Ім'я файлу: Забара О. Соціальна політика та інфраструктура Вар. 8.doc
Розширення: doc
Розмір: 1646кб.
Дата: 30.10.2021
скачати
Пов'язані файли:
Доронін В. Аналітична робота. - Захист прав і свобод в Росії.doc
Розширення: doc
Розмір: 1646кб.
Дата: 30.10.2021
скачати
Пов'язані файли:
Доронін В. Аналітична робота. - Захист прав і свобод в Росії.doc
Мiнiстерство освiти І науки, молоді та спорту України
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Вадима Гетьмана»
Кафедра макроекономіки та державного управління
Магістерська програма
«Державне управління економікою»
ЗВІТ
про виконання індивідуального комплексно-розрахункового завдання
з дисципліни “Соціальна інфраструктура і політика”
(варіант №8)
| Керівник роботи, викладач | |
| Студентка факультету Економіки та управління, 5 курсу, групи, спеціальності «Менеджмент малого бізнесу» | |
Київ-2013
З
1. Критичний аналіз публікацій 3
2. Завдання №8 9
3. Комплексне розрахункове завдання 12
Завдання 1 12
Завдання 2 14
Завдання 3 14
Завдання 4 18
Завдання 5 21
Завдання 6 23
Завдання 7 26
Завдання 8 28
Список використаних джерел 32
1. Критичний аналіз публікацій
на тему: «Соціальний захист населення»
Неліпович О.В., Система соціального захисту населення в Україні: сутність, основні складові та напрямки вдосконалення / О.В. Неліпович, І.М. Михайловська // Вісник ХНУ. - 2011. - № 6. - Т 4.- С.255 – 261.
Режим доступу:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum%20/Vchnu_ekon/2011_6_4/255-260.pdf
У статті [Система соціального захисту населення в Україні: сутність, основні складові та напрямки вдосконалення] групою авторів (О.В. Неліпович, І.М. Михайловська) проведено теоретичне обґрунтування сутності соціального захисту населення як системи управління соціальними ризиками суспільства.
Викладення результатів дослідження авторами почато з екскурсу до історичних передумов виникнення поняття «соціальний захист» (англ. «social security»), яке пов’язане з поширеною думкою про те, що термін «соціальний захист» виник із прийняттям закону США про соціальний захист (Social Security Act) у 1935 році. Однак в роботі також представлені і інші точки зору щодо виникнення даного поняття (новозеландське законодавство 1938 року та російське Положення про соціальне забезпечення трудящих).
У підсумку дослідження історичних умов виникнення поняття «соціальний захист» зроблено висновок про те, що починаючи з 1938 року даний термін став загальновживаним.
Важливим етапом у статті є узагальнення підходів щодо визначення поняття «соціальний захист» з боку різних науковців та дослідників. Більшість дослідників сходяться у тому, що під соціальним захистом розуміється лише той обсяг соціальних гарантій, що надається безпосередньо державою. У результаті аналізу підходів до визначення поняття автори дослідження підсумовують, що соціальний захист населення доцільно розглядати як систему економічних, соціальних та правових відносин з управління соціальними ризиками суспільства для ліквідації їх небажаних наслідків та забезпечення належного рівня життя.
Оскільки автори розглядають соціальний захист як систему з управління соціальними ризиками, то далі у статі представлено підходи до визначення поняття соціальний ризик та різноманітні класифікації соціальних ризиків, а саме Е.Е. Мачульська групує соціальні ризики на: економічні, фізіологічні, демографічні та розкриває їх сутність.
Автори даного дослідження звертають увагу на те, що в процесі дослідження соціальних ризиків варто застосувати загальновизнані соціальні ризики, встановлені у трьох міжнародних правових актах: Конвенції МОП № 102, Європейському кодексі соціального забезпечення і Європейській соціальній хартії (переглянутій).
Далі автори у статті виділяють складові соціального захисту населення: соціальне страхування, соціальне забезпечення та соціальну допомогу, та доповнюють його державною та недержавною складовою.
Окремим етапом дослідження в статті представлено результати аналізу досвіду зарубіжних країн щодо функціонування системи соціального захисту.
У підсумку статті автори наводять узагальнені напрями вдосконалення соціального захисту населення в Україні, серед яких виділено: забезпечення адресного характеру соціального захисту незахищених верств населення, вдосконалення нормативно-правової бази соціального захисту населення, сприяння зайнятості населення шляхом створення нових робочих місць та збереження існуючих, запровадження заходів щодо детінізації доходів населення, вдосконалення недержавної складової соціального захисту.
В цілому стаття О.В. Неліпович, І.М. Михайлівська представляє собою комплексне дослідження соціального захисту як системи, оскільки в роботі надано теоретичне узагальнення сутності поняття «соціальний захист», виокремлено його основні складові, а також надано, хоча і просто узагальнені, напрями вдосконалення соціального захисту населення в Україні на основі використання досвіду розвинених та постсоціалістичних країн.
Недоліками статті є те, що в ній відсутні такі важливі аспекти дослідження соціального захисту, як визначення його основних суб’єктів, принципів та функцій.
Вирішення цих недоліків було здійсненне автором – Мальованою М.І. – у статті «Ціль, функції, принципи та форми реалізації соціального захисту населення як окремого суспільного інституту».
Режим доступу:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2011_52_1/statti/11.pdf
Автором розглянуто структуру соціального захисту як окремого суспільного інституту. Визначено його основні функції, принципи та форми реалізації. Наголошено на важливості соціального страхування в системі соціального захисту.
На початку статті визначено, що поняття «соціальний захист» почало широко використовуватись лише у 90-х роках, що суперечить результатам попереднього дослідження, де зроблено висновок, що даний термін почав широко використовуватися вже у 30-х роках 20 ст. Можливо автор зробив такий висновок на основі дослідження лише вітчизняної соціальної науки.
В цілому автор вважає, що соціальний захист варто розглядати з інституційної точки зору з використанням елементів системного підходу, визначаючи його як систему соціальних інститутів та інституцій, що забезпечує формування та організацію безпечного соціально-економічного розвитку людини.
Далі автор одразу переходить до визначення структури соціального захисту, залишаючи поза увагою дослідження самої сутності соціального захисту, що в даному випадку є недоліком, оскільки не визначено поняття і сутність основного поняття у дослідженні.
Структуру соціального захисту автор пропонує розглядати як систему, що складається з наступних елементів: цілі і мета діяльності інституту; функції та принципи, які передбачені для досягнення поставлених цілей та мети; суб'єкти та об'єкти, які взаємодіють в рамках інституціонального середовища; сфери регулювання; форми реалізації соціального захисту.
Важливим етапом у статті є узагальнені автором підходи до визначення функцій соціального захисту. Визначено, що у зв’язку зі складністю досліджуваної категорії на даний момент не існує біль-менш універсального набору функцій соціального захисту. З огляду на це автор вважає за доцільне згрупувати функції, виходячи з економічних, фінансових, соціальних та правових аспектів соціального захисту.
Важливим етапом дослідження є виокремлення основних форм соціального захисту: соціальної допомоги, соціального забезпечення та соціального страхування.
При цьому у роботі особлива увага приділена саме соціальному страхуванню, важлива роль якого полягає в тому, що: по-перше, в цій формі з самого початку закладені принципи (колективної солідарності і солідарності за індивідуальний ризик, організаційного самоуправління) і зосереджені механізми (виявлення і облік різних видів соціального ризику, встановлення величини і пропорцій страхових внесків, акумуляція фінансових ресурсів), які дають змогу забезпечити дотримання інтересів всіх суб'єктів трудових відносин (працівника, держави та роботодавця); по-друге, соціальне страхування вирішує цілий ряд важливих завдань, які відповідають цілям соціально ринкової економіки: компенсація втраченого доходу внаслідок настання страхового випадку, захист від бідності, мотивація працівників до самозахисту тощо; по-третє, соціальне страхування дає змогу зберігати та підтримувати основні характеристики ефективної заробітної плати (справедливість відносно: цін зовнішнього і внутрішнього ринків праці, цін ринку споживчих товарів і послуг тощо).
У підсумку автор узагальнює результати представленого у статті дослідження і дає власне визначення поняття соціальний захист, де визначає що це система соціальних інститутів і інституцій, яка характеризується сукупністю функцій, принципів, соціальних норм, організацій і впливає на становлення стійких форм соціальної поведінки та дій людей.
Третьою статтею в рамках критичного аналізу публікацій на тему «Соціальний захист» є стаття Шаманської Н. «Соціальний захист населення в контексті надання соціальних допомог: сучасний стан і пріоритети» [Н.Шаманська. Соціальний захист населення в контексті надання соціальних допомог: сучасний стан і пріоритети / Н.Шаманська // Галицький економічний вісник. – 2013. – №2(41). – с.43-48 - (економіка та управління національним господарством)].
Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/gev_2013_2_8.pdf
Метою даного дослідження автором визначено те, що незважаючи на високий рівень наукових робіт вітчизняних авторів у сфері соціального захисті, слід зазначити, що у їх працях, зазвичай, основна увага приділяється дослідженню видів та напрямів соціального захисту, його правових та організаційних засад. Невирішеними залишаються питання достатності забезпечення рівня життя окремих категорій громадян, впливу розмірів соціальних допомог на подолання бідності, співвідношення форм, методів, джерел фінансування соціального захисту населення, поєднання адресної та універсальної допомог малозабезпеченим верствам населення.
В більшій мірі у статті Шаманської Н. представлено практичні аспекти соціального захисту населення в контексті надання соціальних допомог. Зокрема узагальнено перелік та особливості призначення та виплати основних державних соціальних допомог.
За результатами узагальнення видів соціальних допомог далі у статті представлено динаміку надання основних державних соціальних допомог Головним управлінням праці та соціального захисту населення Тернопільської ОДА впродовж 2009 – 2011 рр., а також Динаміка кількості отримувачів та сум нарахованих державних соціальних допомог заданими цьогож Управління.
За результатами аналізу визначено, що основними ознаками системи соціального захисту є: широке застосування соціальних пільг; наявність значного переліку гарантованих державою видів допомоги; універсальний підхід при призначенні допомоги; недосконалість чинного законодавства з питань її надання.
Визначено, що реформування системи соціальної допомоги маг здійснюватися на основі вироблення нових підходів і критеріїв до оцінювання існуючих соціальних програм з мстою їх раціоналізації та консолідації з урахуванням наявних бюджетних ресурсів.
У підсумку автор пропонує ряд заходів для посилення ефективності системи соціальної допомоги, серед яких визначено наступні кроки:
перехід від соціальних пільг до системи адресної соціальної допомоги;
скорочення переліку соціальних виплат, відмова від надання тих видів допомоги, які не дають значного соціального ефекту;
гнучке співвідношення адресної й безадресної допомоги в окремих соціальних програмах.
Варто зазначити, що окремим цінним елементом даного дослідження є представлені автором статті підсумки на англійській мові, що може бути корисним джерелом інформації для зарубіжних дослідників.
1 2 3 4 5 6 7 8