Контрольна робота з дисципліни «психологічна діагностика»

Ім'я файлу: Маринін Кирил Психодіагностика.docx
Розширення: docx
Розмір: 29кб.
Дата: 11.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Технологія створення психологічного тренінгу.pptx
Маринін Психологія інтелекту та самопізнання.docx

Національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут післядипломної освіти

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА»

Залікову роботу виконав:

студент групи 8.420 МПс

Спеціальність «Психологія»

Маринін Кирил Володимирович

Київ – 2020

ЗМІСТ

Критеріально-орієнтоване тестування 3

Проективна методика 7

Суб’єктивна методика 8

Об’єктивна методика 9

Список літератури 10
КРИТЕРІАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНЕ ТЕСТУВАННЯ

Критеріально-орієнтований тест вимірює, що індивід знає або вміє робити в порівнянні з тим, що він повинен знати або вміти робити для того, щоб успішно вирішити завдання. У вимірах, орієнтованих на критерій, необхідно визначити:

опановано чи не опановано навчальна мета, представлена в конкретному завданні;
який відсоток завдань вирішив учень;
до якого рівня успішності необхідно віднести учня, враховуючи його ступінь наближення до навчальної мети.

Висновки, які робляться на підставі результатів тестування, завжди виражаються в термінах специфічного змісту, конкретні і тим самим відкривають шлях для корекції (наприклад, учень правильно називає і описує три види дерев, але не наводить приклади їх цінності).

Оцінювання результатів навчання, засноване на статистичній нормі, можна вважати об'єктивним лише остільки, оскільки воно є завжди результатом алгоритмізованою статистичної обробки. Всякий, хто буде давати педагогічні рекомендації, ґрунтуючись на отриманих учнями оцінках, виражених тими ж сумарними показниками, охарактеризує їх однаковим чином, різниця між ними буде тільки кількісна.

Критеріально-орієнтований тест спочатку конструюється з прицілом на певну навчальну задачу, між ним і завданням заздалегідь плануються відносини змістовного відповідності (релевантності). По відношенню до КОРТ навчальна задача є не зовнішнім критерієм, з яким згодом будуть співвіднесені тестові показники, але тією реальністю, цілі, зміст, способи виконання якої тест виявляє.

При аналізі подібних критичних зауважень слід враховувати, що критеріально-орієнтовані тести можуть бути побудовані на основі різних концепцій критерію. Отримавши поширення на початку 1970-х рр. в США та інших англомовних країнах критериально-орієнтовані тести були побудовані відповідно до концепції критерію як еталонної сукупності предметних знань і умінь. В рамках цієї концепції використовувалися такі критерії, як рівень виконання і рівень майстерності.

Тлумачення критерію як рівня виконання було невід'ємно пов'язане з тими ідеями педагогічної психології, згідно з якими навчальний процес розуміється як послідовна відпрацювання кожного з елементів навчальної поведінки. Останні фіксуються як репертуар спостережуваних зовнішніх дій, що піддаються однозначному вимірюванню і відповідному контролю. При цьому цілі навчального процесу підлягають обов'язковому перекладу на види дій, відкритих для спостереження і контролю.

Досягнення навчальної мети зазвичай фіксується процентно-вірним рівнем виконання завдань КОРТ. Емпірично встановлено, що рівень виконання тестів, відповідний необхідному засвоєнню, повинен бути близько 80-100%. Як показала практика, фіксація цього рівня відображає стійкі позитивні результати засвоєння матеріалу, більшість учнів зберігають при цьому інтерес до предмета. Зниження критеріального рівня до 75% дає погіршення навчальних результатів. Критеріально-орієнтовані тести, розроблені з урахуванням рівня виконання, широко використовуються в програмованому навчанні.

Потрібно відзначити, що перші такі тести з'явилися у зв'язку з впровадженням у навчальний процес навчальних машин, і неспроможність статистичної норми у встановленні необхідного рівня виконання чітко проявилася. На перший план виступила необхідність встановити, що із заданого обсягу програми засвоєно учнем і якою мірою він просунувся в оволодінні навчальним матеріалом в порівнянні з тим, що знав раніше. У випадку, якщо результати тестування не відповідали критерію - процентно-вірному результату, учневі рекомендували повернутися до тих фрагментів навчального матеріалу, які вимагали додаткового опрацювання.

Дослідники і вчителі, використовуючи в навчальному процесі індивідуальні програми і оперуючи критеріями їх засвоєння, також не могли не звернути уваги на те, що частина учнів не досягає заданого рівня, оскільки у них не складається необхідна сукупність умінь. Було висловлено припущення, що вміння та складові їх операції, не отримуючи достатньої опрацювання в навчальному процесі, або не формуються, або закріплюються і інтегруються в дефектні системи. У теорії та практиці КОРТ виникає розуміння критерію як рівня майстерності, тобто еталонної сукупності всіх операціональних компонентів, складових конкретне вміння. Розташовуючи такою характеристикою, вчитель чи дослідник може порівняти те, що робить учень, з тим, що він повинен уміти робити.

Особливість критериально-орієнтованих тестів, спрямованих на встановлення рівня майстерності, полягає в тому, що вони не тільки виявляють обсяг засвоєного матеріалу, але й вказують на можливості учня активно використовувати отримані знання в засвоєнні нового, більш складного матеріалу. Як уже згадувалося, тести з орієнтацією на рівень виконання можуть встановити (і це відповідає їх суті), що той чи інший учень достатньо підготовлений, щоб перейти на наступний етап навчання. При цьому залишається неясним, організовані чи наявні в учня знання та навички в пристосовані для вирішення конкретних завдань еталонні структури, а також на якому рівні засвоєння вони знаходяться. Рівень майстерності втілює в собі критеріальні вимоги, які насамперед обумовлені сформованими в теорії та методиці навчання стандартами та зразками засвоєння. Останні зафіксовані в шкільних освітніх програмах як склад навчальних умінь.

У вітчизняній психолого-педагогічній літературі неодноразово зазначалося, що оволодінням структурно-операциональним складом навчального завдання не вичерпується аналіз виконання завдання. Засвоєння навчального матеріалу передбачає відповідний рівень розумового розвитку, зокрема сформованість відповідних матеріалу розумових дій. Критеріально-орієнтовані тести, в яких діагностичними показниками служать виконувані розумові дії, втілюють таку концепцію критерію, як логіко-психологічна підготовленість учня до виконання завдань. Подібні критерії призначені для того, щоб встановити, чи відповідає розумовий розвиток учня вимогам, що пред'являються матеріалом навчально-освітніх програм. При такому підході результати випробувань при їх порівнянні з критерієм дадуть інформацію про те, чи представлені в мисленні учня необхідні для засвоєння нових розділів програми розумові дії, чи може він впевнено їх використовувати при виконанні нових видів завдань.

Визначення як критерій розумових дій, якими повинні володіти учні, і зіставлення результатів тестування з даними про процес виконання навчальних завдань дозволяють встановити причини труднощів у здійсненні певних розумових дій, а також виявити притаманні учням способи виконання навчальних завдань. Тести з таким психологічним змістом набувають нові функції, що розширюють традиційне розуміння досягнень і методів їх діагностики.

ПРОЕКТИВНА МЕТОДИКА

(кольоровий тест Люшера)

Опозиційність, залежність від почуттів, жага змін, труднощі з реагуванням на скрутні обставини, які виключають глибоке незадоволення і неприємне відчуття особистої небезпеки.

Прагнення звільнитися від неприємної, гнітючої ситуації і сподівання на повне розуміння, доброзичливість партнера і оточення.

СУБ’ЄКТИВНА МЕТОДИКА

(особистісний опитувальник Айзенка)

	Шкала	Сырой балл	Нормализация	Балл
E	Экстраверсия/Интроверсия	25	(0..48) → (0..24)	12
N	Нейротизм	7	(0..48) → (0..24)	3
L	Контрольная шкала	17

Флегматик характеризується порівняно низьким рівнем активної поведінки, нові форми якого виробляються повільно, але є стійкими. Характеризується повільністю і спокоєм у діях, міміці й мови, рівністю, постійністю, глибиною почуттів і настроїв. Наполегливий і завзятий «трудівник життя», він рідко виходить з себе, не схильний до афектів, розрахувавши свої сили, доводить справу до кінця, рівний у відносинах, в міру товариський, не любить даремно базікати.

Економить сили, даремно їх не витрачає. Залежно від умов в одних випадках флегматик може характеризуватися «позитивними» рисами - витримкою, глибиною думок, сталістю, грунтовністю і т. Д., В інших - млявістю, байдужістю до навколишнього, лінню і безвольність, бідністю і слабкістю емоцій, схильністю до виконання одних лише звичних дій.

ОБ’ЄКТИВНА МЕТОДИКА

(тест інтелектуального потенціалу)

Коэффициент интеллекта IQ = 105

(по нормам для возраста 16 лет)

Правильно решено 22 заданий

29]

Невисокий рівень інтелекту.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина. СПб. : Питер, 2001. – 688 с.
Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика: Учебник для вузов / Л. Ф. Бурлачук. – СПб. : Питер, 2006. – 351 с.
Бурлачук Л. Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. 2-е изд. / Л. Ф. Бурлачук, С.М.Морозов. – СПб. : Питер, 2002. — 528 с.
Галян, І. М. Психодіагностика : навч. посібник / І. М. Галян. – К. : Академвидав, 2009. – 464 с.

скачати