Ім'я файлу: ACFrOgDYcWlOxLDqgIGECR0lxHPbpCrcGBkvfNrKpNK82zMG_YJ96fC_fi5ATLBS
Розширення: pdf
Розмір: 312кб.
Дата: 11.01.2021
скачати
Пов'язані файли:
odwzorowanie.docx
7 клас.docx

1
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра “Телекомунікації”
М.
І. Бешлей
ПРОЕКТУВАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ
Для студентів cпеціальності
“Інформаційні
системи та технології
Львів, 20
20

2
ст.викладач , к.т.н. Бешлей Микола Іванович
ПРОЕКТУВАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

3
1. Мета проекту
Здобуття студентами знань, умінь та навичок з проектування телекомунікаційних та
інформаційних мереж, зокрема, мереж доступу, з використанням технології «згори вниз».
2. Обсяг проекту
Проект повинен містити текстову та графічну частини. Термін виконання проекту – один семестр (18 тижнів). Нормативний час, який виділяється студенту для виконання проекту, становить 90 годин.
3. Основні етапи виконання проекту
1. Сформулювання ділово-орієнтованої мети проекту мережі.
2. Формулювання вимог до проекту.
2.1. Вияснення і уточнення ділових цілей проекту, тобто того, як мережа допоможе покращити ділову активність замовника, наприклад, забезпечити кращу якість продукції і послуг. Включає вияснення організаційної структури закладу замовника, її підпорядкованості, завдань підрозділів тощо.
2.2. Визначення технічних цілей проекту мережі щодо масштабованості, присутності, продуктивності, безпеки, керованості, зручності використання, пристосовності, доступності.
2.3. Визначення наявних і потенційно можливих спільнот користувачів і сховищ даних: перелік і характеристика спільнот користувачів, їх розташування, потрібні застосування, сховища даних (сервери і станції).
2.4. Встановлення характеристик мережних застосувань - наявних та передбачених до використання..
3. Вияснення поточного стану наявної мережі: її структура, функціональний склад,
характеристики наявних мережних застосувань.
4. Побудова логічної моделі пропонованої мережі:
4.1. обґрунтоване визначення мережної топології;
4.2. обґрунтований вибір моделей адресації та іменування;
4.3. обґрунтований вибір протоколів для маршрутизації, операцій мостів і комутації;
4.4. опрацювання рекомендацій механізмів і засобів захисту мережі та даних;
4.5. опрацювання рекомендацій щодо архітектури, процесів і засобів управління мережею.
5. Побудова фізичної моделі пропонованої мережі:
5.1. формування реєстру пропонованих технологій і пристроїв (не менше від трьох варіантів кожного пристрою), обгрунтування конкретного вибору з оцінкою вартості мережних пристроїв, опис їх особливостей і рекомендованого використання;
5.2. вияснення наявності та доступності вибраних пристроїв і технологій на ринку
України.
6. Опрацювання плану реалізації мережі, зокрема, встановлення мережі, передоручення окремих послуг, інформування користувачів, навчання, повернення до попереднього стану чинної мережі у випадку виникнення серйозних проблем.
7. Опрацювання графіку реалізації проекту з вказанням завдань для основних етапів і
тривалості їх виконання.

4
4. Графік виконання проекту

етапу
Назва етапу
Тижні
виконання
Орієнтовна
тривалість
виконання,
годин
Макси-
мальна
оцінка
1
Ознайомлення з завданням, методологією проектування та уточнення варіанту завдання.
1-2 4
3 2
Формулювання мети і вимог до проекту, вияснення поточного стану наявної мережі
3-4 16 10 3
Побудова логічної моделі пропонованої мережі
5-7 15 12 4
Побудова фізичної моделі пропонованої мережі
8-13 20 12 5
Опрацювання плану реалізації мережі
14-15 15 5
6
Опрацювання графіку реалізації проекту
16-17 10 5
7
Остаточне оформлення текстової та графічної частин пояснювальної записки до проекту.
Подання готового проекту до остаточної перевірки і захисту
18 9,5 4
8
Захист проекту
19-21 0,5 49
Всього
90
100
5. Вимоги до виконання проекту
1. Студент виконує проект на підставі індивідуального завдання, визначеного викладачем – керівником курсового проектування.
2. Завдання поділяються за типами і варіантами.
3. На початку семестру студент отримує завдання певного типу без визначення варіанту.
Після ознайомлення з ним та з методологією проектування студент уточнює з викладачем варіант завдання в межах даного типу. Це завдання фіксується студентом і
викладачем і проект повинен бути виконаний строго відповідно до нього.
4. Студент виконує проект самостійно, консультуючись з вказаним викладачем.
5. При виконанні проекту студент повинен використовувати рекомендовану фахову літературу, а також іншу (додаткову) фахову літературу, рекомендовану викладачем або знайдену самостійно. При цьому слід дотримуватися таких рекомендацій.
5.1. Всі літературні джерела, в яких знайдено потрібну інформацію, слід невідкладно реєструвати мовою оригіналу, записуючи автора(ів), повну назву видання (роботи), сторінки та інші дані, які потім дозволять однозначно ідентифікувати джерело
інформації.
5.2. При використанні фахової літератури, знайденої самостійно, студент повинен звертати увагу на дату публікації і використовувати найновіші джерела, Не рекомендується використовувати інформацію з літературних джерел, від дати публікації яких минуло понад 5 років, без консультації з викладачем.
5.3. Всі використані літературні джерела інформації слід вносити до списку літератури згідно з вимогами чинного стандарту або використовуючи як взірці Списки використаної літератури в опублікованих фахових виданнях. При посиланнях на джерела інформації в Інтернеті слід вказувати URL.
6. Часовий графік виконання проекту орієнтовний, тобто проект чи його окремі етапи студент може виконати раніше, зокрема, достроково захистити виконаний проект.
Однак виконання роботи та оформлення її результатів контролюється викладачем відповідно до переліку етапів та їх послідовності, тому результат виконання роботи

5
для кожного етапу обов’язково повинен бути поданий викладачу для перегляду і поточного оцінювання. Детальніше про оцінювання проекту див. розділ 7 цих методичних вказівок.
7. При виконанні проекту та оформленні його результатів у пояснювальній записці до проекту студент повинен дотримуватися вимог максимальної конкретності та лаконічності у викладі матеріалу по суті виконаної роботи. Не слід наводити будь-які загальні чи теоретичні міркування. Обгрунтування повинні бути конкретними, бажано з посиланнями на вимоги стандартів, норм та інших документів, які регламентують виконання проектів мереж. Числові дані бажано наводити в табличній формі, результати обчислень – у вигляді трафіків і лише винятково – у вигляді таблиць. У всіх випадках слід дотримуватися вимог і рекомендацій викладача, отриманих при консультаціях чи внаслідок перевірки матеріалів виконання окремих етапів проекту.
6. Вимоги до оформлення проекту
1. Пояснювальна записка до проекту повинна бути надрукована українською мовою на комп’ютері з використанням текстового редактора MS Word 2003 або пізніших версій на одній стороні стандартного білого паперу формату А4 (210 мм*297 мм). Поля зверху 20 мм, знизу 25 мм, зліва 25 мм, справа 15 мм. Нумерація сторінок внизу посередині. Титульна сторінка має номер 1 і не нумерується. Текст слід набирати шрифтом 12, гарнітура Times New Roman (Cyr), відступ першого рядка (абзац) 10мм.
2. Формули (математичні вирази) повинні бути набрані з використанням формульного редактора MS Word. Не допускається копіювання зображень формул з літературних джерел. Позначення у формулах, які зустрічаються у тексті пояснювальної записки вперше, повинні бути роз’яснені безпосередньо після наведення формули, а також вказана їх розмірність (одиниці вимірювання)
3. Пояснювальна записка повинна бути структурована і містити анотацію, вступ, послідовність розділів відповідно до фактично наявних етапів виконання проекту зі списку, наведеного в розділі 4 цих методичних вказівок. Список використаних джерел наводиться останнім.
4. Кожен розділ може бути поділений на підрозділи, пункти і підпункти, які нумеруються цілими числами у послідовності: номер розділу, номер підрозділу, номер пункту, номер підпункту, наприклад, 2.1.3.2 означає другий підпункт третього пункту першого підрозділу другого розділу.
5. Рисунки в тексті пояснювальної записки виконують засобами комп’ютерної графіки.
Копії рисунків з літературних джерел наводити не слід. Винятки допускаються тільки за погодженням з викладачем.
6. Нумерація формул, рисунків і таблиць здійснюється наскрізно в межах розділу.
Формули нумерують у круглих дужках біля правого краю сторінки в одному рядку з формулою, наприклад,
 


i
a
z
a
z
z
w
exp
)
(





,
(1.4)
Рисунки нумерують, розташовуючи підпис під рисунком посередині сторінки, наприклад,

6
Рис. 1.3. Відрізок багатопровідної лінії, навантаженої багатополюсниками (а) або іншими лініями (б)
Таблиці нумерують, розташовуючи підпис над таблицею справа сторінки, наприклад
Таблиця 1.1. Мережні застосування замовника.
Назва застосування
Тип застосування
Нове застосування?
(так або ні)
Критичність застосувань
Примітки
7. Список літературних джерел наводиться наприкінці пояснювальної записки до проекту в порядку посилань на них у тексті записки. Посилання оформляють, вказуючи номер джерела у списку в квадратних дужках (наприклад, [5]). За потреби, після такого номера вказують сторінку видання, номер формули або номер рисунку чи таблиці, на які здійснено посилання.
8. Графічна частина проекту містить креслення – зображення логічної схеми (схем) мережі, схеми топології мережі та інші схеми, перелік яких погоджується з викладачем у процесі виконання проекту. Всі креслення виконують засобами комп’ютерної графіки на сторінках формату А4.
9. Паперовий примірник пояснювальної записки і графічних матеріалів до готового проекту повинен бути надрукований на лазерному або струминному принтері, переплетений (зброшурований) і підписаний студентом.
7. Оцінювання виконання проекту
1. Процес оцінювання виконання проекту поділений на дві частини: поточне оцінювання у процесі виконання проекту і оцінювання виконаного проекту. Мета поточного оцінювання - забезпечення об’єктивності оцінювання роботи студента над проектом протягом семестру, її систематичності та дотримання графіку виконання робіт над проектом, сумлінності роботи студента над усуненням недоліків проекту на підставі зауважень і рекомендацій викладача, ступеня самостійності студента у роботі над проектом тощо. Мета оцінювання виконаного проекту – остаточний контроль за дотриманням вимог щодо виконання проекту, вимог відповідних нормативних документів і цих методичних вказівок, вміння студента захищати поданий проект, зокрема, будувати виступ і відповідати на поставлені запитання.
2. Остаточне оцінювання проекту здійснюється у стобальній шкалі з наступним переведенням оцінки у державну шкалу та шкалу ECTS.
3. Максимальна можлива оцінка 100 балів ділиться на максимальну оцінку за поточний контроль, яка становить 51 бал, та максимальну оцінку за захист виконаного проекту,

7
яка дорівнює 49 балів. Це означає, що студент, який не отримав жодного бала за поточний контроль і подав до захисту виконаний ним проект, не може отримати оцінку, вищу від 49 балів, що рівноцінне оцінці «незадовільно».
4. Для здійснення поточного оцінювання студент повинен вислати викладачу – керівнику курсового проекту частину своєї роботи (пояснювальної записки до проекту або/і графічних матеріалів) електронною поштою (у додатку до листа) на вказану викладачем адресу з дотриманням таких правил:
4.1. У листі та на висланому матеріалі повинні бути вказані прізвище, ім’я та по- батькові студента і його академічна група.
4.2. Зміст цього матеріалу повинен відповідати вказаному в графіку виконання проекту
(див. розділ 4 цих методичних вказівок).
4.3. Електронна адреса студента-відправника, вказана у листі з відповідним матеріалом
– це та адреса, на яку буде вислана відповідь викладача.
5. Викладач письмово рецензує отриманий матеріал і висилає електронною поштою на електронну адресу, вказану у листі з відповідним матеріалом, свої зауваження і рекомендації студенту протягом трьох робочих днів від дати отримання відповідного електронного листа, а також поточну оцінку за виконання етапу.
6. Викладач зберігає всю електронну пошту, отриману і вислану ним протягом семестру, у якому виконується проект. Тому описана процедура дозволяє удокументовано контролювати процес виконання проекту студентом і консультування його викладачем, а також контролювати дотримання студентом термінів виконання етапів проектування, виправлення ним допущених помилок чи недоліків у виконанні проекту.
7. Кінець останнього тижня, визначеного для виконання певного етапу, є контрольним терміном, до завершення якого студент може вислати відповідний матеріал і отримати ненульову оцінку з поточного контролю за виконанням проекту, в іншому випадку оцінка дорівнюватиме нулю балів. Максимальні значення оцінки, яку можна отримати за поточний контроль, наведені в таблиці в розділі 4.
8. Якщо студент з будь-яких причин не вислав потрібні матеріали до завершення терміну виконання певного етапу, він зобов’язаний вислати їх пізніше або разом з матеріалами наступного етапу. Це необхідно для можливих уточнень здійснених вирішень або усунення помилок на попередніх етапах виконання проекту. Однак поточна оцінка за частину роботи, виконану з запізненням, дорівнюватиме нулю.
9. Відхилення від узгодженого завдання до проекту, вказані викладачем при поточному рецензуванні матеріалів роботи, повинні бути безумовно усунені.
10. Завершений проект як в електронній, так і в паперовій формі повинен бути поданий до перевірки не пізніше, ніж за два робочих дні до дати захисту відповідно до встановленого графіку.
11. Перевірка проекту перед захистом здійснюється викладачем – керівником проекту і включає контроль:
11.1. відповідності поданих до захисту матеріалів проекту погодженому типу і варіанту індивідуального завдання;
11.2. відсутності плагіату;
11.3. наявності матеріалів до всіх передбачених і погоджених розділів проекту;
11.4. відповідності матеріалів проекту чинним вимогам;
11.5. дотримання вимог щодо оформлення проекту.
12. Якщо при перевірці викладач встановлює порушення вимог одного або декількох підпунктів пункту 11, він не допускає студента до захисту проекту.
13. Якщо встановлено порушення вимог п. 11.1 або 11.2, то проект повинен бути виконаний повторно на підставі іншого індивідуального завдання, якщо це допускається іншими нормативними документами.

8 14. Якщо встановлено порушення вимог п. 11.3, 11.4 або 11.5, то проект може бути поданий до захисту повторно після усунення встановлених порушень, якщо це допускається іншими нормативними документами.
15. На пояснювальній записці проекту, допущеного до захисту, викладач робить запис
«Допущено», підписує його і вказує дату.
16. Захист курсового проекту відбувається перед комісією з двох викладачів, одним з яких, як правило, є керівник проекту. Захист є публічним і на ньому можуть бути присутні інші викладачі та студенти.
17. Захист проекту передбачає виступ студента з презентацією проекту та його відповіді на поставлені запитання.
18. Презентація проекту повинна тривати до 10 хвилин і оцінюється за такими критеріями:
18.1. чіткість формулювань, володіння фаховими поняттями і термінологією;
18.2. вміння пояснити зміст проекту, технічне завдання;
18.3. здатність стисло та обґрунтовано висвітлити прийняті вирішення;
18.4. здатність переконливо обґрунтувати переваги проекту;
18.5. вміння зробити висновки з проекту.
19. Максимальна оцінка за презентацію становить 19 балів.
20. Запитання, поставлені студенту, повинні стосуватися матеріалу проекту і фіксуються на останній сторінці пояснювальної записки. Там же записують оцінки за відповіді.
Студент повинен відповісти не менше, ніж на п’ять запитань.
21. Максимальна сумарна оцінка за відповіді становить 30 балів. Члени комісії самостійно вирішують, в якій шкалі виставляти оцінки за окремі запитання, а потім приводять сумарну оцінку до 30-бальної шкали.
22. Сумарна оцінка дорівнює сумі оцінок, отриманих за поточний контроль і за захист, її обчислюють та оголошують студенту безпосередньо перед закінченням захисту ним курсового проекту.
8. Типи завдань до проекту
1. Спроектувати інформаційну мережу навчального закладу вказаної нижче категорії:
1.1. загальноосвітньої школи у великому місті (обласного масштабу);
1.2. загальноосвітньої школи у невеликому місті (районного масштабу;
1.3. загальноосвітньої школи у малому населеному пункті (масштабу містечка або селища);
1.4. коледжу, який дає базову вищу освіту;
1.5. вищого навчального закладу, яка дає базову, повну вищу освіту, веде наукову роботу і готує фахівців найвищої кваліфікації (частина мережі, яка підлягає детальному проектуванню, повинна бути уточнена).
2. Спроектувати інформаційну мережу комерційного закладу вказаної нижче категорії:
2.1. центрального офісу фірми, розташованого в одному багатоповерховому будинку;
2.2. центрального офісу та віддалених офісів (філій) фірми, розташованої в одному місті
(населеному пункті);
2.3. готелю, розташованого у багатоповерховому будинку;
2.4. пансіонату, який складається з головної будівлі та декількох котеджів, розташованих у рівнинній лісистій місцевості;
2.5. пансіонату, який складається з головної будівлі та декількох котеджів, розташованих у гористій місцевості;
2.6. супермаркету, розмішеного у спеціалізованому приміщенні;
2.7. мережі малих («домашніх») магазинів, розташованих у багатоквартирних житлових будинках.
3. Спроектувати інформаційну мережу виробничого закладу вказаної нижче категорії:

9 3.1. виробничого цеху, оснащеного автоматизованими виробничим обладнанням, з визначеними умовами роботи (температура, вологість, шкідливі речовини, механічні навантаження,вібрація тощо) ;
3.2. складів сировини, комплектуючих виробів та готової продукції, розташованих у межах спільної виробничої території підприємства;
3.3. складів сировини, комплектуючих виробів та готової продукції, розташованих в одному населеному пункті поза межами виробничої території підприємства.
4. Спроектувати інформаційну мережу для житлових будівель вказаної нижче категорії:
4.1. міський багатоповерховий житловий будинок;
4.2. сукупність міських кількаповерхових житлових будинків;
4.3. університетське котеджне містечко для працівників (викладачів, науковців);
4.4. багатоповерховий студентський гуртожиток;
4.5. студентське містечко (частина мережі, яка підлягає детальному проектуванню,
повинна бути уточнена).
5. Спроектувати інформаційну мережу медичного закладу вказаної нижче категорії:
5.1. міської районної поліклініки;
5.2. міської лікарні загального типу;
5.3. міської лікарні швидкої допомоги;
5.4. міської мережі аптек;
5.5. міської мережі спеціалізованих магазинів медичного обладнання та устаткування.
6. Спроектувати інформаційну мережу бібліотеки вказаної нижче категорії:
6.1. бібліотеки навчального або наукового закладу (категорія вказаного закладу повинна бути уточнена);
6.2. загальнодоступної бібліотеки в населеному пункті.
Список рекомендованої літератури
1. Телекомунікаційні та інформаційні мережі: Підручник для вищих навчальних закладів./
П.П. Воробієнко, А.А. Нікітюк, П.І. Рєзніченко. – К., САММІТ-КНИГА,
2010. - 640 с.


скачати

© Усі права захищені
написати до нас