Міністерство освіти і науки України
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Педагогічний факультет
Реферат
на тему: «Системні вітчизняні педагогічні технології»
Виконали:
Студентки 1МГПН групи
Пухова Олена
Товстенко Юлія
Земляна Тетяна
Молодик Анастасія
Дженджера Мирослава
Київ – 2022
ЗМІСТ
1.Система розвивального навчання Д.Ельконіна-В.Давидова. 3
Система розвивального навчання Л.Занкова 5
3. Гуманістично-особистісна педагогіка Ш.Амонашвілі. 7
4. Програма розвитку дітей «Росток» Т.Пушкарьової 7
5. Науково-педагогічний проект «Інтелект України» 16
Система розвивального навчання Д.Ельконіна-В.Давидова.
Система Д. Б. Ельконіна – В. В. Давидова з’явилася й набула поширення в 60-ті роки ХХ століття. Ідею концепції Ельконіна – Давидова можна висловити таким чином: у молодшому шкільному віці через спеціально побудоване навчання у дитини можуть бути сформовані здібності до самовдосконалення, саморозвитку, самопізнання. Тобто дитина повинна поступово за час навчання в молодших класах набути «вміння вчитися». Цілі та завдання розвивального навчання за Д. Б. Ельконіним та В. В. Давидовим наведено на слайді.
СЛАЙД В основі методики цієї системи розвивального навчання лежить концепція цілеспрямованої навчальної діяльності (ЦНД). ЦНД відрізняється від інших видів навчальної діяльності насамперед тим, що спрямована на зміну учнем самого себе як суб’єкта навчання. На слайді наведено ознаки ЦНД:
Наявність у дитини внутрішніх пізнавальних мотивів, що йдуть від пізнавальних потреб. Виконуючи однаковий тип діяльності, учні можуть керуватися абсолютно різними мотивами: забезпечувати свою безпеку, догоджати вчителю, виконувати обов’язки або шукати відповідь на власне запитання. Тільки пошук відповіді на власне запитання визначає діяльність дитини як цілеспрямовану навчальну.
Наявність мети свідомої самозміни: «Я про це довідаюсь, зрозумію, вирішу».
Як повноцінний суб’єкт навчальної діяльності дитина здійснює самостійно всі етапи: ціле покладання, планування, реалізацію мети і аналіз (оцінку) результату.
Пошук та оволодіння принципами вирішення завдань певного класу: в даному випадку активізується пошук узагальнених способів дій, відшукування закономірностей, принципів.
Учень стає дослідником-творцем. Щоб дитина могла оволодіти принципом, відкрити його, треба провести дослідження. У цьому сенсі ЦНД є аналогом дослідницької діяльності.
Рефлекторний характер розгляду підстав власних дій. Досвід творчої рефлексії є основоположним елементом у формуванні особистості.
СЛАЙД На основі теоретичних підґрунть різних технологій розвивального навчання можна сформулювати особливості методики проведення уроку у системі розвивального навчання:
створення атмосфери відкритості, доброзичливості, співтворчості у спілкуванні;
включення емоційної сфери дитини в навчальний процес, звернення до почуттів, збудження інтересу до теми;
рівність учителя й учнів у пошуку нової інформації;
спонукання учнів до постановки питань;
подання інформації не в повному обсязі з метою провокування почуття інформаційного голоду.
Прикладом реалізації технології розвивального навчання може служити метод проектів, який повністю відповідає теоретичним основам цієї системи. Отже, систему, розроблену для молодших школярів, можна успішно застосовувати у середній та старшій школі.
Ефективним щодо розвитку рефлексивності є ведення щоденника, який за формою суттєво відрізняється від традиційного шкільного щоденника. За розвивального навчання ведення щоденника допомагає учневі утвердитися як особистості, здатній критично мислити, діяти, розвиватися. Однією з передумов цього є розвиток його самооцінки.
Щоденник, який використовують у системі розвивального навчання, має такі особливості:
— фіксує статус молодшого школяра як учня, є формою самовираження і самоствердження, яка дає змогу побачити рівень своїх досягнень і самовизначитися в навколишньому світі, краще зрозуміти себе, свою унікальність і цінність;
— є способом наукової організації навчальної праці через самооцінку, засвоєння, усвідомлення інтересів тощо;
— за змістом і обсягом рубрик він розвивається разом з учнем, що залежить від його особистісних особливостей та новоутворень;
— сприяє матеріалізації поточної (у формі лінійок щоденно) і поетапної (у формі лінійок або словесної самооцінки за основними віхами життя) рефлексивності.
Зміст щоденника визначають сітка, що організовує навчальну працю учнів, і рубрики, в яких вони виражають своє ставлення до себе, своєї навчальної діяльності та навколишнього світу. Як правило, він містить такі рубрики: «Мені дуже подобається», «Мені зовсім не подобається», «Все дуже цікаво», «Мої успіхи», «Ніяк не можу зрозуміти», «Хочу знати», «Хочу вміти», «Хочу стати», «Візитна картка вчителя», «Моє здоров'я» тощо.
Регулярно наприкінці навчального дня у щоденниках і протягом навчального дня у зошитах на трьохрівневих лінійках діти відмічають рівень і якість своїх навчальних та інших досягнень, з допомогою учителя встановлюють залежність (взаємозміну) рівнів різних критеріїв оцінювання, оскільки зі зміною одного рівня оцінювання змінюється рівень іншого критерію.
Об'єктами самооцінки уміння вчитися є мотивація (інтерес до пізнання світу і завдяки цьому зміна себе), навчальні дії як складова навчальної діяльності, співробітництво (уміння спілкуватися, дотримуючись моральних норм, уміння вдумливо працювати) і деякі особистісні якості.
Щодо критеріїв, за допомогою яких діти оцінюють себе, іншого, групу, весь клас у формі лінійок у зошитах, щоденнику та на загальнокласній лінійці, використовують такі позначки і скорочення:
| А — акуратність ПР — правильність ГР — грамотність І — інтерес СТ — старанність | К — краса В — видумка ТР — трудність Р — розуміння КР — контроль і т. д. |
Система розвивального навчання Л.Занкова
Система Л. В. Занкова з’явилася й набула поширення в 50-ті роки ХХ століття. ЇЇ поява була зумовлена тим, що, на думку вченого, існуюча школа не розкривала резервів психічного розвитку дитини. У чому ж полягає сутність розвивального навчання?
Розвивальне навчання – це активно-діяльнісний спосіб навчання, під час якого враховуються та використовуються природні закономірності індивідуального розвитку дитини, які зумовлюють розвиток знань, умінь, навичок і способів розумових дій, самокерованих механізмів особистості, емоційно-ціннісної та діяльнісно-практичної сфер. Під час реалізації системи розвивального навчання слід враховувати рівні розвитку дитини:
сфера актуального розвитку (тобто вже сформовані якості);
зона найближчого розвитку ( види діяльності, які дитина ще не в змозі виконати самостійно, але може це зробити за допомогою дорослих).
Цілі та завдання розвивального навчання за Л. В. Занковим полягають у наступному:
високий загальний розвиток особистості;
створення основи для всебічного гармонійного розвитку.
Для найбільшої ефективності загального розвитку школярів Л. В. Занков розробив дидактичні принципи розвивального навчання, які наведено на слайді:
цілеспрямований розвиток на основі комплексної розвивальної системи;
провідна роль теоретичних знань;
навчання на високому рівні трудності;
вивчення матеріалу швидкими темпами;
усвідомлення дитиною процесу навчання;
включення в процес навчання не тільки раціональної, але й емоційної сфери;
проблематизація змісту;
варіативність процесу навчання, індивідуальний підхід;
робота над розвитком як сильних, так і слабких дітей.
Особливість методики Л. В. Занкова полягає у тому, що основною мотивацією навчальної діяльності учня є пізнавальний інтерес. На слайді наведено складові, поєднання яких зумовлює реалізацію ідеї всебічного гармонійного розвитку. Методика розвивального навчання вимагає поєднувати раціональне та емоційне, факти та узагальнення, колективне і індивідуальне, інформаційне і проблемне, пояснювальний і пошуковий методи.
Методика Л. В. Занкова передбачає залучати учня в різні види діяльності, використовувати у викладанні предмету дидактичні ігри, дискусії, а також методи навчання, направлені на збагачення уяви, мислення, мовлення, пам’яті.
Теоретичною основою системи розвивального навчання Л.В.Занкова є наступні ключові положення:
1. За переконанням Л.В. Занкова, розвиток є складним процесом, який визначається як зовнішніми, так і внутрішніми факторами.
Під основним зовнішнім фактором Л.В. Занков розумів навчання, а під внутрішніми – індивідуальні особливості кожної дитини. Взаємозв’язок названих факторів випливає з наступного: навчання веде за собою розвиток дитини, проте при організації навчання необхідно враховувати внутрішні закономірності розвитку психіки школярів, їх індивідуальні особливості.
2. Сприятливі можливості для розвитку внутрішніх індивідуальних особливостей школярів у процесі навчання будуть створені в тому випадку, якщо навчання буде будуватись з урахуванням „зони ближнього розвитку дитини”, тобто в ході навчання повинні створюватись умови для подолання дітьми посильних труднощів, які в першу чергу мають розвивати наступні компоненти психологічної діяльності дітей: спостережливість, мислення, емоційно-вольові якості і практичні дії.
3. В процесі навчання, на думку Л.В. Занкова, необхідно враховувати нерівномірність розвитку дітей, що обумовлено їх індивідуальними особливостями, особливостями їх нервової системи, їх досвідом і т.д. Тому в процесі навчання при рівних умовах розвиток учнів відбуватиметься різними темпами.
Система розвивального навчання, розроблена Л.В. Занковим, відрізняється від традиційної системи перш за все формулюванням мети навчання. В цій системі висувається мета загального розвитку особистості школяра, а засвоєння ж знань, умінь і навичок здійснюється на основі просування дітей у загальному розвитку, тобто є засобом досягнення основної мети.
Під загальним розвитком Л.В. Занков і його послідовники розуміють розвиток розуму, волі і відчуттів, які, на їх думку, є фундаментальними сторонами психіки, тобто, йдеться про різносторонній психічний розвиток школярів.
Л.В. Занковим розроблені наступні принципи навчання:
принцип навчання на високому рівні складності;
принцип провідної ролі теоретичних знань;
принцип вивчення матеріалу швидким темпом;
принцип усвідомлення школярами процесу навчання;
принцип роботи над загальним розвитком всіх учнів класу, як сильних, так і слабких.
3. Гуманістично-особистісна педагогіка Ш.Амонашвілі.
4. Програма розвитку дітей «Росток» Т.Пушкарьової
4.1. Історія виникнення та авторство
Росток — комплексна програма та технологія для розвитку дітей в Україні. Започаткована 1996 року як науково-педагогічний експеримент. Методику в Україні використовують близько п'ятисот шкіл.
2014 року проєкт було завершено та натомість впроваджено однойменну технологію розвитку дітей.
Науковий керівник — Пушкарьова Тамара Олексіївна, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, начальник відділу проєктної діяльності Інституту модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки. Автор навчально-методичних комплексів з інтегрованого курсу «Навколишній світ», який забезпечує предмети «Я і Україна» та «Природознавство» 1-6 класів, посібники для вчителів — близько 40 найменувань.
4.2. Концептуальні основи
Головна мета освіти на сучасному етапі – створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості, формування покоління, здатного навчатися протягом усього життя. Саме цю мету і реалізує науково-педагогічний проект «Росток». На мою думку, цей проект якнайширше розкриває можливості для формування здібностей до саморозвитку і самореалізації особистості на засадах інтеграції та діяльнісного підходу до навчання і виховання.
Основою цього проекту є інтегровано-діяльнісний підхід, сутністю якого є ідея включення учня у активну пізнавальну діяльність. Учні отримують необхідні знання за допомогою різних способів активізації навчальної діяльності, що веде до формування у них готовності до саморозвитку.
Мета проекту: на основі гуманітаризації, інтеграції, екологізації змісту освіти, створити необхідні соціальні, психологічні, педагогічні умови для всебічного розвитку творчого потенціалу учнів, становлення духовної, культурної особистості громадянина України і європейської спільноти. Для цього пропонується зосередити увагу, насамперед, на гармонійному розвитку учнів, формуванні цілісної картини світу та уявлення про місце людини в світі, як невід'ємної частини природи, формуванні загальнолюдських цінностей в гармонії з національним самоусвідомленням, розвитку основних здібностей, відповідних віку учня.
Основні завдання проекту:
підвищення рівня фізичного, психічного, морального, інтелектуального, духовного і творчого розвитку учнів у процесі організації активної діяльності на основі інтеграції;
гуманітаризація й екологізація змісту, педагогічних технологій і методів навчання, реалізованих в науковому та навчально-методичному забезпеченні педагогічного процесу школи;
розробка технології підвищення професійної компетентності вчителя в процесі реалізації проекту „Росток”;
розробка комплексного моніторингу основних напрямів реалізації науково-педагогічного проекту „Росток”.
Реалізація проекту "Росток" здійснюється за такими основними напрямами:
– інтеграція знань учнів у процесі вивчення інтегрованих курсів початкової і середньої школи;
– наступність навчання під час переходу з дошкільного закладу до початкової школи і від початкової до середньої школи на основі інтеграції змісту навчання;
– виховання екологічної культури школярів на засадах інтегрованого підходу до навчальної діяльності;
– інтегрований підхід до формування здорового способу життя учнів;
– естетичне виховання дітей на основі інтеграції предметів художньо-естетичного, гуманітарного і природничо-математичного циклів у початковій і середній школі;
– профорієнтація учнів на основі комплексної діагностики їхнього розвитку в умовах профільного навчання;
– особистісно орієнтований підхід до формування творчої індивідуальності вчителя.
Основою даного проекту є інтегративно-діяльнісний підхід до формування інноваційного мислення учня і вчителя.
Концепція науково-педагогічного проекту "Росток” базується на наступних принципах:
принцип особистісного підходу до учня, вчителя, батьків потребує розглядати кожну людину як неповторну унікальну особистість, постійно розкривати і підкреслювати її досягнення в навчально-виховному процесі;
принцип системності освіти забезпечує цілісність освіти як єдиного взаємопов’язаного комплексу гуманітарних, природничих, технічних і суспільних наук;
принцип екологізації освіти полягає у необхідності побудови змісту освіти, спрямованого на формування уявлень учнів про взаємозв’язки процесів і явищ у природі, про її об’єктивну й універсальну цінність, місце людини в природі;
принцип єдності національного та загальнолюдського в освіті допомагає запобігти як космополітичним, так націоналістичним збоченням в навчально-виховному процесі;
принцип пріоритету розвиваючого навчання та виховання стверджує безпосередній вплив навчання, виховання на розвиток дитини та формування у неї нових здібностей, сприяє усвідомленню того, що знання та вміння, які закладаються в зміст освіти – це не тільки мета, але і засіб розвитку сприйняття, мислення, пам’яті, емоцій, уваги, уяви особистості;
принцип пріоритету творчої діяльності обумовлює необхідність створення технологій, методик навчання і виховання, побудованих на діяльнісному, творчому підході, які активізують пошукову активність і створюють максимальні умови для творчої діяльності учнів;
принцип додатковості потребує, щоб нові технології, методики, навчальні посібники, підручники, становили єдиний навчально-виховний комплекс, який поєднує суспільно-гуманітарний, природничий, екологічний, художньо-естетичний аспекти сприйняття навколишнього світу;
принцип інтеграції поєднує всі попередні принципи з метою створення цілісної навчально-виховної системи, відображає глибокий взаємозв’язок гуманітарних, природничих, екологічних, загальнолюдських, національних, моральних аспектів розвитку, навчання та виховання дітей. Принцип передбачає реалізацію багаторівневої інтеграції змісту, технологій та методів освіти у комплексній Програмі розвитку дітей "Росток".
Реалізувати всі вищевказані принципи в повній мірі в межах конкретної педагогічної ініціативи – складне завдання, але важливо намагатися максимально враховувати їх в процесі створення виховних, навчальних, методичних матеріалів. Тому в процесі розробки науково-педагогічного проекту “Росток” вищевказані принципи стали тими орієнтирами, які вказують шляхи вирішення завдань даного педагогічного експерименту.
Перелічені дидактичні принципи систематизують ідеї традиційної дидактики й забезпечують цілеспрямоване розв'язання задач розвивального навчання в загальноосвітній школі.
Технологія діяльнісного методу, який реалізує дану систему дидактичних принципів, має таку структуру:
1.Самовизначення до діяльності (організаційний момент)
На даному етапі організується позитивне самовизначення учня до діяльності на уроці, а саме: створюються умови для виникнення внутрішньої потреби включення в діяльність («хочу»); виділяється змістова область («можу»).
2. Актуалізація знань і фіксація утруднень у діяльності
Даний етап передбачає, по-перше, підготовку мислення дітей до проектувальної діяльності: актуалізацію знань, умінь і навичок, достатніх для побудови нового способу дій; тренування відповідних розумових операцій.
3.Постановка навчальної проблеми
На даному етапі учні співвідносять свої дії з використовуваним способом дій (алгоритмом, поняттям тощо) і на цій основі виявляють і фіксують у зовнішньому мовленні причину перешкоди. Учитель організовує комунікативну діяльність учнів з дослідженням проблемної ситуації, яка виникла, у формі евристичної бесіди. Завершення етапу пов'язане з постановкою мети й формулювання (чи уточненням) теми уроки.
4.Побудова проекту виходу з утрудненням (« відкриття» дітьми нового знання)
На даному етапі передбачається вибір учнями методу розв'язання проблемної ситуації і на основі обраного методу висування й перевірка ними гіпотез. Учитель організує колективну діяльність дітей у формі мозкового штурму(підготовчий, спонукальний діалог тощо).
5.Первинне закріплення в зовнішньому мовленні
Учні у формі комунікативної взаємодії розв'язують типові завдання на новий спосіб дій з проговорюванням установленого алгоритму в зовнішньому мовленні.
6.Самостійна робота з самоперевіркою за зразком
При проведенні даного етапу використовується індивідуальна форма роботи: учні самостійно виконують завдання на застосування нового способу дій, здійснюють їхню самоперевірку, крок за кроком порівнюючи зі зразком, і самі оцінюють її. Емоційна спрямованість етапу складається із створення ситуації успіху, яка сприяє включенню учнів до подальшої пізнавальної діяльності.
7.Включення до системи знань і повторення
На даному етапі нове знання включається до систем знань. У разі потреби виконується завдання на тренування раніше вивчених алгоритмів і підготовки введення нового знання на наступних уроках.
8.Рефлексія діяльності (підсумок уроку)
На даному етапі організується самооцінка учнями діяльності на уроці. На завершення фіксується ступінь відповідності поставленої мети й результатів діяльності та намічається мета наступної діяльності.
Запропонований підхід до проведення уроків вивчення нового знання побудовано на основі понятійного інструментарію теорії діяльності. Він забезпечує не тільки системне тренування дійових здібностей учнів, формування в них готовності до саморозвитку, але й проходження всіх необхідних етапів глибокого та міцного засвоєння знань.
4.3. Особливості змісту
Орієнтація Програми "Росток" на принцип пріоритету розвиваючого навчання та виховання спонукала авторів звернутись до наукової спадщини Л.С.Виготського, який одним з перших ввів у психологічну теорію поняття діяльності і виклав основи творчої діяльності дитини. Також вони спирались на дослідження Д.Б.Ельконіна, П.Я.Гальперіна, В.В.Давидова, праці яких стали основою теорії розвиваючого навчання.
Розвиваюче навчання є одним з важливих компонентів гуманізації освіти, та передбачає рішучий поворот освіти до особистості учня, забезпечення максимально сприятливих умов для виявлення та розвитку здібностей на основі прийняття особистісних цілей і запитів. Результатом розвиваючого навчання є формування пошукової активності як необхідного компоненту навчальної діяльності. Відомо, що притаманна людині форма пошукової активності – це її духовність. А саме формування духовності людини – і є основною метою гуманізації освіти. У молодшому шкільному віці, на який розрахована Програма "Росток", розвивальний характер навчальної діяльності пов’язаний з тим, що її зміст базується на теоретичних знаннях, відповідних віковим особливостям учнів. Навчальна діяльність дитини будується від абстрактного до конкретного, від загального до часткового. В основу Програми покладено діяльнісний підхід, який дає змогу організувати навчально-виховний процес через різноманітну творчу діяльність учнів в межах кожного навчального предмета, які інтегруюються в цілісну систему, де використані напрями розвивальної роботи. Учні отримують необхідні знання через різноманітні способи активізації сприйняття об’єктів і явищ навколишнього світу: спостереження, досліди, самостійний пошук інформації та інші види розумової діяльності. Варіативності мислення сприяють спеціально розроблені вправи та завдання на розвиток уяви та літературної творчості: складання невеличких казок та оповідань про навколишній світ, поетичні та інші вправи з розвитку мовлення, вправи з моделювання, конструювання об’єктів та явищ навколишнього світу, вправи та завдання на оволодіння навчальними вміннями.
Дана програма забезпечує педагогічний процес новою системою дидактичних принципів, яка передбачає:
- самостійне відкриття нового знання (принцип діяльності);
- наступність навчання на рівні змісту, методів і технологій (принцип безперервності);
- формування у дитини єдиної картини світу: природу-суспільство-самого себе (принцип цілісного уявлення про світ);
- різнорівневе навчання, можливість проходження кожної дитини своїм темпом (принцип мінімакса);
- зняття стресоформуючих факторів навчального процесу, створення в школі та на уроці доброзичливої атмосфери, яка орієнтована на створення педагогіки співробітництва (принцип психологічного комфорту);
- максимальну орієнтацію на творчість в навчальній діяльності (принцип творчості);
- формування в учнів здібності до вибору варіантів рішення проблем і знаходження оптимального варіанту (принцип варіативності).
4.4. Навчально-методичне забезпечення
Розвитку учнів також сприяють видані за програмою «Росток» підручники. Підручники – це безперервний єдиний комплекс з серії зошитів на друкарській основі. Вибрана форма підручника допомагає дітям самостійно добувати знання, реально формує у них головне уміння – уміння вчитися. Варіативність завдань дозволяє кожній дитині знайти в підручнику матеріал, який відповідає рівню її здібностей і спрямованості інтересів. Зручно, що матеріал підручника роздільний на короткі фрагменти - «уроки». Така структура зручна в практичній роботі вчителя: не обмежуючи його творчості, вона допомагає в тематичному і поурочному плануванні. Зручна вона і для дітей, оскільки дозволяє їм долати труднощі у навчанні, крок за кроком.
1.Підручники побудовані на основі діяльнісного підходу.
Підручник активізує різноманітні види діяльності учнів:
- навчальну діяльність: робота з книгою та іншими джерелами інформації, розвиток мовлення (завдання на розкриття суті наукових понять, формулювання логічних висловів, своєї думки різними словами), робота з навчальним обладнанням;
- пошукову діяльність: пропонуються пошукові дослідницькі завдання, які формують уміння формулювати гіпотезу, складати план дослідження, спостерігати, досліджувати об’єкти і явища навколишнього світу;
- творчу та евристичну діяльність: застосування знань у нестандартних ситуаціях на високому рівні узагальнення;
- діяльність із самореалізації і з самоконтролю, що сприяє саморозвитку особистості.
2. Підручники реалізують особистісно орієнтований підхід до навчання.
Створені сприятливі умови для розкриття учнями своїх здібностей, цілеспрямованого позитивного впливу на ціннісно-орієнтаційну, вольову, емоційну сфери особистості учнів.
Особлива роль відводиться звертанням до учнів: «доведи», «змоделюй», «розроби»... Їх мета – зробити учня активним учасником навчального процесу.
Звертання використовуються у текстах і у системі вправ для активізації уваги до способів навчальної діяльності. Учні залучаються до спільного з автором пошуку і самостійної діяльності.
3. Підручники реалізують індивідуальний підхід до учнів.
Підручник розроблений у інтерактивній формі - „підручник-зошит”, яка дозволяє учневі бути його “співавтором”, ефективно організовувати пошукову і творчу навчальну діяльність: учні діють – розфарбовують, домальовують, з’єднують, порівнюють, вилучають зайве, знаходять спільне, підкреслюють, висловлюють власну думку, оформлюють власні проекти. У підручниках-зошитах передбачено спеціальний апарат орієнтування.
Наприклад, введена позначка ,,сонечко”. Учні проводять промінчики кольоровими олівцями до цікавих вправ і тих, які були чи є важкими. Оцінюють власну діяльність на уроці та роботу однокласників, дякують. Створюють продукт власної діяльності.
4. Підручник розвиває варіативне мислення. Передбачена можливість вибору завдань і їх творчого опрацювання. Пропонуються варіанти виконання завдань та їх оформлення, що дає змогу вільно обирати найбільш раціональні способи діяльності
5. Підручники реалізують розвивальний підхід до учнів.
Зміст підручника побудовано таким чином, що навчання ведеться в «зоні найближчого розвитку». В процесі роботи учень поставлений в ситуацію, яка потребує від нього продуктивних дій.
Важливою особливістю підручника є завдання на формування пізнавальної мотивації на природничому матеріалі або історичному матеріалі, на сюжетах з повсякденного життя.
6. Для підвищення пізнавального інтересу учнів в підручнику використані різноманітні засоби:
широко використовуються досліди, спостереження, практичні роботи, кросворди, бліц-турніри, творчі роботи;
система завдань насичена іграми, пошуковими, експериментальними завданнями;
оформлення підручника виконано відповідно віку учнів з використанням елементів гумору в малюнках.
До підручників створені окремі зошити з самостійними і контрольними роботами в двох варіантах: 19 самостійних робіт, 5 контрольних робіт, 2 підсумкових роботи за рік, 2 навчальних диктанти, 2 завдання для списування та 1 контрольний диктант.
Оскільки учні мають різний рівень розвитку індивідуальний темп роботи, то до кожної теми розроблені додаткові завдання, які носять творчий характер і вимагають від учня гнучкого мислення.
Багато вчителів відзначають, що навчальний матеріал, поданий в підручниках, досить серйозний і складний, але форма подачі доступна розумінню учнів, враховуються вікові і індивідуальні особливості дітей, їх безпосередній життєвий досвід, інтереси. Виховується добре, людське відношення до навколишнього світу (екологія природи і екологія душі). Діти вчаться самостійно добувати знання, оскільки багато завдань (кросворди, ребуси і ін.) при їх рішенні дають назви міст, річок, країн, морів, озер і ін., імена міфологічних героїв, і діти хочуть дізнатися про них. Учні починають шукати відповіді на свої питання в бібліотеці, працюють з енциклопедіями, підключають досвід і знання батьків, переглядають телепередачі по темі, працюють з з комп'ютером. У результаті – підвищуєтся техніка читання учнів, зацікавлення книгою, предметом. Особливо подобається дітям, що в підручниках багато цікавих, творчих завдань – це: кросворди, ребуси, загадки, логічні завдання і завдання, бліцтурніри, творчі завдання, що вимагають виконання малюнків, виготовлення виробів і ін.
Програма побудована так, що кожен учень активно включається в пізнавальну діяльність. Вчитель при вивченні нового матеріалу виконує роль управлінця, організатора процесу, а учень є суб'єктом діяльності, тобто прагне самостійно відкрити нові знання, дійти до істини, знайти правильне рішення, проявити свої здібності. Іншими словами, в учнів формується готовність до саморозвитку.
5. Науково-педагогічний проект «Інтелект України»
5.1 Історія виникнення та авторство
Інтелект – один із найдорожчих ресурсів. Щоб пересвідчитися, наскільки цінним у сучасному світі є інтелект, варто переглянути інформацію про галузі економіки, що найбільш динамічно розвиваються: телекомунікації та Інтернет-проекти, фінансова галузь, високотехнологічне виробництво і ринок програмних продуктів. Навіть металургію, нафтопереробну та хімічну промисловість не можна уявити без сучасних технологій, і наукоємність цих галузей невпинно зростає.
Упродовж другої половини ХХ сторіччя, а особливо на початку нинішнього, усі розвинені країни опікуються проблемою ідентифікації інтелектуально обдарованих дітей та молоді, створення для них спеціальної системи освіти, а також залучення талановитої молоді з інших країн через всілякого роду грантові й інші програми. На обдарованих учених та спеціалістів, можна сказати, полюють, бо кожен із них спроможний принести надзвичайну користь не лише певним компаніям, а й країні.
І в Україні розуміють необхідність виховувати інтелектуальну еліту нації. Над проблемою виявлення та виховання обдарованих дітей та молоді працювали вітчизняні вчені, є різні підходи до цього питання. Зокрема, певний час були популярними ідеї раннього розвитку, коли матеріал подається дитині в більш ранньому віці та в більших об'ємах.
В 2006 році команда провідних вчених Харкова на чолі з доктором педагогічних наук Гавриш І.В. запропонували до впровадження власну концепцію виявлення, виховання й навчання обдарованих дітей, яка розроблена на основі як власних напрацювань, так і передових і найбільш ефективних відповідних методик.
Науковий керівник Проекту : Гавриш І. В., доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.
Наукові консультанти Проекту : Бех І. Д., доктор психологічних наук, дійсний член АПН України, директор Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук; Кириленко С. В., кандидат педагогічних наук, начальник відділу педагогічних інновацій та виховної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти.
5.2 Концептуальні основи
Концептуальною метою науково-педагогічного проекту «Інтелект України» в основній школі є створення передумов для формування соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, підготовленої до професійного самовизначення та здатної до самоактуалізації в професійній, соціальній й особистісній сферах.
Завдання Проекту:
• становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, навчальної, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами навчально-пізнавальної і практичної діяльності;
• виховання учня як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір, приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;
• розвиток академічної обдарованості учнів в органічній єдності та взаємозв’язку всіх її компонентів – мотивації навчально-пізнавальної діяльності та мотивації досягнення, креативності та інтелектуальної сфери на основі виявлення задатків і здібностей учнів, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;
• збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я учнів.
Основні підходи в освітньому процесі проєкту «Інтелект України:
системний,
особистісно орієнтований,
компетентністний,
діяльнісний,
поліфункціональний,
інтегративний.
Моделі навчання в освітньому процесі проєкту «Інтелект України»:
поглиблення,
збагачення,
проблематизації.
Технології в освітньому процесі проєкту «Інтелект України»:
Технологія критичного мислення,
Технологія навчання в грі,
Технологія поетапного формування розумових дій і понять за П. Я. Гальперіним,
Технологія засвоєння знань на основі таксономії цілей Блума,
Технологія навчання на основі власних відкриттів.
Методи навчання в освітньому процесі проєкту «Інтелект України»: метод стимулювання навчально-пізнавальної діяльності через дослідницьку, пошукову роботу з використанням аудіальних, візуальних, аудіовізуальних, автоматизованих, кінестетичних та дидактичних засобів; діяльнісний метод.
Основний спосіб організації навчальної діяльності - система поліфунціональних уроків, які вибудовуються за принципами блочної системи – 4 -5 уроків.
Особливістю освітнього процесу в проєкті «Інтелект України» є те, що кожен урок має позитивно-емоційно-ціннісне насичення та реалізується завдання здоров’язбережувальних технологій.
Отже, освітній процес в проєкті «Інтелект України» це:
поліфункціональні уроки;
міжпредметні зв`язки;
інтервальне повторення;
елементи проектної, дослідницької, пошукової діяльності;
самоаналіз, самооцінка, самоконтроль, контроль, корекція, прогнозування;
обов`язкова здоров`язбережувальна складова та позитивно-ціннісне насичення кожного уроку.
Вихідні положення Проекту ґрунтуються на основних засадах Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти, законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Державного стандарту базової і повної середньої освіти» та інших нормативно-правових документів, що регламентують освітню діяльність в Україні.
Проект розроблено в контексті концепції меритократичної освіти, він ґрунтується на принципах системного, діяльнісного, синергетичного, особистісно орієнтованого, компетентнісного підходів, які узгоджуються із загальнопедагогічними принципами і відображають сучасний рівень і тенденції розвитку національної системи освіти.
До основних положень концепції меритократичної освіти належить теза про визначальну роль інтелектуальної еліти в забезпеченні могутності та процвітанні держави. Її автор Т.Веблен уважав, що тільки інтелектуальна еліта спроможна ініціювати системні позитивні зрушення в суспільно-економічному та духовному розвитку суспільства. У зв’язку із цим прийшло розуміння необхідності цілеспрямованого «вирощування», зміцнення інтелектуального потенціалу нації. Як свідчить досвід розвинених країн, найефективнішим на цьому шляху є підхід, що передбачає виявлення академічно обдарованих учнів і створення для них спеціальної системиосвіти. При цьому складовими «формули успіху» у вихованні академічно обдарованих учнів є: примат розуму й здібностей над походженням, майновим і соціальним станом; створення системи пошуку та відбору академічно обдарованих учнів, створення мережі спеціальних класів для їх навчання і виховання; створення системи підготовки і перепідготовки фахівців; належне фінансування за рахунок як бюджетних, так і позабюджетних джерел; створення спеціальних структур із питань роботи з обдарованими учнями, заснованих як на державних, так і громадських засадах.
5.3 Особливості змісту
Діти, які навчаються за програмою «Інтелект України», мають відмінні від «звичайних» класів предмети, такі як «Еврика», «Навчаємося разом», «Основи самоменеджменту», «Вступ до професії», а також природознавство, яке поділяється на два окремих предмети: з ухилом у зоологію й ботаніку та з ухилом у фізику. Всі предмети взаємозв’язані. Якщо на природознавстві діти вчили клас птахів, то й на читанні й математиці вони будуть розглядати теми й задачі, що стосується тих самих птахів. А вчителі, які викладатимуть за цією програмою, проходять додаткові курси підготовки та підвищення кваліфікації й краще адаптовані до сучасних методик викладання.
Для кожного предмета й на кожний урок розроблені музичні вправи для фізкультхвилинок, що тісно пов'язані з темою і змістом уроку та формують у дітей життєві навички:
- виконання ранкової зарядки;
- заняття фізичною культурою, спортом, рухливими іграми тощо.
У проєкті враховано природні здатності молодшого школяра, вразливість його психіки, допитливість у пізнанні самого себе, схильність до імітації зразків поведінки дорослих, що зумовлює вплив програмового змісту не лише на інтелектуальний, а й на соціальний і особистісний розвиток учня.+
Реалізація основних ідей Проекту обумовлює особливості визначення змісту освіти в межах освітніх галузей «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Технології», «Основи здоров’я і фізична культура».
Метою освітньої галузі «Мови і літератури» є розвиток учня як громадянина України та громадянина світу, який досконало володіє українською мовою та може вільно спілкуватися з представниками інших держав, формування в нього комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Передбачено посилення розвивального, практичного і виховного потенціалу мовно-літературної освіти, формування у процесі вивчення всіх предметів галузі «Мови і літератури» мовленнєвої компетентності особистості, що забезпечується реалізацією взаємопов’язаних змістових ліній: мовленнєвої, мовної, соціальнокультурної, діяльнісної та творчої.
Метою освітньої галузі «Суспільствознавство» є формування в учнів ключових компетентностей, зокрема соціальної, громадянської та компетентності умій учитися.
Метою освітньої галузі «Математика» є формування в учнів предметної математичної і ключових компетентностей, розвиток математичних здібностей, інтелектуальної креативності, необхідних для самореалізації академічно здібних і обдарованих учнів. Основною метою навчального предмета «Еврика» є формування математичних здібностей та інтелектуальної креативності учнів основної школи, що забезпечується завдяки розробки змісту й організації навчально-виховного процесу на уроках «Еврики» на засадах евристичного навчання, особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів.
Метою освітньої галузі «Природознавство» є формування в академічно здібних і обдарованих учнів природознавчої компетентності та інтеоектуаотної креативності шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності та розвитку ціннісних орієнтацій екологічного спрямування.
Метою освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» є формування в учнів здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття ними знань, умінь і навичок щодо збереження та зміцнення здоров’я, дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури.
Метою освітньої галузі «Технології» є формування в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та ключових компетентностей, здатності до технічної творчості для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації в суспільстві.
Метою освітньої галузі «Мистецтво» є формування в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.
Згідно з принципом єдності змістового та процесуально-діяльнісного (методи, форми, засоби освітнього процесу) компонентів освіти й відповідно до основних положень Концепції «Нова українська школа», Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти в освітньому процесі проектних класів реалізуються:
інтерактивні освітні технології та технології критичного мислення, зокрема кооперативне навчання, робота в парах або групах («ажурна пилка», «алфавіт», «бреінстормінг», «броунівський рух», «виклик», «дерево припущень», «діалог», «карусель», «синтез думок», «тонкі та товсті запитання», «учитель», «шість капелюхів»); технології навчання в грі; дискусія («дебати у форматі Карла Поппера», «метод прес», «обери позицію», «парламентські слухання», «ток-шоу»);
метод проектів; тренінги (соціально-психологічні тренінги, тренінги особистісного зростання), що спрямовані на становлення учнів як суб’єктів успішної та щасливої життєдіяльності, патріотів України, активних членів громадянського суспільства, які сповідують традиційні й новітні демократичні цінності, ідеї позитивного мислення, а також здатні самостійно та критично мислити, працювати в команді, ефективно взаємодіяти з іншими людьми;
технологія SТЕM-освіти як провідного тренду модернізації національних освітніх систем високорозвинених країн, метою якої є підготовка фахівців у галузі сonverging NBIC-технологій;
технологія раціонального читання, метою якої є формування в учнів таких наскрізних умінь, означених у Законі України «Про освіту» (стаття 12), як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, а також спроможність опрацьовувати значний обсяг наукової та навчальної інформації за обмежений час. Сутність цієї технології полягає в системній роботі над формуванням в учнів:
1) технічної складової читання за допомогою комплексу спеціальних вправ, що спрямовані на підвищення темпу читання вголос, розширення обсягу симультанного сприйняття одиниць тексту й удосконалення процесів запам’ятовування;
2) здатності розуміти прочитане, критично осмислювати й оцінювати інформацію завдяки вправам «Ключові слова», «Питайлик», «Техніка аргументації»;
3) спроможності переказувати текст, виділяючи інформацію, яку необхідно запам’ятати, та запам’ятовувати її, висловлювати усно та письмово власну думку щодо прочитаного, обґрунтовуючи її, завдяки комплексу вправ, зокрема «Учитель», «Броунівський рух», «Дебати»;
4) уміння створювати на основі прочитаного власні есе, тексти-розповіді, тексти-описи, тексти-міркування;
технологія повного засвоєння навчальних одиниць, що ґрунтується на методиці повного засвоєння знань, умінь і навичок у когнітивній, чуттєвій і психомоторній сферах Дж. Керролла і Б. Блума, теорії поетапного формування розумових дій П. Гальперіна, методі інтервального повторення Г. Еббінгауза;
технологія збагачення освітнього процесу, що ґрунтується на тріадній моделі збагачення Дж. Рензуллі (Schoolwide Enrichment Triad Model). Відповідно до цієї моделі в Проекті передбачено систему заходів, що спрямовані на формування в учнів дослідницької компетентності в єдності всіх її компонентів, створення умов для розвитку в учнів особистісних якостей (креативності, цілеспрямованості, наполегливості, відданості справі, впевненості у власних силах тощо), пізнавальних процесів та уваги, здатності до ефективної навчально-пізнавальної діяльності, опанування учнями на теоретичному й практичному рівнях теорії розв’язання винахідницьких задач.
4.5 Навчально-методичне забезпечення
Однією з характерних ознак розвитку національної системи освіти на сучасному етапі є її варіативність, що виражається в розробці і створенні альтернативних підручників, якими і є посібники науково-педагогічного проекту «Інтелект України», що стали виразником певної педагогічної технології.
Створення таких навчальних книжок повноцінно реалізують ідеї особистісно орієнтованого навчання. Посібники проекту побудовані з урахуванням основних етапів навчання - засвоєння навчального матеріалу та його застосування на практиці. Вони реалізують діяльнісний підхід до організації навчального процесу, який змодельований у підручнику за принципом: «Для того, щоб учень засвоїв матеріал, який вивчає, він повинен виконати повний цикл пізнавальних дій, тобто сприйняти його, осмислити, запам’ятати, повправлятися в застосуванні знань на практиці й потім виконати подальші навчальні дії на їх повторення, поглиблення й міцніше засвоєння.
Через дані посібники реалізується концепція міцного засвоєння знань, періодичне повторення навчального матеріалу… Спочатку проміжки між повторенням коротші, пізніше вони збільшуються. Велику увагу в підручниках автори приділяють ознайомленню молодшого школяра з конкретними способами запам’ятовування: використання наочних посібників, застосування алгоритмів, пам’яток, опорних схем, таблиць тощо. Вправи у підручниках поділяються на пробні, тренувальні, творчі. Велике місце автори відводять вправам за зразком - це завдання з повною орієнтувальною основою дії. Учні знають, як виконувати його та які результати повинні отримати. Дані посібники не лише повноцінно й послідовно викладають навчальний матеріал, а й служать моделлю формування навчальної діяльності як провідної у молодшому шкільному віці.
Вони реалізують емоційно-ціннісний компонент змісту освіти й мотиваційну функцію. Проект «Інтелект України» спрямований на засвоєння духовного багатства, яке створювала українська нація. Плекання національної свідомості й самосвідомості, прищеплення моральних ідеалів та ціннісних орієнтирів відбуваються системно, за допомогою різних форм та засобів, інтегровано, органічно й цікаво для дітей. Учні з задоволенням включаються в роботу, роблять висновки, висловлюють свої судження, дають оцінку, творчо працюють з матеріалом, що спрямований на виховання сучасної повноцінної, високоморальної особистості.
Згідно ідеї проекту, на кожному уроці в проектних початкових класах застосовуються інформаційно-комунікаційні технології та мультимедійне забезпечення, адже сьогодні нові інформаційні технології – невід’ємна частина нашого життя. Їх застосування дає змогу інтенсифікувати процес навчання в початковій школі, зробити його наочнішим і динамічнішим, скоротити час на вивчення теми, підвищити рівень сприйняття і розуміння учнями матеріалу, формувати уміння працювати з інформацією, формувати дослідницькі уміння, розвивати комунікативні здібності молодших школярів.
Науково-педагогічний проект "Інтелект України" реалізується на базі державних програм з різних навчальних дисциплін. До проекту розробники пропонують власний навчально-методичний комплекс (підручники – зошити з друкованою основою – посібники для вчителя), забезпечений комп'ютерною підтримкою (аудіо-, відеозаписами).