КУРСОВА РОБОТА

1. 
   Загальне поняття безробітного
   
   Статус безробітного, як і статус громадянина, охоплює основні права та обов’язки, надані державою особі, яка втратила роботу.
   Безробітні – це громадяни працездатного віку, які не мають роботи та доходів, які зареєстровані в службі зайнятості для пошуку підходящої роботи як безробітні, шукають роботу та готові її прийняти. Виплата вихідної допомоги та середнього заробітку громадянам, звільненим з організацій (з військової служби) у зв’язку з ліквідацією, чи скороченням штату, не враховується.
   Відповідно до ст.2 Закону "Про зайнятість населення” не можуть бути визнані безробітними громадяни:
   - віком до 15 років, за винятком тих, хто працював і звільнявся у зв'язку зі зміною виробництва і організації праці, реорганізацією, реорганізацією та ліквідацією підприємства, установи та організації або скороченням чисельності (штату);
   - які шукають роботу вперше і не працюють, у тому числі випускники середньої школи, якщо відмовляються від проходження професійної підготовки чи оплачуваної роботи, у тому числі від тимчасової роботи, яка не потребує професійної підготовки;
   - які відхилили дві пропозиції підходящої роботи з моменту реєстрації в службі зайнятості як шукачів роботи;
   
   - які мають право на пенсію за віком, у тому числі за пільговими ставками, на щорічну пенсію за вислугу років або які досягли встановленого законом пенсійного віку.
   Для визнання громадянина безробітним причина звільнення за попереднім місцем роботи не має значення. Безробітним може бути визнаний громадянин, який добровільно розірвав трудовий договір, або звільнений з ініціативи адміністрації або навіть за порушення трудової дисципліни. Останнє може вплинути на виплату допомоги по безробіттю.
   Як зазначалося вище, згідно з Кодексом Законів про Працю, порядок реєстрації безробітних громадян визначає уряд. Здійснюється управлінням праці за місцем проживання.
   Первинна реєстрація проводиться для врахування загальної кількості безробітних та отримання інформації про сприяння працевлаштуванню.
   Для взяття на облік на відповідну роботу безробітні пред’являють до служби зайнятості за місцем проживання довідку про середній заробіток за останні шість місяців на останньому місці роботи та пред’являють паспорт (або інше посвідчення особи), трудову книжку та документ. підтвердження професійної кваліфікації.
   Реєстрація громадянина як безробітного в органі праці здійснюється не пізніше 8 календарних днів з дня його реєстрації для пошуку підходящої роботи.
   

Відповідно до цього безробітними є громадяни, які:
 працездатні;
 не мають роботи та доходів;
 зареєстрованні, щоб знайти підходящу роботу;
 шукають роботу і готові почати працювати;
 не працевлаштовані протягом 8 днів з дати реєстрації з метою пошуку підходящої роботи.
Громадяни, визнані безробітними, зобов’язані перереєструватися у строки, встановлені управлінням праці.
У випадках, передбачених статтею 45 Закону "Про зайнятість населення”, безробітний може бути знятий з обліку, у тому числі:
- у звязку з працевлаштуванням особи;
- відновлення роботи за рішенням суду, що набрало законної сили;
- подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг;
- подвійна відмова в пропозиції підходящої роботи, а у випадку безробітних, які шукають роботу вперше і не працюють (за спеціальністю), подвійна відмова від професійного навчання;
- подвійна відмова у пропонуванні відповідної посади за професією (спеціальністю), здобутою за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості та трудової міграції;
- припинення професійної підготовки за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості та трудової міграції, без поважних причин;

- Невідвідування без поважних причин протягом 30 робочих днів з дня прийняття рішення про такий візит до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості та трудової міграції (поважні причини підтверджуються відповідними документами);
- Встановлення факту подання недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення (виплати) матеріальної допомоги на випадок безробіття та надання соціальних виплат;
- Встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг);
- Набрання законної сили обвинувальним вироком до позбавлення волі, обмеження волі, арешт (крім випадку звільнення від умовного покарання);
- прийом на денну форму навчання;
- призову на військову або альтернативну (невійськову) службу;
- Досягнення особою пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
- подання заяви про догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку або на термін, зазначений у медичному висновку;
- Смерть безробітного або визнання його померлим, безвісно відсутнім, непрацездатним або частково непрацездатним за рішенням суду;
- з дня видачі довідки до акта оцінки медико-соціологічної експертної комісії з висновками про визнання непрацездатності;

- з інших причин, передбачених у процесі реєстрації, перереєстрації та обліку шукачів роботи та безробітних.
Поняття «відповідна робота» дуже важливе для питань зайнятості.
Пунктом 1 статті 46 КЗпП визначено роботу, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням наявності транспортних послуг, встановлених рішенням місцевої державної адміністрації, органу виконавчої влади відповідної ради. Заробітна плата з урахуванням рівня середньої заробітної плати в регіоні останнього місяця, в якому особа була зареєстрована як безробітна, не повинна бути нижчою за заробітну плату такої особи на останньому місці роботи.
Пропонуючи підходящу роботу, враховується стаж роботи (спеціальність), кваліфікація, тривалість безробіття та потреби ринку праці.
Для тих, хто не за професією (спеціальністю) і шукає роботу вперше, вважається доцільним, що вимагає початкової підготовки, особливо безпосередньо на роботі, а для тих, хто хоче повернутися до роботи після перерви, більше шести місяців праці за останньою роботою або роботи з попередньою перепідготовкою за новою професією (спеціалізацією) в управлінні регіонального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості.

Якщо безробітний протягом шести місяців з дня постановки на облік в обласному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань зайнятості та трудової міграції, не знайшов роботу, йому буде запропоновано гідну роботу за кваліфікацією та станом здоров’я та праці. досвід, тип підготовки та потреби ринку праці.
Держава надає певні права та грошові виплати всім безробітним, як звільненим, так і тим, хто шукає першу роботу або повертається на роботу після перерви. Допомога по безробіттю; Оплата за участь у громадських роботах.
Стипендії виплачуються особам, які проходять професійну підготовку, перепідготовку чи підвищення кваліфікації.
Встановлюються такі розміри стипендії:
 громадянам зі стажем роботи більше року - 75 відсотків середньомісячної заробітної плати на останньому місці роботи, але не нижче мінімальної заробітної плати;
 громадянам зі стажем роботи за фахом не менше одного року - у розмірі стипендії, призначеної державою для навчальних закладів відповідного профілю, але не менш як у розмірі допомоги по безробіттю, передбаченої для цієї категорії громадян,
 Громадянам, які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, - на шкоду зацікавленим підприємствам у розмірі 100 відсотків середнього заробітку за останнім місцем роботи, але не менше мінімальної заробітної плати.

Для громадян які мають утриманців розмір стипендії збільшується на 10 відсотків за кожну особу на утриманні, але не повинен перевищувати середнього заробітку на останньому місці роботи.
Для безробітних запроваджено особливий порядок обчислення трудового стажу. Час, протягом якого безробітний отримує допомогу або допомогу по безробіттю, бере участь в оплачуваних громадських роботах, а також час, необхідний для переїзду на інше місце роботи, зараховується до загального трудового стажу і не перериває його.

1. 
   Допомога по безробіттю
   

2. 
   Громадянам, зареєстрованим на загальних підставах (всі громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості, за винятком зареєстрованих на підставі статті 26 Закону України «Про зайнятість населення»), допомога по безробіттю буде виплачуватися з 8-го дня після реєстрація в службі зайнятості до прийняття на роботу, але не більше 360 календарних днів на два роки.
   Для осіб, які достроково вийшли на пенсію (чоловіки старше 58 років, жінки - 53 роки, вік визначається на момент надання безробіття) тривалість виплати допомоги по безробіттю становить до 720 календарних днів.
   Громадянам, які бажають повернутися на роботу після тривалої перерви (більше 6 місяців), та громадянам, які шукають роботу вперше, допомога по безробіттю не виплачується більше 180 днів.
   Громадяни, які загалом зареєстровані в державній службі зайнятості та визнані в установленому порядку безробітними, отримують допомогу по безробіттю в таких розмірах та на таких умовах:
    не менше 50% середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, але не більше середньої економічної заробітної плати по області за останній місяць і не менше законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати, якщо вони відпрацювали не менше 26 календарних тижнів 12 місяців до безробіття;
    не нижче встановленого законом мінімальної заробітної плати - в усіх інших випадках а також у разі першої або більш тривалої перерви в роботі.
   
3. 
   Допомога по вагітності та пологах жінкам, які перебувають на обліку в органах зайнятості не менше 10 місяців, призначаються і виплачуються установами соціального захисту населення на підставі довідки з державної служби зайнятості та листка непрацездатності. Виплата допомоги по безробіттю цим жінкам припиняється на період, зазначений у листку непрацездатності.
   Жінкам, які перебувають на обліку як безробітні в державній службі зайнятості менше 10 місяців, допомога по безробіттю виплачується в межах, визначених статтями 26, 28 Закону України «Про зайнятість населення». Якщо жінка бажає доглядати за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вона письмово повідомляє службу зайнятості та отримує довідку за встановленою формою для подання до органів соціального страхування за місцем проживання для отримання допомоги по догляду за дитиною.
   Якщо жінка виявила бажання знайти роботу, а бюро зайнятості не може запропонувати відповідну роботу, допомога по безробіттю продовжуватиметься за період і в розмірі до вагітності та пологів.
   Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» від 20 березня 2013 року № 198 запроваджено новий вид компенсації безробітним - допомогу по безробіттю (стаття 31 із змінами). Умови та порядок виплати допомоги по безробіттю безробітним передбачено положенням про порядок призначення допомоги по безробіттю.
   
   Допомогу по безробіттю можуть отримати безробітні, у яких закінчився строк дії допомоги по безробіттю протягом 180 календарних днів у розмірі 75% встановленого законом мінімальної заробітної плати за умови, що середньомісячний сукупний дохід на одного учасника I не перевищує встановленого законом неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Допомога по безробіттю може бути призначена з наступного дня після закінчення виплати допомоги по безробіттю.
   Для отримання допомоги по безробіттю громадянину необхідно подати письмову заяву до служби зайнятості, а також довідки про склад сім’ї та доходи кожного члена сім’ї за квартал (три місяці) до звернення за допомогою. Допомога по безробіттю, яку виплачує бюро зайнятості, не включається до загального доходу.
   Тривалість виплати допомоги по безробіттю зараховується до загального та безперервного стажу громадянина, який записується в його трудовій книжці.
   Кожен член сім’ї, який перебуває на утриманні безробітного, а також громадяни, у яких закінчився термін дії допомоги по безробіттю та допомоги по безробіттю, може отримати допомогу у розмірі 50% законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати за умови, що середньомісячний дохід на одного члена сім’ї безробітного не дорівнює перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян перевищує.
   Одноразова допомога може призначатися не більше двох разів на календарний рік за умови, що безробітний активно сприяє працевлаштуванню.
   
   Державна служба зайнятості також виплачує допомогу на поховання громадянам, які зареєстровані в органах зайнятості як такі, що шукають роботу чи безробітні, а також у разі смерті родича на утриманні у розмірах, передбачених законодавством.
   Право на допомогу по безробіттю мають застраховані особи, які втратили роботу за обставинами, за які вони не несуть відповідальність і які працювали та сплачували внески менше 26 календарних тижнів у році до настання безробіття, з урахуванням страхового стажу.
   Допускається перерва страхового стажу. Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа зареєструвалася як безробітна в державній службі зайнятості протягом одного місяця після закінчення перерви.
   Вагомими причинами є:
    Навчання в професійно-технічних коледжах та університетах, перебування в стаціонарі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;
    строкова служба;
    Догляд за працездатним безробітним, інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за медичним висновком потребує постійного зовнішнього спостереження;
    інші поважні причини, передбачені законодавством України
   
   Допомога по безробіттю не повинна перевищувати середню економічну заробітну плату в регіоні. Верхня межа розміру допомоги по безробіттю залишилася незмінною. Однак нижня межа істотно змінилася. Якщо попередня допомога по безробіттю не могла бути нижчою за мінімальну заробітну плату (в останні роки вона становила 16,6 грн, встановлена ​​Кабінетом Міністрів України), то розмір допомоги по безробіттю відповідно до Закону про соціальне страхування не може бути нижчим за встановлений прожитковий мінімум. законом (ст. 23).
   Строк виплати допомоги по безробіттю відповідно до чинного законодавства не змінюється і становить 360 календарних днів протягом двох років і не може перевищувати 720 календарних днів для осіб дострокового виходу на пенсію, тобто за 2 роки до початку виходу на пенсію.
   У разі звільнення з останньої роботи за власним бажанням без поважних причин страховий стаж також враховується при визначенні розміру допомоги по безробіттю, яка, однак, починає виплачуватися з 91 дня.
   Особам, які до початку безробіття відпрацювали лише 26 календарних тижнів або які бажають зайнятися оплачуваною роботою після більшої перерви (більше 6 місяців), допомога по безробіттю встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму без урахування страхового стажу. Такий же розмір допомоги по безробіттю встановлюється звільненим за прогул, пияцтво та інші порушення трудової і трудової дисципліни, але термін виплати зменшується на три місяці.
   
   Після закінчення періоду отримання допомоги по безробіттю за рахунок доходу сім’ї може бути призначена допомога по безробіттю за шість місяців та одноразова допомога по безробіттю. Допомога по безробіттю становить 75% а одноразова матеріальна допомога в розмірі 50% прожиткового мінімуму, встановленого законом.
   Особливістю Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є те, що він містить норми двох систем соціального захисту. Поряд із системою страхування та виплатами застрахованих у Законі про норми надання соціальних виплат іншим категоріям безробітних громадян. Йдеться про виплати незастрахованим особам, зокрема першим працівникам.
   Держава не може залишити без матеріальної підтримки молодь. Якщо після закінчення загальноосвітньої школи, вищих і середніх закладів освіти вони не знайшли свого місця у трудовому процесі, їм буде надано мінімальну допомогу по безробіттю та виплати.
   До категорій незастрахованих належать також військовослужбовці, які звільнені з військової служби, або ті, хто не перебуває на пенсії. Їх включення до системи страхування вимагає від держави, як роботодавця, витрачання невиправдано високих страхових внесків. Тому законом передбачено страхування, необхідне для допомоги тим, хто звернувся до державної служби зайнятості та зареєстрований як безробітний, кількість яких не перевищує тисячі.
   
   Відповідно до статті 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» стаж військової служби прирівнюється до стажу роботи. При цьому всі види допомоги по безробіттю для них встановлені на рівні, що й для застрахованих.
   Закон передбачає певні санкції для громадян, які не сприяють працевлаштуванню або не відповідають вимогам державної служби зайнятості.
   1. Якщо під час семиденного пошуку роботи громадянин відмовився від двох пропозицій підходящої роботи при реєстрації як шукача роботи, він не може бути визнаний безробітним:
    Особа, яка перебуває на загальному обліку, знімається з обліку та отримує консультаційні послуги протягом шести місяців. Через шість місяців з дня зняття з обліку такий громадянин може зареєструватися в державній службі зайнятості як шукач роботи;
    особа, зареєстрована за п. 1 ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення» втрачає право на отримання статусу безробітного строком на три місяці з наступною перереєстрацією на загальних підставах. Тобто ця особа втрачає спеціальні гарантії статті 26 вищезазначеного Закону щодо громадян, звільнених з ініціативи власника у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці;
    Громадяни без професії, які зареєстровані як шукачи роботи вперше, у тому числі випускники середньої школи, якщо їм відмовляють у професійному навчанні чи оплачуваній роботі, у тому числі тимчасовій, яка не потребує професійної підготовки, знімаються з обліку в державній службі зайнятості. наступного дня після закінчення пошуку роботи.
   
   2. Відповідно до статті 30 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено такі випадки, у яких припиняється виплата допомоги по безробіттю та допомоги по безробіттю, зняття безробітного з обліку та закриття його особової облікової картки:
    працевлаштування безробітного;
    Поновлення на роботі безробітного за рішенням суду. Безробітний, якого за рішенням суду повернули на попереднє місце роботи з виплаченим за час вимушеного прогулу середнім заробітком, зобов'язаний повернути кошти, отримані у вигляді допомоги по безробіттю та допомоги по безробіттю;
    Вступ до навчального закладу для підвищення кваліфікації;
    призов на військову службу або альтернативну (невійськову) службу;
    Набрання законної сили вироком у вигляді позбавлення волі або направлення на лікувально-профілактичний курс;
    мати право на пенсію відповідно до законодавства України;
    Переїзд на постійне місце проживання в іншу місцевість (район, місто). При цьому громадянин отримує копії КПО та інших документів, необхідних для реєстрації в державній службі зайнятості за новим місцем проживання;
    смерть безробітного;
    подання письмової заяви до державної служби зайнятості про подання догляду за дитиною до трьох-шести років;
    Неявка громадянина на зазначену дату надання статусу безробітного;
   
   невідвідування служби зайнятості більше місяця без поважної причини (з дня останнього терміну відвідування служби зайнятості);
    Отримання допомоги по безробіттю та натуральної допомоги шляхом обману (з дня виявлення шахрайства). У разі ухилення безробітного до повернення неправомірної грошової допомоги питання буде вирішуватися в судовому порядку. Ці громадяни можуть звернутися за допомогою до державної служби зайнятості лише через шість місяців після виявлення шахрайства за умови погашення ними грошової допомоги, отриманої внаслідок шахрайства;
    Укладення договору між службою зайнятості та безробітним про надання безвідсоткової позики для здійснення підприємницької діяльності (з дня виписки іменного чека на кредит або безробітного).
   3. Законодавством передбачено випадки, коли виплата допомоги по безробіттю може бути відстрочена на строк до трьох місяців (п. 2 ст. 30 Закону України «Про зайнятість населення»):
    Громадяни, які розірвали трудовий договір з власником підприємства, установи, організації з причин, зазначених у п. 6 ст. 36, 38 та 39 та п. 1, 2 та 6 ст. 40 КЗпП України та вихідної допомоги відповідно до ст.44 КЗпП України, яка визнана безробітним з восьмого дня після реєстрації в службі зайнятості як шукача роботи, виплата допомоги по безробіттю здійснюється після закінчення строку, за який виплачується вихідна допомога.
   
    Громадяни, з якими розірвано трудовий договір з ініціативи власника у зв’язку з дисциплінарним проступком за п. З, 4, 7, 8 ст. 40 та п.п. 41 КЗпП України, а також тих, хто без поважних причин залишив останнє місце роботи;
    Громадяни за порушення умов п. 4 ст. 28 Закону України «Про зайнятість населення» (сприяння їх працевлаштуванню за рекомендаціями працівників державної служби зайнятості).
   4. Виплата допомоги по безробіттю та допомоги по безробіттю припиняється на строк до трьох місяців у разі:
    Відхилення громадянином двох пропозицій відповідної роботи;
    Приховування інформації про тимчасове працевлаштування в державній службі зайнятості під час отримання допомоги по безробіттю;
    порушення громадянином строків реєстрації та перереєстрації як безробітного;
    повторна реєстрація безробітного, який був знятий з обліку, оскільки без поважних причин не був у службі зайнятості більше місяця і не сприяв працевлаштуванню;
    відмова від роботи за фахом, набутим після перепідготовки за напрямом працевлаштування;
    Припинення навчання в навчальних закладах для підвищення кваліфікації та перепідготовки без поважних причин.
   
   Період, на який виплата допомоги по безробіттю призупинена, зараховується до загального часу виплати допомог.
   Під час відстрочення або припинення виплати допомоги по безробіттю громадяни, зареєстровані як безробітні в державній службі зайнятості, зобов’язані відвідувати бюро зайнятості та сприяти працевлаштуванню відповідно до рекомендацій цієї служби, а у разі невиплати допомоги по безробіттю – безробіття може відновитися з наступного дня після закінчення терміну дії попередньої санкції, призупиненої або відкладеної, чи знятої з обліку.
   Стаття 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» повністю передбачує життєві випадки, коли служба зайнятості призупиняє або відстрочує виплати, зазначені у ст. ЗО Закону України «Про зайнятість населення».
   Він відрізняється від нового закону тим, що виплата допомоги по безробіттю та матеріального забезпечення під час навчання, перепідготовки чи підвищення кваліфікації припиняється на термін до трьох місяців у разі надання застрахованій особі вихідної допомоги та інших виплат при звільненні відповідно до законодавства України підприємствами. , Установи та організації.
   Замість призупинення виплати на строк до трьох місяців, як це передбачено Законом України «Про зайнятість населення», новим законом запроваджено поняття скорочення терміну виплати до 90 календарних днів. Звичайно, ця зміна термінології допомогла як працівникам служби зайнятості, так і безробітним краще зрозуміти їх значення.
   
   Слід зазначити, що п. 2 ст. 30 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено відстрочку виплати допомоги по безробіттю на строк до трьох місяців у випадках:
    звільнення громадянина з останньої роботи без поважних причин;
    Звільнення з підстав, передбачених п. З, 4, 7, 8 ст. 40 та п.п. 41 КЗпП України.
   Новим Законом передбачено скорочення строку виплати допомоги по безробіттю та матеріального забезпечення на навчання, перепідготовку чи підвищення кваліфікації на 90 календарних днів для:
    звільнення з останньої роботи за власним бажанням без поважних причин;
    Звільнення з останньої роботи відповідно до ст.37 п.З, 4, 7, 8 ст. 40, п.п. 41 і 45 КЗпП України.
   Це свідчить про посилення нової системи соціального захисту від безробіття п’яних, злодіїв та тих, хто порушує трудову дисципліну.
   
     1   2
   
   скачати