КУРСОВА РОБОТА
з англійської мови
на тему:
СЛОВА АНГЛОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. СЛОВА АНГЛОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ ЯК ВИД ЗАПОЗИЧЕННЯ
1.1 Запозичення слів та його типи
1.2 Визначення англіцизму
1.3 Чинники запозичень слів англомовного походження
Розділ 2.Рівні проникнення слів англомовного походження в українську мову.
2.1Історичні взаємодії української та англійської мов
2.2Слова англомовного походження в спілкуванні в різних сферах життя
2.3 Лексичні запозичення з англійської мови в засобах масової інформації
2.4 Англіцизми в молодіжному спілкуванні
Розділ 3. ВПЛИВ ЗАПОЗИЧЕНЬ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ
ВИСНОВКИ
ВСТУП
У будь-якій мові лексична система постійно змінюється. Якщо порівняти цей процес зі змінами в інших системах, наприклад в граматичній, то в цій системі це відбувається найшвидше. Дуже багато нових слів з̓являється, інші слова змінюються, а одні взагалі зникають.
Українська мова активно вбирає в себе лексику англійської мови, а процес запозичення відбувається на масштабному рівні. Англіцизм в 21 ст. набирає дуже великих обертів. З одного боку це добре для української мови тому, що певне збагачення мови дає змогу за допомогою запозичень взаємодіяти в різних сферах життя і суспільства, а з іншого боку саме англіцизм псує милозвучність і засмічує українську мову чужою лексикою. На теперішній час прихильниками англіцизму стають молодь та засоби масової інформації.
У звязку з тим що інтернет ресурси є дуже популярними длля користувачів, а англійська мова визнана одною з найпоширеніших мов світу, мовою міжнародного спілкування, з англійської мови беруть дуже багато слів і вони можуть мати навіть інакше значення.
За прогнозами вчених англійська мова буде утримувати свої позиції ще принаймні пів століття. На теперішній час нею володіє близько півтора мільярда осіб. Майже всі англомовні держави є передовими у науці, техніці та культурному розвитку, саме тому найбільше запозичень у різні мови відбувається з англійської мови. Українська мова також не стоїть осторонь цих процесів. Останнім часом, українська мова все більше почала збагачувати свій лексичний словник англійськими словами. Це застосування англійських слів найбільше виражено у повсякденному житті, а насамперед у ЗМІ і як вище вказано – молоддю.
Актуальність даної теми полягає у тому, що незважаючи на появу значної кількості робіт, присвячених дослідженням впливу іншомовних англійських слів на українську мову, сучасний етап запозичення англіцизмів вивчено недостатньо.
Оскільки еволюційні процеси в лексиці відбуваються постійно, безперервно й досить інтенсивно, вивчення змін словникового складу залишається одним з найактуальніших напрямів мовознавчих досліджень.
Вивчення цієї теми дозволить нам регулювати процеси надходження запозичень з англійської мови з метою подальшого розвитку української мови. Власне це й обрано основною проблемою даного дослідження, що визначає його актуальність, як у загально-психологічному, так і у прикладному аспектах.
Метою роботи є поглиблене дослідження та вивчення англомовних запозичень в українській мові, їхні особливості та аналіз їхнього функціонування в лексичному складі української мови.
Ключові слова: запозичення, англіцизм
Об΄єктом дослідження є запозичення англійських слів у лексичному складі української мови
Згідно зі встановленою метою визначаємо такі завдання:
1) розглянути поняття «англізм»;
2) вивчити особливості англізмів при їх засвоєнні українською мовою;
3)надати класифікацію та проаналізувати лексико-граматичні трансформації;
4) виявити особливості входження англізмів в українську мову;
РОЗДІЛ 1
СЛОВА АНГЛОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ ЯК ВИД ЗАПОЗИЧЕННЯ
1.1 Запозичення та його типи
Як правило, більшу частину лексики в мовах світу становлять споконвічні слова, які виникали у конкретній мові або успадковані з давніх часів від мови-джерела. До споконвічної лексики , зокрема, української мови належать:
а) власне українські слова, яких немає у споріднених російській і білоруській мовах; їх поява припадає на час формування української мови (починаючи приблизно з XIV ст.): багаття, взагалі, гарний, мріяти, очолити, січень та ін. ;
б) східнослов'янські слова, що побутували в давньоруську добу (XI—XIII ст.), коли ще не було самостійно існуючих російської, української і білоруської мов: білка, дядько, коромисло, снігур, тепер, хороший ; слова цього типу є спільними для східнослов'янських мов;
в) спільнослов'янські слова, знані у добу загальнослов'янської єдності (її розклад почався у V—VI ст. н. е.): голова, день, дуб, жити, земля, коса, рука, риба, чорний, чотири, я ; ці слова є в усіх слов'янських мовах;
г) слова лексичного фонду індоєвропейської мови-основи: дім, дочка, корова, мити, сорочка, яблука ; такі слова з деякими відмінностями в звуковому складі знані в усіх або деяких мовах індоєвропейської сім'ї, до якої належать,' крім слов'янських, мови балтійські, германські, романські, індійські та ін.(1; 2;3)
Споконвічна лексика кожної мови передає її лексичну і значною мірою фонетичну специфіку, а також вказує на генетичну приналежність цієї мови до відповідної мовної групи і сім'ї мов.[3,143]
Поряд із споконвічною лексикою у будь-якій мові існують іншомовні, або запозичені, слова.
Запозичення — перехід елементів однієї мови в іншу внаслідок взаємодії цих мов — характеризує увесь період історичного розвитку мови.[2,69; 3,143] Запозичуватись можуть — щоправда, в дуже неоднаковій мірі — найрізноманітніші мовні одиниці: фонеми, морфеми, синтаксичні конструкції. Але найбільше й найчастіше запозичуються слова.
Співвідношення запозичених та корінних слів у різних мовах не однакове. В українській мові запозичення складають близько 10 % її словникового складу, а в англійській — близько 30 %.[4,99]
Поява у мовах лексичних запозичень зумовлена низкою позалінгвістичних (зовнішніх) і лінгвістичних (внутрішніх) причин.
Позалінгвістичиим фактором, який сприяє перенесенню слів однієї мови в іншу, є наявність більш або менш тісних політичних, економічних, наукових, культурних та ін. контактів між народами. Запозичення приходить у мову разом з предметами чи поняттями, що з’являються в житті суспільства.
У ряді випадків запозиченню слова з іншої мови сприяють внутрілінгвістичні причини. Це, зокрема, намагання уникнути полісемії свого слова, тобто спростити його семантичну структуру і закріпити за «своїм» і «чужим» словом різні смислові відтінки понять, наприклад:
• джем (з англ. jam ) — густе варення з фруктів або ягід, що має вигляд желеподібної маси, і варення;
• круїз (з англ. cruise ) — подорож по воді (на пароплаві) і подорож;
• вправний стрілець — снайпер (англ. sniper );
• спортсмен, спеціаліст з бігу чи гонок на великі дистанції — стайер (англ. stay e r ).[6,115]
Іншомовні запозичення бувають прямі і посередні. Перенесення слова безпосередньо з мови в мову називається прямим запозиченням.
Перенесення слова з мови в мову через посередництво якоїсь іншої мови (мови-посередниці) іменують посереднім запозиченням. 3а характером запозичених слів виділяються такі типи запозичень
1. Лексичні запозичення , тобто засвоєння цілих, готових слів з формою і змістом їх (перше й друге може певним чином видозмінитись). Порівняємо ще запозичення з англійської мови: мітинг, траулер, трактор, гангстер, футбол.
2. Кальки (фр. calque — копія) — запозичення слів або фраз шляхом буквального, поморфемного перекладу їх. Українські - колгосп, п'ятирічка — кальки рос. колхоз, пятилетка . Укр. хмарочос скальковане з нім. Wolkenkratzer (Wolke — хмара, kratzen — чесати), а рос. небоскреб — з англ. skyscraper (sky — небо, scrape — скребти). Іншомовне походження кальок, як правило, непомітне — виявляється воно спеціальними дослідженнями.
3. Семантичні запозичення — розвиток нового значення у корінного слова під впливом слова іншомовного. Так, укр. риса — лінія одержало значення «властивість» під впливом фр. trait . Семантичні запозичення традиційно відносять до кальок. Але тут е фундаментальна відмінність; при калькуванні створюється матеріально нове слово, а при семантичному запозиченні з'являється лише нове значення слова — вже існуюче слово одержує ще один лексико-семантичний варіант. Порівн. лівий — революційний і правий — реакційний під впливом фр. gauche та droit (на засіданнях Конвенту прогресивна партія монтаньярів сиділа зліва, а реакційна партія жірондистів — справа) .
4. Словотвірні запозичення — явище, протилежне калькам. Якщо при калькуванні мова своїми елементами виражає запозичуваний зміст, то при словотвірних запозиченнях свій, незапозичений зміст передається елементами з інших мов: Слово телефон , складене з двох грецьких коренів, народилось у XIX ст. в США, у межах англійської мови. До словотвірних запозичень належить значна кількість наукових термінів, які традиційно утворюються на основі грецьких та латинських елементів.
5. Зворотні запозичення — різновид лексичних запозичень, що виступає у випадках «рикошетного» засвоєння: слово потрапляє в іншу мову, а потім повертається назад уже в новій формі й з новим значенням. Слов'янське господин дуже давно було запозичене угорською мовою, а звідти прийшло назад до слов'ян, конкретно — в говірки української мови, як глада — господар. Слов'янське колесо , запозичене італійською мовою, набуло там значення «кінний екіпаж»: calesse, calesso і з ним значенням повернулось у польську мову як kolaskn , звідки її рос. коляска .[4,101; 1,300]
1.2 Визначення англіцизму
Енциклопедія української мови дає таке визначення англіцизму: англіцизм – різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком.[16] Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж ), словотвірні (смокінг, маркетинг ), семантичні (яструби – політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах). Ряд англіцизмів позначають національні (англійські, американські) реалії: Скотланд-Ярд (англійська реалія), діснейленд (американська реалія), а також предмети і явища в галузі спорту, техніки, економіки, політики. Англіцизм – ідіома чи крилатий вислів – пов’язується у свідомості мовців з англійським джерелом незалежно від способів творення: українське “скелет у шафі (буфеті)” (сімейна таємниця) – англійське “skeletion in the cupboard”; англійське “To be or not to be” – українське “Бути чи не бути”. [14,182]. У переважній більшості це слова, що стосуються:
1) техніки: блюмінг, бульдозер, буфер, грейдер, диспечер, екскалатор, каупер, комбайн, конвейєр, кренінг, радар, слябінг, сейф, телетайп, тендер, трактор, трамвай, тунель, фільм, форсунка;
2) мореплавства та військової справи: аврал, браунінг, бункер, ватерлінія, вельбет, докер, дрейф, катер, мічман, снайпер, танк, танкер, трап, траулер, шквал, шлюпка, шрапнель, шхуна, яхта;
3) політики, економіки та торгівлі: банкнот, блеф, блокада, бойкот, бюджет, гангстер, демпінг, долар, інтерв’ю, лідер, локаут, мітинг, чек;
4) спорту: аут, бокс, боксер, ватерполо, волейбал, гол, голкіпер, матч, жокей, нокаут, раунд, рекорд, спорт, спростмен, старт, теніс, трек, тренер, фініш, форвард, футбол, хокей;
5) одягу й тканин: бязь, велвет, джемпер, піджак, піжама, плед, плюш, смокінг, френч;
6) їжі та питва: біфштекс, кекс, пудинг, пунш, ром, ростбіф, сандвіч, торт;
7) культури: гумор, джаз, клоун, клуб, комфорт, памфлет, сквер, тент, фокстрот, фольклор.
Для запозичень з англійської характерні:
1) звукосполучення дж: бюджет, джаз, джентельмен, джемпер;
2) звукосполучення ай, ей: гайморит, інсайд, тролейбус, хокей;
3) суфікс –инг(-інг): мітинг, пудинг, демпінг, тюбінг. (1;2;3)
Деякі запозичення вживаються не тільки в прямих своїх значеннях, але й переносно, метафорично: телевізійний марафон, реанімація української економіки, заангажована преса та інші, і це явище характерно, насамперед, для мови засобів масової інформації.[17;18]
1.3 Чинники запозичень в сучасній українській мові
Лексична система, як і мова в цілому, постійно змінюються, причому порівняно з фонологічною і граматичною системами - найшвидше. Одні слова зникають із мови, інші - з'являються. Контакти народів зумовлюють культурний обмін, в тому числі обмін слів.
Це невід'ємна складова функціонування та історичної зміни мови, одне з основних джерел поповнення словникового запасу; також це повноцінний елемент мови, що є частиною його лексичного багатства, служить джерелом нових коренів, словотворчих елементів і точних термінів.
Мовознавці зазначають, що серед чинників, які сприяють появі запозичень, істотну роль відіграють мода та естетичні смаки, зокрема намагання використати слова з конотативним значенням. Будь-які контакти з іншими народами - економічні, культурні, політичні призводять до обміну інформацією і сприяють появі у мові нових слів. Внаслідок цих контактів запозичуються, як правило, окремі слова; рідше це можуть бути словосполучення, інколи - сталі вислови, або фразеологізми, і навіть граматичні структури [7, с . 48-149].
Загалом можна виділити дві великі групи причин запозичення лексики: екстралінгвальні (позамовні) та внутрішньолінгвальні (власне мовні). До екстралінгвальних належать економічні, культурні та політичні контакти між державами, що значно посилюються в умовах глобалізації. Внутрушньолінгвальними причинами запозичень є такі :
1.) відсутність у рідній мові еквівалентного слова для нового предмета, явища чи поняття;
2.) тенденція до використання одного запозиченого слова замість звороту в українській мові, наприклад : clearing - укр. кліринг - система безготівкових розрахунків, що ґрунтується на зарахуванні банками взаємних платіжних вимог сторін;
3.) прагнення до підвищення чіткості терміна, яке виражається у вилученні полісемії або омонімії в запозиченій мові, напр.: factoring - укр. факторинг - різновид торговельно-комісійної операції, поєднаної з кредитуванням оборотного капіталу клієнта. (37, с. 3-4).
Останнім часом спостерігається активізація запозичень іншомовної лексики в українську мову. Деякі запозичені слова давно вже засвоєні або означають назви загальновідомих явищ і предметів та увійшли до активної лексики. Наприклад: верстат, майстер, ланцюг, менеджер, спонсор, крейда
Серед власне запозичень виділяють іншомовні слова та інтернаціональні слова. Іншомовними вважаються слова, не освоєні повністю в мові, що їх запозичила, з огляду на їхню формальну чужорідність, наприклад, незвичне звукосполучення - какао, сольфеджіо, незвична для української мови м'яка вимова губних, шиплячих, задньоязикових - бюст, кювет, монтежю, наявність кінцевих голосних - таксі, безе, метро. Інтернаціоналізмами вважаються слова, які в однаковому чи близькому звучанні і при наявності того самого значення закріплені в словниковому складі багатьох мов світу. У ролі інтернаціоналізмів виступають наукові терміни (аналіз, синтез), назви наук (математика, фізика), політична термінологія (мітинг, інавгурація). Від іншомовних слів запозичені слова відрізняються тим, що вони становлять цілком засвоєні лексичні одиниці, зрозумілі щодо форми і значення, а тому не сприймаються мовцями як чужорідні [12, c.144 -146].
Основна причина запозичень полягає, з одного боку, у суперечностях між вимогами точності терміна та практичної лаконічності, - з другого. Проте, існує велика кількість випадків, коли термін запозичується для позначення старого поняття, для якого в українській мові вже існує термін або описовий зворот. Таким чином, у мові співіснують різні за походженням номінативні одиниці, які позначають те саме явище, тобто синонімічні пари, наприклад : дайджест - огляд; дилер - посередник, представник; дисконт - знижка; консалтинг - консультування; менеджер - керівник; офшорний - іноземний [37, с 6-7].
Запозичення слів з інших мов є важливим методом збагачення словникового складу мови. Як правило, запозичення зберігають фонетичний відтінок мови-джерела та часто витісняють власномовні лексичні відповідники, наприклад : computer - обчислювальна машина, export - вивіз товару тощо [4, с.62].
На думку П. Селігея, вживання запозичень - це засіб «підвищити власний авторитет», надати ваги не надто престижним професіям : помічник - референт, постачальник - провайдер,кравець - кутюр`є. У сфері послуг та рекламі запозичення створюють ілюзію чогось нового, незвичайного, унікального. Вважається, буцімто названий «не по-нашому» товар або захід стане значущим та швидше приверне увагу споживача : соківниця - джусер, скріплював - степлер, показ-моди - фешн-шоу тощо. Надмірне вживання іншомовних слів робить мову малозрозумілою, перетворює її на жаргон і, крім того, руйнує її систему, розхитує усталені закони. Тому мова поступово очищає себе від непотрібних запозичень. Свідоме прагнення не допускати запозичень у мову й позбуватися їх називається пуризмом (від лат. purus «чистий»). Коли потрібно назвати якесь нове явище, пуристи воліють не запозичувати слово, а впроваджувати відповідник з рідної мови. [32, c.19]
Отже, запозичення - це перехід слів з однієї мови в іншу внаслідок взаємодії цих мов. Запозичення -- закономірний шлях збагачення лексики будь-якої мови. Запозичені слова в українській мові можуть бути єдиними назвами понять або виступати синонімами власне українських. Запозичення поділяються на: прямі запозичення, кальки, варваризми, напівкальки та екзотизми. Основними причинами запозичення є : відсутність у рідній мові еквівалентного слова для нового предмета, явища чи поняття; використання запозиченого слова замість українського слова; прагнення до підвищення чіткості терміна. Проце запозичення відбувається постійно, віддзеркалюючи нові реалії нашого життя, даючи їм нові назви.
РОЗДІЛ 2
РІВНІ ПРОНИКНЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКУ МОВУ
2.1 Історія взаємодії української та англійської мов
Історія проникнення англіцизмів в українську мову тісно пов’язана з історією проникнення їх в російську, яка й сьогодні має значний вплив на нашу мову. У ХVІ столітті разом з успіхами зовнішньої торгівлі в російській лексиці з’являються чи не найперші іншомовні слова, зокрема, англійського походження. Запозичені слова вступали разом з новими товарами та поняттями. Саме в цей період було закладено початок професійного вивчення англійскої мови з науковою та практичною метою.
Другий період активного проникнення англіцизмів спочатку в російську, а згодом і в українську мову починається в часи правління Петра І. У цей час спостерігається активізація запозичень попереднього періоду, а також подальше збагачення лексики за рахунок англійських запозичень з різних областей побуту, торгівлі, наук. Останні представлені математикою, морськими та загальноінженерними науками.
Третій пік появи англійських слів у російській та українській мовах – 20-ті роки ХІХ ст. В якості основного чинника процесу запозичення англійських слів необхідно відзначити англофільну спрямованність Катерини ІІ, заснування нею з метою перекладу іноземних, зокрема, англійських, книг перекладного товариства.
Основними причинами зростаючого престижу англійської мови в імперській Росії є:
• закріплення та підвищення престижу Англії на світовій арені;
• послаблення впливу французької мови через війну з Францією в 1812 р., що звільнило деякий простір для англійських запозичень;
• формування в суспільній думці погляду на англійську мову як на мову прогресу;
• створення протягом трьох століть сприятливих лінгвістичних умов, що полегшували запозичення англійських слів;
• збільшення англійської літератури, що сприяло виходу англійської мови із замкнутого кола верхівки до широких верств суспільства.
Два наступних етапа впровадження іноземного мовного матеріалу відбуваються в ХХ ст. – 20-ті роки та оформлення України як незалежної держави. Хоча частка англійських запозичень загальної кількості іншомовних слів в перші два десятиліття ХХ ст. була мінімальною, в цей час в мові з’явилися такі слова: boom – бум; film – фільм; stand – стенд; jazz – джаз; dancing – дансінг; service – сервіс; foxtrot – фокстрот; sweater – светр.
Після 1925 року англійська мова дістала головну роль в якості лінгвістичного донора. У ці роки в мову прийшли англійські слова: combine – комбайн, container – контейнер; tanker – танкер; trolley-bus – тролейбус; demping – демпінг; cocktail – коктейль; detektor – детектор; televisor – телевізор; teletype – телетайп та інші.[5,45; 6,20]
1 2 3