Ім'я файлу: 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 21.09.2021
скачати
Пов'язані файли:
136a12ac89856_791691969_1703513250 (1).docx

Зміст гімнастичних вправ - утворюють всі ті рухи й операції, які входять до тої чи іншої вправи з тих складних багатогранних процесів, які відбуваються в організмі під час виконання вправи.

Виходячи з характеру роботи рухового апарату і дії на тіло спортсмена певних фізичних закономірностей ,гімнастичні вправи поділяють на три групи:

  1. Статичні і динамічні.

  2. Махові і силові.

  3. Стрибкові.

1.Статичні вправи пов'язані з утриманням різних поз на приладах і на підлозі. Частина вправ потребує збереження стійкості тіла ( стійки на руках), інші вправи потребують гнучкості (шпагати), певні вправи зумовлені великим м'язовим зусиллям .

До динамічних вправ належать різні переміщення тіла з одного положення в інше (швидке, або повільне опускання, підйом махом, або силою, оберти). У цих вправах ізотонічний режим чергується з ізометричним.

2. Силові вправи виконуються за рахунок сили без істотного впливу кінетичної енергії.
Складність силового елемента залежить від величини необхідної м'язової тяги та від потужності м'язових груп, які цю тягу повинні забезпечити.
Махові вправи виконують в основному за рахунок кінетичної енергії. Більша частина елементів і зв'язок спортивної гімнастики відносять до махових вправ.

3.До стрибкових вправ належать опорні стрибки, стрибки акробатичні , прості стрибки у вільних вправах та на колоді, зіскоки. Всі стрибки поділяються на опорні і не опорні (прості).
не опорні (прості):
- у висоту з місця або з розбігу,
- у довжину з місця або з розбігу,
- у глибину,
- з трампліна,
- через скакалку.

Прикладні вправи –це вправи, які застосовуються в повсякденному житті, на виробництві, а також у воєнних умовах.

Основу прикладних вправ становлять природні рухи: ходьба, біг, стрибки, метання, подолання перешкод, лазіння і перелізання, перенесення вантажу.

Вони є також добрим засобом для всебічної фізичної підготовки.

До прикладних вправ входять:

  • - ходьба

  • - біг,

  • - вправи в рівновазі,

  • - лазіння і перелазіння,

  • - вправи в метанні і ловінні,

  • - підніманні і перенесенні вантажу,

  • - переповзанні, доланні перешкод

  • - прості стрибки.

Їхній прикладний характер полягає у тім, що всі вони можуть найти своє застосування у повсякденного житті, у спортивній, професійній і військовій діяльності. З їхньою допомогою можна розвивати силу, швидкість, витривалість, спритність, координацію рухів, увагу, рухову пам'ять, волю тощо. Простота устаткування, можливість виконувати прикладні вправи в природних умовах з використанням особливостей рельєфу місцевості ставить їх на одне з ведучих місць у загальній системі засобів фізичного виховання.

Присід – з положення «о. с.» максимально зігнути ноги у

кульшових та колінних суглобах, піднімаючись при цьому на

носки, тулуб тримати вертикально, голову не нахиляти, руки

внизу

Глибокий присід, руки вперед – з положення «о. с.»

максимально зігнути ноги у кульшових та колінних суглобах, тулуб

тримати вертикально, голову не нахиляти, руки вперед

Присід на правій (лівій) – з положення «присід» ліву (праву)

ногу випростати вперед

Півприсід – з положення «о. с.» зігнути ноги у кульшових та

колінних суглобах на половину амплітуди, тулуб ледь нахилити

вперед

Круглий півприсід – з положення «о. с.» зігнути ноги у

кульшових та колінних суглобах на половину амплітуди,

піднімаючись при цьому на носки, спину округлити, голову

нахилити вперед, округлені руки вперед-догори

Півприсід «Старт плавця» – з положення «о. с.» зігнути ноги у

кульшових та колінних суглобах на половину амплітуди, тулуб

півнахилити вперед, руки назад-донизу, дивитись вперед

Нахилений півприсід – з положення «о. с.» зігнути ноги у

кульшових та колінних суглобах на половину амплітуди, тулуб

півнахилити назад

У зв’язку з тим, що вправи виконуються згідно з правилами, а також для стислого описування рухів в окремих випадках без шкоди для точності можна не вимовляти і не записувати деякі слова і терміни, які є очевидними відповідно до умов виконання.

Якщо передбачене звичне виконання вправ і немає особливих вказівок щодо зміни форми, то з запису і назв вправ виключають такі слова: «з прямими ногами (ногою)», «з прямими руками (рукою)», «ноги разом», «відтягнутими носками» тощо.

Не пишуть також слова:

  1. «о. с.» – при описуванні вихідних положень, коли при положенні о. с. вказуються положення тулуба, рук, голови, предмета.

  2. «ноги разом» – при описуванні вихідних положень або рухів;

  3. при стандартних положеннях долонь в положенні руки вперед, вниз, вгору, назад – «долоні всередину»; в положенні руки в сторони, вліво, вправо, перед грудьми, перед собою – «долоні

  4. донизу»;

  5. «дугами (дугою) вперед» – якщо руки піднімаються з положення «внизу» в положення «вгору» і навпаки;

  6. «тулуб» – при виконанні нахилів;

  7. «нога (ноги)» – при виконанні кроків, махів, перемахів, випадів та інших рухів, при описуванні положень ніг;

  8. «підняти», «виставити», «опустити» – при виконанні рухів ногами чи руками;

  9. «спереду», «поздовжньо», а також рухи, які визначають кінцеві положення, якщо без вказівок опис буде зрозумілим. Наприклад кажуть: «підйом розгином», а не «підйом розгином в упор», тому що і так зрозуміло, що учень вийде в положення упору;

  10. не називають також слів, що визначають найбільш природний напрям рухів. Наприклад кроки (махи, випади) вперед, записують і кажуть тільки слово «крок лівою» («мах лівою», «випад лівою»), слово «вперед» не вказується.

Взагалі не вказують положення рук, ніг, носків, долонь, якщо вони відповідають встановленому стилю.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас