МіНіСТЕРСТВО освіти та НАУКИ УКРАїНи
ОДЕСьКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМіЯ будівницТВА та АРХіТЕКТУРи
КАФЕДРА «міське будівництво та господарство»
ПОЯСНЮваЛЬНА ЗАПИСКА
до курсового проекту з дисципліни
«Планування та благоустрій міст»
Виконав студент групи МБГ-441
Мальцев Д.О.
залікова книжка № 16015
Перевірив ст. викл. Топал С.С.
Кількість стор.- 15
Кількість граф.арк.- 3-А3
Одесса -2019
ЗМІСТ
ВСТУП 2
1. Характеристика природньо-кліматичних умов будівництва 4
2. Розрахунок площі території мікрорайонного значення 5
3. Розрахунок чисельності населення та житлового фонду 5
4. Вибір типу житлової забудови 6
5.Підбір житлових будинків 7
6. Розрахунок закладів повсякденного культурно-побутового обслуговування населення 8
7. Розробка схеми функціонального зонування території мікрорайону 10
8. Житлова зона мікрорайону 10
8.1 Розрахунок елементів придомової території житлової групи: 10
8.2 Обладнання прибудинкових майданчиків 11
9. Техніко-економічні показники 12
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 14
ВСТУП
Метою курсового проекту є ознайомлення з сучасними принципами та методами територіально-планувальної організації та житлової забудови міст. Результатом виконання роботи є розроблений проект мікрорайону на 5100 жителів, запроектований згідно до чинного законодавства, його норм та вимог.
Мікрорайон (від мікро і район) — первинна одиниця сучасної житлової забудови. Мікрорайон складається з комплексу житлових будинків і розташованих поблизу них закладів повсякденного культурно-побутового обслуговування населення (дитячі садки і ясла, школи, їдальні, магазини товарів першої необхідності), спортивних майданчиків і садів. Найпослідовніше проведення принципу мікрорайонування можливе переважно при забудові вільних територій.
1. Характеристика природньо-кліматичних умов будівництва
Загалом, клімат є помірно-континентальним, з м'якою зимою, відносно затяжною весною, теплим і довгим, нерідко дуже спекотним, літом, а також довгою та теплою осінню. Середньорічна температура повітря становить +10,1 °C, найнижча вона у січні (-1,7 °C), найвища — в липні (+21,4 °C). В середньому за рік випадає 464 мм атмосферних опадів, найменше — у жовтні, найбільше — в липні. Мінімальна річна кількість опадів (196 мм) спостерігалась у 1921 році, максимальна (765 мм) — у 2004 році. Максимальну добову кількість опадів (103 мм) зафіксовано 8 червня 1926 року. У середньому за рік у місті спостерігається 112 днів з опадами; найменше їх у вересні, найбільше (14) — у грудні. Відносна вологість повітря становить в середньому 76 %, найменша вона в серпні (66 %), найбільша — у грудні (84 %). Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні. Найбільшу повторюваність у мають вітри з півночі, найменшу — з південного сходу. Найбільша швидкість вітру спостерігається у січні-лютому, найменша у червні-липні. У січні вона в середньому становить 4,6 м/с, у липні — 3,2 м/с. Найбільше ясних днів спостерігається у серпні, найменше — у грудні. Упродовж року в спостерігаються різноманітні атмосферні явища: гроза, туман, роса, ожеледиця тощо. Зокрема, туман найчастіше спостерігається у січні-березні, гроза — у червні та липні.
Таблиця 1. Кліматичні показники упродовж року
2. Розрахунок площі території мікрорайонного значення
Згідно завдання на території мікрорайону може бути розташований об’єкт немікрорайонного значення. Для визначення площі території мікрорайонного значення (Sмікр) від площі в червоних лініях (Sзаг.)віднімаємо площу об’єкту немікрорайонного значення (Sнемікр): Sмікр =Sзаг-Sнемікр.
Sчер.= 5100:230 = 22 га.
Sмікр =22 га - 0,5 га = 21,5 га
Прийняті розміри мікрорайону: 500м х 440м
3. Розрахунок чисельності населення та житлового фонду
Щільність населення мікрорайону (житлового кварталу з повним комплексом установ і підприємств місцевого значення) слід приймати відповідно до щільності більших структурних елементів у межах 180 - 450 люд./га.
За завденням:
Щільність населення = 230 люд./га.
Кількість жителів мікрорайону (N) = 5100 люд.
Розрахункова житлова забезпеченість (n) = 20м2/люд
Житловий фонд проектованого мікрорайону визначаємо за формулою:
Fж.ф.=nN,
де Fж.ф.-житловий фонд мікрорайону;
n – розрахункова житлова забезпеченість, приймається згідно завдання;
N – населення мікрорайону, чол.
Fж.ф.= 20 х 5100 = 102 000 м2
4. Вибір типу житлової забудови
Задоволення потреб населення мікрорайону в житловому фонді забезпечується підбором та розміщенням на його території відповідної чисельності житлових будинків. Загальна кількість житлової площі всіх будинків повинна відповідати розрахованому житловому фонду.
Склад та кількість житлових будинків підбирається з числа типових та індивідуальних проектів, які виносяться в додатки пояснювальної записки.
Для цього з каталогів типових проектів вибирають 4-6 типових проекти житлових будівель; співвідношенням поверховості визначається кількість житлових будинків різної поверховості та їх зовнішні габарити в плані.
Рекомендується вибирати будівлі однієї серії для спрощення роботи. Найкращим варіантом рішення житлової забудови мікрорайону є застосування не більше ніж двох-трьох типів однієї серії. Найбільш економічним будинком (залежно від кількості секцій) є 4–5-секційний житловий будинок, оскільки в цьому випадку (в порівнянні з будинками з меншою кількістю секцій) зменшуються протяжність підземних мереж, обслуговуючих ці будинки, будівельні витрати і витрати на опалювання. Крім того, застосування будівель з великою кількістю секцій менш економічне у зв'язку з необхідністю облаштування в них наскрізних проїздів і проходів за умовами пожежної безпеки.
Житлову забудову, особливо у значних і найзначніших містах, необхідно розміщувати в зонах пішохідної доступності зупинок міського транспорту (з радіусом доступності не більше 500 м). Поза цією зоною допускається розмішувати дитячі дошкільні установи, школи, спортивні майданчики, автостоянки, гаражі.
Для міст, що розташовані у районах сейсмічністю 7 - 9 балів, слід застосовувати одно та двосекційні житлові будинки заввишки не більше 4-х поверхів, а також малоповерхову забудову з присадибними і приквартирними ділянками. Будівництво житлових будинків вище 4-х поверхів може здійснюватись при належному архітектурно-композиційному і техніко-економічному обґрунтуванні з дозволу відповідних державних органів. Будівництво житлових будинків на територіях з сейсмічністю 9 балів не допускається. Проектування будинків в умовах сейсміки повинне вестись на підставі карт сейсмомікрорайонування. Бальність майданчика будівництва необхідно приймати не менше передбаченої чинними нормами для будинків у сейсмічних районах.
При підборі типу житлового будинку необхідно враховувати кліматичний район будівництва та передбачувану орієнтацію будинку. Вірно вибраний тип будинку дозволить забезпечити більшість кімнат найкращими умовами інсоляції.
5.Підбір житлових будинків
Враховуючи, що при рішенні питань просторової композиції забудови мікрорайону необхідно буде уточнювати кількість будинків, на першому етапі проектування слід тільки визначати загальну кількість секцій житлових будинків з загальною житловою площею в відповідності з житловим фондом.
Розподіл площі за поверховістю:
За завданням:
К5, К9, К12, К16 – співвідношення загальної площі, розташованої у 5-, 9-, 12-, 16-поверхових будинках, %;
К5=25%
К9=30%
К7=25%
К12=20%
F5, F7, F9, F12 - загальна площа 5-, 9-, 12-, 16-поверхових будинків, м2;
F5 = 102000 x 0,25 =25500 м2
F7 = 102000 x 0,25 = 25500 м2
F9 = 102000 x 0,30 = 30600 м2
F12 = 102000 x 0,20 = 20400 м2
Площа поверху рядовоїьсекції (11х24) = 264 м2
S5, S7, S9, S12 – загальна площа рядових секцій
S5 = 264 х 5 = 1320м2
S7 = 264 х 7 = 1848 м2
S9 = 264 х 9 = 2376 м2
S12 = 264 х 12 = 3168 м2
Для виявлення потрібної кількості N 5-, 9-, 12-, 16-поверхових секцій треба знайдену раніше загальну площу F5, F7, F9, F12 поділити на загальну площу S5, S7, S9, S12 6 5-, 7-, 9- і 12-поверхових рядових секцій.
N5=25500:13200 = 20 шт
N9= 25500:1848 = 14 шт
N12=300600:2376 = 13 шт
N16=20400:3168 =8 шт
6. Розрахунок закладів повсякденного культурно-побутового обслуговування населення
Мікрорайон – це функціональне та архітектурно-планувальне об’єднання житлових будинків із закладами громадського обслуговування, розрахованими на забезпечення повсякденних культурно-побутових та навчально-виховних потреб.
Забезпечення населення повним комплексом установ та підприємств громадського обслуговування повсякденного значення є одним з принципів мікрорайонування. До складу установ та підприємств повсякденного значення відносяться дитячі дошкільні установи, середні школи, підприємства торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування, фізкультурно-спортивні заклади, установи житлово-комунального господарства.
Розрахунок установ культурно-побутового обслуговування проводиться в відповідності з містобудівними нормативами (ДБН 360-92 **), що регламентують розміри територій громадського використання та їхній радіус обслуговування.
1) Розрахунок дитячих садків:
Норма 60-90 дітей дошкільного віку на 1000 жителів, забезпеченість 75%, 1 дит. = 45 м2
Nдошк=5100х65:1000 = 332 дит.
75% = 332х0,75 = 249 діт.
1 садок = 0,405 га
3 садка 1,215 га
2) Розрахунок школи мікрорайону:
Норма 120-180 дітей шкільного віку на 1000 жителів,
Nшк=5100х120:1000 = 612 діт., Sшколи = 2,0 га
3) Розрахунок торгівельних закладів:
Норма 100 м2 на 1000 жителів.
Sторг=5100х100:1000=0,51 га
З них: 357 м2 – продовольчі, 153 м2 –непродовольчі.
4) Розрахунок закладів громадського харчування:
Nхар=5100х7:1000=35,7 (0,2 га)
5) Розрахунок закладів побутового обслуговування:
Nпоб=5100х2:1000=10,2 (0,1 га)
6) Розрахунок кількості паркувальних місць:
N3 = 387x0.4x3=465
N4 = 387x0.6x4=929
Всього квартир = 465+929=1394
К-ть однокімнатних =1394х0,3 =419 шт
К-ть паркувальних місць для однокімнатних квартир =419:2=210шт
К-ть паркувальних місць для ін. = 1394 - 210=1184 шт
Всього паркувальних місць = 1185 шт
7. Розробка схеми функціонального зонування території мікрорайону
Планування і забудова мікрорайону повинні відповідати двом умовам: зовнішнім, визначеним генеральним планом міста і місцеположенням кварталу, і внутрішнім, таким, що обумовлює його архітектурно-планувальну організацію.
З метою раціонального використання площі і розміщення забудови територію мікрорайону необхідно поділити на функціональні зони, кожна з яких призначена для певного виду будівництва і впорядкування.
Основні зони кварталу:
- житлова зона;
- зона підприємств обслуговування, торгівлі і громадського харчування;
- зона шкіл і дитячих установ;
- сад кварталу ;
- господарська зона.
Таблиця 1 – Попередній баланс території функціональних зон мікрорайону
| № п/п | Зони мікрорайону | Площа ділянки | ||
| га | % | м2/чол | ||
| 1 | Житлова | 4,43 | 20,6 | 8,7 |
| 2 | Зона шкільних і дошкільних установ | 3,62 | 16,8 | 0,8 |
| 3 | Зона підприємств обслуговування, торгівлі і громадського харчування | 1,31 | 6,1 | 2,6 |
| 4 | Зелені насадження і спортивні майданчики | 9,83 | 45,7 | 19,3 |
| 5 | Господарська зона | 2,31 | 10,8 | 4,5 |
| Всього | 21,5 | 100 | - | |
8. Житлова зона мікрорайону
8.1 Розрахунок елементів придомової території житлової групи:
Кількість жителів житлової групи – 1275 люд.
1) Дитячі ігрові майданчики:
Нормативний питомий розмір майданчика на 1 людину = 0,7 м2
Sмайд = 1275 х 0,7 = 892,5 м2
2) Майданчики відпочинку дорослого населення:
Нормативний питомий розмір майданчика на 1 людину = 0,1 м2
Sмайд = 1275 х 0,1 = 127,5 м2
3) Господарські майданчики для сушіння білизни:
Нормативний питомий розмір майданчика на 1 людину = 0,1 м2
Sмайд = 1275 х 0,1 = 127,5 м2
4) Господарські майданчики для чистки речей:
Нормативний питомий розмір майданчика на 1 людину = 0,1 м2
Sмайд = 1275 х 0,1 = 127,5 м2
5) Господарські майданчики для сміттєрийомників
Нормативний питомий розмір майданчика на 1 людину = 0,1 м2
Sмайд = 1275 х 0,1 = 127,5 м2
6) Майданчик для вигулу собак
Нормативний питомий розмір майданчика на 1 людину = 0,3 м2
Sмайд = 1275 х 0,3 = 332,5 м2
7) Майданчик для заняття спортом
Нормативний питомий розмір майданчика на 1 людину = 0,2 м2
Sмайд = 1275 х 0,2 = 255,0 м2
8.2 Обладнання прибудинкових майданчиків
| Призначення майданчика | Обладнання |
| Для відпочинку дорослого населення ( в тому числі біля входів в будинки) | Лави, альтанки, перголи, квітники, декоративний басейн та ін. |
| Для дітей до трьох років Для дітей від трьох до семи років Для дітей від семи до чотирнадцяти років (комплексні) | Пісочниці (1-1,5 м2 на 1 дитину), лави, тіньовий навіс та ін. Пісочниці, будиночки, містечка, гойдалки, каруселі, тіньовий навіс, лави та ін. Різні ігрові пристрої, що розвивають силу та спритність |
| Спортивні | Стовпи з натягнутою сіткою, лавки для глядачів |
| Для сушки білизни Для чищення килимів та одягу Для сміттєзбірників | Стійки або рами для кріплення мотузок Контейнери для сміття |
9. Техніко-економічні показники
Техніко-економічні показники проекту визначені за закінченим в тонких лініях проектом планування мікрорайону. Одним з головних показників тут є проектний баланс території. Він складається за тією ж формою, що й попередній, але не за нормативними даними, а шляхом безпосереднього вимірювання за проектом планування.
Таблиця 2. Баланс території мікрорайону
| № п/п | Елементи території | Площа, га | Площа, м2 на 1 жителя | Відсоткове співвідношення |
| 1 | Житлова територія всього | 15,0 | 29,4 | 69 |
| | В тому числі: | |||
| | а) житлові будинки | 1,48 | 2,9 | 7 |
| | б) проїзди та інше асфальтоване покриття | 3,12 | 6,1 | 14 |
| | в) гостьові стоянки автотранспорту | 2,34 | 4,6 | 11 |
| | г) озелення з майданчиками для відпочинку та ігор дітей | 7,51 | 14,7 | 35 |
| | д) фізкультурні майданчики | 0,55 | 1,1 | 2 |
| 2 | Територія закладів обслуговування всього | 6,5 | 12,7 | 31 |
| | В тому числі | |||
| | а) школи | 2,0 | 3,9 | 10 |
| | б) дитячі дошкільні установи | 1,62 | 3,2 | 8 |
| | в) установи й підприємства обслуговування | 2,88 | 5,6 | 13 |
| | Всього | 21,5 | 42,1 | 100 |
Таблиця 3. Техніко-економічні показники
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Топал С.С. Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни «Планування та благоустрій міст». – ОДАБА, Одеса – 2016
2. ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». - К.:Мінрегіон України, 2018.