Ім'я файлу: Ocnovni_pon_-31 (1).pptx
Розширення: pptx
Розмір: 4001кб.
Дата: 30.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
23.12.20,ОіО-20,Корнілова Єлизавета.docx
Картка 1.docx
реферат ранокві вправи.docx
Бизнес.pptx
хронотипы Николай.docx
Тести пневмонии.docx
776983.ppt
7 лаба.docx
115306.ppt

РОЗДІЛ 5 АЛГОРИТМИ ТА ПРОГРАМИ

Історія мови Python


Мова програмування Python була створена в 1991 році голландцем Гвідо ван Россумом.

Своє ім'я – Python (Пайтон) – отримав від назви телесеріалу (“Monty Python”), а не плазуна.

Після того, як Россум розробив мову, він виклав її в Інтернет, де вже співтовариство програмістів приєдналося до її поліпшення. Python активно вдосконалюється і в даний час. З’являються його нові версії.

Офіційний сайт http://python.org.

Наразі існує дві версії Python: 2.х (застаріла) та 3.х (перспективна), які не сумісні між собою

Python – мова програмування високого рівня, яка підтримує об’єктно-орієнтований і процедурний методи програмування з інтерпретацією команд (інструкцій).

Мова Python підтримується всіма операційними системами і дозволяє розв’язувати складні математичні задачі, створювати графічні зображення, розробляти веб-сайти, працювати з реляційними базами даних.

Система програмування

Система програмування — це комплекс програмних засобів, до якого входять: текстовий редактор для введення й редагування програми, транслятор і налагоджувач та інші компоненти.


Надає користувачам інтегроване середовище розробки (ІСР; англ. IDE — Integrated Development Environment) із такими функціями, як підсвічування синтаксису та помилок, навігація серед проєктів і в коді програми, відображення файлової структури проєкту, швидкий перехід між файлами, класами, методами тощо.

Автозаповнення коду

Середовище виявляє потенційні помилки й проблеми і пропонує швидкі виправлення (quick-fixes) для них. Коли IСР знаходить невикористаний код, нескінченний цикл тощо, з’являється «лампочка» . Потім треба клацнути її або натиснути Alt+Enter, щоб застосувати виправлення. Отже, навіть перше знайомство дозволяє дійти висновку, що IСР робить розробку програмного коду більш продуктивною завдяки функціям автодоповнення й аналізу коду. Миттєве підсвічування помилок і швидкі виправлення допомагають ефективно редагувати код.
Алфавіт мови Python

У мові Python при створенні програм можуть використовуватися такі символи:
  • літери латинського алфавіту A..Z, a..z;
  • цифри 0..9;
  • знаки арифметичних операцій + – * / ;
  • спеціальні символи: \^ = < > ( ) . , : ; ‘ # _;
  • комбінації символів: <=, >=, <>, = =; !=,**;
  • службові слова, що мають фіксований для Python зміст, наприклад: and, elif, if, print, as, else, import тощо.

Величини

Величина — це окремий інформаційний об’єкт (число, символ,рядок тощо), який характеризується типом і значенням, розміром пам’яті, потрібної для зберігання, назвою (ідентифікатором). Кожна величина належить до певного типу даних.
Основні характеристики величин

1)Назва (ідентифікатор)

2)вид

3)тип

4)значення

константа

змінна

числа

рядки

цілі

дійсні

з фіксованою крапкою

з плаваючою крапкою

1) Ідентифікатор


Ідентифікатори Python - це імена, що визначаються користувачем, для представлення змінної, функції або будь-якого іншого об'єкта.

Існують певні правила, яким потрібно слідувати при ідентифікації(назві) змінних:
  • Першим символом імені має бути літера чи знак нижнього підкреслювання '_'.
  • Решта імені може складатися з літер, чисел або знаків нижнього підкреслювання. Не можна використовувати спеціальні символи, такі, як /, # або @.
  • Не можна використовувати пробіли, замість пробілу можна застосувати нижнє підкреслення.
  • Імена змінних чутливі до регістру символів. Наприклад, myname і myName – це різні змінні.
  • Не можна називати змінні іменами команд, наприклад, print.

    • Приклад правильних ідентифікаторів : i, __my_name, name_23, a1, b2.

    Приклад неправильних ідентифікаторів: 2things, this is spaced out, my-name.

2) Вид величин


Вид величини визначає спосіб використання величини в програмі.

Величина може бути константою (тобто постійною) або змінною.

Константи — це величини, значення яких не можуть змінюватися в ході виконання програми.

Прикладом константи може бути число (5, 1.23) або рядок: "Це текст!".

Змінні —величини, значення яких можуть змінюватися в ході виконання програми.

Змінна – це просто іменована частина пам’яті твого комп’ютера, де ти тримаєш певну інформацію.

На відміну від констант, потрібен якийсь спосіб для отримання доступу до змінних, і саме тому змінним дають імена/назви (ідентифікатори).

3) Тип величин


Змінні зручно представити у вигляді комірок пам'яті комп'ютера, на які навішені ярлики з їх іменами.

Для різних величин створюються «скриньки» різного розміру, який залежить від типу величини.

Тип величин –визначається обсягом пам’яті, необхідним для її збереження, множиною припустимих значень величини, та операціями, які можна над нею виконувати.

3) Тип величин


Основними типами величин є числа і рядки.

В Python є два типи числових даних: цілі числа (int), тобто числа без дробової частини, і дійсні (float) – дробові числа з десятковою крапкою.

3) Тип величин


Цілі числа (int) потрібні для рахунку (перший, другий, третій…). Кількість учнів у класі, вік людини, кількість предметів ми зазвичай указуємо за допомогою цілих чисел.

Дійсні числа (float)потрібні, коли ми хочемо указати частину чого-небудь, наприклад, 3.5 м, 1.25 грн. Вони можуть записуватись у двох формах.

У формі з фіксованою крапкою ціла та дробова частини відділяються крапкою. Наприклад, –37.512.

Форма з плаваючою крапкою має вигляд , де m – основа числа (з відрізка (–10,10)), а р – показник степеню 10.

Наприклад

–37.512 має вигляд –3.7512е1;

23670.162 має вигляд 2.3670162е4;

0.012 має вигляд 1.2е2;

1.234 має вигляд 1.234е0.

Рядок (str)– це взята в одинарні лапки послідовність будь-яких символів – цифр, літер, розділових знаків.

Наприклад

‘Урок’, ‘Перерва 15 хвилин’, ‘Бажаю канікули!’

 

3) Тип величин


Приклад.

Щоб дізнатися тип величини, можна у вікні консолі виконати команду type.

Дізнаємось тип величин

а=24,

b=3.14,

c=’a book’

Коментарі в програмі


Коментар — це текст, призначений для читання людиною, а не комп’ютером.

Коментар – це підказка для нас, яку дію виконує програма.

Вставляючи коментарі в текст програми, ми спрощуємо собі та іншим її читання і розуміння. Щоб комп’ютер відрізнив команди від коментарів, у мові Python перед текстом коментаря ставиться знак ’#’.

Редактор IDLE виділяє коментарі червоним кольором, нагадуючи про те, що Python проігнорує ці фрагменти коду.

Приклад .

Коментар пояснює призначення наступної команди:

# Запит імені користувача

s = input(‘Як тебе звати? ‘)

Опрацювання даних числових типів

Всі вирази записують в один рядок, а порядок дій, зокрема для дробів, позначають за допомогою дужок.

Математичні оператори Python -математичні символи, такі наприклад, як + (плюс) і –(мінус), які оперують (або виконують обчислення) числами у виразі.

  • виклики стандартних функцій
    • abs(n) модуль цілого числа n,
    • math.fabs(x) модуль дійсного числа x,
    • math.sqrt(x) квадратний корінь із дійсного числа x,
    • math.pow(x,y) обчислює x у степені y,
    • math.sin(x) знаходить sinx, де х, виражений в радіанах,
    • math.cos(x) знаходить cosx, де х, виражений в радіанах,
    • math.tan(x) знаходить tgx, де х, виражений в радіанах,
  • круглі дужки, щоб змінити порядок дій.

Для цих функцій необхідно підключити додаткову математичну бібліотеку (модуль).

Зробити це можна додавши на початку програми рядок import math

Детальний опис функцій, які містить цей модуль, можна знайти на

офіційному сайті з документацією Python

Опрацювання даних числових типів

Подумайте, яка різниця буде у записі між двома запропонованими функціями

Завдання

Встановіть середовище програмування та виконайте тренувальну вправу.

Надсилати завдання не потрібно, але під час синхронного уроку, можу попросити продемонструвати виконання.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас