НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
ІМЕНІ ІВАНА ЧЕРНЯХОВСЬКОГО
ІНСТИТУТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬК (СИЛ) ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
КАФЕДРА ЗВ’ЯЗКУ ТА АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ
Навчальна дисципліна: “ Зв’язок у бою та операції ”
РЕФЕРАТ
Тема : “ Особливості керівних документів із зв’язку за стандартами та процедурами країн НАТО.”
Виконав: слухач навчальної групи № 3107
майор КОЖЕВНІКОВ С.В.
Перевірив:
___________________________________
___________________________________
___________________________________
Оцінка:_____________________________
Київ – 2023
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………3
Основна частина………………………………………………….4
Висновки………………………………………………………….9
Список використаних джерел…………………………………...10
ВСТУП
Прагнення України вступити до блоку НАТО спонукало керівництво країни та Збройних Сил України на впровадження стандартів НАТО у складові сектору безпеки та оборони. Стандарт НАТО (АР) – це документ, який регламентує загальні правила, визначає спільний порядок дій, закріплює єдину термінологію і встановлює умови уніфікації технічних процесів, а також озброєння збройних сил Альянсу. Вони поділяються на: адміністративні, оперативні та матеріально-технічні.
За роки існування НАТО було прийнято велику кількість документів, які є керівними для залучених сил країн-учасниць альянсу та рекомендованими до виконання силам країн-партнерів альянсу. Усі керівні документи базуються на основних доктринах за спільнотами по інтересах (по видах, родах діяльності). Для галузі систем C4ISR і як її основного фізичного носія – систем зв’язку та інформаційних систем, основним документом є AJP-6 “Єдина доктрина для систем зв’язку та інформаційних систем”.
Впровадження стандартів НАТО є одним з механізмів досягнення необхідного рівня взаємосумісності з НАТО та критеріїв, необхідних для набуття членства в Організації Північноатлантичного договору. Виходячи з цього вивчення AJP-6 є своєчасним.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
До системи стандартів та керівних документів НАТО, які регламентують побудову та функціонування систем зв’язку та інформаційних систем Об’єднаних сил НАТО, відноситься ряд документів.
Але основним документом є “ЄДИНА ДОКТРИНА ДЛЯ СИСТЕМ ЗВ’ЯЗКУ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ AJP-6”. Цей документ забезпечує керівництво в сфері інтеграції систем зв’язку та інформаційних систем (СЗІС, ерит. CIS – communication and information systems) в спільних операціях у всіх зонах проведення бойових дій і виконання місій союзників. В першу чергу вона призначена як керівництво на оперативному рівні.
Згідно з принципами застосування сил НАТО централізоване планування і децентралізоване виконання є ключовими принципами при проведенні операцій. Для забезпечення реалізації цих принципів потрібна спільна структура командування і управління (С2), яка буде зрозумілою на всіх рівнях, для сприяння чіткому, своєчасному і захищеному розподілу наказів/завдань, звітів щодо ситуації та координації інформації. Оскільки структура очолюваних сил НАТО, швидше за все, буде носити спільний і комбінований характер (може включати в себе характеристики, основні керівні положення, процедури, обладнання та принципи діяльності кожного з допоміжних компонентів, приймаючої країни і, можливо, сторонніх організацій – не членів НАТО ).
У AJP-6 викладені терміни, що використовуються, за для запобігання їх подвійного тлумачення.
Інформація ‒ це найважливіший актив підприємства, а забезпечення систем зв’язку та інформаційних систем і послуг має важливе значення для належного управління системою консультацій, командування і управління (C3). НАТО і союзники покладаються на використання СЗІС для ефективного обміну інформацією та ефективного функціонування. Така опора на системи зв’язку і комунікаційні системи (CIS) потребує ряду принципів, які дозволять НАТО і її союзникам отримувати переваги технологій, а також розібратися з пов’язаними ризиками і складностями виконання операцій з інформаційним перевантаженням.
Характеристики СЗІС. Для ефективного і згідно з вимогами виконання стратегічних принципів, система зв’язку та інформаційна система має відповідати ряду загальних характеристик. В цілому, СЗІС повинна мати такі властивості:
1. Достатні функціональні можливості. При розробці систем зв’язку та інформаційних систем точно вказуються технічні характеристики, щоб при подальшому впровадженні та експлуатації система була в змозі задовольнити певні вимоги (IER – Information Exchange Requirements) командування щодо обміну інформацією. З метою уникнення погіршення або уповільнення процесу прийняття рішень, слід приділити увагу забезпеченню достатніми функціональними можливостями СЗІС для підтримки інформаційних процесів командування, тобто визначити відповідний необхідний масштаб системи, який задовольняє повний перелік вимог до обміну інформацією (IERs).
2. Функціональна сумісність. Ефективне проведення спільних багатонаціональних операцій залежить від функціональної сумісності систем зв’язку та інформаційних систем, що надають змогу Командувачу ОС (JFC) і підлеглим їм командирам здійснювати ефективний процес командування і управління (C2) між задіяними бойовими підрозділами. Рівні приведення системи згідно стандарту в порядку зростання є: сумісність, взаємозамінність і уніфікованість. Це стосується і функціональної сумісності в рамках коаліційної операції. Наступні нижче перераховані умови сприяють встановленню функціональної сумісності:
А. Розробка спільних концепцій СЗІС Об’єднаних Сил в рамках операції під керівництвом НАТО.
Б. Гармонізація даних, семантики і розробка управління даними.
В. Надання та виконання узгоджених оперативних, процедурних і технічних стандартів в рамках проведення операції або навчань під керівництвом НАТО.
Г. Надання інформації та послуг іншим бойовим елементам. Що стосується коаліції з організаціями, які не є членами НАТО і задіяні в операції, що очолює НАТО, надання послуг та інформації залежить від виду місії або навчань; налагодження чітко визначених взаємозв’язків і здатність учасників до роботи з СЗІС та іншими матеріальними і нематеріальними ресурсами в рамках однієї і тієї ж місії або навчань; і конкретні рівні класифікації і можливості передачі інформації (пункту документа).
Ґ. Організація загальної підготовки і навчань НАТО, країн-членів НАТО і сторонніх організацій.
3. Гнучкість. Гнучкість гарантує, що можливості систем зв’язку та інформаційних систем можуть динамічно реагувати на зміни рівня мобілізації сил, темпів оперативної діяльності, військово-стратегічної концепції та простоїв. Ця властивість необхідна, щоб система належним чином реагувала на мінливі ситуації і багатосторонні операції з мінімальним рівнем збоїв або втрат робочого часу. Наприклад, зміна стратегічної позиції (наприклад, з місії, спрямованої на збереження миру, на операцію із забезпечення миру за допомогою військ, що роз’єднують ворогуючі сторони) може викликати зміни в структурі сил, що, в свою чергу може призвести до істотних змін у вимогах до СЗІС. Гнучкість системи досягається за рахунок розробки та практичного відпрацювання Планів дій в надзвичайних обставинах (ерит. – contingency plans, CONPLANs), використання комерційних систем та інфраструктури, мобільного та пересувного обладнання СЗІС, свободи маневру в електромагнітному середовищі, резервних можливостей, стандартизованих процесів і послуг та використання альтернативних засобів. Гнучкість дозволяє системам зв’язку та інформаційним системам легко інтегруватися в плани та операції, і забезпечувати повну обробку інформації, яка необхідна військовому з’єднанню для оперативного виявлення змін до вимог щодо обміну інформацією (IERs), таким чином під лаштувати ділові-процеси на основі змін контексту.
4. Нарощуваність. Нарощуваність відноситься до здатності систем зв’язку та інформаційних систем проводити та вносити зміни щодо необхідного розміру і якості. Нарощуваність СЗІС дозволяє об’єкту адаптуватися до обсягу операцій в безперервному процесі функціонування завдяки застосуванню ряду основних і додаткових ресурсів СЗІС. При проведенні операцій НАТО, зазвичай, дотримується декількох заздалегідь створених шаблонів. Нарощуваність системи дозволяє бути експлуатаційно гнучкою, виконуючи різні вимоги за допомогою єдиного фонду ресурсів. Нарощуваність необхідна також і в рамках проведення однієї місії, оскільки операції досить часто змінюються в масштабі вже на протязі етапів розгортання і функціонування.
5. Надійність. Надійність ‒ це здатність системи відновлюватися після небажаних змін і збоїв. Надійність СЗІС необхідна для забезпечення безперервності і своєчасності процесів системи консультацій, командування і управління С3. Стійкість систем зв’язку та інформаційних систем досягається за рахунок поєднання резервування і живучості на випадок надзвичайних подій та завад:
А. Резервування ‒ це здатність системи за рахунок додаткових частин або підсистем забезпечити резервне копіювання в разі збою первинної системи.
Б. Живучість ‒ це властивість елементів, систем або інших аналізованих одиниць витримувати певний рівень напруги або максимального навантаження без зниження ефективності функціонування або втрати основних функцій. Належна підготовка необхідна для того, щоб резервування і живучість забезпечували загальну стійкість (опірність) системи. При проектуванні систем зв’язку та інформаційних систем має бути враховано забезпечення безперебійного функціонування систем, включаючи аварійне відновлення даних. Своєчасне застосування подібної практики розробки процедур відновлення даних після збоїв також має бути включеним в огляд з метою забезпечення готовності.
6. Cервісна орієнтація. Принцип систематизації опису системи командування, управління та консультацій (C3) встановлює ериторіально розпо підхід до систем зв’язку та інформаційних систем НАТО і привертає країни й інші зацікавлені сторони вчинити аналогічно з метою поліпшення операційної взаємодії і можливості багаторазового використання, а також для ефективності застосування систем зв’язку та інформаційних систем. Сервісна орієнтація є одним з варіантів надання послуг в об’єднаній мережі операції (FMN).
7. Автономність (функціональна незалежність). Автономність системи зв’язку та інформаційної системи вказує на здатність функціонувати незалежно від доступності, контролю і впливу зовнішніх СЗІС і будь-яких інших існуючих об’єктів матеріально-технічного забезпечення чи інфраструктур (наприклад, підключення до електропостачання, а також розміщення), і діючих учасників. Автономність СЗІС потрібна для проведення операцій, розгорнутих в таких місцях, де не завжди є можливість забезпечити безперервне надання послуг зв’язку між різними пунктами розгортання сил. Принципи управління проведенням операцій також застосовуються до систем зв’язку та інформаційних систем, які повинні мати необхідні автономні технічні характеристики, що дозволять здійснювати процес командування, управління та консультацій (C3) в рамках однієї ізольованої системи управління під час відсутності ериторіально розподіленого зв’язку.
8. Своєчасність (оперативність). Об’єднання СЗІС включає в себе цілий ряд мереж і систем з широким спектром необхідної своєчасності (оперативності). Починаючи від зв’язку повсякденної діяльності з нестрогими вимогами за часом передачі (підтримуваної кращим з можливого (тип сервісних потоків) СЗІС) закінчуючи системами забезпечення артилерійських платформ і засобів озброєння (для яких потрібно СЗІС в реальному часі), при виборі технології та її впровадження слід розглядати не тільки індивідуальні вимоги до своєчасності (оперативності), але і досягти необхідного результату економічно ефективним чином.
9. Готовність. Готовність систем зв’язку та інформаційних систем ‒ рівень готовності до виконання безпосередніх функцій. Як правило, різноманітні головні управління НАТО, національні штаб-квартири, підрозділи, агентства та інші органи забезпечуються на різних рівнях готовності, пропорційно їх ролі в процесі командування, управління та консультацій системи C3 або операції в цілому. Відповідаючи такій певній розстановці СЗІС повинні мати аналогічний рівень готовності, з тим, щоб вони могли виконувати свою функцію в рамках розподілу функцій відповідно.
10. Безпека. Належна безпека систем зв’язку та інформаційних систем гарантує необхідний рівень конфіденційності, цілісності і доступності для служб, систем та захисту інформації відповідно до вимог операції. Для підвищення ефективності та дієвості Порядок забезпечення безпеки СЗІС має бути невід’ємною частиною консультування, планування операцій, виконання та оцінки і виконуватися за рахунок збалансованого поєднання проектування, забезпечення поточного контролю щодо виконання вимог та контрзаходів.
Крім вище перерахованого в стандартах зі зв’язку вказано, що СЗІС це динамічна система, яка під час свого використання постійно змінюється, в залежності від зовнішніх та внутришніх факторів.
ВИСНОВОК
Впровадження стандартів НАТО забезпечує планомірне нарощування боєздатності військ (сил) та досягнення взаємної сумісності зі збройними силами провідних держав світу, сприяє підвищенню ефективності використання державних ресурсів у сфері оборони, удосконаленню системи підготовки військових фахівців, які будуть залучені до багатонаціональних військових формувань, та допомагає Україні у боротьбі з рф.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
NATO STANDARD AJP-6 ALLIED JOINT DOCTRINE FOR COMMUNICATION AND INFORMATION SYSTEMS Edition A Version 1 FEBRUARY 2017 NORTH ATLANTIC TREATY ORGANIZATION ALLIED JOINT PUBLICATION
О.Є. Мазулевський, А.О. Зінченко, В.Є. Жуков, Д.Г. Шевченко Система стандартів НАТО із організації роботи систем зв’язку (C4ISR). Частана І: навч. посіб. / К.: НУОУ ім. Івана Черняховського, 2018. – 94 с.