Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття, елементи та ознаки системи права

• 
  норми права;
  
• 
  інститути права;
  
• 
  галузі;
  
• 
  підгалузі права.
  

1. 
   Має об’єктивний характер, відображає реальний стан суспільних відносин;
   
2. 
   Органічна цілісність, єдність і взаємозв'язок правових норм, а не їх випадковий набір. Норми права, з яких складається система права, не можуть функціонувати ізольовано. Вони взаємно узгоджені та цілеспрямовані;
   
3. 
   Структурна багатоманітність. Це означає, що система права складається з неоднакових за змістом й обсягом структурних елементів, які логічно об'єднують, розташовують нормативний матеріал у певній функціональній спрямованості.
   
4. 
   Розкриває внутрішню побудову, організацію права, співвідношення його структурних елементів.
   

1.1 Галузі права

1. 
   Профілюючі;
   
2. 
   Процесуальні;
   
3. 
   Спеціальні.
   

1.2 Інститут та підгалузі права

• 
  галузеві;
  
• 
  міжгалузеві.
  

• 
  регулятивні;
  
• 
  охоронні.
  

• 
  матеріальні;
  
• 
  процесуальні.
  

1.3 Міжнародне право

Розділ 2. Предмет і метод правового регулювання як підвали формування системи права

• 
  суб’єкти та їх поведінка;
  
• 
  явища навколишнього світу та соціальні цінності;
  
• 
  об’єкти;
  
• 
  динамічні чинники;
  
• 
  зміст.
  

• 
  імперативний – суворо обов’язковий, побудований на засадах влади і підпорядкування. Він припускає заборони, обов’язки, покарання.
  
• 
  диспозитивний — автономний, побудований на засадах автономії, юридичної рівності суб'єктів, угоди сторін. Він припускає дозволяння.
  
• 
  метод автономії і рівності сторін;
  
• 
  метод переконання і примусу;
  
• 
  метод заохочення.
  

Розділ 3. Система законодавства

3.1 Поняття та структура системи законодавства

• 
  у вузькому розумінні, коли під законодавством розуміються лише закони, тобто акти вищої юридичної сили, прийняті парламентом або референдумом;
  

• 
  у широкому розумінні, коли під законодавством розуміється вся сукупність чинних нормативно-правових актів, включаючи і Конституцію, і закони, і підзаконні нормативно-правові акти.
  

• 
  галузева – нормативно-правовий акт, галузевий інститут, підгалузь, галузь, правовий комплекс;
  
• 
  субординаційна зумовлена різною юридичною силою нормативно-правових актів;
  
• 
  федеративна розглядається як організаційний принцип, що виходить із федеративної форми державного устрою, який передбачає наявність двох основних рівнів законодавства – федеративного та законодавства суб’єктів федерації.
  

3.2 Поняття та види галузей та інституту законодавства

1. 
   наявність основного акту, як правило, кодифікованого, котрий визначає цілісність галузі;
   
2. 
   сукупність актів, об’єднаних за предметом правового регулювання;
   
3. 
   єдність змісту об’єднаних актів;
   
4. 
   єдність форми – акти повинні бути упорядковані таким чином, щоб складали єдине ціле;
   
5. 
   формально-логічний поділ галузей законодавства на інститути законодавства.
   

• 
  галузеве – виражають норми однієї галузі права;
  
• 
  внутрішньогалузеве – виражають норми підгалузі чи інституту права;
  
• 
  багатогалузеве – система нормативних приписів кількох галузей, підгалузей, інститутів права, котрі становлять відносно самостійну сферу суспільного життя.
  

1. 
   є сукупністю нормативних приписів галузей законодавства;
   
2. 
   служить матеріальним вираженням інституту права;
   
3. 
   втілює у своєму змісті конкретну юридичну конструкцію;
   
4. 
   базується не лише на загальних положеннях і принципах законодавства, а й на певному внутрішньогалузевому регулятивному принципі.
   

• 
  галузеві виражають зміст взаємозалежних норм однієї галузі права;
  
• 
  міжгалузеві виражають зміст взаємозалежних норм кількох галузей права;
  
• 
  комплексні виражають зміст взаємозалежних норм, об’єднаних з кількох суміжних галузей права;
  

3.3 Співвідношення системи права і системи законодавства

1. 
   Система права є невидимою, оскільки відбиває внутрішню будову права, а система законодавства є видимою зовнішньою формою системи права;
   
2. 
   Система права є сукупністю правових норм, а система законодавства — сукупністю нормативно-правових актів;
   
3. 
   В системі права норми права логічно розподілені за галузями, підгалузями та інститутами. Як правило, норми галузей права — будівельний матеріал, із якого складається конкретна галузь законодавства. Можливим є варіант, коли галузь права є, а галузі законодавства — немає;
   
4. 
   Система права складається з галузей права, які мають свій предмет і метод правового регулювання, а система законодавства включає галузі законодавства, в яких відсутній метод регулювання, а предмет регулювання не завжди однорідний, як у галузей права;
   
5. 
   Система права має лише галузеву, горизонтальну будову, а система законодавства може мати будову і горизонтальну, і вертикальну;
   
6. 
   Первинний елемент системи права — норма права зі своєю структурою, а первинний елемент системи законодавства — стаття закону, яка містить нормативне розпорядження, котре, як правило, не містить у собі всі структурні елементи логічної правової норми;
   
7. 
   Система права формується об'єктивно, відповідно до існуючих суспільних відносин, а система законодавства створюється в результаті цілеспрямованої діяльності уповноважених суб'єктів і тому включає суб'єктивний момент;
   
8. 
   Структурні елементи системи права не мають зовнішніх реквізитів: назв розділів, статей, глав та інших частин, властивих закону. Структурні елементи системи законодавства, як правило, мають назви розділів, глав, статей. Вони можуть містити преамбули, формулювання цілей і принципів, загальні нормативні визначення, що складають загальну частину тощо.
   

1. 
   право може існувати до законодавства, коли воно формувалося завдяки звичаям, які підтримувалися тільки-но виниклою державою;
   
2. 
   право існує поза законодавством: природні права людини мають правовий характер незалежно від закріплення їх у законі;
   

Розділ 4. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів

• 
  усунення суперечностей між нормативними актами;
  
• 
  підвищення якості та ефективності законодавства;
  
  • 
    забезпечення доступності його використання громадянами, державними органами, громадськими організаціями, комерційними корпораціями.
    

• 
  кодификація;
  
• 
  інкорпорація;
  
• 
  консолідація.
  

• 
  Загальна припускає створення зведених кодифікованих актів для основних галузей законодавства. Загальним єдиним кодифікаційним актом конституційного права є Конституція;
  
• 
  Галузева припускає об'єднання правових норм певної галузі права в суворо встановленому порядку;
  
• 
  Міжгалузева припускає об'єднання правових норм не відповідно до галузей права, а за принципом регулювання значної сукупності суспільних відносин у сфері державної діяльності, галузі господарства або соціально-культурного будівництва;
  
• 
  Спеціальна припускає об'єднання правових норм конкретного інституту або підгалузі права певної галузі.
  

• 
  Кодекс — єдиний, зведений, юридично і логічно цілісний, внутрішньо узгоджений нормативний акт. Він має складну структуру і великий обсяг, поділяється на частини: загальну і особливу, розділи та глави;
  
• 
  Основи законодавства — кодифікований акт, що містить концептуальні поняття, цілі і завдання правового регулювання, принципи, які встановлюють основні напрямки регулювання певної сфери суспільних відносин;
  
• 
  Статут — кодифікаційний акт, що регулює діяльність певних відомств, міністерств, організацій, ту чи іншу сферу управління;
  
• 
  Положення — кодифікаційний акт, що визначає правовий статус, завдання і компетенцію державних органів і установ;
  
• 
  Правила — кодифікаційний акт, що визначає не правовий статус, а правовий порядок певного виду діяльності;
  

• 
  офіційною — здійснюється від імені компетентних державних органів;
  
• 
  неофіційною — здійснюється видавництвами, науковими і навчальними закладами, практичними органами, окремими спеціалістами.
  

• 
  хронологічна — спосіб систематизації, в який упорядкування нормативно-правових актів провадиться за часом їх опублікування і вступу в дію.
  

• 
  систематична — спосіб систематизації, в який упорядкування нормативно-правових актів провадиться за предметною ознакою: за галузями права, їх інститутами, сферами державної діяльності;
  
• 
  суб’єктна – спосіб систематизації, в який упорядкування нормативно-правових актів проводиться за суб’єктом їх сприйняття;
  

Висновок

Список використаної літератури

1. 
   Волинка К.Г. Теорія держави і права: навч. посіб. Київ: МАУП, 2006, 240 ст.
   
2. 
   Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. За заг. ред. Теорія держави і права: навч. посіб – Київ, Освіта України, 2017
   
3. 
   Зайчук О.В., Онищенко Н.М. Теорія держави і права: Підручник (академічний курс). Київ: Юрінком Інтер, 2008, 676 ст.
   
4. 
   Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права. Київ: Кондор, 2008. 444 ст. 2012
   
5. 
   Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави і права: Підручник – Львів: Новий світ, 2005. 456 ст.
   
6. 
   Кириченко В.М., Куракін О.М. Теорія держави і права: модульний курс/ Навч. посіб. Київ: «Центр учбової літератури» 2010, 262 ст.
   
7. 
   Колодій А.М. Теорія держави і права, Київ , 2007. 298 ст.
   
8. 
   Колодій А.М., Лисенков Є., Копєйчиков В.В. Навч. посіб.: Теорія держави і права – Київ: Юрінком Інтер, 2002 – 368 ст.
   
9. 
   Конституція 1996.
   
10. 
    Копєйчиков В.В. Загальна теорія держави і права/ Київ: Освіта 2008. 368 ст.
    
11. 
    Копєйчиков В.В. Загальна теорія держави і права/ Київ: Юрінком Інтер 2009.
    
12. 
    Котюк В.О. Теорія права/ Київ, 2005. 398 ст.
    
13. 
    Лисенков С.Л. Теорія держави і права: Підручник для студ. вищ. навч. закл. /Київ Юрінком Інтер, 2005, 448 ст.
    
14. 
    Олійник А.Ю. Гусарєв С.Т., Слюсаренко О.Л. Теорія держави і права України: Навч. посіб. Київ: Юрінком Інтер, 2008, 175 ст.
    
15. 
    Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник – Харків: Консум, 2001 – 656 ст.
    
16. 
    Шестопалов М.М. Теорія держави і права. Київ: Прецедент, 2006. 197 ст.