Ім'я файлу: Тема 1 дерма.docx Розширення: docx Розмір: 589кб. Дата: 27.12.2021 скачати Пов'язані файли: 3 Комбіновані радіаційні і хімічні ураження.pdf МЕТОДИЧКА КОМИ_2021.doc 5 курс Тема №3. Варіант 2.doc Попередній діагноз: множинні абсцеси (псевдофурнкульоз) Діагноз встановлено на основі таких ознак: дитина віком 1 місяць (псевдо фурункульоз спостерігається у новонароджених і грудних дітей); вузли величиною від горошини до горіха, із яких виділяється густий гній жовто-зеленого кольору. Диференціальний діагноз псевдофурункульозу насамперед проводять з фурункульозом. При псевдофурункульозі на відміну від фурункульозу відсутній щільний інфільтрат та характерний некротичний стрижень; фурункульоз взагалі не характерний для дітей 1-го року життя Псевдофурункульоз також слід диференціювати з фолікулітами, при яких завжди є зв’язок з волосяним фолікулом і в центрі пустули часто наявний стрижень. Фолікуліт також виникає у старшому віці. Лікування полягає в призначенні ін’єкцій антибіотиків з рахуванням чутливості мікроорганізмів, гаммаглобуліну, загальностимулюючих засобів. Місцево накладають на уражені ділянки чистий іхтіол або після дезінфекції шкіри абсцес проколюють стерильною голкою і потім змащують спиртовими розчинами анілінових барвників. Після утворення виразок на ці ділянки накладають мазі з антибіотиками («Бакробан», «Альтраго» та ін.) Попередній діагноз: стрептококове імпетиго. Діагноз встановлено на основі таких ознак: на шкірі обличчя в ділянці рота наявні фліктени (плескаті міхурі з в'ялою покришкою, заповнені серозно-гнійною рідиною), по периферії фліктен спостерігається гіперемійований віночок. Фліктени швидко ерозуються (наявні ерозії) й укриваються тоненькою солом’яно-жовтою кірочкою. План обстеження: фізикальне обстеження для визначення характерних клінічних ознак; дерматоскопія; мікроскопія вмісту фліктен – для підтвердження стрептококової етіології; клінічний аналіз крові Лікування: місцева антибактеріальна терапія (мазь «Бактробан»), та антисептична терапія, якщо ж захворювання поширилося на більшу площу (> 6 см 2 ) використовують системні антимікробні засоби Попередній діагноз: епідемічна пухирчатка. Діагноз встановлено на основі таких ознак: захворювання виникло на 7 день життя дитини, характерні пухирі з каламутним вмістом і в’ялою покришкою, які розташовані на шкірі тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, сідниць, окрім долонь і підошв. Обстеження: Фізикальні дослідження: Поява пухирів, наповнених гнійним вмістом, після розкриття яких видно яскраво-червоні ерозії. Лабораторні дослідження: Проведення бактеріологічних досліджень вмісту міхурів і крові з визначенням чутливості виявлених збудників до антибіотиків. Клінічний аналіз крові характеризує лейкоцитоз з нейтрофільозом і зрушенням лейкоцитарної формули вліво до юних форм, збільшенням швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), анемією, еозинофілією. Лікування: першочергово слід призначити антибіотикотерапію з метою запобігання ускладненям та розвитку сепсису. Зовнішньо після усунення залишків пухирів ерозії змащують 9% борно-нафталановою або 2% генціанвіолетовою маззю. Попередній діагноз: звичайний сикоз. Діагноз встановлено на основі типової локалізації місць ураження (ділянка підборіддя), наявності інфільтратів із фолікулярними пустулами Диференційну діагностику слід проводити з паразитарним сикозом, який відрізняється гострішим перебігом, при лабораторному дослідження знаходять патогенні гриби. |