Аналіз динаміки прямих податків у формуванні бюджетних доходів
На сьогоднішній день податкові надходження відіграють дуже велику роль у формуванні бюджетних доходів. Фінансове забезпечення будь-якої держави формується, перш за все, через певні надходження до Державного бюджету України.
Дослідження проблем формування надходжень бюджету України є дуже актуальною насамперед тому, що саме бюджет показує рівень економічного розвитку країни, і саме в чіткому та вірному здійсненню бюджетного процесу і полягає економічна і соціальна стабільність та достатній життєвий рівень населення. За рахунок податків бюджет акумулює надходження, що дозволяє фінансувати наукову діяльність, проекти соціального захисту населення, соціально-культурні заходи та державні капітальні вкладення у розвиток галузей і структурну перебудову економіки.
Розглянемо детальніше податкові надходження до Державного бюджету України.
Податкові надходження – це надходження податкових платежів від платників, які слідують податковому законодавству. Прикладом податкових надходжень є податок на прибуток підприємств, ПДФО, ПДВ, акцизний податок, екологічний податок, мито тощо. [10]
2
Зупинимось на податкових надходженнях до державного, місцевого та зведеного бюджетів. Для цього слід проаналізувати об’єм податкових, неподаткових та інших надходжень до бюджетів та виділити їх частку у загальному обсязі (див. таблицю 2.1 у додатку до розділу 2).
Так, за 2020 рік, податкові надходження становили:
До місцевих бюджетів – 91,52 %;
До державного бюджету – 77,84%;
До зведеного бюджету – 81,12%.
Цікавий факт полягає в тому, що податкові надходження на одну людину в Україні складають: до місцевих бюджетів – 6 955 грн, до державного бюджету – 18 767 грн та до зведеного бюджету – 25 723 грн. [11]
А от показники надходжень на одного працюючого в Україні становлять: до місцевих бюджетів – 17 787 грн, до державного бюджету – 47 955 грн та до зведеного бюджету – 65 782 грн. [11]
Таким чином, можемо зробити висновок про те, що частка податкових надходжень до місцевих, загального та зведеного бюджетів є найбільшою з усіх видів надходжень та відіграє дуже важливу роль у їх формуванні.
3
Виходячи з того, що податкові надходження є одними із ключових складових місцевих, державного та зведеного бюджетів, слід детально проаналізувати складові податкових надходжень за 2020 рік (див. таблицю 2.2 у додатку до розділу 2)
Отже, значна частка податкових надходжень місцевих бюджетів припадає на:
Податок на доходи фізичних осіб – 63,51%;
Місцеві податки та збори – 25,79%;
Акцизний податок – 4,90%.
Найбільшими за обсягом категоріями податкових надходжень до державного бюджету є:
Збір податку на додану вартість – 48,66%;
Акцизний податок – 16,40%;
Податок на доходи фізичних осіб – 14,20%.
І найбільші за обсягом види податкових надходжень до зведеного бюджету – це:
Збір податку на додану вартість – 35,50%;
Податок на доходи фізичних осіб – 27,53%;
Акцизний податок – 13,29%.
Таким чином, робимо висновок про те, що вагому частку податкових надходжень до державного та зведеного бюджетів складає ПДВ, ПДФО та акцизний податок, а до місцевих бюджетів – ПДФО, місцеві податки і збори та акцизний податок.
У контексті податкових надходжень розглянемо основні види прямих податків. Податок на доходи фізичних осіб – це значна частина надходжень до бюджету України. ПДФО відіграє дуже важливу роль у перерозподілі доходів громадян та забезпеченні фіскальної достатності бюджету. Цей податок є соціальним регулятором, бо під час його сплати прослідковується взаємозв’язок між державою та платником.
4
На рисунку ми бачимо постійне зростання податкових надходжень за податком на доходи фізичних осіб в період 2016-2020 років в місцевих, державному та зведеному бюджетах (див. рис. 2.1 у додатку до розділу 2). На збільшення надходжень від ПДФО вплинуло підвищення мінімальної заробітної плати (з 1378 грн станом на 01.01.2016 року до 6500 грн станом на 01.12.2021 року). [12]
Ще одним бюджетоутворюючим податком є податок на прибуток. Основне його призначення – це регулювання підприємницької діяльності, стимулювання розвитку процесів інвестування та нарощення капіталу суб’єктів підприємництва.
Досліджуючи динаміку податкових надходжень від податку на прибуток, констатуємо факт постійного його росту до 2020 року (див. рис. 2.2 у додатку до розділу 2). А у 2020 році спостерігаємо зменшення податку на прибуток у місцевих, Державному та зведеному бюджетах.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, які були спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусу. Згідно цього закону, були передбачені зміни і до Податкового кодексу. Прийняття цього Закону було позитивним кроком для українського бізнесу, але призвело до фінансових втрат у бюджеті країни, тому що зменшились податкові надходження з податку на прибуток. [13]
.
За даними ДФСУ станом на 1 березня 2019 року було зареєстровано платників податків – 606 180, серед яких:
Юридичних осіб – 370 660;
Фізичних осіб-підприємців – 232 020;
фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність – 3 500.
Платників податків, які ведуть діяльність за неосновним місцем роботи - 69 587, серед яких:
Юридичних осіб – 53 748;
Фізичних осіб-підприємців – 15 839. [14]
Але, безумовно, одну з найбільш ключових ролей у податкових надходженнях відіграють саме великі платники податків. Вони є платниками як і прямих податків (податок на прибуток), так і непрямих (ПДВ, мито).
За підсумками звіту Державної податкової служби, який був оприлюднений у першому півріччі 2019 року, було встановлено, що топ-100 найбільших платників податків перерахували до зведеного бюджету України 121,6 млрд грн, що становить 24,1% усіх його податкових надходжень. При цьому, 75,2 млрд. грн, тобто 15% усіх податків і зборів - це платежі топ-10 рейтингу. [15]
Можемо стверджувати той факт, що податок на прибуток є одним із найбільших податкових платежів, якими наповнювали бюджет великі платники податків у 2019 році. Також значну роль у формуванні бюджетних доходів відіграють такі прямі податки, які були сплачені великими платниками:
Податок на доходи фізичних осіб;
Екологічний податок;
Податок на нерухомість;
Земельний податок.
Наприклад, АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ», який посів перше місце у списку найбільших платників податків за 2019 рік, сплатив до бюджету 25 634 030,39 тис. грн., серед яких деякі види прямих податків склали:
Податок на прибуток підприємств – 16,49% (4 227 483,82 тис. грн);
ПДФО – 2,5% (593 114,29 тис. грн); [15]
В той же час, частка непрямих податків склала 41% в 2019 році від загальної суми, сплаченої найбільшими платниками. [15] Тобто такі податки, як ПДВ та акциз, як і є надбавкою до ціни товару чи послуги, сплачуються кінцевими споживачами (у більшості випадків – це фізичні особи). Продавці ж є своєрідними посередниками між бюджетом та громадянами, бо саме вони перераховують ці непрямі податки до бюджету.
6
Виходячи з наведених даних в таблиці (див. таблицю 2.3 у додатку до розділу 2), можемо проаналізувати співвідношення прямих та непрямих податкових надходжень до місцевих, державного та зведеного бюджетів за 2017-2019 роки.
Аналізуючи наведені дані, можемо зробити висновок, що протягом досліджуваного періоду доходи, які були отримані від прямих податкових надходжень у Державний бюджет, становили 30,39% у 2017 році, 31,03% у 2018 році та 32,98% у 2019 році, а доходи від непрямих – 69,61% (2017 рік), 68,97% (2018 рік) та 67,02% (2019 рік). Варто зауважити, що частка прямих податків показує динаміку невеликого росту протягом 2017-2019 років. І, як бачимо, частка непрямих податків більше, ніж удвічі перевищує частку прямих податків у Держбюджеті України.
Даний факт можна пояснити тим, що непрямі податки є більш ефективними у фіскальному аспекті, тому що вони оподатковують споживання, яке є більш стабільним та гнучким, ніж, скажімо, прибутки. Насправді, непрямі податки простіше контролювати та від них дуже складно ухилятись. Варто зазначити, що ситуація з прямими податками є складнішою, оскільки платники податків можуть ухилятися від їх сплати, обходячи норми вітчизняного законодавства [18].
Важливим аспектом у даному дослідженні є також співвідношення прямих та непрямих податків у місцевих бюджетах. Досліджуючи дані про податкові надходження місцевих бюджетів, можемо констатувати той факт, що частка прямих податків за 2017 рік становила 59,51%, за 2018 – 65,49%, за 2019 рік – 66,91%, а частка непрямих податків – 40,49% (2017 рік), 34,51% (2018 рік) та 33,09% (2019 рік). Як бачимо, частка прямих податків показує динаміку росту та є більшою за частку непрямих податків майже удвічі в 2019 році.
Це можна пояснити тим, що основний прямий податок для місцевих бюджетів – це податок на доходи фізичних осіб, який дуже тісно пов’язаний із заробітною платою. За 2017-2019 роки ми спостерігали значне підвищення заробітної плати, яке і призвело до зростання частки прямих податків у надходженнях місцевих бюджетів [19].
Проаналізуємо співвідношення прямих та непрямих податків у зведеному бюджеті. Частка прямих податків у надходженнях зведеного бюджету становить: за 2017 рік – 38,29%, за 2018 рік – 40,76%, за 2019 рік – 44,14%, а частка непрямих становила – 61,71% (2017 рік), 59,24% (2018 рік) та 55,86% (за 2019 рік). Як бачимо, частка прямих податків у доходах зведеного бюджету постійно зростає за період 2017-2019 років, але частка непрямих податків залишається більшою.
Більша частка непрямих податків у податкових надходженнях зведеного бюджету пояснюється тим, що найбільші обсяги податкових надходжень до зведеного бюджету – це податок на додану вартість. А ПДВ – це непрямий податок, сплата якого лежить на плечах у споживачів. А тенденцію щодо збільшення частки прямих податків у надходженнях можна обґрунтувати збільшенням обсягів надходжень від податку на доходи фізичних осіб, який корелює із розміром заробітної плати платників [20]. Як відомо, в період 2017-2019 років відбувалося значне підвищення мінімальної заробітної плати [11].
Таким чином, робимо висновок про те, що частка прямих податків у податкових надходженнях до бюджету має тенденцію до зростання впродовж трьох досліджуваних років.