школи; можливості батьків, громадськості; виховний потенціал соціального оточення школи, підприємств, культурних установ; традиційні свята навчального року; події, факти, пов'язані з життям країни, міста, села; події, дати, пов'язані з життям і діяльністю видатних людей; традиції школи; справи, проведені найближчими культурними установами; пропозиції педагогів, учнів, батьків.
У плані виховної роботи виховний вплив концентрується у певній формі, які постають у вигляді виховних заходів, справ учнівського колективу. Жодний план не може бути догмою.
Глибокий та щоденний аналіз позитивних та негативних тенденцій у житті учнівського колективу дає можливість та забезпечує необхідність їх постійного удосконалення та змін. Тільки життя та конкретні результати виховання школярів можуть бути критерієм їх правильності та ефективності.
ІІ. Практичний блок