З кожним днем світ усе ближче до того, щоб повністю перейти від паперових грошей до електронних. Безготівково ми розраховуємося в магазинах, робимо покупки в Інтернеті, розплачуємося за комунальні послуги й робимо ще величезну кількість фінансових операцій. Тобто, вийшовши з дому, не маючи жодної готівкової гривні в гаманці, але маючи банківську картку, сьогодні можна вирішити масу завдань. Однак довгий час це не стосувалася оплати в транспорті, через що, хочеш не хочеш, а при собі потрібно мати готівку.
Але, якби справа стосувалася тільки зручності пасажирів або бажання України уславитися передовою державою й не відставати від країн, де е-квитки вже існують роками, то такого спритного розвитку це питання б не отримало. Безготівкова оплата проїзду вирішує дві важливі проблеми – дозволяє скоротити штат працівників міського транспорту за рахунок відмови від кондукторів (хоча багато які транспортні підприємства переводять своїх співробітників на інші посади) і заощадити кошти, а також дозволяє вести облік пасажиропотоку, збір статистичних даних з навантаження на різні маршрути в різний час дня і, звичайно ж, забезпечує потрапляння кожної оплаченої гривні в бюджет.
Цифрова оплата за проїзд – це ще один крок до формування європейської транспортної системи
Впевнений, автоматизована система дозволить маріупольцям отримати комфортну та швидку послугу. Крім того, це важливий елемент відкритості та прозорості міської економіки.
Грошові купюри давно стали анахронізмом, символом чогось реліктового. Сама система фінансових відносин та суть грошей давно вийшла за межі розуміння їх як паперових купюр
Ніхто у світі не може встояти перед зручністю безготівкових угод, які день у день рухають тектонічні плити платіжних процесів, змінюючи їх ландшафт до невпізнанності.
Паперові гроші з приголомшливою швидкістю втрачають свій сенс і цінність. У Китаї, наприклад, діставати з гаманця купюри або монети давно вже моветон – багато продавців відмовляються приймати їх, вимагаючи цифрової оплати.
На самому початку цифровізації коштів і платежів ми платили банківською карткою, і це виглядало круто. Потім ми почали платити через смартфон, і це було ще крутіше, потім почали здійснювати платежі через смарт-годинник та браслети. Здавалося б – куди вже крутіше та простіше? Але немає межі вдосконаленню платіжних технологій.
Далі ми розповімо про вісім країн, де швидкісна оплата за проїзд в громадському транспорті ніяк не стикається з паперовими грошима. Йтиметься про різні способи, які поки що не стали надбанням усіх і кожного пасажира у світі.
Китай – плати обличчям або цифровим юанем
Крім того, в Китаї можна платити і «по-старому» – QR-кодами. Платіжна система Alipay давно запустила мобільні платежі на основі QR-кодів у метро та автобусах десятків міст Китаю. Технологія дозволяє обробляти мобільний платіж за QR-кодом за 0,3 секунди без підключення до інтернету
Японія та розумні карти Suica та PASMO
Східнояпонська залізнична компанія Japan Railway (JR) полегшила життя не тільки пасажирам поїздів та електричок, а й користувачам японського метро з найактивнішим пасажиропотоком у світі. Спеціалісти компанії розробили карту, яка дозволяє пройти через турнікет за 0,2 секунди.
Іспанія та NTF-оплата в додатку
Користувачі громадського транспорту Мадрида можуть оплачувати поїздки в метро та автобусах завдяки NFC-технологіям.
Корейські платіжні брелоки та безконтактна оплата
Платіжні брелоки. Для оплати поїздок у громадському транспорті в Кореї вже давно існує єдина транспортна карта Т-money.
Отже, електронний квиток це крок у майбутнє та фундамент початку повномасштабної цифрової трансформації цієї галузі в Україні.