Правове регулювання неподаткових доходів держави та органів місцевого самоврядування

Підготувала

Студентка 3 курсу

Групи ПБ-19-2

Іващук Тетяна

• Державний бюджет – це невід’ємний атрибут кожної країни та важливий інструмент реалізації економічної та соціальної політики держави. Дослідження проблем формування дохідної частини Державного бюджету України викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення. Важливу роль у формуванні дохідної частини бюджету відіграють податкові надходження, проте і неподаткові надходження також останнім часом викликають у науковців підвищений інтерес. Вказане актуалізує важливість та необхідність подальших наукових досліджень в сфері акумулювання надходжень до бюджетів усіх рівнів.

План

• Вступ
• Поняття та сутність неподаткових доходів
• Правове регулювання доходів власності та підприємницької діяльності
• Правове регулювання адміністрування зборів та платежів, доходів від некомерційного та побічного продажу.
• Функціональне призначення неподаткових доходів

Поняття та сутність неподаткових надходжень

• Неподаткові надходження займають важливе місце в складі публічних доходів. У 2013 році неподаткові доходи становили 27 відсотків доходів Державного бюджету України. Нині налічується близько 80 видів неподаткових платежів. Більшість із них мають обов'язковий характер, тобто законодавець передбачає можливість застосування до їх платника механізму примусу.
• У законодавстві України відсутнє визначення поняття непо­даткових доходів. У статті 9 Бюджетного кодексу України лише закріплено основні групи неподаткових надходжень:

Доходи від власності та підприємницької діяльності (на основі Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 № 2269-VIII)

• Приватизація державного та комунального майна. До об’єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об’єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
• Крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об’єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об’єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України.

• У Розділі II визначені порядок і способи приватизації.
• Стаття 13. Способи приватизації 1. Приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом: 1) продажу об’єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі:аукціоні з умовами;аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій; 2) викупу об’єктів приватизації.
• Стаття 25. Використання грошових коштів, одержаних від приватизації
• 1. Кошти, одержані від продажу державного або комунального майна, інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації (суми штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки за придбані об’єкти приватизації тощо),

зараховуються до державного або місцевого

бюджету у повному обсязі, крім плати за участь.

Плата за оренду державного та комунального майна (на основі ЗУ «Про оренду державного та комунального майна).

• Об’єктами оренди за цим Законом є:
•  єдині майнові комплекси підприємств, їхніх відокремлених структурних підрозділів;
•  нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини);
•  інше окреме індивідуально визначене майно;
•  майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) (далі - майно, що не увійшло до статутного капіталу), а також майно, заборонене до приватизації, яке може при перетворенні державного підприємства в господарське товариство надаватись такому товариству на правах оренди;
•  майно, щодо якого до статутного капіталу внесено право господарського відання на майно;

• майно, закріплене на праві господарського відання за акціонерними товариствами та їхніми дочірніми підприємствами у процесі їх утворення та діяльності;
•  майно, передане до статутного капіталу акціонерних товариств на праві господарського відання;
•  майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державних і комунальних установ та організацій, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, правоохоронних та фіскальних органів, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, - без права викупу та передачі в суборенду орендарем;
•  майно, що не підлягає приватизації, може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду

Державні лотереї

• Лотереї проводяться операторами на території України відповідно до умов випуску та проведення лотерей. Умови випуску та проведення лотереї затверджуються наказом оператора та підлягають долученню Міністерством фінансів України до ліцензійної справи оператора. роведення оператором на території України лотереї, умови випуску та проведення якої не долучені Міністерством фінансівУкраїни до ліцензійної справи цього оператора, не допускається Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва N 82/649 ( z1180-05 ) від 22.09.2005 )

• Умови випуску та проведення лотереї мають містити:
• 3.3.1. Назву лотереї та її характеристику;
• 3.3.2. Назву оператора, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ;
• 3.3.3. Сферу розповсюдження лотереї;
• 3.3.4. Дату початку випуску лотереї та граничний строк реалізації лотерейних білетів
• та/або прийняття сплат участі в лотереї через електронну систему;
• 3.3.5. Запланований кошторис доходів і витрат на проведення лотереї з постатейною
• розшифровкою, складений у грошовому виразі (на кожний рік). У кошторисі оператор
• може визначити спрямування частини коштів, що залишаються в розпорядженні оператора,
• на певні соціальні потреби (розвиток фізичної культури і спорту, соціальний захист
• інвалідів тощо);
• 3.3.6. Загальну суму випуску лотереї, у тому числі суму, що спрямовується на виплату
• (видачу) призів (для лотерей, принципи проведення яких дають можливість визначити такі
• суми);
• 3.3.7. Розмір сплати участі у лотереї (вартості лотерейного білета);
• 3.3.8. Розподіл кількості та суми призів (для лотерей, принципи проведення яких дають
• можливість визначити такі суми); та інще

• За даними бюджетної статистики, серед неподаткових доходів най більш чисельна підгрупа адміністративних зборів і платежів, а також доходів від некомерційної господарської діяльності (49видів), найменш - підгрупа власних надходжень бюджетних установ (два види: плата за послуги та інші джерела). Більше половини вид ів таких доходів належалитільки Державному бюджету України, чверть – місцевим бюджетам. 19 видів неподаткових доходів отримували центральні тамісцеві органи влади в якості спільного джерела бюджетних ресурсів. Фактично,група неп одат кових доходів включає всі обов'язкові платежі, суть яких не відповідає податкам, офіційним трансфертам, цільовим фондам і доходам від операцій з капіталом

Правове регулювання адміністрування зборів та платежів, доходів від некомерційного та побічного продажу.

• Ліцензування певних видів господарської діяльності. Закон України " Про ліцензування видів господарської діяльності " від 02.03.2015 № 222-VIII Редакція від 25.10.2020 визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.
• Державне мито. Державне мито — це плата за дії (послуги) уповноважених органів, що стягується з метою покриття витрат, які виникають у зв'язку з цим. Головна особливість державного мита — його індивідуальна відплатність. Сплачуючи державне мито, платник переслідує певні інтереси, пов'язані зі здійсненням на його користь дій публічно-правового характеру. З іншого боку, метою стягування державного мита є покриття витрат державного або іншого органу, у зв'язку з його діяльністю. Особливості застосування механізму державного мита в Україні регулюються Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. "Про державне мито", а деталізує його застосування Інструкція про порядок обчислення і справляння державного мита, затверджена наказом Головної Державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року №15 Редакція від 16.08.2020,

• На відміну від податків, джерело яких, за твердженням А. Сміта, - це рента, прибуток, заробітна плата[33, с. 624], неподаткові доходи формуються за рахунок фонду, обсяг якого не зумовлює "народний дохід". Тому вони забезпечують органам державної влади певний рівень незалежності від результатів господарювання платників податків. Алеза такого механізму перерозподілу вартості фіск альний тягар покладається нерівномірно , непропорційно на суб'єктів господарювання, домогосподарства та окремих осіб. З погляду останніх, така фіскальна дія неподаткових доходів економічно ісоціально несправедлива. Проте суспільний інтерес дещо відмітний. Фіскальна функція неподаткових платежі в сприяє формуванню частини доходів державного бюджету на відносно стабільній і прогнозованій основі.Відносно, тому що для неподаткових доходів, як і для будь-яких інших груп доходів бюджетів, характерні ризики справляння. Так, протягом останніх років спо стерігався щорічний позитивний приріст обсягу неподаткових доходів зведеного бюджету України, від +10,4% до +73,9% (таблиця 2).

Функціональне призначення

• Дослідження функціонального призначення неподаткових доходів бюджетів в Україні дає підстави виокремлювати кілька його аспектів: фіскальний, компенсаційний і регулюючий. Оцінка результативност іїх акумулювання органами державної влади та місцевого самоврядування дозволяє констатувати домінування фіскального призначення неподаткових доходів.Його активізація надалі неможлива без урахування контроверсійності фінансових інтересів платників і бенефіціарів неподаткових доходів бюджетів.
• Компенсаційне призначення неподаткових доходів особливо вагоме для органів місцевого самоврядування, в бюджетах яких три чверті обсягу спеціального фонду акумулюється за допомогою таких інструментів. Його оптимізаціюварто розпочати із законодавчихзмін окремих елементів механізму справляння непо даткових доходів, зокрема, бази і ставок.

• Неподаткові доходи також використовують для отримання соціально-економічних ефектів публічного характеру. Тому їхнє регулююче призначення доцільно нарощувати, забезпечуючи:1) прогнозованість фінансових взаємовідносин органів влади з державними та комунальними підприємствами й організаціями, високоефективний менеджмент їх функціонування, а також узгодженість цілей тактики і стратегії державної фінансової політики на мікро- й макроекономічному рівнях;2) конкурентний рівень управління активами з боку розпорядників бюджетних коштів;3) стимулювання ініціативності та відповідального виконання функціональних обов'язків суб'єктами, які адмініструють надходження неподаткових доходів у Державний бюджет України і місцеві бюджети

+Тести

• 1. Найбільшу частку неподаткових надходжень в Україні становлять:

А) власні надходження бюджетних установ

Б) доходи від власності та підприємницької діяльності

В) доходи від некомерційної господарської діяльності

Г) правильної відповіді нема

• 3) До адміністративних зборів та платежів, доходів від некомерційного та побічного продажу відносяться:

А) плата за утримання вихованців спеціальних шкіл та спеціальних профтехучилищ

Б) відрахування коштів, отриманих від проведення державних грошових

лотерей

В) рентна плата за нафту, природний газ, газовий конденсат, що

видобуваються в Україні

Г) правильної відповіді немає

• 5) Основною метою приватизації є:
А) прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об’єктів приватизації ефективному приватному власнику

Б) дотримання свободи вибору

В) залучення лише внутрішніх інвестицій

Г) правильної відповіді немає

• 7. До видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню належать:

А) ) банківська діяльність, діяльність з надання фінансових послуг та інша діяльність, ліцензування якої здійснює Національний банк України відповідно до закону;

Б) діяльність у галузі телебачення і радіомовлення, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення«

В) всі відповіді вірні

Г) медична практика

А) єдиний збір

Б) податок на додану вартість

В) збір на отримання нотаріальних послуг

Г) штраф

ПРЕЗЕНТАЦІЯ № 2

Правове регулювання трансфертів в умовах фінансової децентралізації

Підготувала

студентка 3 курсу

Групи ПБ-19-2

Іващук Тетяна

План

• Вступ
• Поняття та види міжбюджетних трансфертів
• Базова та реверсна дотація. Порівняльна характеристика.
• Додаткова дотація та її практичні аспекти
• Стабілізаційна дотація та її особливості
• Субвенція та її класифікація
• Висновки

ВСтуп

• В умовах динамічних змін законодавства, зумовлених реформою децентралізації, в бюджетному законодавстві України з’являються нові поняття й категорії, які потребують наукового осмислення. Однією з таких категорій є міжбюджетні трансферти.З 2015 року в Україні з’являються нові види міжбюджетних трансфертів: базова та реверсна дотації, стабілізаційна дотація, медична й освітня субвенції, міжбюджетні гранти тощо.

Поняття та види міжбюджетних трансфертів

• Видатки місцевих бюджетів здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів із Державного бюджету України. Трансферт у бюджетній сфері – це кошти, які безоплатно й безповоротно передаються з одного бюджету до іншого . Зазначене визначення міжбюджетних трансфертів відображено на рівні норм Бюджетного кодексу України (далі – БК України) .
• Варто зазначити, що не завжди міжбюджетні трансферти розглядали як передачу коштів між бюджетами України. На початку становлення незалежності нашої держави вони розглядалися як рух коштів з «бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня», потім «з Державного бюджету до місцевих» . Перша редакція БК України від 2010 р. містила таку назву одного з видів міжбюджетних трансфертів, як «дотація вирівнювання». Сьогодні вона замінена реверсною та базовою дотаціями.

Відповідно до статті 96 Бюджетного кодексу України, міжбюджетні трансферти класифікуються як:

• дотація вирівнювання (вилучено);. Натомість введено базову дотацію (трансферт, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій)
• субвенція;

кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших

місцевих бюджетів («від'ємні міжбюджетні трансферти») (вилучено);

Натомість введено реверсну дотацію (кошти, що передаються до державного бюджету

з місцевих бюджетів для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій);

• додаткові дотації.

Базова та реверсна дотації.порівняльна характеристика

• Дотація – кошти, що передаються з одного бюджету іншому, в твердій сумі й безповоротнодля остаточного збалансування бюджету (без цільового призначення.
• Базова дотація – це трансферт, що надається з Державного бюджету місцевим бюджетам для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій . Базова дотація не має цільового призначення та використовується в місцевих бюджетах для збалансування доходів і видатків. Базова дотація як класична дотація надається у випадку, якщо різниця між обсягом видатків бюджету є нижчою за середні показники для відповідних бюдже-тів. Для зацікавлення органів місцевого самоврядування в дотриманні принципу економіїта вишукуванні нових джерел поповнення місцевого бюджету максимальний розмір базовоїдотації не може перевищувати 80% від потреби (для досягнення значення індексу забезпеченості відповідного бюджету 0,9).
• Реверсна дотація – це кошти, що передаються до Державного бюджету з місцевих бюджетів для горизонтального вирівнювання податко-спроможності територій.

Вони перераховуються з бюджетів найбільш фінансово-стабільних і розвинутих

регіонів до державного бюджету

з метою подальшого перерозподілу бюджетних коштів між регіонами,

які характеризуються недостатнім обсягом податкових

і неподаткових доходівдля фінансування своїх повноважень.

• Реверсна дотація перераховується в протилежному до базової дотації напряму – з місцевих бюджетів до Державного – для горизонтального вирівнювання податкового потенціалу територій. Отже, кошти реверсної дотації в подальшому є фінансовим ресурсом для перерахування базової дотації. Джерелом реверсної дотації є фактичні надходження доходів загального фонду місцевого бюджету.
• Базова та реверсна дотації – це два грошові потоки, протилежних за напрямом руху,що призначені для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій і функ-ціонують між Державним бюджетом, з одного боку, та місцевими бюджетами, з іншого боку. За горизонтального вирівнювання податкоспроможності бюджетів поряд з інши-ми параметрами враховуються показники індексу податкоспроможності відповідного місце-вого бюджету (визначаються за надходженнями податку на доходи фізичних осіб, а для об-ласних бюджетів визначаються окремо за надходженнями податку на прибуток підприємстві податку на доходи фізичних осіб.
• При цьому індекси податкоспроможності місцевих бюджетів не можуть змінюватися й переглядатися частіше, ніж один раз на рік, крім випадків виділення нових або зміни статусу вже наявних адміністративно-територіальних одиниць; зміни місця розташування суб’єктів господарювання – платників податків ; зміни податкового законодавства.

• Ця норма ст. 100 БК України не враховує вимоги пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, де передбачено принцип стабільності,за яким зміни до будь-яких елементів загальнодержавних податків і зборів не можуть уноси-тися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діятинові правила і ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змі-нюватися протягом бюджетного року .
• Також, відповідно до ч. 8 ст. 45 БК України, у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків – сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. Отже, індекс податкоспроможностіможе переглядатися виключно з дотриманням зазначених правових норм не частіше ніж один раз на рік.

• Не менш важливою є додаткова дотація, яка надається на компенсацію втрат доходівмісцевих бюджетів, унаслідок надання пільг, установлених державою, а також на здійсненняпереданих із Державного бюджету видатків з утримання закладів освіти й охорони здоров’я.Розподіл додаткових дотацій між місцевими бюджетами здійснюється на підставі критеріїв,визначених Урядом України.
• Якщо мова йде про додаткову дотацію на здійснення переданих із Державного бюджету видатків з утримання закладів освіти й охорониздоров’я, то вона спрямовується передусім на видатки навчальних закладів з оплати праці знарахуваннями (крім видатків на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників)і з оплати комунальних послуг та енергоносіїв, видатки закладів охорони здоров’я з опла-ти комунальних послуг та енергоносіїв, отже, на поточні (захищені) видатки.
• Так, до прикладу у Дніпропетровській області щодо обсягів між-бюджетних трансфертів, що передаються з обласного бюджету до місцевих бюджетів, то :1) дотація з місцевого бюджету на здійснення переданих видатків з утримання закладів освіти й охорони здоров’я за рахунок відповідної додаткової дотації з Державного бюджету становить 121700000,00 грн; 2) субвенції з обласного бюджету бюджетам міст, районів та об’єднаних територіальних громад на виконання доручень виборців депутатами обласноїради у 2018 році становлять 60 млн грн; 3) на фінансування переможців обласного конкурсу мікропроектів з енергоефективності й енергозбереження серед органів самоорганізації населення та об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) (на умовах співфінансування) становлять 1 млн грн

• Як уже зазначалося, у чинному законодавстві України з’явилося нове поняття «стабілізаційна дотація», яке відображено не в ст. 96 БК України, а в розділі VI «Прикінцеві та перехідні положення». Отже, можемо припустити, що стабілізаційна дотація має тимчасовий характер. Законодавче визначення поняття «стабілізаційна дотація» відсутнє. Сутність цієї дотації полягає в тому, що Уряд України розподіляє кошти, які дають змогу вирівняти бюджетні диспропорції, що виникли в результаті реформування міжбюджетних відносину контексті бюджетної децентралізації, підвищити рівень фінансової спроможності місцевих бюджетів для забезпечення надання органами місцевого самоврядування основних гарантованих послуг населенню. Стабілізаційна дотація надається бюджетам міст обласного значення, районним бюджетам і бюджетам об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом і перспективним планом формування територій, у яких індекс відносної податкоспроможності менший за аналогічний середній показник у таких бюджетах; обласним бюджетам – для розподілу між місцевими бюджетами в порядку, визначеному облдержадміністраціями. У свою чергу, стабілізаційна дотація не надається місцевим бюдже-там населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи держав-ної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, згідно з переліком, затвердженим Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р

Субвенція та її класифікація

• Не менш важливим міжбюджетним трансфертом є субвенція – кошти, що виділяються з Державного бюджету місцевому на певні цілі, дотримання яких обов’язково. Отже, субвенція не передбачає виділення коштів з місцевого бюджету Державному. Субвенція завжди має цільове призначення. Використання коштів, отриманих у вигляді субвенції, не за цільовим призначенням має наслідком застосування відповідного правового механізму, пов’язаного з обов’язковим поверненням цих коштів до бюджету, з якого її надали.
• У БК України передбачено такі субвенції: субвенції на здійснення державних програм соціального захисту;
• субвенція на виконання інвестиційних проектів;
• освітня субвенція;
• медична субвенція;
• субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження;
• субвенціяна проекти ліквідації підприємств вугільної й торфодобувної промисловості та утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі на умовах співфінансування (50%);
• субвен-ція на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту й утримання автомобіль-них доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власностів населених пунктах;
• інші субвенції

• Субвенції на реалізацію державних програм соціального захисту не включаються до складу власних доходів місцевих бюджетів і є інструментом фінансування делегованих повноважень. Зацікавленість регіонів в одержанні субвенцій може бути пов’язана з можливістю непрямого поліпшення ситуації у вирішенні питань місцевого значення. Проте за інших рівних умов місцеві бюджети зацікавлені в одержанні субвенцій меншою мірою, ніж дотацій, які є частиною власних доходів бюджету й використовуються на виконання функцій місцевого самоврядування.
• Принагідно варто зазначити, що виділення субвенції з бюджету на умовах співфінан-сування є важливою особливістю субвенції.
• Об’єднані територіальні громади, створені згідно з перспективним планом, отримують кошти у вигляді субвенцій на формування відповідної інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку такої територіальної громади.
Не менш важливими є освітня й медична субвенції. У законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги освітньої та медичної субвенцій окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів, міських (міст Києва й Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетіві бюджетів об’єднаних територіальних громад.

• Згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг і лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій. Програма медичних гарантій затверджується в складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Обсяг коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в Законі України про Державний бюджет України як частка ВВП (у відсотках) у розмірі не менше ніж 5% ВВП України. Видатки на програму медичних гарантій є захищеними статтями видатків бюджету.

висновки

• Підсумовуючи вищезазначене, можна підсумувати таке. До ознак субвенції належать:
• 1) субвенція, за загальним правилом виділяється з Державного бюджету місцевим. Винятком є субвенція, яка надається з одного місцевого бюджету іншому на утримання об’єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об’єктів спільного користування;
• 2) субвенція не передбачає виділення коштів з місцевого бюджету Державному;
• 3) субвенція завжди має цільове призначення;
• 4) використання коштів, отриманих у вигляді субвенції, не за цільовим призначення має наслідком застосування відповідно-го правового механізму, пов’язаного з обов’язковим поверненням цих коштів до бюджету, з якого її надали;
• 5) субвенція виділяється з бюджету на умовах співфінансування;
• 6) залишки коштів за освітньою та медичною субвенціями на кінець бюджетного періоду зберігаютьсяна рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються в наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази, відповідно, навчальних закладів чи закладів охорони здоров’я

• На основі вивчення ознак і видів дотацій уважаємо за потрібне доповнити ст. 2 БК України пунктом 231 в редакції: «231) дотація як міжбюджетний трансферт – це певна сума коштів, яка безоплатно та безповоротно виділяється з одного бюджету іншому у зв’язку з потребою горизонтального вирівнювання податкоспроможності відповідних територій». Для забезпечення визначення в БК України вичерпного переліку захищених видатків, ураховуючи зміни в законодавстві, ч. 2 ст. 55 БК України доцільно доповнити абзацом: «на реалізацію програми медичних гарантій». З метою правильного використання юридичної термінології в законодавстві України й ураховуючи, що в разі виділення коштів з бюджету на певну мету застосовується механізм такого міжбюджетного трансферту, як субвенція, потрібно внести зміни до ч. 1 ст. 3 та ч. 10ст. 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», замінивши слово «субсидія» на слово «субвенція».

Тести

1. Визначення поняття міжбюджетних трансфертів міститься в: 3. Джерелами формування Державного Дорожнього Фонду є:

• А) Конситуції України А) акцизний податок з вироблених в Україні та ввезених на митну територію
• Б) Цивільному Кодексі України пального і транспортних засобів
• В) Бюджетному Кодексі України Б) всі відповіді правильні
• Г) Не міститься в жодному нормативно-правовому акті В) плату за проїзд автомобільними дорогами

транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або

габаритні параметри яких перевищують нормативні

Г) плату за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування

державного значення

• 2. До видів міжбюджетних трансфертів НЕ відноситься: 4. До видів субвенцій НЕ належить:
• А) Базова дотація А) освітня субвенція
• Б) Реверсна дотація Б) субвенція на проекти ліквідації підприємств вугільної і торфодобувної

на умовах співфінансування (50 відсотків) від 28.12.2014

• В) Медична субвенція В) сувбення на придбання продуктів харчування особам похилого віку
• Г) Наднормова дотація Г) субвенція на надання державної підтримки особам з особливими

освітніми потребами; 22.11.2018

• 5. Надання субвенцій на виконання інвестиційних проектів НЕ ґрунтується на такому принципу:
• А) принцип судочинства – отримувач субвенції встановлюється виключно рішенням суду
• Б) принцип об'єктивності та відкритості - отримувач субвенції визначається за прозорими процедурами
• В) принцип єдності - розподіл коштів має забезпечити реалізацію системи національних цінностей і завдань інноваційного розвитку та сприяти зменшенню відмінностей в рівні життя населення різних регіонів країни
• Г) принцип збалансованого розвитку - надання державної підтримки територіям з урахуванням їх потенціалу;

• 7. Відповідно до розпису ДБУ органами Казначейства України перерахування базової дотації та реверсної дотації здійснюється:
• А) двічі на місяць
• Б) 2 рази на рік
• В) першого тижня жовтня
• Г) щодекадно