Ім'я файлу: _Analiz_bukvarya__Metodika29.doc
Розширення: doc
Розмір: 46кб.
Дата: 11.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
ПЗ № 1. МВР (Класний керівник).doc

Аналіз букваря. Методика роботи з букварем
Сучасний буквар [16], що функціонує в школах України, – це цікавий, змістовний, добре ілюстрований підручник, який розвиває мовлення, пізнавальні інтереси школярів, спонукає замислюватись, вчить порівнювати, зіставляти, робити певні висновки, узагальнювати. Він складений за звуковим аналітико-синтетичним методом. У букварі міститься багатий матеріал для вивчення звукової структури слова, що дає можливість учневі зрозуміти звукову природу слова – основу читання й письма; сприяє розвитку фонематичного слуху, усного мовлення школярів.

Матеріал букваря розміщений за періодами навчання грамоти: добукварний (підготовчий), букварний (основний) і післябукварний.

У добукварній частині міститься такий матеріал, який дає можливість розв’язувати основні програмні завдання.

Формуванню уявлень про основні одиниці мови – речення, слово, склад, звук допомагає система умовних позначень. Ці позначення відображають природу мовних одиниць, їх істотні ознаки. Останнє дає змогу продуктивно організувати роботу над розвитком фонематичного слуху учнів, звуковим аналізом і синтезом слів.

Для розвитку мовлення подані сюжетні, предметні, ситуативні малюнки. Ілюстративний матеріал сприяє формуванню загальнонавчальних умінь і навичок, що передбачаються програмою.

Букварна частина підручника має свої особливості. Так, букви на сторінках підручника розміщені за частотним принципом, що дає змогу наповнити сторінку „Букваря” значною кількістю різноманітних слів.

Поділ букварного періоду на два етапи (замість традиційних трьох) забезпечує вивчення на початку букварного періоду п’яти букв на позначення голосних звуків, у тому числі й букви і. Це дає можливість вивчати паралельно тверді та м’які приголосні звуки.

В цікавій формі пропонується робота зі складами. Вміщені в підручнику спеціальні вправи над словом (омонімами, синонімами, антонімами, багатозначними словами) орієнтують на максимальний розвиток мислення й мовлення учнів.

У букварі подаються слова без поділу на склади рисочками, а цілим словом з підкресленням в окремих з них прямого складу (злиття), що дає змогу прочитати слово ускладненої структури.

Тексти букваря цікаві, змістовні, тематика їх актуальна, лексика сприяє тому, щоб читання за букварем було одночасно і процесом пізнання навколишньої дійсності.

У підручниках багато матеріалу з усної народної творчості (казок, прислів’їв, скоромовок, народних прикмет) та літературних текстів, які виховують у дітей любов до рідної мови, літератури, розвивають естетичні смаки.

Букварні тексти емоційні, містять питальні та окличні речення, матеріал для читання в особах та інсценувань, що дає можливість працювати не тільки над правильністю та свідомістю, але й виразністю читання, дотримуватись логічних наголосів, пауз, відповідної інтонації.

Сторінки букваря гарно ілюстровані кольоровими малюнками. Цей матеріал доступний дітям шестирічного віку, цікавий, розширює і доповнює тексти, носить виховуючий характер.

У післябукварній частині підручника вміщені цікаві тексти – прозові та віршовані, що створюють основу розвитку мовлення першокласників, дають можливість проводити різні види аналізу змісту тексту (фактичний, образний, лексико-стилістичний, смисловий), такі види роботи над текстом, як відповіді на питання, поділ на частини, добір заголовків, переказ, творчі види робіт. Зазначені види і прийоми роботи з текстом наближатимуть першокласників до опрацювання „Читанки” в другому класі.
Послідовність опрацювання навчального матеріалу, поданого на сторінках і тематичних розворотах букваря.

  1. Робота над предметними малюнками, аналітико-синтетичні вправи з виучуваним звуком, аналіз і складання звуко-складових моделей до малюнків.

  2. Називання букви (друкованих великої і маленької), аналіз її графічної будови.

  3. Читання складів та слів, поданих в аналітико-синтетичній формі.

  4. Читання слів у колонках.

  5. Робота над сюжетним малюнком букваря.

  6. Читання речень, зв’язного тексту.

  7. Опрацювання інших матеріалів, що містяться на сторінці (сторінковому розвороті) букваря.


Читання слів у колонках і букварних текстів.

У букварний період велика увага приділяється голосному читанню, як ведучому видові в першому класі. Крім того, практикується напівголосне читання. Як відомо, голосне читання допомагає виробити вміння читати правильно, виразно, а напівголосне сприяє кращому усвідомленню прочитаного, дає можливість організувати самостійну роботу на уроці. Уже в цей період дуже важливо застосовувати такі форми читання як інтонаційне, вибіркове, в особах, хорове, ланцюжком, творче, колективні декламації.

Читання слів у колонках передбачає розв’язання таких завдань:

1) підготовка до правильного читання слів, що зустрінуться в тексті, розуміння значення окремих слів, які потребують детального пояснення. Слова ускладненої структури та багатоскладові друкуються на дошці в різному вигляді в залежності від рівня сформованості навички читання учнів класу:

  • роздрібленими одиницями читання (с-к-ла-ли);

  • різновисотними складами (лавКА);

  • Різнокольоровими складами (поставили);

  • З помітками після кожного складу (ви'ста'ва або ви-ста-ва);

2) удосконалення техніки читання шляхом застосування різних варіантів, видів і форм читання: первинне самостійне читання кожним учнем напівголосу, первинне зразкове читання вголос вчителем і повторне читання вголос (напівголос) учнями, первинне читання вголос учнями за викликом вчителя і повторне читання напівголосу всіма учнями, читання учнями вголос з проговорювання складів; хорове, групове, коментоване, інтонаційне, тлумачне, орфоепічне, ланцюжком, вибіркове, творче читання;

3) формування пропедевтичних умінь з фонетики, морфології, морфеміки, лексики, орфографії в процесі читання слів у колонках. Розв’язується ця проблема шляхом проведення вибіркового читання з різноманітними завданнями: знайти і прочитати односкладові, двоскладові, трискладові слова; слова, в яких наголошений голосний у першому (другому, третьому) складі; cлова, що відповідають на питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять?; слова-родичі; слова, що означають імена, прізвища людей, клички тварин і т.інш.

Первинне читання слів у колонках здійснюються учнями самостійно, напівголосу. „Не варто привчати дітей до того, що перший раз читає сам учитель. Якщо ж перший раз навчальний текст читає (озвучує) сам учень, то значно збільшується практика в самостійному впізнанню графічних сигналів, розвивається техніка читання у дітей” (Г.П.Коваль).

Опрацювання букварного тексту розпочинається з роботи за сюжетним малюнком з метою забезпечення розуміння теми, змісту тексту, тому що на малюнку (як і в тексті) виділяються такі його істотні ознаки, як тема ( про що говориться в тексті), зміст (що говориться), заголовок.

Учні розглядають сюжетний малюнок, за яким проводиться бесіда, спрямована на розкриття теми і змісту малюнка. Для кращого розуміння змісту тексту лексика, яка буде використовуватись під час роботи за малюнком, повинна максимально наближатись до лексики букварного тексту.

Первинне читання тексту може здійснюватись учнями самостійно напівголосу, а потім учні відповідають на 1-2 запитання. Текст може читати учитель, якщо це буде вірш, казка, скоромовка, загадка, тобто твір, в якому потрібно передати певні почуття, настрої, ставлення до дійових осіб.

Після первинного проводиться повторне читання в різних варіантах (читання всіма учнями за вчителем: вчитель голосно, діти – напівголосу, тлумачне, орфоепічне читання, читання вголос одним учнем, парами).

Під час читання здійснюється цілеспрямований аналіз тексту (смисловий, структурний, лексико-стилістичний).

У зв’язку з читанням і аналізом букварних текстів варто виконувати завдання творчого характеру: відповідь на запитання проблемно-пізнавального характеру; переказ прочитаного; продовження тексту з введенням у розповідь слів, які подаються додатково; продовження тексту з опорою на сюжетний малюнок; розповідь за аналогією; читання в особах; словесне малювання, озаголовлювання текстів.

Опрацювання тексту потрібно здійснювати так, щоб забезпечити розуміння його і розвивати техніку читання.

Використана література





  1. Базарницька І. Самостійність учнів на уроках української мови як засіб особистісного зростання // Початкова школа №4, 2007, С.18-22.

  2. Богуш А.М. Методика розвитку рідної мови. – К.:Вища школа, 1995.

  3. Бондар В.І. Теорія і технологія управління процесом навчання в школі. – К.: НПУ ім.. М.П.Драгоманова, 2000.

  4. Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методики викладання української мови в 1-4 класах. - К., 1991.

  5. Вашуленко М. Урок української мови// Початкова школа №4, 2007, С.12-18

  6. Головко І. Формування вмінь і навичок молодших школярів складати твори – міркування // ПШ. – 1999. -№ 8.

  7. Голубицька В.В. Опанування частин мови у 2 класі // ПШ. – 1989.- №1.

  8. Коваль Г.П., Деркач Н.І., Захарчук З.О., Іванова Л.І. Методика викладання української мови: Навчальний посібник для студентів педінститутів, гуманітарних університетів, педагогічних коледжів. – Рівне, 2002. – 133с.

  9. Коваль Г.П. Звуко-буквений аналіз на уроках української мови у початкових класах. Спецкурс з методики викладання української мови. Навч. – метод.посібн. для студ.пед. ф-ту. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003.

  10. Кидисюк Н. Тексти і тести для аудіювання // Початкова школа №8, 2007, С.32-34.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас