Ім'я файлу: 4 курс хореография.docx
Розширення: docx
Розмір: 29кб.
Дата: 31.03.2022
скачати
Пов'язані файли:
ЯДС 2-А (1)_1613843211 (3).docx
3. драматичний театр.docx

Теми для презентацій , рефератів і докладів

Тема 1.Структура та зміст дисципліни. Хореографія – вид мистецтва, в якому завдяки ритмічній зміні систематизованих художньо зумовлених положень людського тіла створюються танцювальні образи.

Основним виражальним засобом є узгоджене і послідовне поєднання рухів рук, ніг, корпуса, голови, різноманітний гармонійний ритм яких фіксується в танцювальних па, позах, жестах, міміці. Основні поняття, методи викладання дисципліни та її принципи.

Тема 2. Класичний танець, як основа хореографічного виховання. Класичний танець – це головна „пластична мова" і головний визначальний засіб балету. Розвиваючись протягом довгого часу, він набув чітких, канонічних форм, став стрункою системою, що склалася на основі елементів народних танців різних епох. Танок завжди займав значне місце у системі естетичного виховання підростаючого покоління. Хореографічне мистецтво відіграє важливу роль у формуванні творчої, духовно багатої особистості, забезпечує формування творчих здібностей вихованців у процесі оволодіння хореографічним мистецтвом, розвиток естетичних почуттів, смаків, емоційно-чуттєвої сфери, допомагає розвитку творчої особистості та індивідуальних здібностей на основі музичної імпровізації та творчих завдань, здатності до творчого самовираження за допомогою здобутих танцювальних навичок і вмінь. Методика розучування основних рухів.

Тема 3. Основні положення, та позиції рук, ніг у хореографії.

Методика розучування основних рухів - шість позицій ніг, позиції рук, пози у хореографії (epaulement croisee, epaulement effacе, ecartee, arabesque ( І,II, Ш, ІV) ).

Тема 4. Елементи класичного екзерсису, термінологія. Хореографічна лексика – це основа хореографічного твору, у ній проявляються темперамент, характер того чи іншого народу. Кожен рух, жест, поза є результатом думок і почуттів людини, в яких відображається сутність певної дії або цілого твору. Підбір музичного матеріалу до уроку хореографії. Хореографічне мистецтво тісно поєднується з музикою. При виконанні танцювальних рухів важливе значення має його зв’язок з метроритмічною будовою музичного супроводу, його темпом, динамікою тощо. Органічний сплав виражально-зображувальних засобів танцю в поєднанні з музикою сприяють створенню мистецького твору, в якому відбивається бачення реального світу, дійсності у конкретно-чуттєвому відтворенні. Складання та виконання простих вправ класичного екзерсису біля станка та на середині (plie, battement tendu, battement tendu jete, rond de jamb par teerе, battement releve lent, grand battement jete, аdagio, рухи allegro); знання позицій рук та ніг. Виконання вправ класичного екзерсису за І, ІІ, ІV, V позиціями ніг.

Тема 5. Методика викладання народно-сценічного танцю. Класифікація та характеристика українських народних танців, костюм. Розучування екзерсису народно-сценічної хореографії. Ознайомлення з характеристикою та класифікацією українських народних танців, основними положеннями та рухами.

Показ та розучування чоловічих та жіночих рухів українського народного танцю, їх відмінність, характерне виконання круток та етюдів.

Показ та відпрацювання основних положень і рухів українського народного танцю (шене з розворотом через два кроки, біг-захльост в повороті, біг з високим перескоком та акцентуванням ноги ззаду, два одинарні голубці в повороті та шене, два тинки та два повороти en dedans, колупалочка в повороті).

Тема 6. Основні положення та рухи українського народного танцю. (Чоловіче та жіноче виконання їх відмінність). У народі існує ряд назв танцювальних рухів: доріжка, присядки, навприсядки, вихиляси, «бач, як заплів» (пізніше названа плетінкою), «от завернув», «от загріба», плазунець. Нині відомі й інші народні назви рухів: гопаки, витинанки, підскоки, підтупи, дрібні скоки, тропаки, закрутки, голубці тощо. За характером музики та рухів українські народні танці можна поділити на три групи:

  1. метелиці, гопаки, козачки;

  2. коломийки, гуцулки, верховини,

  3. польки та кадрилі .

Тема 7. Українські хороводи, сюжетні та побутові танці. Поділ хороводів за темами на групи. Тексти та мелодії, їх взаємозв’язок з хореграфічним малюнком та текстом. Розучування найбільш характерних хороводів даного регіону.

За темами хороводи можна поділити на три групи:

-до першої належать хороводи, в яких відображаються трудові процеси («А ми просо сіяли, сіяли», «Мак», «Шевчик», «Бондар», «Коваль» та ін.);

-до другої — хороводи, де відбито родинно-побутові відносини трудового народу («Перепілка», «Ой гілля-гілочки», «Пташка» тощо);

-до третьої — хороводи, в яких знайшли свій вияв патріотичні почуття народу, оспівується рідна природа («Кривий танець», «А вже весна», «Марена» та ін.).

Хороводи являють собою синтетичний вид народної творчості, в якому органічно злиті поезія, музика та хореографія. Ідейний зміст того чи іншого хороводу розкривається в пісні. Отже, текст в обрядових танцях має першорядне значення, бо він визначає зміст танцю та його хореографічний малюнок. (Можно делать три презентации на эту тему - хороводы, сюжетные танцы, бытовые танцы)

Тема 8. Російський народний танець. Основні положення та рухи рук, позиції ніг, положення тулуба (їх відмінність від статі) Основні рухи та комбінації російського танцю. Одиночний танець, парний танець, груповий танець, перепляс, кадриль, хоровод. У російському народному танці лексика має найбільш сконцентровану форму з яскраво вираженим національним колоритом, тому за нею можна визначити, якому регіону, області, селу, району належить танець. Є кілька видів танцювальної лексики:

1. Образна – створює асоціацію з певним чином (гусак, олень, лебідь тощо.). Її називають емоційно – наслідувальною.

2. Природна – пластична – підказана самою дією, мерехтливим танком.

3. Традиційна – вироблена століттями, яка перебуває у сталому розвитку, про що свідчать танці, створені в наші дні, які від стародавніх танців відрізняються як виразністю, манерою виконання, так й багатством танцювальних рухів.

Інтонація – це сукупність засобів вираження. Наприклад, один і той ж рух, виконаний в різному темпі, висловлюватиме різний стан танцюриста: швидкий темп – радість, повільний – смуток, задума. Найменша зміна того чи іншого руху змінить характері і зміст танцю.

Тема 9. Білоруський народний танець. Основні положення та рухи рук, позиції ніг, положення тулуба ( їх відмінність від статі) Основні рухи та комбінації білоруського танцю.

Наибільш популярні білоруські народні танці — «Лявониха», «Крыжачок», «Юрачка», «Полька-Янка», «Чарот», «Таукачыкi», «Чобаты», «Лянок», «Кола», «Бульба», «Ручнiкi», «Млынок», «Касцы», «Козачка», «Мяцелiца», «Мiкiта», «Дударыкi», «Бычок», «Казыры».

Тема 10. Методика вивчення елементів бальних танців Європейської програми. Навчання елементів бального танцю та виконання творчих завдань із використанням   танцювальних „па”, підбиранням пластики. Основні положення та рухи рук та ніг, техніка виконання.

До Європейської програми входять: повільний вальс, танго, віденський вальс, повільний фокстрот і квікстеп (швидкий фокстрот). (Можно делать презентации по каждому танцу отдельно)

Тема 11. Методика вивчення елементів бальних танців Латиноамериканської програми. Навчання елементів бального танцю та виконання творчих завдань із використанням   танцювальних „па”, підбиранням пластики. Основні положення та рухи рук та ніг, техніка виконання. До Латиноамериканської програми входять: самба, ча-ча-ча, румба, пасодобль і джайв. (Можно делать презентации по каждому танцу отдельно).
Тема 12. Методика вивчення сучасного танцю. Напрями, їх класифікація. Основні положення рук, тулуба, позиції рук та ніг. Розучування елементарних рухів та комбінацій сучасного танцю.

Сучасний танець– це танець, в якому людина і ії душа через рухи, вільно висловлює свої почуття, емоції, переживання та прагнення, без рамок і обмежень . Напрями, їх класифікація. Основні положення рук, тулуба, позиції рук та ніг. Розучування елементарних рухів та комбінацій сучасного танцю. Вільний танець, музичні рухи, танець модерн, джаз-модерн, контемпорарі-денс, контактна імпровізація, буто, сценічний брейк-данс, Hip-Hop, House, Trance, Тектонік, Strip-dance, Go-Go, Джамп стайл, Шафл, DnB step, Girls Style. (Можно делать презентации по каждому танцу отдельно).
Тема 13. Побудова уроку з хореографії для молодших школярів. Основні принципи складання та методи проведення уроків. (від простого до складного). Складання та виконання тренажних вправ з класичного або народно-сценічного екзерсису.Розробка та запис програми хореографічного етюду за відповідною тематикою.Розробка та фіксація послідовності композиційних перешикувань.Розробка плану-конспекту сюжетного заняття з хореографії.Виконання завдань на перевірку акторської майстерності. Імпровізація на основі вивчених танцювальних рухів. Танцювальна імпровізація на народну сучасну музику. Вправи на велику різноманітність танцювальних рухів. Акторські завдання при виконанні танцювальних рухів. Структура танцювального заняття включає в себе три частини: вступну, основну та заключну. Вступна та за­ключна частини не змінюють своєї тривалості та спрямо­ваності. Основна частина заняття (80-85 %) варіюється залежно від тематики, мети, міри готовності дітей до танцювальної діяльності та повинна бути спрямована на розвиток окремих груп м’язів, оволодіння та вдосконалення навичок танцювальної діяльнос­ті, розвиток творчості та музи­кальності, розучування танцю­вального репертуару тощо.

Тема 14. Мета та зміст уроку з хореографії.

Організація проведення занять. Мета: залучення дітей до краси хореографічного мис­тецтва; виховання інтересу та любові до танцювальної діяльності; формування початкових хореографічних умінь та навичок, засвоєння нескладних танцювальних рухів та етюдів; розкриття та розвиток творчого потенціалу, виявлення та створення умов для розвитку обдарованих дітей. При визначенні завдань та змісту хореографічної ро­боти з дітьми викладач має враховувати загальні вікові, психологічні, фізичні, особистісні та музично-рухові особливості їхнього розвитку. Поряд з вирішенням навчаль­них завдань на заняттях з хорео­графії слід планувати виховну роботу. Під час організації та проведення хореографічних за­нять з дітьми молодшого шкільного віку дотримуватись методичних вимог.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас