Формування ключових предметних компетентностей
на уроках математики та природознавства
у початковій школі
Перед людиною є три шляхи до пізнання:
Шлях мислення – найбільш благородний,
Шлях наслідування – найбільш легкий і
Шлях особистого досвіду – найбільш важкий.
Конфуцій
На сучасному етапі розвитку шкільної освіти характерною є зміна освітньої парадигми та підвищення компетентнісної спрямованості. Зростає роль умінь здобувати, переробляти інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення дитини через формування предметних і ключових компетентностей.
Сучасна початкова школа не може залишатися осторонь від процесів модернізації освіти, які відбуваються нині в усьому світі, і в Україні зокрема. Початкової ланки освіти стосуються всі світові тенденції та інновації: особистісно орієнтований підхід, інформатизація, інтеграція тощо. До них належить і компетентнісний підхід, поява якого пов'язана, насамперед, з кризою освіти, що полягає в протиріччі між програмовими вимогами до учня, запитами суспільства і потребами самої особистості в освіті
Зарубіжними та вітчизняними науковцями виділено ключові, загальнопредметні і предметні компетентності, які визначають якість сучасної освіти.
Серед предметних компетентностей, якими має оволодіти молодший школяр, виокремлено і математичну компетентність, яка визначається як особистісне утворення, що характеризує здатність учня створювати математичні моделі процесів навколишнього середовища, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв'язування навчально-пізнавальних та практично зорієнтованих задач, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.
Формування математичної компетентності є одним із найбільш актуальних завдань сучасної школи, а також є необхідною складовою для реалізації учнів як успішних особистостей.
Моделювання життєвих і проблемних ситуацій, компетентнісно-орієнтованих завдань — один із засобів формування математичної компетентності—є її інноваційною значимістю. А завдяки сформованій математичній компетентності підготувати учнів до розв'язання життєво необхідних завдань у різних умовах сьогодення та майбуття - провідною педагогічною ідею.
Сучасна початкова школа не може залишатися осторонь від процесів модернізації, які відбуваються в освіті.
Державний стандарт початкової загальної освіти визначає зміст початкової загальної освіти, основою якої є загальнолюдські цінності та принципи науковості, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання. Він ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.
Під поняттям «компетентнісний підхід» розуміється спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Предметні компетентності – їх набуває учень упродовж вивчення того чи іншого предмета у всіх класах початкової школи (математична, природознавча).
Компетентнісний підхід в освіті пов’язаний з особистісно орієнтованим і діяльнісним підходами до навчання, оскільки стосується особистості учня й може бути реалізованим і перевіреним тільки в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій.
Формування компетентності учня є актуальною проблемою й розглядається як вихід із проблемної ситуації, яка виникла через протиріччя між необхідністю забезпечити якість освіти та неможливістю вирішити цю проблему традиційним шляхом. Йдеться про компетентність як про нову одиницю виміру освіченості, при цьому увага акцентується на результатах навчання, в якості яких розглядається не сума завчених знань, умінь і навичок, а здатність учня діяти в різноманітних проблемних ситуаціях.
У вітчизняній педагогічній літературі уживаються і поняття «компетенція» («компетенції», «групи компетенцій»), і поняття «компетентність» («групи компетентностей»). Тлумачний словник подає схожі трактування цих загальних понять.
Компетенція:
добра обізнаність із чим-небудь;
коло повноважень якої-небудь організації, установи чи особи.
Компетентний:
який має достатні знання в якій-небудь галузі, який з чим-небудь;
добре обізнаний, тямущий; який ґрунтується на знанні, кваліфікований;
який має певні повноваження, повноправний, повновладний.
Тому доцільно в педагогічному сенсі користуватися саме терміном «компетентність».
Які основні складові компетентності?
По-перше, знання, але не просто інформація, а швидко змінювана, динамічна, різноманітна, яку треба вміти знайти, відсіяти від непотрібної, перевести у досвід власної діяльності.
По-друге, уміння використовувати це знання у конкретній ситуації; розуміння, яким чином добути це знання, для якого знання який метод потрібний.
По-третє, адекватне оцінювання - себе, світу, свого місця в світі, конкретного знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи використання.
Компетентність =
мобільність знань +гнучкість методу + критичність мислення
Безумовно, людина, яка уособлює в собі такі якості, буде компетентним спеціалістом.
Серед теоретичних визначень щодо компетентнісного підходу до навчання, виховання і розвитку учнів початкових класів докладніше розглянемо математичну компетентність.
Математична компетентність як здатність актуалізації, інтеграції та вмілого застосування набутого досвіду
У новій навчальній програмі з математики для учнів 1—4-х класів зазначено: «У контексті початкового навчання предметна математична компетентність розглядається як здатність учня актуалізувати, інтегрувати й застосовувати в конкретній життєвій або навчальній проблемній ситуації набуті знання, уміння, навички, способи діяльності». Поняття математична компетентність» на сучасному етапі розвитку педагогіки визначається і як ключова, і як предметна. Зокрема, вчені розглядають математичну компетентність як здатність застосовувати додавання, віднімання, множення, ділення та пропорції в усних та письмових обчисленнях у повсякденних ситуаціях… «Математична компетентність включає – різною мірою – здатність та бажання використовувати математичні способи мислення (логічне та просторове) та викладу (формули, моделі,конструкції, графіки, діаграми)».
Складовими математичної компетентності вчені називають –обчислювальну, інформаційно-графічну, логічну, геометричну.
Готовність учня застосовувати обчислювальні вміння та навички у практичних ситуаціях є основою обчислювальної складової математичної компетентності. У змісті початкової математичної освіти до їх числа, зокрема,відносять вміння порівнювати числа, виконувати арифметичні дії з ними;знаходити значення числових виразів; порівнювати значення однойменних величин і виконувати дії з ними тощо.
Інформаційно-графічна складова включає: уміння, навички, способи діяльності, пов’язані з графічною інформацією – читати й записувати числа; подавати величини в різних одиницях вимірювання; знаходити, аналізувати,порівнювати інформацію, подану в таблицях, схемах, на діаграмах; читати й записувати вирази зі змінними, знаходити їх значення; користуватися годинником і календарем як засобами вимірювання часу тощо.
Логічна складова компетентності передбачає здатність учня виконувати логічні операції у процесі розв’язування сюжетних задач, рівнянь, ребусів,головоломок; розрізняти істинні й хибні твердження; розв’язувати задачі з логічним навантаженням; описувати ситуації у навколишньому світі за допомогою взаємопов’язаних величин; працювати з множинами тощо.
Геометрична складова знаходить своє відображення в уміннях і навичках учнів володіти просторовою уявою, відношеннями (визначати місцезнаходження об’єкта на площині і в просторі, розкладати і переміщувати предмети на площині); вимірювати (визначати довжини об’єктів навколишньої дійсності, визначати площу геометричної фігури) та конструювати (зображувати геометричні фігури на аркуші в клітинку,будувати прямокутники, геометричні фігури з інших фігур, розбивати фігуру на частини).
Зокрема методична система навчання математики в початковій школі постійно оновлюється, враховуючи світові тенденції та інновації.
Оволодіння учнями зазначеними складовими математичної компетенції в системі забезпечує формування в них предметної математичної компетентності як цілісного особистісного утворення та стає можливим за умови посилення процесуального аспекту підручників математики для учнів початкової школи.
Реалізація формування математичної компетентності
Математична освіта покликана зробити вагомий внесок у формування ключових компетентностей учнів як загальних цінностей, що базуються на знаннях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отримані у школі знання та сформовані вміння і навички є, безперечно, важливими, але нині особливої актуальності набуває компетентність учня в різних галузях знань.
Саме компетентності більшість міжнародних експертів вважають тими індикаторами, що дають змогу визначити готовність учня- випускника до життя, подальшого особистого розвитку та активної участі в суспільному житті.
Викладання математики має відображати діалектику пізнання дійсності і побудови математичних теорій. Саме практичній і творчій складовій навчальної діяльності приділяють особливу увагу в Державному стандарті.
Математичні компетентності складають основу для формування ключових компетентностей. Організація повноцінної розумової навчально-пізнавальної діяльності учнів, для максимального забезпечення їхньої активності, стає можливою завдяки доцільному використанню різних навчальних технологій. Серед них:
технологія організації навчального співробітництва (побудова навчання на основі активної взаємодії всіх учасників навчального процесу, де вчитель і учні виступають партнерами);
технологія формування загальнонавчальних умінь і навичок молодших школярів (формування умінь самостійно здобувати знання, щоб успішно просуватися на всіх етапах навчальної діяльності);
технологія диференційованого навчання (включення молодших школярів у навчальну діяльність відповідно до актуального рівня готовності і зони найближчого розвитку);
технологія організації навчальної проектної діяльності (самостійна пошуково- творча діяльність учнів, яка може бути як індивідуальною, так і груповою, у процесі якої дитина вчиться не тільки здобувати знання, а й застосовувати їх на практиці);
ігрова навчальна технологія (побудова навчального процесу шляхом заохочення учня до навчання через участь у грі);
технологія досягнення обов'язкових навчальних результатів (продуктивна організація навчання молодших школярів з метою досягнення цілей, що зазначені в Державному стандарті початкової загальної освіти).
Цілісне і систематичне впровадження сучасних навчальних технологій, як ознака інноваційної діяльності вчителя початкової школи дозволяє максимально спростити організацію навчального процесу.
Основна мета в освітній галузі «Математика»:
Формування в учнів математичної компетенції;
Розвиток здатності чітко та аргументовано формулювати та висловлювати свої судження;
Забезпечення інтелектуального розвитку учнів;
Забезпечення розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції
Мета природничо-математичної освіти в сучасній школі полягає у формуванні в учнів засобами навчальних предметів системи знань та спроможності використовувати ці знання в повсякденному житті та творчому розвитку особистості
МЕТА СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ ТА СУЧАСНОЇ ШКОЛИ:
• Вчимо не для школи, а для життя.
• Не лише дати знання, але й навчити вчитися.
Математична компетентність - уміння бачити й застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, вміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, використовувати здобуті результати здобуті результати.
СКЛАДОВІ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
Обчислювальна
Інформаційно-графічна
Логічна
Геометрична
ОБЧИСЛЮВАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ - утворює готовність учня застосовувати обчислювальні вміння та навички у практичних ситуація:
1. Уміння порівнювати числа
2. Виконувати арифметичні дії з ними
3. Знаходити значення числових виразів
4. Порівнювати значення величин та виконувати дії з ними
Формування обчислювальної компетентності відбувається шляхом:
- Розвиток обчислювальних навичок учнів (виконання завдань за текстом друкованих зошитів) - освітня програма "Росток".
- Гра “Математична ромашка”
- Гра "Галявина обчислень"
- Гра “Математичні перегони”
- Гра "Табличний циферблат"
СПІЛКУВАННЯ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ
Передбачає розвиток вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди.
Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
ІНФОРМАЦІЙНО- ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ
Передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій:
- Учні з інтересом сприймають завдання, запропоновані на мультимедійній дошці
- Працюють за комп’ютером
ЕКОЛОГІЧНА ГРАМОТНІСТЬ І ЗДОРОВЕ ЖИТТЯ
формується усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоро я дитини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя
(використання природничого матеріалу під час проведення уроків математики, проведення фізкультхвилинок, хвилинок релаксації.
- Проведення релаксаційних хвилинок
(визначення психологічного настрою учнів)
- Залучення учнів до міських, обласних, Всеукраїнських акцій, конкурсів екологічного спрямування:
* Акція "Годівничка"
* Всеукраїнська експедиція учнівської молоді "Моя Батьківщина - Україна".
- Складання учнями власних віршованих та прозових творів екологічного спрямування
- Залучення учнів до творчих конкурсів екологічного спрямування
Основні компетентності у природничих науках передбачають
уміння застосовувати науковий метод, уміння спостерігати, аналізувати, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати:
- Вправа “Синоптик про погоду сьогодні...”
- Широке застосування має робота в групах, у парах
- Гра “Склади слова”, “Віднови деформований текст”
- Робота з демонстраційними таблицями, колекціями, предметними картками, роздатковим матеріалом
Логічно-складова компетентність – забезпечується здатністю учня виконувати логічні операції у процесі:
1. Розв’язання сюжетних задач
2. Розрізнення істинних і хибних тверджень
3. Розгадування ребусів, головоломок
4. Робота з множинами
5. Розв’язування рівнянь
Впроваджується на кожному уроці шляхом виконання індивідуальних та групових завдань.
Геометрична складова компетентності виявляється у володінні просторовою уявою, просторовими відношеннями.
1. Визначення місцезнаходження об’єкта на площині і в просторі.
2. Визначення довжини об’єктів, площу і периметр геометричної фігури.
3. Зображувати геометричні фігури на аркуші, будувати прямокутники, кола.
4. Конструювати геометричні фігури, розбивати на частини.
Шляхи впровадження:
- Виконання завдань, пов'язаних з практичною діяльністю (знайти об'єм прямокутного паралелепіпеда; у навколишньому середовищі визначити предмети відповідної форми)
- Робота з геометричним матеріалом (вправи "Віднови малюнок", "Танграм")
- Демонстрація об'ємних геометричних фігур
Діти, які прийшли у 1 клас на початку тисячоліття, будуть продовжувати свою трудову діяльність приблизно до 2060 року.
Яким буде світ всередині XXI століття, важко уявити.
І от школа готує учнів до життя, а до якого – і не здогадується. Саме тому варто виховувати у дітей готовність до змін, розвиваючи такі якості як мобільність, конструктивність та кожного дня, кожної хвилини, кожного моменту вміння вчитися життю.
Компетентність навчатися впродовж життя сприяє виконанню саме цих завдань.
- Залучення учнів до постійних акцій “Зелений куточок у класній кімнаті”, “Рослини потребують нашої турботи”
- Проведення екскурсій з метою розвитку вміння спостерігати, практично застосовувати отримані знання.