Ім'я файлу: Практичне заняття №9 Пилипчук Анна.docx
Розширення: docx
Розмір: 104кб.
Дата: 04.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
ТДП.docx
ВИРОБНИЦТВО І ЗАСТОСУВАВННЯ СУЛЬФАТНОЇ КИСЛОТИ.pptx
Розширення: docx
Розмір: 104кб.
Дата: 04.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
ТДП.docx
ВИРОБНИЦТВО І ЗАСТОСУВАВННЯ СУЛЬФАТНОЇ КИСЛОТИ.pptx
Практичне заняття №9
Переговори як спосіб вирішення конфліктів
Переговори представляють широкий аспект спілкування, що охоплює різноманітні сфери діяльності індивіда. Як метод розв'язання конфліктів переговори являють собою набір тактичних прийомів, спрямованих на пошук взаємоприйнятних рішень для конфліктуючих сторін.
Щоб переговори стали можливими, необхідне виконання визначених умов:
– існування взаємозалежності сторін, які беруть участь у конфлікті;
– відсутність значних відмінностей по силі у суб'єктів конфлікту;
– відповідність стадії розвитку конфлікту можливостям переговорів;
– участь сторін, які реально можуть приймати рішення у ситуації, що склалася.
Правильно організовані переговори проходять декілька етапів:
1) підготовка до початку переговорів;
2) початок переговорів і попередній вибір позиції учасників;
3) пошук компромісного рішення;
4) завершення переговорів.
1. Підготовка до початку переговорів. Перед початком переговорів дуже важливо до них підготуватися. На цьому етапі збирають інформацію: про зміст конфлікту та учасників конфліктної взаємодії (їх сильні та слабкі сторони); аналізують причини, наслідки, варіанти рішення тощо. Крім збору інформації, важливо чітко визначити мету, а також можливі результати участі в переговорах:
– у чому полягає основна мета проведення переговорів;
– які є можливі варіанти компромісу, поступок, кінцевих рішень;
– якщо угода не буде досягнута, як це позначиться на інтересах обох сторін;
– у чому полягає взаємозалежність опонентів.
Також аналізуються процедурні питання: де краще проводити переговори, в якій послідовності ставити питання, коли робити перерви тощо. Статистикою встановлено, що правильна організація цього етапу – це 50% успіху переговорів.
2. Початок переговорів і попередній вибір позиції учасників. На цьому етапі здійснюється взаємний обмін інформацією. Учасники конфлікту висловлюють свої позиції, оцінюють ситуацію, пропонують варіанти вирішення проблеми. На цьому етапі учасники переговорного процесу можуть реалізувати дві мети: 1) продемонструвати опонентам, що їхні інтереси вам відомі і ви їх враховуєте; 2) визначити поле для маневрування і спробувати залишити на ньому якнайбільше місця для себе.
Звичайно переговори починаються із заяви обох сторін про їх бажання та інтереси. За допомогою фактів і принципових аргументів сторони намагаються закріпити свої позиції. Конфліктолога визначають такі тактики початку переговорів:
– виявлення агресивності для впливу на опонента у вигляді наступальної позиції;
– для досягнення взаємовигідного компромісу можна використовувати незначні поступки;
– для досягнення невеликого домінування можливе надання нових фактів, використання маніпуляцій;
– встановлення позитивних особистих відносин: створення невимушеної дружньої атмосфери, сприяння неформальним обговоренням, прояв зацікавленості в успішному завершенні переговорів;
– для досягнення процедурної легкості: пошук нової інформації, спільний пошук альтернативних рішень.
3. Пошук компромісного рішення полягає в пошуку взаємоприйнятного рішення у психологічній боротьбі. На цьому етапі обговорюються варіанти вирішення проблеми; уточнюються позиції і мотиви суб'єктів конфлікту, проробляються компромісні варіанти, шляхи пошуку консенсусу. Опоненти повідомляють факти, які вигідні лише їм, заявляють про наявність у них різних варіантів. Мета кожного з учасників – дотримання рівноваги або невеликого домінування.
Основним завданням переговорів на цьому етапі є спрямування переговорів у русло пошуку конкретних пропозицій. Тут можливі різноманітні маніпуляції і психологічний тиск, захват ініціативи всіма можливими засобами.
4. Завершення переговорів. На цьому етапі уточнюються деталі договору, визначаються строки виконання зобов'язань, розподіляються обов'язки, встановлюються форми контролю. Усе це, як правило, знаходить своє відображення в прийнятій угоді. У тому випадку, коли учасники переговорів не домовилися про вирішення конфлікту, може бути прийнята угода в усній або письмовій формі про перенесення обговорення на інший термін.
Успіх переговорного процесу щодо врегулювання конфлікту багато в чому визначається вмінням зрозуміти свого партнера, вірно оцінити модель його поведінки та вибрати адекватний стиль спілкування.
Однак, досить часто конструктивне вирішення конфлікту залежить не тільки від навичок спілкування чи здатності суб'єктів конфліктної взаємодії оволодіти технологіями управління емоціями в переговорному процесі, але й від використання сторонами конфлікту маніпулятивних впливів.
1 2 3 4