Податкова політика підприємства

Ім'я файлу: Податкова політика.docx
Розширення: docx
Розмір: 43кб.
Дата: 10.05.2020
скачати
Пов'язані файли:
История Укр.Культ 2.docx
КУРСОВА РОБОТА 2018.doc
Завдання ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ.docx
відповіді.docx
Метод. рекомендації КР б.docx
Паламарчук О. пр3.docx
ЗМІСТ (2).doc
Gra.doc
�� .doc
!Udoskonalenna_tehnologicnogo_procesu_virobnictva_m!.docx
Порядок розсекречування матеріальних носіїв інформації - СИПНЯК.
12 Роберт Броун.doc
489878.ppt
Оконч._вар._Давидич_Ю.О._Пособие_ВАНТ.ПЕРЕВ..pdf
диліквентна поведінка підлітків.docx
2022_S_хобби.pdf
combination.doc

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

Реферат

На тему: «Податкова політика підприємства»

Виконав:

Студент групи БФ-36б
Попов Д.О.

Перевірила:

Замула О.В.
Харків 2019

Зміст

Вступ 3

1. Поняття і управління податковою політикою організації 4

2. Завдання і цілі податкової політики організації 6

3. Види податкової оптимізації 9

4. Шляхи вдосконалення податкової політики 12

Висновки 16

Список використаних джерел 18

Вступ

В даний час, коли йде розвиток бізнесу і організації зацікавлені в отриманні максимального прибутку, велику роль відіграє грамотне формування і управління податковою політикою організації. І саме в цьому процесі у керівника організації виникає ряд проблем щодо врегулювання та зменшення податкових виплат. Значення даної випускної кваліфікаційної роботи дуже велике, адже над вирішенням цих проблем працюють багато вчених-економістів. Вони намагаються запропонувати різні варіанти щодо оптимізації та вдосконалення податкової політики, знаходять всілякі законні способи, для того щоб знизити суму сплачуваних податків.

Актуальність дослідження теми роботи обумовлена тим, що проблема зниження податкового тягаря і раніше залишається популярною для підприємств в сформованих економічних умовах. Найчастіше підприємства, прагнучи зменшити свої податкові платежі, використовують прогалини в законодавстві або використовують податкові схеми, пов'язані з порушенням законів України. Однак існує спосіб, який дозволяє знизити податкові платежі, не порушуючи при цьому ніяких нормативних документів, - це використання облікової політики. Тема податкової політики стала дуже актуальна, і в наукових колах йде глибоке вивчення, аналіз і спостереження формування податкового планування, податкового менеджменту і в цілому податкової політики на прикладі конкретних організаціях.

Податкова політика організації визначається як обрана платником податків сукупність допускаються Податковим Кодексом України способів (методів) визначення доходів або витрат, їх визнання, оцінки та розподілу, а також обліку інших необхідних для цілей оподаткування показників фінансово-господарської діяльності платника податків.

Методологічною базою дослідження стали загальнонаукові методи і прийоми: системний і порівняльний аналіз, індуктивний і дедуктивний методи наукового пізнання, що дозволяють розкривати взаємозв'язку економічних процесів, методи узагальнення, вибірки, групування і графічні методи.

Мета і завдання дослідження визначили структуру роботи, яка включає в себе вступ, чотири розділи, висновки, список використаної літератури.

1. Поняття і управління податковою політикою організації

Слово «політика» має в російській мові багато значень, з яких, маючи на увазі саме податкову сферу, найбільш точним слід визнати визначення політики як «мистецтво податкового управління», де суб'єктом управління є держава і організації, а безпосереднім об'єктом управління служать податки, податкова система.

Характеристика податкової політики полягає в тому, що вона завжди являє собою частину загальної соціально-економічної політики. Як в будь-якому управлінському процесі, в податковій політиці обов'язково має місце постійне співвіднесення цілей і результатів з тим, щоб своєчасно виявити їх небажане розбіжність і вносити необхідні зміни в рішення.

Податкова політика організації формується керівником підприємства на основі положень ведення податкового обліку, відображених у главі 25 і інших розділах Податкового кодексу України.

Податкова політика організації - це обрана сукупність способів ведення податкового обліку шляхом первинного спостереження, вартісного виміру, поточної угруповання і підсумкового узагальнення фактів господарсько-фінансової діяльності на основі застосування принципів податкового обліку, система заходів, що проводяться організацією в області оподаткування з метою своєчасного і повного забезпечення виконання зобов'язань по податках і зборах.

Податкова політика організації повинна формуватися, як мінімум, для обґрунтованого ведення:

- податкового обліку (в повному обсязі);

- бухгалтерського обліку (в частині порядку обліку об'єктів оподаткування);

-управлінського обліку (в частині документування та прийняття управлінських рішень з приводу формування або зміни об'єктів оподаткування);

-виробничого обліку (в частині об'єктів оподаткування).

Податковий Кодекс України встановлює обов'язок платника податків вести податковий облік. Під податковим обліком розуміється відображення в спеціальних документах - податкових регістрах - докладної інформації про стан і зміни об'єкта оподаткування. Саме ці дані стають згодом базою для обчислення податків, що відбивається в податкових деклараціях, що подаються до податкової інспекції за місцем перебування платника податків або його відокремлених підрозділів.

У переважній більшості випадків у платника податків виникає необхідність вибору того чи іншого варіанта оподаткування. Як наслідок, виникає необхідність обґрунтувати рішення на користь зробленого вибору і оформити його документально. Таке документальне закріплення обраного варіанту оподаткування фактично визначає податкову політику організації і зумовлює істотну частину його облікової політики взагалі.

Таким чином, під облікової політики для цілей оподаткування, як правило, розуміється сукупність обраних підприємством способів і методів ведення податкового обліку та порядку обчислення податків і зборів.

Податкова політика є предметом податкового менеджменту (управління). Податковий менеджмент - відносно нова для України область теоретичних знань і практичної діяльності. Сьогодні представляється можливим констатувати висновок про те, що податковий менеджмент - системне управління податками і зборами, що виступає однією з підсистем внутрішньо-фірмового (корпоративного) менеджменту і методом фінансового механізму.

Податкове управління можна і необхідно розглядати в контексті загальної системи управління фінансами (фінансового менеджменту) в якості її складового елементу, при цьому їх цільові функції збігаються - реалізація цільових установок функціонування тієї чи іншої господарської системи.

Цільові установки взаємопов'язані між собою і основними серед них є:

- максимізація прибутку;

- забезпечення високого рівня конкурентоспроможності та досягнення конкурентних переваг на ринку;

- максимізація ринкової вартості капіталу (підприємства);

- максимізація рівня рентабельності власного капіталу;

- мінімізація рівня витрат і витрат;

- соціальна відповідальність перед суспільством;

- виживання в конкурентній боротьбі;

- і інші рушійні мотиви.

Мале підприємництво в значній мірі залежить від впливу факторів зовнішнього середовища і в першу чергу від характеристик податкової системи та загальної економічної ситуації в країні і регіоні. Залежно від рівня податкового навантаження, визначальною у вигляді відносної величини від доходу або від доданої вартості, представляється можливим ідентифікувати чотири типи податкової політики малого підприємства: ідеальна, консервативна, компромісна і агресивна.

Процес управління податковою політикою малого підприємства - процес, що включає стандартний набір послідовно виконуваних операцій.

2. Завдання і цілі податкової політики організації

Одне із завдань податкової політики - формування податкової моделі, або моделі податкової діяльності. При цьому під податковою діяльністю слід розуміти:

- діяльність зі стратегічного податкового планування;

- діяльність по поточному податковому плануванню;

-діяльність з оперативного податкового планування;

-діяльність з податковим обліком;

-діяльність з підготовки та здачі податкової звітності;

-взаємовідносини зі службою внутрішнього контролю, що функціонує в організації.

Таким чином, завдання організації при розробці податкової політики полягає в тому, щоб, з одного боку, залишитися в рамках правового поля, а з іншого - в максимальному ступені врахувати цілі і завдання, що стоять перед нею як самостійним господарюючим суб'єктом.

Метою податкової політики є максимізація прибутку при мінімізації витрат, що включають податкові платежі. Зменшення податкових платежів не повинно бути самоціллю організації. Податкову політику слід розглядати як спосіб поліпшення фінансового стану та підвищення інвестиційної привабливості організації.

Принципи податкової політики:

- законність - дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні податкової політики;

- вигідність - зниження сукупних податкових зобов'язань в результаті застосування інструментів податкової політики;

- реальність і ефективність - використання можливостей, наданих законодавством, та інструментів, доступних для конкретної організації, які забезпечують досягнення податкової економії в більшому розмірі, ніж витрати, пов'язані з їх застосуванням;

- альтернативність - розгляд декількох альтернативних варіантів податкового планування з виділенням найбільш оптимального з них стосовно конкретної організації;

- оперативність - коректування процедури податкової політики організації з метою обліку в найкоротші терміни внесених до чинного законодавства змін;

- зрозумілість і обґрунтованність - схема повинна бути зрозуміла, а складові частини мати економічне і правове обґрунтування .

У процесі формування податкової політики організації має місце визначення стратегічних цілей діяльності організації в області податкового планування.

Головною метою такої діяльності є підвищення рівня добробуту власників організації і максимізація рентабельності виробництва за рахунок зниження податкових витрат. Разом з тим ця головна мета потребує певної конкретизації з урахуванням завдань і особливостей подальшого розвитку організації.

Система податкових стратегічних цілей повинна забезпечувати формування достатнього обсягу власних фінансових ресурсів і високорентабельне використання власного капіталу; прийнятність рівня податкових ризиків у процесі здійснення майбутньої господарської діяльності і т.п.

Розробка ефективної податкової політики організації вимагає високої кваліфікації виконавців і комплексної участі різних служб організації - планової, фінансової, облікової, юридичної і т.п.

Формування податкової політики, так само, як розробка будь-яких управлінських рішень, має ґрунтуватися на аналізі чинників, що впливають на діяльність суб'єкта податкової політики і вносять той чи інший внесок у визначення його пріоритетів в процесі прийняття цих рішень. У багатьох випадках характер такого впливу не може бути змінений за допомогою цілеспрямованого впливу підприємства і передбачає значну ступінь гнучкості податкової політики, що дозволяє адаптувати її до складається комбінації можливостей і обмежень.

До числа внутрішніх факторів віднесені параметри функціонування підприємств, які не пов'язані з державним регулюванням економіки в цілому і є відображенням специфічних характеристик процесу виробництва і реалізації продукції.

Виділимо найбільш важливі внутрішні чинники, що впливають на формування податкової політики підприємства.

Внутрішні чинники:

- масштаб діяльності підприємства;

-форма власності;

-загальна стратегія розвитку;

-Особливості ринкового сегмента, в якому працює підприємство;

-Структура податкових платежів;

-характер податкового контролю щодо підприємства, який визначається його галузевою належністю, величиною і динамікою податкових платежів.

Під зовнішніми чинниками формування податкової політики підприємства розуміються різні напрямки державного регулювання, які є «правилами гри» для всіх господарюючих суб'єктів.

Класифікація цих факторів значною мірою умовна, оскільки, строго кажучи, все характеристики діяльності підприємства є результатом його взаємодії із зовнішнім середовищем, в той час як вплив зовнішніх факторів опосередковано специфікою самого підприємства.

Чим масштабніша і диверсифікована діяльність підприємства, чим більш інтегрована в економіку країни і світове господарство та чи інша фірма, тим більше факторів необхідно враховувати при формуванні цільових установок в області оподаткування і тим більше можливостей представляється при розробці комплексу заходів податкової політики.

3. Види податкової оптимізації

Способи вдосконалення податкової політики організації різноманітні за своєю природою.

Серед найбільш популярних методів оптимізації податків фахівці зазвичай виділяють:

- метод заміни відносин;

- метод поділу відносин;

- метод відстрочки податкового платежу;

- метод прямого скорочення об'єкта оподаткування;

- метод делегування податкової відповідальності підприємству-сателіту;

-метод прийняття облікової політики з максимальним використанням наданих можливостей для зниження розміру податкових платежів;

- метод застосування законодавчо встановлених пільг і преференцій для різних галузей народного господарства і груп платників податків;

- метод зміни юрисдикції збутового управління або центру прийняття управлінських рішень підприємства у вигляді установи самостійної юридичної особи або перенесення самих виробничих потужностей на користь зони пільгового режиму оподаткування та ряду інших.

Розглянемо докладніше деякі з названих методів.

Суть методу заміни відносин полягає в тому, що підприємство при юридичному оформленні господарських відносин зі своїми контрагентами вибирає цивільно-правову норму з урахуванням податкових наслідків застосування цих цивільно-правових норм.

Іншими словами, відбувається заміна одних господарських правовідносин, оподаткування результатів яких відбувається за підвищеними ставками, на інші близькі, однорідні правовідносини, що мають пільговий режим оподаткування, при цьому економічна сутність господарської операції залишається незмінною. Необхідно відзначити, що замінюватися повинні саме правовідносини (весь комплекс прав і обов'язків), а не тільки формальна сторона угоди, тобто заміна не повинна містити ознак удаваності або фіктивності, в іншому випадку угода може бути визнана недійсною.

Заміна договору купівлі-продажу основного засобу на договір лізингу. При цьому воно повинно враховуватися на балансі лізингоодержувача. Вигоди: можна застосувати підвищувальний коефіцієнт до норми амортизації; лізингові платежі, що направляються на викуп основного засобу можна включати до витрат, що враховуються в цілях оподаткування.

Заміна разових стимулюючих виплат преміями за результатами роботи, передбаченими положенням підприємства по системі оплати праці. В цьому випадку виплачуються премії підлягають віднесенню на витрати, прийняті для цілей оподаткування прибутку.

Метод поділу відносин, як і метод заміни, також ґрунтується на принципі диспозитивності в цивільному праві, але в даному випадку відбувається не заміна одних господарських відносин на інші, а поділ одного складного відносини на ряд простих господарських операцій, хоча перше може функціонувати і самостійно.

Поділ договору купівлі-продажу майна на власне договір купівлі-продажу і договір на надання інформаційно-консультаційних послуг. Сума, сплачена за договором на надання інформаційно-консультаційних послуг, одноразово відноситься на собівартість продукції. Вигоди: зменшується вартість майна та податок на майно; в частині послуг витрати списуються одноразово, а не через амортизацію протягом декількох років.

Метод відстрочення податкового платежу ґрунтується на тій обставині, що термін сплати більшості податків тісно пов'язаний з моментом виникнення об'єкта оподаткування та календарним періодом (місяць, квартал, рік).

Метод прямого скорочення об'єкта оподаткування має на меті позбутися від ряду оподатковуваних операцій або майна, і при цьому не надати негативного впливу на господарську діяльність підприємства. Серед іншого можуть використовуватися: скорочення об'єкта оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу та міни шляхом заниження (завищення) вартості товарів (робіт, послуг) з урахуванням положень ст. 40 Податкового кодексу України; скорочення об'єкта оподаткування з податку на майно шляхом проведення інвентаризацій, за результатами яких списується майно, яке прийшло в фізичну непридатність, або морально застаріле майно; скорочення вартості оподатковуваного майна шляхом проведення незалежним оцінювачем переоцінки вартості основних засобів в сторону зниження (підвищення для оподаткування податком на прибуток).

Метод делегування податкової відповідальності підприємству-сателіту полягає в передачі відповідальності за сплату основних податкових платежів спеціально створеної організації, діяльність якої покликана зменшити фіскальний тиск на материнську компанію всіма можливими способами. Даний спосіб мінімізації податкових відрахувань найбільш часто використовується при плануванні податку на прибуток.

Використання методу застосування законодавчо встановлених пільг і преференцій для різних галузей народного господарства і груп платників податків стало можливо завдяки встановленню особливих режимів оподаткування для: окремих галузей, видів діяльності (сільське господарство, телекомунікації, НДДКР та ін.), Що найбільше потребують державної підтримки для забезпечення зростання економіки і економічної безпеки країни; окремих груп платників податків (організації, зайняті в сфері малого бізнесу, інвестори в порядку угод про розподіл продукції при розробці корисних копалин); окремих територій (райони крайньої Півночі, вільні економічні зони, технопарки і т. п.), організацій, що беруть участь у вирішенні соціальних питань, підприємств, орієнтованих на експорт і інших суб'єктів.

Метод зміни юрисдикції збутового управління або центру прийняття управлінських рішень підприємства у вигляді установи самостійної юридичної особи або перенесення самих виробничих потужностей на користь зони пільгового режиму оподаткування базується на праві суб'єктів України самостійно, в рамках встановлених Податковим кодексом України меж, встановлювати конкретні ставки регіональних і місцевих податків (з податку на прибуток, податку на майно організацій, земельного податку) та пільгових режимів оподаткування певних територій України.

Перераховані методи в своїй більшості сепаратистські (не взаємодіють в комплексі один з одним) і короткострокові. Найбільш ефективним є таке поєднання методів податкової оптимізації, яке дозволяє підприємству досягти поставлених цілей (зростання продажів, прибутку та ін.) В найбільш короткий проміжок часу з найменшими витратами з урахуванням довгострокової перспективи економічного зростання та фінансової стабільності організацій.

4. Шляхи вдосконалення податкової політики

Оптимізація податків здійснюється в процесі податкового планування, податкового регулювання та внутрішнього податкового контролю організацією. Найважливіша роль в оптимізації податкових потоків відводиться методам податкового планування, яке в широкому розумінні включає і розробку податкової політики організації, і методи податкового регулювання і податкового контролю, що застосовуються (передбачувані до застосування) платником податку. У найзагальнішому вигляді в інструментарій податкового планування входять методи податкового бюджетування, використання податкових пільг і інших, не заборонених законом способів мінімізації податкових платежів, застосування трансфертного ціноутворення та прогалин в податковому законодавстві, реалізації податкової політики організації і податкового обліку. Якщо оптимізація податків - це мета податкового менеджменту, то податкове планування - це комплекс методів, інструментів досягнення мети податкового менеджменту. Податкова оптимізація і податкове планування призводить до виникнення таку управлінську діяльність платників податків, яка дозволяє не тільки знизити податковий тягар в сьогочасної ситуації, але і забезпечити довготривалу економію на податках, отримати економічний ефект від її вкладення, уникнути або знизити ризик можливих штрафних санкцій в перспективі.

При вдосконаленні податкової потрібно спиратися на принципи:

- суворе дотримання чинного податкового законодавства;

- співвіднесення завдання мінімізації податкових платежів з цілями загальної політики управління економічною стійкістю підприємства;

- пошук і використання найбільш ефективних господарських рішень, що забезпечують мінімізацію бази оподаткування в процесі господарської діяльності;

- оперативний облік змін у діючій податковій системі;

- планове визначення сум майбутніх податкових платежів.

Поведінка господарюючого суб'єкта визначає головна мета підприємницької діяльності - збільшення сукупного доходу. Поряд з розвитком виробництва, вдосконаленням організації та управління, впровадженням новітніх технологій і обладнання підприємства прагнуть збільшити дохід за рахунок полегшення податкового навантаження, вишукування раціональних і законних способів зниження податкових платежів. Таке завдання вирішується за наступними напрямками:

1. Вибір видів діяльності, які забезпечать прийнятну величину податкового навантаження на підприємство.

2. Визначення оптимальних з точки зору господарюючого суб'єкта способів і термінів сплати податків, зборів та інших податкових платежів.

3. Вибір напрямків розподілу та використання прибутку, здійснення інвестування фінансових ресурсів, які дозволять мати сприятливі для підприємства податкові наслідки.

Цілеспрямована податкова політика в значній мірі залежить від знання працівниками, відповідальними за обчислення та сплату податків, того, які податки, в які терміни і куди необхідно сплатити, від уміння цих працівників розбиратися в існуючих законні способи зниження податкових виплат. Знання податкового права і поточного податкового законодавства дозволяє здійснювати грамотне планування податкових платежів і доходів.

Податкова політика в загальному сенсі як реалізація платником податків права використання всіх можливих засобів для зменшення покладеного на нього державою податкового тягаря, що грунтується на принципах законності, оперативності та оптимальності. Дотримання цих принципів зумовлює характер і зміст підприємницької діяльності, створює передумови для ефективної роботи підприємства та зменшує можливість виникнення відповідальності за податкові правопорушення.

Принцип законності виділяється в якості основного. Мається на увазі неухильне і суворе дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкових зобов'язань підприємства, обчислення та сплату податків. У зв'язку з прийняттям і введенням в дію частини першої Податкового кодексу, відповідальність за податкові правопорушення розглядається як самостійний вид юридичної відповідальності.

Принцип оперативності податкового планування полягає в тому, що розроблена підприємством податкова політика повинна оперативно коригуватися з урахуванням всіх змін у чинній системі оподаткування. При цьому можуть коригуватися не тільки основні напрямки податкової політики, а й види господарських операцій, а також напрямки всієї господарської діяльності.

Особливості російської політичної і економічної системи - її нестабільність, непередбачуваність, суперечливість прийнятих органами державної влади законів та рішень, в тому числі і в сфері оподаткування. Тому підприємствам необхідно враховувати такий ймовірний фактор, як податкові ризики. Податкові ризики можуть бути пов'язані зі змінами в податковій політиці, введенням нових видів податків і зборів, зміною податкових ставок і штрафних санкцій, скасуванням податкових пільг.

Підприємства, виходячи з принципу оперативності податкового планування, повинні враховувати можливі не тільки зовнішні зміни, але і внутрішні, які можуть докорінно вплинути на його податкову політику.

Сутність принципу оптимальності податкової політики в тому, що використання механізмів, що зменшують розміри податкових зобов'язань, не повинно призводити до збитку інтересам власників підприємства і стратегічним цілям розвитку. Один з головних питань податкової політики - підтримка оптимального співвідношення між податковими платежами та тією частиною прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємства для здійснення інвестування і забезпечення фінансової стійкості.

Основна мета податкової політики організації - оптимізація всіх витрат, пов'язаних зі сплатою податків, - як безпосередньо сум податків, так і непрямих витрат (заповнення та подання декларацій і т.п.).

Організацію, впроваджувати у себе методи податкового менеджменту, повинна цікавити не стільки сама по собі величина сплачуваних податків, скільки ефективність прийнятих рішень щодо вкладення вивільнених у результаті оптимізації податкових потоків коштів, тобто результативність управлінських рішень не тільки в пошуку додаткових джерел доходів, але і в області податкових витрат і вкладення податкового прибутку (отриманої різниці між оптимізованими сумами податкових доходів організації її податкових витрат). Це і є оптимізація податків, заснована на виборі ефективних рішень. Тому метою податкового менеджменту є оптимізація податків, тобто їх раціональна багатоваріативная мінімізація податкових платежів, отримання на цій основі економії, додаткових податкових доходів і ефективне їх вкладення в розвиток підприємства і інші економічно обґрунтовані витрати. В принципі, мінімізація і оптимізація переслідують одну мету - зниження податкового тягаря платників податків, однак якщо мінімізація замикається в локальних ситуаціях, то оптимізація має системний характер, тісно пов'язаний із критеріальною оцінкою варіантів і з видатковою політикою підприємства.

Оптимізація податків здійснюється в процесі податкового планування, податкового регулювання та внутрішнього податкового контролю організацією. Найважливіша роль в оптимізації податкових потоків відводиться методам податкового планування, яке в широкому його розумінні включає в себе і розробку податкової політики організації, і методи податкового регулювання і податкового контролю, що застосовуються (передбачувані до застосування) платником податку. У найзагальнішому вигляді в інструментарій податкового планування включаються методи податкового бюджетування, використання податкових пільг і інших не заборонених законом способів мінімізації податкових платежів, застосування трансфертного ціноутворення та прогалин в податковому законодавстві, реалізації податкової політики організації і податкового обліку. Якщо оптимізація податків - це мета податкового менеджменту, то податкове планування - це комплекс методів, інструментів досягнення мети податкового менеджменту. Податкова оптимізація і податкове планування призводить до виникнення таку управлінську діяльність платників податків, яка дозволяє не тільки знизити податковий тягар в сьогочасної ситуації, але і забезпечити довготривалу економію на податках, отримати економічний ефект від її вкладення, уникнути або знизити ризик можливих штрафних санкцій в перспективі.

Зменшення податкових виплат в результаті їх оптимізації і планування повинно вести до збільшення розміру прибутку підприємства, а значить, і відповідати інтересам власників, керівників і працівників підприємства. Однак, ця залежність не завжди буває такий прямий і безпосередній. Скорочення одних податків може привести до збільшення інших, а також до податкових санкцій з боку контролюючих органів. Тому найбільш ефективним способом збільшення прибутковості є не механічне скорочення податків, а мінімізація тягаря податків на базі зростання виробництва, продажу і прибутковості бізнесу, тобто побудови ефективної системи управління підприємством і прийняття рішень таким чином, щоб оптимальною була вся структура бізнесу. Довго-тривалість, стійкість ефекту зниження податкового тягаря може бути забезпечена шляхом ефективного вкладення коштів у виробництво, розвиток підприємства, в тому числі і засобів, що вивільнилися від ефекту зниження податкового тягаря. Оптимізація оподаткування та податкове планування повинні будується також і на підтримці платниками податків своєї цінової конкурентоспроможності на ринку, маючи на увазі, що велика частина податків включається в ціну продажу товарів і оплачується споживачами.

Висновки

Стан і результативність розвитку малого підприємства України за останні роки дозволяють зробити висновок про те, що дана підсистема регіональної та національної економіки виконує не тільки значущі соціальні функції, але і несе економічні навантаження щодо забезпечення конкурентоспроможності стійкості розвитку України. Малі підприємства використовують широкий діапазон цільових установок свого функціонування і розвитку, для досягнення яких потрібні не тільки тактичні, а й стратегічні рішення в області фінансів, в тому числі і по оптимізації податкової політики.

В ході роботи було вирішено ряд завдань. Розглянуто формулювання поняття «податкова політика» різних вчених і узагальнені в одне повне визначення, що дає більш ясно і точно зрозуміти сутність податкової політики і значимість її для організації. Виділивши основну мету податкової політики - формування моделі податкової діяльності, були визначені і завдання, які вирішуються при формуванні і в процесі управління податкової політики.

Показана трансформація категорії «податкова політика» та обґрунтовано її економічний зміст. З огляду на, що в даний час податкова складова займає істотну частку в фінансових потоках організації, сфера податкових платежів вимагає певного керуючого впливу, заснованого на чіткої політики організації в даному, напрямку і підкріпленого відповідними теоретичними дослідженнями. На основі аналізу існуючих в сучасній економічній літературі підходів до розуміння змісту податкової політики організації і через розгляд загальних категорій «податок», «політика», «стратегія», показана трансформація, категорії. Обґрунтовано її зміст на рівні господарюючого суб'єкта, а також визначено її місце в системі категорій з фінансового менеджменту. Зроблено висновок, що, податкова політика організації є складовою частиною її фінансової політики і основою для здійснення податкового менеджменту. Податкова політика організації визначена як форма реалізації ідеології і цілепокладання в області податків, що представляє собою програму, метод дій або самі дії, здійснювані групою людей, які керують організацією (власниками, менеджерами), спрямовані на реалізацію стратегічних і тактичних цілей діяльності організації.

У роботі детально розглянуті основні проблеми, які виникають при управлінні податковою політикою - вибір законних методів мінімізації податкових виплат. Але щоб знизити обсяг податків, що сплачуються організацією в бюджет держави, підприємство повинно вибрати метод оптимізації податків. У роботі представлені основні методи вдосконалення податкової політики, що застосовуються організаціями України.

Проробивши комплексний аналіз, був зроблений висновок, що податкова політика є предметом податкового менеджменту, визначає рівень оподаткування і механізм його практичної реалізації. Цільова установка податкової політики - досягнення заявлених цілей розвитку господарюючого суб'єкта за допомогою оптимізації системи оподаткування.

Список використаних джерел

1. Ю.Б. Іванов Податковий менеджмент: [Навчальний посібник] / Ю.Б. Іванов, А.І. Крисоватий, А.Я. Кізима, В.В. Карпова. − К.: Знання, 2008. – 525 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://www.info-library.com.ua/books-text-9837.html

2. Железникова Е.К. Организационно-экономический механизм формирования налоговой политики на предприятиях сферы материального производства: Автореф. дис. ... канд. экон. наук. — М., 2002. — 18 с.

3. Руденко Є.М. Формування податкової політики підприємства в процесі здійснення фінансової санації [Електронний ресурс] / Руденко Є.М. – Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2012_3/305.pdf

4. Слав’янська Н.Г. Податкова стратегія підприємства і оцінка ефективності її застосування [Електронний ресурс] / Слав’янська Н.Г. – Режим доступу:

http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/3343/1/PodatYeris.pdf

5. Шигун М.М. Податкова політика підприємства в інфляційній економіці: напрями організації [Електронний ресурс] / Шигун М.М., Остап’юк Н.А. – Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vznu/eco/2011_3/068-72.pdf

6. Яструбецька Л. Проблеми та перспективи удосконалення системи податкового обліку в Україні [Електронний ресурс] / Яструбецька Л. – Режим доступу:http://www.lnu.edu.ua/faculty/ekonom/Form_Rynk_Econ/2009_19/72_Yastrubetska.pdf
скачати