«Розвиток обдарованості молодших школярів у проєктній діяльності»

1 2 3

Ім'я файлу: Курсова робота.docx
Розширення: docx
Розмір: 5214кб.
Дата: 28.03.2023
скачати
Пов'язані файли:
практична робота №1 Адріана.docx
1616655085368975.docx
EXAM.docx

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Розвиток обдарованості молодших школярів у проєктній діяльності»

Студентки Горобець Наталії,

3 курсу, групи АППІ

Спеціальності початкової освіти

Керівник курсової роботи

Демченко Олена Петрівна

м.Вінниця- 2020 рік.
ПЛАН

ВСТУП………………………………………………………………………………

Поняття обдарованості у психолого-педагогічній діяльності……………..
Розвивальні можливості проєктної діяльності ……………………………..
Особливості розвитку обдарованості засобами проєктної діяльності у дітей молодшого шкільного віку……………………………………………………
Діагностика рівня обдарованості дітей …………………………………….
Аналіз результатів дослідно-пошукової роботи з розвитку обдарованості молодших школярів у проектно-дослідницької діяльності……………….

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..........

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..

Вступ

По-перше, основна мета освіти полягає в тому, щоб готувати підростаюче покоління до майбутнього, до появи нових можливостей, які надає життя. З моєї точки зору, тією здатністю, яка дозволяє ефективно реалізувати цю мету, є обдарованість. По-друге, ми живемо у вік інформації; в суспільстві сталися бурхливі зміни, що здійснилися за відносно короткий термін. Людина вимушена реагувати на них, але часто вона буває не готова до постійних змін, що відбуваються в суспільстві. Щоб адекватно реагувати на ці зміни, людина повинна активізувати свої творчі здібності, розвинути в собі обдаровність. В молодших школярів обдарованість необхідно розвивати в процесі всього навчання в молодшій школі. У цей час один з актуальних значень є проблема розвитку обдарованості особистості.

Співвідношення навчання і розвитку є основною проблемою освітнього процесу. Тому я визначила методичну тему свого педагогічного труда «Розвиток обдарованості молодших школярів у проєктній діяльності». Обдарованість- самий могутній імпульс в розвитку дитини. Прагнення розвинути свою обдарованість властиво всім людям і задача вчителя- розвивати це в маленькій людині. Обдарованість вимагає від особистості високої компетентності в тій області, в якій вона хоче творити. А. С. Макаренко підкреслював, що розвиток обдрованості особистості - це завжди важко, оскільки вона пов'язана з напруженням всіх сил людини, з подоланням лінощів думки, з виявом самостійності особистості, з пошуком нового.

Різноманітні аспекти проєктно-дослідної діяльності школярів розглянуті в психолого-педагогічній науці і практиці достатньо докладно. Однак до цих пір не розкриті можливості змісту навчального матеріалу, коштів, впливаючих на розвиток обдарованості молодших школярів в проєктній діяльності.

Проблема обдарованості вивчалася давно в області педагогіки та психології. Так, питання діагностики обдарованих дітей розглядали А. Танненбаум, Дж. Рензулі, А.І. Савенков, В.Д. Шадриков, Н. Б. Шумакова, К.Хеллер, М.А. Холодна, В.С. Юркевич, Е.Л. Яковлева і тд. В роботах А.І. Савенкова, І.В. Комарова, М.І. Махматов і тд висвітлені питання організації дослідженої діяльності. Дослідження по виявленню, вивчені і розвитку обдарованих дітей проведені вченеми і педагогами Н.С. Лейтесом, А.М. Матюшкиним, В.П. Лебедьовою, Ю.Д. Бабевою, С.Д. Дерябо, А.І. Савенковим, В.А. Юркевичем, Е.Л. Яковлевою, В.А. Яснвинимі тд. В роботах М.А. Ахматова, Т.В. Кукліна, О.І. Митрош, В.М. Назаренко, Е.С. Полат, В.П. Ушачева, вони розглянули питання організації проєктної і дослідної діяльності в школі

Мета: розглянути можливості використання проєктної діяльності для розвитку обдарованості дітей молодшого шкільного віку

Завдання:

Проаналізувати сучасний стан досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній науці і практиці початкового навчання з ціллю виявлення теоретико-методичних можливостей її вирішення;
Створити модель розвитку обдарованості молодших школярів шляхом проєктно-дослідної діяльності;
Апробувати модель розвитку обдарованості молодших школярів шляхом проєктно-дослідної діяльності.

Обєкт: обдарованість молодших школярів

Предмет: проєктна діяльність, за допомогою якої здійснюється розвиток обдарованості молодших школярів

В курсовій роботі використані наступні методи:

Теоретичні : аналіз нормативно-правових документів по проблемі дослідження; аналіз науково-методичної, психологічної літератури; метод моделювання використовувався для структурно- функціональної моделі розвитку обдарованості молодшого шкільного віку за допомогою проєктної діяльності
Емпіричні: експеримент, анкетування, спостереження

Апробація:

1. В основу розвитку обдарованості молодших школярів слід покласти особистісно-орієнтований і системно-діяльнісний підходи.

2. Модель розвитку обдарованості молодшого шкільного віку за допомогою проєктно-дослідницької діяльності відображає єдність: соціального замовлення суспільства (створення умов, що забезпечують виявлення і розвиток обдарованих дітей, реалізація їх потенційних можливостей.); цільової установки (розвиток і підтримка потенційно обдарованих молодших школярів засобами проєктно-дослідницької діяльності); методологічних підходів, що забезпечують взаємодію вчителів і навчаються на принципах розвиваючого і виховуючого навчання, індивідуальних і вікових особливостей, свідомості і активності, зв'язку теорії з практикою.

3. Основою моделі є проєктно-дослідницька діяльність, яка дозволяє вирішувати завдання розвитку обдарованості молодших школярів.

4. Ефективність функціонування моделі розвитку обдарованості молодших школярів за допомогою проєктно-дослідницької діяльності забезпечується реалізацією педагогічних умов: а) надання допомоги учням в організації проєктно-дослідної діяльності; б) сприяння міжособистісної комунікації з дорослими і однолітками; в) формування позитивного ставлення дитини до власної діяльності.

База дослідження: Експерементальна робота проводился на базі Шляхівської ЗОШ I-III ступенів імені Героя Соціалістичної Праці Кузика Григорія Йосиповича. В досліді брали участь 22 учня 2 класу.

Проблема обдарованості у психолого-педагогічній діяльності

Питання, пов'язані з поняттям обдарованість, завжди привертали вчених і досі викликають інтерес з боку суспільства і держави. Своєчасне виявлення, підтримка, створення умов для розвитку талановитих дітей є основою для формування інтелектуальної еліти, яка в подальшому забезпечить досягнення в науці і розвитку держави .

В результаті створюються такі принципово важливі документи:

2010 рік - Національна освітня ініціатива «Наша нова школа» ;

2012 рік - Концепція інтеграції ефективних механізмів пошуку і підтримки талановитих дітей і молоді в загальнонаціональну систему ;

2012 рік - Концепція національної системи виявлення та розвитку молодих талантів ;

При розгляді поняття обдарованість А. І. Савенко виділяє дві точки зору, які суперечать один одному:

1 - обдарована дитина наділена талантом від природи, спадковість є визначальним фактором;

2 - кожна дитина потенційно обдарована, процес навчання і виховання сприяють її розвитку .

На думку вчених С.Л. Рубінштейна і М.А. Холодної головним фактором розвитку обдарованості є залученість в діяльність. Під «інтелектуальною обдарованістю» М.А. Холодна розуміла «стан індивідуальних психологічних ресурсів», що забезпечують можливість інтелектуально-творчої діяльності

На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що обдарованість - це складне і багатогранне явище, однозначно охарактеризувати його складно, цим пояснюється існування безлічі підходів і визначень.

У сучасних психологічних концепціях обдарованість розглядається як цілісна система безлічі різних за своєю природі, але взаємопов'язаних якостей особистості.

Вчені розглядають «обдарованість» в двох аспектах: діяльність як вид людської активності, в якій формується і проявляється індивідуальне обдарування, і здатність як сукупність особистісних властивостей, що відповідають вимогам діяльності.

Б.Г. Богоявленська зазначає, що обдарованість - це те, що розвиває протягом усього життя психіку, яка визначає можливість досягнення людиною більш високих, непересічних результатів в одному або декількох видів діяльності в порівнянні з іншими людьми [2, с.7]. Виходячи з вище сказаного випливає суть поняття обдарована дитина- це дитина, яка виділяється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями в тому чи іншому виді діяльності .

З даного поняття ми бачимо, що не завжди, успішна в навчанні дитина, є обдарованою. Відмінною особливістю обдарованої дитини виступає її здатність вносити новизну, оригінальність в процес діяльності або володіння потенціалом для цього.

Автори концепції зазначають, що в основі розвитку обдарованості лежить навчальна діяльність і власна активність того, хто навчається. Слід враховувати, що про наявність обдарованості можна судити тільки по успіхам у навчальній діяльності, але і з тієї діяльності, якою він захоплений у вільний час. Це пов'язано з тим, що учні можуть не демонструвати своїх потенційних можливостей на уроках, але при цьому бути захопленим якоюсь справою.

Займатися вивченням і розвитком обдарованості важливо починати якомога раніше. З віком відбувається не тільки збільшення можливостей, але і обмеження або втрата деяких особливостей дитячої психіки. Така нестабільність вікової чутливості призводить до того, що в деякі періоди дитинства відбуваються сприятливі зміни психіки для досягнення високих результатів у якій-небудь області та розвитку відповідних здібностей. Як відомо молодший шкільний вік - це період накопичення і засвоєння знань. У цьому віці проявляється сприйнятливість до різних впливів. Навчальна діяльність стає провідною, в процесі якої формуються психологічні новоутворення, що характеризують найбільш значущі прояви в становленні молодших школярів і є головним атрибутом, допомагають у розвитку.

Обдаровані навчаються прагнути проявити пізнавальну активність, внаслідок якої можуть проявитися схильності. На початку цього шляху вони проявляються як просте прагнення, але в процесі виконання обраної діяльності вона стає більш усвідомлюваною і в результаті з'являються діючі мотиви. Найбільш продуктивним видом діяльності, що відповідає завданню розвитку обдарованості кожної дитини, є проєктна діяльність.

Це пов'язано з тим, що в процесі організації проєктної діяльності, вчитель може виявити потенційно обдарованих дітей, які проявляють інтерес до пошукової активності і творчості. Проєктна діяльність дозволяє забезпечити розвиток творчого потенціалу, збагатити досвід взаємодії з однолітками і дорослими, розвинути індивідуальні можливості, інтереси і схильності молодших школярів, розвинути пізнавальну активність, посилити мотивацію до утворення.

Таким чином, я прийшла до висновку, що обдарованість- це завжди результат складної взаємодії спадковості і діяльності того, хто навчається. Особливе значення мають власна активність і механізми саморозвитку особистості, що лежать в основі формування і реалізації індивідуального обдарування.

Обдарованість у молодшому шкільному віці розглядається як потенціал розвитку до наступних етапів життєвого шляху. Для його реалізації необхідне створення комфортного і насиченого розвиваючого середовища, що сприяє розвитку обдарованості.

Найбільш продуктивним видом діяльності, що відповідає завданню розвитку обдарованості кожної дитини, є проєктно-дослідницька діяльність.

Ровивальні можливості проєктної діяльності

Діяльнісний, особистісно - орієнтований, компетентнісний, системний підходи, підштовхнули систему освіти використовувати нові форми і методи навчання. І.С. Сергєєв зауважує, що одне з центральних місць серед методів, які є в запасі світової та вітчизняної педагогічної практики, властива сьогодні методу проєктів. Проєктна діяльність, маючи практичний напрямок, дозволяючи проникати дитині в проблемну ситуацію, надає об'єктивну можливість купувати, сприймати узагальнювати, комбінувати, застосовувати інформацію.

Є кілька позицій, думок на зв'язок проєктної діяльності і методу проектів, деякі дослідники вважають, що метод проєктів і проєктна діяльність - це два поняття, які не можна поєднувати, вони існують незалежно один від одного.

Вчені А.П. Чернявська, Л. В. Байбородова, І.Г. Харисова стверджують, що поняття «проєктне навчання», «метод проєктів», «проєктна діяльність» взаємопов'язані, а метод проєктів і проєктна діяльність є компонентами проєктного навчання.

В цілому дослідники дотримуються точки зору, що поняття метод проєктів і проєктна діяльність збігаються, або вони складаються в близькому з'єднанні один з одним.

Тому я виходю з того, що розкривати суть проєктної діяльності школярів не можна без попереднього розгляду, можливо короткого і обмеженого, самих понять «проєкт», «метод проєктів».

В енциклопедичному словнику поняття «метод» визначається як спосіб досягнення будь-якої мети, вирішення конкретного завдання; сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння (пізнання) дійсності.

Найяскравіші методологічні аспекти проєктної діяльності в поглядах Д. Дьюї:

 важливо підпорядковувати зміст навчання, вирішення практичних проблем підготовки та інтересам дитини;

 здібності дитини закладаються природою, а школа повинна створювати умови для їх розкриття;

 головним є не кількісні характеристики знань, придбані учнями в школі, а вміння використовувати їх у конкретній ситуації;

 вирішення проблем вимагає поєднання розумової і фізичної праці, має розвиваючу і суспільну цінність.

Теоретично метод по Дж. Дьюї заснований на його педагогічних концепціях, в яких значний зміст надавався навчання через діяльність, це і було висловлено в назві методу - метод «вчення за допомогою діяння» [22, с.126].

У своїй роботі П. А. Маслов розуміє проєктну діяльність як взаємно когнітивну і креативну діяльність, орієнтовану на оволодіння учнями прийомами самостійного досягнення поставленої пізнавальної задачі, задоволення пізнавальних запитів, самореалізацію і розвиток особистісно значущих рис, придбаних в процесі виконання навчального проекту.

Дослідник М.М. Новікова , вивчивши роботи професора В. З. Юсупова зазначає, що в сучасній науці визначається, як мінімум п'ять істотних характеристик проєктної діяльності. Вона стверджує, що вчений зазначає наступні трактування:

- вид людської здатності, яка відрізняє його як соціальне істота від інших біологічних організмів;

- елемент будь-якої діяльності, роль якого визначається в створенні образу майбутнього результату;

- самостійний вид діяльності, який взаємопов'язаний з розробкою проєкту і способів його реалізації;

- особливий вид пізнання, заснованого на знанні, досвіді і інтуїції який дає уявлення про об'єкти, що мають можливість виникнути за умови реалізації проєктної ідеї;

- методологія діяльності, націленої на отримання об'єктивно або суб'єктивно нового результату

Я згодна з дослідниками в тому, що потрібно розглядати проєктну діяльність як діяльність в межах виконання проєкту, розраховану на самостійне виконання молодшими школярами сукупності дій за рішенням значущою для них проблеми, що завершуються творінням продукту при натхненній і спрямовується підтримки дорослого.

Також я згодна, що необхідно розглядати в нерозривному зв'язку проєктну діяльність учнів і метод проєктів, як технологію продуктивно пізнавальної діяльності, організуючу для учнів власний шлях до нових знань, а також переживання відкриття цих знань.

Проєктна діяльність базується на організації процесу навчання, має можливість варіюватися. В результаті проєктна діяльність найкращим чином може забезпечити виконання сучасних вимог до формування особистості учнів. При цьому враховуються їх індивідуальні потреби та можливості. Учні здійснюють і відпрацьовують не лише конкретні трудові дії, але, по суті, вирішують різні конструкторсько-технологічні та технічні завдання.

До завдань проєктної діяльності відносяться:

1. Навчання планування (дитина буде здатна визначити мету, прописати завдання, які будуть виконані для досягнення мети, зосередитися на поставленні мети і її досягнення протягом всього виконання проєкту).

2. Формування навичок пошуку та обробки отриманої інформації, матеріалів, правильного використання підібраного матеріалу.

3. Навчання учня розбирати, аналізувати свої дії, творчо і критично мислити.

4. Викладання навичок письмового звіту, навчити складати план роботи, презентувати якісно оброблену інформацію, дати уявлення про бібліографії.

5. Формувати позитивне ставлення до роботи

Багато сучасних учених беруть за основу класифікації типів проєктів Е.С. Полат. Відобразимо це в таблиці 1.

Таблиця 1.

Типи проєктів відповідно за домінуючою ознакою

Типологічний признак	Тип проектів	Коротка характеристика
За домінуючою діяльністю	Прикладні	Має на увазі грунтовно продуману модель діяльності. Включає проблему, актуальність дослідження, гіпотезу, мету, значимість для суспільства, засоби, способи, методи дослідження.

	Творчі	Даний тип не передбачає жорстко запланованої моделі, не опрацьований в деталях план. наявність креативного оформлення результатів обов'язково.
	Інформаційні (ознайомлювально зорієнтовані)	Проекти пов’язані зі збором інформації про певний об’єкт чи явище, аналізом та узагальненням фактів, ознайомленням з ними широкого загалу.
	Рольові	Передбачає розподіл ролей між усіма учасниками проекту герої літературних творів, придумані персонажі, які відображають суспільні і ділові взаємини.
	Дослідницько – пошукові.	Визначає заздалегідь результат діяльності, який буде соціально значущим для суспільства, і орієнтується на соціальні запити самих учасників проекту. обов'язкова наявність плану роботи, структури, моделі, які продумані.
За предметно – змістовним наповненням	Монопредметні	Провідна проблема проектів вирішується в межах одного навчального предмета, хоча для її розв’язання залучаються знання з інших галузей.
	Міжпредметні	Зміст проектів має інтегрований характер – він охоплює кілька навчальних предметів.
	Над предметні	Проекти інтегрують знання з різних галузей, у тому числі з тих, які не вивчаються в початковій школі.
За характером координації	з безпосередньою координацією	Впроваджуються на початковій стадії ознайомлення учнів з проектом діяльності ; у ході всього проекту вчитель планує діяльність учнів, організовує виховання дослідження, допомагає знаходити необхідну інформацію, вчить опрацьовувати її, стежить за дотриманням визначних термінів виховання проекту.
За характером координації	з прихованою координацією	Застосовується за умови наявності в учнів певного досвіду проектної діяльності; учитель виконує роль рівноправного учасника.
За характером контактів	Серед дітей однієї вікової групи	Найчастіше до складу учасників таких проектів входить учня одного класу.
За характером контактів	Серед дітей різновікової групи	Мають статус загально шкільних, районних, міських, регіональних або міжпредметних.
За кількістю учасників	Індивідуальні	Проект виконується одним учнем. Учитель допомагає скласти план діяльності, проводить індивідуальні консультації.
	Парні	Проект виконують двоє учнів. Вони складають спільний план дій; визначають форму представлення результату; добирають творчу назву свого проекту.
	Групові	Численність учасників визначається на етапі планування; вона залежить від загальної теми, провідної проблеми, а також від бажання учасників об’єднуватись за інтересами
За тривалістю	Короткотривалі	Від двох до шести годин (або уроків)
	Середньої тривалості	Від тижня до місяця
	Довготривалі	Від одного до кількох місяців

І.А. Колесникова і М.П. Горчакова-Сибірська [5, ст.52] до вищеперелічених класифікацій приєднують поділ проєктів по критерію «Ступінь новизни». Серед проєктів цього розділу визначаються: раціоналізаторські, винахідницькі, евристичні, новаторські (інноваційні) та інші проєкти.

Психологи радять залишити пріоритетними в початковій школі тільки групові проєкти. Тим більше, як пише вчений А. В. Петровський [3, ст.85], виконання спільної значущої діяльності створює довірчі взаємини, гарантує успіх співробітництва. В ході групової діяльності з'являються особливі явища міжособистісних відносин, які не можуть бути визначені при інших умовах, з'являється колективність як особлива якість розвитку групи. Тільки колектив створює ту залежність особистості від суспільства, при якій вона стає вільною.

Вчителю початкових класів, який займається проєктною діяльністю, слід чітко уявляти модель тих проєктів, які він буде створювати з учнями.

Специфічною особливістю проєктної діяльності є її активізуючий вплив на розвиток креативної спрямованості особистості і забезпечення творчого характеру освоєння дійсності.

П. А. Маслов стверджує, що проведені дослідження Н. В. Матяш, Н. В. [13 с.7] Семенової, В. Д. Симоненко і іншими, показують, що проєктна діяльність значно впливає на становлення особистості дитини, визначає особистісно-орієнтований підхід в освіті, забезпечує цілісність педагогічного процесу, формує потребу в знаннях і прагнення до самоосвіти, забезпечує рівень досить високих мотивів навчання. Також дослідники показують, що проєктна діяльність здійснюється в єдності різнобічного навчання і виховання учнів.

Я згодна також з важливим висновком дослідників А.Р. Камалева, Н.В. Шагіповой [28 с.45], що проєктна діяльність на основі однойменного методу вирішує ще одну актуальну проблему сучасної життя - спілкування і співпраці дитини зі своїми батьками і дорослими - за рахунок залучення дітей і дорослих в діяльність. Коли дитина цікавиться якоюсь проблемною ситуацією, то дорослому необхідно допомогти знайти потрібну інформацію або допомогти в створенні спільного продукту діяльності. Відповідно, відбувається комунікація, спілкування, чого в сучасному світі дуже не вистачає дітям. Час, проведений з дитиною за спільною справою, зближує, сприяє зміцненню взаємин між дітьми і батьками.

У новітній час проєктна діяльність в більшості своїй стала впроваджуватися на ступені початкової шкільної освіти як елемент освітнього процесу. За твердженням Н. В. Матяша це явище викликане потребою сучасного етапу розвитку суспільства і виробництва, певної необхідної реформи традиційної освітньої системи, яка виражається в значних спробах її вдосконалити [15 с.69].

Таким чином, можна розглядати «організацію проєктної діяльності» як процес конструювання діяльності учнів з розділених частин в якусь цілісну структуру, яка здатна забезпечити результат якомога кращого, можливо корисного продукту від розвитку цієї діяльності з урахуванням певних умов.

О. В. Ляпіна [10] стверджує, що при організації проєктної діяльності дітей молодшого шкільного віку необхідно мати творчий підхід і дитини, і вчителів, які є повноправними суб'єктами особистісно-орієнтованої діяльності.

Роблячи висновок з вище сказаного, можна вказати, наступне:

 в науковій літературі є чимало підходів до визначень «Метод проєктів», «організація проєктної діяльності»;

 проєктна діяльність є комплексним видом діяльності, що поєднує в собі багато форм її прояву (ігрову, пізнавальну, трудову, комунікативну, навчальну і т.д.);

 організація проєктної діяльності це складний процес, в якому виділяють три етапи: підготовчий (визначення проблеми, підбір теми, виділення його мети, завдань і передбачуваних результатів, план робіт); основний (угруповання отриманого матеріалу, оформлення проєкту); заключний (захист проєкту, рефлексія);

 проєкт в початковій школі обов'язково повинен будуватися на визначенні проблеми, значущої як для самої особистості, так і для суспільства, вона також повинна бути знайома молодшим школярам і важлива для них, обов'язково перебувати в області когнітивних інтересів і зоні найближчого розвитку дітей, забезпечувати мотивацію їх в роботі.

1 2 3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас