Ім'я файлу: Реуцький_Психотерапевтична метафора_Рiвне_19.10.2008.doc
Розширення: doc
Розмір: 64кб.
Дата: 17.04.2020
скачати

УДК 159.83 Реуцький М.В.
ПсихотерапевтИЧНА метафора У СУЧАСНОМУ КІНЕМАТОГРАФІ (З ДОСВІДУ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ «ПСИХОДРАМАТИЧНИЙ КІНОСЕМІНАР»).
У статті розглядаються актуальні питання підготовки фахівців-психологів у галузі консультативної роботи, психокорекції та психотерапевтичної допомоги особистості. Найбільшу увагу приділено значенню особистих переживань та індивідуальних психологічних проблем консультанта-психолога для успішності процесу надання професійної психологічної допомоги особистості; використанню засобів арт-терапії для досягнення цього ефекту.

Ключові слова: психотерапевтична метафора, психологічна допомога, психологічне консультування, психокорекція, психотерапія, арт-терапія, психодрама, емоційний резонанс, емпатія, супервізія.

Постановка проблеми: велике значення у підготовці фахівця-психолога мають дисципліни, які спрямовані на вироблення навичок надання професійної психологічної допомоги особистості – основи психологічного консультування, основи психокорекції, основи психотерапії та ін. На жаль, навіть за умов якісного викладання та ефективного засвоєння знань студентами, ми не можемо з упевненістю вести мову про вироблення фахових навичок з консультування або психотерапевтичної допомоги – проблема полягає у психоемоційній неготовністі консультанта до професійної діяльності через відсутність достатнього практичного досвіду та невідпрацьованість у ході індивідуальної чи групової психотерапії власних психологічних проблем та невротичних реакцій. Відповідно, з метою досягнення бажаного ефекту вже не перший рік у циклі підготовки студентів-психологів використовується навчальна програма з елементами метафоро- та арт-терапії «Психодраматичний кіносемінар».

Тривалість реалізації навчального курсу – 5-6 місяців. Планом семінару передбачено 23 заняття, періодичністю не менш одного разу на тиждень. Форма роботи – групи зустрічей. Кількість учасників – від 10 осіб. Тривалість одного заняття (сесії) – 4 академічні години. У ході заняття учасники переглядають художній фільм, далі у формі психотерапевтичної групи клієнт-центрованого напряму відбувається рефлексія учасниками групи своїх переживань з приводу побаченого і вербалізація почуттєвого досвіду переживання, на завершення ведучий дає розгорнений коментар щодо особливостей поведінки головних героїв: психологічних проблем, які спостерігаються у ході їх міжособистісного, професійного або сімейного спілкування; наслідки психологічної або психосексуальної травматизації, що виявляються в їх взаєминах з оточуючими та ставленні до себе.

Завершальний професійний коментар дає фахівець одного з представлених в регіоні практичних підходів сучасної психотерапії та психокорекції, а саме: індивідуальний і груповий психоаналіз, клієнт-центрована психотерапія, піскова юнгіанька психотерапія, ериксоніанский гіпноз, системна сімейна, позитивна і тілесно-орієнтована психотерапія, гештальттерапія, психодрама. Також у роботі окремих сесій кіносемінару беруть участь лікарі-невропатологи, психотерапевти та психіатри.

Тематично кіносемінар розподілено на чотири змістові блоки:

І. АНАЛІТИЧНИЙ ЦИКЛ

  1. «Сабіна» ( Драма. Германія, Італія, Франція, 2003 рік., режисер – Роберто Фаенца) - проблема етики взаємин консультанта і клієнта (еротичне перенесення, механізми психологічного захисту особистості); глибина «проникнення» психолога в життя людини, вплив на саморозвиток особистості клієнта; метод вільних асоціацій З. Фрейда; аналітична психологія К.Г. Юнга – архетипічні мотиви та образи; психологічна допомога дітям на фоні посттравматичного стресового розладу; залежність від інтимних стосунків та сексуальне маніпулювання. Коментує юнгіанський пісковий психотерапевт.

  2. «Ванільне небо» ( Драма. США, 2001 рік – режисер Камерон Кроу) – пошук сенсу життя; страх встановлення довготривалих інтимно-міжособистісних відносин та прийняття відповідальності за них; мінімальна мозкова дисфункція; змінені стани свідомості; конфлікт між частинами особистості (Id, Ego, Super-Ego). Коментує психотерапевт аналітичного напряму.

  3. «Колір ночі» ( Трилер. Детектив. США, 1994 рік – режисер Річард Раш) - проблема взаємин клієнта і консультанта; сексуальна маніпуляція, поведінка психолога з психотиком і виділення його в психотерапевтичній групі, професійна безпека психолога, супервізування роботи фахівця; емоційно-психологічне вигоряння фахівця; професійна деформація психотерапевта; явище сенсорної депривації як наслідок психотравми; психосексуальна травматизація як чинник розвитку шизофренічного розладу, «роздвоєння» особистості. Коментують лікар-психіатр та груповий аналітичний психотерапевт.

  4. «Вбити Фрейда» (Детектив. Іспанія, 2004 рік – режисер Хоакін Орістрель) – ятрогенія у професійній діяльності фахівця; феномен «втечі від професії», як прояв професійного страху у професійного психотерапевта; вивільнення підсвідомого матеріалу у свідому діяльність внаслідок непрофесійного використання психоаналізу; несприйняття та заперечення власної сексуальності через соціальні та культуральні чинники. Коментує психотерапевт аналітичного спрямування.

  5. «Управління гнівом» ( Комедія. США, 2003 рік – режисер Пітер Сігал) - поняття інтровертованої агресії як наслідок психологічної травми в ранньому віці; відпрацювання психотравмуючих переживань за допомогою техніки психодраматичної реконструкції. Коментує терапевт психодраматичного напряму.

ІІ. ГУМАНІСТИЧНИЙ ЦИКЛ

  1. «Розумник Уілл Хантінг» ( Драма. США, 1997 рік – режисер Гас Ван Сент) – соціопатична (делінквентна та девіантна) поведінка як наслідок психотравмуючого родинного виховання; проблема довіри між клієнтом та консультантом; порушення прив’язаності та його психокорекція; робота зі складним клієнтом, який вже має досвід особистої психотерапії та теоретичну підготовку; конгруентність та інконгруентність у взаєминах «терапевт – клієнт»; внутрішні конфлікти в особистості психотерапевта. Коментує психотерапевт клієнт-центрованого напряму.

  2. «Талановитий містер Ріплі» ( Драма, детектив. США, 1999 рік – режисер Ентоні Мінгелла) – пошук сенсу існування, «паразитування» на чужому житті, чужих проблемах; бажання «виправити» життя іншої людини шляхом зауважень і рекомендацій; схильність до моралізаторства, гіперкритичність до вчинків інших як наслідок невпевненості в собі. Коментує психотерапевт клієнт-центрованого напряму.

  3. «Весна, літо, осінь, зима… та знову весна» ( Драма. Південна Корея, Німеччина, 2003 рік – Кім Кі Дук) – проблема дорослішання в ізоляції від спілкування у колективі; усвідомлення цінності власного почуттєвого та життєвого досвіду; прийняття відповідальності за свої вчинки; наставник та його гіпервідповідальність за своїх учнів; вибір власного життєвого шляху; прийняття невідворотності та циклічності буття. Коментує позитивний психотерапевт.

  4. «Король-рибалка» ( Драма. США, 2003 рік – режисер Террі Гілліам) – встановлення контакту та ведення клієнта з психотравмою втрати та переживанням гострого смутку; метафоротерапія та казкотерапія як засіб допомоги клієнтові у пошуках сенсу життя; феномен емоційного вигоряння та наслідки його для терапевта та клієнтів Коментує юнгіанський пісковий психотерапевт.

  5. «Як я з’їв собаку» ( Телеспектакль. Росія, 2003 рік – режисер Євген Гришковець) – рефлексія саморозвитку і самоактуалізації, зміни ціннісних орієнтацій індивіда в процесі соціалізації у новому колективі; рефлексія власних переживань, дитячих страхів та спогадів та їх вплив на становлення «Я-концепції»; явище конгруентності у стосунках «психотерапевт-клієнт» - налаштування на хвилю клієнта; «підключення» до клієнта через систему спільних переживань та архетипів колективного несвідомого. Коментує юнгіанський пісковий психотерапевт.

  6. «Куди приводять мрії» ( Драма. США, 1998 рік – режисер Вінсент Уорд) - робота з втратою і пов'язаним з нею відчуттям «незавершеності» взаємин, «непрощеності»; примирення індивіда з собою, позбавлення від почуття провини, пошук сенсу життя. Коментує психотерапевт клієнт-центрованого напряму.

  7. «ОдноВрєменно» (Телеспектакль. Росія, 2004 рік – режисер Євген Гришковець) - проблема самосвідомості і самоприйняття в процесі особистісного розвитку; усвідомлення себе як цілісності якостей і властивостей особистості; рефлексія внутрішніх переживань індивіда в процесі соціальної взаємодії і самопізнання. «Тіньова» і «золота» сторони особистості. Коментує гештальттерапевт.

  8. «Ефект метелика» ( Драма, містика. США, 2004 рік – режисер Ерік Бресс, Дж. Мекі Грубер) – робота з нав'язливими тенденціями клієнта все виправити, «переписати» життя, змінити об’єктивну реальність, близьку людину; навчання умінню «відпускати» ситуацію, людину, спогад. Коментує психотерапевт клієнт-центрованого напряму.

  9. «Траса 60» ( Комедія. США, 2002 рік – режисер Боб Гейл) – прийняття відповідальності за власні вчинки та життя, власний життєвий вибір; пошук сенсу та мети власного життя; пошук гармонії у міжособистісних стосунках; проблеми та вагання з прийняттям рішень; виділення та диференціація інтроектів у складі особистості; конфлуенція як порушення ефективної взаємодії індивіда та середовища. Коментує психотерапевт клієнт-центрованого напряму.

ІІІ. МІЖОСОБИСТІСНІ ТА РОДИННІ СТОСУНКИ

  1. «Планета» ( Телеспектакль. Росія, 2005 рік – режисер Євген Гришковець) - проблема відносин між чоловіками і жінками; страх встановлення довготривалих взаємин, пошук сенсу в них; прийняття відповідальності за довіру близької людини. Коментує юнгіанський пісковий психотерапевт.

  2. «Дредноути» (Телеспектакль. Росія, 2006 рік – режисер Євген Гришковець) – проблема традиційних гендерних стереотипів про «чоловіче» і «жіноче». Ламка міфів і установок життєвої і популярної психології про чоловічу поведінку. Коментує психотерапевт клієнт-центрованого напряму.

  3. «Історія про нас» (Комедія. США, 1999 рік – режисер Роб Райнер) - функціонування сімейної системи – розвиток, основні кризи: криза середнього віку і пов'язаний з ним феномен «втоми» один від одного; пошук «якірних» спогадів, що зближують родину; неефективність та психотравматична дія міфу про дружню родину. Коментує системний сімейний психотерапевт.

  4. «Слухач» ( Комедія. Росія, 2004 рік – режисер Володимир Зайкін) - репрезентація міфу про «дружну сім'ю» системної сімейної психотерапії; приклад явища перенесення агресії на безпечний об'єкт; відсутність комунікації у конфліктному спілкуванні у «дружної» сім'ї; конфлікти, механізм заперечення конфліктних взаємин; психотерапевт як посередник у конфліктному спілкуванні між членами родини. Коментує системний сімейний психотерапевт.

ІV. ПСИХІАТРИЧНО-ПРОПЕДЕВТИЧНИЙ ЦИКЛ

  1. «Ігри розуму» ( Драма. США, 2002 рік – режисер Рон Ховард) – клінічна картина шизофренічного процесу (істинні галюцинації, надціннісні ідеї месіанства, порятунку світу, маніакальна поведінка); індивідуальна критичність особи як чинник ефективної допомоги у випадку психологічних проблем та психічних розладів. Коментує лікар-психіатр.

  2. «Реквієм за мрєю» (Драма. США, 2001 рік – режисер Дарен Аронофскі) - виправдання непристойної поведінки або вчинків благими намірами (матеріальне благополуччя, самоактуалізація особистості); проблема хімічних залежностей і пов'язаної з ними девіантної поведінки; кримінально-психологічні аспекти хімічної залежності; деградація ціннісної і потребної сфери у залежної людини. Коментує психіатр-нарколог, психотерапевт клієнт-центрованого напряму.

  3. «Незайманки-самогубці» (Драма. США, 1999 рік – режисер Софія Коппола) – феномен групового підліткового суїциду; суїцидальна поведінка підлітка як наслідок сімейного виховання і протестної поведінки; родина як обмежуючий фактор соціалізації особистості; феномен «боротьби з наслідками, а не причинами» як особливість міфу «дружної родини». Коментує психіатр та системний сімейний психотерапевт.

  4. «Пробудження» ( Драма, США, 1990 рік – режисер Пенні Маршал) - клініка органічно обумовлених психоневрологічних розладів, уражень центральної нервової системи; проблема цінності психічного здоров'я індивіда; відновлення сенсу життя у боротьбі із хворобою, сприйняття та переживання власної неповноцінності; проблема готовності клієнта до життя із змінами внаслідок терапії. Коментує лікар-невропатолог, психотерапевт позитивного напряму.

  5. «По ПО» (Телеспектакль. Росія, 2007 рік – режисер Євген Гришковець) – робота терапевта з маніакальним клієнтом, фобічні страхи та маніакальні стани, робота зі страхом смерті (механізми уникнення та раціоналізації). Коментує психіатр, психотерапевт клієнт-центрованого напряму.


Висновки: на сьогодні навчальна програма «Психодраматичний кіносемінар» має практично безмежні можливості розвитку та вдосконалення з метою адаптації до конкретних вимог підготовки фахівців, виконуючи цілий ряд навчально- практичних функцій:

  • вироблення у фахівця, який починає практичну консультативну діяльність, системи базових терапевтичних метафор для роботи з клієнтом;

  • формування уявлень про можливі варіанти розвитку життєвих сценаріїв та поведінки індивіда;

  • використання спостереження та біографічного методу (генограми) для розуміння причин розвитку в індивіда певної дисфункції чи патологічної поведінки;

  • розвиток емпатії та навичок сприйняття психоемоційного стану персонажа, співпереживаня та вміння входити у емоційний резонанс з потенційним клієнтом;

  • підкріплення наявних теоретичних знань про невротичні розлади особистості, психічні захворювання та відхилення у поведінці індивіда шляхом ілюстрацій типової поведінки.


В статье рассматриваются актуальные вопросы подготовки специалистов-психологов в отрасли консультативной работы, психокоррекции и психотерапевтической помощи личности. Наибольшее внимание уделено значению личных переживаний и индивидуальных психологических проблем консультанта-психолога для успеваемости процесса предоставления профессиональной психологической помощи личности; использованию средств арт-терапии для достижения этого эффекта.
In the article the actual questions of preparation of specialists-psychologists are examined in industry of сounselling work, psychocorrection and psychotherapy help personality. Most attention is spared the value of the personal experiencing and individual psychological problems of consultant-psychologist for progress of process of grant a professional psychological help personality; to the use of facilities of art-therapy for achieving this effect.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас