Веб-сайт: визначенняпоняття та можливостіправової охорони

АВТОРСЬКЕ ПРАВО
ВЕБ-САЙТ: ВИЗНАЧЕННЯ
ПОНЯТТЯ ТА МОЖЛИВОСТІ
ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ
З ПОЗИЦІЇ АВТОРСЬКОГО
ПРАВА
Загальновідомо, що доступ до ін- формації в мережі Інтернет здій- снюється переважно через різнома- нітні сайти (веб-сайти). На веб-сайтах розміщуються різноманітні об’єкти права інтелектуальної власності,
особливо авторського права. Пропоно- вана стаття є спробою узагальнення наявних у законодавстві та доктрині
підходів до визначення правової при- роди веб-сайту.
Перш ніж перейти до аналізу ви- значень у нормативно-правових актах,
звернімося до довідково-енциклопе- дичної та спеціальної літератури.
Великий тлумачний словник укра-
їнської мови подає таке визначення:
сайт — сторінка для викладення ін- формації зі своєю адресою в Інтернеті
[1, 1291]. Веб-сайт — сукупність веб- сторінок, доступних у мережі Інтер- нет, які об’єднані як за змістом, так і
навігаційно; сукупність електронних документів (файлів) приватної особи чи організації в комп’ютерній мережі,
що об’єднані однією адресою (домен- ним ім’ям або ІР-адресою) [2].
М. Гура пропонує визначення цього терміна як відокремленого, логічно за- вершеного елемента мережі Інтернет,
створеного на основі технології гіперпо- силань, який розташований на сервері
(host), має унікальну адресу (url), за якою до нього може отримати доступ будь-який користувач мережі Інтернет,
та у своїй основі містить інтернет-сторін- ки, які мають графічний вигляд і мо- жуть бути переглянуті за допомогою спеціальних комп’ютерних програм
(браузерів) [3]. Схожим є трактування цього поняття В. Наумовим, який ви- значає сайт як системно впорядковану сукупність веб-сторінок, що об’єднані гі- перпосиланнями, при цьому кожна веб- сторінка сайту має свою унікальну адре- су в мережі Інтернет і є своєрідною про- грамою, написаною за допомогою команд мови НТМL, що покликана ке- рувати відображеним сторінки при до- ступі до неї користувача [4].
Щодо веб-сайтів виокремлюють три основні погляди.
1. Web-сайт є програмою для ЕОМ,
тобто об’єктивною формою пред- ставлення сукупності даних і ко- манд, призначених для функціо- нування електронних обчислю- вальних машин (ЕОМ) та інших комп’ютерних пристроїв з метою отримання певного результату;
Мацкевич Ольга,
старший науковий співробітник НДІ інтелектуальної
власності НАПрН України
Стаття присвячена аналізу визначень поняття веб-сайт, є спробою узагальнення наявних у законодавстві та доктрині підходів до визначення правової природи веб- сайту. Аналізуються можливості охорони веб-сайту як об’єкта авторського права.
Додатково наводяться приклади судових справ щодо веб-сайту та його контенту.
Ключові слова: веб-сайт, авторське право, об’єкт авторського права, контент
ISSN 2308-0361
Теорія і практика інтелектуальної власності 6/2017 32
Копия 0617:IV_0309.qxd
23.04.2018 11:55
Страница 32

О. Мацкевич
АВТОРСЬКЕ ПРАВО
33
Теорія і практика інтелектуальної власності 6/2017 2. Web-сайт — база даних, тобто об’єк- тивна форма представлення й орга- нізації сукупності даних (наприк- лад статей, розрахунків), система- тизованих таким чином, щоб ці дані
могли бути знайдені та оброблені
за допомогою ЕОМ;
3. Web-сайт — особливий, ні нащо не схожий вид інформації чи комп- лексний об’єкт, який складається з інформації різних видів [5, 30].
За визначенням, запропонованим російським правознавцем П. Бабари- кіним, сайт (мережі) Інтернет — таке,
що знаходиться у власності певної фі- зичної або юридичної особи, або спіль- ній власності декількох осіб, доступне за допомогою технологій Інтернет,
джерело цифрового твору або елек- тронного документа та наступних,
пов’язаних з ним, цифрових творів чи електронних документів [5, 64]. Автор статті підтримує думку, що веб-сайт може бути твором.
У літературі [6, 335; 7; 8] думки щодо належності веб-сайту до катего- рії мультимедійних творів висловлю- валися неодноразово. Так, угорські
дослідники зазначають, що веб-сайти
є інтерактивними онлайновими муль- тимедійними творами. Веб-сайт — зі- брання веб-сторінок, зображень, відео чи інших цифрових об’єктів, які розмі- щуються на одному чи більше веб-сер- верах, зазвичай доступних через Ін- тернет. Веб-сторінка — документ, ти- пово написаний у html, який майже завжди доступний за допомогою http- протоколу, що передає інформацію з веб-серверу до монітора в браузері ко- ристувача [7, 138]. О. Моргунова,
О. Рузакова зазначають, що «донині
не визначена правова природа сайту й інших мультимедійних творів… але для їхнього створення необхідний творчий підхід та його вираження в об’єктивній формі». Автори дотри- муються думки про те, що і твори, які
використовуються на веб-сайті, і влас- не веб-сайт можуть бути мультимедій- ним твором [8, 46].
Також у сучасній літературі [8, 46; 9,
55] сайти відносять до складених тво- рів. Але є й і інші підходи. Наприклад,
О. Котенко вважає мультимедійні про- дукти — складними творами та зарахо- вує до них комп’ютерні ігри, віртуальні
бібліотеки, інтернет-сайти [10]. С. Суда- риков виокремлює такий вид творів, як мережний (або інтернетівський) твір —
сукупність «домашніх сторінок», які
пов’язані між собою системою гіпер- текстових зв’язків. Кожна сторінка є
частиною складеного твору, при цьому вона може містити будь-які об’єкти ав- торського права та суміжних прав, а також будь-які дані й інформацію як таку. Система гіпертекстових зв’язків утворює одну з форм взаємозв’язку окремих записів бази даних. Ось чому мережні твори дуже близькі до баз даних. Вони є по суті видом мультиме- дійних творів, що є доступним користу- вачеві лише в режимі реального часу
(он лайн) [11, 241]. Вбачається, що вио- кремлення такого поняття, як «мереж- ний твір» є зайвим, адже такі твори за суттю є різновидом мультимедійних творів. Але, як видно з наведеного,
будь-якому випадку в науковій літера- турі сайт переважно вважається тво- ром. Та чи погодився з таким підходом законодавець?
Досить довго єдиним вітчизняним нормативно-правовим актом, де місти- лося визначення веб-сайту був Наказ
Держкомінформу України, Держ- комзв’язку та інформатизації [12], де веб-сайт визначається як сукупність програмних і апаратних засобів з уні- кальною адресою в мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами,
що перебувають у розпорядженні пев- ного суб’єкта та забезпечують доступ юридичних і фізичних осіб до цих ін- формаційних ресурсів та інші інформа- ційні послуги через мережу Інтернет.
Таке формулювання обмежене на- данням інформаційних послуг, існує
безліч ресурсів, створених з метою на- дання комерційних послуг або спілку- вання.
Копия 0617:IV_0309.qxd
23.04.2018 11:55
Страница 33

АВТОРСЬКЕ ПРАВО
О. Мацкевич
Теорія і практика інтелектуальної власності 6/2017 34
У Проекті Закону [13] пропонувало- ся визначати веб-сайт як сукупність даних, доступ до яких здійснюється через адресу Інтернету, об’єднаних за навігацією. Таке визначення було не- вдалим, оскільки не містило вказівки на особливі відмінні риси веб-сайту та не давало можливості відокремити веб- сайт від інших об’єктів правового регу- лювання. Наприклад, під «сукупністю об’єднаних за навігацією даних» можна розуміти такий об’єкт авторського права, як база даних. Це ж зауваження викликає визначення поняття й у чин- ному Законі України «Про авторське право і суміжні права»: веб-сайт — су- купність даних, електронної (цифрової)
інформації, інших об’єктів авторського права й (або) суміжних прав тощо,
пов’язаних між собою та і структурова- них у межах адреси веб-сайту й/або облікового запису власника цього веб- сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і/чи числової
адреси за інтернет-протоколом (ст. 1
Закону України «Про авторське право
і суміжні права»).
Дещо інакше підходить до визна- чення правової природи веб-сайту Дер- жавний комітет з телебачення і радіо- мовлення [14], відповідно до позиції
якого веб-сайт належить до складених творів і поєднує декілька об’єктів авто- рського права й/або суміжних прав:
•комп’ютерну програму (написану на HTML-коді);
•статті, інтерв’ю, фотографії,
аудіофайли, рекламну інформа- цію та інше інформаційне напов- нення сторінок веб-сайту, худож- нє оформлення (дизайн).
Тобто будь-який сайт можна розгля- дати як поєднання технічної (програм- но-апаратної) бази та матеріалів, які
розміщені на ньому.
У зв’язку з цим залишається відкри- тим питання: що буде об’єктом правової
охорони — база чи матеріали (твори)?
Адже потрібно зважати на те, що сайт може бути створений і функціонувати на готовому шаблоні, а його наповнення бути унікальним. Особливим також може бути й дизайн сайту, який містить стандартні, автоматично згенеровані,
матеріали. У випадку ж інтернет-ЗМІ
цінність може становити як зовнішня оболонка (популярна назва, пізнава- ний інтерфейс), так й інформація, що міститься на ресурсі — його вміст. А, як зазначає М. Лукіна, згідно з новим ста- ном медіаекономіки саме вміст є основ- ним продуктом ЗМІ, який виробляєть- ся для подальшої реалізації на ринку товарів [15, 22].
Як зазначає Р. Денисова, зміст сайту становлять літературні, музичні,
фотографічні твори, звуко- та відеоза- писи, дизайн сторінок, які є окремими об’єктами авторського права, а система навігації веб-сайту кожного разу є ори- гінальною [16].
О. Калмиков та Л. Коханова зазна- чають, що контент — це весь вміст кон- кретного сайту, що сприймається пере- січним відвідувачем. Це не тільки текс- ти, але й усе інформативне наповнення сайту: картинки, фотографії, програми,
скрипти, музика, візуалізована струк- тура сайту. Контентом є все те, що має
сприйматись як фігура, а оформлен- ням є все те, що сприймається відвіду- вачем як фон [17].
Однак сучасні тлумачні словники української мови не містять визначен- ня цього терміна. У двомовних слов- никах «контент» (content) переклада-
ється як:
1) вміст (сумки, кишені);
2) зміст (книги, листа) [18].
Окреме визначення міститься у
Словнику термінів інформаційного права: контент — це інформаційні ре- сурси (зміст, інформаційне наповнення,
змістовна інформація) веб-вузла [19,
93]. У англомовних тлумачних словни- ках контент визначається як ідеї, що мі- стяться в літературному творі, промові
чи фільмі; або як будь-який матеріал такий як письмо, зображення чи музи- ка, що з’являються на веб-сайті або на
Копия 0617:IV_0309.qxd
23.04.2018 11:55
Страница 34

АВТОРСЬКЕ ПРАВО
О. Мацкевич
35
Теорія і практика інтелектуальної власності 6/2017
CD-диску [20; 21]. В останньому визна- ченні отримуємо підтвердження того,
що контент можна розглядати як пев- ний наявний матеріал, а не просто ідею чи задум, тобто те, що має об’єктивну форму вираження.
Проте, як відомо, у сучасному авто- рському праві ні зміст, ні вміст, ані на- повнення не охороняються як такі. До того ж, ці поняття не є тотожними по- няттю контенту. Наприклад, для ство- рення контенту творча складова не є по- трібною, адже наповнення контентом може відбуватися автоматично. Загалом же контентом називають як усю сукуп- ність матеріалів певного сайту, так і
один окремий матеріал.
Необхідність розгляду (принаймні
на науковому правознавчому рівні) по- няття «контент» зумовлена тим, що нині при захисті прав на сайт (його складові) захищають кожен твір окре- мо, що, звісно, потребує суттєвих ви- трат часу та коштів.
Отож варто з’ясувати, чи є контент складеним твором? Судова практика деяких зарубіжних країн доводить, що контент може розглядатись як складе- ний твір. Контент сайту «... складається зі спеціально підібраних і розташова- них певним чином матеріалів (текстів,
малюнків, фотографій, креслень, аудіо- візуальних творів тощо), які можуть бути використані за допомогою комп’ютерної програми (комп’ютерного коду), що є елементом сайту» [22].
Отож від трактування поняття «кон- тент сайту» залежить спосіб його захи- сту. Перший — це визнання контенту сайту складеним твором. Другий — це доведення прав на кожний спірний твір (текст, зображення тощо). Очевид- но, кожен зі способів має певні перева- ги та недоліки. Як показує практика, в обох випадках можна зіткнутися із серйозними складнощами. Перший спосіб, коли весь контент розглядаєть- ся як єдиний складений твір, начебто простіший. У складеному творі важли- ва наявність творчості при доборі та розташуванні матеріалів, які окремо можуть бути неоригінальними (ст. 1260
ЦК РФ). Але в цьому випадку дове- деться зіставляти вже весь контент
(його зміст і структуру), а не окремі
елементи сайту. Адже треті особи мають право використовувати той же самий контент, творчо розташувавши його по-іншому. Порушення буде лише у разі копіювання істотної частини по- чаткового складеного твору. Відповід- но, й компенсацію можна вимагати лише за порушення в цілому, звичай- но, з поправкою на його масштаб [22]. У
другому випадку досить показати не- правомірне запозичення лише деяких елементів контенту, вимагаючи за кожне порушення окремої компенсації.
При цьому треба бути готовим довести творчий і оригінальний характер всіх спірних елементів, а також надати підтвердження, що виключні права на кожен з них належать заявникові.
Отже, у випадку визнання контенту складеним твором, охороні підлягатиме лише оригінальне розташування (наві- гація) сайту, водночас поняття «кон- тент» більше відповідає саме змістово- му наповненню сайту. На думку автора,
контент — не є складеним твором як таким. Йому можуть бути притаманні
риси складеного твору (зібрання мате- ріалів, творів, розташовані певним чином), проте це радше твори у збірни- ку. Палітурка, художнє оформлення,
розташування таких творів можуть змі- нюватися, та не обов’язково є таким, що отримує правову охорону.
Цілком імовірною може виявитися ситуація, коли однаковий (або майже однаковий контент) може використову- ватися різними сайтами обґрунтовано та правомірно (особливо у випадку зі
ЗМІ). Через це охороні має підлягати як контент (якщо це твори, що розмі- щені на сайті), його презентація (ди- зайн, «конструкція» сайту), так і його основа (комп’ютерна програма). Керую- чись такою логікою, суд першої інстан- ції Мадриду, зокрема, роз’яснив, що веб-сторінки можуть отримувати охоро- ну, передбачену Законом Іспанії про
Копия 0617:IV_0309.qxd
23.04.2018 11:55
Страница 35

Список використаних джерел / List of references
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) /
уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. К.; Ірпінь: Перун, 2005. 1728 с.
Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (z dod. i dopov.) / uklad. i
holov. red. V. T. Busel. K.; Irpin: Perun, 2005. 1728 s.
2. Веб-сайт. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/веб-сайт.
Veb-sait. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/veb-sait.
3. Гура М. В. Цивільно-правова охорона Інтернет-сайту в Україні: дис... канд.
юрид. наук: 12.00.03. К., 2006. Hura M. V. Tsyvilno-pravova okhorona Internet-
saitu v Ukraini: dys... kand. yuryd. nauk: 12.00.03. K., 2006.
4. Наумов В. Б. Право и Интернет: Очерки теории и практики. М.: Универси-
тет, 2002. 432 с.: ил. Naumov V. B. Pravo i Internet: Ocherki teorii i praktiki.
M.: Universitet, 2002. 432 s.: il.
5. Бабарыкин П. В. Гражданско-правовое регулирование создания и использо-
вания сайтов сети Интернет: дис… канд. юрид. Наук. СПб, 2005.
Babarykin P. V. Grazhdansko-pravovoe regulirovanie sozdanyia i ispolzovania
saitov seti Internet : dis… kand. iurid. nauk. SPb, 2005.
6. Право інтелектуальної власності: навч. посібн. / Еннан Р. Є., Кулініч О. О.,
Мазуренко С. В., Менсо І. В., Романадзе Л. Д. К.:Алерта, 2016. 492 с.
Pravo intelektualnoi vlasnosti: navch. posibn. / Ennan R. Ye., Kulinich O. O.,
Mazurenko S. V., Menso I. V., Romanadze L. D. K.:Alerta, 2016. 492 s.
7. Ratai B., Homoki P., Polyk G. Cyber Law in Hungary. Kluwer Law International,
2010. 294 p.
8. Моргунова Е. А., Рузакова О. А. Авторское право: комментарии законода-
тельства, образцы документов, вопросы и ответы. М. : Экзамен, Право и
авторське право. У процесі розгляду було доведено, що позивач сам частко- во скопіював контент з іншої веб-сто- рінки. Хоча позивач стверджував, що не весь скопійований контент був ори- гінальним: схожість з’явилася через те,
що контент базувався на однакових джерелах інформації. Суд відхилив цей аргумент і згодом припустив, що дизайн та презентація контенту ство- рює різницю між двома веб-сторінками.
Тому Суд дійшов висновку, що дизайн та презентація контенту є підставою віднести веб-сайт до об’єктів авторсько- го права [23, 106], тому це дає нам під- стави для пропозиції доповнить Закон
України «Про авторське право і суміж- ні права» таким об’єктом авторського права, як веб-сайт.
Підсумовуючи викладане вище,
можна дійти висновку, що сайт одно- часно є і комп’ютерною програмою, і су- купністю дизайну (графічного оформ- лення сторінки) та розміщеного на ньому матеріалу — контенту. Тож права інтелектуальної власності поши- рюватимуться не лише на змістове на- повнення, але й на графічну та зобра- жувальну форми сторінок й комп’ютер- ну програму. Саме тому закріплення в законодавстві сайту як цілісного об’єк- та авторського права є важливим за- вданням.
АВТОРСЬКЕ ПРАВО
О. Мацкевич
Теорія і практика інтелектуальної власності 6/2017 36
Копия 0617:IV_0309.qxd
23.04.2018 11:55
Страница 36

О. Мацкевич
Теорія і практика інтелектуальної власності 6/2017 37
АВТОРСЬКЕ ПРАВО
закон, 2004. Morgunova E. A., Ruzakova O.A. Avtorskoe pravo: кommentarii za-
konodatelstva, obraztsy dokumentov, voprosy i otvety. M. : Ekzamen, Pravo i
zakon, 2004.
9. Пастухов О. М. Авторське право у сфері функціонування всесвітньої інфор-
маційної мережі Інтернет: дис… канд. юрид. наук : спец. 12.00.03. К, НПУ
ім. Драгоманова, 2002. 174 с. Pastukhov O. M. Avtorske pravo u sferi funkt-
sionuvannia vsesvitnoi informatsiinoi merezhi Internet: dys… kand. yuryd. nauk :
spets. 12.00.03. K, NPU im. Drahomanova, 2002. 174 s.
10.Котенко Е. С. Мультимедийный продукт как объект авторских прав:
дисс… канд. юрид. наук. : 12.00.03. М., 2012. Kotenko E. S. Multimediynyi pro-
dukt kak ob’ekt avtorskikh prav: diss… kand. yurid. nauk. : 12.00.03. M., 2012.
11.Судариков С. А. Основы авторского права /М.: Проспект, 2010.
Sudarikov S. A. Osnovy avtorskogo prava / М.: Prospekt, 2010.
12 Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного за-
безпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядку функ-
ціонування веб-сайтів органів виконавчої влади: наказ Державного коміте-
ту інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України та
Державного комітету зв’язку та інформатизації України URL:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1021-02&new=1.
Pro zatverdzhennia Poriadku informatsiinoho napovnennia ta tekhnichnoho
zabezpechennia Yedynoho veb-portalu orhaniv vykonavchoi vlady ta Poriadku
funktsionuvannia veb-saitiv orhaniv vykonavchoi vlady: nakaz Derzhavnoho
komitetu informatsiinoi polityky, telebachennia ta radiomovlennia Ukrainy ta
Derzhavnoho komitetu zviazku ta informatyzatsii Ukrainy URL:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1021-02&new=1.
13. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту ав-
торського права і суміжних прав у мережі Інтернет: Проект Закону Украї-
ни. № 3353 від 23.10.2015 р.
URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=56869
Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo zakhystu
avtorskoho prava i sumizhnykh prav u merezhi Internet: Proekt Zakonu Ukrainy.
№ 3353 vid 23.10.2015 r.
URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=56869.
14.Рекомендації Державного комітету з телебачення і радіомовлення щодо
охорони та захисту авторського права у сфері діяльності засобів масової ін-
формації. URL: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id
=76447&cat_id=76446.
Rekomendatsii Derzhavnoho komitetu z telebachennia i radiomovlennia shchodo
okhorony ta zakhystu avtorskoho prava u sferi diialnosti zasobiv masovoi infor-
matsii. URL: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=
76447&cat_id=76446.
15.Интернет-СМИ: теория и практика: учеб. пособие для студентов вузов /
под ред. М. М. Лукиной. М.: Аспект Пресс, 2010. 348 с. Internet-SMI: Teoryia i
praktika: ucheb. posobie dlia studentov vuzov / pod red. M. M. Lukynoi. M.: As-
pekt Press, 2010. 348 s.
16.Цивільний кодекс України: наук.-практ. коментар. Т. 6: Право інтелекту-
альної власності / за ред. проф. І. В. Спасибо-Фатєєвої. Х.: ФОП Лисяк Л. С.
С. 113. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy: nauk.-prakt. komentar. T. 6: Pravo intelektual-
noi vlasnosti / za red. prof. I. V. Spasybo-Fatieievoi. Kh. : FO-P Lysiak L. S. S. 113.
Копия 0617:IV_0309.qxd
23.04.2018 11:55
Страница 37

17.Калмыков А., Коханова Л. Интернет-журналистика. М.: ЮНИТИ-ДАНА,
2005.
Kalmыkov A., Kokhanova L. Internet-zhurnalystyka. M.: IuNITI-DANA, 2005.
18.Контент—Content. URL: http://www.lingvo.ua/uk/Translate/en-uk/content.
Kontent—Content. URL: http://www.lingvo.ua/uk/Translate/en-uk/content.
19.Словник термінів інформаційного права / упоряд. А. І. Марущак ; [заг. ред.
М. Я. Швеця]. К.: КНТ, 2008. 184 с. Slovnyk terminiv informatsiinoho prava /
uporiad. A. I. Marushchak ; [zah. red. M. Ya. Shvetsia]. K.: KNT, 2008. 184 s.
20.The Cambridge Dictionary.
URL: http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/content_1?q=content.
21.The Merriam Webster Dictionary.
URL: http://www.merriam-webster.com/dictionary/content.
22.Контент веб-сайта может охраняться как составное произведение.
URL: http://lexdigital.ru/2013/087. Kontent veb-saita mozhet okhraniatsia kak
sostavnoe proizvedenie. URL: http://lexdigital.ru/2013/087.
23.Otaola Zamora J. de., Letai Weissenberg P. Cyber Law in Spain. Kluwer Law In-
ternational, 2011. 264 р.
Надійшла до редакції 04.12.2017 р.
Мацкевич О. Веб-сайт: определение понятия и возможности правовой
охраны с позиции авторского права. Статья посвящена анализу определений понятия веб-сайт, является попыткой обобщения имеющихся в законодательстве и доктрине подходов к определению правовой природы веб-сайта. Анализируются возможности охраны веб-сайта как объекта авторского права. Дополнительно приводятся примеры судебных дел по веб-сайта и его контента.
Ключевые слова: сайт, авторское право, объект авторского права, контент
Matskevych O. Website: the definition and the ways of possible protection
by copyright law. The article is devoted to the analysis of website definitions, an at- tempt to generalize existing approaches in the law and doctrine to the definition of the legal nature of the website. Аnalyze the possibilities of protecting the website as an object of copyright. In addition, examples of litigation concerning the website and its content are provided.
Keywords: website, copyright, copyright object, content
О. Мацкевич
АВТОРСЬКЕ ПРАВО
Теорія і практика інтелектуальної власності 6/2017 38
Копия 0617:IV_0309.qxd
23.04.2018 11:55
Страница 38